Садимо обліпиху! Поради щодо догляду та розмноження

Обліпиха – найцінніша їстівна рослина, яка є до того ж цілющим. Ще в давнину китайські та монгольські лікарі використовували її плоди як лікарський препарат. Це природний антисептик, який широко використовується гінекологами для лікування ерозії. Свічки, виготовлені з обліпихи, позбавлять геморою, а сік із_ягід обліпихи ідеальний для боротьби з інфекціями, сприяє уповільненню росту ракових клітин.

Також обліпиху рекомендують використовувати як профілактику від різних хвороб шкіри, допоможе вона і за таких хвороб як авітаміноз, ревматизм, гіпертонія, тромбофлебіт, безпліддя, пролежні, опіки. Сировина, в основі якої полягає обліпиха, використовують для виготовлення різних продуктів – маски для омолодження, тоніки, креми.

Однак є і протипоказання для прийому свіжих плодів та соку обліпихи. Це наявність панкреатиту, діареї, сечокам’яної хвороби, гіпотонії.

Не лише ягоди рослини використовують у косметології, кулінарії, медицині. Абсолютно всім складовим чагарника знаходять застосування. Ягоди переповнені різними вітамінами, кислотами, дубильними речовинами, макро та мікроелементами. Кора багата серотонін, який сприятливий для центральної нервової системи, а також гальмує розростання злоякісних новоутворень. Листя повні аскорбінової, урсолової та олеанолової кислот. Кісточки лікують від запорів.

Як правильно здійснити посадку та догляд за рослиною, захист її від шкідників, розглянемо далі.

Опис рослини

Обліпиха – рослина, яка може мати вигляд чагарника чи невеликого деревця. Належить до сімейства лохових. Ареал проживання – майже вся Євразія, особливо країни з помірним кліматом.

Росте чагарник найчастіше у проміжному положенні між деревами та кущами інших видів. У висоту може досягати від 1 м до 9 м і більше. Тривалість життя рослини загалом близько 15 років. Завдяки різній тривалості літнього зростання пагонів крона куща постійно оновлюється та складається з гілок різного віку.

Листки в довжину досягають 8-10 см, на кінцях гілок трохи коротші – 2-7 см. З нижнього боку густо ворсисті, тому мають зеленувато-сріблястий колір, зверху – темний сіро-зелений відтінок. Період від цвітіння до дозрівання ягід становить близько 14 тижнів. Дорослі рослини відпускають таке коріння, яке здатне проникнути за межі крони, де відпускають нові відростки. Завдяки цьому діаметр кореневої системи набагато вищий за діаметр крони (більше, ніж у 2 рази). Саме через таку особливість чагарники застосовують для вирощування вітрозахисних смуг, для того, щоб закріпити піски, попередити ерозію ґрунту. Також обліпиха часто вирощується і для озеленення ділянок.

Особливості посадки та догляду

Перш ніж взятися за посадку обліпихи, слід знати, що це дводомна рослина, яка запилюється виключно вітром. Саме через це висаджувати потрібно як жіночу, так і чоловічу рослину на близькій відстані один від одного.

Для обліпихи несприятлива відлига у другій половині зими, оскільки рослина може розпочати вегетацію завчасно. Тому ідеальна для посадки та пересадки чагарника рання весна. Посаджений навесні саджанець матиме в запасі час для нарощування гарної кореневої системи, що сприятиме легшому перенесенню зимових стресів.

Краще місце для посадки обліпихи – садові зони, що не обробляються: межі ділянки, біля газону, вздовж доріжок або поблизу будівель. Це роблять тому, що коріння рослини не залягає глибоко (не більше 30 см у глибину) і тому їх легко пошкодити, обробляючи землю для інших посадок. Слід пам’ятати, що травма коріння сильно послабить і все деревце. Ще одна умова гарного росту та плодоношення – відкрита світла ділянка, тому що обліпиха надзвичайно любить світло, тому не терпить затінені місця.

Розмноження обліпихи

Через свої цілющі властивості обліпиха полюбилася чи не кожному садівникові. Але далеко не всі знають, що виростити її можна не тільки з куплених у розсадниках саджанців, а й власноруч. Розглянемо кілька варіантів розмноження обліпихи.

Поростю

Як посадковий матеріал виступають пагони, які отримують, травмувавши коріння обліпихи лопатою. Як тільки почне пробиватися молодий паросток, йому слід забезпечити потрібний догляд – обов’язкове підгортання, постійне зволоження. І так до весни наступного року. Саме тоді потрібно провести маніпуляції з відділення порослі від провідного кореня. Здійснювати це потрібно дуже обережно. Пересадивши молодняк, варто забезпечити його підживленням регулярним та систематичним поливом.

Живцювання дерев, що здерев’яніли

Гілки для цього виду розмноження починають готувати в листопаді. Для цього потрібно вибрати пагони не тонші, ніж 5 мм завтовшки і сховати під сніг. Вже навесні їх нарізають на живці завдовжки близько 20 см, після чого залишають у воді на 13-14 днів. За цей період нирки розпустяться, з’явиться маленьке коріння.

Готувати ділянку потрібно якомога раніше. Перекопуючи восени ґрунт, рекомендовано внести близько 9 кг перегною на 1 м2. Проводячи весняне перекопування, місце для посадки потрібно добре вирівняти. Коли температура повітря прогріє ґрунт до 5 градусів, зникне загроза заморозків, можна висаджувати живці у відкритий ґрунт. На поверхні потрібно залишити лише кілька бруньок, рясно полити посадку, провести мульчування добривом. Полив саджанців важливо здійснювати не рідше, ніж раз на три-чотири дні, якщо живці довгі, короткі слід живити вологою щодня.

По досягненню корінням довжини 20 см саджанці можуть добре перенести висадку на постійне місце. При цьому надземна частина має досягати 50 см, а шийка – 8 мм.

Живцювання зелених пагонів

Найкращий час для здійснення цього виду розмноження обліпихи – червень-липень. Живці слід нарізати довжиною в 10 см. Зрізи потрібно робити з обох боків. Щоб досягти стовідсоткового вкорінення, необхідна обробка живців розчином, що стимулює зростання. Через 16 годин їх споліскують чистою водою і висаджують у ґрунт, накривши плівкою або банкою. Найбільш підходящий грунт для пророщування визначають торф. Живці висаджують на глибину 4 см. Важливо: земля під саджанцями має бути завжди мокрою. Плівку знімають лише після того, як вони прижилися. Пересадку на постійне місце зростання варто здійснювати через рік після живцювання.

Поділ куща

Цей вид розмноження придатний під час пересадки обліпихи на інше місце. Найбільш вдалий час – весна, але тільки після обігу загрози заморозків. Пізня осінь теж сприятливий період цієї процедури. Викопані кущі обрізають, видаляючи старі гілки. Секатором кущі поділяють на необхідну кількість елементів. Варто звернути увагу на те, чи здорова коренева система саджанців. Старі коріння обрізають повністю, а решту підрівнюють, після чого висаджують у траншею.

Посів насіння

Найпростіший спосіб розмноження, доступний навіть садівникам-початківцям. Однак не варто розраховувати на те, що властивості сорту перейдуть на вирощені таким чином рослини. Крім того, більшість саджанців будуть чоловічими.

Збирати насіння потрібно лише зі здорових екземплярів. Для цього потрібно подрібнити плоди, відокремити сік, м’якоть, ретельно промити через сито. Висушити у тіні. Зберігати отриманий посівний матеріал потрібно в теплому сухому місці. Протягом 3 років після отримання насіння їх можна висаджувати. Весняний та осінній періоди найбільш сприятливі для посадки.

Переважний все ж таки пізньоосінній посів, тому що в цьому випадку можна очікувати дружні сходи, які припадуть на квітень, а вже до настання спеки коренева система буде сформована.

Хвороби обліпихи

Обліпиха надзвичайно стійка до різних хвороб. Однак чагарники можуть вражати грибкові інфекції. Зараження відбувається двома шляхами: надземно (спори грибка потрапляють на зрізи або пошкодження на корі) або через кореневу систему (у цьому випадку спостерігається найменша виживання рослин).

При цьому захворюванні на ураження піддаються саме плоди обліпихи. Перші ознаки проявляється у липні. При хворобі на недозрілих плодах з’являються опіки, білі плями. Згодом уражені ягоди розтріскуються і заражають здорові гілки. Таким чином, приблизно через 18-20 днів після появи перших ознак хвороби всі кисті на дереві становитимуть спорожнілі оболонки, в яких до наступного року залишаються жити суперечки грибка.

Щоб уникнути ендомікозу, варто обприскати кущ відразу після цвітіння бордоською рідиною (1%). Другу обробку доцільно проводити під час наливання плодів – до другої третини липня. Уражену зав’язь слід негайно видаляти, можна навіть із гілкою.

Прояв захворювання припадає на літній період. Визначити його допоможуть чорні плями та виразки, якими всипане листя, кора молодих пагонів та плоди. Відразу після зараження гине половина врожаю, після зими усихають гілки. За відсутності правильного лікування рослина буде знищена протягом кількох вегетаційних сезонів. Ефективним методом боротьби з паршею є осіннє обрізання хворих гілок, спалювання опалого листя. Навесні, не чекаючи, коли розпустяться нирки, чагарник потрібно обприскати розчином нейтрофену (3%).

Вертицильне в’янення

Головною причиною цього захворювання є інфекція, викликана грибком, що вражає все дерево, що порушує надходження вологи та поживних речовин до рослини. Симптоми: на початку серпня різко жовтіє листя, опадає. Гілки починають засихати, напівзелені, несформовані плоди дозрівають раніше, зморщуються, зеленіє тільки верхня частина втечі. Дерево можна врятувати лише за умови, що грибок потрапив через тріщини у корі чи зрізи. Тоді треба видалити сухі гілки. У разі ураження кореневої системи дерево лікування не продається. Проіснувати обліпиха у зараженому стані може не більше двох сезонів. Деревину хворої рослини потрібно спалювати, щоб не допустити зараження інших дерев.

Шкідники обліпихи

Комах, які шкодять обліпихі, теж не так багато. В основному це смокчучі. Залежно від зони зростання, шкідники у обліпихи різні.

Обліпихова муха

Цей шкідник найнебезпечніший для чагарника з кінця червня до середини серпня, що потрапляє на період формування зав’язі. Яйця комахи відкладають під шкірку ягоди. Личинки після вилуплення висмоктують соки та м’якоть плодів. Їхня зимівля відбувається в корінні рослини, завдаючи великої шкоди врожаю. Для запобігання нападу мухи використовують інсектициди, якими обприскують рослини. Для знищення личинок, що зимують, біля стовбура слід розпушити грунт, так як на поверхні вони замерзають.

Павутинний кліщ

Перші ознаки наявності цього шкідника – поява павутиння на обліпиху. Ця комаха досягає в розмірах менше міліметра і висмоктує сік із нирок та молодого листя, послаблюючи захисні функції рослини. Яйця відкладає на листовій пластині, там і живе, обплітаючи листи дуже тонким павутинням. Щоб знищити кліща, використовує акарициди, але в одноразовому застосуванні вони є дієвими тільки для дорослих комах. Для знищення личинок необхідно провести щонайменше 3 обробок.

Це один із найпоширеніших шкідників обліпихи. Улюблені місця для відкладання яєць – біля бруньок рослини. З появою потепління личинки пробираються всередину, де висмоктують сік. Через два-три тижні настає продуктивний вік комахи, через це можлива поява кількох поколінь за сезон. Найбільш ефективно позбавляє від попелиці тютюновий пил, в які додають лушпиння цибулі і господарське мило. Також дієві хімічні препарати – інсектициди.

Обліпихова моль

Найчастіше цей шкідник нападає на однорічні пагони. Поселення гусениць розміщено на листі верхівок молодих гілок. Тут вони вибудовують павутинні гнізда, послаблюючи точку зростання, через що зупиняється розвиток гілок. Вони є основою плодоношення наступного року.

Відбувається перетворення личинок на лялечки у липні, у серпні – років молодого покоління молі. Дуже важливою є своєчасна боротьба з павутинними гніздами, для цього їх збирають і спалюють. Важливим є обприскування дерева для профілактики препаратами біологічного походження, яке потрібно здійснювати під час розпускання нирок.

Обліпиха: сорти, посадка і догляд, особливості вирощування

Обліпиха широко поширена в Україні. Також проводиться багато досліджень в галузі селекції, які спрямовані на поліпшення характеристик обліпихи, зокрема збільшення врожайності, прибирання колючих шипів на гілках, покращення смакових якостей і збільшення розміру плодів.

Забудьте про традиційну обліпиху від вашої бабусі з малими кислими ягідками на колючих гілках – сучасні сорти позбавлені цих недоліків. Розглянемо кілька найкращих сортів обліпихи, які відповідають основним вимогам сучасних садівників: висока врожайність, гарний смак, компактні кущі та мінімальна кількість або ж відсутність шипів.

Сорти обліпихи

• Сорт “Наран”: раннього дозрівання, вражає великими помаранчевими плодами відмінного смаку і приємного аромату. Врожайність досягає до 10 кг з куща, а гілки слабо покриті шипами.
• Сорт “Красуня”: середнього терміну дозрівання, ідеальний для десертів. Плоди середнього розміру, оранжево-червоні, з легкою кислинкою і слабким ароматом. Врожайність до 12 кг з куща, а шипів майже немає.
• Сорт “Сонячна”: також середнього терміну дозрівання, але з великими світло-помаранчевими плодами, приправленими легкою кислинкою. Врожайність висока – до 15 кг з куща, а ступінь покриття шипами середній.
• Сорт “Велетень”: пізньостиглий сорт з дуже великими, циліндричними, оранжевими плодами. Вражає відсутність шипів і універсальне призначення.

Серед усього різноманіття сортів обліпихи ідеального супер-сорту немає. Так чи інакше недоліки можна знайти в будь-якому, що властиво будь-якій культурі. Представлені сорти оптимально підходять для вирощування в приватному саду.

При виборі сорту обов’язково потрібно орієнтуватися на кліматичну зону. В ідеалі сорт повинен бути місцевої селекції. Опис сорту відповідає дійсності тільки за умови вирощування іменний в тій кліматичній зоні, де він був виведений.

Посадковий матеріал

Особливості вирощування обліпихи визначаються її біологією. Це дводомна вітрозапилювана рослина. Для плодоношення жіночого рослини потрібно близьке розташування чоловічої рослини. Популярні сорти чоловічої статі – Алей та Гном.

Купуючи посадковий матеріал, потрібно вибирати тільки саджанці, отримані з живців (у них, як правило, хороша коренева система). З сіянців, вирощених з насіння, вийде колюча дичка, а придбання викопаної поросли те саме, що гра в рулетку: немає ніякої гарантії, що попадеться саме жіноча плодоносна рослина, так як відрізнити його від чоловічої в такому випадку неможливо.

• якщо бруньки великі з 5 – 7 лусочками, то перед вами чоловіча рослина;
• якщо бруньки витягнуті і дрібні з 2 лусочками, то – рослина жіноча.

Це правило справедливо як навесні до розпускання квіткових бруньок, так і восени після скидання листя. У обліпихи на коренях утворюються бульби, які допомагають рослині засвоювати атмосферний азот. Не варто приймати цей симбіоз за хворобливі нарости і обламувати або зрізати їх. Якщо місця на дачі катастрофічно не вистачає, то можна на жіночу рослина прищепити кілька живців від чоловічої, штучно отримавши таким чином однодомну рослину.

Вибір місця в саду, техніка і терміни посадки

Є негативні відгуки дачників про погану приживлюваність обліпихи і проблеми при вирощуванні. Не можна сказати, що проблем немає зовсім, але якщо знати і враховувати її особливості та потреби – високий і стабільний урожай гарантований. Розберемо докладно, як садити і вирощувати обліпиху на дачі.

• природне середовище її проживання – піщані і галькові грунти на берегах водойм;
• вона досить посухостійка, але любить вологий грунт;
• коренева система абсолютно не переносить близького розташування грунтових вод;
• вона дуже світлолюбна, тому ділянка не повинна затінювати іншими високорослими деревами;
• незважаючи на високу морозостійкість, чоловічі рослини можуть постраждати в період перепаду температур після відлиг, тому місце для посадки повинно бути з південної сторони і захищене від вітрів;
• вона не любить близького сусідства дерев, чагарників і навіть пряних трав і квітів, тому для посадки підійде край ділянки, зона близько будівель або смуга вздовж паркану;
• вона не переносить кислих грунтів і добре реагує на внесення вапна;
• вона має поверхневу кореневу систему, яка значно поширюється горизонтально (на кілька метрів від рослини), коріння тендітні і легко травмуються під час обробітку грунту і пересадки, тому категорично забороняється перекопувати пристовбурні круги, а посадку саджанців потрібно проводити з великим земляним комом.

Посадкова яма робиться шириною і глибиною по 0,5 м. Для засипання готують суміш перегною, річкового піску, садової землі, суперфосфату і деревної золи. З добривами краще не перестаратися. Після посадки коренева шийка саджанця повинна залишитися на рівні поверхні грунту з урахуванням усадки. Пристовбурні кола добре поливають і мульчують. Мульча захистить молодий саджанець від перегріву, збереже вологу в грунті і сповільнить ріст бур’янів.

Рослини садять на відстані 2 – 3 м. Чоловічу рослину можна посадити в центрі, а навколо нього розташувати до 3 жіночих, або всі рослини висадити в ряд, розташувавши чоловічу на початку ряду з боку панівних вітрів. Для успішної посадки потрібно знати, коли садити обліпиху в конкретному регіоні. Немає сенсу вказувати конкретні календарні терміни, оскільки орієнтуватися все одно доведеться на погодні умови. Єдине, що потрібно враховувати – у обліпихи дуже короткий період зимового спокою, тому бруньки можуть прокинутися вже після перших тривалих відлиг. Для молодих саджанців, посаджених восени, таке явище може стати згубним.

Тому посадка обліпихи навесні більш прийнятна. За відгуками багатьох дачників саме цей термін дає кращі результати по приживлюваності. При цьому оптимальні терміни посадки припадають на найбільш ранню весну. Саджанці з відкритою кореневою системою потрібно посадити в першу чергу, а для контейнерного матеріалу терміни можна трохи посунути. Якщо підготувати посадкові ями з осені, то навесні буде менше клопоту.

Тонкощі догляду за обліпихою

Обліпиха в період активного росту любить помірні підгодівлі фосфорно-калійними добривами. Не варто перестаратися з азотом і органікою. Вносити добрива в пристовбурні кола дорослого куща не має сенсу. Протягом всього періоду вегетації обліпиха потребує хороших поливів, але при цьому не можна допускати застою води. Плодоношення обліпихи починається на 3 – 4 рік після посадки саджанця. До цих пір важлива формуюча обрізка для створення правильної форми крони куща. Її проводять ранньою весною до розпускання бруньок, видаляючи неправильно зростаючий молодий приріст і хворі пагони. Через 8 – 10 років після посадки проводять омолоджуючу обрізку, залишаючи тільки 3-річні пагони. Щорічна санітарна обрізка допомагає очистити кущ від сухих, хворих і підмерзлих пагонів. Обліпиха може страждати хворобами і шкідниками. Для боротьби з ними краще починати з біологічних і механічних методів, так як застосування хімічних препаратів негативно позначиться на лікувальні властивості плодів.

Збір врожаю і переробка обліпихи

Обліпиха дуже рано вступає в плодоношення і її врожайність швидко досягає максимального значення. Сучасні сорти дають з куща від 10 до 30 і більше кг. Збір врожаю ускладнює ще одна особливість обліпихи – ягоди мають коротку плодоніжки і дуже щільно сидять на гілочці. Тому корисно знати, як збирати обліпиху швидко і ефективно. Збір плодів можна проводити в два терміни: восени після повного дозрівання і на початку зими після морозів. Проморожування ніяк не впливає на лікувальні властивості ягід. Зібраний урожай можна зберігати до переробки не більше 3 днів в прохолоді і без доступу сонячних променів. Заморожені ягоди зберігають вітаміни до 6 місяців.

Збирати підмерзлі плоди можна простим струшуванням на чисту матерію. Для осінньої заготівлі існує хитре пристосування для збору обліпихи – пружинний пінцет для ошмигування. Такий спосіб збору і рослині не зашкодить, і збереже товарність плодів. З огляду на соковитість і тонку шкірку плодів, збирати їх краще в дерев’яні короби з широким дном.

Обов’язково варто заготовити сушене листя для оздоровчого чаю. Зрізані гілочки обліпихи можна підвісити в приміщенні в температурою близькою до нуля. Так ягоди збережуться до весни. При зберіганні в холодильнику її пересипають цукром в рівних частинах.

Сушку плодів проводять не на сонці, а в духовці. Обліпиха дуже хороша в переробці. З неї можна зробити вітамінний сік, варення, джем і желе. Однак треба пам’ятати, що термообробка і консервант сильно знижують вміст вітамінів. Прості рецепти з обліпихи на зиму Обліпиха в цукрі. Промиті і підсушені ягоди змішують з цукром в рівних частинах (якщо ягода дуже кисла, то кількість цукру можна збільшити) і перетирають дерев’яним товкачем до кашкоподібної консистенції. Отриману масу закладають в простерилізовані банки, закривають кришками і опускають в погріб. Обліпихове варення з волоським горіхом. Подрібнені ядра волоських горіхів (200 г) відварюють у сиропі (на о, 4 л води 1,5 кг цукру) протягом 20 хвилин. Потім туди додають 1 кг свіжих ягід і варять ще 20 хвилин. Смачне і поживне варення готове!