Свинарство

Свинарство — одна з найбільш ефективних і скоростиглих галузей тваринництва. Ця галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. Основні види продукції свинарства — м’ясо і сало, але використовують також шкіру у шкіряній промисловості, щетину — у легкій промисловості, а кров іде на приготування лікарських препаратів та кормових продуктів.

Порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами свині характеризуються рядом біологічних особливостей, серед яких найважливішими є: всеїдність, висока адаптаційна здатність, багатоплідність, молочність, скороспілість, забійний вихід, витрати корму, якість м’яса.

Цінні господарське корисні ознаки свиней — висока відтворна здатність, скороспілість та оплата корму, високий забійний вихід і енергетичність продуктів забою — гарантують їх перевагу у виробництві м’яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин. Свині дуже плодючі. При задовільних умовах годівлі й утримання від свиноматки можна одержати два опороси на рік, а в кожному опоросі — по 10-12 поросят.

Свині порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами значно скороспіліші. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2-2,5 тонни свинини на рік, тоді як від приплоду однієї корови за той же період одержують лише 2,5-3,5 ц м’яса.

Порівняно з іншими видами тварин свині при забої характеризуються вищим процентом їстівних продуктів. Якість і поживна цінність цих продуктів значно вищі за якість та енергетичність продуктів інших сільськогосподарських тварин. За ефективністю використання корму на продукцію свині перевершують усі інші види сільськогосподарських тварин і поступаються лише бройлерам.

Свині — тварини, які добре акліматизуються. Вони легко пристосовуються до різноманітних кліматичних та кормових умов і їх можна розводити в господарствах різного напряму на всій території України. Свинарство дає можливість інтенсивно вирішувати м’ясну проблему в країні.

Проте одним з основних факторів, який стримує збільшення виробництва свинини, є недостатня кількість кормів, низька їх якість та постійний дефіцит в раціонах протеїну, а наявні приміщення багатьох спеціалізованих по свинарству господарств, а також малих і середніх свиноферм не повною мірою відповідають оптимальним вимогам утримання різних виробничих груп тварин.

Інтенсифікацію галузі стримує велика різниця між продуктивністю племінного і товарного свинарства. У товарних господарствах відмічаються значні упущення щодо ремонту маточного поголів’я. У системі якісного поліпшення маточного поголів’я, товарних господарств недоліком слід вважати безсистемне використання вирощеного молодняку в племгоспах, близько 70 % продукції реалізуються на м’ясокомбінати.

Свині здатні давати велику кількість приплоду внаслідок ранньої статевої зрілості, короткого періоду поросності й високої багатоплідності. Від окремих свиноматок за опорос одержують до 32 поросят.

При збалансованих раціонах на 1 кг приросту свині витрачають 3-4 кг корму. Серед інших сільськогосподарських тварин вони характеризуються найвищим забійним виходом — 70-80 %.

М’ясо свиней — біологічно повноцінний продукт харчування. Воно містить менше води, ніж яловичина та баранина, і характеризується високою енергоємністю. Свинина багата на повноцінний білок, який містить незамінні амінокислоти, а також мінеральні речовини та вітаміни. Вона ніжна, соковита, добре консервується і найбільш придатна для виготовлення ковбасних виробів, копченостей та м’ясних консервів. Продукти із свинини мають високі смакові якості, які не втрачаються при консервуванні та їх тривалому зберіганні.

Наукові досягнення та практика ведення галузі свинарства вказують на великі біологічні можливості тварин порівняно з фактичним рівнем продуктивності. Ці показники становлять відповідно: за кількістю зрілих яйцеклітин за одну охоту 35 і 16-18; кількістю поросят при народженні — 30 та 10-12; кількістю поросят при відлученні — 20 і 9-11; кількістю опоросів від свиноматки за рік — 3,0 та 1,8-2,2; середньодобовим приростом живої маси на відгодівлі — 1360 і 570-650 г; віком досягнення живої маси 100 кг — 110-120 та 175-185 днів; витратами сухих речовин корму на 1 кг приросту живої маси — 2,0 і 3,5-4,0 кг.

Створення оптимальних умов годівлі та утримання, використання селекційно-племінних досягнень дають можливість наближатися до показників біологічних можливостей продуктивності тварин і цим знижувати витрати на виробництво продукції, її собівартість та підвищувати рентабельність галузі.

Проте деякі вчені вважають, що біологічний максимум, під яким розуміють максимально можливе генетичне поліпшення, лімітується економічним максимумом і що створення оптимального середовища для досягнення біологічного максимуму може бути зоотехнічно-вигідним, а економічно — невигідним. Так, за кількістю приплоду на рік для свиней максимум становить: за існуючим стандартом — 18, біологічний — 44, економічний — 31 порося; за тривалістю продуктивного життя відповідно 3, 15 і 5 років; за середньодобовими приростами — 636, 912 та 773 г.

Біологічні особливості свиней

Вирощуванням такої групи сільськогосподарських тварин, як свині, може займатися кожен, у кого є бажання, а також місце, де буде рости, і жити свинка. І дуже багато людей, які мають присадибні ділянки і невеликі ферми, займаються розведенням саме цих тварин.

Перед тим, як починати розводити поросят, необхідно ретельно вивчити біологічні особливості свиней. А вони представляють собою досить відмінні від інших домашніх тварин характеристики, ніж власне і приваблюють багатьох фермерів.

Отже, до біологічних характеристик свинок можна віднести те, що ці тварини є абсолютно вимогливими до їжі. Тобто іншими словами вони їдять все, що їм дають. Це можуть бути корми, як рослинного, так і тваринного походження. Тому для годування свиней можна використовувати, і м`ясні, і молочні та навіть рибні відходи.

Відео: Ріст і розвиток тварин

До того ж свині володіють дуже хорошою плодючістю, а також великим багатоплідністю. Тобто за один опорос у свиноматки може налічуватися більше 10 поросят. Але на практиці навіть відомі рекордні випадки народження за один раз до 34 поросят. Це взагалі надзвичайне явище, а особливо для ссавців.

За один рік свиноматка може двічі, а то й тричі приносити до десятка маленьких поросят. На відміну від телят і лошат, поросята дуже швидко ростуть. Буквально на першого тижня свого життя вони подвоюють вагу, з яким з`явилися на світло. Коли порося досягає двомісячного віку, то вага його може вільно складати 20 кілограмів. А піврічний порося може вже важити 100, а то і більше кілограмів.

Тобто виходячи з цих цифр, можна зробити висновок про те, що свині – це скоростиглі тварини. Також для вирощування свиней витрачається найнижчий рівень кормів, і він становить всього 4-5 кормових одиниць. Крім того, свині мають дуже високий вихід м`яса після забою. Наприклад, від поросяти в шестимісячному віці, що важить 100 кілограмів, вихід м`яса становитиме 75%.

А якщо свиня вже доросла і важить набагато більше, то вихід м`яса може досягати до 85%. Але на цьому біологічні та господарські особливості свиней не закінчуються. Тепер кілька слів про свинячий м`ясі. М`ясо свиней відрізняється найбільш високою якістю, за рахунок вмісту в ньому справжнього м`ясного білка.

Відео: Як вдома Вирощувати Курчат Бройлерів?

Крім того свиняче м`ясо насичено вітамінами і найнеобхіднішими для людини амінокислотами. Важливі вітаміни і мікроелементи, що містяться в цьому м`ясі – це залізо та вітаміни групи В. Також свиняче м`ясо є висококалорійним продуктом і містить, в порівнянні з яловичиною та бараниною, менша кількість води.

Найцікавіше, що свиняче м`ясо в підкопченими стані може зберігатися в холодильнику протягом цілого року. А також в залежності від того, чим годують поросят, можна на виході отримати м`ясо різної жирності. Свинина – це дуже ніжне і неймовірно соковите м`ясо. Недарма особливо популярний саме свинячий шашлик, так як приготоване на багатті свиняче м`ясо, набуває ще більш ніжний смак і соковитість.

Крім свинячого м`яса, дуже відомим і досить поживним стравою в російській і українській кухні, є свиняче сало. Сальних свинок отримують шляхом особливої откормкі, яка проводиться спеціально для отримання свинячого сала. Сало цих тварин має мінімальну температуру плавлення і є вельми приємним на смак.

Поросята сосуни: біологічні особливості, гігієна

З п`ятого дня життя поросята-сисуни нуда в воді. Це особливо необхідно, якщо свиноматка має молоко великий жирності. Вода, яку п`ють поросята сосуни, обов`язково повинна бути кип`яченою. Її потрібно міняти п`ять разів на добу, подавати тільки окремо.

Відео: blattin blattivit предстартера для поросят т.0982385231 https://blattin-blattivit.etov.ua/

З 15 дня тваринам недостатньо мінеральних речовин, які містить молоко, тому потрібно підживлення поросят-сосунов. Їх необхідно привчати до різних кормів. Для них мінеральна підгодівля представлена крейдою, вапняком, кістяний борошном, дернової землею, червоним деревним вугіллям. Її необхідно насипати в невеликі годівниці, ставити на майданчик в спеціальному загоні для поросят. Для того, щоб у поросят не бракувало солей заліза їм дають розчин купоросу і води. Його можна давати при годуванні або з водою. Отримання достатньої кількості солей заліза гарантують активність і життєздатність поросят.

Поросят-сосунов треба підгодовувати смаженим зерном. Справа в тому, що з перших днів життя у них починають прорізатися зуби, цей процес супроводжується свербінням. Якщо їх не підгодовувати зерном, вони починають жувати підстилку, що призводить до розладів травлення.

При вирощуванні поросят сосунов, основна мета – це повністю зберегти приплід і отримати добре розвинений молодняк.

Тваринам необхідно створити сприятливі умови і при цьому повинна дотримуватися гігієна поросят-сосунов. Свинарник не повинен бути сирим, в ньому не допускаються протяги. Температуру в 25 градусів необхідно підтримувати за допомогою ламп і опалювальних приладів. Повітря в приміщенні не повинен бути занадто вологим. Свинарник обладнають вентиляційною системою для видалення газів. Половину підлоги необхідно закрити щитом з дерева, застелити соломою, тирсою або стружкою. Підстилка повинна бути м`якою і змінюватися регулярно. Верстат для підгодівлі необхідно постійно білити, корита мити і дезінфікувати лугом, промивати чистою водою.

Поросят треба випускати на прогулянку разом зі свиноматкою, постійно збільшувати тривалість прогулянок. У зимовий період майданчик для прогулянок необхідно очищати від снігу і застеляти підстилкою. У холодні дні випускати поросят на вулицю не рекомендується. У літній період необхідно мити поросят з теплою водою і милом, стежити за тим, щоб у них не з`явилися паразити. Кожне порося краще привчати до певного соску. Це робиться для того, щоб більш сильні поросята не вибирали собі самі молочні частки вимені, відштовхуючи інших. Адже в цьому випадку поросята в гнізді будуть сильно відрізнятися за масою і розвитку. Якщо поросят багато, їх треба розділити на кілька груп.

До передніх сосок краще привчати більш маленьких і слабких поросят сосунов. Це обумовлено тим, що в передній долі вимені набагато більше молока, ніж в задній і середній. Якщо поросят менше, ніж часток вимені, то слабких і маленьких тварин привчають відразу до двох часток.

Біологічні особливості поросят-сосунов, такі, що вони народжуються дуже слабкими. Їх маса після народження становить менше відсотка від ваги матки. На першому тижні життя вони втрачають кілька відсотків житлової маси через зневоднення, так як значно зменшується вміст води в організмі. Протягом складних декількох перших тижнів життя маса тіла повністю відновлюється і навіть подвоюється. Потім секреція молока знижується, у поросят падає інтенсивність росту. А протягом наступних тридцяти днів інтенсивність росту знову збільшується, так як поросята посилено їдять різні підгодівлі.

Вирощування поросят є трудомісткою справою, але воно згодом цілком себе окупає. Правильний догляд за тваринами з найперших днів гарантує хороші показники згодом. Рекомендації щодо змісту, гігієну і підгодівлі поросят сосунов допоможуть виростити здоровий молодняк.