Заборона на звільнення працівників з роботи за власним бажанням наразі відсутня. Відповідно до вимог статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Термін на звільнення працівника за власним бажанням за відсутності поважної причини становить два тижні. Якщо ж особа назвала причину, через яку їй потрібно раніше звільнитися, тоді цей термін відпрацювання не застосовується.
Підстави звільнення
- Щодо робітників: систематичне невиконання норм виробітку, порушення технологічної дисципліни та ін.
- Щодо керівних працівників, спеціалістів і службовців: невчасне і неякісне виконання службових обов'язків, прийняття помилкових рішень, брак достатніх знань, наявність рішення атестаційної комісії тощо.
Єдиною новою підставою звільнення з ініціативи роботодавця є звільнення з причин неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Кого не можна звільняти Перелік таких працівників зазначено в ст. 184 КЗпП, до них відносяться вагітні жінки, неповнолітні, батьки, які самостійно виховують дітей, працівники, що перебувають на лікарняному тощо.
Що буде, якщо не відпрацьовувати два тижні Якщо ж працівник не назвав поважної причини та не збирається відпрацьовувати два тижні – тоді роботодавець може звільнити його за прогули, згідно з чинним законодавством.
У разі звільнення працівника роботодавець має оформити відповідний наказ (розпорядження), який повинен містити підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю Кодексу законів про працю України, та ознайомити працівника з …