Медикаментозне лікування для сорбції компонентів шлункового рефлюксу можуть призначатися ентеросорбенти; нейтралізувати токсичні компоненти жовчі (жовчні кислоти) допомагають препарати урсодеоксихолевої кислоти.
В основі лікування рефлюкс-езофагіту – зміна стилю життя: спеціальне харчування, відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, переїдання). При рефлюкс-езофагіті відбувається повернення частково перетравленої їжі і шлункової кислоти зі шлунку назад до стравоходу.
за відсутності видимих ушкоджень слизової оболонки стравоходу (ГЕРХ) або при рефлюкс-езофагіті ступеня А, В, діагностованому ЕГДС, тривалість основного курсу лікування становить від 4 до 8 тиж; застосовують омепразол (20 мг), лансопразол (30 мг), пантопразол (40 мг), рабепразол (20 мг), езомепразол (40 мг));
Лікування Найпоширеніший спосіб лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби – застосування антацидів. Люди активно користуються таблетками та сиропами, після яких приходить полегшення.
Езофагіт – гостре або хронічне запалення стравоходу. Найчастіше страждає слизова оболонка органу, проте існують форми хвороби, за котрих ушкоджується підслизовий та навіть м'язовий шари. Захворювання рідко зустрічається саме по собі, зазвичай, його причинами стають інші патологічні стани.
Як проявляється рефлюкс? До типових симптомів рефлюксу належать: печія, відрижка повітрям та відчуття закидання шлункового вмісту в стравохід. Часто симптоми описуються як печіння за грудиною, підвищена кислотність, відрижка кислим чи біль у верхній частині живота.
Найефективніші препарати для лікування рефлюксу езофагіту. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) набула в xxi столітті характеру масової епідемії.