Обменная энергия в кормах рационов КРС: значение, методы определения

Оцінці енергетичної поживності кормів для прогнозування продуктивності сільськогосподарських тварин приділяється найбільше уваги в сучасних деталізованих нормах годівлі будь-якої країни світу.

Кожен корм містить певну частину енергії, що акумульована у вигляді органічних речовин – білків, жирів та вуглеводів, за співвідношенням яких розраховують загальну поживну цінність. Поживність кормів раніше прийнято було визначати за кормовими одиницями (КО), які в різних країнах світу розраховувались з урахуванням різних величин: 1 кг сухого вівса, крохмального еквіваленту, 1 кг сухого ячменю (скандинавська кормова одиниця), терм тощо. Так, наприклад, у нашій країні та на просторах колишнього радянського союзу енергетичну цінність кормів визначали за вівсяними кормовими одиницями, тобто поживність 1 кг стандартного вівса еквівалентна 1414 ккал чистої енергії (5920,4 кДж), енергії жировідкладання або відкладанню 150 г жиру у тілі вола на відгодівлі.

Сучасні деталізовані норми і технології годівлі сільсько господарських тварин (у першу чергу великої рогатої худоби (ВРХ)) ґрунтуються на системі оцінки енергетичної поживності кормів за обмінною енергією (ОЕ), технічним вираженням якої є енергетичні кормові одиниці – ЕКО (1 ЕКО = 10 МДж обмінної енергії). Значення енергії, як і кожного з показників поживних та біологічно активних речовин, виражають з розрахунку на 1 кг сухої речовини кормів раціону.

Обмінна енергія кормових раціонів використовується тваринами для забезпечення життєдіяльності: підтримання обміну речовин, відтворювальної функції і утворення продукції (молока, приріст живої маси, шерсті, яйценоскості тощо).

На жаль, на даний момент не існує єдиної моделі оцінки енергетичної поживності кормів (ОЕ). Науковцями різних країн розроблені математичні алгоритми розрахунку обмінної енергії та її концентрації в одиниці сухої речовини кормів і раціонів, що відрізняються певними нюансами, які ми детально розглянемо у цій статті.

У загальному вигляді, розрахунок обмінної енергії можна охарактеризувати за наступними принципами:

• прямий метод визначення ОЕ – за результатами балансових (фізіологічних) дослідів на тваринах (з урахуванням перетравних поживних речовин корму);
• непрямий метод визначення ОЕ – за розрахунками хімічного складу кормів з урахуванням «сирих» по живних речовин корму (за широким спектром чи окремо визначеними показниками);
• з урахуванням виду кормової сировини;
• з урахуванням виду сільськогосподарських тварин (ВРХ, коні, вівці, свині, птиця).

ОЕ корму прямим методом визначають за різницею вмісту валової енергії (ВЕ) корму, який згодовують тваринам, та виділеної енергії з калом, сечею і газами шляхом спалювання середніх зразків корму у колориметричній бомбі. Також застосовують розрахунковий метод визначення ОЕ для різних видів тварин, використовуючи результати балансових дослідів з вивчення перетравності поживних речовин кормів і раціонів за наступними рівняннями [1, 2]:

• для ВРХ: ОЕВРХ = 17,46 пП + 31,23 пЖ + 13,65 пК + 14,78 пБЕР;
• для овець: ОЕо = 17,71 пП + 37,89 пЖ + 13,44 пК + 14,78 пБЕР;
• для коней: ОЕк = 19,46 пП + 35,43 пЖ + 15,95 пК + 15,95 пБЕР;
• для свиней: ОЕс = 20,85 пП + 36,63 пЖ + 14,27 пК + 16,95 пБЕР;
• для птиці: ОЕп = 17,84 пП + 39,78 пЖ + 17,71 пК + 17,71 пБЕР,

де ОЕ в МДж;
пП – перетравний протеїн, кг;
пЖ – перетравний жир, кг;
пК – перетравна клітковина, кг;
пБЕР – перетравні безазотисті екстрактивні речовини, кг.

Проте, на практиці виявилося, що прямий метод розрахунку ОЕ є економічно невиправданим у повсякденній рутинній роботі, так як потребує спеціального обладнання, проведення дослідів з тваринами та має високу вартість, тому його використовують лише у випадку проведення наукових досліджень.

У виробничих лабораторних умовах застосовують непрямі методи визначення обмінної енергії – за рівняннями регресії, що розраховуються за показниками вмісту так званих «сирих» поживних речовин корму:

сЗ – сира зола;
сП – сирий протеїн;
сЖ – сирий жир;
сК – сира клітковина;
БЕР – сирі безазотисті екстрактивні речовини, у деяких випадках користуються показниками КДК – кислотно-детергентна клітковина, НДК – нейтрально-детергентна клітковина (показники розраховують у %).сЗ – сира зола;
сП – сирий протеїн;
сЖ – сирий жир;
сК – сира клітковина;
БЕР – сирі безазотисті екстрактивні речовини, у деяких випадках користуються показниками КДК – кислотно-детергентна клітковина, НДК – нейтрально-детергентна клітковина (показники розраховують у %).

БЕР розраховують як різницю сухої речовини корму (СР)
та показників сЗ, сП, сЖ, сК.

Широкого застосування у практиці нормування годівлі ВРХ у різних країнах, й в Україні зокрема, набуло рівняння регресії Дж. Аксельсона, модифіковане Н.Г. Григорьевим і Н.П. Волковим [3] з урахуванням вмісту сирої клітковини у різних групах кормів.

Для концентрованих кормів й коренеплодів застосовують рівняння:

для інших кормів (силос, сінаж, сіно тощо):

• ОЕ = 0,73 • ВЕ • (1 – 0,00105 • сК),
• ВЕ = 0,024 • сП + 0,039 • сЖ +0,020 • сК +0,0175 • БЕР,

де ВЕ – валова енергія розраховується в МДж/кг сухої речовини корму; ОЕ – в МДж/кг СР; сП , сЖ , сК , БЕР – в г/кг СР.

Вітчизняними науковцями (В.І. Валігурою) розроблено наступне рівняння для оцінки ОЕ в кормах для ВРХ на основі сирих поживних речовин в 1 кг сухої речовини корму:

• ОЕ (МДж/кгСР) = 14,46 – 0,0007 • сП + 0,0168 • сЖ – 0,0192 • сК – 0,00028 • БЕР.

У методичних рекомендаціях [1], розроблених у Всеросійському науково-дослідному інституті тваринництва, наведені рівняння розрахунків обмінної енергії для ВРХ за окремими групами кормів:

1. Зелені корми (трави природніх і сіяних лугів та пасовищ тощо):

2. Грубі корми (сіно, сінна різка, сінаж, солома, силос до 50% вологи й інші грубі корми):

3. Соковиті корми (коренебульбоплоди, силос з високим вмістом вологи):

4. Концентровані корми (зерно злаків и бобових культур, дерть, мука):

5. Технічні відходи перероблюваної промисловості (макухи, шроти, дробина, барда, сухі коренеплоди, висівки):

6. Корми тваринного і мікробного походження (молочні, м’ясні, рибні продукти, дріжджі тощо):

Зустрічаються й інші рівняння регресії розрахунку обмінної енергії в кормах для ВРХ за показником НДК (в основному в іноземній літературі) [4]:

• ОЕ = 5,884 + 0,002 ∙ НДК
• ОЕ = 1,945 + 0,001 ∙ НДК + 0,020 ∙ сП-0,034 ∙ сЖ + 0,008 ∙ БЕР

• ОЕ = 11,691 – 0,004 ∙ НДК
• ОЕ = -1,153 – 0,002 ∙ НДК + 0,021 ∙ сП + 0,040 ∙ сЖ + 0,014 ∙ БЕР

• ОЕ = 4,617 – 0,003 ∙ НДК
• ОЕ = 0,539 + 0,002 ∙ НДК + 0,018 ∙ сП + 0,048 ∙ сЖ + 0,004 ∙ БЕР,

• ОЕ = 12,246 – 0,051 ∙ НДК
• ОЕ = 5,361 – 0,183 ∙ НДК + 0,534 ∙ сП – 1,271 ∙ сЖ + 0,292 ∙ БЕР.

Показники поживної цінності при цьому розраховуються на суху речовину корму у %, а БЕР розраховується за іншою формулою:

де НСУ = неструктурні вуглеводи.

Загалом, питання визначення обмінної енергії в кормах залишається актуальним і сьогодні, вченими всього світу постійно модифікуються рівняння регресії для більш точного і простішого розрахунку цього параметру.

У випробувальній лабораторії ТОВ «СмартБіоЛаб» проводяться фізико-хімічні дослідження всіх необхідних показників поживної цінності кормів для розрахунку обмінної енергії (з урахуванням видової специфічності тварин) за будь-яким із вищенаведених способів. Побажання клієнтів щодо цього питання завжди враховуються.

Список використаних джерел:

1. Методика расчета обменной энергии в кормах на основе содержания сырых питательных веществ (для крупного рогатого скота, овец, свиней). ВНИИЖ. – Дубровицы, 2008. – 30 с.
2. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное. / Под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. – Москва. 2003. – 456 с.
3. Методические указания по оценке энергетической и протеиновой питательности кормов для жвачных животных. ВАСХНИЛ. Отделение кормопроизводства./ Н.Г. Григорьев, Н.П. Волков и др. – Москва. 1988. 52 с.
4. https://agrovesti.net/lib/tech/feeding-tech/polnotsennoe-kormlenie-molochnogo-skota-osnova-realizatsii-geneticheskogo-potentsiala-produktivnost.html

Статьи

• Артрит-энцефалит коз
• Залог здорового поголовья
• Вирусная диарея крупного рогатого скота: проблемы и перспективы борьбы
• Казеозный лимфаденит
• Микроскопические грибы – основные биотические контаминанты кормов для сельскохозяйственных животных
• Биологическая ценность белков кормов и методы ее оценки
• Диарея телят: альтернативное лечение
• Профилактика мастита
• Важность напольного покрытия для коровников
• Обменная энергия в кормах рационов КРС: значение, методы определения
• Витамин Е – необходимый компонент рациона высокопродуктивных коров
• Исследование биохимических показателей сыворотки крови
• Грамотная иммунизация – одна из составляющих здорового стада
• Мониторинг мочевины молока
• Мониторинг КСК и КМАФАнМ в молоке
• Мочевина в молоке
• Лейкоз крупного рогатого скота

Як балансувати енергетичну цінність кормів для курей-несучок

Молодняк яєчних курей віком до 8 тижнів життя чутливіший до споживання протеїну й амінокислот. Надалі вміст енергії в раціоні стає головним чинником годівлі, пише журнал «Наше птахівництво».

За оптимального енерго-протеїнового відношення у кормі встановлюється необхідний баланс між обмінною енергією і протеїном. У раціоні, багатому на протеїн, але бідному на жири й вуглеводи, птиця отримує енергію з компонентів із високим умістом білка. Це призводить до порушення обміну речовин і неефективного використання кормів.

За підвищення вмісту енергії та водночас низького вмісту протеїну організму не вистачає пластичного матеріалу для відтворення клітин, у цей час настає білкове голодування. Саме тому для збільшення енергетичної цінності кормів слід вводити в раціон більше джерел жиру і водночас використовувати емульгатори для його кращого засвоєння.

Джерелом енергії в раціоні курей-несучок є зернові та зернобобові культури (65-70%), продукти їхньої переробки – макухи, шроти (15-20%), компоненти тваринного походження (35%), олії та жири (3-5%), інші види сировини (менше як 5%).

Високоенергетичні тваринні жири й рослинні олії вводять у комбікорм не тільки для збалансування енергії, але й для оптимізації його жирно-кислотного складу.