Коран (у пер. «читання») – це священна книга мусульман. Вони вважають, що все записане в Корані – слово Аллаха, передане через пророка його Мухаммада (517-632 рр.). Пророк Мухаммад проголошував проповіді, молитви, повчальні оповіді у Мецці і Медіні.
Коран (араб. القرآن, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі. Він складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів).
Харамом називається комплекс заборон, що накладається на паломника під час хаджу: заборона носіння зброї і повсякденного одягу, стрижки і гоління, статевих стосунків та ін. Заборонені сварки, війни, акти помсти й усе, що може порушити порядок і благочестя паломництва.
Сура (араб. سورة — шерега цеглин, стіна) — назва окремого розділу Корану; складається з віршів-аятів.
Коран мав 114 розділів — сур, кожна з яких була подрібнена на вірші — аяти.
Праведне життя Мухаммада записано в Сунні, що утворена з хадисів. Коран — священна книга мусульман, Коран — це запис проповідей, що виголошені пророком Мухаммедом у формі пророчих одкровень переважно в Мецці та Медіні між 610 і 632 рр.
Він підкреслює єдність (єдність) Аллаха та важливість поклоніння тільки Йому. Коран вчить, що в історії було багато пророків, включаючи Адама, Ноя, Авраама, Мойсея, Ісус, і Пророк Мухаммад (саллаллаху алейхі ва саллям). Він заохочує людство та …