«Створення Адама» (італ. La creazione di Adamo) — фреска Мікеланджело Буонарроті на стелі Сикстинської капели (Ватикан), створена ним близько 1511-1512 років. Це – одна із центральних композицій, яка ілюструє створення людини Богом.
Адам прожив 930 років, наступні покоління аж до Ноя мали дуже довге життя від одного до восьми століть. Сиф, будучи пращуром Ноя, став родоначальником усього сучасного людства; нащадки ж інших синів Адама і Єви загинули під час Усесвітнього потопу.
Створення Богом Адама та пізніше його дружини Єви завершило творіння світу. Адам і Єва задумувалися Богом як досконалі істоти та були поселені в Едемі, щоб розмножитись і створити людство.
В Біблії поіменно згадуються лише 3 сина Адама і Єви: Каїн, Авель і Сиф. Насправді, дітей було більше, і про це теж говориться в Біблії, але ніби побіжно. Так, в Бутті 5: 4 сказано, що після народження Сифа, Адам прожив ще 800 років і породив синів і дочок. Скільки було всього дітей – невідомо.
Вони жили духовним життям, бо знаходилися у присутності Бога. Тоді вони ще не вибирали між добром і злом. Бог дав їм заповідь—мати дітей.
Єва Є́ва (через грец. Εὕα від івр. חַוָּה, Хавва́) — в авраамічних релігіях перша жінка, дружина Адама, мати роду людського.
У християнській традицій вважається, що Адама було поховано на горі Голгофа, де пізніше відбулося розіп’яття Ісуса Христа.