Акація

Акація (Acacia) – представник сімейства Бобових. У період цвітіння таке деревце покривається ароматними квітками, запах яких посилюється з приходом вечора. Хоча назва рослини походить від слів «гострий» або «шип», переважна більшість видів акації позбавлена колючок. Більшість видів акації зростає в африканських та азіатських країнах, а також в Австралії та Мексиці. Такі рослини можуть рости і в пустелях, і досить вологому кліматі.

У культурі вирощується понад півсотні видів акації. Якщо дозволяє клімат, такі рослини висаджують у відкритий ґрунт у садах та парках, у холодніших місцях можна зустріти в оранжереях. У Росії її акації вирощують лише з півдні країни, і навіть на Кавказі. При цьому широкого поширення набули і псевдоакації — жовта та біла. Ці рослини приваблюють своєю невибагливістю та більшою морозостійкістю в порівнянні з теплолюбними «південьками», тому часто застосовуються для прикраси садів та парків.

Опис акації

До роду акацій належать як дерева, і чагарники. Подібні дерева досягають 25 м заввишки. Це вічнозелені рослини з товщиною стовбура до 1,2 м. Кущі мають набагато скромніші розміри. Листя перистої форми. Листя тримаються на пагонах чергово або утворюють мутовки. Замість звичних листових пластин на гілках деяких акацій розташовуються черешки-філодії, іноді сусідні зі звичайним листям. Молоді деревця мають кору сріблястого відтінку, але згодом вона починає коричневіти.

Квітуча акація утворює суцвіття-мітелки або грона. Забарвлення зібраних у них дрібних квіточок буває білою, кремовою або жовтою. Кожна квітка має чашечку дзвонової форми, що зазвичай складається з 5 пелюсток, а також безліч тичинок, що виступають над віночком. Квітки випромінюють приємний запах, який до ночі стає інтенсивнішим. Ця властивість дозволяє акації залучати комах-запилювачів. Після запилення на гілках зав’язуються стручки з насінням. Їхня форма варіюється в залежності від виду рослини.

Пагони деяких видів акації справді виправдовують її назву: вони вкриті колючками. Зазвичай таку будову мають південні краєвиди. Акація відрізняється міцним розвиненим корінням, центральний з яких йде на велику глибину, а інші гілкуються у верхньому шарі грунту.

Посадка акації у відкритий ґрунт

Акацію звичайну зазвичай садять навесні, але у південних регіонах можна проводити висадку та восени. Саджанці рекомендується купувати у контейнерах.

Для дерева або куща на ділянці потрібно знайти сонячне та тепле місце далеко від інших великих посадок. Коріння не любить надто близького сусідства з іншими рослинами: воно переходить у боротьбу за ґрунтові ресурси. Через те, що акація погано сприймає тісноту, надалі не рекомендується оточувати таке деревце чи кущ навіть квітковими посадками.

На обраному місці заздалегідь готують яму близько 50 см завглибшки та ширину. На її дно закладають дренажний шар завтовшки близько 10 см. Для цього можна використовувати пісок. Саджанець встановлюють зверху і заповнюють порожнечі в ямі сумішшю ґрунту з нітроамофоскою. У перші роки життя акації знадобиться опора, тому її встановлюють у яму під час посадки. Після закінчення всіх процедур саджанець добре поливають.

Догляд за акацією

Найретельнішого догляду акація потребуватиме лише в перші кілька років після висадки. Більш дорослій рослині знадобиться лише формувальна обрізка. Регулярних поливів йому не потрібно буде достатньо проводити їх лише в дуже посушливі періоди (2-3 місяці без опадів). Але молодші посадки поливають частіше. Вологість ґрунту сприятиме їхньому швидкому зростанню, тому землю зволожують відразу після просихання її верхнього шару. Також область пріствольного кола акації періодично прополюють і розпушують. Підгодовувати рослину потрібно лише через 3 роки після висадки – до цього їй буде достатньо внесених до посадкової ями добрив. З такою самою періодичністю акацію підгодовують і потім — кожні 3 роки.

Розмноження акації

Зазвичай акацію набувають у вигляді готового до посадки саджанця, але за бажання можна виростити її і самостійно. Для цього використовують взяті з дорослої рослини живці або насіння.

Вирощування з насіння

Насіння акацій зберігає схожість близько 2-х років, але процес їх вирощування відрізняється складністю, через що до цього методу вдаються нечасто. Щоб прискорити проростання насіння, їх попередньо пропарюють, занурюючи в гарячу (від 80 градусів) воду, а потім переміщують холодну воду приблизно на 12 годин. Після такої обробки оболонка насіння повинна розм’якшитися, що дозволить отримати паростки в короткі терміни. Натомість можна місяць потримати насіння в холодильнику у вологому піску.

Для посіву використовують окремі горщики або загальний контейнер із пухким ґрунтом, куди було додано деревну золу. Насіння висівають, не підсушуючи і заглиблюючи їх приблизно на 2-3 см. Ємність із посівами ставлять у світле місце, попередньо накривши плівкою або склом. За потреби сіянці поливають. Сходи мають з’явитися приблизно через 10 днів. У травні розсаду переносять у парник, витримуючи між кущиками відстань близько 20 див.

Дерево акація – вирощування від саджанця до дерева, як правильно і коли садити, правила та особливості догляду, лікувальні властивості (140 фото)

Акація біла або робінія – дерево з численного сімейства бобових. У природних умовах його висота може становити понад 30 м. Характеризується ажурною розлогою кроною, яка має ярусну будову. Кора сіра з подовжньо розташованими тріщинами. Листя непарноперисте з 7 і більше листочків. Квіти зібрані в кисті, довжина яких може сягати 20 см. Розмножити білу акацію можна кореневою порослю або посівом насіння. Отже, як виростити акацію із насіння в домашніх умовах?

Загальна інформація

Акація швидко зростає, розміри дерева варіюються від 6 до 12 метрів. Хоча існує понад 80 видів акації, кожен із яких має дещо різні характеристики.

На фото дерево акації, відоме своїми білими квітками, які навесні з’являються гронами з приємним ароматом. Остерігайтеся довгих шипів акацій і, що ще гірше, жалючих мурах, що збирають нектар.

Листя акації – улюблена їжа великої рогатої худоби. У домашньому пейзажі акації це приємні тінисті дерева. Використовуйте їх як зразок рослини або посадіть як живоплоту, щоб не підпускати диких тварин до вашого двору. Не садіть акації біля басейнів, ігрових майданчиків та доріжок. Вони створять трохи сміття на галявині.

Дерева акації швидко зростають і мають коротке життя. Як і у більшості швидко зростаючих дерев, у них відносно неглибоке коріння і тендітна деревина. Гілки легко ламаються за сильного вітру, а дерева іноді навіть падають. Правильний полив може мінімізувати цей ризик.

Корисні властивості

Робінія є чудовою медоносною рослиною. Мед із її квітів має тонкий аромат і дуже довго не зацукровається. Виготовляють з них і ефірну олію, яка широко використовується в парфумерії та в косметичній промисловості.

Деревина акації дуже довго не гниє у воді, тому її дуже часто використовують для виготовлення паль. Також вона має гарну текстуру, завдяки чому вона знаходить застосування у прикладному мистецтві.

Народи Кавказу готують із її квіткових пензлів оригінальний десерт. Їх вмочують у рідке тісто і смажать на розпеченій олії. У Молдові їх додають у щербет, а в Німеччині на їх основі роблять вино та ароматизують ними мармелад.

Гомеопати використовують кору та молоді гілки для лікування гастриту, виразки та головного болю. А ось у корінні та листі білої акації містяться отруйні речовини, при вживанні яких можуть виникнути проблеми зі здоров’ям.

Використовую з лікувальною метою і квіти робінії. Для цього їх акуратно зрізають цілими пензликами, намагаючись не зламати тендітні гілки дерева. Після чого їх розкладають тонким шаром у тіні для подальшого просушування.

Підготовка ґрунту

Деревам акації потрібен добре дренований ґрунт, оскільки коріння ніжне і чутливе до надлишку води.

Як і інші бобові, акації утворюють симбіотичні відносини із ґрунтовими бактеріями, щоб фіксувати атмосферний азот, що робить їх придатними для використання на неякісних ділянках. Ось чому вони добре ростуть як на орних полях, так і на пустирях.

Проте оранка землі перед посадкою дерев забезпечить оптимальні умови для укорінення та сприятиме здоровому розвитку. Де б ви не вибрали місце для посадки дерева, акаціям потрібно отримувати повне сонце, щоб вони могли рости.

Вибір посадкового матеріалу

Сподіваюся, ви з цікавістю прочитали попередню статтю про білу акацію, і багатьом захотілося виростити цю дивовижно красиву рослину на своїй дачній ділянці. Ось про це докладно і йтиметься у справжній публікації.

При покупці білої акації звертайте увагу на зовнішній вигляд саджанця: стовбур у нього повинен бути невеликий і не надто тонкий, з гарним розгалуженням, а коренева система – щільна, компактна, добре розвинена. Якщо рослину пропонують у контейнері, треба переконатися, що вона справді в ній вирощена, а не посаджена туди незадовго до продажу.

Визначити це нескладно за однією з найхарактерніших ознак: якщо саджанець акації спочатку ріс у даному контейнері, то коріння рослини виглядатиме через дренажні отвори ємності.

Саджанці в контейнерах, тобто із закритою кореневою системою, можна висаджувати в будь-який час. Тільки восени затягувати з посадкою білої акації не варто: коли грунт стане занадто холодним і вологим, з’являється ризик, що коріння може загнити.

Рослини з оголеним корінням краще садити навесні, поки не розпустилися бруньки. Можна і наприкінці літа – на початку осені, як тільки спаде спека.

Посадка акації на відкритому повітрі

Незалежно від розміру, всі види акації демонструють бурхливе зростання і їх слід висаджувати провесною, після того, як пройдуть останні морози. Оскільки одні акації більш морозостійкі за інші, слід знати як посадити дерево акації, враховуючи зону місцевої морозостійкості.

Для досягнення найкращих результатів розкладіть акації відповідно до ширини, яку сорт досягне в період дозрівання. Наприклад, якщо максимальна ширина становить 9 м, отже, наступне дерево має бути посаджено з відривом щонайменше 9 м друг від друга.

Посадка та догляд за саджанцями акації починається з лунки, яка має вдвічі перевищувати глибину горщика. Перед пересадкою акації ретельно залийте ямку водою.

Щотижневий полив необхідний, доки нова рослина повністю не приживеться. На те, щоб деревце добре вкоренилося в ґрунті, знадобиться щонайменше рік.

Після того, як рослина укорінилася, дотримуйтесь звичайних правил поливу, обрізки та прополювання, щоб забезпечити найкраще зростання. Акації виростають помірно швидко, висотою від 1,5 до 2,0 м, лише за три-чотири роки.

Догляд за сіянцями

Найскладнішими у житті молодих рослин акації є перші 2 роки вирощування. У перший рік після посіву за сприятливих умов вони можуть зрости майже до 1 метра. У цей час їм потрібно регулярний і досить рясний полив, також їх необхідно періодично годувати. Також не варто забувати про прополювання та розпушування ґрунту.

На зиму молоді рослини найкраще вкрити нетканим матеріалом, а поверхню ґрунту під ними замульчувати шаром торфу чи соломи. Саджанці, що вдало перезимували, на наступний рік пересаджують на постійне місце.

Розмноження

Для того, щоб знати як виростити дерево акації з насіння, щеплення або живцювання, дотримуйтесь наших простих інструкцій. Насіння акації тверде і непроникне для води, тому перед посівом вони потребують скарифікації або термічної обробки, щоб сприяти проростанню.

Для термічної обробки насіння кип’ятіть насіння акації у воді протягом 10 хвилин. Для скарифікації акуратно подряпайте зовнішній шар наждачним папером. Після будь-якого процесу дайте насіння зануритися у воду як мінімум на 24 години. Після цього насіння акації має набухнути і готове до посіву.

Помістіть насіння в м’яке вологе середовище (наприклад, мох або вологу тканину), поки не розвинуться паростки. Через кілька тижнів їх можна пересаджувати у горщики з вологою ґрунтовою сумішшю. Ніколи не дозволяйте корінням висохнути.

На початкових етапах сіянці акації повинні отримувати трохи більше шести годин світла на добу. Дрібніші види акації можна постійно вирощувати в закритих приміщеннях у горщиках більшого розміру.

Інакше горшкові рослини можна пересаджувати надвір протягом наступного вегетаційного періоду. Тоді застосовуються звичайні правила поливу з інтервалами.

В яку пору року найкраще сіяти?

Посів проводиться наприкінці березня – на початку квітня . Але насамперед треба звернути увагу на температуру за вікном. У деяких місцях у цей час ще холодно, тому садити необхідно під час набухання бруньок на деревах.

Грунт та ємність

Для розсади потрібно брати чистий, пухкий і живильний ґрунт. Можна придбати в магазині, додавши до неї шматочки деревного вугілля та пісок, який послужить дренажем. Сіяти насіння найкраще в невеликі пластикові горщики круглої або витягнутої форми, висотою не менше 15 см. На дні у них обов’язково повинні бути отвори, через які стікатиме зайва вода.

Полив

Хоча в описі дерева акації слід зазначити, що вони здатні витримувати посушливі умови, тривалі періоди посухи негативно позначаться на зростанні виду, особливо молодого дерева або чагарника. І, навпаки, надмірний полив Acacia spp. може призвести до згубних наслідків на стадії зростання, включаючи кореневу гниль.

Найкраще акації виживають при нечастому глибокому зрошенні кожні один-два тижні. Після того, як дерево вкорениться, потрібно менше води, але якийсь полив все ще важливий. Не чекайте, поки дерево в’яне або покаже ознаки нестачі води, перш ніж поливати його.

Догляд за дорослими рослинами

Дорослі рослини акації не вимагають якогось особливого догляду. Грунт у пріствольних колах краще просто неглибоко перекопувати, але при необхідності туди можна висадити невисокі трав’янисті однорічники. Головне не допускати засмивання та поширення довгокореневищних бур’янів.

Полив або підживлення дорослим рослинам акації не потрібне. Потребує ця культура тільки щорічному обрізанні старих і пошкоджених гілок.

Цікаво! Акація є представником сімейства бобових, тому на її коренях утворюються бульби з азотофіксуючими бактеріями. А отже ця культура може підвищувати родючість ґрунту.

Не можна висаджувати поруч із робінією плодові дерева, оскільки вона має сильно розгалужену кореневу систему, яка має здатність пригнічувати інші культури.

Обрізка

Важливо обрізати різновиди акації, щоб сприяти зростанню дерев правильної форми. Найкраще мінімально обрізати зрілі види, що вкоренилися, видаляючи мертві, хворі або пошкоджені прирости, а також неправильно розташовані гілки. Щоб молоді рослини набули привабливої ​​форми, можливо, знадобиться більше догляду.

Обрізайте всі рослини у середині весни, коли зникне ризик заморозків. Зазвичай це відбувається приблизно у квітні.

Добриво

Для того, щоб саджанці акації добре росли, їх варто поливати фітостимуляторами росту та підгодовувати спеціальними добривами.

Після посадки на місце акації 2-4 роки краще не удобрювати . Після цього часу можна скористатися комплексними добривами (наприклад, Кеміра-універсал).

Робиться це у липні, одне дерево розраховується порція в 100-120 грам . Після поливу гранули добрива розкидають довкола стовбура і злегка вдавлюють у верхній шар ґрунту .

Періодичне добриво лужною речовиною (доломитове борошно, вапно або зола) та компостом теж не зашкодить.

У серпні вносять сульфат калію або золу , щоб пагони встигли одеревіти. На одне дерево покладається 30 г або 1 склянку такого добрива.

А от із азотними добривами слід бути обережнішими — молоді акації і без нього ростуть досить швидко.

Боротьба з бур’янами

Коріння молодих дерев акації дуже ніжне. Для запобігання та придушення росту інвазивних бур’янів, використовуйте ручне видалення бур’янів або застосування мульчі навколо дерев, залежно від ситуації. Не дозволяйте газону рости в межах 0,50 м від стволів.

Залежно від переваг вирощування, розпилення гербіцидів також може бути корисним, але в цьому немає потреби.

Жовта акація в дизайні ландшафту та створення живоплоту

Жовту акацію вирощують не лише на садових ділянках, а й у парках, на лісосмузі. Також популярно садити карагану для того, щоб захистити грунт від бур’янів або, щоб зміцнити набережний укіс. З лози акації ремісники плетуть кошики та щити. Важливо, що багаторічна розгалужена акація ніколи не придушуватиме сусідні декоративні культури. Більше того, акація покращує ерозію ґрунту, збагачує бідні ґрунти. Жовту акацію вирощують для створення композицій, живоплотів. Щоб створити живу огорожу, осінню посадку проводять у шаховому порядку, залишаючи при цьому дистанцію між ними близько 25 см. Потім вчасно проводять першу формуючу обрізку і огорожа готова. У дизайні парків акацію садять для озеленення алей.

Приєднуйтесь до нашої групи у Facebook

Боротьба зі шкідниками та хворобами

Шкідники та хвороби можуть різко знизити зростання акації. Візуальний огляд зразків насіння на наявність шкідливих організмів можна поєднувати з іншими контролем якості. У будь-якому випадку вивчення того, як захистити акації, є важливою частиною їхнього вирощування.

Кліщі та псилліди мають помірне значення як шкідники для видів Acacia spp., оскільки вони становлять небезпеку для нирок, пагонів, квітів, листя та стручків дерев.

Кліщів акації можна запобігти, видаливши і знищивши заражені частини. Матеріал нирок та щеплень також може містити кліщів та потребує хімічної обробки інсектицидами.

Інші поширені шкідники це філодні плямисті клопи-міридії та макадамії. Щоб позбавитися їх, необхідно виконати обробку інсектицидами.

Умови для пророщування насіння

Вазон із насінням розміщують на плоскій батареї або встановлюють нижній підігрів, щоб температура постійно знаходилася в районі +22…+25 ˚С.

Щодня потрібно оглядати вазон, поливати (якщо ґрунт підсох), провітрювати, стежити за конденсатом на плівці чи склі. Через 1,5-2 місяці після посіву насіння дає сходи.

Чи знаєте ви? Один із видів австралійської акації (Acacia victoriae) синтезує речовини, здатні запобігати виникненню раку.

Фото акації

Albizia lophantha – Альбіція пучкоквіткова

Батьківщиною цього виду акації є Західна Австралія. У висоту рослина досягає в середньому 2-4 м, але зустрічаються екземпляри, що досягли до 6 м. Форма акації чагарникові або низькорослі дерева, пагони мають властивості опушуватися. Листя має двічі перисту форму, перший порядок листочків по 8-10 пар, другий порядок лінійних листочків – від 20 до 40 пар, вони можуть бути опушені або голі. Квітки циліндричної форми довжиною до 6 см, зібрані в колосоподібні суцвіття з жовтим забарвленням. Цвітіння відбувається навесні.

Як зберігати?

Самостійно зібране насіння, як і куплене, потребує правильного зберігання. Від цього безпосередньо залежить їх якість та схожість.

• Переохолодження, перегрівання та підвищена вологість неприпустимі для насіння акації. Оптимальна температура для цього – від 0 до +5 градусів, тому краще зберігати їх у холодильнику.
• Насіння рекомендується поміщати в закриті ємності: скриньки або скриньки. Можна також використовувати для цього мішечки або паперові пакетики.

При правильному зберіганні насіння їх схожість зберігається протягом 3 – 4 років.

Примітки[ред. редагувати код]

1. ↑ Про умовність вказівки класу дводольних як вищестоящого таксона для групи рослин, що описується в даній статті, див. розділ «Системи APG» статті «Дводольні».
2. ↑ Життя рослин. У 6-ти т. під ред. А. Л. Тахтаджяна. – М.: Просвітництво, 1981. – Т. 5., Частина 2 – С. 200.
3. ↑ Акація біла // Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод.). – СПб., 1890-1907.
4. ↑ Поширення та екологія
5. ↑ Горшкова, 1945.
6. ↑ Robinia pseudoacacia L.: інформація у базі даних The Plant List (2010, Version 1). (англ.) (Перевірено 20 січня 2013)
7. ↑ 12345678910Плотнікова Л. С. Дерева та чагарники поряд з нами. – М.: Наука, 1994. – С. 124. – 175 с. – ISBN 5-02-004387-7.
8. ↑ Проф. А. Кернер фон Марілаун. Рослини та людина / Пер. з послід. ньому. вид, під. ред. Александрова Т. Ф.. – СПб.: С.-Петербурзька Електродруки, 1902. – С. 82. – 107 с.
9. ↑ Les arbres remarquables à Paris Архівна копія від 6 серпня 2011 року на Wayback Machine. (Фр.) // Mairie de Paris
10. ↑ Мазньов, 2004, с. 62.
11. ↑ Ватолін Д. Про мед і не тільки про нього / / Наука і життя. – 2008. – № 11. – С. 124.
12. ↑ 12 Соколов, Шипчинський, 1958.
13. ↑ Пельменєв, Кобльов, 1975, с. 34.
14. ↑ Виноградова, 2009, с. 43.
15. ↑ Виноградова, 2009, с. 33.
16. ↑ Виноградова, 2009, с. 36.
17. ↑ Виноградова, 2009, с. 15.
18. ↑ Виноградова, 2009, с. 441.
19. ↑ За даними сайту GRIN (див. картку рослини).
20. ↑ Robinia pseudoacacia : інформація про назви інфравідових таксонів у базі даних The Plant List . (англ.) (Перевірено 4 січня 2013)