Грузинські спеції, які додають будь-якій страві “характеру”

І, звісно, цей захват був би неможливим без традиційних прянощів, які використовуються у грузинській кухні. Travel24 за підтримки ТМ “Шато Кахеті” пропонує вам дізнатися більше про спеції, які додають “характеру” будь-якій страві.

Хмелі-сунелі

Ні для кого не секрет, що візитна карточка грузинської кухні – хмелі-сунелі. Ці прянощі давно вийшли за межі країни й стали невід’ємною спецією на наших кухнях. Запашний аромат та пікантний присмак хмелі-сунелі важко з чимось сплутати, а досягнути довершеності більшості грузинських страв без цього інгредієнту взагалі неможливо.

Хмелі-сунелі змішують у двох варіантах. Повний склад приправи включає подрібнені та висушені інгредієнти. Серед базових:

• базилік,
• майоран,
• шафран,
• кріп,
• гострий червоний перець,
• коріандр.

Хмелі-сунелі – головна спеція Грузії / Фото Pexels

До складу приправи можуть входити більше інгредієнтів, зокрема, гуньба сінна, лавровий лист, гісоп, петрушка, селера, чабер садовий, м’ята. Всі спеції змішують у рівних пропорціях. Винятками є лише червоний перець та шафран: частка першого має становити 1 – 2% від загальної маси, а другого – до 0,1%.

Хмелі-сунелі дивовижно поєднується із м’ясними стравами – супами, бульйонами, сациві та харчо. Без спеції важко уявити шашлик, лобіо, тушковані овочі та рибу.

Традиційна грузинська трапеза неможлива без двох елементів – унікальних спецій та благородних напоїв від ТМ “Шато Кахеті”, які ввібрали у себе тепло ласкавого сонця, красу гір і рівнин Кахетії. Переконайтесь в цьому і ви, доповнивши вечерю справжнім грузинським вином чи коньяком “Шато Кахеті”.

Уцхо-сунелі

Уцхо-сунелі – це народні грузинські прянощі, які відрізняються особливим ароматом. Отримують спецію із гуньби сінної – трав’яної рослини з виду бобових, смак якої нагадує горіх та розкривається лише у готовій страві.

Уцхо-сунелі чудово доповнює м’ясні та овочеві страви / Фото Pexels

Справжня уцхо-сунелі найчастіше має оливковий або темно-оливковий колір та не є дешевою. Та експерти радять не економити на цій спеції. Річ у тому, що в бюджетну суміш додають не тільки стручки, але й стебла рослини, які не мають запаху, відтак ви ризикуєте позбавити страву характерної пікантності та горіхового присмаку.

Уцхо-сунелі найкраще додавати до риби, м’яса, курки. Також спеція чудово доповнює овочеві закуски, роблячи смак яскравішими, насиченішими та вишуканішими.

Суха аджика

Аджика у нашому уявленні – це гостра паста чи соус. Але традиційним для Грузії є саме сухий варіант спеції.

У перекладі з абхазької слово “аджика” означає “сіль”. Ця суміш чудово поєднується з м’ясом та рибою, але її можна додавати і в супи та овочеві страви. У Грузії спецію подають навіть до дині та страв із молока.

Суха аджика складається із низки духмяних спецій / Фото Unsplash

Рецепт сухої аджики має певні відмінності від сирих аналогів. Зазвичай вона складається із перемелених спецій:

• сухого перцю чилі,
• гуньби сінної,
• лаврового листка,
• майорану та базиліка,
• сушеної петрушки та кропу,
• куркуми,
• насіння гірчиці,
• часнику;
• фенхелю.

Врахуйте, що рецепт може відрізнятися в залежності від традицій певного регіону.

Сванська сіль

Без сумніву, легендарна грузинська приправа – більше, ніж просто сіль. Це цілий мікс різних прянощів з унікальною історією до якої відсилає сама назва спеції.

Сванська сіль – унікальна спеція / Фото Pexels

Батьківщиною приправи вважається віддалений регіон Сванетія. Через дефіцит солі тутешні мешканці були змушені поєднувати морську сіль з уцхо-сунелі, імеретинським шафраном, насінням кінзи, кмином, волоським горіхом, часником, червоним перцем. Такий спосіб економії і допоміг створити унікальну спецію, яка згодом стала популярною в усьому світі.

Сванську сіль додають у супи, зокрема, шурпу, а також м’ясні страви, маринади, рибу, салати та овочі.

Імеретинський шафран

Шафран – найдорожча спеція у світі, але в Грузії вона продається усюди. Імеретинський різновид має ніжний смак та аромат. Виготовляють спецію із висушених кошиків чорнобривців, а її назва відсилає до мхаре Імеретія – регіону Грузії, який виступає імпортером шафрану.

Без цих прянощів неможливе приготування інших грузинських приправ – хмелі-сунелі та сванської солі, а відповідно і таких популярних страв, як харчо, сациві, бажі, лобіо та інших страв із квасолі, рису та курки. Особливо добре імеретинський шафран поєднується із волоськими горіхами.

Різномаїття грузинських спецій / Фото Unsplash

Кондарі (чабер)

У Грузії без кондарі складно приготувати лобіо, абхазуру і кучмачі. При чому в більшості із перерахованих страв спеція вважається домінуючим інгредієнтом.

Кондарі володіє гіркуватим присмаком та інтенсивним ароматом. Тому додавати її варто обережно, особливо, якщо поєднувати приправу з іншими прянощами.

Грузинські спеції безперечно прикрашають страви. Проте ніщо не зрівняється зі справжньою подорожжю сонячною країною та гастрономічними відкриттями у кожному регіоні.

Грузинські спеції, приправи і соуси – фото та назви

Грузинські спеції, прянощі, трави, соуси. Склад, застосування, особливості використання. Корисні поради та відеосюжети.

Гостинна і унікальна грузинська кухня славиться майстерністю приготування страв, до складу яких входять приголомшливі пахощами всілякі трави, прянощі, спеції і соуси. У сонячній Грузії виготовляють близько 70 видів приправ і спецій, які надають страв неперевершену народну барвистість і колорит. Тому побувавши в Грузії, кожна господиня запасається грузинськими дарами. Оскільки саме кавказькі спеції зроблять будь-частування смачним святковим, додадуть неповторну родзинку і збагатять незабутнім ароматом. Давайте знайомитися з різновидами грузинських спецій і приправ.

Знамениті грузинські спеції та приправи

Пряні спеції — душа будь-якої страви грузинської кухні. Незрівнянні трави надають повсякденним частувань справжній грузинський колорит і звичайний вечеря перетворюють на святкове застілля.

Хмелі-сунелі

Кухарі грузинської кухні воліють застосовувати складові суміші мелених спецій, які називаються «сунелі», що в перекладі означає «аромат». Найбільш поширеним видом з цієї серії вважається хмелі-сунелі, сама популярна приправа в Грузії. Має вона яскравим і інтенсивним ароматом, тому додають її потроху, щоб зберегти смак і запах решти інгредієнтів. З цією пряністю готують кожне грузинське блюдо: сациві, харчо, лобіо, хачапурі… В різних регіонах Грузії склад і пропорції компонентів змінюються. Але традиційно суміш включає: сушений кріп, базилік, кінзу, шафран, коріандр, майоран і чабер. Висушені трави подрібнюють, перемішують і зберігають у щільно закритій ємності, щоб вміст не відвологло. Іноді в склад вводять інші інгредієнти: петрушку, селеру, лавровий лист, естрагон, пажитник, фенхель.

Уцхо сунелі

Ще одна класична національна грузинська пряність світло-жовтого кольору — уцхо сунелі. Спеція не гостра і не має яскраво вираженого запаху. Вона просто додає страві додатковий аромат, що розкривається в готовому страві, надаючи частування пікантний горіховий смак. Гармонійно поєднується уцхо-сунелі з молодою бараниною, надає оригінальності курці, підкреслює смак риби і добре доповнює овочеві закуски. До складу входять прянощі насіння блакитного пажитника вищого сорту, щоб приправа не гірчить. Перед подрібненням тверді зерна піддають тепловій обробці, після чого перемелюють.

Шафран

Шафран — найдорожча спеція в світі. Однак у Грузії вона доступна і продається повсюдно як у вигляді порошку, так і цілими квітками. Імеретинський шафран володіє витонченим квітковим ароматом з яскраво вираженими нотками фруктового акценту. Колір варіюється від жовто-помаранчевих до червоно-коричневих тонів. Користується він в кулінарії для приготування рису, супів, м’ясних страв, закусок, соусів. А ефірну олію додають у алкогольні напої, щоб додати солодкий аромат. Готують шафран з квіткових коробочок чорнобривців, які спочатку висушують у темному місці, а потім перетирають у порошок. Сонячні промені сприяють випаровуванню ефірного масла.

Чабер або кондари

Це класична пряність, яка володіє вишуканим пекучим гіркуватим смаком, пряним ароматом, що нагадує запах чорного меленого перцю. Використовується спеція в сухому і свіжому вигляді для приготування м’ясних, рибних, овочевих і грибних страв.

Червоний стручковий перець

Не можна упустити пекучу деталь грузинської кухні — червоний стручковий перець. Він не вживається першочерговим компонентом, однак знайти колоритний рецепт без нього досить важко. Перець додаються в помірних кількостях, при цьому людям, котрі не звикли до гострої їжі впоратися з початковим печінням буде складно.

Товчені волоські горіхи

Подрібнені волоські горіхи часто використовують для приготування соусів і різних страв. Подають їх разом з кисломолочними напоями, як тан і мацоні. Вони дозволяють послабити пекущее дію пряних продуктів.