Багаторічна цибуля: види, вирощування. Багаторічна цибуля на зелень

Крім звичайної ріпки, на ділянках вітчизняних садівників часто можна бачити і надзвичайно корисну багаторічну цибулю. Саме цей різновид відкриває вітамінний весняний сезон, випускаючи свої зелені листочки чи не найпершою на городі. До особливостей багаторічних луків можна віднести насамперед невибагливість у догляді і високу врожайність.

• Загальні характеристики
• Різновиди
• Цибуля-батун
• Як вирощувати цибулю-батун
• Багатоярусна багаторічна цибуля
• Особливості вирощування
• Запашна цибуля
• Як вирощувати
• Цибуля-слизун
• Вирощування
• Цибуля шнітт
• Особливості вирощування
• Як виростити багаторічну цибулю на зелень взимку

Загальні характеристики

Видів багаторічних луків існує кілька. Зрозуміло, всі вони, як і будь-які інші городні культури, вимагають поливу, розпушування і підгодівель. Однак загалом і загалом догляд за ними практично нічим не відрізняється від відходу за звичайною цибулею-ріпкою. Рослини це споріднені, і відмінностей між ними насправді існує не так вже й багато. Ріпка та інші однорічники вирощуються в основному заради великих і соковитих цибулин. Багаторічники садять на городі заради листя – на зелень. Останню зазвичай зрізають 2-3 рази за сезон.

Єдиною відмінною особливістю багаторічних луків від звичайних є підвищена вимогливість до якості ґрунту. Висаджують такі культури найчастіше на суглинистих і супесчаних поживних ґрунтах. Кислотність ґрунту при цьому повинна бути наближена до нейтральної. Якщо даний показник дорівнює 5.5, в землю вже потрібно вносити вапно.

Іноді багаторічну цибулю садять і на піщаних грунтах. Однак на таких ґрунтах рослини випускають дуже багато кольороносів і дають не надто хороший урожай листя.

На одному і тому ж місці багаторічна цибуля зазвичай зростає 2-4 роки. Потім його потрібно висаджувати заново, оскільки якість зелені починає погіршуватися. Перо не тільки миготить, а й втрачає свій характерний насичений смак.

Різновиди

Сортів багаторічних луків, на жаль, виведено дуже мало. Зате його різновидів існує просто величезна кількість. На сьогоднішній день їх відомо понад 600. Але, зрозуміло, на городах і в садах вирощуються далеко не всі вони. Найбільш поширеними і популярними є такі види багаторічної цибулі, як:

• батун;
• багатоярусний;
• шнітт;
• запашний;
• слизун.

Цибуля-батун

Цей різновид набув популярності у нас в країні зовсім недавно. Батьківщиною батуна є Китай. У цій країні він досі зустрічається навіть і в дикій природі. Дуже популярна ця багаторічна цибуля в Монголії, Кореї, В ‘єтнамі. По-іншому його називають “зимовий”, “піщаний”, “дудчастий”.

Найкращі попередники для цієї цибулі – томати, картопля, капуста та огірки. Висаджують батун зазвичай на вологих грунтах (без застою води). Землю перед посадкою перекопують на багнет лопати.

Рости на одному і тому ж місці цей різновид може один, два або три роки. У перших двох випадках висаджують лук-батун навесні (якомога раніше). При трирічному вирощуванні грядки засівають починаючи з середини літа і до жовтня.

Як вирощувати цибулю-батун

Для прискорення проростання насіння цієї культури зазвичай замочують на 24 години. За цей час вони встигають добре набухнути. Воду при замочуванні міняють 2-3 рази. Після набухання насіння дістають з блюдечка і підсушують.

Посадку цибулі проводять у ретельно підготовлені грядки у два-шість рядків. Насіння заглиблює в ґрунт на 1-2 сантиметри. Відстань між рядами і окремими рослинами має становити близько 18-20 см.

Догляд за цибулею-батуном полягає в періодичних поливах і підкормах. Першого разу ґрунт на грядці удобрюють навесні до посадки насіння. При цьому використовують мінеральне добриво. Надалі підживлення проводять після кожної зрізки пера. У цьому випадку відмінним варіантом підживлення буде розведений водою коров ‘як. Дуже добре багаторічний лук-батун відгукується і на розчин золи. Занадто часто поливати кущики не обов ‘язково. Ґрунт під цією рослиною зазвичай зволожують лише при тривалій посухі. Утворювану після дощу кірку розбивають граблями.

У їжу листя цієї цибулі можна використовувати після того, як вони досягнуть у висоту 10-15 см. Рослини зрізають у самої основи, залишивши дві-три стрілки на насіння. Через деякий час листя знову відростає. За сезон від батуна можна отримати 2-3 врожаї.

Багатоярусна багаторічна цибуля

Цей різновид має одну дуже незвичайну особливість. Багатоярусна цибуля не дає насіння. Тому розмножують його виключно вегетативно. Замість насіння на суцвітті відростає 2-3 яруси маленьких повітряних цибулин. Висаджують їх у ґрунт відразу ж після прибирання, так як вони відрізняються дуже поганою лежкістю. По-іншому багатоярусну цибулю називають ще “живородячою”, “рогатою” і “єгипетською”. Листя у нього дудчасті підлоги, можуть досягати в довжину 50 см.

На відміну від батуна, цибулини цього різновиду не мають періоду спокою. Листочки вони починають утворювати, ще перебуваючи на материнській рослині. До особливостей цього різновиду можна віднести в тому числі і дуже ранні терміни дозрівання. Випускає свої листочки з-під землі багатоярусна цибуля навіть раніше батуна.

Особливості вирощування

Догляд за цим різновидом також дуже простий. Вирощувати багатоярусну цибулю можна і як однорічник, і як багаторічник. Щоб отримати зелень вже на наступний рік, повітряні цибулини потрібно висаджувати влітку до середини серпня. Навесні рослини підгодовують повним мінеральним добривом.

На третій рік після зрізання бульбочок багатоярусну цибулю обов ‘язково проріджують, відділяючи дочірні цибулини. Останні можна використовувати як посадковий матюк.

Запашна цибуля

Батьківщиною цього різновиду, як і батуна, є Монголія і Китай. По-іншому запашну цибулю називають ще сибірським, а також “китайським часником”. На одному місці він може рости 4-5 років. У їжу, як і в інших багаторічних луків, у запашного використовується листя. Цибулини цієї рослини товарної цінності не мають. Листя може досягати довжини 25-40 см.

Як вирощувати

Розмножуватися ця цибуля може як вегетативно, так і насінням. На невеликій ділянці зазвичай використовується перший метод. При такому способі урожай можна отримати вже на цей же рік. Насіння використовують набагато рідше, оскільки рослини, висаджені подібним чином, розвиваються набагато повільніше. За літо на кожному кущику формується всього 5-6 дуже дрібних листочків.

При будь-якому способі посадки в грядку слід попередньо внести органічні та мінеральні добрива. Насіння багаторічної цибулі цього різновиду висаджують рядками, відстань між якими має становити приблизно 35 сантиметрів. У ґрунт їх заглиблюють на 2 см. Брати насіння можна тільки від двох- і трирічних рослин.

Догляд за запашною цибулею дуже простий. Грядку слід періодично проштовхувати. Після кожного зрізання ґрунт проливають розчином коров ‘яка. Періоду спокою цибулини цієї культури не мають, і пересаджувати їх можна практично в будь-який час.

Цибуля-слизун

Цей різновид відрізняється плоским довгим листям і може рости на одному місці 1-2 роки. Цибуля-слизун називають також “поникаючим” або “залізистим”. Його відмінною особливістю є не надто гострий смак і дещо більш ніжні, ніж у інших різновидів, листя. У дикій природі ця цибуля росте в Монголії і Забайкаллі. Зустрічається він і в Гірському Алтаї. Це, мабуть, найсмачніший з усіх відомих на сьогоднішній день різновидів цибуля багаторічна. Сорти його, на жаль, вкрай нечисленні. Найвідомішим і найпопулярнішим у вітчизняних городників є Грін, виведений фахівцями Тімірязєвської академії.

Вирощування

Як і більшість інших різновидів, цибуля-слизун віддає перевагу вологим нейтральним ґрунтам. Висаджувати його можна як на добре освітлених сонцем ділянках, так і в напівтіні. Розмножується він вегетативно або насінням. У першому випадку посадка багаторічної цибулі-слизуна проводиться ранньою весною або наприкінці липня. Глибина зачіпки насіння дуже невелика – близько 1.5 см. Між рядками залишають 70 см, між рослинами – 20 см. Кращими попередниками для цієї культури вважаються капуста, салат, петрушка, кріп.

Підгодовують цю цибулю так само, як і всі інші багаторічні різновиди: навесні і після зрізання листя. Урожай прибирають за сезон 3-4 рази.

Цибуля шнітт

Основною відмінною особливістю цього різновиду є дуже тонке і не надто довге трубчасте листя. На другий рік після посадки цибуля шнітт починає ветвитися і дає до 50-100 втечі. У їжу вживають як листя цієї рослини, так і його соковиті неправдиві цибулини. У нас у країні найчастіше вирощується алтайський або сибірський шнітт (стійкий до заморозків цибуля багаторічна). Сорти Богемія, Чемал і Медонос при цьому відносяться до найбільш популярних.

Особливості вирощування

На відміну від більшості різновидів багаторічних луків, шнітт абсолютно нетребувальний до складу ґрунту. Не дуже добре росте він лише там, де ґрунт дуже сильно забитий багаторічними бур ‘янами з добре розвиненою кореневою системою. Насіння дає мало, а тому найчастіше його розмножують вегетативним способом. У цьому випадку кущі просто ділять на частини, залишаючи в кожній по 8-10 цибулин. Рослини висаджують рядками, між якими залишають відстань у 30 см.

Насіння сіють на початку травня або в липні. Для прискорення проростання їх спочатку замочують, а потім злегка підсушують.

Вирощують цю багаторічну цибулю на зелень, користуючись дуже нескладною технологією. Все, що потрібно для отримання хорошого врожаю, – це періодичні полив і підживлення, а також розпушування і проріжування. Удобрюють цю цибулю зазвичай один раз за сезон – в середині літа. Відмінною особливістю виду є вологолюбність. Тому поливати його слід досить часто. Інакше листя загрубіють і втратять свої приємні смакові якості. Зволожують ґрунт під цією рослиною 3-5 разів за вегетаційний період.

Проріджують цибулю шнітт, починаючи з першого року посадки. З тих кущиків, з яких передбачається брати насіння, листя не зрізають. Інакше садивного матеріалу буде дуже мало.

Як виростити багаторічну цибулю на зелень взимку

Всі описані вище різновиди відмінно підходять для виженки в холодну пору року. Пір “я багаторічних луків містить дуже багато вітамінів. У цьому плані, а також за смаковими якостями вони перевершують навіть ріпчастий. Висаджують їх дернинами. Тобто викопують кущик і розділяють його на кілька частин, залишаючи якомога більше землі. У дернині цибулі шнітту має бути близько 30 цибулин, у інших багаторічників – 3-5. Листя, в тому випадку якщо вони ще не пожухли, зрізають. Приготовані таким чином дернини зберігають у прохолодному місці до листопада-грудня. У цей час їх переносять у приготовані ємності. Горщики під виженку багаторічних луків повинні мати висоту не менше 15 см. На їх дно насипають легкий поживний грунт шаром в 10-12 см. Потім встановлюють самі дернини і злегка присипають їх зверху.

Як тільки на поверхні з ‘являться паростки, горщик з цибулею переносять на підвіконня. Занадто часто поливати рослини необов ‘язково. Підгодовують цибулю багаторічну, вирощування якої на підвіконні – процедура нескладна, кілька разів за зиму слабким розчином сечовини (1 г на 1 літр води). Це дозволяє отримати рясний урожай.

Як бачите, культура це в догляді дуже невибаглива – багаторічна цибуля. Виростити його влітку або навіть взимку напевно зможе навіть абсолютно недосвідчений городник. Адже все, що потрібно для отримання хорошого врожаю цієї корисної рослини – вчасно проводити поливи, підживлення і розпушування.

Багаторічний цибулю: опис і види сорти, вирощування та догляд з фото

Напевно, немає такого дачника, яка б не вирощував цибулю на земельній ділянці. Крім однорічних сортів, городники вирощують також і багаторічний цибулю. Якщо вибрати відповідний вид овоча і слідувати правилам вирощування та догляду, на сезон можна забезпечити сім’ю не тільки смачними цибулинами, але і зеленню. До того ж це заняття не забирає багато сил і часу.

властивості культури

Існує величезна кількість сортів зеленого лука. Вони відрізняються смаком, зовнішнім виглядом, періодом дозрівання та особливостями вирощування. Кожен опис сорту має свої нюанси, яких необхідно дотримуватися, щоб отримати хороший урожай. Через привабливого зовнішнього вигляду, цибулю часто вирощують як декоративну рослину. Городники цінують цибулю через його здатності до раннього дозрівання.

До складу рослини входять амінокислоти і вітаміни, в яких потребує людський організм. Головна мета висаджування зеленої цибулі – отримання зелені. Лук покращує травлення, позитивно впливає на процеси обміну і підвищує захисні властивості імунної системи. Овоч знижує рівень холестерину і виводить шлаки з організму.

характеристика

Багаторічні цибулі відрізняються здатністю переносити низькі температури. Завдяки цьому, його вирощують в регіонах, де температура може опускатися до -40 ° С. Рослина практично не піддається впливу паразитів і стійко до багатьох захворювань. Незалежно від багаторазового зрізання, культура продовжує давати врожай протягом 4-6 років.

Лук утворює помилкову цибулину, яка при хороших кліматичних умовах продовжує випускати нові зелені пір’я. Нетривалий період спокою дає можливість садити цибулю в захищеному грунті або приміщенні.

Популярні сорти

Знаючи про достоїнства культури, ніхто не відмовиться вирощувати багаторічну цибулю. Зелень, що з’явилася ранньою весною, насичена вітаміном С, якого потребує організм після зимового періоду. Існує більше 500 видів цибулі, які раніше росли виключно в дикій природі. На сьогоднішній час овоч успішно вирощується людьми. Будь сорт багаторічного лука без проблем приживається на земельній ділянці.

батун

Один з найпоширеніших видів багаторічного лука. У народі має назву дудчатий цибулю або татарка. Користь полягає в компонентах, які входять до складу:

• рибофлавін;
• вітамін С;
• калій;
• магній.

Татарка не відноситься до компактних видам. Кущ має властивість широко розростатися і, при цьому зелень настовбурчується в різні боки. На вигляд кожне пір’ячко нагадує дудку. Воно округле по всій довжині, а всередині порожнє.

У висоту зелені пір’я можуть досягати 60 см, а діаметр – від 1 до 2 см. Цибулю має одну незвичайну особливість – розмноження за допомогою стрілок. Від їх появи змінюється смак овоча. Щоб радувати близьких стравами з додаванням зелені, рекомендується зрізати квіти з їх першою появою.

запашний цибулю

За зовнішнім виглядом, овоч має схожість з спадають цибулею-слизун. Його листочки плоскі, можуть виростати в довжину більше 50 см. Запашний зелена цибуля не змінює своїх смакових якостей як на початку, так і в кінці сезону, чого позбавлені інші види. Культура насичена аскорбінової кислотою, але має низький вміст клітковини.

Пір’ячко на місці зриву швидко відростають, тому рослина продовжує давати зелень до середини листопада. Цибулини цього виду в їжу не вживаються. Мають маленький розмір. Бульбочки покрита спеціальною оболонкою, що допомагає переживати сильні морози.

слизун

Городники часто обділяють увагою цього представника сімейства цибулевих. Слизун або никне цибулю, має здатність до швидкого проростання. Завдяки цьому, їм можна насолоджуватися в перших числах травня місяця. Зелені пір’я насичені залізом і, при цьому мають пікантний смак, який містить часникові нотки.

Смак слизуна може змінюватися в залежності від сезону. На початку проростання він м’який і приємний. Під кінець серпня в цибулі відчувається жорсткість. Багато городників з цієї причини відмовилися його вирощувати і даремно. Часниковий смак овоча допомагає господаркам використовувати його в консервації. Це відмінна альтернатива часнику.

Здатний проникати цибулю показаний людям, що страждають недокрів’ям. Має високий вміст заліза.

Лук-шалот

Цей сорт багаторічного лука вирощують з метою приготування ресторанних страв. У їжу вживають не тільки зелену частину, а й цибулини. Особливо цей вид цінують шеф-кухаря, що працюють з французькою кухнею. На місці зрізу швидко відростають нові пір’ячко.

Зовні має схожість з ріпчастою цибулею, тому їх важко розрізнити. Різниця в тому, що цибуля-шалот має більше пір’я, ніж ріпчаста. Позбавлений характерного різкого запаху. Тому його часто вибирають дівчата в якості додаткового інгредієнта в салат.

Багаторічні цибулі використовують як декоративні рослини, але це правило не поширюється на шалот і справа не в зовнішньому вигляді. Не кожна культура може позитивно впливати на овоч. Якщо сусідство цибулі не сподобається, це відіб’ється на його смак – він його повністю втратить. Цей факт підтверджують люди, які посадили цибулю з невідповідними культурами.

шніт

Лук має і інші незвичайні назви – скорода або резанец. Використовується не тільки для приготування страв, але, і з метою прикраси саду. Представник цибульних відмінно росте у відкритому грунті, палісаднику і на балконі. Відмітна особливість – дрібні квітки, з вигляду нагадують кульки. Колір варіюється від ніжно-рожевого до насиченого фіолетового.

Квіти, схожі на бульбочки, з’являються в кінці весни і не зникають до осені. Багаторічний шніт-цибуля використовується до отримання зелені на земельній ділянці. Цибулина, яка знаходиться під землею, в їжу не придатна. Може не викопуватися і залишатися в грунті до наступного сезону.

У довжину пір’ячко досягають 45 см. У діаметрі мають близько 5 мм. Зелені порожні трубочки в подрібненому вигляді здатні прикрасити навіть саме нудне блюдо. З початком цвітіння овоч змінює смак, починає старіти, та й самі стрілки стають жорсткими. Тому використовувати в їжу краще ранньою весною.

вирощування овоча

Якщо людина вирішила вирощувати багаторічну цибулю, необхідно визначитися з територією. Важливо розуміти, що в найближчі 6 років, земля буде зайнята тільки цибулею. Сприятливий розвиток рослини здійснюється в дренированной і пухкої землі. Вона повинна бути нейтральною і слабокислою. Надмірна волога шкодить цибулі.

Підготовка грядок для культури починається з таких заходів:

1. З осені перекопують грядки.
2. Вносять добрива – фосфор, калій або гній.
3. Навесні видаляють бур’яни.
4. Внесок добрив на основі азоту.

Вирощування і догляд – важливий процес, якому слід віддати належну увагу, щоб отримати багатий врожай цибулевих пір’я. Земельна ділянка не повинен перебувати під прямими сонячними променями. Добре якщо це буде півтінь. Місце вирощування бережуть від весняного або осіннього затоплення водою.

В середньому види багаторічного лука мають 2-річний цикл розвитку. У перший рік рослина радує невеликою розеточка з листочками. На другий з’являються квітконоси, плоди та насіння. Квіти під кінець сезону відмирають, а цибуля розвивається завдяки поновлюваних ниркам, які є в кореневій системі. Пересадка здійснюється двома способами: насінням або частиною рослини.

Розмноження за допомогою насіння

Як правило, дачники поміщають насіння у відкритий грунт під кінець зими або ранньою весною. Перші паростки з насіння з’являються над грунтом через два тижні після висадки. Протягом наступних місяців цибулю повільно розвивається, вимагаючи постійної уваги. Щоб не витрачати багато часу на вирощування, досвідчені городники використовують метод розсади.

У березні насіння поміщають в підготовлені ящики із землею. Щоб спровокувати раннє поява сходів, посадковий матеріал замочують в розчині марганцівки. Там він повинен провести її не менше доби. Потім насіння висихають.

Розсада повинна рости в оптимальних умовах. Перед появою сходів температура знаходиться в межах від 20 до 22 ° С. Якщо з’явилися паростки, витримують температурний режим 18-20 ° С. У відкритий грунт розсаду висаджують в середині травня.

вегетативний спосіб

Лук може розмножуватися не тільки насінням. Необов’язково збирати насіння, щоб виростити нові культури. Розподіл куща – ще один дієвий і легкий спосіб розмноження багаторічників. Причому цей варіант підходить для будь-якого виду овоча.

Принцип поділу простий. Для цього беруть кущ, який досяг 3-річного віку і поділяють на невеликі кущики. Процедуру краще проводити в середині весни або під кінець літнього періоду. Якщо багаторічна рослина росте на ділянці тривалий час, він готовий до розмноження.

Як виростити з окремих кущиків повноцінне рослина, що дає багатий урожай зелені? Для цього потрібно взяти відокремлену частину з цибулиною і помістити в землю на глибину 8-11 см. Коренева система повинна бути розвиненою, інакше культура не приживеться або буде слабкою. Якщо після розподілу великого куща присутні такі екземпляри, їх садять на глибину 5 см.

Догляд за багаторічників

Незважаючи на невибагливість, рослина потребує базовому догляді. Від зацікавленості людини в цьому питанні буде залежати розвиток цибулини і врожайність.

полив

Багаторічники люблять рости на вологому грунті. При цьому в кущах не повинна стояти вода. Надлишок рідини провокує гниття коренів і псування врожаю. Рекомендований періодичний полив, який проводиться після кожної появи нового пір’їнки.

внесок добрив

Різновиди багаторічного лука люблять періодичні підгодівлі. Восени додають калій і фосфор, що дозволяє кущах добре пережити зиму. Після збору останніх пір’я грунт збагачують азотом. Восени вносять будь-які інші добрива.

Увага до грунту

Лук-багаторічна рослина не переносить сусідства з іншими культурами, зокрема – бур’янами. Людина повинна підготуватися до численних прополка грядок з зеленню. За сезон землю можна рихлити. Дрібні шкідники не такі небезпечні, але від них також слід позбавлятися.

Грамотний підхід до вибору сорту багаторічного лука дозволяє забезпечити сім’ю городника вітамінами на цілий сезон. Успіхом користуються ті, що не потребують ретельного догляду, стійкі до хвороб і приносять стабільний урожай. Якщо вживати овоч в їжу регулярно, можна підвищити захисні властивості імунної системи.