Вона полягає в тому, що жителі стійбища збираються навколо вогнища в яранзі або чумі, накидають на себе весь наявний одяг і починають потіти. Гарненько спітнівши, вони скидають одяг і починають шкребти один одному шкіру кістяними скребками. Закінчивши цю процедуру, рясно змащуються жиром нерпи.
Ескімо́си (самоназва: інуї́ти; однина: інук) — група близькоспоріднених народів, що є корінними для найвищих широт північної півкулі, традиційно займаючи територію від східного краю Чукотки до Гренландії. Дві головні групи ескімосів — інуїти в Канаді й Ґренландії і юпік на Далекому Сході Росії. Менша група алеутів.
М'ясо тюленів — основний продукт харчування ескімоських мисливців, найважливіша частина раціону. Залежно від сезону ескімоси полюють на різних тюленів: на кільчасту нерпу — весь рік, а на гренландського тюленя — тільки влітку; крім того, промишляють звичайного тюленя та морського зайця.
І́глу (англ. igloo, інуїт. iglu, інук. ᐃᒡᓗ) — зимова куполоподібна хатина з прямокутних і трапецієподібних плит снігу або льоду в інуїтів, діаметром 3-4 метри і висотою близько двох метрів.
Таке ж іглу, в яких живуть ескімоси, українці змогли спорудити в Карпатах та, навіть, переночувати там. Будиночок іглу (igloo) — це кругла зимова хижа, що складається з плит снігу. При правильному виконанні такі споруди здатні дуже добре утримувати тепло – всередині температура може нагріватись до звичної кімнатної.
Ескімоси належать до арктичної раси великої монголоїдної раси. Основна їх самоназва — «інуїти» ( однина: «інук»). Слово «ескімос» походить із мови індіанських племен абенаків і атабасків й означає «сироїд», «той, хто їсть сиру рибу». Із назви американських ескімосів це слово …