Правила утримання бджіл в населених пунктах

Правила утримання бджіл в населених пунктах: ветеринарно-санітарні.

Багато бджолярів часто задаються питаннями, чи можна тримати бджіл на дачах і присадибних ділянках, чи зможуть вони жити і працювати в таких умовах і як поставляться до цього оточуючі.

Правила утримання бджіл в населених пунктах, запропоновані Міністерством сільського господарства України, визначили основні заходи гігієни і профілактики для захисту приватних бджільницьких господарств від інфекційних та інвазійних захворювань.

Ветеринарно-санітарні правила на пасіці

Для того щоб уникнути виникнення хвороби, необхідно дотримуватися ветеринарно-санітарні правила щодо утримання бджіл на пасіці в житловому масиві.

Благополучна ситуація по захворюваннях повинна підтверджуватися лабораторними дослідженнями, проведеними два рази в рік, а також регулярними оглядами ветлікаря, документально зафіксованими у ветеринарному паспорті пасіки.

Перш ніж почати облаштування пасіки в сільській місцевості, на дачній або присадибній ділянці, необхідно провести наступні заходи:

• При покупці бджолопакетів або повноцінної сім’ї перевірити всі санітарні документи пасіки, в тому числі ветеринарне свідоцтво з відміткою ветеринарного фахівця, які повинен надати продавець.
• Навіть якщо всі документи в порядку, все одно слід профілактично обробити сім’ї від захворювань: аскосферозу, американського гнильцю й кліщової поразки. Обробка проводиться строго за інструкцією.

Такі заходи захистять бджіл від хвороб, дозволять посилити сім’ї і не дадуть комах втратити товарний вигляд.

Гігієнічні вимоги до облаштування пасіки

Місце для розміщення особового бджолохозяйств в приватному секторі має бути вибрано з урахуванням всіх біологічних особливостей життєдіяльності цих комах:

• Пасіка повинна бути влаштована на відстані більшій, ніж 3 км, від підприємств, що займаються переробкою цукрових продуктів, і зон, які схильні до обробці отрутохімікатами та гербіцидами.
• За правилами утримання бджіл при влаштуванні пасік в населених пунктах не повинна здійснюватися в місцях, близьких до проїжджої частини, в багатолюдних місцях.
• Бджіл, що містяться на присадибній ділянці, бажано розмістити подалі від великих громадських бджільницьких підприємств, на відстані не менше п’яти кілометрів, щоб комахи не передавали один одному хвороби, а також щоб уникнути крадіжки.
• У стаціонарних пасіках на присадибних ділянках бджоли повинні бути надійно захищені від проникнення тварин. Для цього територія оточується щільним парканом і живоплотом садових дерев.
• Найкраще пасіку розміщувати в місці, ізольованому від вітрів лісовим масивом, поруч необхідна наявність джерела води і хорошого під’їзду.

Санітарно-гігієнічні заходи для профілактики захворювань

Підготовка хорошого корму і забезпечення їми бджіл цілий рік дозволить підтримувати сім’ї сильними, здоровими і розвиненими.

Тому потрібно постійно працювати над цим: вирощувати більше квітучих медоносів, які будуть рясно давати бджолам якісний пилок і нектар.

Можна висадити поруч з пасікою кущі верби козячої або ліщини.

Ранньою весною ці рослини найкраще допоможуть бджолам відновити сили після зимівлі.

Ретельний підбір племінного складу також буде підтримувати силу сім’ї.

Необхідно вибирати породи, стійкі до захворювань.

Регулярна дезінфекція вуликів сприяє запобіганню багатьох інфекційних захворювань бджіл.

Корпуси, рамки та інші дерев’яні деталі вуликів чистять і обробляють дезінфікуючими розчинами.

Проводять сортування стільників, які придатні – чистять і дезінфікують, непридатні видаляють і переплавляють.

Навесні виробляють укомплектування корпусів з попередньою дезінфекцією їх спецрозчинами. Це профілактична дезінфекція.

В процесі роботи проводять поточну дезінфекцію. Після огляду сім’ї дезінфікують використовувані інструменти: стамеску, ніж, димохід, ящик для перенесення, лицьову сітку.

Для дезінфекції застосовують пари і розчини формаліну і хлораміну, розчини оцтової та мурашиної кислоти.

Взимку необхідно зібрати зразки бджіл і віднести на аналіз в лабораторію ветеринарної медицини, а влітку для дослідження відправити зразки бджолиних стільників.

При виявленні захворювань ветеринарний лікар визначає необхідний порядок лікування та заходи для усунення хвороби.

Ветеринарно-санітарні заходи на пасіці в населеному пункті при виявленні інфекційного або інвазивного захворювання:

Якщо лікар виявить збудників інфекцій на пасіці, то буде призначено відповідне лікування із застосуванням потрібних ліків, а також обробка всіх деталей і устаткування.

При виявленні захворювань на сусідній пасіці лікар обмежує кочівлі всіх пасік цього району для того, щоб запобігти перенесення інфекції з однієї пасіки на іншу.

При виявленні захворювань в одній родині вона відділяється в спеціальний ізолятор, в якому створюються умови для лікування.

На кожній пасіці повинна бути аптечка з необхідними ліками від поширених захворювань.

Увага! Ветеринарний лікар в населеному пункті повинен тримати під повним контролем проведення всіх лікувальних заходів, стежити за виконанням заходів профілактики, а також за дотриманням всіх норм гігієни на пасіці.

Отже, утримання бджіл в населених пунктах передбачає створення їм особливих умов.

Перш за все необхідно забезпечувати їх медоносами для збору якісного корму, особливо в період весняного розмноження і зимівлі, своєчасно відкачувати з вуликів падевий мед, так як він непридатний для харчування, утримувати їх в хороших, чистих вуликах і своєчасно проводити профілактичні роботи.

Схожі записи:

Прикмети і забобони про фікус: чи можна тримати рослину в будинку

Існує думка, що фікус наділений здатністю змінювати долю господарів.

Фікус, догляд в домашніх умовах

Красива, вічнозелена рослина невибаглива до догляду. Більшість видів з темним листям полюбляють тінь, що дозволяє розміщувати фікус вільно. Краще вибрати для нього постійне місце, тому що рослина не любить перестановок, інформує Ukr.Media.

Кущ поливають двічі на тиждень, а в холодну пору — ще рідше. Рекомендується пересаджувати щороку і збільшувати діаметр горщика на 1 см. З допомогою ножиць надають рослині бажану форму. А завдяки гнучкості гілок фікус використовують у створенні дерев бонсай. Для розмноження підходить держак. Опущені у воду гілочки пускають коріння, і через тиждень готові до висадки в землю.

Фікус вдень насичує атмосферу киснем, а вночі його поглинає. Щоб компенсувати цю особливість, розмістіть поруч з ним рослину, що функціонує навпаки. Квітки з’являються як ознака неправильного догляду.

Хороші прикмети

Жителі Південно-Східної Азії впевнені: це деревце — найкращий захисний амулет для сім’ї. Прикмета свідчить, що фікус приносить удачу власнику.

Китайці вірять, що рослина допомагає вирішити побутові проблеми або знайти кошти на купівлю автомобіля. Вічнозелений кущ очистить дім від негативної енергії і структурує потік.

Якщо звернутися до біологічної сторони питання, то фікус поглинає отруйні речовини в повітрі, такі як фенол, формалін, бензол. А натомість насичує киснем і сприяє знезараженню. Така здатність актуальна для жителів мегаполісів.

Негативні забобони про фікус

Рослини, що знаходяться поруч з людиною, так або інакше впливають на її стан — фізичний і духовний. Знаючи деякі особливості, ви привернете удачу, зцілитеся або поліпшите фінансове становище. Але коли вибір невдалий, є можливість нашкодити особистому житті, кар’єрі і здоров’ю.

Попри позитивне ставлення до фікуса в східних країнах, слов’яни сприймали його насторожено. Вважалося, що тривале сусідство з цим деревом породжує в людині заздрість, любов до пліток, провокує на з’ясування відносин. В оселі, де мешкає такий вихованець, не буде згоди між членами сім’ї.

Згідно з іншою прикметою, фікус виганяє чоловіка з дому. Це стосується не тільки потенційних женихів, але і тих, хто живе з рослиною під одним дахом.

Фікус і вагітність

Для появи потомства поставте кущ в подружній спальні. Ставтеся до рослини, як до дитини. Розмовляйте з нею, доглядайте, підгодовуйте по мірі необхідності.

Інші повір’я про фікус кажуть, що росток беруть у пари, що має дитину. Попросіть подарувати або позичити дерево на час. Але робити це треба з благими намірами, подумки або вголос бажати поповнення в сімействі.

Інші прикмети про квітку

Коли кущ передбачається використовувати для захисту житла від негативної енергетики, горщик ставлять на узвишші — шафа, антресоль, поличка. Особливо, коли на ті, які знаходяться в коридорі. Не забувайте про вологе прибирання листя рослини.

Щоб не мати потреби в їжі, поставте кущ на кухні. А прикрасивши новим придбанням офіс або робочий стіл, розраховуйте на надбавку до зарплати або просування по службовій драбині.

Щоб настала довгоочікувана вагітність, фікус поміщають в спальні. Східне вчення фен-шуй рекомендує для рослини східну сторону будинку. Це дозволить спрямувати потоки енергії в потрібне річище. Згідно даоського вчення, ця сторона світла відповідає за продовження роду.

Щоб посилити вплив, прикрасьте рослину стрічками. Червоні сприяють поліпшенню романтичних відносин, зелений колір знімає стрес, допомагає подивитися на світ під іншим кутом, а синій допоможе в лікуванні соматичних хвороб.

Людській натурі імпонують позитивні думки східних мудреців щодо присутності фікуса в будинку, ці прикмети вселяють надію.

Чому не можна садити ялинку у дворі будинку: прикмети про хвойних деревах на ділянці

Коли необхідно вирішити, що посадити у дворі, найчастіше вибір схиляється на користь ялівцю, шипшини або плодових дерев. Але ялина садити не прийнято, хоча вона володіє чудовим ароматом, багатьма лікарськими властивостями, і її можна прикрашати на Новий рік, не зрубуючи. Існує багато прикмет, які пояснюють, чому не можна садити ялинку у дворі будинку, і навіть у науки є цьому підтвердження. Але наскільки актуальні старовинні застереження сьогодні слід розібратися детальніше.

Причини появи негативних прикмет про хвойних деревах

Одне з забобонів, чому не можна садити ялинки на ділянці, відсилає нас до похоронних обрядів. Ялинові гілки традиційно використовуються для виготовлення похоронних вінків, ними ж вистилають дорогу на цвинтар.

Повір’я пояснюють це по-різному. На Смоленщині вважали, що лапник розкидають, щоб вказати небіжчикові дорогу, по якій він буде ходити додому 40 днів. У Володимирській області вважається, що гілки ялинки потрібно розкладати до виносу труни, щоб вказати небіжчикові шлях від будинку до кладовища. Деякі джерела, навпаки, кажуть, що ялинка потрібна, щоб перепинити померлому зворотний шлях.

Так чи інакше, гілки ялинок використовували для обкладывания гробу, і у цього був практичний сенс. Аромат вінків перебивав запах тління, і на відміну від квітів, ялинкові букети в старовину були доступні круглий рік.

Сьогодні відомо, що леткі фітонциди, особливо активно синтезуються хвойними рослинами, знезаражують повітря. Їх застосування в поховальної культури більш ніж виправдане.

Але саджати на своїй дачі дерева, пов’язані похмурими асоціаціями, все ж не прийнято.

Чому не можна садити ялинки на ділянці

Знавці прийме наводять свої докази того, чому не можна садити будинку хвойні дерева. Поголос пов’язує їх з негативними ознаками. Вважається, що ялинка, посаджена близько до будинку, обіцяє смерть, безплідність, втрату зору, переїзд та інші причини, які не дозволять ужитися поряд з саджанцем.

Деякі прикмети діють за принципом самоздійснюваного пророцтва, інші мають під собою реальне підгрунтя.

До смерті

У сільській місцевості до цих пір популярна прикмета, яка говорить: якщо садити ялина біля будинку, це може обернутися смертю домочадців, якщо саджанець виявиться вище будівлі. Все це можна віднести на рахунок віри в сакральний сенс ялинки: вважається, що вона, наче міст, що з’єднує світ живих і мертвих.

Приймете можна знайти і житейська пояснення. В перші 15 років дерево кожен рік піднімається всього за 20 див. Проходить багато часу, перш ніж ялинка доросте до даху. Враховуючи тривалість життя, за той час, поки ялинка набирає висоту, хто-небудь з домочадців цілком міг покинути світ живих, підтвердивши повір’я.

До безпліддя

Ялинка довго готується до періоду розмноження. Шишки на ній можуть з’явитися в 20 років за умови гарного освітлення, а в густому лісі – в 60. Пізніше плодоношення пов’язували з довгим очікуванням дитини в бездітних сім’ях – як ялина довго безплідна, так і жінка, у дворі якої садили таке дерево, довго не народить.

Безпліддя вважалося гріхом, нещастям, ганьбою. Таким жінкам не можна було брати участь у сімейних обрядах, особливо весільних, щоб не заразити інших своїм нещастям.

Молодим подружжям небажано було садити у себе ялинку, щоб народити спадкоємців.

До переїзду

Одна прикмета свідчить, що якщо садити ялина та інші хвойні породи на ділянці, то через 1-2 роки доведеться переїжджати на інше місце. Якщо не хочеться покидати дім, краще посадити поруч будь-яке інше нехвойне дерево. Прикмета мало де популярна і нічим не пояснюється.

До втрати зору

На питання, чи можна саджати сосну на ділянці, людський поголос відповідає ще одній поганою прикметою. Хвойні породи дерев біля будиночка обіцяють хвороби очей і сліпоту, а все з-за голок, якими усіяні гілки.

Можливо, у старовину при відсутності освітлення ялина і представляла небезпеку для тих, хто по ночах виходив у двір.

Сьогодні це лише прикмета. Тим більше, відомо, що офтальмологічні захворювання виникають не із-за посадженої ялинки.

Інші забобони

Є інші причини, чому не можна садити ялинку вдома. Її вважають деревом самотності, яке не дасть домочадцям знайти свою половинку, а якщо у господарів мир і лад, то може статися розлучення. Прикмети вважають, що ялина виживає дружина з дому і він іде по тим або іншим причинам. Ще їй приписують властивість відбирати життєву енергію.

Ті, хто бували в ялиновому лісі, знають, що там похмуро навіть у розпал дня, земля вкрита хвоєю та шишками, немає ні грибів, ні зелені.

Ялинник викликає тужливе відчуття, особливо коли вітер гуде серед крон. Навряд чи захочеться відчувати подібну атмосферу біля власного будинку.

Вважається, що якщо садити сосни на ділянці, прикмета збудеться, а якщо за територією двору, то не збудеться.

Об’єктивні причини, чому краще не садити ялину або сосну

Прикмета – лише віддзеркалення традицій, а вони виникають не на порожньому місці. Існує ряд логічних причин, чому не варто садити ялина будинку або на дачі:

• Ялинові коріння не йдуть глибоко в землю, а розташовані біля поверхні. Тому одиночне дерево легко може повалити вітер, що з-за цього його називають вєтровим. А якщо високий стовбур впаде на будинок, то цілком може стати причиною руйнувань, травм та інших негативних наслідків.
• Коренева система може пошкодити фундамент будівлі, якщо садити ялина занадто близько.
• Ялинка легко запалюється, оскільки її гілки покриті смолою. Якщо дерево, що росте впритул до будівлі, виростає вище даху, на гілки можуть потрапити іскри з димоходу. Це підвищує ризик пожеж.
• Високі дерева притягують блискавки під час грози.
• Ялина – звичайно, не вампір, але вона виснажує грунт на ділянці, а густа крона позбавляє будинок світла. Всі ці недоліки проявляються в міру зростання.

Досвідчені садівники не призводять аргументів, чому не можна садити ялина будинку, але рекомендують правильно вибирати місце. Садити ялинку слід з таким розрахунком, щоб при можливому падінні вона не завдала пошкоджень. Ялину звичайну краще розташувати на відстані не ближче 20 м, карликову – вдвічі менше. Місце для посадки повинно бути відкритим і освітленим. Але слід пам’ятати, що дерево буде давати щільну тінь, а це може зашкодити іншим культурам в саду.