Заміна паспорта (обмін на ID, псування, зміна прізвища)

Внутрішній паспорт – це основний документ, який засвідчує особу і громадянство свого власника. Заміна паспорта в Києві та Україні можлива лише за певних обставин, описаних у законі. Ці ситуації ми і постараємося докладно описати і розібратися в нюансах заміни.

На даний момент в Україні діє два види внутрішніх паспортів:

• Старого зразка 1994 року, у вигляді синьої книжечки
• Нового зразка, 2016 року у вигляді пластикової ID-карти.

Головні відмінності пластикової ID-картки від документа старого зразка

1. ID-картка видається на 10 років дорослій людині і на 4 роки, особам, які не досягли 18 років. Раніше громадянський паспорт України був безстроковим (потрібно тільки вклеювати фото по досягненні 25 і 45 років). Тепер нову ID-картку потрібно обов’язково поміняти після закінчення терміну її дії.
2. На електронному носії (чіпі) ID-картки зберігаються персональні дані власника: цифрове фото, підпис, відбитки пальців та ін.
3. Заміна паспорта на ID надає можливість поїздки в ряд країн за кордоном без закордонного паспорта: Росія, Білорусь, Туреччина і ін
4. Ідентифікаційний код (ІПН) тепер нанесений безпосередньо на ID-картку і можна не носити з собою листок, як раніше.

З січня 2016 року в Києві і Україні загалом скасували виготовлення внутрішніх паспортів старого зразка, тому тепер можна змінити, замінити чи отримати тільки ID-карту, відновити стару синю книжечку вже неможливо! Якщо Вам потрібна термінова заміна документа і територіально Ви знаходитеся в Києві, швидше за нас Вам ніхто не допоможе, дзвоніть і ми з радістю запропонуємо всі варіанти відновлення, заміни старої книжечки на ID-карту.

Ціни та терміни заміни паспорта в Києві

У яких випадках Вам потрібна заміна паспорта України?

Заміна паспорта України при зміні прізвища/імені

При вступі в шлюб одна людина з подружжя може взяти прізвище іншої: у цьому випадку заміна паспорта проводиться на підставі свідоцтва про шлюб.

Також заміна необхідна при зміні прізвища/імені за власним бажанням на підставі заяви в РАЦС): необхідно надати в момент оформлення свідоцтво про зміну імені/прізвища. При зміні прізвища/імені на заміну Вам дається 30 днів, після чого документ вважається недійсним.

Хотілося б відзначити і той факт, що при наявності вже у Вас на руках ID-картки (як основного документа, який підтверджує особу) при зміні прізвища/імені – необхідно буде змінити вашу стару ID-карту на ID c новим прізвищем.

Шлюб був зареєстрований в іншій країні, що потрібно для заміни? Перше що потрібно зробити – проставити апостиль на свідоцтві про шлюб і зробити нотаріально завіренний переклад на українську мову (бажано в Україні! Штамп бюро перекладів теж українською мовою). Детальніше можна ознайомитись за посиланнями в розділах – «Апостиль свідоцтва про шлюб або розлучення» і «Переклад свідоцтва про народження, шлюб». Зверніть увагу, транслітерація може змінюватися при перекладі! Тому перш ніж робити заміну, подивіться, як буде писатися Ваше нове прізвище.

Заміна паспорта на ID замість вклейки фото в 25 і 45 років

Дуже часто ми чуємо запитання: «Потрібна термінова заміна у 45 років або 25 років! Що робити? Можливо відновити/ поміняти документи в Києві? Прострочив заміну фото в 45 або 25 років і тепер терміново потрібно замінити на ID». Отже, Ви можете зробити заміну паспорта старого зразка на ID-картку при досягненні 25 і 45 років або вклеїти фото, протягом 30 днів після настання дня народження. Якщо Ви не встигли за 30 днів, то потім у Вас лише один варіант – заміна на ID-картку і адміністративний штраф! Якщо Вам важлива швидкість і чіткий план дій, наберіть нас, ми завжди раді допомогти.

Псування паспорта (відновлення при псуванні).

Крім тих випадків, коли документ зносився (сторінки потрепались або надірвані, фотографія неякісна або вицвіла від часу, помалювали/випрали) він вважається недійсним ще й при проставленні штампів іноземними державами. Наприклад, вид на проживання іншої країни або штампи перетину кордону повинні ставитися тільки в закордонному паспорті – не у внутрішньому паспорті громадянина України! В іншому випадку Ви маєте потребу в заміні паспорта України.

Заміна паспорта на ID за власним бажанням.

Ви завжди можете поміняти паспорт старого зразка на нову ID-карту без особливих на те причин. Процедуру заміни в Україні та Києві зокрема уповноважена здійснювати Державна міграційна служба (ДМС) України! Також приймати документи на заміну паспорта може Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Важливо! Щоб поміняти паспорт необхідна особиста присутність заявника і на подачі, і на видачу!

Які документи потрібні для заміни паспорта України?

• Внутрішній паспорт або ID-карта (при зміні прізвища з ID на ID)
• Ідентифікаційний код (ІПН)
• Свідоцтво про шлюб (при зміні прізвища у зв’язку з укладенням шлюбу)
• Свідоцтво про зміну прізвища/імені (у разі зміни прізвища/імені за власним бажанням)
• Закордонний паспорт (бажано)
• Свідоцтво про народження (для зони АТО і Криму)
• Водійські права (для зони АТО і Криму)
• Довідка переселенця (зона АТО і Криму). Детальніше, як отримати довідку переселенця в Києві за 1 годину можна ознайомитись в розділі за посиланням – «Довідка переселенця».

Наші фахівці допоможуть Вам розібратися навіть з найскладнішими ситуаціями! Терміново провести заміну паспорта в Києві або просто поміняти паспорт на ID, якщо прописка в зоні АТО (Донецька, Луганська області) і Криму – не проблема. Коли не знаєте з чого почати і як краще діяти – телефонуйте нам! Компанія «Паспорт +» має величезний досвід в роботі з найскладнішими випадками по заміні паспорта і відновленню інших документів, і ми з задоволенням Вам допоможемо!

ТОП-14 пояснень НБУ про переказ коштів за новими правилами фінмоніторингу

28 квітня 2020 року набрали чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону про фінмоніторинг. Водночас це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей, запевняють у НБУ. Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не має виникати. Щоб докладніше пояснити норми Закону, НБУ підготував відповіді на найактуальніші запитання щодо цього.

Якщо громадянин має 10 тисяч грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?

Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.

Якщо ж у громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:

– у відділенні банку, маючи з собою паспорт;

– через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають час до кінця 2020 року, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями.

Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно.

Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий Закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.

Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?

Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Банки, відповідно до вимог нового Закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч грн.

Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

Ні, не повинен. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч грн – операцій.

Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?

Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.

Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?

Ні, не потрібна. Адже усі власники карток вже ідентифіковані банками.

А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Це можливо. До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.

А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку?

Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок.

Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?

Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у Законі.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

Якщо йдеться про переказ більше 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.

Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.

Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?

Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі Закон не встановлює.

Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.

Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів.

Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги.

Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.

Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Як правильно здійснювати платежі з 28 квітня: актуальні запитання та відповіді

З 28 квітня 2020 року набирають чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Водночас це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей. Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не має виникати.

Щоб докладніше пояснити норми закону, Національний банк підготував відповіді на найактуальніші запитання щодо цього.

Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?

Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.

Якщо ж громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:

• у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
• через пристрої з функцією приймання готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Адже Національний банк встановив довготривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.

Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.

Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.

Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?

Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.

Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.

Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.

Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок.

Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тисяч гривень?

Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.

Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?

Ні, не потрібна. Адже усі власники карток вже ідентифіковані банками.

Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень.

Банки уже мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

А як щодо поповнення кредитки через термінал?

До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.

Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку?

Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок.

Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив та розуміє їхні звичайні операції.

Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?

Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу, наприклад, 10 тисяч гривень?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.

Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.

Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.

Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.

Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?

Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.

Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів.

Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги.

Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.

Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Національний банк також отримує від споживачів фінансових послуг різноманітні питання, що не належать до його компетенції. Зокрема йдеться про ідентифікацію і верифікацію:

• ріелтером клієнтів, що мають бажання придбати нерухомість;
• клієнтів під час проведення податкової консультації;
• клієнтів, що роблять ставку букмекерській конторі чи грають у лотерею;
• при купівлі дорогоцінностей на суму вищу, ніж 50 тисяч гривень;
• отримувача страхових виплат тощо.

Наголошуємо, що ці питання належать до компетенції інших фінансових регуляторів. Упевнені, що незабаром будуть надані детальні відповідні роз’яснення.