Універсальні прийоми дизайну саду

Як і в будь-якому напрямку, в ландшафтному дизайні є головні принципи, порушення яких означало би руйнування гармонії природної композиції та отримання взамін хаотичного набору елементів. Отже, перед тим як приступити до оформлення свого саду, бажано ознайомитися з деякими постулатами. Розповімо про ті прийоми, без яких неможливо було би почати і завершити цю роботу.

Що допоможе вирішити проблеми з оформленням

Існує кілька прийомів, які використовують професійні ландшафтні дизайнери, і які ви можете освоїти самостійно, щоби застосувати в будь-який зручний час і в будь-якому місці. Ніякої попередньої підготовки не потрібно.

• Аби візуально розширити простір, використовуйте так званий «ескімоський дизайн». Він так називається невипадково, тому що ескімоси мають не надто габаритні житла, і тому змушені «розсовувати» стіни зорово. Для цього вони використовують велику кількість зовсім дрібних деталей, складаючи з них уявну мозаїку. Якщо площа вашого саду маленька, а дуже хочеться відчути простір – ця ідея якраз для вас.

• Тим садівникам, на чиїх ділянках є небажані об’єкти, а позбутися їх немає можливості, фахівці рекомендують використовувати прийом під назвою «ситцевий дизайн». По суті все просто. Поруч із цим об’єктом посадіть квіти одного відтінку і доповніть композицію квітами строкатими – але такими, щоби в їхніх кольорах був представлений колір першої групи рослин. Наприклад, поєднуйте малинові флокси зі строкатими біло-малиновими флоксами. Тим самим ви зведете до мінімуму дратівливий ефект від небажаного об’єкта.

• Великі елементи, які також неможливо прибрати, можна замаскувати, використовуючи «папуаський дизайн», який дозволяє надати великому просторові компактності. Прийомів така техніка включає безліч. Найпростіший із них – пофарбувати об’єкт у темний колір, а поруч посадити яскраві рослини з тривалою декоративністю. Більшою мірою підходять жовті та помаранчеві квіти. Посадку краще проводити навколо того елемента, який необхідно замаскувати. Щоби композиція не дисонувала, доповніть її лише кількома темними квітками.

• Сад буде виглядати гармонійно, якщо ви застосуєте віддзеркалювання. Якщо ваша ділянка не огороджена глухим парканом заввишки метра в два – придивіться до того, що ви бачите за огорожею. По можливості повторіть все побачене. Так, якщо за двором ростуть берези – висадіть у себе таке саме дерево, якщо вдалині видніються річка або ставок – обладнайте штучну водойму. Тим, хто проживає в гористій або рельєфній місцевості, є сенс облаштувати на своїй ділянці альпінарій. Головне, аби природа, що оточує вашу ділянку, відбивалася, немов у дзеркалі. Відчуття гармонії вам буде забезпечене.

• Якщо вам необхідно розмежувати простір, а використовувати для цього фундаментальні елементи не хочеться – можете взяти собі на озброєння прикордонний метод. Пам’ятайте про те, що множинні і щільні перегородки звузять простір і будуть виглядати безглуздо. Замініть їх ажурними моделями, щоби ваша ділянка виглядала повітряно. Зонування можна виконати, використовуючи, наприклад, різнобарвні відсипання, чагарник, дерево або великий валун. Є й інші ідеї, які продиктує ваша власна фантазія.

Розташовувати кордони також треба правильно. Місця переходів повинні бути позначені чітко, і для цих цілей існують особливі прийоми. Розміщуйте їх так, аби вони були видимими з усіх точок ділянки. Перегородки, які встановлені не за правилами і в невдало обраних місцях, створюють дисонанс: уникнути цього можна, встановлюючи їх таким чином, щоби створилася атмосфера затишку. Якщо ви її не відчуваєте – значить, зонування зроблене неправильно.

Зона відпочинку

Місце відпочинку слід наповнювати такими предметами і посадками, які викликають заспокоєння. Якщо ви оберете рослини, керуючись лише тим принципом, що вони прості в догляді, а при цьому встановите непривабливі та незручні предмети меблів – ви навряд чи досягнете оригінальності і краси. Звертайте увагу на те, щоби всі предмети були розташовані на своїх місцях таким чином, аби не перешкоджали огляду. При наповненні простору приділяйте якомога більше уваги квітам і відтінкам. Так, квітковий контейнер краще підбирати в тому ж кольорі, що і рослини, висаджені в ньому.

Кути та доріжки

Аби позбавити себе зайвого клопоту, ви, звичайно, можете залишити без уваги кути свого саду – але від цього постраждає його загальний дизайн. Задіявши кути, ви візуально розширите простір. Фахівці називають цей прийом методом кішки: як у відомій загадці, де «в кожному кутку по кішці, навпроти кожної – ще три кішки». Пам’ятаєте?

Ще один прийом по візуальному збільшенню ділянки полягає в розширенні доріжок в їхньому початку і наприкінці, а також – у підкресленні оригінальних предметів і геометрично чітких ліній. Так, якщо доріжка втратить свої кордони та заросте бур’яном – сад одразу ж перестане здаватися об’ємним і отримає недоглянутий вигляд.

Вхідна зона

При оформленні ландшафтного дизайну особливу увагу рекомендується приділяти вхідній зоні, тому що саме вона формує враження про власника. Під час прийому гостей не показуйте їм весь свій сад одразу ж, а зберігайте інтригу. Зі вхідної зони ділянка не повинна проглядатися цілком і повністю. Намагайтеся робити так, аби вся краса саду розгорталася перед очима гостей поетапно.

Оформлюючи парадну зону, не використовуйте занадто дивовижних чи химерних речей: чим вони будуть простішими – тим краще. До того ж, такі елементи відволікають від природної краси ландшафту. Для використання у вхідній зоні віддавайте перевагу простим формам, зігнутим в одній-двох точках.

Що робити з ділянкою неправильної форми

Якщо ваша ділянка має неправильну форму і складне планування, тобто множинні розширення і звуження, то виправити цей недолік не складе особливих труднощів. Візьміть собі на озброєння метод подібного – тобто, зробіть так, аби лінії планування повторювали всі існуючі вигини. Якщо ділянка є закругленою або має «хвилі» – не облаштовуйте прямі доріжки: зробіть їх також закругленими або хвилястими. Вони підкреслять усю красу композиції та наповнять територію гармонією.

Споруди (такі як альтанка або мангал) встановлюйте також круглої форми. Для мощення використовуйте ФЕМи з плавними лініями і викладайте їх у формі кола. У разі, коли виникає необхідність ввести на ділянку об’єкт геометрично правильної форми, використовуйте в поєднанні з ним ще один, створений за тим самим принципом.

Ландшафтний дизайн і стилі оформлення саду

Ландшафтний дизайн являє собою діяльність з проектування і створення штучного середовища життєдіяльності людей за рахунок використання різних природних компонентів (рельєф, вода, рослинність).

Створюючи парки і сади, ландшафтні дизайнери протягом багатьох століть намагалися дотримуватися законів природознавства, використовувати філософію, як науку, яка диктує правила побудови саду, виходячи з громадського світосприйняття. Садово-паркова архітектура заходу і сходу різняться так само сильно, як і філософія людей, їх населяють. Що стосується напрямку творчої думки російського ландшафтного дизайну, то на обличчя тенденція змішування східного і західного стилів. Причому, спроби такого поєднання нерідко бувають досить невдалими. Без розуміння філософії немає сенсу в копіюванні якогось певного стилю. Створення ландшафтної архітектури саду – тонке мистецтво, спрямоване на організацію навколишнього простору.

Мистецтво ландшафтного дизайну і озеленення має деякі специфічні особливості. Архітектор творить, використовуючи камінь, дерево, скло і метал; скульптор оперує глиною і бронзою; для композитора вихідним матеріалом є звуки. Ландшафтний дизайнер створює свої творіння за допомогою чагарників, дерев, декоративно-листяних трав’янистих рослин і квітів, використовуючи їх в якості основних композиційних елементів. Він повинен враховувати особливості складу і структури грунту (середа для розвитку кореневих систем), рельєф ділянки, наявність води в поточному або спокійному стані, дерево і камінь, як матеріал для створення садово-паркових і архітектурних елементів. Така різноманітність свідчить про велику складність створення ансамблів, підпорядкованих єдиній філософській та естетичній концепції.

Ще однією особливістю, яку неможливо не враховувати, є те, що основними компонентами будь-якої композиції незмінно є живі рослини, які знаходяться в постійному процесі зростання і розвитку. Тільки досвідчений фахівець в змозі врахувати специфіку і терміни вегетації і цвітіння того або іншого представника флори, щоб створити гармонійний і естетично виглядає ландшафт. В руках дилетанта рослини можуть стати абсолютно зайвою деталлю, що не прикрашає інтер’єр, а перевантажують його і віднімає поживні речовини у інших квітів, трав або чагарників.

Існують наступні стилі оформлення саду:

Регулярний стиль передбачає використання прямих доріжок, симетричних композицій, правильних геометричних контурів, наявність водойм і скульптур. Цей стиль, будучи одним з найдавніших, переживав періоди розквіту і занепаду, зазнавав змін, поповнювався новими прийомами садово-паркового пристрою. Він зберігся до сих пір завдяки ясності і чіткості організації садового простору, що несе в собі елементи парадності і урочистості. Регулярний стиль популярний при влаштуванні міських скверів і площ, громадських парків і садів, насичених архітектурними спорудами.

Пейзажний стиль полягає в природному розміщенні всіх елементів ландшафтного дизайну за допомогою оригінального рельєфу ділянки, наявних водойм і рослинності. Стиль характеризується максимальною близькістю до природи, натуральністю обстановки за рахунок вільних обрисів квіткового оформлення і груп дерев і чагарників.

Англійська сад – це імітація природного ландшафту, плавність ліній, звивисті доріжки і мальовничі водойми, максимальна природність розміщення композиційних рослинних елементів. Рослини в такому саду висаджуються ярусами – квіти, підлісок, чагарники, дерева.

Японський сад припускає влаштування зменшеною моделлю світу на окремо взятій ділянці землі

Китайський сад. перш за все, пейзажний. Архітектурні форми, розміщені в ньому, несуть певне смислове і філософське навантаження.

Мавританський сад у багатьох асоціюється з райським садом. Одного разу побувавши в такому саду неможливо забути фарби і аромат екзотичних квітів, спів птахів в золотих клітках, мірне дзюрчання і освіжаючу прохолоду прозорих струмків. Незважаючи на величезну різноманітність, кожна деталь в мавританських садах строго відповідає певним законом ісламу.

При проектуванні оформлення присадибної ділянки не слід забувати про архітектурної концепції самої будівлі. Ділянка і житлове будівництво повинні бути стилістично сумісні. Існує певний порядок виконання ландшафтного проектування: проводиться функціональне зонування ділянки (парадна, господарська, дитяча зони, зона відпочинку), вибирається стиль, виконуються ескізи. Тільки після цього переходять до підбору рослин, матеріалів і малих архітектурних форм.

Варто пам’ятати, що в усьому – в тому числі і в ландшафтному дизайні – необхідна присутність почуття міри. Перенасичений дорогими екзотичними рослинами і химерними скульптурами сад незабаром почне стомлювати і дратувати, в той час як скромний, але гармонійно поєднується з будинком пейзаж, здатний багато років дарувати відчуття спокою і свободи.

Дизайн саду: що потрібно знати новачкам і як вибрати садовий стиль

Перш ніж починати працювати над дизайном саду, потрібно визначитися з тим, який садовий стиль підійде вам найбільше.

• 5 золотих правил вибору стилю саду
• Мавританський сад: стилізація
• Середземноморський сад
• Натургарден або сад у природному стилі
• Удольфіанський стиль, сади «нової хвилі»
• Сільський сад
• Котедж-гарден
• Модернізм

Садові журнали не втомлюються детально розповідати про стилі ландшафтного мистецтва і тут же переконують нас, що стилі не такі важливі, якщо мова йде про сімейний сад. Чи є тоді сенс вивчати їх? Звичайно, є! Хоча і те правда, що бездумно копіювати дизайн саду, створений садівником далекої від нас країни та епохи, не можна. Проте з вивчення зробленого іншими людьми починається пізнання себе як дизайнера. Порівнюючи різні варіанти дизайну, посадок, «підглядаючи» за роботою кращих майстрів не тільки нашого часу, але і минулого, ви починаєте краще розуміти, що вам до смаку і що буде зручно для вашої родини.

Не виключено, що результат ваших роздумів буде такий же, як у гоголівської Агаф’ї Тихонівни: «Якби губи Ніканора Івановича та приставити до носа Івана Кузьмича. так, мабуть, додати до осередку ще горідності Івана Павловича – я б тоді відразу ж зважилася». Що ж, у творчості можливо все! Тим більше що суворий російський клімат накладає свої обмеження як щодо асортименту зимостійких рослин, так і за використовуваними в дизайні саду матеріалами. Тому поєднуйте вподобані елементи різних стилів і вирішуйтеся. Головне, щоб у своєму саду ви себе почували затишно.

5 золотих правил вибору стилю саду

• Намагайтеся дізнатися більше про стиль, елементи якого бажаєте використовувати.

Якщо він історичний, спробуйте з’ясувати що-небудь про події, життя і моралі епохи. Іноді в цих відомостях трапляються цінні підказки, що відкривають очі на ваш власний сад і на ваше життя, дають поштовх уяві. Можливо, ви як японський майстер фехтування, любите зраджуватися роздумам, концентруючись на певній ідеї? Чи радувати гостей музикою та іншими витонченими розвагами, як Лоренцо Чудовий? Або пізнавати природні таємниці, як середньовічний аптекар? Завдяки книгам і журналам ці люди поділяться з вами своїми секретами ідеального саду для цих цілей.

• Звертайте більше уваги на властиву стилям організацію простору.

Широко застосовують малі архітектурні форми. Скелет посадок складають кілька видів дерев і чагарників, з яких виконуються стрижені огорожі, алеї, топіарні фігури.

Мавританський сад: стилізація

Типовий мавританський сад – це подоба залу під відкритим небом, розташованого, як у колодязі, у внутрішньому дворі будинку.

Головне завдання мавританського саду – забезпечити господарів тінню і прохолодою. У такому саду практично не використовуються трав’яні покриття – в ньому є тверда «підлога», вимощена каменем або плиткою, частіше глазурована, що утворює красиві східні орнаменти. Плитка з кобальтовим орнаментом – ідеальний спосіб підкреслити східний колорит, – добре поєднується з теракотою.

Мавританський садочок – це сад «у чотирьох стінах», про їхній декор варто подумати. Наприклад, захопити ліанами, добре будуть виглядати підвісні кашпо.

Середземноморський сад

Його можна зробити на відкритій сонячній ділянці, поруч зі світлим будинком.

В принципі, патіо з традиційними теракотовими горщиками або глазурованими яскраво-синіми керамічними вазонами – найпопулярніший варіант такого саду в середземноморському стилі.

Гравійний сад – один з численних варіантів середземноморського стилю. Велика кількість кераміки і стіни теплих тонів, рослини з сизим листям завжди створюють атмосферу приморського саду.

Натургарден або сад у природному стилі

Натургарден покликаний заново об’єднати людину і природу. Тут особливо вітаються рослини місцевої флори.

Важливу роль відіграють місцеві дерева і чагарники, папороті, злаки, цибулеві природного вигляду (якщо тюльпани, то ботанічні). Дизайн орієнтований на споконвічні для даної області пейзажі, але від дикої природи відрізняється тим, що простір натургардена планує і створює людина, вона ж за ним і доглядає.

Удольфіанський стиль, сади «нової хвилі»

Голландський ландшафтний дизайнер Піт Удольф створює настільки характерні сади, що з’явилася нова течія – «удольфіанський стиль». Самого Удольфа і його послідовників називають дизайнерами «нової хвилі». У цьому ж стилі працює відомий бельгійський дизайнер Кріс Гіселен. Природність і маловхідність посадок у садах нової хвилі нагадують стиль натургарден, але на відміну від нього не копіюють природу, а створюють картини природи, підказані фантазією дизайнера.

Важлива роль у квітниках відводиться декоративним злакам. Формальна в плані структура міксбордерів і квітників наповнена рослинними неформального, близького до природного, вигляду. (Подробиці статті «Природний квітник у дусі Піта Удольфа»).

Сільський сад

Сільський сад настільки красивий, наскільки прагматичний. В першу чергу це вершина плодово-ягідного мистецтва, а квітники – лише доповнення до нього.

Город – невід’ємна частина сільського саду. І зовсім необов’язково називати його декоративним – правильно сплановані посадки, доглянуті грядки з овочами і зеленню красиві самі по собі. Прості, але рясно квітучі сорти троянд, дерев’яні меблі грубої фактури біля майданчика для відпочинку перед будиночком сільського стилю. Центр сільського садка – будинок з прилеглими до нього двором і додатковими будівлями.

Котедж-гарден

В основі котеджу-гардену – середньовічний англійський сільський сад.

Планування саду зазвичай пейзажне, хоча може включати геометричні елементи: водойма, город, тераси. При облаштуванні заміських маєтків існувала концепція «будинку для саду і саду для дому». Вона передбачає створення продуманих перехідних просторів: терас, галерей, веранд. Найвідоміші атрибути стилю – перголи, які вперше з’явилися в англійських садах завдяки Гертруді Джекілл, і міксбордер. (Детальніше про англійські садки читайте в матеріалі “Сади Англії: Котсволдс “).

Модернізм

Модернізм націлений на створення комфортного простору, «дружнього» людського тіла.

Заради цього придумуються незвичайні елементи, наприклад, підпірна стіна, яка може служити і доріжкою, і лавкою. Часто форми матеріалів обумовлені характеристиками матеріалів. Наприклад, розмір і форма ставка і доріжки – пропорціями готових модулів. Дизайн саду передбачає жорстке планування, але в природному оточенні це не ріже очей. У саду використовуються традиційні та сучасні покриття – керамогранит, композитний декенінг.

На перший погляд може здатися, що головна мета таких садів – епатаж, але це враження оманливе.

Часто незвичайні кольори меблів і будівель диктуються співвідношенням ясних і похмурих днів у році, бажанням розсунути простір або, навпаки, зробити його камерним.