Обшивка парної вагонкою – як зробити правильно

Якість цілющих процедур лазні багато в чому залежить від рівня теплоізоляції парної. Утеплюючи парну, отримують зменшення тепловтрат, збереження дерев’яних конструкцій лазні. Важливим елементом теплоізоляційної системи є обшивка парної вагонкою. Для оздоблення парної зсередини необхідно застосовувати тільки натуральні матеріали. Використання вагонки дозволяє не тільки ефективно попередити тепловтрати, але й значно дешевша, ніж обшивка натуральним деревом.

Переваги застосування вагонки в лазні

Обшивка вагонкою в парній передбачає використання деревини, а невелика товщина панелей знижує вартість пристрою парної.

Перевагами використання вагонки є:

1. Регулювання вологості в бані, що перешкоджає можливості появи конденсату і грибкового ураження;
2. Легкість обробки, отримання ідеально рівної поверхні;
3. Хороша тепло- і звукоізоляція;
4. Екологічно чистий матеріал і гарний зовнішній вигляд;
5. Тривалий термін експлуатації зі збереженням первісних характеристик.

Оптимальним рішенням буде використання не просто вагонки, а євровагонки. Її відмінністю є збільшення до 8 мм пазогребневого з’єднання, і матеріал, що пройшов попередньо примусове сушіння. Маючи на звороті ламелі компенсаційні прорізи, євровагонка не розтріскується. До того ж вона бере участь у процесі вентиляції покриття. Читайте також: “Чим обшити парилку в бані – як правильно вибрати деревину”.

Види порід для обробки деревини

Найкращими деревними породами для лазні вважаються:

1. Липа, яка добре зберігає тепло, виділяючи у два рази більше ефірних олій, ніж інші дерева. Володіючи гіпоалергенними властивостями, вона ідеально підходить для організму людини;
2. Осика звичайна – за своїми лікувальними властивостями не відрізняється від липи;
3. Кедр відрізняється приємним запахом при нагріванні, довговічний, має цілющі властивості;
4. Сосна – міцна, легко переносить вогкість і набагато дешевша, ніж інші дерев’яні породи. Недолік полягає у виділенні смоли при нагріванні й з часом змінюється колір.

Набагато рідше використовується вагонка з дуба або ясена. Попри дуже високі якісні показники, ціна їх настільки висока, що не є доступною для більшості споживачів. Зробити менше ціну обшивки парної в лазні можна шляхом використання вагонки з різних порід деревини, виходячи з місця розташування.

Наприклад, в місцях контакту тіла з деревиною застосувати вагонку з твердої деревини листяних порід (модрина, осика, липа, ясен, дуб). В інших місцях цілком підійде хвойна деревина.

Варіанти монтажу вагонки

Приступаючи до оздоблювальних робіт у парній, основним питанням буде розташування вагонки в бані – вертикальне чи горизонтальне. Для вибору розташування елементів обшивки в горизонтальній або вертикальній площині необхідно враховувати не тільки естетичність, але й закони фізики, при яких холодне повітря накопичується внизу, а гаряче – підіймається вгору, до стелі.

Вертикальне розташування візуально збільшує приміщення у висоту, роблячи його візуально просторіше. Однак при цьому в межах однієї дошки спостерігаються температурні перепади через різниці температур зверху і знизу. В результаті можуть виникнути деформаційні зміни у вигляді викривлення, пропелерності та інших дефектів поверхні дошки. Крім того, в нижній частині профільованої дошки може початися процес гниття.

Важливими перевагами горизонтального розташування вагонки при обшивці парної є:

1. Рівномірність прогрівання дошки по всій її довжині;
2. Однакова вологість елементів по всій площі, що перешкоджає розвитку процесу гниття;
3. Спрощення процесу ремонту при необхідності заміни дошки.

Суттєвим є факт відсутності затікання води, що потрапила на стінку, у проміжки елементів при горизонтальному монтажі, які можливі при вертикальній обшивці. Недоліком горизонтального способу укладання є погіршення природної вентиляції, яка потребує обладнання приміщення примусовою системою вентиляції.

Конкретний вибір на користь розташування вагонки в парній вертикально чи горизонтально залежить від уподобань споживача та має свої особливості в проведенні робіт.

Встановлення вагонки в лазні

Перед тим як обшити парну, проводиться закріплення облицювання. Для цього брус кріпиться до стіни оцинкованими саморізами. Потім, визначивши будівельним рівнем пряму вертикальну лінію, встановлюють на ній брус обрешітки. Перша рейка встановлюється з кута, а наступні рейки — кроком 50-60 см рухаючись до наступного кута. Під рейки укладається шар гідроізоляції та якщо є бажання рейки обробляють негорючим захисним засобом. Обов’язково необхідно заздалегідь розуміти, як обшити парну в лазні, лише після цього приступати до роботи.

Наступним буде шар негорючого утеплювача (мінеральна або базальтова вата), що володіє прекрасними водо-, паронепроникним властивостями. Головне при цьому — забезпечити щільне прилягання утеплювача. При необхідності проводять додаткове ущільнення монтажною піною або самоклеючою стрічкою.

На мінеральну вату укладається пароізоляційний шар з фольги або звичайної плівки, який закріплюється скобами за допомогою промислового степлера. На завершальному етапі укладається вагонка вертикальним або горизонтальним способом.

Важливо вставити планки якомога рівніше, оскільки при найменшому порушенні на стіні з вагонки з’являться западини або опуклості. Якщо використовується вагонка з сосни, то необхідно провести попередню обробку, щоб прибрати смолу і плями жиру. З цією метою дерев’яні рейки змащують 25-відсотковим ацетоновим розчином.

Встановлюючи решетування та укладаючи утеплювач, при цьому відзначається місце, де будуть вентиляційні отвори. Найбільш ефективною буде вентиляція при розміщенні поруч з пічкою одного отвору під стелею, а другого — на висоті 15-30 см від підлоги. Для повітроводу використовують 100 мм гофру з алюмінію.

Оздоблення парної починається зі стелі, а перша дошка кріпиться біля входу. Для монтажу використовують кляймери, і тільки для останньої дошки застосовують фінішний цвях. Кріплять вагонку виключно прихованим методом.

Такий вибір продиктований наступними обставинами:

1. Нагріванням наскрізь закручених метизів, який може обпекти шкіру;
2. Можливістю появи на метизах іржі при впливі вологої пари;
3. Неестетичністю зовнішнього вигляду при відкритому кріпленні.

Кріплять дерев’яну вагонку за допомогою кляймерів або саморізів. Кляймер — так називають кріпильну скобу, їх виготовляють з оцинкованого заліза та прикручують до решетування саморізами. Перевагою кляймерів є відсутність пошкодження листів вагонки при встановленні. Висота кляймерів залежить від виду матеріалів, для євровагонки вона становить 4 мм, а для дерев’яної вагонки висота становить до 5 мм.

Як класти вагонку в лазні залежить від способу монтажу. При вертикальному розташуванні укладання починається з кута, з кріпленням крайньої дошки в спеціальній скобі – кляймері. Роботи починаються з лівого кута, розташовуючи дошку довжиною менше раніше покладеної на 5-10 мм, гребенем до кута.

Потім дошки прибиваються до рейок решетування посередині. Наступна дошка накриває гребенем вже прибиту дошку, і також кріпиться до рейки обрешітки. При використанні фінішних цвяхів, прибивають їх чітко під кутом. Всі наступні дошки кріпляться за такою самою схемою. При цьому постійно рівнем перевіряється правильність розташування дощок. Перед тим, як прибити останню дошку, вимірюють ширину і при необхідності її обрізають.

При горизонтальному монтажі прибивати дошки можна починаючи зверху або знизу. Укладання горизонтально починається зі стелі кріпленням першої рейки до решетування вниз пазом. Потім дошки розташовуються максимально близько одна до одної за типом конструктора з входженням шпунта верхньої дошки в паз нижньої панелі.

Монтаж знизу догори простіший, але необхідність обрізати верхню дошку по ширині надає стіні неохайний вигляд. А при русі згори до низу зазор, що утворився після обрізання до потрібної ширини останньої дошки, можна замаскувати гарним плінтусом.

Після завершення всіх робіт за допомогою спеціальних куточків та канатиків проводиться остаточне декорування поверхні. Укоси дверних прорізів оздоблюються обрізаною до потрібних розмірів вагонкою, і обрамляються лиштвами. Для додаткового захисту від вологи проводять фінішну обробку змонтованої вагонки спеціальним складом на основі воску або на водній основі.

Оздоблення парної лазні своїми руками – від підлоги до стелі

Баню можна перетворити в ідеальне місце для відпочинку як для всієї родини, так і безлічі друзів і просто знайомих, головне при цьому приділити належну увагу найдрібнішим нюансам при її облаштуванні. У цій статті ми докладно розповімо, як зробити внутрішнє оздоблення парної своїми руками, вивчивши теоретичну частину і послідовність робіт.

Підбір матеріалів для облаштування руської лазні

Традиційним матеріалом для оздоблення парної є дерево. Якщо планується заощадити частину коштів, то краще звернути увагу на сосну, однак, не варто купувати найдешевший різновид цього матеріалу, оскільки під час експлуатації парильні неякісна сосна буде виділяти надмірну кількість смол, що не дуже добре для відвідувачів.

Найкраще звернути увагу на липу. Це дерево не дуже нагрівається, що робить відвідування лазні більш комфортним. До того ж такий матеріал не боїться високих температур, завдяки чому не втрачає своїх зовнішніх властивостей досить тривалий час.

Оздоблення парної лазні також може здійснюватися деревиною з берези, тополі та інших довговічних порід. Модрина здатна добре просихати, що допомагає створити максимально комфортний мікроклімат в парній. Необхідно розібратися, як правильно зробити парилку, щоб не допустити явних помилок.

Абсолютно неприйнятним вважається використання в якості обробки парилки неякісних деревних плит. Потрібно вибирати між дерев’яною вагонкою і масивом. Також не слід купувати ДСП, МДФ й інші схожі матеріали, оскільки вони є токсичними й пожежонебезпечними, до того ж вони бояться вологи, тобто при взаємодії з нею незабаром втрачають свої зовнішні якості.

Що стосується інших нюансів, то потрібно відштовхуватися від своїх переваг і бюджету.

Системи обігріву та вентиляції

Ядром руської лазні є піч-кам’янка. Найкращими матеріалами для спорудження такої печі вважаються натуральний камінь і цегла вогнетривка, які також можуть застосовуватися одночасно.

Цегла ідеальна тим, що здатна ефективно накопичувати тепло, камені ж дають можливість створити потрібний пар. Правильно сконструйована піч разом з якісними утеплюючими матеріалами в змозі утримувати тепло аж до 15 годин.

Обробка парилки в бані повинна бути пов’язана зі встановленням якісної вентиляції. Як правило, природної вентиляції завжди недостатньо для нормальної циркуляції повітря. Існує чимало систем вентиляцій, кожна з яких підбирається індивідуально, в залежності від умов експлуатації та інших особливостей будови лазні.

Оздоблення парної лазні своїми руками передбачає встановлення зливного отвору, призначеного для відводу води. Це не дасть накопичуватися зайвій волозі, а значить, в парильні не буде утворюватися цвіль і не виникне інших неприємних явищ.

Обробка підлоги

Для встановлення підлоги застосовується обрізна або шпунтована дошка, а сам процес складається з кількох послідовних кроків.

Спочатку ретельно рівняють основу і позбавляються від усього сміття.

Далі заливають бетонну стяжку. Якщо ж чорнова основа досить рівна, то можна обійтися і без стяжки. В такому випадку основа засипається шаром піску, товщиною десь в 10 см.

На наступному етапі на основу викладають стовпчики 25×25 см з цегли, які слугуватимуть опорою для лагів. Висота стовпчиків визначається висотою підлоги, щоб вона була вище покриття мийні не менш ніж на 15 см.

Тепер укладаються лаги та кріпляться до стовпчиків. Лаги, як правило, беруться перетином 25×25 см, а крок між ними має становити близько 100 см.

Далі укладають дошки, починаючи з найдальшого кута щодо входу в приміщення. В якості кріплення використовують оцинковані саморізи, вкручуючи їх таким чином, щоб голівки були втоплені у деревину на кілька міліметрів.

Під час укладання підлоги слід дотримуватися маленького ухилу, що становить 10 мм на кожен метр основи. Крім того, в конструкцію підлоги потрібно включити злив, достатній для своєчасного відведення води.

Роботи по обробці стін

Обшивку парної лазні найкраще здійснювати дерев’яною вагонкою. Спочатку вагонку потрібно внести в приміщення лазні та залишити її там на кілька днів для того, щоб матеріал встиг акліматизуватися (детальніше: “Чим обшити парилку в бані – як правильно вибрати деревину”). В процесі роботи весь матеріал треба буде обов’язково покрити антисептичним складом.

На початковому етапі збирається каркас. Матеріал вибирається, спираючись на розрахунковий рівень навантаження. Якщо до стін планується кріпити полиці, то каркас краще зробити з бруса, в іншому випадку можна обійтися простими рейками.

Визначаючись з типом кріплення елементів каркаса, враховуйте те, яким чином буде кріпитися вагонка. У будь-якому разі направлення каркасних брусків і рейок повинно бути перпендикулярним напрямку вагонки.

Спершу до стіни за допомогою шурупів кріпляться перша та остання рейки. Крок направляючих повинен відповідати ширині теплоізоляційних плит.

Далі поверх каркаса закріплюється гідроізоляційна плівка, після чого приступають до укладання утеплювача, в ролі якого може використовуватись мінеральна вата.

На наступному етапі приступають до укладання шару пароізоляції. Для закріплення окремих листів матеріалу найкраще скористатися будівельним степлером.

Далі, при обробці парної власноруч, приступають до монтажу вагонки. Кріплення листів починається з віддаленого кута. В якості кріплень використовуються саморізи або інші схожі кріплення.

Після того як всі стіни обшиті, можна переходити до обробки стелі. Обробляти стіни лаками або фарбами вкрай небажано.

Монтажні роботи по обробці стелі

Стелю в парній найкраще обшити вагонкою. В якості каркаса можна використовувати обрізну дошку або бруски. Крок решетування повинен відповідати ширині плит утеплювача. Поверх каркаса кріпиться шар водонепроникного матеріалу.

Далі заповнюються проміжки каркаса утеплювачем, як правило, базальтовою ватою. При цьому плити матеріалу потрібно ретельно вирівнювати для того, щоб виключити появу яких-небудь зазорів і просвітів.

Тепер на утеплювач закріплюється до балок шар пароізоляційного матеріалу за допомогою будівельного степлера. Укладання слід проводити з напуском у 20-30 см. Стики проклеюються алюмінієвим будівельним скотчем.

На наступному етапі обробки парилки в лазні своїми руками переходять до монтажу вагонки. Смуги вагонки кріпляться до рейок, дотримуючись при цьому зазору між крайнім рядом і стіною в 1,5-2 см. Це необхідно для того, щоб повітря могло безперешкодно циркулювати за обшивкою (детальніше: “Обшивка парної вагонкою – як зробити правильно”).

Після обшивки всієї поверхні стелі можна приступити до монтажу лав.

Встановлення лавок в лазні

Зовнішній вигляд і розміри лавок у парильні можуть бути будь-якими, все залежить лише від уподобань та фінансових можливостей господаря.

Головне, щоб матеріал для парилки в лазні в такому випадку був підібраний правильно. Під час підбору матеріалу варто враховувати, що майбутні лавки встановлюються в парильні, яка є приміщенням з постійною надмірною вологістю і високою температурою.

Деревина повинна бути без сучків, смол, і не викликати алергію. Найчастіше при будівництві лавок вибирають тополю, дуб, осику або липу.

Зазначені сорти дерев мають низку незаперечних переваг:

• з них не виступають смоли та інші шкідливі елементи в процесі нагрівання;
• швидке висихання;
• мають приємний запах;
• не нагріваються до температур, здатних обпалити шкіру;
• мають приємний вигляд;
• приємні по тактильним відчуттям.

Приємно, коли полиці у парильні мають округлені кінці – так зручно і красиво. Краще встановлювати їх у два-три поверхи біля стіни навпроти кам’янки. Хоча кожен має право коригувати проєкт, виходячи зі своїх уподобань.

Варто відзначити, що полиці слід розташовувати на достатній відстані від печі, щоб люди випадково не отримали опік від зіткнення з агрегатом. Потрібно знати, як зробити полиці в лазні правильно з точки зору безпеки. Якщо в якості фінішного покриття використовувалася штукатурка, або ж була залишена просто кладка, відстань до полиць не повинна бути менше ніж 50 см.

Між стелею лазні та верхньою полицею також слід дотримуватися відстані – вона повинно знаходитися в проміжку від 1 до 1,2 метра.

Організація освітлення в парилці

Щоб обробити парилку як слід, потрібно правильно продумати освітлення. При цьому варто спиратися на особливості мікроклімату лазні – високу температуру і вологість. Світильники в ній повинні встановлюватися чітко по кутах або у самої стелі, тому що в таких місцях прогріте повітря слабше за все, до того ж світло, виходячи з такого розташування, буде максимально приємним для очей.

Для отримання найбільш м’якого і розсіяного світла краще використовувати світильники оптичного типу. На відміну від звичайних ламп, вони належать до найбільш безпечних приладів, які можна використовувати в таких екстремальних умовах.

Не важливо, який тип світильника ви виберете, вони повинні бути обладнані термостійкими плафонами. Щоб злегка прикрасити плафони, їх можна приховати за красивими ґратами з дерева.

У підсумку лазню залишиться лише злегка доукомплектувати додатковими аксесуарами, такими як: коновки, відра, віники тощо, після чого парильню можна здавати в експлуатацію.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що облаштування лазні своїми руками не є чимось мегаскладним. Так, це трудомістка робота, що вимагає від виконавця повної викладки та відповідальності, однак, керуючись усіма запропонованими інструкціями та правилами, можна створити справді привабливий і до того ж функціональний інтер’єр.

Чи можна купатися при місячних у ванні, басейні та сауні

Багато жінок запитують, чи можна купатися в різних водоймах і відвідувати сауни під час місячних. Категоричних медичних протипоказань до цього немає. Однак, багато гінекологів рекомендують утриматися від відвідування басейнів, відкритих водойм та саун у перші дні менструації. Пов’язано це з тим, що вода в громадських басейнах та водоймищах може бути надмірно забрудненою і призвести до потрапляння в матку інфекцій. Крім того, підвищена температура в сауні посилює приплив крові до органів малого тазу, провокуючи рясну кровотечу. Пропонуємо розібратися з тим, чи дозволено купання при місячних у водоймах та басейнах, яких правил потрібно дотримуватись при місячних, щоб не нашкодити організму.

Прийняття гарячої ванни

Думки гінекологів щодо питання, чи можна купатися при місячних у гарячій ванні, розділилися. Одні фахівці вважають, що водні процедури приносять лише користь, інші впевнені, що такі купання можуть спричинити небажані наслідки.

У таблиці ви можете ознайомитися з аргументами лікарів стосовно прийому гарячої ванни.

У період менструації шийка матки опускається та злегка оголюється. При купанні вода трохи проникає спершу у піхву, потім у порожнину матки. Якщо вона брудна, це загрожує потраплянням хвороботворної мікрофлори. Мікроби та бактерії можуть викликати запалення яєчників, сальпінгіт або ендометрит.

Щоб ванна не завдала шкоди організму, рекомендується лежати не довше 20 хвилин. Вода має бути не надто гарячою, до 38 градусів. Щоб запобігти потраплянню води у піхву, використовуйте тампон. Після купання просочений водою виріб потрібно витягнути.

Навіть при відмінному самопочутті лікарі забороняють приймати ванну з додаванням будь-яких подразників. До них відносяться:

Перелічені інгредієнти здатні викликати подразнення шкіри та посилити кровотечу. Також варто утриматися від прийняття грязьових ванн.

Незважаючи на різні думки, всі гінекологи рекомендують відкласти купання при місячних, якщо спостерігаються рясні виділення та після взяття гінекологічного мазка виявлено запальний процес. Також варто утриматися від купання при прийомі медикаментів, які розріджують кров. Це підвищує ймовірність сильної кровотечі.

Купання в басейнах та саунах при місячних

Багато гінекологів переконані, що купатися в басейнах та відвідувати сауни при місячних негігієнічно. Але не варто забувати про те, що на ринку засобів особистої гігієни існують менструальні чаші та тампони, які захищають від протікань та попадання води всередину. Також плавання полегшує больовий синдром.

Ризик підхопити вагінальну інфекцію при купанні зведений до мінімуму. Згідно зі статистичними даними, через басейн передаються такі захворювання:

• кон’юнктивіт;
• шкірні хвороби;
• лямбліоз;
• бактеріальна дизентерія;
• бородавки на підошві.

Щоб запобігти подразненню шкіри в області геніталій, відразу після купання в басейні прийміть душ і переодягніться в чисту бавовняну білизну.

При відвідуванні сауни рекомендуємо дотримуватися ряду правил:

1. Займіть місце у парній на нижній полиці.
2. Після лазні не приймайте занадто холодний душ, оскільки різкі перепади температури небажані під час місячних.
3. Не вживайте алкогольних напоїв.
4. Використовуйте тампон для забезпечення стерильного середовища.

Якщо ви відчули нездужання в парній, негайно залиште приміщення. Також обмежте кількість відвідувань парної при частих головних болях, вегетосудинної дистонії, загостренні хронічних захворювань.

Купання в морі та озері під час місячних

Купатися в морі та озері заборонено у перші три дні менструації. У наступні дні плавання сприяє зниженню болючих спазмів, головного болю, втоми.

Щоб ваша відпустка пройшла без конфузів, зверніть увагу на кілька простих рекомендацій:

1. Не купайтеся у брудних стоячих водоймах.
2. Не перевтомлюйтесь на пляжі, уникайте надмірної фізичної активності.
3. Після кожного купання встановлюйте новий тампон з високим поглинанням без нитки.
4. Уникайте переохолодження, чергуючи засмагу з купанням.

Якщо ви не до кінця впевнені в тому, що тампон або менструальна чаша вбереже вас від крові, використовуйте купальник з підкладкою для місячних. Ультратонка ластовиця здатна вбирати та утримувати до 15 мл крові, захищаючи від небажаних наслідків.

Висновок

У статті ми розібрали, чи можна купатися під час місячних без тампона і відвідувати сауни. Найбезпечніше плавати в басейнах, де воду ретельно очищають та обробляють професійними антисептичними засобами для знищення патогенних мікроорганізмів. Щоб уникнути протікань під час купання, використовуйте тампони або менструальну чашу. Також не нехтуйте засобами гігієни в саунах та лазнях. Вони забезпечать вам максимальний комфорт та надійний захист від протікань.

1. Менструація – що це таке. М. Мітін, А. Євсєєв // Доповідь з медицини. – 2017 р.
2. Включення питань менструації та здоров’я дівчаток до глобального порядку денного в галузі охорони здоров’я. М. Соммер, К. Сазерленд, В. Чандра-Моулі // Репродуктивне здоров’я. – 2015 р.
3. Гігієна менструального циклу. Гінекологія-методичка – 2015 р.
4. Інтимний лікнеп з батьками та без. Ю. Л. Ярмоленко. Енциклопедія для допитливих. – 2019 р.

Часті запитання та відповіді про купання при місячних

Тампони без мотузки непомітні під купальником і не відчуваються під час активних рухів. З ними можна плавати, грати у волейбол, займатися аквааеробікою, проводити пляжні фотосесії під час менструації. Вироби абсолютно не відчуваються навіть коли наповнюються. Для зняття в них передбачений спеціальний проріз, тому дістати тампон не складе особливих труднощів.

У перші дні менструації не рекомендується піддавати організм різким перепадам температури. Якщо місячні проходять без болю внизу живота, можна ненадовго зайти попаритися в сауну. Оптимальна температура у парній – не вище 80 градусів. Після парилки не варто одразу стрибати в басейн, знижувати температуру потрібно поступово, перебуваючи під теплою водою.

Гінекологи рекомендують відмовитися від водних видів спорту у менструальні дні. У цей період шийка матки відкривається, що загрожує потраплянням до неї бактерій, які знаходяться у воді. Під час місячних найкраще підходять помірні аеробні навантаження. До них відносяться легкий біг, ходьба, пілатес та заняття йогою. Фізичні вправи активізують кровообіг та зменшують болючі спазми.