Які квіти посадити під зиму? – 20 кращих видів

Досвідчений квітникар знає, що восени роботи в саду не закінчуються. Якщо Ви посієте квіти під зиму, то навесні вони почнуть рано цвісти та це допоможе Вам зменшити кількість робіт в сезон. Також квіти пізнього посіву більш загартовані, ніж літні. Чому варто сіяти квіти восени і які квіти можна посадити під зиму, ми розповімо в даній статті.

1. Переваги підзимового посіву квітів
2. Недоліки посіву квітів під зиму
3. Коли посадити насіння квітів під зиму
4. Підготовка ділянки для підзимового посіву
5. Як сіяти насіння квітів під зиму?
6. Догляд за підзимовим посівом навесні
7. Які квіти посадити під зиму
8. Однорічні квіти, які можна посадити взимку
9. Аліссум (Лобулярія)
10. Айстра однорічна (Каллістефус китайський)
11. Чорнобривці (Тагетси)
12. Годеція
13. Календула (Нагідки)
14. Космея (Космос)
15. Лаватера (Дика троянда)
16. Флокс Друммонда
17. Ешшольція (Мак каліфорнійський)
18. Які багаторічні квіти можна посадити під зиму
19. Аквілегія
20. Айстра альпійська
21. Гіпсофіла (Ліщиця)
22. Гейхера
23. Тирлич (Горечавка)
24. Дельфініум
25. Дзвоник карпатський
26. Лаванда
27. Люпин
28. Примула
29. Ромен (Ромашка садова)

Переваги підзимового посіву квітів

1. Економія часу. Квіти вимагають багато догляду. Тому посадивши їх під зиму, Вам не треба буде вирощувати розсаду і буде вільне місце на підвіконні під інші теплолюбні рослини.
2. Загартування розсади. Рослини висіяні пізно восени-взимку мають більшу стійкість до температурних перепадів, хвороб і шкідників.
3. Раннє цвітіння. Зимові квіти зацвітають на 2 тижні раніше, ніж ті, які висадили ранньою весною через розсаду.
4. Стратифікація насіння. Існують квіти, яким перед стартом зростання потрібно обов’язково проходити стратифікацію. Тобто при весняному посіві виробники рекомендують витримати насіння в холодильнику. А взимку в землі насіння пройде цей процес в природних умовах.
5. Восени можна посіяти насіння, у якого закінчується термін зберігання.

Недоліки посіву квітів під зиму

Різкі зміни погоди в кінці осені й взимку можуть згубно позначитися на рослинах. Наприклад, відлига і знову сильний мороз можуть привести до того, що насіння почне активно рости й потім вимерзне на початковій стадії розвитку.

Також якщо сад дуже засмічений бур’янами, вони навесні почнуть одночасно зростати разом з культурними квітами. В такому випадку прополювання потрібно проводити дуже акуратно, щоб не нашкодити ніжним сходам квітів.

Коли посадити насіння квітів під зиму

Ідеальний час для посіву квітів восени — це наступ стабільно низької температури, але не морозу. Залежно від регіону вирощування, це припадає на кінець жовтня — початок листопада.

При дуже ранньому посіві ранні сходи можуть вимерзнути взимку. Посів потрібно робити, тільки тоді, коли температура наближається до нуля і за прогнозом більше потепління не буде. Взимку насіння знаходитиметься в стадії спокою і для цього йому потрібні відповідні умови.

Підготовка ділянки для підзимового посіву

Для посадки насіння восени ґрунт необхідно підготувати заздалегідь. Насіння висівають в мерзлий ґрунт, а в такому разі його буде дуже складно розпушити.

Необхідно вибрати місце, захищене від сильних вітрів, яке знаходиться на невеликому підвищенні, бо при застої вологи насіння просто згниє. В ідеалі зробити окрему грядку висотою 15-20 см, підперши її бортиками. У такій гряді, вода не буде застоюватися та ґрунт навесні скоріше прогріється.

Так само перед сівбою вивчіть потреби квітки, адже є рослини, які легко переносять пересадку, а є ті, які при пересадці погано приживаються. Тому другі потрібно сіяти на постійне місце відразу.

Після того, як визначилися з грядкою, її потрібно ретельно перекопати та очистити від рослинних залишків та коренів бур’янів, щоб вони не заважали сходам квітів навесні.

Під перекопування необхідно внести перегній, нормою 4-6 кг на кв.м або фосфорно-калійні добрива дозою 15-20 г на кв.м. Якщо ґрунт важкий, його треба добре розпушити та перемішати з річковим піском.

Як сіяти насіння квітів під зиму?

Перед посівом насіння не потрібно замочувати й пророщувати, його сіють тільки сухими, щоб воно занадто рано не проросло. Також під час посіву повинна бути суха погода.

Так як посів під зиму має ризик вимерзання, потрібно збільшити норму висіву насіння на 25-50%.

З тієї причини, що взимку ґрунт сильно ущільнюється, потрібно зменшити глибину посіву насіння, в порівнянні з весняною посадкою. А краще притрусити насіння тонким шаром торфу, піску, перегною або сумішшю з даних складових. Для захисту від заморозків посіви накривають агроволокном, опалим листям або соломою.

Після посіву насіння не варто поливати, щоб воно заздалегідь не проросло і не замерзло взимку.

Для мульчування землі відмінно підійде торф, солома, опале листя, агроволокно або плівка

Догляд за підзимовим посівом навесні

Як тільки зійде сніг навесні, агроволокно можна прибирати. Поливи в початковому періоді не потрібні, бо після зими в ґрунті є багато вологи. Щоб прискорити отримання сходів квітів можна встановити над рядами дуги й накрити плівкою або агроволокном. В такому випадку, ґрунт прогріється швидше і це допоможе зберегти вологу. Потім після того, як квіти зійдуть їх потрібно прорідити або розсадити.

Які квіти посадити під зиму

Для посіву під зиму використовують насіння однорічних і багаторічних квітів. Ці рослини повинні бути стійкими до морозу і здатними вимокати при надлишку вологи. Які квіти можна посадити восени під зиму ми розглянемо нижче.

Однорічні квіти, які можна посадити взимку

Під зиму сіють однорічні холодостійкі квіти з коротким терміном розвитку від сходів до цвітіння. Їх можна сіяти відразу на клумбу або з подальшою пересадкою. Наприклад, дельфініум погано переносить пересадку, це потрібно враховувати при виборі ділянки.

Також квіти можна сіяти в контейнери або горщики. Але якщо Ви хочете, щоб вони зійшли рано навесні, місткості, в які висіяне насіння, потрібно закопати в ґрунт, а на дні горщика зробити дренажний шар і отвори, щоб зайва волога не застоювалася.

Отже, яке ж насіння однорічних квітів можна посадити під зиму.

Аліссум (Лобулярія)

Це краща квітка для сухих і кам’янистих місць, яка користується популярністю у квітникарів. Її цвітіння починається на початку травня і триватиме до самих морозів.

Підзимовий посів цієї квітки дозволить отримати здорову і стійку розсаду навесні. Насіння зовсім крихітне, тому перед посівом його змішують з піском.

При виборі ділянки потрібно враховувати, що аліссум найкраще цвіте на пухких і добре зволожених грядках. Посів потрібно виконувати в мерзлу землю і потім її замульчувати торфом, перегноєм, агроволокном або плівкою.

Сходи потрібно проріджувати, тому що при загущеній посадці на них можуть з’явитися грибкові захворювання. Рекомендована схема посіву 15×20 см.

Айстра однорічна (Каллістефус китайський)

Найпопулярніша квітка, яка прибула до нас з Китаю. У перекладі з давньогрецької «каллістефус» означає «зірка».

Зараз його можна зустріти на міських клумбах, рабатках, палісадниках і в контейнерах. При посіві айстри взимку, знижується ризик розвитку фузаріозу, який часто вражає дану квітку.

Для вирощування каллістефусу підійде сонячна ділянка, на якій до цього росли чорнобривці або календула. Бажано грядки підняти на 15-20 см.

Перед посадкою, ґрунт потрібно пролити Фітоспорином для знезараження від грибкових хвороб. Рекомендована схема посадки однорічної айстри 20×35 см. Глибина посіву – 2 см. Потім грядки потрібно присипати сухим ґрунтом і утеплити тирсою або легким торфом.

Чорнобривці (Тагетси)

Ця квітка крім своєї краси, дуже корисна на городі. Виділення з їх коренів відлякують нематоду і сприяють зменшенню ураження рослин хворобами.

Також з самих рослин чорнобривців можна робити настої для боротьби зі шкідниками на овочах.

Тагетси — це теплолюбива рослина, з цієї причини їх сіють під зиму тільки в південних регіонах. Для такого способу вирощування підійдуть прямостоячі, відхилені й тонколисті чорнобривці.

Ці квіти відмінно переносять півтінь, але краще за все цвітуть на сонячних ділянках. Сіяти насіння можна вже після того, як настануть заморозки в борозенки, які потім засипають ґрунтом, який зберігався в теплому місці. Потім посіви накривають агроволокном або роблять для нього мінітеплицю.

А Ви знали, що з пелюсток чорнобривців роблять приправу? Тоді пропонуємо переглянути нашу статтю «Їстівні квіти і їх види».

Годеція

Квітка з великим розмаїттям барв, яка прикрасить будь-яку клумбу. Її часто садять навколо клумб, в горщики та контейнери. Але годеція так само, як і чорнобривці, вважає за краще рости в районах з теплою зимою.

Посів рекомендується проводити відразу на постійне місце. Для цього підійде клумба, яка знаходитися на сонці.

Насіння дуже маленьке, тому глибина посіву не повинна перевищувати 0,5 см. Посіви на зиму потрібно утеплити, щоб вони не постраждали від морозу і зайвої вологи.

Навесні посіви рекомендується прорідити, щоб відстань між рослинами була не менше 25 см.

Календула (Нагідки)

Свою другу назву «нігтики» календула отримала через те, що її насіння схоже на котячий кіготь. Рослина відрізняється своєю невибагливістю, тому її може виростити навіть недосвідчений садівник. Ця квітка стійка до холоду, тому ідеально підходить для зимового посіву.

Для вирощування підходить будь-який ґрунт, рослина легко приживається після пересадки, тому її можна посадити там, де це буде зручно. Починають посів, коли середньодобова температура буде на рівні 0°C і вночі будуть невеликі морози. При температурі вище +5°C насіння може проклюнуться взимку і погано перенесе заморозки. Насіння висівають сухими в лунки глибиною 4 см і відстанню між ними 15-25 см, потім присипають сухим ґрунтом і мульчують перегноєм або соломою.

Цікавий факт. Якщо посадити календулу навколо ділянки з овочами, вона буде відлякувати колорадського жука.

Космея (Космос)

Космею кожен з нас часто бачить навколо будинків, біля під’їздів і на міських клумбах. Вона дуже популярна для таких посадок, тому що зовсім невибаглива у вирощуванні, розмножується самосівом і має вишуканий вигляд.

Космос висівають відразу на постійне місце, яке добре освітлене сонцем з легким ґрунтом. Насіння висівають по 3-4 шт з відстанню 30-40 см одне від одного.

Потім насіння космеї присипають землею, щоб воно знаходилося на глибині не більше 0,5 см. Потім посіви утеплюють соломою або агроволокном. Не варто під дану квітку вносити багато добрив, тому що вона буде нарощувати вегетативну масу, а не цвісти.

Навесні рослини потрібно прорідити, адже чим більше місця у космеї, тим пишніше вона цвіте.

Лаватера (Дика троянда)

Ще одна квітка, яку виростити буде під силу кожному квітникарю. Рослина не вимагає особливого догляду, добре росте на клумбах і в горщиках. Її великі квітки розкриваються в кінці весни та цвітуть до середини осені.

Найкраще лаватера розвивається на ділянці з хорошим освітленням і легким пухким ґрунтом. Підгодовувати дику троянду треба лише якщо ґрунт буде зовсім бідним і виснаженим.

Насіння на зиму висівають на постійне місце на глибину 1 см. Для захисту від вимерзання посіви потрібно накрити плівкою або агроволокном. Для того щоб квіти добре розвивалися, навесні посіви потрібно прорідити. Так рекомендована схема посадки для лаватери – 20 на 25 см.

Флокс Друммонда

Як говорив відомий німецький колекціонер К.Фостер: «Сад без флоксів — це помилка». Тому що дана квітка чудово виглядає як в композиціях з іншими квітами, так і поодинці.

Серед 50 видів флокса саме флокс Друммонда є однолітником, всі інші це багаторічні квіти. Він холодостійкий, тому садівники його часто сіють під зиму, а вірніше в кінці листопада.

Вибираючи точний час для посіву, потрібно враховувати, що навіть при невеликому потеплінні насіння може прорости й молоді рослини загинуть від морозу. Для посіву вибирайте грядки, на яких ґрунт не надто важкий і не дуже легкий. Тому що в першому випадку рослина буде хворіти гнилями через застій вологи, а в другому коріння будуть швидко пересихати через нестачу води.

Насіння сіють у невеликі борозенки по 2-3 шт з відстанню між майбутніми рослинами близько 15 см. Ділянки, на яких посіяно флокс потрібно обов’язково утеплити, а краще зробити невеликі теплиці з дуг, накритих плівкою. Навесні зайві сходи проріджують, залишаючи найсильніші паростки.

Ешшольція (Мак каліфорнійський)

Посів під зиму ідеально підходить для вирощування ешшольціі, бо насіння проходить природну стратифікацію і починають цвісти значно раніше, ніж при весняному посіві. Пересадку каліфорнійський мак не любить, тому його відразу садять на постійне місце. Для цього вибирають добре освітлені сонцем клумби. Насіння, змішане з піском, сіють в маленькі борозенки. Посіви потрібно замульчувати товстим шаром сухого листя.

Цікавий факт. Ешшольція цвіте тільки в сонячні дні і закриває свої вогненні бутони, як тільки сонце зайде за горизонт.

Які багаторічні квіти можна посадити під зиму

Існує багато багаторічників і дворічників, які можна посіяти восени, але все ж квіти, висіяні під зиму, виростають більш сильними, стійкими до хвороб і перепадів температури. Які ж посадити квіти взимку серед багаторічних видів, пропонуємо ознайомитися далі.

Аквілегія

Свою народну назву «водозбір» квітка отримала, тому що після дощу або випадіння роси його віночки наповнюються водою по самі вінця.

Ця невибаглива рослина, є відмінною прикрасою бордюрів, клумб і домашнього квітника. Якраз підзимовий посів є більш прийнятним для аквілегій, через те, що насіння повинне пройти стратифікацію. Квітку потрібно сіяти відразу на постійне місце. Для цього вибирайте ділянку в півтіні з пухкої родючим ґрунтом. Насіння аквілегій не можна поглиблювати в ґрунт, а лише присипати землею шаром в 0,5 см.

Якщо у вашому регіоні недостатньо опадів, відразу після посіву зробіть невеликий полив грядки. Щоб посівний матеріал взимку не замерз, грядку потрібно накрити мульчею з опалого листя, соломи, перегною, компосту або агроволокна. Навесні сходи необхідно прорідити, для низькорослих сортів відстань між рослинами повинна бути не менше 25 см, а для високорослих від 40 см.

Айстра альпійська

Природний ареал проживання даної айстри — це альпійський пояс на кам’янистих схилах практично всіх гірських систем. Тому айстрам альпійським не страшні ніякі морози, і вони чудово ростуть багато років на клумбах і квітниках і як раз осінній посів для них найкращий. Оскільки насіння айстри занадто дрібне, його сіють в горщики або ящики, які потім прикопують в землю. Також айстру можна посіяти відразу у відкритий ґрунт.

Як вище сказано, айстра воліє рости на схилах, тому краще її сіяти на сонячне місце, але вона може витримувати й невелику півтінь. Також грядка повинна бути на височині, щоб в ній не збиралася зайва волога. Насіння не заглиблюють в ґрунт, а розсипають по поверхні й притрушують тонким шаром торфу. Після посіву айстру на зиму мульчують перегноєм або листям.

Цікавий факт. У Китаї і Японії айстру альпійську прозвали «любовною квіткою». Їхні предки вважали, що напій, приготований з пелюсток цієї рослини — це приворотне зілля за допомогою якого можна запалити згаслі почуття подружжя або закохати в себе хлопця чи дівчину.

Гіпсофіла (Ліщиця)

У народі гіпсофілу називають перекотиполе, тому що вона утворює кулі діаметром до 1 м, які восени обламуються від своїх стебел і літають на великі відстані.

Гіпсофіла погано приймається після пересадки, тому її потрібно відразу сіяти на постійне місце, де вона буде рости багато років. Ідеально підходить сонячна ділянка з пухким супіщаним ґрунтом. Якщо у вас ґрунт важкий, то до нього потрібно додати пісок. Також бажано сіяти гіпсофілу на грядку, яка знаходитися на узвишші, тому що рослина може загинути від зайвої вологи. Якщо у вашому ґрунті немає вапна, потрібно його внести нормою 25-50 г на квадратний метр. Насіння сіють на поверхню землі й потім присипають шаром ґрунту в 0,5 см. Рослини виростають досить великими, тому рекомендується відстань між ними має бути близько 70 см.

Гейхера

Казкова квітка, яку дуже люблять застосовувати садівники для прикраси своїх палісадників, альпійських гірок та рабаток. Існує багато видів і кольорів цієї декоративно-листяної квітки.

Гейхера зараз активно входить в моду. Також вона стійка до морозів і чудово розмножується насінням при підзимньому посіві.

Найкраще росте гейхера на сонячній ділянці, тому що листя гейхері на сонці має яскравіший колір. А якщо посадити сорти з червоним листям у тіні, їх рослини будуть мати зелений колір.

Насіння зовсім крихітне, тому його потрібно лише трохи втиснути в ґрунт. Посів проводять тільки тоді, коли ґрунт трохи промерзне. На зиму посіви не потрібно вкривати. Навесні сіянці необхідно прорідити, відстань між рослинами повинна становити 20-25 см.

Тирлич (Горечавка)

Відмінне рішення для озеленення кам’янистих гірок та альпінаріїв. При підзимовому посіві насіння тирличу проходить тривалу стратифікацію і тому швидко сходить в травні — червні. Навіть трапляється так, що насіння, які не зійшло, може дати сходи через рік.

Тирлич висівають в тінисте місце, присипавши його тонким шаром землі. Якщо очікується холодна зима без снігу, квітник потрібно вкрити ялиновими гілками або опалим листям. Навесні, сходи потрібно прорідити, рекомендована відстань між рослинами 15-25 см.

Дельфініум

Ще одна квітка, яка ідеально підходить для посіву взимку — це дельфініум. Дана багаторічна рослина здатна витримувати морози до -50°C. Для проростання насіння йому обов’язково потрібні зниження температури, навіть якщо ви перенесете посів на весну, посівний матеріал потрібно буде зберігати в холодильнику.

Для вирощування дельфініума підійде легкий і пухкий ґрунт. Краще вибрати сонячну ділянку, закриту від вітру. Дану квітку потрібно сіяти на постійне місце, тому що вона не любить пересаджування. На зиму насіння сіють на глибину 2-3 мм і накривають мульчею.

Цікавий факт. Свою назву дельфініум отримав ще від древніх греків, які порівнювали його бутон з головою дельфіна. А другу назву «живокіст» дали йому, бо в середньовіччі його використовували для загоєння ран.

Дзвоник карпатський

Витончені багаторічні квіти, які люблять рости на сонячних ділянках і не вимагають особливого догляду. На добре удобреному ґрунті дзвоники карпатські будуть цвісти два рази за сезон.

Якщо ґрунт у квітнику важкий, до нього варто додати пісок. Також насіння для посіву краще змішати з піском, тому що воно дуже дрібне. Присипати його не потрібно, лише вкрити на зиму перегноєм або торфом.

Лаванда

Це відомий всьому світу вічнозелений чагарник, який застосовують в медицині, парфумерії та косметології. Лаванда досить вимоглива до технології вирощування, але найкраще вона дає сходи саме при посіві під зиму.

Займатися вирощуванням лаванди можна тільки в південних регіонах. Для посіву підійде добре освітлене місце, яке добре захищене від вітру і в ньому не буде застою води. Ґрунт повинен бути легким, з високим вмістом гумусу. Лаванда погано росте на ґрунті з підвищеною кислотністю, тому при потребі потрібно внести деревну золу або вапно.

Насіння сіють в кінці жовтня в борозенки глибиною 3-4 мм і присипають їх річковим піском. На зиму грядку утеплюють тирсою, соломою, перегноєм або будь-яким іншим підручним матеріалом. Сходи з’являться в кінці травня — початку червня. Потім потрібно буде прорідити посіви, щоб відстань між рослинами була 30-40 см.

Цікавий факт. Якщо додати гілочку лаванди в цукорницю і залишити на один тиждень ви отримаєте лавандовий цукор, який можна використовувати для приготування кондитерських виробів.

Люпин

Квітка з ефектними суцвіттями, яка буде не тільки яскравою прикрасою клумби, а й збагатить ґрунт легкодоступним азотом.

Насіння сіють на постійне місце, яке добре освітлено сонцем з ґрунтом нейтральній кислотності.

Посів проводять в канавки глибиною 2 см, які потім присипають ґрунтом. При посіві потрібно враховувати, що для нормального розвитку рослинам потрібно багато місця і вони повинні знаходитися між собою на відстані близько 25-30 см.

Якщо посіяти насіння у вересні-жовтні, люпин порадує своїм цвітінням в кінці літа.

Примула

Ця гірська квітка росте на Швейцарських Альпах і вершинах Гімалаїв. Зараз селекціонери створили безліч гібридів примули, які можна висіяти в домашніх умовах.

Для проростання навесні, насіння повинно пройти стратифікацію взимку. Примулу під зиму краще сіяти ящики, які повинні знаходитися в півтіні, тому що ніжні сходи можуть загинути під променями весняного сонця. Через те, що насіння дуже дрібне, ґрунт для нього повинен бути пухким, адже на важкому вони не зможуть навіть пробитися. Якщо не вдається достатньо розпушити ґрунт, можете розсипати по землі шар покупного ґрунту для квітів. Плюс в тому, що в магазинній землі немає насіння бур’янів, яке теж потім може нашкодити сходам примули.

Насіння висівають прямо на поверхню ґрунту присипаючи тонким шаром легкої землі. Навесні сходи будуть з’являтися дуже повільно і саме на цій фазі їм потрібен ретельний догляд і нормовані поливи.

Цікавий факт. Англійці вживають молоде листя примули в якості салату, а коріння використовують як пряність.

Ромен (Ромашка садова)

Невибаглива рослина, яка утворює розлогі кущі з дуже ароматними квітками. Ромашка садова відмінно виглядає в групових посадках, квіти після зрізу можуть довго стояти у вазі і їх часто використовують для створення букетів.

Ромен можна сіяти пізно восени та рано навесні. Але при зимовому посіві рослини виходять більш здоровими й загартованими. Ромашка садова не вимерзає навіть якщо зима буде без снігу.

Для рясного цвітіння садову ромашку потрібно сіяти на сонячні ділянки з невеликою тінню на родючу землю з нейтральним Ph. Глибина загортання насіння – 1 см, рекомендована відстань між рослинами 8-10 см, а після проріджування має становити 40-50 см.

Тепер ви знаєте які квіти можна сіяти під зиму і тонкощі їх вирощування. Діліться в коментарях, які ще квіти пробували вирощувати таким способом і які саме сподобалися види.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Посадка овса под зиму: когда и зачем сеять сидерат

Овес – и питательная неприхотливая злаковая культура, и зеленые проростки, полезные для человека и домашних питомцев. Стоит разобраться, как посадить овес в грунт или прорастить его дома, чтобы собрать хороший урожай на участке или получить питательные ростки в городской квартире.

Подготовка зерна

Первый этап выращивания овса, одинаковый для посева в грунт или горшок, – это его предпосевная обработка. Что для этого нужно:

• Сделать бледно-розовый раствор марганцовки.
• Замочить семена на 20 минут.
• Промыть чистой водой.

Эта процедура необходима для обеззараживания зерна, она снижает риск появления плесени. Чтобы зерна не прилипали к рукам при посадке, их нужно полностью высушить.

Как правильно посадить овес в лоток

Для выращивания овса понадобятся неглубокая миска, лоток для комнатных цветов или рассады. Чем больше диаметр емкости, тем больше травы можно в ней вырастить. В емкость нужно засыпать землю, можно использовать грунтосмесь из цветочного магазина. Нужно учитывать, что овес любит кислую почву.

Дальше процесс посадки выглядит так:

• Насыпать слой земли толщиной в палец.
• Равномерно рассыпать овес.
• Засыпать сверху слоем земли примерно в 1 см.
• Полить землю водой.

Для оптимальной влажности и температуры устраивают парниковый эффект. Для этого емкость накрывают пленкой. Пока не появились всходы, кислород зерну не нужен. Когда появились ростки, пленку снимают, чтобы им было достаточно света и кислорода.

Овес требует высокой влажности, при пересыхании почвы ростки быстро погибнут. Поэтому нужно регулярно увлажнять землю с помощью пульверизатора. Однако не допускайте застоя воды, особенно если в емкости нет дренажных отверстий.

Чтобы иметь постоянно запас молоденькой зелени, овес сеют в несколько лотков с интервалом в две недели. Пока животное съест траву из одной миски, подрастет свежая порция.

Как посадить овес в грунт

Овес высевают в грунт в конце сентября, после полной уборки урожая. Эта культура очень любит влажную почву, поэтому, если осень засушливая, посевы нужно регулярно поливать. Технология посадки овса на приусадебном участке состоит из таких этапов:

• Перекопать и разрыхлить почву.
• Сделать палочкой параллельные бороздки на расстоянии примерно 10 см друг от друга. По желанию можно обойтись без бороздок, просто равномерно разбросав зерно.
• Посеять зерна овса в бороздки не слишком густо.
• Пройтись по участку граблями, аккуратно закрывая зерно землей. Глубина заделки должна быть не больше 4 см.
• Обильно полить участок с помощью разбрызгивателя (дождиком).

Через неделю появятся первые всходы, а через месяц землю с зеленым овсом можно перекапывать. Земляные черви с удовольствием полакомятся зеленью, щедро удобряя почву.

Как видно, правильно посадить овес в домашних условиях или на даче совсем не сложно. Все что нужно – это своевременный полив, тепло и свет. Если посадить овес в культурные вазоны или лотки, они станут не только источником витаминов для питомца, но и оригинальным украшением интерьера.

Стоит ли закапывать сидераты

Как мы уже сказали ранее, некоторые огородники предпочитают закапывать сидераты в землю, а другие – оставляют ее под снегом. В первом случае вы получаете преимущество по весне, т.к. земля ваша будет быстрее прогреваться.

Но если вы оставите сидераты в качестве укрытия, вы не только сможете отдохнуть от перекапывания огорода, но и получите намного больше пользы. Изначально ваша почва будет настолько рыхлой, что ни о каком перекапывании не будет идти и речи. При этом велика вероятность того, что за зиму «покрытие» попросту перегниет, а значит пропитает почву полезными веществами.

Вопрос эксперту
Правда ли, что сидераты являются более полезными, чем покупные удобрения. Определенно да, ведь помимо удобрения почвы они приносят еще массу полезностей. Кроме того, сидераты – это натуральный продукт, в то время как большая часть покупных удобрений – чистая химия.

Кроме того, статистика показывает, что огородные культуры после оставленных сидератов сажаются на неделю-две позже, из-за непрогретой почвы, но впоследствии перегоняют собратьев в скорости роста.

Посадка фацелии под зиму. Сроки и технология осеннего посева фацелии, как сидерата

Четких календарных сроков посева не существует, есть один принцип, помогающий определить, когда осенью сеять фацелию как сидерат – в течение нескольких часов после освобождения грядок:

• собрали урожай картофеля, убрали растительные остатки, тут же сеют фацелию;
• очистили грядку после томата, лука, других овощей, сразу можно сеять удобрение.

Что дает такой скорый посев? Почва не успевает слежаться, подвергнуться эрозии, высушиться ветром, к наступлению холодов грядки будут защищены успевшей вырасти пышной зеленой массой фацелии.

Если к морозам сидерат успевает выбросить цвет, не упуская момента, ее скашивают на удобрение, именно в этой фазе фацелия содержит наибольшее количество питательных веществ. Если до морозов фацелия не зацветает, на зиму ее оставляют нескошенной.

Как правильно сеять фацелию осенью?

Мелкие семена растения для их равномерного распределения по площади поровну смешивают с сухим песком, затем сеют россыпью. В грунт заделывают граблями на глубину 2-3 см. Количество семян приобретают из расчета 200 г на сотку. При недостаточной влажности почвы посевы обязательно поливают методом дождевания (о дождевателях читайте в отдельной статье). В скором времени семена начинают прорастать.

Нужно ли закапывать сидерат в землю и когда это делать?

Многих огородников, впервые решивших вырастить на участке зеленое удобрение, интересует, когда закапывать скошенную или срезанную плоскорезом зелень? Эту работу проделывают на неделю-две до высадки или посева основных культур.

При посеве фацелии рядами в междурядьях проделывают борозды, укладывают в них подрезанные растения, присыпают огородной землей или компостом.

Однако опытные практикующие земледельцы уверены, что вспашка или перекопка разрушают начавшие восстанавливаться процессы заселения почвы микроорганизмами, восстановления структуры. Специалисты советуют оставлять скошенную зеленую массу на грядках до весны, прикрыв небольшим слоем мульчи для сохранения влажности. После таяния снега сидераты сложно будет обнаружить, так как они разложатся, а почва станет плодородной и очень рыхлой.

Особенности выращивания

Овес относится к холодостойким растениям. Оптимальные условия для его роста и активного наращивания биомассы – прохладная и влажная погода.

Перед какими культурами сеять

Овес, как и любой злак, привлекает проволочника. Поэтому после сразу после него не высаживают картофель.

Лучше всего это зеленое удобрение высеивать перед капустой, томатами, малиной, земляникой, баклажанами, луковыми культурами, перцем.

Посадка осенью

Посев овса для удобрения почвы осенью проводят так, чтобы растения успели нарастить зелень до прихода холодов. Точные сроки сева определяют, исходя из предполагаемой даты начала заморозков.

Можно ли сеять овес под зиму? Да, но тогда выбирают семена озимых сортов, а зеленую массу срезают весной, когда она подрастет.

Перед осенним высевом вносят комплексные минеральные удобрения. Тогда растения получат полноценное питание и порадуют зеленой массой. При смешивании овсяных семян с викой дозы азота уменьшают на 50%.

Норма высева – 1-2 кг зерен на сотку. Сев проводят вручную, разбрасывая семена по влажной почве и присыпая землей, или с помощью специальных приспособлений.

Перед посевом семенной материал протравливают марганцовкой или борной кислотой, чтобы обезопасить всходы от грибка.

Посадка весной

Весной злак высаживают, как только сошел снег. В этот период земля насыщена влагой, а погода стоит еще прохладная. Это лучшие условия для роста сидерата.

Посев проводят так, чтобы до высадки основной культуры оставалась пара месяцев. В течение 30-40 дней злак наращивает зелень и еще не менее двух недель занимает перегнивание удобрения в почве.

Посадка летом

Летом сеять этот злак не имеет смысла, так он плохо переносит жару и не сможет нарастить достаточную биомассу. К тому же летом для овса мало влаги и посадки придется дополнительно поливать.

Правила ухода

Особого ухода посадки овса не требуют. Растения дополнительно поливают только в том случае, если весна выдалась сухой и теплой. Засухи овес не переносит.

Перед высевом под зиму в почву вносят минеральные удобрения. Тогда сидерат получит необходимое питание для активного наращивания биомассы весной.

Что лучше — овёс или рожь

Каждый сидеральный представитель имеет как плюсы, так и минусы, поэтому сравнивать их следует по типу посадки и почвы. Внести ясность призвана таблица ниже.

Важно понимать, что жителям регионов с сухим климатом целесообразнее выбирать овёс, поскольку рожь имеет свойство высушивать землю, зато в борьбе с сорняками и грибковыми инфекциями она намного эффективнее. Знаете ли вы? Учёными доказано, что овёс обладает лечебными свойствами

Из собранной незадолго до цветения культуры делают чай, ускоряющий метаболизм, и добавку в ванну, которая способствует смягчению кожи, избавлению от её дефектов, а также нормализации сахара в крови.

Знаете ли вы? Учёными доказано, что овёс обладает лечебными свойствами. Из собранной незадолго до цветения культуры делают чай, ускоряющий метаболизм, и добавку в ванну, которая способствует смягчению кожи, избавлению от её дефектов, а также нормализации сахара в крови.

Чтобы постоянно не возиться с компостом или другими видами удобрений, можно посеять на своём участке такой злак, как овёс. Он не только крайне эффективен, но ещё и не требует особого внимания.

Какие сидераты лучше сеять осенью

Выбор сидерата для осеннего посева нужно делать исходя из следующих данных:

• какая культура выращивалась перед посевом сидератов,
• какая культура будет посеяна после него,
• какой цели нужно добиться, высевая сидераты – улучшение сруктуры почвы, увеличение ее плодородия, или оздоровление почвы от возбудителей болезней,
• у самих растений сидератов, как и у обычных растений, есть свои требования к условиям выращивания, которые тоже желательно учитывать.

Так например, фацелия, эффективно борется с возбудителями болезней. Одновременно она хорошо разрыхляет плотные тяжелые почвы. Поэтому является очень хорошими предшественником для тыквенных культур (огурцы, кабачки, тыква) и пасленовых (перцы, томаты, баклажаны).

Польза, которую приносят сидераты

В самом начале нашей статьи мы вкратце описали вам преимущества сидератов. Однако это далеко не полный список их полезных качеств. Поэтому ниже мы опишем все преимущества сидератов, по отношению к удобрениям, а также дополним бесконечный список из полезных качеств.

Изначально стоит отметить тот факт, что корневая система сидератов способна «вытягивать» минеральные и органические вещества из глубин почвы. Кроме того, некоторые из этих минералов не всегда воспринимаются огородными культурами в полной мере из-за своего «тяжелого» усвоения. Можно сказать, что сидераты «расщепляют» такие минералы, превращая их в простые и легко усваиваемые вещества. Огородные культуры впитывают их в полной мере, от чего их плоды становятся более крупными и вкусными, а также полезными.

Помимо прочего сидераты проделывают тонны важной работы:

1. Сидераты взрыхляют почву, делая ее воздухопроницаемой и влагоемкой. Вода от полива будет попадать к самым корням растения, что позволит им быстрее и лучше насыщаться.
2. Сидераты вносят в почву полезные свойства.
3. Сидераты укрепляют почву от размытия, в осенний дождливый период и в мокрую зиму.
4. Сидераты пряпятствуют появлению сорняков.
5. Сидераты являются отличным профилактическим средством от болезней.
6. Сидераты препятствуют появлению вредителей.

Как сеять овес на сидераты. Овес, как сидерат, когда сеять?

В основном посев овса происходит разбросным методом, который не требует спецтехники (если речь не идет о засеве больших площадей). Для начала следует разровнять и разрыхлить почву. Далее, высеивают семена, с помощью грабель засыпают на них землю и поливают водой. Слой почвы над семенами не должен превышать двух сантиметров. Когда сажать сидераты? Овес, также как и другие виды сидеративных культур можно высевать в весенний период. Например, кто живет в южных регионах, могут высеивать семена в конце зимнего периода, а тем, у кого дачные участки расположены в умеренной климатической зоне, рекомендуется подождать до теплых мартовских дней.

В среднем для удобрения одной сотки земли требуется примерно два килограмма злаков. В зависимости от вида почвы и содержания в ней питательных веществ норму посева можно увеличить или уменьшить. Когда сеять овес как сидерат осенью? Таким вопросом задается большое количество овощеводов-любителей. Агрономы советуют сажать овес в первые недели сентября, считается, что это оптимальное время. Однако при высевании в осенний период необходимо учитывать и температурные условия. Следует завершить посев до первых заморозков.

Использовать овес как сидерат летом — это отличный способ улучшить структуру и состояние земли на участке, которая отдыхает в текущем году от посева основных культур. В весенний период овес высаживают, а на протяжении летнего периода косят, пока не началось цветение, так молодые побеги вбирают в себя наибольшее число питательных элементов и перегнивают намного быстрее.

Смысл сидерации почвы

Сидерация подразумевает запахивание в почву зеленой массы растений с целью обогащения ее азотом и органическими веществами.

В качестве таких растений используют горчицу, рапс, редьку масленичную, рожь, ячмень, люцерну, клевер, гречиху, овес и другие культуры.

Этот прием служит альтернативой искусственным удобрениям и частично подавляет рост сорняков.

Правильно проведенная сидерация взрыхляет и удобряет почву, защищает грунт от вымывания питательных веществ и минералов, способствует обогащению грунта азотом.

Скошенные травы используют в качестве мульчи для защиты от заморозков и сохранения почвенной влаги.

Что можно сажать после овса. Овес, как сидерат

Овес как сидерат осенью и весной имеет большую ценность для огородных культур и земли:

• содержит полезную белковую массу;
• содержит важный минеральный состав;
• способствует аэрации почвы;
• способствует укреплению почвы;
• обладает гербицидными свойствами;
• повышает урожайность участка;
• дезинфицирует почву.

Стебли овса содержат намного больше белка, чем клевер или люцерна. Поэтому выращивать овес намного эффективнее.

Минеральный состав богат фосфором и калием, что благотворно сказывается на культурах, нуждающихся в этих микроэлементах. Глинистый грунт, обогащенный овсяным сидератом, становится более благоприятным для выращивания с/х культур.

Овес отличается разветвленной и мощной корневой системой, что благоприятно сказывается на технических характеристиках грунта: он становится более влаго- и воздухопроницаемым.

Крепкая корневая система благоприятно действует и на сыпучие грунты, так как укрепляет почву и не позволяет ей рассыпаться.

Овес всходит плотными рядами, поэтому его можно использовать вместо химических гербицидов: сорнякам не остается шансов на развитие. Зеленые ряды овса не позволяют развиваться ни единой сорной поросли.

Овес — одна из самых неприхотливых к уходу культур. Он развивается на почвах любого типа, принося огромную пользу: эффективно заменяет собой удобрение навозом.

Недостатки овса

• недостаточное количество азота;
• недостаточный объем вегетативной массы;
• потребность в частом орошении.

Овес небогат азотистыми веществами, в этом его большой недостаток. Однако дефицит азота можно компенсировать дополнительным внесением данного вещества в землю. Растения особенно нуждаются в азоте весной, поэтому при весенней подготовке участка следует позаботиться о пополнении плодородного слоя азотистыми соединениями.

Обратите внимание! В регионах с жарким засушливым климатом овес не приживется — быстро засохнет. Есть еще один способ пополнения почвы азотом: посеять вместе с овсом люцерну либо клевер

Эти растения полностью восстановят запасы азота в почве, и вам не придется покупать агрохимикаты

Есть еще один способ пополнения почвы азотом: посеять вместе с овсом люцерну либо клевер. Эти растения полностью восстановят запасы азота в почве, и вам не придется покупать агрохимикаты.

Следует помнить: овес предпочитает низкие температуры, обильный полив и затененность. Поэтому его часто сеют в осеннее время. Весенний посев тоже полностью подходит овсу: земля влажная, температура воздуха невысокая, солнечные лучи не слишком активные.

Для каких культур подходит

Когда сеять овес как сидерат, и для каких культур? Начинающий садовод должен запомнить правило: нельзя сеять одинаковые культуры друг за другом. То есть, злаковые не выращивают перед посевом других злаковых культур. Однако овес не подходит и для картофеля, поэтому сеять под эту культуру его не рекомендуется. Овес не может противостоять проволочнику, самому устойчивому вредителю картофеля. Поэтому перед посадкой картошки нужно выбрать иной сидерат.

Если вы собираетесь сеять на картофельном участке другие культуры, то овес пригодится как никогда: он ликвидирует картофельную паршу в земле.

Для всех остальных с/х культур овсяный сидерат принесет только пользу, поэтому смело сейте семена и выращивайте овес весной либо осенью.

Когда скашивать овес, как сидерат. Овёс, как сидерат в чём особенности

• овес как сидерат (впрочем, как и другие злаковые сидеральные культуры – ячмень, рожь)- это недорого и доступно.
• овес не любит засух (в отличие от ячменя) и не переносит морозов (в отличие от ржи). Оптимальные условия для этой культуры – прохладная влажная погода. Поэтому в качестве летнего сидерата, или сидерата под зиму овес не используется. Его «специализация» – весна и ранняя осень.

Овес— однолетнее злаковое растение. Имеет ряд отличных качеств для выращивания в качестве сидератной культуры:

• Холодостойкое растение.
• Влаголюбивая культура.
• Совершенно не требовательвая к почве.
• Обогащает почву калием и служит источником органических удобрения при применении в качестве сидерата.
• Корневая система хорошо рыхлит верхний плодородный слой, улучшает воздухо- и влагообмен. Особенно полезно высевание овса на глинистых почвах для улучшения структуры почвы на участке.
• Oчень хорошо кустится и наращивает необходимый объем зеленой массы.

Такой сидерат, как овес высевают и ранней весной, когда только чуть просохнет земля, и осенью после уборки урожая. Так как это холодостойкая, или даже холодолюбивая культура, то лучший урожай зеленой массы он дает именно в весенний период, пока на улице еще холодно.

К тому же овес очень любит расти на влажной почве, а такой эффект бывает лишь весной после таяния снега, ведь иначе пришлось бы регулярно поливать посевы этого сидерата. Весенняя посадка овса производится примерно за 2-3 недели до высаживания другой культуры, ведь скашивают сидераты в момент бутонизации, когда в них максимальное количество микроэлементов, но семена еще не завязались.

По прошествии нескольких недель молодые побеги срезают плоскорезом и заделывают в почву на глубину от 5 до 15 сантиметров в зависимости от ее структуры – в глинистую глубже, в легкую песчаную мельче. Излишек зеленой массы убирают в компост, где благодаря свойствам сидерата быстрее происходит процесс разложения и других компонентов.

Какими веществами овес обогащает почву

Содержание растительного белка в стеблях овса превышает аналогичные показатели других сидератов. Поэтому злак намного эффективнее обогащает почву калием и фосфором. Даже скудные глинистые грунты, удобренные зеленой массой овса, демонстрируют улучшение урожайности сельскохозяйственных культур.

Однако овес не может похвастаться значительным содержанием азота. Его дефицит можно устранить дополнительным внесением этого элемента в землю либо высадкой злака одновременно с другими сидератами.

Примечательно, что чем старше становится растение, тем выше в нем содержание калия. В молодой зелени именно азот является преобладающим элементом. Поэтому скашивание овса в сидеративных целях производится до достижения стеблем высоты 20 см.

Своевременный посев овса на утратившие плодородие земли, вполне способен полноценно заменить их удобрение навозом.

Виды осенних сидератов

Для посевов после уборки урожая рекомендуют сажать такие группы:

• Бобовые. Главное достоинство — фиксация азота и обогащение грунта. Если посадить 3 года подряд, обогащают почву равноценно навозу. Осенью высевают люцерну, клевер, люпин, донник.
• Гидрофильные. Используют на обедненных и истощенных почвах. Насыщают субстрат азотистыми смесями. Из списка среди культур для подзимнего сева выбирают фацелию. Не боится заморозков и колебаний температур.
• Злаковые. В зиму высаживают холодостойкие сорта. Улучшают структуру и органический состав. Для сентябрьских посадок подбирают озимую пшеницу, рожь, овес, ячмень.
• Крестоцветные. Благодаря эфирным маслам выполняют обеззараживающую функцию, борются с вредителями. Адаптируют почвенный состав под любые огородные культуры. Предпочтение отдают горчице, рапсу, редьке. Подавляют сорные травы. Хорошо разрыхляют поверхностные слои. Нейтрализуют нитратные загрязнения. Подходят под все типы почв. Сроки посадки — начало сентября. Покос делают через 1 месяц. Ботва идет на компост или мульчу.

Для теплиц

Лучшие сочетания сидератов для парников и теплиц:

• Бобовые. Культивируются в теплице в тандеме со злаковыми. Служат источником питательной органики, насыщенной азотом. Удобно высевать фасоль, горох.
• Горчица. Является санитаром, обеззараживая тепличные грядки от грибков гнили, фитофтороза, ризоктониоза, парши. Сокращает популяции проволочника, оказывая очищающее действие. Ботва — зеленое удобрение с фосфором, серой и азотом.
• Зерновые. Плотные ряды зелени появляются в течение 2-3 недель. Зеленый ковер не закапывают, дают перегнить на поверхности.

Весной достаточно за 3-4 недели до высадки рассады пройтись плоскорезом, присыпать верхним слоем почвы — и лакомство для тепличных культур готово.

Для кислой почвы

Кислый грунт — проблема огородников и крупных фермеров. Урожаи небольшие, качество плодов плохое.

Посадки удобно проводить осенью, пока земля будет отдыхать до новых посевов. Какие растения применяют для повышения рН и оздоровления из быстрорастущих сидератов:

• Донник. Высаживают в начале осени. Норма 200 г на 1 сотку. Обогащает грунт фосфорно-калийно-азотными минералами. Высевают после уборочных работ, оставляют на зиму. На одном и том же месте можно выращивать несколько лет.
• Рожь. Дает хороший эффект на тяжелых субстратах. За пару лет посевов улучшает показатели кислотности. Корни глубоко рыхлят почву. Абсолютно неприхотлива. До заморозков наращивает зеленую массу.
• Горчица белая. Один из лучших сидератов для оздоровления кислых глинистых почв. Отпугивает вредителей ароматом эфирных масел. Предупреждает фитофтороз, гнили. Расход посевного материала 150 г на 1 сотку при высевании в бороздки, 300 г при посевах врассыпную.
• Люпин. Доза семян 1,5-2 кг синего и желтого люпина на 1 сотку. Белой разновидности нужно в 2 раза больше семян: 3-3,5 кг. На 1 месте произрастает до 9-10 лет. Цветение 1 раз в 2 года. Не боится заморозков. Нейтрализует кислотность, отгоняет слизняков, плодожорку. Корни доходят до 2-3 м в глубину, разрыхляют грунт, улучшают структуру.
• Озимый рапс. Дает много вегетативной массы, дренирует почвенный субстрат. Улучшает состав почвы благодаря азотистым и фосфорным веществам.
• Люцерна. Дозировка 200 г на 1 сотку. Хорошо нейтрализует кислотность. Добавляет много азота.

Когда косить овёс-сидерат

Ранние сроки посева овса обеспечивают ранний урожай растительной массы. Сроки скашивания зависят от цели выращивания. Скашивать зелень можно начинать уже через 40 дней, за это время всходы набирают высоту около 15 — 20 см. Перед тем как скашивать овес стоит, прежде всего, ориентироваться на сроки посадки огородных культур. Если после овса предусматривается весенняя посадка, допустим овощей, то скашивают и заделывают зелень в почву, как и другие сидераты не позже чем за 2 недели до посадки овощей.

После скашивания и заделки всходов в почву для более быстрого их разложения можно обеспечить полив участка. Во избежание закисания зелени в почве не стоит заделывать большое ее количество (толстым слоем). Лишнее количество зелени зачастую определяют в компостную яму, применяют на мульчу или на корм животным.

В целом, овес как сидерат можно высевать и в весеннее, и в осеннее время, особенно под культуры, требующие повышенных доз калия. Учтите, что овес не переносит засух и привлекает проволочника, поэтому овес – сидерат под картофель не самый удачный. Надеемся, наша статья поможет вам избежать ошибок и получить отличный урожай!

Выбор сидератов

Подбирая сидераты для посева под картофель, оценивают грунт на выбранном участке. Чтобы картофель дал богатый урожай и вырос здоровым, обеспечивают выполнение определенных условий:

• насыщенность минеральными веществами;
• защита от вредителей, инфекций и бактерий;
• рыхлая почва.

Сложно сделать выбор на определенном растении, так как каждое из них имеет свои особенности роста и выполняет различные функции. Целесообразнее сеять сразу несколько сидератов. Бобовые сидераты отвечают за удобрение почвы азотом, горчица и сурепка помогает избавиться от проволочника, Редька, люпин и гречиха уменьшат количество сорняков. При сложности покупки семян используют клевер.

На заметку! Универсальным вариантом является фацеция. Это растение помогает решить сразу три проблемы.

Бобовые сидераты (вика и донник)

Самые распространенные сидераты среди семейства бобовых – это мышиный горошек (вика) и донник.

Вика – это быстроразвивающаяся культура, которая прекрасно сочетается с другими сидеральными растениями. Можно сочетать с горчицей, рапсом, овсом, рожью. Накапливает в верхнем слое азот, который легко усваивается картофелем. В роли одного из элементов смеси участвует в формировании зеленого биогумуса.

Донник – еще один бобовый сидерат, использование которого имеет массу положительных элементов:

• быстро растет и развивается;
• устойчив к катаклизмам погоды и перепадам температур;
• мощная корневая система накаливает азот;
• не нужно перекапывать почву сразу после срезания зелени.

Выращивание донника используется в качестве отавного способа. Корневая часть растения приносит больше пользы, чем зеленая.

Горчица белая

Один из самых эффективных крестоцветных сидератов. При заделке зелени этого растения в почву каждый квадрат грунта получает:

На заметку! Полезные компоненты в почве представлены в легкоусвояемой форме для растений, что позволяет повысить урожайность на 50-65%.

У горчицы, как у сидерата для картофеля есть ряд преимуществ:

• грунт обогащается органическими компонентами, которые после переработки почвенными бактериями превращаются в нейтральный гумус (за месяц после всходов на каждый квадрат добавляется около 1 кг зеленой массы);
• горчица имеет мощную разветвленную корневую систему, которая рыхлит грунт;
• листья растения содержат особое эфирное масло, которое отпугивает многих вредителей;
• способствует очищению участка от многих однолетних и многолетних сорняков.

Посев горчицы выполняют в средней полосе до середины сентября. Молодые всходы легко переносят понижение температуры до -6 градусов. После уборки картофеля выполняют посев горчицы в подготовленный предварительно грунт. Сверху семена заделывают на глубину 2 см. Через неделю появятся первые всходы.

Редька

Этот крестоцветный сидерат привлекателен для огородников большим количеством зелени. По урожайности культура превосходит горчицу в 2 раза. Преимущества редьки, как зеленого удобрения:

• подавляет некоторые заболевания: корневые гнили и нематоды;
• высокая скороспелость: цветение намечается на 30-40 день после появления всходов;
• способствует удалению токсичных элементов из грунта;
• улучшает состав и структуру земли;
• проводит рыхление грунта корнями;
• вытесняет число сорняков.

Посевом редьки занимаются по тому же принципу, что и горчицы.

Рапс

Хладоустойчивая культура, которая идеально подходит для посадки после картофеля. Выносит заморозки до -7 градусов. Рапс быстро всходит, прекрасно растет. Уборку урожая зелени проводят до начала обильного цветения.

На заметку! Минусом рапса, как сидерата, отмечают требовательность к питательности почвы. Если почва бедная, то растение не даст обильной зелени. Отмечают у рапса слабую пользу против болезней и вредителей.

Злаковые сидераты (рожь и овес)

Овес – одна из зерновых культур, которую используют в качестве зеленого удобрения после картофеля. Растение прекрасно переносит снижение температуры, зеленая масса обогащает почву калием и азотом. Посадкой на тяжелых почвах помогают грунт сделать рыхлым и воздухопроницаемым.

Усилить эффективность можно совместной посадкой с горохом или викой. Запахивают зеленую массу в таком случае при начале бутонизации у бобовой культуры.

Озимая рожь, как сидерат – прекрасный санитар для грунта. Прекрасный способ борьбы с фитофторой и нематодой. Нежная и сочная масса при заделывании в грунт обогащает его фосфором, азотом и калием. Мощная корневая система делает землю рыхлой, воздухопроницаемой.

Посев ржи выполняют в конце августа, а заделывают в грунт в начале мая (когда достигнет в высоту 20 см). Через 10-14 дней сажают картофель.

Озимые сидераты под картофель лучше сеять осенью.

Сроки посева сидератов

Выбираются исходя из того, через сколько времени ударят первые морозы, и теплолюбивости самих растений. Посадка сидератов осенью подразумевает выбор только тех растений, которые успеют вырасти на 15–20 сантиметров и полностью покроют собой почву. Только тогда они смогут ее максимально защитить от суровых условий и сами пережить зиму.

Когда сеять сидераты осенью?

В средней полосе сидераты высевают на огородах до конца августа, в южных регионах срок сдвигается до первой декады сентября

В среднем, в зависимости от вида, до нужной высоты сидераты вырастают за 20–35 дней, поэтому важно закладывать это время при расчете времени посева. Как только сидераты вырастут до необходимой высоты, все растения скашивают и заделывают в почву

Поэтому при выборе сидератов для осенней посадки ориентируются на быстроту их роста и простоту уборки подручным инструментом.

Пошаговая инструкция перекапывания горчицы

Если вы все же решили перекопать горчицу, то следует придерживаться некоторых правил, которые помогут вам:

1. Необходимо выбрать время года. Обычно специалисты и опытные садоводы советуют выбрать конец лето или начало осени, потому что за зиму горчица должна впитать в почву все полезные частицы и элементы, которыми она обладает.
2. Необходимо дождаться цветения горчицы (примерно около месяца после того, как горчица взошла, можно чуть позже, но не позднее 2 месяцев). В начале цветения горчица имеет наибольшее количество полезных веществ, которые необходимы для почвы.
3. Далее, вам понабится лопата. С ее помощью вы должны перекопать горчицу специальным методом, который называется – оборот кома. Данная перекопка почвы имеет большое значение для восстановления структуры почвы, именно этот метод позволяет внести минеральные и органические элементы в почву.
4. Вся зелень, которая осталась после этого должна быть закопана в землю, т. к. червячки очень быстро перерабатывают траву и любую другую зелень.
5. Если вы не хотите утруждать себя закапыванием зелени, то можно просто оставить ее на грядке. Корни разложатся за зиму и перегниет сама надземная часть.

Как правильно заделывать сидераты в почву

При выращивании сидератов необходимо помнить главное: их не нужно перекапывать. Их нужно скосить, срезать плоскорезом или культиватором. Срезанную ботву оставляют на грядке в качестве мульчи или закладывают в компостную кучу. Но корневую систему перекапывать нельзя, так как в этом случае разрушается структура почвы и теряется весь смысл посева сидератов: восстановление гумуса и пористой структуры почвы в результате разложения корней растений сидератов.
Скошенные сидераты выполняют роль мульчи. Они прокрывают поверхность почвы, защищают ее от перегрева и переувлажнения, накапливают влагу. Создаются благоприятные условия для жизни червей. А после разложения под действием микроорганизмов, минеральные элементы возвращаются в почву

Это особенно важно для легких песчаных почв, которые страдают от вымывания питательных веществ из верхнего пласта. Поэтому рекомендуется на легких почвах высевать зеленое удобрение осенью и оставлять его на зиму

На тяжелых почвах следует сеять сидераты с разветвленной корневой системой. В этом спучае необходимости в заделке зеленой массы тоже нет. Корни сидератов прекрасно разрыхляют и структурируют землю. Если зеленую массу оставлять на поверхности, работы становится меньше, а улучшается структура почвы.

Культура овес (особливості вирощування та зберігання)

Овес (Fvena) – однорічна рослина висотою 50 – 170 см. Стебло діаметром 3 – 6 мм. Листки шорсткуваті, зелені або сизі, часто з восковим нальотом, 20 – 45 см довжиною і 8 – 30 мм шириною. Суцвіття – розкидисті, рідше напівстиснуті або стиснуті волоті. Колоски 2 – 3-квіткові, у голозерного вівса – 5 – 7-квіткові. Колоскові луски перетинчасті, квіткові – шкірясті, в остистих форм з остюком. Зернівки плівчасті (щільно охоплені квітковими лусками, але не зрослі з ними) або голі, 8 – 11 мм довжиною, довгасті, опушені, із глибокою борозенкою, білі або жовті.
Овес посівний — одна з найважливіших зернофуражних культур. Його використовують як корм для худоби, в кулінарії, медицині та ін.

Найкращими попередниками для вівса є удобрені просапні (кукурудза, картопля) зернобобові, баштанні культури, льон. Не бажано висівати після вівса та цукрових буряків у зоні поширення нематоди. За високої культури землеробства овес можуть висівати після пшениці.

Овес посівний є найкращим попередником для таких культур, як: кукурудза, соняшник, льон, вика, горох, люпин. Для цукрового буряка та картоплі овес являється допустимим попередником. Для ярих зернових культур – умовно-допустимим, для озимих – недопустимим.

Завдяки добре розвинутій кореневій системі, яка у фазі кущіння поглиблюється до 50-80 см, а на час формування зерна корені досягають глибини 1,5-2 м, овес досить ефективно використовує родючість і поживні речовини, що залишилися після попередника. За середньої забезпеченості ґрунтів поживними речовинами під овес вносять добрива з розрахунку по 30-40 кг/га д. р. NРК.

Овес — вологолюбна культура, при проростанні насіння вбирає 60-65% води від власної маси, тому осінній і весняний обробітки ґрунту спрямовують на нагромадження та збереження вологи. Після збирання попередника проводять одно-, двократне лущення стерні на 6-12 см і оранку або безполицевий обробіток на 20-22 см. Навесні проводять боронування зябу і передпосівну культивацію на глибину загортання насіння (5-6 см), але залежно від стану поля перед сівбою можна обмежитись однією з цих операцій.

Для сівби вівса використовують насіння, сила росту якого наближається до польової схожості, але не нижче 80%. Оптимальна норма висіву вівса з урахуванням природних та агротехнічних особливостей певного поля, показників якості партії насіння становить 4,5 -5,5 млн/га схожих насінин. Загущення посівів вівса на фоні підвищених доз добрив за умов достатнього зволоження призводить до раннього вилягання їх, зниження врожаю і погіршення якості зерна. Овес краще за ячмінь реагує на ранню сівбу, а відповідно потребує і більше вологи для проростання насіння. Воно має бути загорнуте у вологий шар ґрунту на однакову глибину. Найпоширеніший спосіб сівби вівса є звичайний рядковий з міжряддям 15 см.

Слідом за сівбою проводять коткування кільчасто- шпоровими котками, крім випадків, коли ґрунт надмірно вологий. У спеціалізованих насичених зерновими культурами сівозмінах при високій культурі землеробства овес виконує фітосанітарну роль завдяки незначному ураженню кореневими гнилями. Посіви вівса — ефективний природний засіб боротьби проти хвороб інших зернових культур, що має неабияке значення в охороні навколишнього середовища у результаті зменшення застосування пестицидів. Обов’язковим профілактичним заходом є лише передпосівне протруювання насіння. Всі інші заходи хімічного захисту потрібно здійснювати тільки на підставі ретельного аналізу фітосанітарного стану посівів.

Зерно вівса достигає нерівномірно: спочатку у верхній частині волоті, потім у середній і в кінці в нижній. Щоб запобігти обсипанню найціннішого зерна, починати збирати його треба тоді, коли воно зверху волоті буде в повній, а в середині – у восковій стиглості. У зв’язку з цим ефективніше збирати овес роздільним способом, особливо високорослі та забур’янені посіви. Прямим комбайнуванням можна збирати низькорослі, зріджені та чисті посіви.

Зерно вівса, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню. Після очищення і сушіння (в разі підвищеної вологості) зерно відправляють на зберігання.
Зберігання проводять залежно від вологості зерна та його призначення. Зерно вівса, яке спрямовують на переробку чи зберігання, повинно мати вологість 13–14%. Для тривалого зберігання вологість зерна додатково знижують на 1–2%. У процесі зберігання створюють такі умови, які забезпечують стійкість продукції, запобігають її ушкодженню шкідниками, ураженню хворобами, зволоженню й самозігріванню.
Зерно продовольчо-кормове і технічне зберігають у сухому стані насипом у зерноскладах, силосах елеваторів, бункерних сховищах. Висота насипу обмежується технічними можливостями сховищ, вона має забезпечувати їхнє нормальне обслуговування і контроль за якістю продукції.
Зерно насіннєве зберігають у закритих зерноскладах насипом чи запакованим. Висота насипу не має перевищувати 2 м, у сховищах із активною вентиляцією — 3 м. Запакованим зберігають насіння добазових, базових категорій, а інколи й перших репродукцій. Мішки вкладають штабелем на піддони з віддаленням від підлоги на 15 см, а від стін — на 70 см.

Не обробленне насіння овесу посівного використовується для вирощування мікрозелені (мікрогрін).

• містять необхідну для правильного травлення клітковину;
• мають концентрацію вітамінів, мінералів, незамінних амінокислот та антиосидантів, що максимально засвоюються організмом;
• складаються з 80% хлорофілу, очищають організм від токсинів;
• покращують та контролюють рівень цукру в крові;
• уповільнюють процеси старіння організму, створюють захисний бар’єр;
• покращують структуру шкіри, волосся та нігтів, надають життєвої енергії.

Норми висіву залежно від сорту, району вирощування вівса та інших факторів різні. Так, в умовах Полісся рекомендується висівати 5 — 6 млн схожих зерен на 1 га, у Лісостепу 4,5 — 5,5 і в Степу 4 — 4,5 млн/га. Вагова норма залежно від якості та крупності насіння становить від 150 до 200 — 220 кг/га

овес – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується