Бджільництво як бізнес

Бджільництво як бізнес. Як організувати пасіку з нуля.

Розведення бджіл і виробництво меду більшістю любителів розцінюється як хобі, яке приносить невеликий заробіток.

Плануя завести бджільницьке господарство, збирають інформацію про регіон, в якому буде розташована пасіка: враховують сукупність факторів, від особливостей клімату до цін на солодкий продукт.

Ці дані лягають в основу розрахунку стартових витрат.

Коли з’являється прибуток

Якщо в куточку присадибної ділянки помістилися 3-5 вуликів, таке господарство в змозі забезпечити медом тільки родичів і друзів.

Працюючи на міні-пасіці, оцінюють власні сили і розбиретеся в специфіці заняття, але істотного доходу така праця не приносить.

Розведення бджіл як бізнес вимагає великих масштабів: мінімально необхідна кількість вуликів – 30 штук.

Дохідна пасіка містить від 50 до 150 бджолиних сімей, в цьому випадку показники рентабельності досягають 15-25%.

Найкраще організувати кілька середніх пасік в різних місцях, ніж одну велику.

За об’ємною плантацією: важко доглядати; комахи заважають один одному; зростає залежність від місцевих медоносів.

Місце

Розведення бджіл як бізнес вимагає медову міні-ферму далеко від міського шуму і автомагістралей, заводів та інших атрибутів цивілізації.

Небажано сусідство з тваринницькими об’єктами, а також озерами і річками.

Під пасіку виділяють місце в куточку саду або городу. Вулики розташовують в пів-тіні дерев так, щоб вранці їх висвітлювало сонце, а вдень вони були захищені від палючих променів.

Пасіку захищають від вітру. Ретельно вибирають місце для кожного будиночка: бджоли запам’ятовують його розташування. Поміняти позицію можна тільки в наступний сезон.

Місце захищають глухим парканом, змушуючи комах набирати висоту і уникати зустрічі з людьми і худобою.

Кормова база

Угіддя для обльоту і збору нектару і пилку повинні знаходитися максимум в радіусі до 2,5-3 км від бджолиного будинку.

Кормову базу складають культурні та природні рослини: груша і яблуня, вишня і малина, клен і липа, материнка і медунка, шавлія і волошка.

Кожен варіант відрізняється своїми особливостями, від яких залежить і сорт меду, і кількість взятку.

Бажано знайти кілька типів медоносів, які цвітуть у різний час.

Якщо дозволяють кошти, орендують сусідні поля, на яких висаджують відповідні рослини, наприклад буркун і фацелію.

Порода бджіл

Тільки відомих і поширених порід медоносної бджоли налічується більше трьох десятків.

Розмірковуючи про вибір, враховують ключові параметри: несучість матки; число робочих особин; продуктивність; стійкість до хвороб і зимівлі.

Улюблений варіант вітчизняних пасічників – карпатська порода бджіл. Її відрізняють швидкий весняний розвиток і пристосованість до зимівлі.

Карпатка дає стабільний збір, можна також для головного медоносу – соняшнику утримувати степову українську бджолу.

Документи

Якщо мед буде продаватися на ярмарках і в магазинах, необхідно запастися пакетом документів, головний з яких: санітарно- ветеринарний паспорт пасіки.

Маючи паспорт і довідку з результатами аналізу продуктів бджільництва, можна отримати сертифікат, що гарантує безпеку товару.

Допомога експертів

Неоціненну службу надасть співпраця з досвідченими бджолярами. Чи варто звертатися за допомогою до бухгалтера, щоб скласти звітність, і менеджеру, який допоможе зі збутом товару, кожен підприємець вирішує самостійно.

Зазвичай попит на натуральні бджолині продукти високий, але в кожному разі не зайве прорахувати власний ринок збуту.

Реалізувати надлишки допоможе і сучасне підмога – свій інтернет-магазин.

Переваги

Щоб завести бджільницьке господарство, не потрібен солідний стартовий капітал.

На перших порах будуть потрібні кошти на закупівлю вуликів і сімей, робочого інвентарю та спецодягу, лікарських засобів.

Необов’язково подбати про новий – можна заощадити, купивши уживане, але якісне і справне устаткування.

Допускається купівля вуликів, що були у вжитку.

В цьому випадку їх часто набувають разом з бджолиним роями.

Конкретні цифри первісних витрат залежать від регіону.

1 000$ витрачених на закупівлі, повертаються досить швидко, після реалізації головного медозбору в перший сезон.

Пасіка як бізнес привертає простотою роботи: тут не обов’язково володіти спеціальною освітою, достатньо бажання освоїти інформацію, яка доступна в інтернеті, у нас на сайті, в книгах, відео у друзів.

На бджолярів поширюються пільги, якими забезпечені фермерські господарства.

Початківцям пасічникам подобається робота на свіжому повітрі: навіть укуси смугастих підопічних цілющі, вони позбавляють від розладів нервової системи.

Ризики

Як в будь-якій галузі сільського господарства, пріоритетне значення відводиться залежності від погоди.

Спека і посуха, холоду і буря дощі в стані негативно позначитися на медозборі.

Досвідчені пасічники скаржаться на сезонність.

Дохід, отриманий в осінні місяці і початку зими, доводиться розтягувати на рік.

Будівництво опалювальної теплиці з вуликами дозволяє налагодити цілорічне виробництво, отримавши додатковий дохід з продажу овочів і фруктів.

Істотний вплив має дефіцит екологічно чистих природних ресурсів. Пошук джерел природного корму для крилатих трудівниць іноді перетворюється в важковирішувану проблему.

Чимало клопоту завдають і хвороби бджіл. Щоб зберегти сім’ї повноцінними і здоровими, доводиться докладати щоденні зусилля.

Перспектива з секретом

Бджільництво як бізнес набуло перспективну репутацію. Попит на натуральний і корисний продукт щорічно зростає.

Справа може приносити прибуток, в стані окупитися в перший рік і стати джерелом стабільного доходу.

Однак не все так райдужно: на шляху чекають різноманітні труднощі.

Перші п’ять років роботи – термін, коли ризики особливо високі.

Напрацьовується досвід, вигострюються вміння і технологія.

Виникає безліч додаткових витрат: обладнання зимівника, покупка причепа для перевезення вуликів, деревообробного верстата.

В освоєнні нового заняття не обійтися без старанного щоденної праці і бажання розібратися в усіх тонкощах бджільництва.

Мало наміру зробити бізнес на бджолах і заробити на виробництві солодких ласощів. Справа піде, якщо до нього лежить душа, і початківець бджоляр любить і розуміє живу природу.

Знавці переконані: смугасті трудівниці відчувають людей і їх турботу, вони вдячно реагують на уважний і акуратний догляд.

Бджільництво як бізнес: бізнес-план із розрахунками

У цій статті ми поговоримо про бджільництво як бізнес. Ви дізнаєтеся, чи вигідно займатися бджільництвом в Україні та скільки потрібно інвестувати в справу. Поділимося інформацією як облаштувати пасіку, вибрати бджіл і доглядати за вуликами, якщо ваша мета — заробити.

Бджільництво: бізнес на пасіці в Україні

Мед, вироблений в Україні, в останні роки тримає лідерські позиції в Європі. Так, наша держава очолює світовий рейтинг виробників цього продукту. Близько 400 000 пасічників утримують понад 2,3 млн бджолосімей і щороку збирають десятки тисяч тонн меду.

Бізнес вигідний тим, що більшість меду відправляється на експорт, а за рахунок низької ціни продукт має стабільний попит. Найкраще такий напрямок фермерства підійде підприємствам, які вирощують рослини-медоноси (гречку, ріпак, соняшник тощо).

Кращі регіони для виробництва меду: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області. Через воєнні дії ринок скоротився на 30%. Проте завдяки тому, що 90% пасік розташовані в центральній і західній частині України, бджільництво змогло пережити кризу.

Чи вигідно займатися бджільництвом: переваги та ризики

Перед тим як розпочати бізнес, варто зважити всі плюси та мінуси, щоб зрозуміти чи вигідне бджільництво.

1. Не потрібно значного стартового капіталу — бджільництвом можуть займатися невеликі господарства.
2. Мінімальна кількість працівників — за 10-20 вуликами може доглядати 1 людина. В період збору можна залучати сезонних працівників.
3. Немає монополістів на ринку — продукція бджоляра-початківця може мати такий самий високий попит, як і продукція досвідченого фермера.
4. Сезонна робота — в холодну пору року обмінний процес у бджіл сповільнюється і догляд зводиться до мінімуму.
5. Стабільний попит — мед користується популярністю серед покупців в будь-яку пору року.
6. Висока рентабельність — при правильній організації пасіки та бізнесу рентабельність сягає 200%.

1. Необхідно мати спеціальні знання та вміти доглядати за сімʼями бджіл.
2. Присутня залежність від погодних умов.
3. Висока конкуренція — в Україні близько 400 000 виробників меду.
4. Необхідність постійного піклування — без належного догляду бджоли хворітимуть, а це відобразиться на готовому продукті.

Щоб уникнути втрат, можна застрахувати бджолині сімʼї. А при правильному догляді отримувати прибуток можна цілорічно.

Бджільництво: бізнес-план з розрахунками

Для того, щоб розпочати свою справу, потрібно скласти бізнес-план з бджільництва. Це допоможе порахувати доходи та витрати, знайти інвесторів, розробити маркетингову стратегію та відшукати вигідні канали збуту.

Основні витрати, що включає бізнес-план бджільництва —це придбання матеріалів та обладнання, а саме:

• інвентар для розпечатування рамок — від 8000 грн;
• лінії для відкачування меду або медогонки з електроприводом — від 12000 грн;
• пасічний візок — від 6000 грн;
• вулики — від 1 500 грн/шт;
• комплекти рамок — 500 грн за 20 шт;
• вощина — 300 грн за 20 шт;
• бджолопакети (виводок бджіл з маткою і 3-4 рамками розплоду) або повноцінні бджолосімʼї. Вартість бджолопакетів коливається від 1100 до 2000 грн;
• племінні матки — вартість маток закордонних селекціонерів становить від 35 до 120 євро.

Окрім цього, бізнес-план бджолиної пасіки включає витрати на придбання столу для обрізання рамок, ножа для відкриття стільників, костюма пасічника, рукавиць, димаря, щітки для змітання бджіл, тари для меду тощо.

Якщо підсумувати, загальні витрати становитимуть від 200 до 300 тисяч гривень.

Рентабельність пасіки

Вже в перший сезон одна бджолосімʼя приносить 30 кг меду. В наступні сезони, коли з бджолопакетів сформуються повноцінні сімʼї, можна очікувати до 60 кг.

Збільшити прибуток можна, виїжджаючи на кочівлю — підвозити бджолосім’ї на поля з рослинами-медоносами (ріпаком, липою, соняшником, гречкою). Це дозволить отримати вдвічі більше меду.

Бізнес-план бджільництва дозволяє розрахувати прогнозовану рентабельність. Так, прибутковість пасіки становить від 50 до 200%, залежно від величини господарства:

• малі — до 50 бджолосімей;
• середні — 600-2500 бджолосімей;
• великі — від 2500 бджолосімей.

З одного вулика реально отримати 2500 грн. Досягти точки беззбитковості можна за наявності 50 бджолосімей.

Дохід залежить від обраного способу збуту. Так, реалізовуючи мед гуртом, можна отримати прибуток вже до кінця другого сезону. Якщо обрати продаж меду в роздріб — бізнес окупить себе вже в перший рік.

Необхідна документація

Бджільництво як бізнес вимагає оформлення документів в органах місцевого самоврядування та Держпродспоживслужби. Вам необхідно:

1. Подати заяву для реєстрації пасіки в органах місцевого самоврядування. Для цього надати паспортні дані, вказати найменування господарства та код ЄДРПОУ, контактну інформацію та адресу місцезнаходження. Під час реєстрації пасік, районне управління ветеринарної медицини проводитиме обстеження. Висновок вносять до журналу обліку.
2. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт у територіальних органах Держпродспоживслужби. Він видається головним державним інспектором і скріплюється печаткою. Цей документ засвідчуватиме санітарний стан пасіки.
3. Племінним пасікам і розплідникам потрібно отримати племінний сертифікат для підтвердження якості бджіл.
4. Отримати дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини для перевезення комах.

Продаж продукції

Бджільництво як бізнес в Україні — це не лише мед. Високою популярністю серед покупців користується, наприклад, перга (квітковий пилок), вартість якої стартує від 200 грн за 500 г.

Фермер може заробляти на виготовленні та реалізації:

• маточного молочка;
• перги;
• вощини;
• прополісу;
• племінного матеріалу.

Основними покупцями меду та супутніх продуктів є фармакологічні, косметологічні компанії, підприємства харчової промисловості та домашні господарства. Підприємства використовують мед для виробництва своїх продуктів: косметики, ліків на основі прополісу, випічки тощо.

Реалізувати продукти бджільництва можна багатьма способами:

1. Продаж на спеціалізованих ярмарках і ринках — для цього обовʼязковий сертифікат якості, який видається після аналізу продукту та засвідчує його безпеку для споживання. Якість меду оцінюють за показниками: колір, смак, аромат, наявність сторонніх домішок.
2. Співпраця з супермаркетами та кондитерськими магазинами — відбувається за тією ж схемою, що й продаж на ринку. Потрібно отримати відповідні дозволи, звернутися до магазину та запропонувати співпрацю.
3. Через сайт або сторінки у соцмережах — це найпростіший та найменш витратний спосіб. Для цього потрібно створити сайт, наповнити його продукцією та підключити спосіб оплати. Доставляти товар можна поштою. Також можна скористатися послугами маркетплейсів.
4. Продаж гуртом — так можна реалізувати одразу партію меду, проте ціна на продукт буде меншою, ніж у роздріб. Рентабельність пасіки становитиме до 100%.

Бізнес на бджолах: особливості

Розведення бджіл вимагає вивчення найменших нюансів вибору бджіл, догляду за ними та облаштування пасіки.

Медоносні породи бджіл

Дохід фермера напряму залежатиме від породи бджіл. Вони відрізняються за працездатністю, характером і способом вибору медоносних рослин. Щоб знайти оптимальний варіант, варто протестувати всі породи.

1. Карпатська. Порода перевищує за продуктивністю інші види бджіл. Комахи швидко знаходять медоноси, не схильні до роїння. Бджоли настільки мирні, що оглядати вулик можна без використання диму.
2. Українська степова. Краще за інші види переносять зиму. Вони швидко нарощують велику сімʼю для збору меду та не схильні до роїння. Комахи легко повертаються з ройового стану в робочий. Одна сімʼя бджіл здатна давати до 80 кг меду.
3. Бакфаст. Нерійливий вид бджіл, який добре переносить зимівлю. Бджоли мають миролюбивий характер і показують високу продуктивність.
4. Карніка. Ідеальна для бджолярського бізнесу: миролюбива, малорійлива, показує високі результати медозбору. Ці бджоли швидко розвиваються навесні та можуть прожити без матки.
5. Сіра та жовта кавказькі . Найбільш миролюбні породи, за якими легко доглядати. Мають довгі хоботки, тому можуть відвідувати трубчасті квіти. Схильні до високої флороміграції, швидко знаходять медоносні рослини та легко перелітають з одного джерела медозбору на інше. Матки несуть до 1700 яєць на добу.

Від вибору тієї чи іншої бджолосімʼї залежать показники збору меду, особливості догляду та навіть тип вулика. Річ у тому, що одні породи розростаються по вертикалі, а інші — по горизонталі. Тож перед тим, як почати бджільництво як бізнес, врахуйте ці моменти.

Облаштування пасіки

Перший етап — це вибір місця для пасіки. Від цього залежить здатність бджіл перезимувати. Слід надати перевагу ділянкам на сухій місцевості, неподалік від полів з рослинами-медоносами й на великій відстані від тваринницьких ферм.

Другий етап передбачає облаштування вуликів. Як ми говорили раніше, кожен вид бджіл потребує вулика відповідного розміру та типу.

Третій етап — облаштування робочого місця. Для цього потрібно зонувати приміщення для збору меду та супутніх продуктів, а також їх зберігання.

Обладнання для пасіки

Пасічний бізнес потребує спеціального обладнання, яке дозволить швидко збирати мед, прополіс та інші продукти бджільництва та доглядати за вуликами.

• медогонка або лінія для відкачування меду;
• інвентар для розпечатування рамок;
• пасічний візок;
• стіл для обрізання рамок;
• ніж для відкриття стільників;
• димар;
• пилковловлювач;
• годівниці;
• медові фільтри;
• вощина;
• спецодяг.

Технологія догляду за вуликами

Основний догляд передбачає підготовку бджіл до зимівлі. Так, комахам залишають мед як корм у холодну пору року. Не всі комахи зможуть пережити зиму, тож коли частина гине, з вулика забирають непотрібні рамки.

В середині осені вулики потрібно утеплити за допомогою спеціальних подушок. Нижній вхід закривають, а на верхній ставлять ґратки від гризунів. Вулики не забирають до приміщення на зиму.

Комахи теж потребують особливого догляду. Їх періодично підживлюють, щоб захистити від хвороб і паразитів, а для розвитку весною дають цукровий сироп (2 кг цукру на 1 л води). Перевіряти сімʼї потрібно щотижня, щоб уникнути проблем, повʼязаних з розвитком бджолиного розплоду та роїнням. Також це допомагає контролювати кількість меду.

Як зберігати готову продукцію

В плодоносні роки можна викачувати мед до чотирьох разів за сезон. Після збору вулики відвозять на пасіку. Рамки переміщають в ящиках-переносках і розташовують у заздалегідь підготовленому приміщенні. Зі стільників зрізають кришки та поміщають соти до медогонки, після чого мед стікає в тару.

Для зберігання меду найкраще підходить тара з таких матеріалів, як скло, нержавіюча сталь і харчовий пластик, що герметично закриваються. Зберігати продукцію варто при плюсовій температурі до 20°C, в темному приміщенні.

Якщо неправильно зберігати прополіс, він втрачає аромат і висихає. Тож після збору його пакують у вакуумні пакети.

Основні правила зберігання прополісу:

• температура від 1 до 25°C;
• приміщення, де немає впливу прямих сонячних променів;
• оптимальний рівень вологості.

Бджолиний пилок і перга зберігаються в герметично закритій тарі та в прохолодному приміщенні, де температура не перевищує 25°C.

Для того, щоб розпочати бізнес на бджолах, знадобляться інвестиції. Отримати кошти можна скориставшись сервісом AgroApp . Тут представлені банки, фінансові та дилерські компанії, які пропонують фермерам вигідні умови кредитування. Заповніть форму на сайті та отримайте попереднє рішення протягом доби.

Часті питання про бджільництво як бізнес

Скільки можна заробити на пасіці в Україні

Заробіток залежить від розміру пасіки. З одного вулика можна отримати до 2500 грн за сезон.

Скільки кг меду можна отримати з одного вулика

Одна бджолосімʼя дає в середньому 25-30 кг меду в рік. Проте деякі породи, наприклад, «Українська степова», дають до 80 кг меду в рік з бджолосім’ї.