Квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Кварти́ра — сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір.
Квартира – це окреме житлове приміщення в будинку з однією або кількома кімнатами, кухнею й окремим санвузлом. Водночас апартамент є кімнатою або приміщенням для оренди або продажу. Акцентуємо увагу, що в другому визначенні відсутнє поняття «житлове». В цьому і полягає головна відмінність.
Апартаменти призначені для тимчасового проживання та на них не можна оформити право власності, тому їх часто порівнюють із готельними номерами. Проживання у такому типі житла не дає права приватизувати його. Ще одна відмінність — вигідніша вартість у порівнянні з квартирою.
Квартира студія або смарт – це одне невелике приміщення, яке ділиться на дві зони: кухню і інше житлове простір, включаючи місце для сну. Єдина кімната, яка відокремлена дверима в такий однокімнатній квартирі – це ванна.
КВАРТИРА, и, ж. 1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата.
Кварти́ра [1] або поме́шкання [2] — частина житлового будинку, яка вміщує кілька кімнат. Зміст. 1 Походження. 2 Визначення терміна. 3 Термінологія в Україні. 4 Див. також. 5 Примітки. 6 Посилання. Походження. Слово квартира походить від нім.