40 днів після смерті. Сороковини

Поховавши близьку людину, кожен прагне максимально полегшити перехід в інший світ. Саме тому з великою увагою прийнято ставитися до найважливішого дня для покійного – сороковому. Розглянемо докладніше, що означає цей день для душі, і як його треба провести скорботним.

40 днів після смерті. Сороковини

Сороковини – це важливий поминальний день, коли душа остаточно йде в небесне царство, покидаючи все земне і знаходячи вічний спокій. На 40 днів необхідно проводити душу в цей важливий шлях до Царства Небесного. Близькі покійного зазвичай його поминають, також відвідують на цвинтарі. Це допомагає і тим, хто живе, впоратися з втратою і підтримати один одного.

40 днів: що відбувається з душею людини?

Перші три дні після смерті душа залишається поряд зі своїм тілом. Потім вперше потрапляє до раю у супроводі Ангела-Хранителя. Але перш ніж потрапити в нього назавжди, душа повинна пройти важкі випробування, пов’язані із земними гріхами та їх викупленням. У ці складні дні покійний потребує молитовної підтримки тих, хто залишився на землі.

Вважається, що саме на 40 вирішується подальша доля покійного. Він вирушає до пекла чи до раю. Всі дні до сорокового душа знаходиться між землею та небом, а в «небесній канцелярії» розглядається весь її життєвий шлях та оцінюються гріхи. Тому весь період після смерті покійний потребує молитовної підтримки.

Як проводять душу з дому на 40 днів

Головне в цей день молитися і не заплямувати пам’ять людини спогадами про її злі вчинки або минулі образи на його адресу. Саме 40 днів, як правило, приходить найбільша кількість людей, щоб згадати покійного та назавжди попрощатися з ним.

Важливо, щоб поруч із родичами покійного був хтось, хто може знайти слова втіхи, розповісти про вічне життя і спасіння душі. Хтось, окрім скорботи, молиться за душу людини. Найголовніше, що у цей день зовсім недоречні бійки, сварки та спогади про нещастя, які завдав покійного. Під час траурних церемоній родичі поєднуються для спільної трапези.

Помини на 40 днів після смерті

Через кілька тижнів рана настільки свіжа, що втрата тільки починає усвідомлюватися. Для тих, хто оплакує кохану людину, складно займатися організацією поминального обіду. Тому дуже важливо, що всі клопоти розділили кілька людей. Розглянемо покроковий алгоритм на 40 днів:

• Вирішити, де буде проходити поминальний обід. Деякі поминають покійного вдома, деякі – в кафе або їдальні. Після вибору місця необхідно повідомити всіх рідних та близьких, де відбуватимуться поминки.
• Виберіть фотографію померлого та оберніть її чорною стрічкою. Вона стоятиме в середині столу зі склянкою горілки та скибочкою хліба.
• Останній і найтяжчий захід – складання меню та покупка продуктів. Робити це заздалегідь, щоб нічого не забути.

Меню

Меню на поминальний обід завжди приблизно однакове, оскільки існує певний порядок та список страв, які обов’язково мають стояти на столі. Найважливіші пункти меню:

• Закуски та салати. Можна приготувати фаршировані яйця, м’ясну, рибну, сирну та овочеву тарілку, бутерброди з кількою. Традиційно на поминальному столі – кілька салатів. Влітку краще страви зі свіжих інгредієнтів: капусти, огірків, помідорів, зелені. Взимку – мімоза, олів’є, вінегрет тощо.
• Гарячі страви. Часто на поминальному обіді буває борщ. Також на друге готують кашу, гуляш, голубці, тушковану капусту, картопляне пюре, смажену рибу, печінку, курку.
• Солодке. На 40-й день після смерті традиційним домашнім блюдом є солодка кутя з маком, родзинками, свіжими ягодами. Кожна людина, яка прийшла на поминки, має з’їсти хоча б ложечку, перш ніж приступити до інших страв. Також на поминальному столі обов’язково має бути солодка випічка та цукерки.
• Напої. За православними традиціями після 40 днів смерті не дозволяється пропонувати та пити спиртні напої вдома. Пропонується компот із сухофруктів.

Також рекомендується поставити на стіл ті страви, які особливо любив покійний за життя. Необов’язково складати їх меню. Але обов’язково має бути щось одне, наприклад, пироги чи салат.

Як правильно рахувати

Розрахунок сорока днів досить простий: перший день – це день смерті. Навіть якщо людина перебуває у темряві до 12 години, цей день перший. Відтепер відраховується третій, дев’ятий та сороковий день смерті.

Які молитви читати до 40 днів після смерті людини

Молитва про душу покійного, про відпущення йому гріхів та визначення місця в Царстві Небесному має дуже велике значення. Кожен, хто поховав кохану людину, прагне подбати про її заспокоєння та благополуччя поруч із Богом. Вважається, що молитвами можна полегшити душі будь-які випробування та добитися для неї кращої долі. Сам християнин після смерті не може вплинути на свою долю. А ті, хто живе, можуть вплинути на рішення страшного суду своїми щирими молитвами.

Ефективність домашньої молитви не менша, ніж церковна. Адже головне – це щирість. Існує багато спеціальних молитов про покійного до 40 днів, також молитов за покійного батька, мами, бабусі, дідуся, доньку, сина, чоловіка, дружину. Є молитви і про нехрещеного покійного.

40 днів після смерті: що казати?

Пам’ятна мова відрізняється своєю специфікою. Під час розмови дотримуйтесь наступних правил:

• Говоріть коротко – не потрібно зайве затягувати мову і часто перериватися.
• Залишайтеся щирим.
• Не використовуйте цитати, вірші.
• Не треба розгорнуто озвучувати всю біографію. Просто позначте кілька фактів із ваших спогадів, які свідчать про позитивні якості померлого.
• Не треба говорити про нестачу покійного. Поговоріть лише про його позитивні якості.

Відзначаючи найкращі якості покійного, пам’ятайте, що при правильних акцентах недоліки легко перетворюються на переваги.

Прикмети та традиції поминок на 40-й день

1. Під час поминальної трапези не використовуйте гострі предмети – ножі та вилки.
2. Відходи з поминального столу не викидають. Їх треба зібрати та віднести на могилу покійного.
3. Гості можуть принести з собою страви.
4. На ніч після поминок необхідно щільно закрити вікна та двері, не плакати та не впадати в істерику. Вважається, що це може привернути душу померлого і утруднити його перехід у небесне царство.
5. Багато людей кладуть фотографію померлого до спальні та поруч із чаркою горілки, накритої шматком хліба.
6. До сорока днів всі предмети, що відображають у будинку померлого, повинні бути закриті.
7. За поминальним столом має бути зарезервоване місце для померлого, а також подано їжу та напої.
8. Не можна клацати насіння і будь-які горіхи в шкаралупі, вважається, що так можна заплювати душу покійного.

Відвідування цвинтаря на 40 днів

На цвинтарі беруть із собою квіти та свічки та квіти. Відвідування місця поховання – прояв поваги та любові до покійного. Традиційно на могилці залишають квіти, а також частування. Це необхідно, щоб, пригостившись цукеркою або печивом, людина пом’янула померлого і помолилася за упокій його душі.

Протягом усіх 40 днів після смерті необхідно дотримуватися жалоби. Одяг повинен бути темним, скромним і закритим. Це є виразом скорботи та поваги до покійної близької людини. Після поминального обіду на сороковий день можна зняти жалобу та повертатися до нормального життя.

40 днів після смерті: що означає і як поминати покійних

Щоб проводити душу покійного, на сороковий день після смерті проводять спеціальні православні обряди, враховуючи поради священиків. Сороковий день після смерті — важлива дата в православ’ї, коду душа дізнається, де вона проведе час до другого пришестя Христа.За релігійними канонами 40 день – це грань переходу душі покійного від земного до вічного.

Вважають, що в цей день вона залишає землю назавжди і переходить в місце, яке їй відведуть.

Що відбувається на 40 день після смерті з душею

Нікому достеменно не відомо, чому саме ця дата настільки важлива. Християни вірять, що молитва на сороковий день може змінити рішення, яке Господь прийме щодо душі.

Вважають з дня смерті, тобто він є першим, навіть якщо людина преставився ввечері. Згадують покійного молитвою вдома чи в церкві, а також милостинею і поминальним обідом.

Переказ свідчить, що 40 днів — це період, за який душа готова прийняти Божественний дар від Господа. Це число зустрічається у Святому Письмі найчастіше:

• на Синаї Мойсей тримав пост сорок днів перед розмовою з Господом, під час якої він отримав від Нього 10 заповідей на скрижалях;
• Христос після смерті вознісся на 40 день;
• сорок років євреї йшли в землю обітовану.

Зіставивши ці факти, богослови вирішили, що душі потрібно 40 діб, щоб Господь визначив, де вона проведе час до другого пришестя Христа. За неї все це час підносять молитви близькі і церква, намагаючись випросити у Творця помилування їй і простити гріхи.

Душа в цей час подорожує: на 40 день Він виносить їй вирок. Упокоившейся душі чекає страшне випробування — побачити муки грішників у пеклі і пройти поневіряння, на якому доведеться відповісти за кожне слово і вчинок. Пройти це випробування допоможуть Ангел-Хранитель і молитви близьких.

У храмі потрібно замовити:

Але набагато важливіше гаряча і щира молитва за покійного, які підносять близькі.

Молитви, які слід читати на 40 день

Людина кається у гріхах, ходить на сповідь і причастя. Однак після смерті такої можливості вже не буде. Родичі моляться за упокій душі, допомагаючи їй уникнути вічних мук у пеклі чи знайти Царство Небесне в раю.

Читання святого письма надає душі сил. На 40 день прийнято замовляти літургію або панахиду в храмі. Близькі моляться самостійно вдома

Священики рекомендують читати наступні молитви за упокій душі:

• про новопреставленого;
• про померлого до 40 днів;
• псалтир;
• молитву за померлого батька, дитину або іншому родичеві;
• про прощення провин;
• про померлих від важкої хвороби;
• за упокій воїнів.

Поминальні молитви читаються кілька разів в день.

Поминки на 40 день: порядок проведення

Душа померлого повертається додому на добу, потім покидає землю назавжди. У народі кажуть, що дух буде вічно мучитися, якщо не побачить по собі поминок. У цей день обов’язково потрібно накрити стіл і запросити близьких і друзів, щоб пом’янути померлого. Однак робити це треба правильно.

Існують певні рекомендації для поминального обіду:

• Зібрати всіх, хто був покійному доріг і близький за спільним столом;
• Приготувати страви, які подають на поминки;
• Вживання алкоголю категорично забороняється;
• Не співати і не танцювати.

Поминки — це не свято і не гулянка, це момент прохання за душею померлого, і скорботи по ньому. Пити спиртне в цей час, співати пісні і танцювати вкрай недоречно. Тому важливо, щоб на обіді були присутні християни, які зможуть розділити цей час скорботи з рідними і підтримати сім’ю.

Як провести 40 день поминання покійного

Згідно християнської традиції, дух повертається додому тільки на один день. Це сорокові добу з дня смерті. Після, він назавжди відправляється на небеса. До дати слід підготуватися заздалегідь і дізнатися, як правильно поминати на сорок днів після смерті. Про це можна детально запитати у батюшки.

Народні перекази свідчать, що дух, заглянув на один день, буде засмучений, якщо не побачить, що його поминають. Щоб не образити покійного, потрібно вшанувати його пам’ять.

Ось кілька рекомендацій, які дають священики родичам померлих. Вони прості і допомагають зрозуміти, як правильно, по-християнськи і з гідністю пом’янути покійного родича на 40 днів.

• Обов’язково молитися за упокій. Після сорока днів не забувати про померлу людину, зберегти пам’ять про нього в думках.
• Привести на могилу священика, щоб він здійснив служіння; замовити молитву в храмі.
• Робити посильні пожертви на церкву.
• Роздати милостиню нужденним. Грошима, їжею, одягом.
• Зібрати за одним столом всіх, хто був близький і доріг покійному.
• На тризну готувати спеціальні страви, які символізують поминки.
• Приймати друзів і родичів можна дому, де мешкав покійний, або в кафе.
• В цей день наводять порядок на могилі: прибирають засохлі квіти та вінки.
• Для порятунку духа рідним і близьким рекомендується хоча б на час відмовитися від одного гріха. Приміром, людина курить або любить вживати спиртні напої. На період жалоби відмовтеся від шкідливих звичок для користі душі. Це принесе радість покійному і очистить енергетику молиться за упокій.

Чи можна допомогти душі до 40-го дня

Православні переконані, що вмирає тільки тілесна оболонка. Душа переходить інший світ, в пекло чи рай. Віщі сни, як вважають священики — доказ існування загробного життя. Покійні можуть попередити живих про небезпеку, або звернутися до них з проханнями.

Після смерті душа не може покаятися в гріхах. За молитвами друзів і рідних, Господь прощає гріхи покійного, дарує йому Царство Небесне. Молитва, сорокоуст і панахида допомагають душі. Милостиня – ще один спосіб допомогти померлому. У всіх релігіях прийнято пригощати знайомих, дітей, що потребують, попросивши пом’янути померлого.

За упокій померлого моляться в 40 день смерті, на річницю, у поминальні дні. У православ’ї це: Радониця, Батьківські суботи. Йдуть в храм, ставлять свічки, замовляють сорокоуст. Це допоможе душі і полегшить скорботу родичів. Не поминають покійних в Страсний тиждень і Пасху. Сила душі стає міцнішою, визначається з місцем подальшого перебування.

Що готувати на 40 день поминок

Обід повинен складатися з простих блюд, тим більше, особливо якщо він припадає на загальноцерковному пост. Навіть якщо його немає, рекомендують уникати жирної м’ясної їжі і не жертвувати її в храм.

Обід можна зробити вдома, в їдальні. Існують певні страви, які на поминки готували ще наші предки. Вони повинні бути простими і поживними.

Кутя – обов’язкова страва. Також подають рибу в будь-якому вигляді. Трапеза повинна бути максимально простою, щоб принести користь не тільки тілу, але й душі.

Крім куті і риби, на стіл можна поставити:

• салати з овочів: вінегрет, олів’є, оселедець під шубою;
• здобні млинці;
• перець, фарширований рисом і м’ясом;
• пісні голубці (начинка з рису, овочів і грибів);
• солодкі і солоні пироги.

Кого не можна поминати

В православ’ї згадують тих, хто помер від природною чи насильницькою смертю.

• людей, які покінчили самогубством;
• загиблих або покінчили з собою у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• тих, хто відступив від віри;
• атеїстів;
• нехрещених;
• людей іншої віри.

Винятком є лише ті, хто загинув за помутніння розуму. Люди, чий розум в результаті хвороби був пошкоджений, від церковних таїнств не відлучаються. Їх поминають у храмі і відспівують. Це пояснюється тим, що втративши розуму, людина не відав, що творив, а значить, не мав злого умислу.

Господь дає людині великий дар – життя. І якщо він нехтує ним, то позбавляється права на поминання до церкви. Добровільний відхід однозначно призводить до вічних мук і страждань душі.

За самогубців не замовляють панахиди і не ставлять свічки. Родичі можуть молитися за них келійно, вдома. Просять Всевишнього, помилувати заблудлу душу, роздаючи милостиню. Людям потрібно постійно пам’ятати про це, коли їм приходить в голову думка покінчити життя самогубством, щоб позбутися від проблем.

Брати і сестри, вступайте в нашу групу Вконтакті: