Підвищена кислотність шлунка: коли не можна ігнорувати і як цьому запобігти?
Підвищена кислотність шлунка є однією з найпоширеніших проблем, з якими люди стикаються в повсякденному житті.
Одним із завдань шлунка є вироблення шлункового соку. Цей секрет, одним із основних компонентів якого є соляна кислота, бере участь у складному процесі травлення й відіграє провідну роль у розщепленні та перетравленні їжі. Концентрація соляної кислоти впливає на pH-середовище. Нормальний кислотно-лужний баланс забезпечує правильну роботу шлунка. Однак якщо концентрація соляної кислоти стає більшою, ніж необхідно для нормального травлення (підвищена кислотність), це може подразнювати ніжну слизову оболонку шлунка та стравоходу, спричиняючи суттєвий дискомфорт. Найпоширенішими симптомами підвищеної кислотності шлунка є кислотний рефлюкс, печія, нудота, здуття живота. Інші симптоми можуть включати розлад травлення, біль у животі. Підвищена кислотність може призвести до розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема виразки шлунка.
При лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із кислотністю, з метою зменшення вироблення шлункової кислоти та забезпечення тривалого полегшення стану застосовують інгібітори протонної помпи (ІПП). Уперше ІПП — омепразол — було синтезовано у 1979 р. Наразі на ринку доступний широкий вибір препаратів з таким міжнародним непатентованим найменуванням (МНН). На нашому ринку він представлений, зокрема, таким брендом, як Омез.
Випадковий кислотний рефлюкс або печія зазвичай не завдають шкоди. Для того щоб швидко позбутися епізодичної печії, можуть застосовувати антацидні препарати, похідні альгінової кислоти та їх комбінації. Однак якщо епізоди печії відмічають постійно протягом тривалого часу (більше 6 тиж), слід звернутися до свого лікаря загальної практики, адже це може свідчити про розвиток хронічного захворювання.
Підвищена кислотність шлунка може бути пов’язана з різними факторами, серед яких, зокрема, неправильне харчування, шкідливі звички, хронічний стрес тощо. Тож для того щоб позбавитися від епізодичних симптомів підвищеної кислотності шлунка, варто внести певні зміни у своє життя.
Зокрема, слід уникати дуже жирної та гострої їжі, а також переїдання — це може підвищити тиск у шлунку, що, у свою чергу, може зумовлювати підвищення частоти та/або тяжкості рефлюксу. Їсти необхідно помірно та не поспішати. Також якщо ви зазвичай споживаєте за один раз великі порції, може бути доцільним зменшити їх об’єм, але їсти частіше: наприклад не 3 рази, а 5 разів на день. Може стати у нагоді ведення записів про прийоми їжі: так ви можете виявити закономірність, після яких страв (або напоїв) з’являються симптоми, та уникати їх.
Не варто лягати одразу після прийому їжі. Коли ви стоїте або навіть сидите, сила тяжіння сама по собі допомагає утримувати кислоту в шлунку, де їй і місце. Краще завершувати прийом їжі приблизно за 3 год до сну.
Одразу після їди слід уникати інтенсивних фізичних вправ. Так, прогулянка після обіду може бути корисною, а от від більш напруженого тренування, особливо якщо воно передбачає нахили — слід відмовитися.
Варто відмовитися і від такої шкідливої звички, як паління: нікотин може подразнювати клапан між стравоходом та шлунком (нижній стравохідний сфінктер), через що шлункова кислота може повертатися в стравохід, викликаючи печію.
Також слід уникати надмірної тривоги та стресу.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
Лікарі назвали причини розладу шлунку та способи його позбутися
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У шаленому ритмі сучасного життя ми не завжди можемо дотримуватися правильного харчування. Нехтування сніданком, постійні перекуси, споживання їжі на ходу або вечірнє переїдання однозначно не корисні для нашого організму та викликають порушення у його роботі. Так, часто ми скаржимося на розлади шлунку, які, як правило, не призводять до серйозних наслідків, однак можуть значно погіршувати якість життя та знижувати працездатність.
Диспепсія (так називають розлади шлунку лікарі) може настигнути будь-кого, але якщо вона є хронічною, то зволікати з обстеженням не варто. Спеціалісти Clevelаnd Clinic розповіли про причини та симптоми розладу та порадили, як йому запобігти.
Розлад шлунку – розповсюджений стан, який проявляється болісними відчуттями або печінням у шлунку. У більшості випадків покращення можна досягти змінами у раціоні або прийомом ліків, однак іноді тривала диспепсія може свідчити про розвиток серйозних захворювань.Як розпізнати диспепсію?
Як правило, розлад шлунку проявляється наступними симптомами:
Кислуватий присмак у роті;
Болісні відчуття або печіння у шлунку або верхній частині живота;
Здуття.Причини розладу шлунку
Іноді неможливо встановити причину, яка призводить до порушення роботи шлунково-кишкового тракту. У такому випадку лікарі говорять про функціональний розлад шлунку. Водночас у більшості випадків диспепсію викликає надмірне вживання алкоголю або кофеїну, велика кількість жирної, солоної або кислої їжу в раціоні, перебування у постійному стресі або тривозі, прийом деяких ліків, особливо натщесерце.
Крім того, розлад шлунку може бути симптомом іншого захворювання, наприклад гастриту, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, виразки шлунку, хіатальної грижі, синдрому подразненого кишківника тощо.Як діагностувати розлад шлунку?
Якщо розлади шлунку повторюються регулярно або їх симптоми погіршуються, варто звернутися до спеціаліста. Попередній діагноз може бути встановлено на основі ваших скарг та аналізу наявних симптомів, харчових звичок та способу життя. Намагайтеся якомога точніше пояснити свої відчуття та можливі тригери, що викликають погіршення роботи шлунку, наприклад продукти, після споживання яких буває розлад.
За потреби, для підтвердження діагнозу, спеціаліст може призначити ряд додаткових обстежень, наприклад:
Лабораторні аналізи крові для перевірки роботи печінки, нирок та щитоподібної залози;
Тест на визначення наявності в організмі бактерії Helicobacter Pylori;
Рентген, ендоскопія або комп’ютерна томографія для встановлення можливих внутрішніх проблем.Як лікувати розлад шлунку?
Як правило, якщо диспепсія турбує людину час від часу, для покращення свого стану достатньо змінити свій раціон та виключити з нього надмірну кількість жирної та гострої їжі, алкоголю, кофеїну та газованих напоїв.
Водночас, якщо до розладу шлунку призводять інші проблеми в організмі, може бути рекомендоване медикаментозне лікування, спрямоване на усунення першопричини. До основної терапії належать:
Антациди: засоби для нейтралізації шлункової кислоти;
Антибіотики: призначаються у разі наявності в організмі бактеріальної інфекції, що призводить до диспепсії;
Інгібітори протонної помпи: знижують кислотність шлунку;
Блокатори Н2: зменшують продукування шлункової кислоти та допомагають при пептичних виразках.
Крім того, ви самостійно можете впливати на роботу травної системи та запобігти виникненню розладу шлунку. Для цього збалансуйте раціон, уникайте хронічного стресу, не наїдайтеся перед сном, позбудьтеся шкідливих звичок (наприклад, паління та вживання алкоголю), будьте обережними при прийомі деяких ліків, наприклад аспірину.
Нетривалий розлад шлунку може з’явитися у будь-кого навіть без явної причини. Однак якщо диспепсія заважає повноцінному життю та знижує працездатність, слід звернутися за допомогою, а також переглянути щоденний раціон та спосіб життя та налагодити їх з максимальної користю для здоров’я.
Раніше OBOZREVATEL розповів про причини запалення шлунку. Лікарі наголосили, що тривале неправильне харчування, хронічний стрес та прийом медикаментів може викликати гастрит.
Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета – максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.