Глюкоза (цукор) сечі

У нормі глюкоза (цукор) в сечі практично відсутня – її концентрація не перевищує 0,8 ммоль/л. Такий вміст не визначається методами, що використовують в медичних лабораторіях, отже в здорової людини результат дослідження на глюкозу сечі буде від’ємним. Появу глюкози в сечі називають глюкозурією, яка може бути й фізіологічною – при надходженні з їжею великої кількості вуглеводів, особливо цукру або після емоційної або фізичної напруги (стресу). Глюкозурія інколи спостерігається у вагітних на пізніх термінах.

Глюкоза – цукор, який має важливу роль в забезпеченні організму енергією. Вона поступає в організм разом із вуглеводами їжі. Основним джерелом глюкози є крохмаль в рослинних продуктах та глікоген – в тваринних. Крім того, глюкоза міститься в цукрі (сахарозі або цукрозі), меді та інших солодких продуктах. В травній системі людини ці вуглеводи розщеплюються до глюкози, яка надходить у кров.

Вміст глюкози у крові регулюється гормональною системою організму людини. Окремо розглядають гормони, які зменшують концентрацію глюкози – це інсулін. Він сприяє переходу глюкози з крові в тканини та стимулює утворення глікогену – сполуки, яка накопичує та зберігає глюкозу та міститься в м’язах і печінці. Інсулін продукується спеціальними клітинами підшлункової залози. При цукровому діабеті спостерігають ураження цих клітин, із відповідними наслідками – зростанням вмісту глюкози у крові, або гіперглікемії.

Інша група гормонів збільшує концентрацію глюкози. Це глюкагон, кортизол, адреналін, соматотропін та гормони щитоподібної залози. Вони продукуються різними органами – гіпофізом, підшлунковою залозою, наднирниками, проте дія їх подібна: стимуляція розпаду глікогену із виокремленням глюкози та прискорення розпаду інсуліну, який запобігає надміру цукру в крові. Збільшення вмісту цих гормонів, і, як наслідок, зростання концентрації глюкози, є наслідком потреби організму в додатковій енергії в період стресу або фізичного навантаження. Однак, тривале вживання значних доз цих гормонів, або їхній надмірний синтез при пухлинах відповідних органів, може призвести до зменшення рівня глюкози в крові – гіпоглікемії.

При захворюваннях нирок, які уражають роботу клітиного фільтрувального апарату – нефрону, відбувається неповна фільтрація плазми крові. В результаті глюкоза потрапляє в сечу. Розрізняють первинні та вторинні ураження нефронів. Первинні зустрічаються вкрай нечасто, це рідкісні спадкові захворювання. Значно частіше лікарі мають справу із вторинним ураженням, переважно внаслідок гломерулонефриту, ниркової недостатності або важких отруєннях. Такий тип глюкозурії називають ниркова (ренальна) глюкозурія. Вона може виявлятись і при нормальній концентрації цукру в крові.

Для якісної оцінки глюкозурії необхідно досліджувати сечу, зібрану за добу, і обчислити добову втрату цукру із сечею. Проте, можна проводити аналіз і разової порції сечі, яку для чистоти дослідження збирають зранку.

Збільшення концентрації глюкози в крові призводить до зростання її вмісту в сечі. Однак, до певного рівня нирки встигають фільтрувати навіть збільшену кількість цукру в крові. При нормальній функції нирок глюкозурія виявляється тільки в тих випадках, коли досягається граничний рівень цукру в крові. Так званий нирковий поріг глюкози – концентрація глюкози в крові, вище якої відмічається глюкозурія (7,8-8 ммоль/л, за деякими джерелами до 10,0 ммоль/л). Звичайна концентрація глюкози в крові не перевищує 4,6-6,6 ммоль/л.

Як збільшення, так і зменшення вмісту глюкози в крові понад норму є небезпечним симптомом. Оцінка її концентрації в сечі часто використовується для контролю лікування хворих на цукровий діабет. Є можливість виконати (хоча й неточно) такий аналіз самостійно – за допомогою спеціальних тестових смужок (сечові тест-смужки). Після їхнього занурення в зібрану сечу необхідно зачекати деякий час і порівняти забарвлення індикаторної зони із шкалою на самій упаковці. Проте, для одержання надійного і точного результату необхідно здійснювати такий аналіз в спеціалізованій медичний лабораторії.

Розшифрувати значення глюкози в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.

Норма цукру в крові та як слідкувати за його рівнем

Рівень цукру в крові є важливим показником, коли йдеться про діагностику та контроль перебігу цукрового діабету. Цукровий діабет — друга за поширеністю проблема сучасності після серцево-судинних захворювань. За даними ВООЗ, на цю недугу страждає кожна 10 людина у світі. Головна небезпека діабету — ускладнення. Хвороба може призвести до інвалідизації і передчасної смерті пацієнта. Та навіть якщо найгірших наслідків вдається уникнути, дібет суттєво погіршує якість життя, підвищує ризик складного перебігу інфекційних та вірусних захворювань. Але не варто панікувати. До 80% випадків діабету 2 типу можна уникнути завдяки профілактиці та вчасній діагностиці.

Глюкоза в крові — чому це важливо?

Багато продуктів розщеплюються на глюкозу (цукор) в крові, яка використовується як енергія для нашого мозку, серця та м’язів. Глюкоза в крові надходить або з їжі, яку ми їмо, або виробляється в печінці, і знаходиться в кровотоці (оскільки вона переноситься до всіх наших органів і клітин) і всередині клітин (де вона перетворюється на енергію).

Рівень цукру в крові регулюється інсуліном – це гормон, який виробляє підшлункова залоза. З віком або у зв’язку з іншими обставини, через зниження сприйнятливості тканин до інсуліну, рівень цукру в крові зростає та починає розвиватись цукровий діабет.

Як діагностувати цукровий діабет?

Найпростіший і найпопулярніший спосіб – перевірити показники глюкози в крові. Цей аналіз показує рівень цукру в крові на певний момент часу. Результат визначається у ммоль/л або мг/дл та може варіюватись залежно від методу визначення та лабораторії.

На рівень цукру в крові можуть впливати:

• спосіб життя;
• раціон харчування;
• вживання деяких медикаментів;
• супутні захворювання;
• стреси (психоемоційний стан).

Норма цукру в крові у дорослих

Згідно рекомендацій Американської асоціації діабету, показники цукру в крові можуть бути в наступних межах залежно від часу здачі та діагнозу:

Норма для людини без діабету

70–99 мг/дл (3.9–5.5 ммоль/л)

Офіційні рекомендації ADA для людини з діабетом

80–130 мг/дл (4.4–7.2 ммоль/л)

Норма для людини без діабету

менш ніж 140 мг/дл (7.8 ммоль/л)

Офіційні рекомендації ADA для людини з діабетом

менш ніж 180 мг/дл (10.0 ммоль/л)

Референтні значення глюкози в крові у дорослих залежно від віку, згідно методів визначення лабораторії Сінево, з якою співпрацює наша клініка:

Вік людини, років

Норма цукру, ммоль/л

Норма цукру в крові у дітей

На першу добу життя дитини норма складає 2,22 – 3,33 ммоль/л. У перші 30 днів після народження цей показник складає 2,78 – 4,44 ммоль/л, до 14 років — 3,33 – 5,55 ммоль/л. Після 14-річного віку оптимальні показники прирівнюються до показників дорослих.

Особливості підготовки до здачі аналізу на цукор:

• здавати аналіз на рівень глюкози в крові необхідно натщесерце (8-14 годин голодування);
• на підвищення показників може впливати: прийом сечогінних препаратів, кофеїну, глюкокортикоїдів та гормону росту;
• знижувати показники може прийом: анаболічних стероїдів, пропранололу, амфетаміну, інсуліну, пероральних цукрознижувальних препаратів, а також отруєння миш’яком, хлороформом, саліцилатами, антигістамінними препаратами або ж алкогольна інтоксикація;
• для жінок не варто здавати аналіз крові на рівень цукру під час менструації, оскільки результат буде неточним. Під час менопаузи рівень цукру в крові жінки дуже нестабільний. тож його необхідно контролювати регулярно.
• норма цукру в крові для вагітних — до 6,3 ммоль/л;

Також пам’ятайте про те, що референтні значення можуть незначно відрізнятися залежно від лабораторії.

Якщо показники глюкози не в нормі

Протягом дня, залежно від багатьох факторів, рівень глюкози в крові може змінюватись — зростати чи знижуватись. Це нормально. Якщо він змінюється в діапазоні норми, тоді все гаразд, проте якщо він опускається нижче (гіпоглікемія) або вище (гіперглікемія) здорового діапазону і не лікується, це може стати небезпечним.

Гіпо- та гіперглікемія не є окремими захворюваннями. Це патологічний стан, який супроводжується чітко вираженими клінічними симптомами і в основному є наслідком основного захворювання. Найчастіше зустрічається у людей, які хворіють на цукровий діабет.

Гіпоглікемія

Низький рівень глюкози в крові викликає викид епінефрину (адреналіну), гормону, який стимулює нашу реакцію «бійся або біжи». Саме адреналін може викликати такі симптоми гіпоглікемії, як прискорене серцебиття, пітливість, поколювання та занепокоєння. Нестача глюкози також провокує зниження мозкової діяльності, наслідком чого може бути погіршення/розмитість зору, неможливості зосередитись, невиразної мови, оніміння та сонливості.

Гіперглікемія

Високий рівень глюкози в крові виникає, коли в організмі недостатньо інсуліну або коли організм не може використовувати інсулін належним чином.

У будь-якому випадку, після стабілізації стану організму, лікування гіпо- та гіперглікемії зводиться до лікування основного захворювання. Цим займається лікар-ендокринолог .

Не лише цукор: які показники необхідно перевіряти для скринінгу діабету?

Глікований гемоглобін (HbA1c)

Це гемоглобін еритроцитів, поєднаний з глюкозою. Рівень HbA1c визначається середнім вмістом глюкози в крові протягом останніх 2-3 місяців. На результат тесту не впливає рівень стресу, прийом ліків, наявність у вас інфекцій, проте впливає наявність анемії. Інші назви цього тесту: гемоглобін А1С, А1С, глікований гемоглобін і тест на глікозильований гемоглобін.

Результат глікованого гемоглобіну фіксується у відсотках; чим вищий відсоток, тим вищий рівень цукру в крові.

Згідно рекомендацій Американської асоціації діабету, показники глікованого гемоглобіну можуть бути в наступних межах:

Глікований гемоглобін (HbA1c)

Норма для людини без діабету

Офіційні рекомендації ADA для людини з діабетом

Глюкозо-толерантний тест

Цей аналіз передбачає забір крові натщесерце. Після цього пацієнт приймає 75-100 грам сухої глюкози, розчиненої у воді. Дітям дозу глюкози рахують так: 1,75 грам/кг., але не більше, ніж 75 грам. Через одну, а потім ще через одну годину проводиться повторний забір крові. За його результатом вміст цукру не повинен перевищувати рівень 7,8 ммоль/л. Концентрація 11,1 ммоль/л та вище через 2 години після прийому глюкози означає наявність цукрового діабету. Показник між 7,8 та 11,1 дозволяє встановити діагноз предіабет.

С-пептид

Допомагає оцінити кількість вироблення власного інсуліну, незалежно від прийому цукрознижувальної терапії. Норма – 260-1730 пмоль/л. Може підвищуватися після прийому їжі, гормональних препаратів, глюкокортикостероїдів, контрацептивів та деяких інших препаратів. Якщо рівень С-пептиду — низький, це може свідчити про інсулінозалежний цукровий діабет.

Інсулін

Гормон підшлункової залози, який регулює вуглеводний обмін, підтримує концентрацію глюкози в крові на оптимальному рівні. Дефіцит інсуліну = підвищення рівня цукру в крові та енергетичне голодування тканин. Нормальне значення складає від 2,6 до 24,9 мкОд/мл.

Показання до здачі аналізу крові на глюкозу та скринінгу діабету

Регулярно перевіряти цукор у крові необхідно, якщо є такі фактори ризику (NIH):

• вік понад 45 років;
• надмірна вага або ожиріння: якщо індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 25 кг/м2 або окружність талії у чоловіків більше 102 см або у жінок більше 88 см;
• метаболічний синдром;
• діабет в сімейному анамнезі (наприклад, у батьків або братів/сестер) або підвищений рівень цукру в анамнезі;
• гестаційний діабет в анамнезі або народження дитини вагою понад 4 кг;
• малорухливий спосіб життя;
• артеріальна гіпертензія ≥ 140/90 мм рт ст при лікуванні гіпертонії;
• рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) < 35 мг/дл (0,90 ммоль/л);
• рівень тригліцеридів (ТГ) натще > 250 мг/дл (2,82 ммоль/л);
• інші стани, пов’язані з резистентністю до інсуліну (чорний акантоз, неалкогольний стеатогепатит, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)
• атеросклеротичні серцево-судинні захворювання;
• лікування атиповими антипсихотичними засобами або глюкокортикоїдами
• хронічний стрес.

Якщо у вас є хоч один фактор ризику, скринінг на наявність ЦД бажано проводити щороку. Скринінг включає глюкозу натще та, за показами, глюкозотолерантний тест або глікований гемоглобін.

Повне скринінгове дослідження на цукровий діабет II типу потрібно регулярно проходити:

• дітям та підліткам з надлишковою масою тіла;
• дорослим із надмірною масою тіла (ІМТ понад 25 кг/м²), які мають крім цього ще один фактор ризику;
• пацієнтам, які мають переддіабетний стан.

Також, згідно останніх рекомендацій ADA у 2022 році, люди, скринінгове обстеження необхідно проводити усім людям, старшим 35 років, навіть якщо ви не входите до групи ризику за іншими ознаками.

Як можна слідкувати за рівнем цукру в крові?

Для відстеження рівня цукру в крові сучасна медицина придумала багато способів. Можна скористатись двома найпопулярнішими:

• регулярне експрес-тестування глюкометром або
• встановлення системи безперервного моніторингу глюкози.

Перевагою експрес-тесту є його швидкість та можливість використання в домашніх умовах. Методика обстеження дуже проста: на спеціальну тест-смужку поміщається крапля крові. Після цього смужка вставляється в спеціальний прилад – глюкометр. За 1 хвилину прилад дає досить точний результат. Експрес-тестування не забезпечує такої ж точності як лабораторна діагностика, але дозволяє проводити щоденний моніторинг рівня цукру в крові з прийнятною точністю.

Перевагою встановлення системи безперервного моніторингу глюкози є можливість відстеження змін цукру в крові в режимі реального часу.

Система безперервного моніторингу глюкози Guardian Connect дозволяє вимірювати та контролювати поточний рівень глюкози крові безперервно за допомогою мобільного телефону в режимі 24/7. На тілі людини встановлюють спеціальний сенсор з мікроголкою, зазвичай на період 5-7 днів. Таким чином, пристрій постійно зчитує рівень глюкози в крові та передає ці дані у систему. Користувач може спостерігати за динамікою змін через додаток на своєму телефоні. Крім цього, він завчасно одержує повідомлення на мобільний телефон (за 10-60 хвилин) про підвищення або зниження рівнів глюкози крові, що допомагає уникнути небажаних ситуацій та ефективно відреагувати.

Встановлення системи безперервного моніторингу глюкози є актуальним не лише для хворих на цукровий діабет, але й з для жінок з ІМТ понад 25 кг/м, які планують вагітність, а також для усіх дорослих, які хочуть схуднути.

В медичному центрі Медіальт можна скористатись послугою безперервного моніторингу глюкози Guardian Connect. Це передбачає первинну консультацію та встановлення самої системи, інструктаж, індивідуальний одноразовий сенсор, та повторну консультацію з інтерпретацією результатів дослідження та подальших рекомендацій.

Запрошуємо перевірити норму цукру в клініці Medialt

Вчасна діагностика — запорука міцного здоров’я. В клініці Medialt ви маєте можливість пройти усі дослідження для виявлення рівня цукру в крові та повний скринінг діабету 2 типу.:

• лабораторна діагностика: рівень глюкози в крові, глікований гемоглобін, інсулін, С-пептид, глюкозотолерантний тест;
• експрес-тестування на глюкозу;
• встановлення системи безперервного моніторингу глюкози Guardian Connect.

Оцінку та інтерпретацію результатів обстеження проводять висококваліфіковані спеціалісти, які допоможуть вам з подальшим супроводом.

Записатись на обстеження та консультацію можна через форму зворотного зв’язку або за номером телефону +38 (067) 653 70 65.

Цукор і глюкоза – в чому різниця, чим вони відрізняються

У чому різниця цукру і глюкози Щоб відповісти на це питання, нам потрібно уявити, які цукру взагалі існують в природі, як вони між собою пов’язані.

Найперші в класифікації – це прості цукри, моносахариди. Тут три найменування:

• Глюкоза. Це декстроза, виноградний цукор.
• Фруктоза. Левулоза або фруктовий цукор.
• Галактоза.

Далі йдуть дисахара (або складні цукру). Найважливішими в категорії можна назвати наступні:

• Сахароза. Це повна назва столового цукру. Фруктоза глюкоза.
• Мальтоза. Найменування солодового цукру. Речовина складається з двох молекул тієї ж глюкози.
• Лактоза. Відома і як молочний цукор. Назва з’єднання глюкози з галактозою.

Потрібно відзначити і таку групу, як змішані цукру. Серед найпоширеніших:

• Коричневий, жовтий цукор. Так називається неочищена сахароза.
• Інвертний цукор. Найменування продукту розпаду сахарози. Він містить в собі порівну фруктози і глюкози.
• Мед – інвертний цукор натурального походження.
• Сироп високофруктозний – містить в собі і глюкозу, і фруктозу, але остання тут – в переважній обсязі.

Тепер звернемося вже до більш детальної характеристики.

Зміст

1. Класифікація вуглеводів
2. Моносахариди. Глюкоза.
3. Будова молекули глюкози
4. Хімічні властивості глюкози
5. Полісахариди. Крохмаль і целюлоза.
6. Будова крохмалю і целюлози
7. Хімічні властивості полісахаридів
8. застосування вуглеводів
9. Завдання для самоперевірки

Тростинний або буряковий

А можна замінити цукор глюкозою Відповідь залежить від того, які цілі для цього переслідується. Адже сахароза містить в собі і глюкозу, і фруктозу. Якщо в певному випадку фруктоза шкідлива організму, то для підсолоджування їжі можна використовувати і одну глюкозу.

Чи є різниця між очеретяної і бурякової сахарозою І той, і інший цукор можна зустріти в магазинах в формі кристалів і пудри. Тростинний цукор нерідко можуть продавати нерафінованою. Він буде тоді мати не звично білий, а коричневий колір.

З тростинним цукром пов’язано чимало упереджень. Зокрема, його вважають більш корисним для організму, ніж звичайний буряковий. Але насправді це не так. За своїми властивостями ці різновиди їдальнею сахарози практично ідентичні.

Є відомості, що тростинний цукор багатий вітамінами групи В. Частка правди в цьому твердженні є. Але треба зазначити, що вміст вітамінів тут мізерно мало, через що не робить якого-небудь впливу на організм людини.

Ще одна причина, по якій люди вважають за краще тростинний цукор бурякового, – це незвичайний смак продукту. Але і тут думки дієтологів неоднозначні. Своєрідним смаком володіє саме неочищений, нерафінований тростинний цукор. Але треба пам’ятати про те, що, не пройшовши очищення, продукт може містити в собі і шкідливі домішки.

Буряковий же цукор не продається в неочищеному вигляді. Пов’язано з тим, що цей продукт в нерафінованій вигляді володіє і непривабливим видом, і дивним смаком.

застосування вуглеводів

Вуглеводи – органічні речовини, молекули яких складаються з атомів вуглецю, водню і кисню, причому водень і кисень знаходяться в них, як правило, в такому ж співвідношенні, як і в молекулі води (2: 1).

Однак назва «вуглеводи» вкоренилося і в даний час є загальновизнаним для цих речовин.

Вуглеводи по їх здатності гидролизоваться можна розділити на три основні групи: моно-, ди-і полісахариди.

Моносахариди – вуглеводи, що не гідролізуються (не розкладаються водою). У свою чергу, в залежності від числа атомів вуглецю, моносахариди поділяються на тріози (молекули яких містять три вуглецевих атома), тетрози (чотири вуглецевих атома), пентози (п’ять), гексози (шість) і т. Д.

У природі моносахариди представлені переважно пентози і гексози.

До пентозу відносяться, наприклад, рибоза – С5Н10О5 і дезоксирибоза (рибоза, у якій «відняли» атом кисню) – С5Н10О4. Вони входять до складу РНК і ДНК і визначають першу частину назв нуклеїнових кислот.

До гексозо, які мають загальну молекулярну формулу С6Н12О6, відносяться, наприклад, глюкоза, фруктоза, галактоза.
Формула глюкози
1. Сахароза (звичайний харчовий цукор), яка при гідролізі утворює одну молекулу глюкози і молекулу фруктози. Вона міститься у великій кількості в цукрових буряках, цукровій тростині (звідси і назви – буряковий або тростинний цукор), клені (канадські першопрохідці добували кленовий цукор), цукровою пальмі, кукурудзі і т. Д.

2. Мальтоза (солодовий цукор), яка гідролізується з утворенням двох молекул глюкози. Мальтозу можна отримати при гідролізі крохмалю під дією ферментів, що містяться в солоді, – пророщених, висушених і розмелених зернах ячменю.

3. Лактоза (молочний цукор), яка гідролізується з утворенням молекул глюкози і галактози. Вона міститься в молоці ссавців (до 4-6%), має невисоку солодкістю і використовується як наповнювач в драже і аптечних таблетках.

Солодкий смак різних моно- і дисахаридів різний. Так, найсолодший моносахарид – фруктоза – в 1,5 рази солодша за глюкозу, яку приймають за еталон. Сахароза (дисахарид), в свою чергу, в 2 рази солодша за глюкозу і в 4-5 разів – лактози, яка майже позбавлена ​​смаку.

Полісахариди – крохмаль, глікоген, декстрини, целюлоза і т. Д. – вуглеводи, які гідролізуються з утворенням безлічі молекул моносахаридів, найчастіше глюкози.

Щоб вивести формулу полісахаридів, потрібно від молекули глюкози «відняти» молекулу води і записати вираз з індексом n: (С6Н10О5) n, адже саме за рахунок відщеплення молекул води в природі утворюються ди- і полісахариди.

Роль вуглеводів в природі і їх значення для життя людини надзвичайно великі. Утворюючись в клітинах рослин в результаті фотосинтезу, вони виступають джерелом енергії для клітин тварин. В першу чергу це відноситься до глюкози.

Багато вуглеводи (крохмаль, глікоген, сахароза) виконують запасаючу функцію, дозволяє розширити обсяг поживних речовин.

Кислоти РНК і ДНК, до складу яких входять деякі вуглеводи (пентози-рибози і дезоксирибоза), виконують функції передачі спадкової інформації.

Целюлоза – будівельний матеріал рослинних клітин – грає роль каркаса для оболонок цих клітин. Інший полісахарид – хітин – виконує аналогічну роль в клітинах деяких тварин: утворює зовнішній скелет членистоногих (ракоподібних), комах, павукоподібних.

Вуглеводи служать в кінцевому підсумку джерелом нашого харчування: ми споживаємо зерно, що містить крохмаль, або скармливаем його тваринам, в організмі яких крохмаль перетворюється в білки і жири. Сама гігієнічна одяг виготовлений з целюлози або продуктів на її основі: бавовни і льону, віскози, ацетатного шовку. Дерев’яні будинки та меблі побудовані з тієї ж целюлози, що утворює деревину.

В основі виробництва фото- і кіноплівки – все та ж целюлоза. Книги, газети, листи, грошові банкноти – все це продукція целюлозно-паперової промисловості. Значить, вуглеводи забезпечують нас всім необхідним для життя: їжею, одягом, дахом.

Крім того, вуглеводи беруть участь в побудові складних білків, ферментів, гормонів. Вуглеводами є і такі життєво необхідні речовини, як гепарин (він грає найважливішу роль – запобігає згортання крові), агар-агар (його отримують з морських водоростей і застосовують в мікробіологічної та кондитерської промисловості – згадайте знаменитий торт «Пташине молоко»).

Суміш моно- і Динитроцеллюлоза називають коллоксилина. Розчин коллоксилина в суміші спирту і діетилового ефіру – колодій – застосовують в медицині для заклеювання невеликих ран і для приклеювання пов’язок до шкіри.

При висиханні розчину коллоксилина і камфори в спирті виходить целулоїд – одна з пластмас, яка вперше стала широко використовуватися в повсякденному житті людини (з неї роблять фото- і кіноплівку, а також різні предмети широкого вжитку). Розчини коллоксилина в органічних розчинниках застосовуються в якості нітролаків. А при додаванні до них барвників виходять міцні і естетичні нітрофарби, широко використовувані в побуті і техніці.

Як і інші органічні речовини, що містять у складі молекул нітрогрупи, всі види нітроцелюлози вогненебезпечні. Особливо небезпечна в цьому відношенні тринитроцеллюлоза – сильне вибухову речовину. Під назвою «піроксилін» вона широко застосовується для виробництва збройових снарядів і проведення вибухових робіт, а також для отримання бездимного пороху.

Ацетилцелюлозу використовують для отримання лаків і фарб, вона служить також сировиною для виготовлення штучного шовку. Для цього її розчиняють в ацетоні, а потім цей розчин продавлюють через тонкі отвори фільєр (металевих ковпачків з численними отворами). Випливають цівки розчину обдувають теплим повітрям. При цьому ацетон швидко випаровується, а висихає ацетилцелюлози утворює тонкі блискучі нитки, які йдуть на виготовлення пряжі.

Крохмаль, на відміну від целюлози, дає синє забарвлення при взаємодії з йодом. Ця реакція є якісною на крохмаль або йод в залежності від того, наявність якої речовини потрібно довести.

фруктоза

Познайомимося ближче і з цим елементом сахарози, навколо якого розгортається чимало суперечок. Молекула фруктози дуже схожа зовні з молекулою глюкози. Але та невелика різниця, що є між ними, робить їх несхожими елементами.

Фруктоза не розпізнає жодної з систем організму, які реагують на глюкозу. Зокрема, цей цукор не викликає вироблення необхідних «гормонів ситості». Фруктозу залишає без уваги і підшлункова залоза, що виробляє інсулін.

Наш організм не вміє накопичувати фруктозу у вигляді ланцюжків, як це відбувається з глюкозою. Немає і якихось незалежних способів розщеплення даного елемента. Щоб застосувати фруктозу за призначенням, організму доводиться ферментними перетвореннями ввести її в біохімічні глюкозні шляху. Наприклад, в гліколіз. Подібні процеси відбуваються в печінці, але з цікавим нюансом.

Фруктоза тут не звертається в глюкозу. Вона входить в процеси гліколізу приблизно на середині шляху. Коли молекули глюкози вже розділені на дві складові. Звичайно, в кінцевому рахунку, і фруктоза, і глюкоза будуть розщеплені і перетворені вже в універсальну енергію організму. Однак фруктоза перескакує відразу в головний регуляторний етап гліколізу, пропустивши його початкові стадії.

А для цього процесу характерна зворотна негативна зв’язок. Що це означає Якщо отриманої з глюкози доступною енергії стало занадто багато, такий зв’язок блокує її кількість. З фруктозою ж цього зробити не виходить в силу вже описаного пропуску.

Іншими словами, якщо глюкози занадто багато, наш організм здатний зупинити її розщеплення. З фруктозою це зробити неможливо. Якщо глюкози багато, вона залишається в печінці у формі глікогену. Якщо фруктози багато, вона вся буде перероблена.

Посилене вживання фруктози може викликати в людини неконтрольованим набором маси, ожирінням. Крім того, як ми вже помітили, у відповідь на велике надходження фруктози які не виробляються гормони ситості, чому почуття голоду не йде.

Моносахариди. глюкоза

Енергія, що виділяється при гліколізі, в значній мірі забезпечує енергетичні потреби живих організмів.

Перевищення вмісту глюкози в крові рівня 180 мг в 100 мл крові свідчить про порушення вуглеводного обміну і розвитку небезпечного захворювання – цукрового діабету.

очевидна різниця

Як зробити глюкозу з цукру З цим завданням вже чудово справляється наш організм. Він без сторонньої допомоги здатний розщеплювати сахарозу на фруктозу і глюкозу.

Чи можна неспеціалісту визначити, де цукор, а де глюкоза Як правило, немає, на смак вони практично ідентичні. Це такий же сипучий порошок, безбарвні кристали. Можливо, на смак глюкоза здасться менш солодкою, ніж звичайний столовий цукор.

Різниця може бути ще і в тому, що вона швидше розчиняється в роті, тільки потрапивши на мову. Таке явище пов’язане з тим, що глюкоза – простий цукор. Фактично, вона починає вбиратися в кров, ще перебуваючи в ротовій порожнині.

Полісахариди. Крохмаль і целюлоза.

Решта п’ять атомів зв’язуються з п’ятьма гідроксигрупами.

а) α-форма глюкози – гідроксильні групи при першому і другому атомах вуглецю розташовані по одну сторону кільця молекули;

У сталому динамічній рівновазі переважає β-форма (близько 63%), так як вона енергетично краще – у неї OH-групи у першого і другого вуглецевих атомів по різні боки циклу. У α-форми (близько 37%) OH-групи у тих же вуглецевих атомів розташовані по одну сторону площині, тому вона енергетично менш стійка, ніж β-форма. Частка ж лінійної форми в рівновазі дуже мала (всього близько 0,0026%).

Динамічна рівновага можна змістити. Наприклад, при дії на глюкозу аміачного розчину оксиду срібла кількість її лінійної (альдегідної) форми, якої в розчині дуже мало, поповнюється весь час за рахунок циклічних форм, і глюкоза повністю піддається окисленню до глюконової кислоти.

Крохмаль – білий аморфний порошок, не розчиняється в холодній воді. У гарячій воді він розбухає і утворює колоїдний розчин – крохмальний клейстер.

Крохмаль міститься в цитоплазмі рослинних клітин у вигляді зерен запасного живильного речовини. У картопляних бульбах міститься близько 20% крохмалю, в пшеничних і кукурудзяних зернах – близько 70%, а в рисових – майже 80%.

Целюлоза (від лат. Cellula – клітина), виділена з природних матеріалів (наприклад, вата або фільтрувальний папір), являє собою тверде волокнисту речовину, нерозчинний у воді.

Обидва полісахариду мають рослинне походження, проте грають в клітці рослин різну роль: целюлоза – будівельну, конструкційну функцію, а крохмаль – запасаючу. Тому целюлоза є обов’язковим елементом клітинної оболонки рослин. Волокна бавовни містять до 95% целюлози, волокна льону і конопель – до 80%, а в деревині її міститься близько 50%.

Склад цих полісахаридів можна виразити загальною формулою (C6H10O5) n. Число повторюваних ланок в макромолекулі крохмалю може коливатися від декількох сотень до декількох тисяч. Целюлоза ж відрізняється значно більшим числом ланок і, отже, молекулярною масою, яка досягає декількох мільйонів.

Розрізняються вуглеводи не тільки молекулярною масою, а й структурою. Для крохмалю характерні два види структур макромолекул: лінійна і розгалужена. Лінійну структуру мають більш дрібні макромолекули тієї частини крохмалю, яку називають амілози, а розгалужену структуру мають молекули іншої складової частини крохмалю – амілопектину.

У крохмалі на частку амілози припадає 10 20%, а на частку амілопектину – 80-90%. Амилоза крохмалю розчиняється в гарячій воді, а амилопектин тільки набухає.

порівняння елементів

Чи є в змісті цукру і глюкози в крові різниця По суті, немає. Цукром в крові називають саме рівень в ній глюкози. Що правда. Адже глюкоза за своєю природою – саме цукор, моносахарид. А це більш широке поняття, ніж столовий цукор (в даному випадку під ним мається на увазі лише сахароза).

Чим же відрізняються ці елементи Перше, що потрібно сказати, глюкоза – моносахарид, простий вуглевод. А цукор (сахароза) – складний вуглевод, дисахарид. Звернемося до структури їх формул. У структурі глюкози буде присутній лише один вуглевод. А ось у складі цукру їх два. Притому другим виступає як раз-таки глюкоза.

Що стосується природних джерел даних елементів, то вони багато в чому схожі. Вони містяться в плодах і фруктах, натуральних рослинних соках. Але процес технічного виробництва елементів різниться.

Як виробляються цукор і глюкоза У чому різниця Виготовлення глюкози – це більш трудомісткий процес. Цукор виробляється простіше – з рослинної сировини (буряку цукрового або очерету). Глюкозу же в промисловому плані отримують шляхом гідролізу абсолютно іншої продукції – крохмалю або целюлози.

Хімічні властивості полісахаридів

Хімічні властивості глюкози, як і будь-якого іншого органічної речовини, визначаються її будовою. Глюкоза має двоїстої функцією, будучи і альдегідів, і багатоатомним спиртом, тому для неї характерні властивості і багатоатомних спиртів, і альдегідів.

Реакції глюкози як багатоатомного спирту.

Глюкоза дає якісну реакцію багатоатомних спиртів (згадайте гліцерин) зі свежеполученной гідроксидом міді (II), утворюючи яскраво-синій розчин сполуки міді (II).

Глюкоза, подібно спиртів, може утворювати складні ефіри.

Реакції глюкози як альдегіду

1. Окислення альдегідної групи. Глюкоза як альдегід здатна окислюватися в відповідну (глюконовую) кислоту і давати якісні реакції альдегідів.

Ці реакції протікають під дією особливих біологічних каталізаторів білкової природи – ферментів.

здавна застосовується людиною для отримання етилового спирту і алкогольних напоїв.

яке становить основу життєдіяльності молочнокислих бактерій і відбувається при скисанні молока, квашенні капусти і огірків, силосуванні зелених кормів.

Хімічні властивості глюкози – конспект

Організм людини не пристосований до перетравлювання целюлози, так як не має ферментів, необхідних для розриву зв’язків між залишками β-глюкози в макромолекулі целюлози.

Лише у термітів і жуйних тварин (наприклад, корів) в травній системі живуть мікроорганізми, що виробляють необхідні для цього ферменти.

2. Освіта складних ефірів. Крохмаль може утворювати ефіри за рахунок гідроксигруп, однак ці ефіри не знайшли практичного застосування.

За рахунок цих спиртових гідроксигруп целюлоза і може утворювати складні ефіри, які широко застосовуються.

Хімічні властивості полісахаридів – конспект

Загальні риси

Наведемо кілька ключових факторів, які об’єднують цукор (правильніше – сахарозу) і глюкозу:

• Глюкоза обов’язково входить в молекулярну формулу сахарози (звичайного столового цукру).
• Обидві речовини відрізняються солодким смаком.
• Два цих елемента за своєю природою є вуглеводами.
• І глюкоза, і сахароза – це безбарвні кристали, що не мають будь-якого запаху.
• Обидва елементи рослинного походження – їх добувають з ягід, фруктів, натуральних соків.

Головні відмінності

Цукор замінює глюкозу В якійсь мірі, так. Адже столовий звичайний цукор – це поєднання саме глюкози і фруктози.

Виділимо тепер головні відмінності даних елементів. Глюкоза відрізняється наступним:

• Моносахарид (в молекулярної формулі присутній тільки один вуглевод).
• У два рази менше солодка, ніж сахароза.
• У промисловому виробництві виробляється або з целюлози, або з крохмалю.

А ось головні характеристики сахарози:

• Дисахарид (в молекулярної формулі два вуглеводу).
• Удвічі більше солодкий, ніж його складова – глюкоза.
• У промислових умовах видобувається в основному з цукрового буряка або очерету.

Скільки грам глюкози в цукрі

Ми розібралися, що сахароза – це глюкоза і фруктоза. Але в яких співвідношеннях У столовому цукрі вміст вуглеводів – 99,98%. З цього в 100 г продукту – 99,1 г цукрів. Глюкози – приблизно половина.

І ще один популярний питання. В грамах – 75 глюкози. Це скільки цукру 4 столові ложки звичайного столового цукру.

Скільки глюкози в ложці цукру Відповідно, половина маси. Так, якщо в середньому, столова ложка цукру – це 25 г продукту, то глюкози в цій масі – від 12 до 15 м

Користь і шкода

Ми визначили, що і сахароза, і глюкоза корисні для нашого організму. Це джерела вуглеводів, життєвої енергії. Чому ж дієтологи попереджають нас, що вживання цукру у великій кількості шкідливо Адже ми фактично вживаємо більше елементів, необхідних для життєвих сил

Тут треба згадати про те, що цукру, вуглеводи містяться не тільки в столовому цукрі, але і у великій масі з’їдаються нами продуктів. Нехай навіть вони не володіють яскраво вираженим солодким смаком. У всій рослинній їжі містяться цукри (фруктоза, глюкоза), а також крохмаль (саме з нього і синтезується глюкоза). Але ми схильні додатково підсолоджувати цю їжу.

Зауважте закономірність: ту їжу, що людина не солить, він схильний підсолоджувати цукром. І що ж у підсумку У нашому організмі надлишок солі і цукру. В такому випадку сахароза дійсно стає шкідливою. Вона надходить в організм в обсягах, часом у кілька разів перевищують той рівень, що наші органи можуть переробити.

І ці елементи нікуди не діваються з організму – їх надлишки виводяться. Організм вирішує цю проблему по-своєму: перетворює молекули цукру в молекули жиру. І відкладає їх про запас. Таким чином починаються проблеми із зайвою вагою, ожиріння організму.

Чому ж люди в своїй більшості відчувають таке пристрасть до сахарози, солодких страв Це йде до нас з давніх часів. Для наших предків солодкий смак овочів і фруктів був сигналом того, що вони знайшли смачний і корисний продукт. Це залишилося в генетичній пам’яті.

Не можна і забувати про те, що раніше цукор було отримати дуже складно. Тому він вважався цінністю, рідкісним ласощами. Сьогодні ж ситуація змінилася. Солодощі, випічка, ласощі доступні в будь-якому магазині. Цукор – один з найбільш прийнятних за ціною і поширених продуктів. Але смакові рецептори людини як і раніше розцінюють солодке, як виключно корисне і рідкісне харчування.

Підведемо підсумки. І глюкоза, і столовий цукор за своєю природою є сахаридами. Відмінність в тому, що глюкоза – моносахарид (простий цукор). А столовий цукор – дисахарид, сахароза. Які два його складових елемента Вже названі глюкоза і фруктоза. Вони містяться в сахарозі в приблизно рівних кількостях.