Чи можна вилікувати хламідії у чоловіків

Хламідіоз – захворювання, що передається статевим шляхом і викликається бактеріями різновиду хламідія. Хламідії – це різновид патогенних бактерій.

Найпоширеніші питання про хламідіоз:

1. Що таке хламідії?
2. Які симптоми хламідіозу?
3. Хламідійна інфекція – як можна заразитися?
4. Епідеміологія хламідіозу
5. Хламідіоз – діагностика та лікування

Що таке хламідії?

Хламідії – це бактерії типу Chlamidiae, всі представники якого — внутрішньоклітинні, тобто живуть всередині клітини, паразити клітин еукаріотів. Більшість паразитів вражає ссавців та птахів, але деякі були знайдені і в амебах. Патогенними видами для людини є:

• Chlamydia trachomatis, що викликає кон’юнктивіт, запалення сечостатевої системи у дорослих, а також кон’юнктивіт та пневмонію у новонароджених; найчастіше передається статевим шляхом;
• Chlamydophila pneumoniae – викликає запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів, що передається крапельним шляхом від хворих людей;
• Chlamydophila psittaci – вид, що викликає орнітоз, найчастіше проявляється пневмонією, зараження здебільшого відбувається в результаті контакту з птахами (папуги, канарки, індики, качки, голуби) в результаті вдихання пилу, що містить частинки висушених фекалій.

Симптоми хламідіозу

Хламідіоз вважається «мовчазною» інфекцією, оскільки в більшості випадків він протікає безсимптомно і при огляді не виявляються відхилення. Симптоми можуть з’явитися лише через кілька тижнів після зараження.

У жінок бактерії спочатку вражають шийку матки. Пізніше можуть з’явитися ознаки цервіциту (наприклад, слизово -гнійні виділення з шийки матки, контактні кровотечі з шийки матки), а іноді й уретрит (наприклад піурія (гній в сечі), дизурія, збільшення частоти сечовипускань). Проте специфічних симптомів захворювання не має і тому ознаки цервіциту лікар виявляє лише при огляді.

Інфекція, особливо при тривалій, невизначеній та нелікованій стадії, може поширюватися від шийки матки до верхніх репродуктивних шляхів (тобто матки, маткових труб) та спричиняти запальні захворювання органів малого тазу.

У рідких випадках хламідіоз має гострий симптоматичний перебіг з болями внизу живота та/або тазовими болями, болісним гінекологічним оглядом, лихоманкою, рясними виділеннями з піхви.

У чоловіків зазвичай з’являються симптоми уретриту, тобто виділення з уретри і болісне сечовипускання.

У невеликої частини інфікованих чоловіків розвивається епідидиміт (з симптоматичним уретритом або без нього), що проявляється болем одного з яєчок та набряком калитки.

Хламідійні інфекції також можуть вражати пряму кишку як жінок, так і чоловіків (через анальний секс) або у інфікованих жінок шляхом поширення інфекції з шийки матки та піхви.

Хоча ці інфекції часто протікають безсимптомно, вони можуть викликати симптоми проктиту (наприклад, біль у прямій кишці, виділення та/або ректальну кровотечу).

Хламідійний кон’юнктивіт може виникнути як у чоловіків, так і у жінок через контакт із зараженими виділеннями статевих органів. У випадках, коли інфекцію не пролікувати, вона призводить до хронічного кон’юнктивіту, який триває багато місяців.

Вагітна жінка з не діагностованим чи не пролікованим хламідіозом може заразити дитину під час пологів, що може призвести до кон’юнктивіту та/або пневмонії у новонародженого. Ризик такої інфекції становить 50-70%. Описані сімейні форми хламідіозу.

Найпоширеніші симптоми хламідіозу у жінок:

• біль або дискомфорт внизу живота,
• зміна кольору або запаху або кількість виділень з піхви
• відчуття печіння і дискомфорту при сечовипусканні.

Загальні симптоми хламідіозу у чоловіків включають:

• відчуття печіння при сечовипусканні,
• виділення з уретри
• біль у яєчках (односторонній або рідко двобічний).

Як можна заразитися хламідіозом?

Інфекція Chlamydia trachomatis зазвичай передається під час статевого акту (вагінального, анального чи орального) або під час пологів від матері до новонародженого.

Хто в групі ризику зараження хламідіозом?

Будь-яка сексуально активна людина може заразитися хламідіозом. Це дуже поширене захворювання, що передається статевим шляхом, особливо серед молоді, оскільки вони не користуються презервативами і часто змінюють партнерів, що підвищує ризик зараження інфекцією.

Гомосексуальні партнери також піддаються ризику зараження хламідіозом, оскільки хламідіоз також може передаватися через оральний або анальний секс.

100 мільйонів людей у всьому світі інфікуються Chlamydia trachomatis під час статевого контакту. Немає даних про велику кількість інфекцій, оскільки хламідіоз часто протікає безсимптомно.

Основні фактори ризику хламідійної інфекції:

• молодий вік (зазвичай до 25 років)
• фактори способу життя, такі як попередні урогенітальні інфекції , нерегулярне використання презервативів і наявність нового статевого партнера або кількох партнерів впродовж року.

Діагностика хламідіозу

З метою діагностики Ch. trachomatis, необхідне дослідження з виявлення ДНК або РНК збудника. В Україні є доступною ПЛР-діагностика хламідіозу.

Для проведення аналізу можливо використання:

• першої ранкової сечі (до 20 мл) або секрету простати, сперми у чоловіків;
• мазок з піхви та/або цервікального каналу у жінок;
• мазок із глотки та/або прямої кишки у разі анальних або оральних контактів (залежно від даних анамнезу);
• мазок з конюктивного мішка;
• кров.

Лікування хламідіозу

Своєчасне виявлення та лікування хламідійної інфекції може запобігти ускладненням з боку репродуктивної системи, особливо у жінок.

Інфекцію Chlamydia trachomatis можна успішно лікувати антибіотиками, які зазвичай вводяться перорально.

Важливо почати лікування якомога швидше. Якщо інфекцію не лікувати, вона може призвести до серйозних ускладнень.

Ви повинні уникати будь-яких статевих контактів під час лікування інфекції, навіть із використанням презерватива. Вам також слід утримуватися від статевих контактів протягом 7 днів після зникнення симптомів та закінчення лікування.

Коли діагностується інфекція Chlamydia trachomatis, слід перевірити наявність інших інфекції, що передаються статевим шляхом: ВІЛ, сифіліс, гепатит В та гонорея.

Варто пам’ятати,що для якісного результату, що і обстеження, і лікування повинні стосуватись обох партнерів.

Тривала недолікована інфекція у жінок може призвести до ускладнень і наслідків, таких як запальне захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) і, як наслідок, безпліддя, хронічний біль у нижній частині живота, позаматкова вагітність.

Іноді чоловіки відчувають запалення яєчка та епідидиміт.

На жаль, повний курс лікування не гарантує захисту від повторного зараження у разі статевого контакту з людиною, інфікованою хламідіозом.

Тому перед початком відкритого статевого життя варто пройти обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом разом із партнером.

Захворювання статевими інфекціями можна попередити, якщо регулярно приходити на огляд до профільних спеціалістів.

Записатись можна за телефоном 0 800 305 911

Хламідіоз

Хламідіоз – венеричне захворювання, що викликається бактерією Хламідія трахоматіс. Це мікроорганізм, який не можна побачити у звичайний мікроскоп через його малі розміри. Хламідія проявляє характеристики, що властиві як вірусам, так і бактеріям.

Хламідія трахоматіс налічує 18 різновидів. З них деякі викликають трахому – небезпечне захворювання очей, декілька – венеричну лімфогранулему і кілька – захворювання сечостатевої системи у чоловіків і жінок. Бактерія має унікальний життєвий цикл, проходячи послідовно стадії позаклітинного і внутрішньоклітинного існування.

Хламідія трахоматіс в основному вражає клітини циліндричного епітелію, яким вистелені багато відділів сечостатевої системи у чоловіків і жінок. Інфікування клітини здійснюється так званими елементарними тільцями. Елементарні тільця хламідій потрапляють в клітину- мішень і починають у ній розмножуватися. Розмножуються хламідії використовуючи свої власні ферменти і ДНК, чим відрізняються від вірусів. При цьому усередині клітини хламідії формують ретикулярні тільця. Через деякий час (зазвичай 72 години) з ретикулярних тілець з’являються нові елементарні тільця, що залишають клітку, руйнують її і заселяють потім нові неушкоджені клітини. Таким чином хламідії з плином часу вражають сечостатеву систему на значному протязі.

За даними за 2007 рік у США хламідіоз є самим широко розповсюдженим захворюванням, досягаючи 1.1 мільйона інфікованих за рік. Особливо поширений хламідіоз у віковій групі 15-24 років. ВООЗ повідомляє про 140 мільйонів людей, інфікованих щорічно.

Основні ураження при хламідіозі

Часто хламідіоз протікає безсимптомно, однак найбільшими проявами хламідіозу є локальне запалення слизових сечостатевої системи, асоційоване у чоловіків з неприємними відчуттями у сечівнику та слизовими або гнійними виділеннями, у жінок найбільш часто хламідоз проявляється у вигляді вагініту, уретриту і цервіциту.

Хламідіоз – одна з провідних причин запалень малого тазу і безпліддя у жінок. У жінок із запальними захворюваннями малого таза трубна (позаматкова) вагітність реєструється в 7-10 разів частіше, ніж у тих, хто не має запалення. Перенесені запальні захворювання малого таза у 15% жінок залишають ускладнення у вигляді спайок маткових труб і яєчників, що служить причиною серйозних болів.

Хламідіоз підвищує ризик придбання ВІЛ при статевих контактах внаслідок того, що запалена слизова сечостатевої системи стає менш стійка до дії інфекційних агентів. Вагітні жінки можуть передавати хламідіоз новонародженим під час пологів, що може викликати хламідійну пневмонію або кон’юнктивіт.

Основні прояви хламідіозу

Прояви хламідіозу у жінок:

• легко виникає кровоточивість шийки матки;
• слизистоогнійні вагінальні виділення;
• кровотечі в міжменструальний період;
• виділення з шийки матки;
• порушення сечовипускання;
• біль внизу живота.

Прояви хламідіозу у чоловіків:

• слизові або слизово-гнійні виділення з сечовипускного каналу;
• дискомфорт при сечовипусканні;
• часті позиви до сечовипускання;
• біль у мошонці;
• неприємні відчуття в промежині.

Шляхи передачі хламідіозу та інкубаційний період

Інкубаційний період при хламідіозі становить в середньому від 7 до 21 дня після зараження. Інкубаційний період – це час від попадання збудника в організм, до перших ознак хвороби. У рідкісних випадках інкубаційний період скорочується до декількох днів.

Передається хламідіоз при статевих контактах. Шляхи передачі через предмети побуту дуже рідкісні.

Вхідними воротами для інфекції служать статеві органи людини: у чоловіків це поверхня сечівника, а у жінок канал шийки матки і сечовипускний канал.

Початок захворювання часто відбувається непомітно для людини. Хламідіоз не викликає бурхливих запальних реакцій і може легко маскуватися, особливо у жінок. Як правило, виявляють хламідіоз вже тоді, коли у пацієнта розвиваються ускладнення. Саме ускладнення хламідіозу приводять людину до лікаря. У програмі обстеження сексуально активних пацієнтів зі скаргами на занепокоєння в сечостатевій системі обов’язково повинні бути проведені аналізи на хламідіоз.

Діагностика хламідіозу

В даний час саме широке поширення, завдяки чутливості і специфічності, придбала методика ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція. Суть цієї методики в тому, що в пацієнта беруть матеріал, який містить ДНК збудника. При цьому не важливо, живий він чи мертвий. За допомогою ферменту полімерази відбувається багаторазове копіювання виявленої ДНК до такої кількості, щоб його можна було легко ідентифікувати. Теоретично досить одного фрагмента ДНК для виявлення бактерії у виділеннях.

Завдяки швидкості і точності метод ПЛР є зараз «золотим стандартом» діагностики хламідіозу. Мінус методу в тому, що при проведенні ПЛР важко діагностувати момент, коли лікування хламідіозу слід припинити, так як фрагменти генетичного матеріалу бактерій можуть визначатися ще деякий час (до тижня) в матеріалах пацієнта.

Культуральний метод діагностики хламідіозу

Цей метод самий чутливий і специфічний. Суть культурального методу полягає в тому, що від хворого отримують матеріал, в якому містяться хламідії і переносять його на спеціальне поживне середовище. Живильне середовище для хламідій містить спеціальні живі клітини. Це необхідно, тому що хламідія це внутрішньоклітинний збудник хвороби. Живильні середовища з клітин коштують досить дорого і тому їх не застосовують для масової діагностики. Час діагностики при використанні культурального методу визначення хламідіозу складає до 72 годин.

Імунофлюоресцентний метод діагностики хламідіозу

Використовують досить часто. Суть його полягає в тому, що клітинний матеріал, взятий у пацієнта, обробляють спеціальним складом, що містить антитіла до хламідій. При наявності хламідій в матеріалі антитіла фіксуються до них. Потім на зразок наносять барвник, який в свою чергу фіксується до антитіл. Барвник має здатність світитися при ультрафіолетовому опроміненні. Таке світіння називається люмінесценція. Люмінесценцію матеріалу від хворого спостерігають в спеціальний мікроскоп. Імунофлюоресцентний метод має таки недостатню точність і специфічність – близько 80% і в цьому його головний недолік. Ще один недолік в тому, що процес дослідження залежить від дослідника, тобто можливий вплив людського фактора.

Цитологічний метод діагностики хламідіозу

Заснований на забарвленнях клітин, взятих у хворого, та ідентифікації за допомогою світлового мікроскопа змін, що відбуваються в ядрі і цитоплазмі уражених клітин. Методика настільки залежна від дослідника і неточна, що приймати до уваги її варто тільки тоді, коли недоступні більш досконалі методи діагностики.

Серологічний метод діагностики хламідіозу

Серологічний метод заснований на виявленні в крові пацієнта антитіл до хламідій. Антитіла – це білки, які утворюються в організмі при зустрічі з інфекцією і після її зникнення присутні в ньому в мінімальних кількостях, забезпечуючи «пам’ять» для імунітету.

Застосування методу з одного боку малочутливе, тому що як мінімум 50% людей, які захворіли хламідіозом сечостатевої системи, не виробляють антитіл до хламідій через те, що інфекція носить локалізований характер. З іншого боку, якщо у людини виявляють антитіла до хламідій, це можуть бути антитіла, які залишились після попередньої зустрічі пацієнта з цією інфекцією. Тому діагностика хламідіозу за допомогою виявлення антитіл у крові позбавлена практичної користі.

Ускладнення хламідіозу

Ускладнення при хламідіозі часто бувають також першим симптомом, який змушує людину звернутися до лікаря. У чоловіків уражається сечівник, потім передміхурова залоза, яєчка і його додатки. Відповідно може виникати уретрит, простатит, фунікуліт, епідидиміт і орхіт. Після лікування в цих органах часто залишаються рубці, які перекривають хід сперми по протоках і викликають безпліддя.

Для діагностики ускладнень при хламідіозі у чоловіків широко використовується трансректальне УЗІ передміхурової залози.

Ускладнення хламідіозу у жінок пов’язані з висхідною інфекцією. Спочатку запалення локалізується в каналі шийки матки, викликаючи цервіцит. Потім, з плином часу інфекція піднімається вище і вражає матку, викликаючи ендометрит, маткові труби і додатки, викликаючи сальпінгіт і сальпінгоофорит. Тривалий запальний процес може призводити до виникнення ерозії шийки матки, спайок маткових труб і яєчників і до порушення їх прохідності. Це викликає безпліддя у жінок. Також до ускладнень відносять інфікування плоду під час пологів.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу повинні проходити обидва статевих партнера. Існує відмінність в лікуванні свіжих і хронічних захворювань. При свіжих формах хламідіозу вибір лікування здійснюється з урахуванням локалізації ураження. При хронічних формах обов’язково проводять імуностимуляцію.

Лікування хламідіозу здійснюється індивідуально, враховуючи специфіку кожного пацієнта, однак є загальні принципи лікування. Хламідії є внутрішньоклітинними збудниками і тому можуть бути захищені від дії антибіотиків.

Для того, щоб цього не сталося вибирають антибіотики, які свідомо добре проникають всередину клітини, а також у вогнища ураження.

Найчастіше доводиться стикатися з хронічними формами хламідіозу. Це пов’язано з тим, що в ранньому періоді пацієнт може не відчувати хворобливих відчуттів і звертається до лікаря тільки тоді, коли розвиваються ускладнення. При тривало існуючому запаленні вогнище починає відгороджуватися від здорових тканин бар’єром.Через цей бар’єр дуже важко проходять антибіотики. Також при хронічному процесі організм людини починає послаблювати імунний контроль за інфекцією.

Тому завданням при лікуванні хронічного хламідіозу є забезпечити підвищену доступність антибіотика і поліпшити проникність тканинних бар’єрів, що огороджують запалені ділянки. Для цього застосовується комплекс заходів у вигляді імуностимуляторів та місцевого лікування. Також на цьому тлі для лікування хламідіозу застосовуються антибіотики. Часто достатньо 17 днів лікування для повного лікування хронічного хламідіозу, ускладненого простатитом або аднекситом.

Хламідіоз

Хламідіоз – це інфекційне захворювання, яке вражає органи сечовидільної, репродуктивної, дихальної системи, травного тракту, а у запущеній стадії – центральну нервову систему. Хламідіоз належить до найпоширеніших захворювань, які передаються статевим шляхом. На сьогоднішній день офіційна статистика вказує на сотні мільйонів заражених у всьому світі.

Фахівці клініки “Мед Сіті” у Києві знають, як лікувати хламідіоз, та успішно доводять це своєю щоденною практикою. Ми використовуємо лише ті методики діагностики та лікування, які рекомендовані міжнародною медичною спільнотою!

Розглянемо важливі питання:

• Що таке хламідіоз і звідки він береться?
• Які основні симптоми хламідіозу?
• Хламідіоз – як визначити захворювання?
• Хламідіоз – який аналіз здавати з появою симптомів?
• Чи лікується хламідіоз у жінок та чоловіків?
• Хламідіоз – чи можна вилікувати повністю?
• Як профілактувати хламідіоз?

Хламідіоз – види та причини розвитку захворювання

Хламідіоз викликається групами специфічних бактерій: Chlamydia, Chlamydophila.

Основні заразні штами:

• Chlamydia trachomatis – найбільш поширений вид, що викликає урогенітальний хламідіоз;
• Chlamydia psittaci – викликає оральний хламідіоз (ураження порожнини рота);
• Chlamydia pneumoniae – викликає небезпечну неспецифічну пневмонію.

Хламідіоз – як передається захворювання? Інфекція вважається досить заразною, незважаючи на те, що вона відноситься до ЗПСШ, захворіти можна й іншими способами.

Хламідіоз шляху передачі:

• Статевий акт (у тому числі нетрадиційні варіанти) – понад 90% випадків;
• Побутовий шлях – через загальні рушники та інші предмети гігієни;
• Ятрогенний шлях – внаслідок медичних процедур (контакт із кров’ю, погано простерилізовані інструменти).

Також окремо виділяють вертикальний шлях зараження – від зараженої матері до плоду. Більш сприйнятливі до зараження хламідіозом жінки, період інкубації становить від 14 днів до 2 місяців.

Хламідіоз – симптоми

Небезпека хламідіозу полягає в тому, що більше половини випадків протікає безсимптомно до розвитку серйозного запалення і навіть ускладнень. Через це хворі активно заражають статевих партнерів, не підозрюючи наявність патології. При тривалому існуванні в організмі бактерії набувають особливої ​​форми, і можуть “ховатися” всередині клітин, не виявлятися навіть під час діагностики, і викликати рецидиви захворювання за сприятливих для себе умов. При діагнозі хламідіоз виділення відіграють ключову роль у підозрі діагнозу, вони можуть бути каламутно-білими, сірими, жовтими, гнійними і навіть із домішкою крові.

Хламідіоз у жінок

Хламідіоз у жінок може виявлятися різними симптомами, при цьому їхня комбінація залежить від стадії, імунного статусу, віку, наявності супутніх захворювань.

Хламідіоз – симптоми у жінок:

• Виділення з уретри серозно/жовто-зеленого кольору (особливо вранці);
• Періодична поява крові при сечовипусканні;
• Різі та свербіж в уретрі;
• Прискорене сечовипускання;
• Помірний набряк, почервоніння вульви;
• Порушення менструального циклу;
• Дисбактеріоз піхви;
• Дискомфорт над лоном;
• Слабкість, незначне підвищення температури.

Хламідіоз хронічний у жінок

Хронічний хламідіоз у жінки може розвинутись вже через кілька місяців з моменту зараження. Патологія набуває хвилеподібного характеру за відсутності лікування, або за його неефективності. Високий ризик хронічної форми у жінок з імунодефіцитом, нестабільним статевим життям. Для жінки хронічний хламідіоз небезпечний розвитком серйозних ускладнень з боку репродуктивної системи та онкологією. При встановленні діагнозу хронічний хламідіоз симптоми у жінок з’являються після переохолодження, статевого акту, менструації на тлі ГРВІ та інших станів. Симптоматика може пройти раптово без лікування.

Хламідіоз у чоловіків

У чоловіків шанс заразитися хламідіозом дещо нижчий за рахунок анатомічних особливостей. Бактерія вражає органи репродуктивної та сечовидільної системи, на різних стадіях спостерігаються симптоми запалення тих чи інших структур (уретри, придатків яєчка, насіннєвих канатиків, сечового міхура тощо)

Хламідіоз ознаки у чоловіків:

• Виділення з уретри;
• Свербіж та печіння в уретрі;
• Неприємні відчуття при еякуляції;
• Набряк та біль у яєчках;
• Прискорене сечовипускання;
• Дискомфорт у нижніх відділах живота;
• Зниження лібідо;
• Підвищена втома.

Хронічний хламідіоз у чоловіків

У гострій фазі хламідіоз у чоловіків протікає майже безсимптомно або проявляється виділеннями та дискомфортом в уретрі. У хронічній стадії з’являються симптоми поширення інфекції на репродуктивні органи. У багатьох випадках зниження лібідо змушує чоловіка звернутися до лікаря, який вже визначає причину – хронічний хламідіоз.

Хламідіоз при вагітності

Вагітність та хламідіоз – погане поєднання. При плануванні вагітності необхідно пройти аналізи на ЗПСШ заздалегідь і за необхідності провести превентивне лікування. Гінекологи також призначають дослідження на ЗПСШ жінкам з вагітністю. Це дуже важливо, оскільки хламідії можуть вплинути і на саму матір, і на плід. При діагнозі хламідіоз симптоми у вагітних загалом мало відрізняються від аналогічних у невагітних жінок.

Ризики при вагітності:

• Пригнічення імунної системи матері;
• Активація умовно-патогенної флори піхви – дисбіоз;
• Проникнення інфекції у навколоплідні води;
• Плацентарна недостатність;
• Хронічна гіпоксія плода;
• Передчасні пологи;
• Слабкість родової діяльності.

Хламідіоз – ознаки ускладнень

нфекція хламідіоз у жінок і чоловіків здатна викликати різноманітні ускладнення, у тому числі, досить небезпечні для життя:

• Хронічні форми запалення – уретрит, епідидиміт, простатит, цистит, сальпінгоофорит, ендоцервіцит;
• Ураження інших органів – бронхи та легені, серце, суглоби, головний мозок, зоровий апарат;
• Синдром Фітца-Хью-Куртіса – гострий перитоніт, перигепатит та асцит;
• Хвороба Рейтера – специфічний уретрит+кон’юнктивіт+артрит, ураження шкіри, запалення статевого члена.

Хламідіоз – діагностика

Виявити хламідіоз, коли проявляється лише неспецифічна симптоматика (слабкість, зниження лібідо, періодичний дискомфорт у животі), досить складно. Тому важливо регулярно відвідувати лікаря та проходити необхідні обстеження, щоб не допустити розвитку хронічної форми та ускладнень.

Хламідіоз діагностика:

1. Огляд, збирання анамнезу, виявлення типових симптомів;
2. Лабораторні дослідження:
   • Цитологія – мікроскопія мазка;
   • Мікробіологічна діагностика – посів флори на живильне середовище;
   • Серологія – ПІФ, РІФ, ІФА (аналізи крові на антитіла);
   • ПЛР – виявлення ДНК хламідій.
3. Інші обстеження за потреби: УЗД, КТ, МРТ, гістероскопія, цистоскопія та інші.

Хламідіоз – лікування

Для лікування хламідіозу лікар застосовує комплексні методики:

• Антибіотикотерапія (обов’язково!);
• Протигрибкова терапія (за потреби);
• Місцеве лікування – антисептики, протизапальні засоби;
• Імуномодуляція та імунотерапія;
• Вітаміни та антиоксиданти;
• Пробіотики;

Лікар підбирає антибіотик, виходячи з результатів діагностики, а також ґрунтується на супутніх захворюваннях, наявності алергічних реакцій. Якщо інфекція у Вас не вперше, обов’язково повідомте спеціаліста, як ви лікували хламідіоз у минулому. Це необхідно для підвищення ефективності терапії, попередження ускладнень.

Профілактика хламідіозу

Знизити ризик захворювання на хламідіоз можна практично до 0, якщо дотримуватися ряду нескладних правил:

• Обмежити кількість статевих партнерів;
• Завжди користуватись контрацепцією;
• Не використовувати чужі предмети гігієни;
• Регулярно відвідувати уролога/гінеколога для профілактичного огляду.

Лікування хламідіозу в “Мед Сіті” у Києві

Медичний центр “Мед Сіті” є одним із лідерів у галузі гінекологічної та урологічної допомоги в Україні. Наша головна мета – надання якісної та ефективної медичної допомоги.

Для лікування хламідіозу фахівці “Мед Сіті” застосовують найбільш сучасні методи, базуючи тактику на результатах діагностики, власному клінічному досвіді та міжнародних рекомендаціях.

Звертаючись до “Мед Сіті”, Ви отримуєте:

• Якісну діагностику;
• Індивідуальний план лікування;
• Доступ до передових медичних технологій;
• Комфортний сервіс;
• Чесну вартість послуг.

Якщо Ви помітили симптоми хламідіозу, або хочете пройти обстеження з профілактичною метою, запишіться на прийом до фахівця “Мед Сіті” зручним для Вас способом – телефоном або онлайн на сайті. Ціни на консультації лікарів, маніпуляції та операції завжди знаходяться у відкритому доступі на нашому сайті!

Поширені запитання

Як передається хламідіоз?

Урогенітальний хламідіоз передається переважно статевим шляхом. В окремих випадках можливий побутовий шлях зараження – через загальні предмети гігієни.

Через скільки проявляється хламідіоз після зараження?

Перші симптоми хламідіозу з’являються через 14 днів – 2 місяці після зараження. Довгий час хвороба в активній фазі може не проявлятися.

Підозрюю хламідіоз до якого лікаря звернутися?

Лікуванням хламідіозу займаються урологи та гінекологи (у жінок), урологи та андрологи (у чоловіків).

Чи можливо повністю вилікувати хламідіоз?

Хламідіоз виліковується повністю у гострій фазі захворювання. При діагнозі хронічний хламідіоз лікування може тривати більше часу, зокрема кілька курсів. Латентний хламідіоз може зберігатися у клітинах протягом усього життя.

Чи небезпечний хламідіоз при вагітності?

У деяких випадках хламідіоз у вагітних може спричинити ускладнення з боку матері та плоду, у тому числі гіпоксію, імунодефіцит, передчасні пологи тощо.