Професія програміст: затребуваність, плюси та мінуси

Ринок комп’ютерних технологій і гаджетів стрімко розвивається, і все більше людей хочуть спробувати себе у сфері IT. Програміст – одна з найбільш затребуваних професій – робота вважається престижною та високооплачуваною.

Однак у ній, як і в будь-якій іншій, є свої плюси та мінуси, зазначають фахівці компанії Indigo Tech Recruiters.

Категорії спеціалізації програмістів

Програміст – це фахівець, який пише коди для програмного забезпечення, використовуючи спеціальну мову. Сюди входить розробка програмного забезпечення для комп’ютерів, мобільних телефонів, планшетів, корпоративних інформаційних систем. Умовно фахівці діляться на дві категорії:

• Прикладні програмісти. Фахівці пишуть програми, ігри, створюють месенджери, системи відеоспостереження та багато іншого. Також до їх обов’язків входить адаптація програм під потреби організації або користувача. У категорію прикладних фахівців включають Web-і 1С-програміста, Android-розробника, розробника ігор (GameDev), фахівців широкого профілю (Full Stack developer).
• Системні. Створюють цілі системи – пишуть код для “заліза”, наприклад, Android для смартфонів. Ця категорія вважається більш рідкісною, а також більш затребуваною.

Виділяють і фахівців, завданням яких є розробка ПЗ різними мовами програмування. Зазначимо, що працівники всіх категорій, які успішно справляються з поставленими завданнями, дуже потрібні на ринку праці.

Програмісти працюють не лише в ІТ-компаніях, а й у банках, на заводах, у дослідницьких центрах.

Особливості професії: плюси та мінуси

У роботі програмістом є чимало переваг. Серед них:

1. Висока оплата. Навіть середня зарплата програміста набагато вища за середню по країні в цілому. Ставка залежить від виду спеціалізації, завдань, проєкту, досвіду роботи та професійних даних співробітника. Система оплати визначається індивідуально.
2. Глобалізація професії. Багато програмістів працюють віддалено на різні компанії світу – ви можете вибрати будь-яку з них.
3. Творча професія. Створювати щось своїми руками, а потім спостерігати за результатом своєї роботи – круто.
4. Вільний графік. Багато програмістів працюють тоді, коли їм зручно. При цьому вони мають час на особисте життя і свої справи.
5. Кар’єрні перспективи. Хороші фахівці стають начальниками відділу або відкривають свій бізнес.
6. Широкі можливості вивчення програмування. Щоб стати фахівцем, необов’язково здобувати вищу освіту. Ви можете закінчити курси або вчитися самостійно. При цьому неважливий ваш вік або стать.
7. Професія майбутнього. Попит на програмістів постійно зростає, тому ви можете не боятися, що за кілька років залишитеся без роботи.

Недоліки професії програміста теж є:

1. Постійне самонавчання. Світ технологій розвивається та рухається вперед, тому фахівцям доводиться постійно самовдосконалюватись, отримувати нові навички, багато читати, а також відвідувати курси чи семінари. Цей мінус не такий важливий, оскільки багато працівників із задоволенням займаються саморозвитком.
2. Знання англійської мови. Без цього неможливо стати добрим програмістом. Необхідно знати мову на просунутому рівні, а також розумітися на термінології.
3. Висока конкуренція, особливо серед новачків. Щоб отримати хорошу роботу, потрібно постійно працювати над собою та виконувати свої обов’язки якісно.
4. Постійна робота за комп’ютером. Іноді вона призводить до погіршення зору, головного болю. Також програміст змушений довго сидіти, що не додає здоров’я.

Щоб стати хорошим програмістом, потрібно мати технічний склад розуму, бути готовим до стресів, часом прискіпливих замовників, ненормованого робочого графіка.

Затребуваність програмістів на ринку праці

Якщо ви зайдете на будь-який сайт з пошуку роботи, то побачите: IT-спеціальність – одна з найбільш популярних. За даними початку 2022 року, перше місце посідали співробітники відділу продажів, а друге – програмісти різної спеціалізації. Тому говорити про популярність професії не доводиться.

Ще один плюс – постійна поява нових спеціальностей у світі ІТ. Завдяки цьому у вас є можливість опанувати нову професію та стати одним із перших фахівців навіть через 10 років.

Затребуваність програмістів висока, тому роботодавці конкурують між собою, пропонуючи хорошу зарплату та оптимальні умови роботи. Часто програмісти не шукають роботу, а обирають потрібну.

Якщо вам потрібні висококваліфіковані працівники, зверніться до компанії Indigo Tech Recruiters. Ми 14 років займаємось підбором співробітників для сфери IT. Допоможемо знайти розробника Backend, проєкт менеджера, бізнес-аналітика та інших потрібних вам фахівців.

Програмерія, або що потрібно знати програмісту

Як стати програмістом? Що потрібно вивчити? Відповідь ніби то проста: піти в університет, і там тебе навчать. Але якщо ви запитаєте будь-якого програміста він скаже, що те, чому там навчають, хоч іноді навіть і буває цікаво, але майже марно і зовсім мало має спільного з реальною роботою.

Програмування — це щось на зразок грамоти

Наша професія — одна з найскладніших, але найсмішніше, що саме програмування вивчити досить просто. Його навіть спокійно вивчають в школі. Щоб написати простеньку програму у Паскалі, школяру досить знати штук десять операторів (а їх всього п’ятнадцять) і кілька функцій введення / виводу, математичних і роботи з рядками.

Ці оператори — букви алфавіту, а функції введення / виводу Read () і Write () — перші слова, «мама» і «тато», з яких дитина починає осягати світ.

Проте так само, як є звичайні люди, які вміють читати і зрідка щось пишуть, і є професійні письменники, майстерно володіючі пером. Сьогодні є користувачі комп’ютерів і є програмісти. І програмістом, на мій погляд, бути набагато складніше, ніж письменником. У нас завжди стислі терміни, нам доводиться враховувати вимоги примхливих користувачів і долати обмежені можливості повільних комп’ютерів, потрібно зробити інтерфейс максимально простим і зручним. Треба добре все задокументувати, щоб користувачі не губилися, і постаратися все виконати без помилок, а ще заздалегідь продумати, як програма буде розвиватися в майбутньому. Треба робити так, щоб легко можна було додати нову функціональність і щоб вона була зрозумілою і передбачуваною. При цьому саму програму потрібно написати в однаковому стилі, та так, щоб інші програмісти потім змогли після тебе розібратися і продовжити роботу.

У письменників все набагато простіше. У них навіть, навпаки, вітається, коли у автора – свій стиль, а сюжет – заплутаний і непередбачуваний.

З програмістами можна порівняти хіба що творців серіалів, які теж, по суті, пишуть програму, тільки для акторів. Сценаристи, як і ми, працюють командно, у них теж є терміни, релізи, їм також потрібно продумувати в голові хитросплетіння сюжету і навіть закладати можливість у майбутньому сюжет поміняти, додати нових героїв або воскресити колишніх.

Але є одна суттєва відмінність: сценаристи вже не можуть переписати сюжет знятої серії. У кращому випадку, якщо глядач щось не зрозумів, вони прояснять це у наступній серії.

Нам же, програмістам, доводиться постійно повертатися до старого коду і щось в ньому міняти. Уявіть собі товстий роман, який ви писали десять років, і вам доводиться знову і знову переписувати кожну главу, перетворюючи його у трилер. А тепер уявіть, що ви перейшли на інший проект і тепер повинні зробити те ж саме з текстом, який ви ніколи раніше не бачили, причому писали його кілька авторів, у кожного з них свій стиль і до того ж усі вони вже покинули проект.

Тому навчитися програмувати — відносно легко, але щоб цим займатися професійно, потрібно проробити титанічну працю. Письменники починають з маленьких новел, поступово осягаючи всі стилістичні прийоми, збагачують свою промову, самі багато читають. Точно так само і програмістам доводиться багато програмувати і відточувати свою майстерність. І чорт забирай, це дуже складно! І постійно — роками, десятиріччами — доводиться вдосконалюватися. Це довгий марафон, повний як терня, так і радості. Ні грошова, ні якась інша мотивація не допоможуть тобі — тільки твій власний інтерес до справи.

Я зустрічав хлопців, які завчили програмування, навіть якісь книжки з цієї області прочитали і почали шукати роботу, але при цьому не написали жодної своєї програми. Ви можете собі уявити письменника, який, ледь освоївши грамоту і не написавши жодного оповідання, вже хоче влаштуватися у редакцію? Він взагалі навіть не знає, чи сподобається йому це заняття і чи зможе він досягти успіху, але вже підраховує зарплату! Тим не менш, багато таких горе-програмістів все ж знаходять собі роботу. Виконують вони її погано, але завжди існує коло таких завдань, де висока якість не так вже й важлива.

Поступово у програмістів склалася своя професійна лексика. Сам процес написання програми вони називають кодуванням (Coding), а людей, які так-сяк освоїли тільки це, принизливо називають кодерами. Вони можуть щось вам написати, щоб запрацювало, але потім поліпшити, вдосконалити таку програму буде вкрай складно і неприємно, звичайно її легше переписати. Самі кодери називають себе розробниками (Developers), а коли набираються досвіду, багато хто починає іменувати себе інженерами ПО (Software Engineer).

Оk, якщо програмування — це «як грамота», то що тоді ще потрібно знати і вміти, щоб стати «письменником»?

Поступово з безлічі дисциплін, технологій та навичок викристалізувалися загальні і повторювані, які на практиці виявилися найбільш корисними для программістів. Нажаль, це все теж не постійно. Наприклад, ще тридцять років тому більшості програмістів були потрібні знання по електроніці, обробці сигналів і машинним кодам команд процесора (асемблер).

Сьогодні вже досить успішно можна справлятися з роботою без цих знань, і я навіть був в шоці, коли одного разу познайомився з Senior-розробником, який дуже смутно розуміє, як працює процесор. Але зате за ці тридцять років з’явився інтернет, а програми стали величезними за розмірами і дуже складними. І додалося безліч інших навичок і знань, без яких сьогодні ну прямо ніяк: гнучкі процеси розробки, об’єктно-орієнтована і функціональна парадигми програмування, побудова масштабованих високонавантажених і відмовостійких систем, а ще необхідно вміти читати старий код і працювати з ним, використовувати системи управління версіями. Не обійтися і без такої обов’язкової навички, як уміння шукати в інтернеті, якого раніше просто не було.

Все це виходить за рамки самого програмування і, по-хорошому, потребує якогось свого, окремого терміну. Особисто я для більшої ясності називаю «програмер» – це як Програмна інженерія, але більш широкий термін, що охоплює важливе для нас: процеси розробки; вміння програмувати свій мозок, щоб, наприклад, «входити у потік»; вміння працювати в команді або складати резюме — загалом, все, чим ми займаємося.

Основи програмерії

Мені дуже пощастило, тому що я майже відразу, як тільки захопився програмуванням, прочитав приголомшливу книгу — «Досконалий Код». Вона мене вразила тим, що це була не книга про якомусь мову програмування або про технології, як все те, що мені траплялося раніше, а книга про саме програмування як таке. Це, напевно, перша книга, яка спробувала заповнити прогалини, що залишаються після прочитання підручників по алгоритмам, технічні керівництва і документації.

І вона відразу ж починається з метафор, які допомагають точніше передати суть нашої роботи. Ви вже дізналися про літературну метафору, коли програмування порівнюється з письменством, але є ще популярна метафора, яка порівнює програмування з будівництвом будинків, або навіть створенням літаків.

Далі книга охоплює безліч інших аспектів і концепцій: від рецептів написання високоякісного коду, тестування і налагодження до оптимізації коду і психологічних чинників розробки.

Не випадково вона перемогла, в опитуванні «Якби ви могли повернутися в минуле, коли були ще початківцем девелопером, то яку книгу з програмування ви порадили б собі прочитати?».

Потім з’явилися інші хороші книги про програмерію:

• Ремесло програміста
• Програміст-прагматик. Шлях від підмайстра до майстра
• The Clean Coder

І безліч інших гідних, але в цілому вони охоплюють глибше певні області.

По суті, вся ця алхімія програмування насправді складається з таких речей з якими ми працюємо постійно і потрібно розуміти:

• Основи комп’ютерної техніки: основи Булевой алгебри, двійкової і шестнадцатірядної системи числення.
• Пристрій комп’ютера: процесор, оперативна пам’ять, стек, жорсткий диск, графічна карта, шина, периферія (тобто клавіатура, миша).
• Асемблер процесора і С — їх теж потрібно знати хоча б трохи.
• Власне базова грамота: синтаксис, як оголошувати змінну, функцію, як писати умовний оператор if, пріоритет операторів, як організувати цикл, як отримати введення від користувача і як його вивести.
• Структурне програмування — як писати без goto, використовуючи цикли і рекурсію. Це легкотня насправді, п’ятнадцять операторів вивчаються швидко. Майже всі використовувані сьогодні мови програмування успадковуються від С (C ++, Java, C #, PHP, JavaScript), так що переучувати їх не доведеться. Тому, до речі, не особливо важливо, з якої з цих мов ви почнете навчання.
• Алгоритмізація: лінійний пошук перебором, бінарний пошук, бульбашкове сортування, швидке сортування і т. д. Оцінка складності алгоритмів.
• Структури даних: рядки, черга, стек, одно- і двузв’язний список, масиви і т. д.
• Декомпозиція, абстракція і проектування програми: об’єктно-орієнтоване програмування, SOLID, шаблони проектування, UML-діаграми.
• Основи функціонального програмування: як писати без деструктивного присвоювання і циклів, робота з колекціями у функціональному стилі.
• Знання платформи, бібліотек, технологій: Java Core, робота з файлами, робота з мережею, робота з масивами, рядками і колекціями, робота з пам’яттю і прибирання сміття. Про все це є товсті книги від самих творців технології (наприклад, «Ефективна Java»).
• Стандарти і протоколи мережі: TCP, UDP, HTTP, HTML, XML, JSON, MIME, RFC.
• Уміння писати чистий код: як правильно називати змінні і класи, як форматувати код, як правильно писати коментарі (точніше, як їх не писати :-)). Розуміння приходить після прочитання книги Clean Code.
• Уміння працювати з кодом: рефакторинг (книга Фаулера), хоткеі IDE для рефакторинга, вміння читати і супроводжувати старий код.
• Інженерні практики: юніт-тести, екстремальне програмування (XP), безперервна інтеграція, системи управління версіями (Git, SVN).
• Управління проектом і організація процесу: Waterfall, Agile, SCRUM, Kanban, баг-трекер, оцінка часу на завдання.
• Soft skills: вміння спілкуватися з замовником і знаходити спільну мову в команді, побороти відсутність мотивації, вибрати пріоритети.
• Бази даних: SQL, реляційні, документо- і граф-орієнтовані БД, ACID, теорема CAP, оптимізація запитів.
• Операційні системи: Linux, установка та налаштування програм на ньому, командний рядок.
• Масштабування і високі навантаження, моніторинг, логінг, відмовостійкість.
• Криптографія, захист від атак.
• Юзабіліті, збір вимог.
• Знання англійської мови, вміння чітко і лаконічно писати документацію.
• Уміння правильно формулювати питання і самостійно знаходити відповіді на них.
• Уміння вчитися і при цьому постійно самовдосконалюватися.
• Уміння навчати інших, зрозуміло пояснювати і навіть виступати перед публікою на конференціях .
• і при цьому не злітати з котушок.

Як бачите, цей список можна продовжувати, але ви повинні зрозуміти головне: саме програмування — це зовсім трохи. Майже всі інші навички просто неможливо вивчити. До них можна тільки прийти крізь великий досвід і постійне читання правильних книг, які допоможуть його переосмислити.