Гусеница с рогом на хвосте: фото, как называется

Все мы знаем не понаслышке, что природа создает такие шедевры, которые на первый взгляд кажутся совсем необычными и даже отчасти космическими. Примеров тому среди представителей мировой флоры и фауны более чем предостаточно. В частности, зубатые рыбы пату, обезьяны носачи, водяные олени с клыками, лысые коты, муравьеды с огромными хоботами, калифорнийские кондоры (птицы, на которых без слез невозможно смотреть), рыбы-капли, напоминающие персонажей из фантастического фильма с элементами ужасов. Перечислять феномены природы можно бесконечно.

Невероятные виды гусениц, существующих бок о бок с человеком

Сегодня хотелось бы поговорить о личинке насекомых, которая впоследствии превращается в прекрасное создание – в бабочку, во всяком случае об этом написано во всех энциклопедиях про живую природу и окружающий нас мир. Так вот, речь пойдет о гусеницах с рогами и об их особенностях, которых, судя по названию, должно быть не так уж и мало. Забегая вперед, хотелось бы заметить, что такие гусеницы характерны для многих видов и они даже представляют определенную опасность для более мелких насекомых, а некоторые и для человека. Но как бы там ни было, такие представители флоры вызывают у смотрящего на них только восторг, потому как они невероятно прекрасны и божественно красивы.

Обитатель российских широт, которого часто принимают за пришельца

Конечно, в самом начале хотелось бы поговорить о тех видах больших зеленых гусениц с рогами, что обитают на территории нашей страны. Наиболее распространена личинка бражника и всех его подвидов. Например, липовый бражник. Его личинка представляет собой достаточно длинную гусеницу. Иногда в длину она достигает 10 см. Ее окраска, в отличие от других гусениц с рогами, вполне спокойная и не особенно привлекающая внимание. Чаще всего это насекомое светло-бежевого или светло-коричневого цвета с белым брюшком, на котором есть роговые наросты, представляющие собой не что иное, как зачатки лапок насекомого. На ощупь они достаточно твердые и цепкие, благодаря этим свойствам гусеница может легко передвигаться по стволам деревьев. В редких случаях личинки липового бражника могут быть ярко зелеными или черными в коричневую крапинку. Какой бы расцветки ни б ыли гусеницы, на хвосте у них всегда есть острый твердый шип, который многие принимают за рог, путая голову насекомого с его хвостом.

Глазчатый бражник

Говоря о бабочках, которые вылупляются из куколки гусеницы бражника, нужно отметить, что все представители семейства этих необычных насекомых считаются достаточно редкими, а многие из них занесены в Красную книгу. Их истребление может повлечь за собой серьезные последствия и преследуется законом. Например, бражник глазчатый. Кстати, его личинка одна из самых необычных: зеленая в белую полоску, расположенную симметрично относительно друг друга. Это крупная зеленая гусеница с рогом на хвосте, имеющим бледно-голубой цвет. Говоря о личинке глазчатого бражника, нужно сказать, что шип у этих насекомых совсем не для красоты, а для защиты от надоедливых мелких собратьев: муравьев и мелких жучков. Он представляет собой что-то вроде жала, в котором так же, как и у ос, присутствует яд (кислота), действующий на противника. Для человека «оружие» гусеницы бражника никакой опасности не представляет.

Мертвая голова

Еще одним ярким представителем бражников, обитающих на территории России, о котором стоит сказать отдельно, является бабочка мертвая (адамова) голова. Ее гусеница необыкновенно красива. Она крупная, ярко-зеленая, одноцветная или с пестрыми пятнышками, разбросанными по туловищу. Шип на хвосте у нее в цвет самого окраса. А вот вылупляется из такого чуда бабочка угольно-черного цвета с яркими коричневыми пятнышками. Вообще, данный вид напоминает своим окрасом короля саванны – леопарда. Бражник мертвая голова, без сомнения, красивее королька и в несколько раз его больше. Теперь, встретив любую из описанных выше личинок в своем огороде, у внимательного читателя не должно возникнуть вопроса, как гусеница с рогом на хвосте называется.

Ядовитые гусеницы

В нашей стране не так много представителей рогатых гусениц, вероятно, из-за сурового и холодного климата, а вот на других континентах, где тепло практически круглый год, таких красавиц предостаточно. К слову сказать, есть такое мнение, касающееся расцветки насекомых, что чем ярче окраска гусеницы, тем более красивой вылупится из нее бабочка. А еще, если личинка чересчур красивая, то ее стоит непременно опасаться. Броский окрас предупреждает о ядовитости насекомого. В самом начале разговора о чужеземных гусеницах с рогом на хвосте, фото которых можно посмотреть в представленном материале, хотелось бы обсудить именно ядовитые виды.

Седлистая гусеница – красотка, к которой лучше не прикасаться

Самая ядовитая гусеница в мире красива просто необыкновенно: коричневая голова с ярко выраженными салатового цвета «очками» и туловищем, а на спине коричневый ромб, напоминающий седло лошади. Конечно, благодаря такому атрибуту эту личинку и называют седлистой. На голове и на хвосте у ядовитой гусеницы расположено по два внушительных рога, сплошь покрытых острыми шипами. Именно они представляют огромную опасность для всех, кто решит прикоснуться к неземному, чарующему взор существу. Кстати, если смотреть на седлистую гусеницу сверху, то невозможно разобрать, где у нее голова, а где хвост, так как выглядит ядовитое насекомое абсолютно симметрично.

Обитает это чудо природы в Северной Америке, обнаружить ее можно главным образом на лиственных деревьях. Так же как и у остальных гусениц с рогом на хвосте, рассмотренных выше, у данного вида в отростке содержится яд. Однако, если при прикосновении к бражнику ничего не произойдет, то дотронувшись до ядовитой гусеницы, человек почувствует дискомфорт, как будто его ужалила пчела. Последствия могут быть неприятные: тошнота, рвота, головная боль и сыпь в месте контакта. Симптомы сохраняются до двух дней.

«Жгучая роза» не растет в саду, а кушает его

Другая гусеница-красавица, обитающая за океаном и представляющая определенную опасность для людей, – “жгучая роза”. Название свое она получила не за одиночный рог на совсем маленьком тельце (всего 2,5 см), а за обильно расположенные на нем ядовитые шипы. Если прикоснуться к ней, то серьезное раздражение кожи вам обеспечено. Отличительной особенностью такой зеленой гусеницы с рогами являются продольные оранжевые и черные полосы, а также яркие красные и желтые пятна на туловище. Глядя на нее, становится понятно, почему самых красивых и необычных насекомых ученые причисляют к числу особо опасных.

Самая красивая в мире гусеница

Так как мы уже рассмотрели самую ядовитую гусеницу в мире, то теперь хотелось бы противопоставить ей самую красивую и безвредную – личинку данаиды монарха. Стоит сказать, что даже название этой большой гусеницы с рогом говорит само за себя. Сразу представляется поистине королевское создание, чарующее своей красотой и радующее взор. Основной ее окрас белый и, если бы не яркие желтые полоски на спине, то гусеница была бы похожа на зебру, потому что сплошь покрыта еще и черными тонкими полосками. У нее имеется аж три пары рожек: два на голове, два на хвосте и столько же на середине туловища. Располагаются они симметрично друг другу.

Данаида монарх принадлежит к числу наиболее известных бабочек Северной Америки. Ее легко узнать по характерному рисунку на крыльях: расположенные на рыжем фоне черные полосы. Размах крыльев данаиды достигает 10,2 см. Это одно из немногих насекомых, которое во время миграции перелетает через Атлантический океан. В России вид встречается на Дальнем Востоке.

Самая большая бабочка в мире вылупляется из гусеницы с рогами

В Азии (на территории Китая, Вьетнама, на островах Ява и Борнео) обитают настоящие бабочки-гиганты. Размах их крыльев достигает 27 сантиметров. Самки у представителей этого вида гораздо крупнее, чем самец. Ситуация для мира насекомых не уникальная, половой диморфизм наблюдается очень часто. Называется красивый гигант павлиноглазка атлас. Цвет ее гусеницы совсем непримечательный: бледно-телесный, а иногда и серый. Обязательный атрибут – многочисленные рога на туловище. Однако из личинки получается эффектная и яркая бабочка. Примечательно, что у нее вообще не развит ротовой аппарат. Имаго не питается и живет за счет ресурсов, накопленных на личиночной стадии.

Черное всегда сочетается с белым – правило, которое соблюдает даже природа

Вероятно, о следующей гусенице с рогами многие слышали, но не все видели такую невероятную красавицу, созданную природой. Речь идет о личинке махаона. Имаго имеет ярко-желтую расцветку с четырьмя похожими на глаза круглыми черными пятнами на крыльях. Кто бы мог подумать, что, будучи гусеницей, махаон не отличается яркостью. Наоборот, личинка полностью черная с такими же по цвету рогами, расположенными по всему ее тельцу. Однако на поздних стадиях развития гусеницы, перед самым ее окукливанием, черный цвет туловища разбавляется многочисленными контрастными белыми пятнами.

Подводя итоги сказанному

На самом деле в природе гусениц с рогами существует великое множество. Перечислять их всех в рамках одной статьи просто нет смысла, потому что текст может получиться объемом, как всем известный шедевр русской классики “Война и мир”. Мы познакомили вас лишь с самыми яркими и необычными личинками, которых природа наградила одним или несколькими рогами. Хотелось бы сказать, что все без исключения гусеницы, наделенные таким атрибутом, используют его в качестве самозащиты. Они ловко пользуются моментом, сворачиваясь во время опасности клубком, а потом резко выбрасывают свой хвост с рогом в сторону противника. Помните, что природа создала гусениц для любования ими, а не для экспериментов или уничтожения.

Зелена гусениця

Гусениці – повзаючі, схожі на хробаків личинки комах. Вони бувають абсолютно різних розмірів і кольорів, можуть бути голими або покритими пухнастими волосинами. Об’єднує їх одне – всі вони коли-небудь перетворюються на прекрасних метеликів. Втім, зовнішній вигляд гусениць теж здатний здивувати і вразити. Опис і назву видів гусениць ви знайдете в цій статті.

• Хто вони такі?
• Види гусениць і метеликів
• Гусениці в Росії
• Отруйні види
• Павліноглазка атлас
• Бражник бузковий
• Аполлон парнаський
• Платяна або кімнатна моль
• Акрага коа, або «мармеладна» гусениця
• Махаон
• Неймовірні види гусениць, існуючих пліч-о-пліч з людиною
• Мешканець російських широт, якого часто приймають за прибульця
• Оччастий бражник
• Мертва голова
• Отруйні гусениці
• Сивлиста гусениця – красуня, до якої краще не торкатися
• «Пекуча троянда» не росте в саду, а їде його
• Найкрасивіша у світі гусениця
• Найбільший метелик у світі вилуплюється з гусениці з рогами
• Чорне завжди поєднується з білим – правило, яке дотримується навіть природа
• Підбиваючи підсумки сказаному
• Види шкідливих гусениць
• Як позбутися: ефективні методи боротьби
• Механічні способи
• Біологічні методи
• Хімікати проти гусениць
• Народні засоби і рецепти

Хто вони такі?

На відміну від черв’яків, з якими їх постійно порівнюють, гусениці не є самостійною групою тварин. Це личинки комах – одна з форм розвитку лусуекрилих, або ж метеликів. Така стадія настає після стадії «яйце» і може тривати від пари тижнів до декількох років. Потім вона стає лялечкою і тільки потім дорослою особиною.

Тіло всіх видів гусениць складається з голови, 3 грудних і 10 черевних сегментів. Очі знаходяться на голові з боків. Кінцівок у них багато. В області грудних сегментів знаходиться три пари ніг, на череві їх близько п’яти.

Гусениці рідко бувають повністю голими. Їхнє тіло покриває одиночне або дуже густе волосся, розташоване пучками. У багатьох видів гусениць присутні рельєфні вирости кутикули, які утворюють зубчики, гранули і шипи.

З моменту вилуплення з яйця гусениця починає змінюватися. Часто особини личинок одного і того ж виду, але різного віку, відрізняються зовні. У міру зростання вони линяють від двох (гусениця-мінера) до сорока (платяна моль) разів.

У личинок метеликів особлива слина. На повітрі вона ствердіває, утворюючи шовк. Люди не залишили таку здатність без уваги і вже не одне століття розводять гусениць для отримання цінних волокон. Хижі види також використовуються в боротьбі зі шкідниками на городах, а ось рослинноїдні можуть завдати господарству шкоди.

Види гусениць і метеликів

Чесуекрилі комахи поширені по всій планеті, але тільки в тих місцях, де є квіткова рослинність. Їх рідко можна зустріти в холодних полярних областях, безжиттєвих пустелях і лисих високогір’ях. Не дуже багато їх і в помірних широтах, а ось найбільшою різноманітністю видів володіють тропіки.

Але як визначити вид гусениць? У першу чергу увагу потрібно звертати на колір, розмір, кількість ніг, довжину волосин та інші специфічні для кожного виду риси. Гусениці виростають довжиною від декількох міліметрів до 12 сантиметрів. Їх забарвлення часто не схоже на забарвлення метелика, в який вони перетворюються, тому, щоб їх розпізнати, потрібен досвід і відповідні знання. Наприклад, личинка великої гарпії світло-зелена, а доросла особина сірувато-коричнева, біля жовтої лимонниці личинки яскраво-зелені.

Зрозуміти, який вид гусениці перед вами, допоможе спостереження за її харчуванням. Багато з них (капусниця, ведмедиця, махаон, поліксена) є фітофагами і їдять квітки, листя і плоди рослин. Древоточці, кастнії, скляниці харчуються виключно деревиною і корінням трав. Справжні молі і деякі види мішечок вживають гриби і лишайники. Частина гусениць воліє шерсть, волосся, рогові речовини, віск (килимова і платяна молі, вогневки), рідко зустрічаються і хижаки, наприклад совки, голубянки, п’ядениці.

Гусениці в Росії

Наші краї не настільки багаті комахами, як спекотні тропічні пояси. Але і в Росії набереться кілька сотень видів гусениць. Тут поширені товстоголовки, голубянки, німфаліди, білянки, вітрильники, ріодиніди та інші загони.

Типовий представник білянок – капусниця. Вона живе по всій Східній Європі, східній Японії та Північній Африці. Метелики цього виду білі, з чорними крилами на кінчиках і двома чорними точками. Їх гусениці жовто-зелені з чорними бородавками по всьому тілу. Це відомі шкідники, які харчуються качаном і листям капусти, хреном, брюквою.

Вітрильник алкіної мешкає переважно в Японії, Кореї та Китаї. У Росії гусениці види зустрічаються тільки в Приморському краї, і то в його південній частині. Вони живуть поруч з річками і озерами, де росте аристолохія. Метелики відкладають на цій рослині яйця, а гусениці потім харчуються їх листям. Гусениці алкіноя коричневі з білими сегментами посередині, тіло покрите зубчиками. І доросла, і личиночна форма комах отруйна, тому полювати на них ніхто не поспішає.

Бражник – один з найвідоміших видів. Сліпі бражники є рідкісним видом. Їх метелики темно-коричневого забарвлення, а личинки світло-зелені з червоними дихальцями і білими смужками з боків. Гусениці з’являються в липні, ззаду на тілі у них є ріг чорний на кінці. Вони харчуються листям ів, тополь і беріз і вже в серпні окукливаються.

Отруйні види

Гусениці часто служать їжею для інших тварин. Щоб не стати чиїмось кормом, у них є безліч пристосувань. Одні види використовують покровительське або відлякує забарвлення, інші виділяють секрет з неприємним запахом. Частина з них взяла на озброєння отруту.

Чешуйки, волоски та голки, заховані під шкірою деяких гусениць, здатні викликати лепідоптеризм або гусеничний дерматит. Він проявляється запаленням, набряками, свербінням і почервоніннями місць контакту і може мати серйозні наслідки. Отруйними є личинки дубового, непарного та похідного шовкопряду, мегалопиги операкулусу, ведмедиці гікорі, сатурнії іо, хрестовникової ведмедиці тощо.

Однією з найнебезпечніших вважається гусениця лономія. Вона зустрічається лише в Південній Америці. Отруєння її секретом навіть має свою назву – лономіаз. Контакт з видом lonomia obliqua і lonomia achelous може закінчитися сильною внутрішньою кровотечею і летальним результатом. Гусениці живуть на фруктових деревах, а їх «жертвами» часто стають працівники на плантаціях.

Павліноглазка атлас

Ці метелики вважаються одними з найбільших у світі. Розмах їхніх крил сягає близько 25 сантиметрів. Вони поширені в Індії, Китаї, країнах і островах Південно-Східної Азії. Їх гусениці товсті і виростають до дванадцяти сантиметрів у довжину. Голубувато-зелені на ранніх стадіях, вони стають білосніжними з часом. Тіло покривають товсті волохаті голочки, від дрібного волосся на них складається враження, що гусениці вкриті пилом або снігом. Вони виділяють міцний фагаровий шовк, а їх розірвані кокони іноді використовують як гаманці або футляри.

Бражник бузковий

Велика кількість видів гусениць – зелені. Вони харчуються рослинами, і таке забарвлення допомагає маскуватися під навколишнє середовище. Гусениці бірючинного або ж бузкового бражника пофарбовані в салатовий колір. По боках біля них розташовані короткі діагональні смужки білого і чорного кольорів, а поруч з ними знаходиться по одній червоній точці.

Личинки бражників товсті і досягають у довжину 9-10 сантиметрів. У задній частині спини гусениць стирчить біло-чорний виріст, що нагадує ріг. Вони мешкають у Західній Європі, Китаї, Японії, європейській частині Росії та на півдні Далекого Сходу, на Кавказі, півдні Сибіру та d Казахстані. Харчуються жасміном, барбарисом, бузиною, калиною, смородиною. Гусеницями вони стають з липня по вересень, а потім двічі зимують у вигляді лялечок.

Аполлон парнаський

Чорні види гусениць у природі зустрічаються не дуже часто. Таким кольором може похвалитися павліній очей, трав’яний коконопряд, аполлон парнаський. Останній вид названо на честь грецького бога мистецтв, Аполлона. Ці метелики живуть в Європі та Азії, зустрічаються в Південному Сибіру, Чувашії, Мордовії, Московській області. Люблять сухі і сонячні долини, розташовані на висоті 2000-3000 тисячі метрів.

Дорослі гусениці аполлону парнаського пофарбовані в насичений чорний колір з яскраво-червоними точками і синіми бородавками з боків. За головою личинки знаходиться осметрій – заліза у вигляді невеликих ріжок. Зазвичай він захований під шкірою і випинається в момент небезпеки, виділяючи речовину з неприємним запахом. Гусениці харчуються очитком і молодилом і з’являються тільки в хорошу сонячну погоду.

Платяна або кімнатна моль

Цей вид гусениць приносить чимало клопоту в будинку. Вони поїдають крупи, борошно, шовкові та вовняні тканини, оббивку меблів. Дорослі особи – метелики – шкідливі лише тим, що можуть відкласти яйця. Весь основний збиток речам завдають саме гусениці, які пожирають все, що знайдуть.

Їхні тіла майже прозорі і покриті тонкою бежево-коричневою шкірою. Серед гусениць вони вважаються найменшими, розміри личинок варіюються від міліметра до одного сантиметра. У стадії личинки вони перебувають від місяця до двох з половиною років, за цей час вони встигають полиняти до 40 разів. Мешкають молі в США, Австралії, Європі, Південно-Східній Азії, Новій Зеландії, Зімбабве і багатьох інших регіонах.

Акрага коа, або «мармеладна» гусениця

Дивовижні гусениці цього виду схожі на щось позаземне. Їх прозоро-сріблясте тіло ніби зроблено з желе. Завдяки чому їх називають «мармеладними» або «кристальними». Їх тіло покривають відростки конусної форми, на кінчиках яких знаходяться помаранчеві точки. Гусениці досягають всього трьох сантиметрів у довжину. На дотик вони липкі, а речовини, які виділяють їх залози, насичені отрутою.

Живе комаха в Неотропіку – регіоні, що охоплює Південну і частину Центральної Америки. Зустріти його можна в Мексиці, Панамі, Коста-Ріці тощо. Гусениця харчується листям мангових дерев, кави та інших рослин.

Махаон

Махаон – ще одна комаха, названа на честь героя міфології. Цього разу це давньогрецький лікар. Відомо близько 40 підвидів махаонів. Всі вони дуже барвисті як на стадії імаго, так і в період розвитку личинок. Вони поширені по всій Північній півкулі. Зустрічаються в Північній Африці, Північній Америці, по всій Європі, крім Ірландії. У гірських районах можуть підніматися на висоти від 2 до 4,5 кілометрів.

Гусениці махаона з’являються на світ два рази за сезон: в травні і в серпні, але в стані личинки вони знаходяться всього місяць. У міру дорослішання їхній зовнішній вигляд дуже змінюється. Спочатку вони чорні з червоними точечками і білою плямою на спині. З часом забарвлення стає світло-зеленим, а на кожному сегменті розміщуються чорні смуги і червоні точки, білий колір присутній тільки на кінцівках. У них також присутній прихований осметрій яскраво-оранжевого кольору.

Неймовірні види гусениць, існуючих пліч-о-пліч з людиною

Сьогодні хотілося б поговорити про личинку комах, яка згодом перетворюється на прекрасне створіння – на метелика, у всякому разі про це написано у всіх енциклопедіях про живу природу і світ, що оточує нас. до ось, йтиметься про гусениць з рогами і про їхні особливості, яких, судячи з назви, має бути не так вже й мало. Забігаючи вперед, хотілося б зауважити, що такі гусениці характерні для багатьох видів і вони навіть становлять певну небезпеку для дрібніших комах, а деякі і для людини. Але як би там не було, такі представники флори викликають у смотрящего на них тільки захват, тому як вони неймовірно прекрасні і божественно красиві.

Мешканець російських широт, якого часто приймають за прибульця

Звичайно, на самому початку хотілося б поговорити про ті види великих зелених гусениць з рогами, що мешкають на території нашої країни. Найбільш поширена личинка бражника і всіх його підвидів. Наприклад, липовий бражник. Його личинка являє собою досить довгу гусеницю. Іноді в довжину вона досягає 10 см. Її забарвлення, на відміну від інших гусениць з рогами, цілком спокійне і не особливо привертає увагу. Найчастіше це комаха світло-бежевого або світло-коричневого кольору з білим черевцем, на якому є рогові нарости, що представляють собою не що інше, як зачатки лапок комахи. На дотик вони досить тверді і чіпкі, завдяки цим властивостям гусениця може легко пересуватися по стовбурах дерев. У рідкісних випадках личинки липового бражника можуть бути яскраво зеленими або чорними в коричневу крапинку. Який би забарвлення не були гусениці, на хвості у них завжди є гострий твердий шип, який багато хто приймає за ріг, плутаючи голову комахи з його хвостом.

Оччастий бражник

Говорячи про метеликів, які вилуплюються з лялечки гусениці бражника, потрібно зазначити, що всі представники сімейства цих незвичайних комах вважаються досить рідкісними, а багато з них занесені до Червоної книги. Їхнє винищення може спричинити серйозні наслідки і переслідується законом. Наприклад, бражник глазчастий. До речі, його личинка одна з найбільш незвичайних: зелена в білу смужку, розташовану симетрично відносно один одного. Це велика зелена гусениця з рогом на хвості, що має блідо-блакитний колір. Говорячи про личинку глазчастого бражника, потрібно сказати, що шип у цих комах зовсім не для краси, а для захисту від набридливих дрібних побратимів: мурашок і дрібних жучків. Він являє собою щось на зразок жала, в якому так само, як і у ос, присутня отрута (кислота), що діє на противника. Для людини «зброя» гусениці бражника ніякої небезпеки не становить.

Мертва голова

Ще одним яскравим представником бражників, що мешкають на території Росії, про який варто сказати окремо, є метелик мертвий (адамова) голова. Її гусениця надзвичайно красива. Вона велика, яскраво-зелена, одноколірна або з строкатими плямочками, розкиданими по тулубу. Шип на хвості у неї в колір самого забарвлення. А ось вилуплюється з такого дива метелик вугільно-чорного кольору з яскравими коричневими плямами. Взагалі, цей вид нагадує своїм забарвленням короля савани – леопарда. Бражник мертвая голова, без сомнения, красивее королька и в несколько раз его больше. Тепер, зустрівши будь-яку з описаних вище личинок у своєму городі, у уважного читача не повинно виникнути питання, як гусениця з рогом на хвості називається.

Отруйні гусениці

У нашій країні не так багато представників рогатих гусениць, ймовірно, через суворий і холодний клімат, а ось на інших континентах, де тепло практично цілий рік, таких красунь предостатньо. До речі, є така думка, що стосується забарвлення комах, що чим яскравіше забарвлення гусениці, тим більш красивим вилупиться з неї метелик. А ще, якщо личинка надто красива, то її варто неодмінно побоюватися. Броський окрас попереджає про отруйність комахи. На самому початку розмови про чужоземних гусениць з рогом на хвості, фото яких можна подивитися в представленому матеріалі, хотілося б обговорити саме отруйні види.

Сивлиста гусениця – красуня, до якої краще не торкатися

Найбільш отруйна гусениця в світі красива просто надзвичайно: коричнева голова з яскраво вираженими салатового кольору «окулярами» і тулубом, а на спині коричневий ромб, що нагадує сідло коня. Звичайно, завдяки такому атрибуту цю личинку і називають сідлистою. На голові і на хвості у отруйної гусениці розташовано по два значних роги, суцільно вкритих гострими шипами. Саме вони становлять величезну небезпеку для всіх, хто вирішить доторкнутися до неземного, чарівного погляд суті. До речі, якщо дивитися на сідлисту гусеницю зверху, то неможливо розібрати, де у неї голова, а де хвіст, так як виглядає отруйна комаха абсолютно симетрично.

Живе це чудо природи в Північній Америці, виявити її можна головним чином на листяних деревах. Так само як і у решти гусениць з рогом на хвості, розглянутих вище, у даного виду у відростці міститься отрута. Однак, якщо при дотику до бражника нічого не станеться, то доторкнувшись до отруйної гусениці, людина відчує дискомфорт, наче її вжалила бджола. Наслідки можуть бути неприємні: нудота, блювота, головний біль і висип у місці контакту. Симптоми зберігаються до двох днів.

«Пекуча троянда» не росте в саду, а їде його

Інша гусениця-красуня, що мешкає за океаном і становить певну небезпеку для людей, – «пекуча троянда». Назву свою вона отримала не за одиночний ріг на зовсім маленькому тільці (всього 2,5 см), а за рясно розташовані на ньому отруйні шипи. Якщо доторкнутися до неї, то серйозне подразнення шкіри вам забезпечено. Відмінною особливістю такої зеленої гусениці з рогами є поздовжні помаранчеві та чорні смуги, а також яскраві червоні та жовті плями на тулубі. Дивлячись на неї, стає зрозуміло, чому найкрасивіших і незвичайних комах вчені зараховують до числа особливо небезпечних.

Найкрасивіша у світі гусениця

Так як ми вже розглянули найбільш отруйну гусеницю в світі, то тепер хотілося б протиставити їй найкрасивішу і нешкідливу – личинку данаїди монарха. Варто сказати, що навіть назва цієї великої гусениці з рогом говорить сама за себе. Відразу представляється воістину королівське створіння, що чарує своєю красою і радує погляд. Основний її забарвлення білий і, якби не яскраві жовті смужки на спині, то гусениця була б схожа на зебру, бо суцільно вкрита ще й чорними тонкими смужками. У неї є аж три пари ріжок: два на голові, два на хвості і стільки ж на середині тулуба. Розташовуються вони симетрично один одному.

Данаїда монарх належить до числа найбільш відомих метеликів Північної Америки. Її легко впізнати за характерним малюнком на крилах: розташовані на рудому тлі чорні смуги. Розмах крил данаїди сягає 10,2 см. Це одна з небагатьох комах, яка під час міграції перелітає через Атлантичний океан. У Росії вигляд зустрічається на Далекому Сході.

Найбільший метелик у світі вилуплюється з гусениці з рогами

В Азії (на території Китаю, В’єтнаму, на островах Ява і Борнео) мешкають справжні метелики-гіганти. Розмах їхніх крил сягає 27 сантиметрів. Самки у представників цього виду набагато більші, ніж самець. Ситуація для світу комах не унікальна, статевий диморфізм спостерігається дуже часто. Називається гарний гігант павліноглазка атлас. Колір її гусениці зовсім непримітний: блідо-тілесний, а іноді і сірий. Обов’язковий атрибут – численні роги на тулубі. Однак з личинки виходить ефектний і яскравий метелик. Примітно, що у неї взагалі не розвинений ротовий апарат. Імаго не харчується і живе за рахунок ресурсів, накопичених на личиночній стадії.

Чорне завжди поєднується з білим – правило, яке дотримується навіть природа

Ймовірно, про наступну гусеницю з рогами багато хто чув, але не всі бачили таку неймовірну красуню, створену природою. Мова йде про личинку махаона. Імаго має яскраво-жовте забарвлення з чотирма схожими на очі круглими чорними плямами на крилах. Хто б міг подумати, що, будучи гусеницею, махаон не відрізняється яскравістю. Навпаки, личинка повністю чорна з такими ж за кольором рогами, розташованими по всьому її тільцю. Однак на пізніх стадіях розвитку гусениці, перед самим її окукливанням, чорний колір тулуба розбавляється численними контрастними білими плямами.

Підбиваючи підсумки сказаному

Насправді в природі гусениць з рогами існує великий натовп. Перераховувати їх всіх в рамках однієї статті просто немає сенсу, тому що текст може вийти об’ємом, як всім відомий шедевр російської класики «Війна і мир». Ми познайомили вас лише з найяскравішими і незвичайними личинками, яких природа нагородила одним або кількома рогами. Хотілося б сказати, що всі без винятку гусениці, наділені таким атрибутом, використовують його як самозахист. Вони спритно користуються моментом, згортаючись під час небезпеки клубком, а потім різко викидають свій хвіст з рогом у бік противника. Пам’ятайте, що природа створила гусениць для любування ними, а не для експериментів або знищення.

Види шкідливих гусениць

Більшість листогризучих комах завдають шкоди рослинам. Гусениці пошкоджують листя, висмоктують поживний сік, провокують скручування, всихання зеленої маси.

Шкідники зимують в листочках, з настанням весни ціле полчище з сотень/тисяч яєць і підрослих особин благополучно перебирається на дерева, овочеві культури. Вогньовка, бояришниця, шовкопряд, капустна білянка, листовертка активно знищують рослини, знижують врожайність. При великому скупченні метеликів і їх личинок втрат для господарства може бути дуже серйозним.

Шкідливі гусениці в саду і городі:

• бояришниця. Волохата істота, забарвлення – жовто-чорний. Активно створює гніздо на зиму, обвиває павутиною основу листової платівки і черешок. На голих плодових деревах холодної пори року павутину добре видно. Не можна зволікати зі знищенням гусениць златогузки: до трьох тисяч особин може перебувати в одному гнізді;
• златогузка. Шкідник з яскравим забарвленням, характерна колірна гамма – поєднання чорного з червоно-помаранчевим. Шкідник кріпить гніздо на гілочках, щільно обвиває сусідні листочки, міждузлля, створюючи надійне житло для холодної пори. Також не можна зволікати, якщо дерево всіяне гніздами, в яких мешкають сотні ненажерливих шкідників. Зрізання пошкоджених ділянок разом з «мешканцями» врятує сад від навали гусениць;
• листовертка. Небезпечний шкідник зеленого кольору виглядає не так страхітливо, як шовкопряд, златогузка або бояришниця, але шкода приносить не меншу. Гусениця поїдає листя, стеблі, квіти, знищує рослину практично повністю. Листовертки закручують зелень в трубочку, всередині в’є гніздо з павутиною, живиться соками листа. Шкідники активно розмножуються: за сезон може змінитися до трьох поколінь;
• непарний шовкопряд. Волохаті істоти з довгими ворсинками добре помітні на деревах. Ще більшу увагу привертають листя, пошкоджені шкідниками: найчастіше від зелені залишаються лише прожилки. Непарний шовкопряд частіше мешкає в лісах, але при попаданні в сад завдає великої шкоди плодовим деревам.

Дізнайтеся правила, методи і рецепти застосування борної кислоти від мурахів у квартирі.

Про те, де купити засіб Кат від клопів у квартирі і як його використовувати прочитайте за цією адресою.

Як позбутися: ефективні методи боротьби

Очистити сад, город, квітник від ненажерливих істот можна кількома способами. Оптимальний варіант – стежити за станом рослин цілий рік, попереджати навалу гусениць, регулярно обприскувати сад і город відварами з натуральною основою. Якщо волохаті, неприємні на вигляд, істоти заполонили ділянку, на листях добре відмінні сліди діяльності, допоможе тільки комплексний підхід.

Механічні способи

Будь-який садовод-любитель впорається із завданням, якщо задумає зібрати шкідників з крони або не допустить проникнення зимуючих гусениць з ґрунту. Досвідчені господарі пропонують кілька способів боротьби.

• ручний збір шкідників. Метод ефективний, якщо гусениць розплодилося небагато. Важливо пройти всі ділянки крони, зібрати ненажерливих істот у відро, потім знищити. Заняття малоприємне, але результат хороший. Багато садівників застосовують метод збирання шкідників з низьких рослин або карликових сортів плодових дерев;
• клеєвий пояс. Засіб з дивною назвою не дає шкідникам переповзти з ґрунту на крону. Для дерева метод нешкідливий. Розкип’ятити 2 частини березового дідька, влити 1 частину ріпейної олії, прокип’ятити 2 хвилини, прибрати суміш з плити, остудити. Густу масу нанести на стовбури плодових дерев. Шкідники не зможуть подолати бар’єр з липкої маси, господарям залишиться зібрати волохатих істот із захисного клеєвого поясу;
• зрізання гніздів і яйцекладок деяких шкідників. Чим раніше господар виявить листя, пошкоджене златогузькою, яблунною міллю, бояришницею, тим більше гарантії, що будуть зібрані всі шкідники. Важливо видалити листя до переходу гусениць до відкритої форми харчування.

Біологічні методи

Боротьба із залученням природних ворогів практикується не перше десятиліття. Господарі підмітили, що багато птахів поїдають шкідників саду і городу у великих кількостях.

Якщо гусениць не розплодилося багато, крилаті помічники здатні повністю очистити ділянку від шкідників. Господарям потрібно залучати в сад птахів, облаштовувати синичники, дуплянки, шпаківні.

Хімікати проти гусениць

Фахівці вважають інсектициди найефективнішим методом боротьби з ненажерливими істотами в саду і на городі. Після обприскування токсичними препаратами гине більшість особин.

На жаль, метод має негативні сторони:

• застосування хімікатів нерідко провокує інтоксикацію людей після вживання оброблених плодів;
• потрібна постійна зміна інсектицидів: шкідники звикають до компонентів препарату, боротьба виявляється малоефективною.

Що робити? Підбирати склади останніх поколінь, які не викликають резистентності у гусениць. Досвідчені господарі рекомендують чергувати токсичні препарати та відвари з рослинних компонентів.

Ефективні інсектициди проти гусениць:

• Карате.
• Актора.
• Децис Профі.
• Інта – Вір.
• Іскра.
• Кінмікс.
• Ровікурт.
• Блискавка.
• Таран.
• Сумі – Альфа.
• Фуфанон.
• Фас.

Дізнайтеся інструкцію щодо застосування аерозолю Раптор від бліх у квартирі, а також запобіжні заходи при використанні хімікату.

Як позбутися мух у квартирі? Ефективні методи боротьби з жужжащими комахами описано на цій сторінці.

Перейдіть за посиланням http://parazitam-stop.com/nasekomye/drugie/dvuhvostka.html і прочитайте про те, чи кусаються двовостки і як з ними боротися.

Народні засоби і рецепти

Обприскування плодовоовочевих культур безпечними, нетоксичними складами приносить тільки користь. Існує кілька складів, що знищують/відлякують гладких і волохатих гусениць.

• відвар білені чорною. Засіб застосовують при появі бояришниці, капустної білянки, златогузки. Знадобиться 2,5 кг нарізаних рослин (листя і гілочок). Залити зелень водою, прокип’ятити півгодини, довести об’єм кошти до 10 л, вскип’ятити ще раз, прибрати з вогню. Засобу дати настоятися 12 годин, процедити, додати рідке мило або жменю натертого господарського мила. Обприскувати уражені рослини 5-6 разів, коли шкідники тільки з’явилися;
• відвар з стеблів горця перцевого. Знадобляться втечі рослини під час періоду цвітіння. На 2 кг свіжої сировини взяти 10 л окропу, закрити відро кришкою, дати настоятися добу. Прибрати зелену масу, процедити, обприскувати садово-городні культури при появі листогризучих комах;
• відвар бузини червоної. Ще один перевірений засіб для відлякування гусениць, жуків, слимаків, личинок мух. Дрібно нарізати 200 г стеблів і листя, запарити в 10 л окропу, настояти 24 години, процедити. Для активного зчеплення з поверхнею листочків багато господарів додають на відро теплої води стружку від господарського мила. Обприскування проводити до і після цвітіння.

У наступному ролику розповідаєтс