Чим небезпечний інсульт? Що треба знати та як попередити?

Наталія Прокопенко, завідувачка відділення судинної та малоінвазивної нейрохірургії та неврології Львівської міської клінічної лікарні швидкої допомоги розповіла “Вголосу” про основні причини виникнення хвороби, симптоми та лікування.

Що таке інсульт та як він виникає?

Зі слів Наталії Прокопенко, інсульт – це є гостре порушення мозкового кровообігу, яке виникає внаслідок різних причин і має два основних підтипи – крововилив і ішемічний інсульт.

При крововиливі стається розрив судини, внаслідок чого кров виливається в черепну коробку і ускладнюється робота мозку.

Ішемічний інсульт – це закупорка судини, що постачає кров у мозок, тромбом або холестериновою бляшкою. Це призводить до того, що у людини розвивається параліч кінцівок з якогось боку. Або порушення мови чи інші симптоми, які зумовлені тією ділянкою мозку, де саме стався інсульт.

Також ще є такий вид інсульту, як субарахноїдальний крововилив, який проявляється сильним раптовим болем голови.

Як розпізнати інсульт?

Найчастіше хвороба виникає раптово, буквально на порожньому місці: тільки що людина посміхалась, жартувала, а вже через хвилину їй викликають швидку. Але найгірше те, що інсульт складно передбачити. Недарма його назвали ударом: гостре мозкове порушення розвивається дуже швидко.

Найбільш зручно, як каже лікарка, запам’ятати симптоми інсульту за абревіатурою МОЗОК:

М — мовлення. Раптове порушення мови або людина не може відповісти на запитання.

О — очі. Несподівана втрата зору чи чіткого бачення одним або двома очима.

З — запаморочення. Втрата рівноваги чи запаморочення в голові.

О — обличчя. Поява асиметрії на обличчі під час мови.

К — кінцівки. Раптова слабкість чи оніміння кінцівок.

«Щоб зрозуміти, що у людини інсульт, попросіть її посміхнутися або підняти щось з підлоги. Якщо посмішка буде тільки на одній половині обличчя, а мова хворого безладна або як у людини в нетверезому стані, ймовірно, у нього інсульт. Також можна попросити підняти обидві руки, якщо хворий підніме тільки одну, а друга не зможе піднятися або »піде« в сторону, це теж ознака того, що стався інсульт», – розповідає Наталія Прокопенко.

Неропатолог наголошує, що якщо ви помітили у своїх близьких такі симптоми, потрібно негайно звернутися до невропатолога чи сімейного лікаря.

Якщо інсульт трапився, як отримати медичну допомогу?

Якнайшвидше зателефонувати у швидку за номером 103 та пояснити, що людина має підозру на інсульт. Або звернутися до сімейного лікаря чи самостійно приїхати в лікарню.

«Час у випадку з інсультом має велике значення. Є так зване “золоте вікно”. При ішемічному інсульті, коли судина закупорюється , ми можемо протягом перших чотирьох з половиною годин розчинити тромб препаратом, який називається тромболітик. Або протягом шести годин від початку інсульту, можна витягнути згусток із судини механічно, за допомогою зондів. Ця новітня технологія успішно застосовується у нашій лікарні», – зазначає Наталія Артемівна.

Важливо знати, що кожен інсульт різний, і наслідки для кожної людини також різні. Це залежить від того, де відбувається інсульт у мозку, і наскільки велика його область пошкоджена. Деякі люди досить добре відновлюються опісля, завдяки вчасно наданій допомозі та ефективній реабілітації, інші — потребують довгої реабілітації, занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом.

Як розповідає лікарка, найчастіше інсульт трапляється у людей, віком 45 -70 років. Але і є багато молодих пацієнтів.

Зв’язок інсульту та COVID-19

Виявилося, що коронавірус вражає не тільки легені й дихальні шляхи. Не менш серйозно він може зашкодити й іншим органам, приміром, серцю, судинам, ниркам, шкірі, а також нервовій системі. Принаймні, на це вказують дедалі більше досліджень. Зараз з’являються дані про зв’язок інсультів та COVID-19. Науковці розглядають ймовірність того, що ковід може бути фактором ризику інсульту.

“Коронавірус підвищує тромбоутворення в судинах, в тому числі мозкових. У ковідному відділенні нашої лікарні є пацієнти, які мають комбінації – інсульт-ковід”, – каже лікарка

Як уникнути інсульту?

Щороку в Україні виникає 120-150 тисяч інсультів, але абсолютної більшості з них можна уникнути. Результати наукових досліджень свідчать, що близько 90% всіх інсультів обумовлені 10 факторами ризику, на які ми можемо ефективно впливати. У світі майже половина всіх інсультів пов’язана з артеріальною гіпертензією, близько 1/3 – з недостатньою фізичною активністю, приблизно 1/4 – з поганим харчуванням, понад 1/4 – з надмірним рівнем холестерину, до 1/5 – з ожирінням, до 1/10 – з курінням та до 1/10 – з миготливою аритмією.

Щоб уникнути інсульту, Наталія Прокопенко радить обов’язково контролювати свій рівень тиску.

“Дуже часто причиною інсульту є гіпертонія. Бажано н едопускати появи гіпертонічної хвороби. Якщо ж захворювання уже є, то потрібно приймати препарати і контролювати, щоб тиск не піднімався вище,ніж 140/90 мм рт.ст.”, – розповідає невропатолог.

Та додає, що ще одним фактором ризику розвитку інсульту є високий холестерин.

“Навіть якщо ви почуваєтесь добре — ви маєте регулярно контролювати рівень холестерину. Особливо після 40-ка років. Більшість авторитетних міжнародних організацій рекомендують тестувати рівень холестерину дорослим кожні 4-6 років. Перевіряти цей показник варто значно частіше, якщо ви в групі ризику. Якщо холестерин підвищений, потрібно приймати препарати, що знижуть його рівень та препарати на розрідження крові”, – зазначає Наталія Артемівна.

Провокують інсульт також куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше ніж 150 хв на тиждень), надмірна вага та ожиріння.

Рекомендації

Не варто змінювати все кардинально, краще розпочати з невеликих змін.

• Уникайте продуктів з високим вмістом холестерину
• Скоротіть кількість солі у щоденному раціоні до 0,25 г – половини чайної ложки
• Нехай для вас увійде у звичку щодня вживати фрукти, овочі, страви з цільного зерна та молочні продукти з низьким вмістом жиру.
• Два-три рази на тиждень вживайте рибу;
• Їжте часто, невеликими порціями. Страви корисніші, тушковані чи запечені, аніж смажені.
• варто покинути куріння, зменшити споживання алкоголю чи відмовитися від нього взагалі,
• Більше фізичних вправ: необхідно займатися спортом принаймні 30 хвилин на день.
• Позбудьтесь зайвої ваги Зверніть увагу, що втрата навіть п’яти кілограмів значно зменшить ризик розвитку інсульту.

Інсульт: ​шляхи подолання проблеми світового масштабу

Починаючи із 2006 р., 29 жовтня у всьому світі відзначають день боротьби з інсультом. Метою заходів є заклик до активних дій, спрямованих на зниження частоти цієї судинної катастрофи. Ще у 2004 р. Всесвітня організації охорони здоров’я (ВООЗ) назвала інсульт глобальною епідемією. Наприкінці жовтня 2019 р. Всесвітня організація боротьби з інсультом (WSO) оголосила про запуск амбітної глобальної стратегічної програми, метою якої є скорочення частоти випадків інсульту вдвічі.

Інсульт – ​стан, за якого внаслідок порушення кровопостачання в головному мозку відбувається пошкодження або загибель нервових клітин з одночасним ураженням тканини мозку і розладом його функцій. Причиною цієї судинної катастрофи є закупорка артерії або вилив крові через розрив стінки судини (відповідно, ішемічний або геморагічний інсульт). Серед факторів, які можуть спровокувати інсульт, – ​підвищений артеріальний тиск (АТ), рівень холестерину, цукровий діабет, ожиріння, гіподинамія, куріння та надмірне вживання алкоголю.

Інсульт є однією з головних причин смерті та інвалідизації у світі. За даними ВООЗ, через інсульт щороку помирають 6,7 млн осіб, причому якщо раніше він траплявся переважно у пацієнтів віком від 55‑60 років, то нині близько третини випадків припадають на осіб працездатного віку (30‑40 років). Загалом інсульт стрімко «молодшає» – ​епізод цієї судинної катастрофи зафіксований навіть у дворічної дитини.

Незважаючи на заходи, спрямовані на зниження частоти серцево-судинних захворювань і смертності від інсульту, тягар хвороби залишається високим. Про це, зокрема, свідчать статистичні дані за 2019 р., опубліковані в журналі Circulation, які надали Американська асоціація серця (AHA), Національний центр дослідження серця, легенів і крові США (NHLBI) та інші організації, що є головним джерелом для моніторингу поширеності інсульту й інших серцево-судинних патологій, а також оцінки витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням:

• інсульт є третьою за частотою причиною смерті у США;
• більш ніж 140 тис. американців щорічно помирають від інсульту;
• загальна поширеність інсульту серед жителів США віком від 20 років становить приблизно 2,5%;
• щороку в США інсульт трапляється майже у 800 тис. осіб, причому близько 200 тис. зазнають повторного епізоду;
• за прогнозами, до 2030 р. частота інсульту серед осіб віком ≥18 років у США підвищиться на 3,4 млн, що становитиме 3,9% дорослого населення (це свідчить про зростання поширеності на 20,5% порівняно з 2012 р.);
• зі старінням населення США прогнозується зростання поширеності інсульту, особливо серед жінок літнього віку;
• за даними AHA, у середньому що 40 секунд у когось в США стається інсульт, а що 4 хвилини хтось від нього помирає.

В Україні проблема інсульту, як, зокрема, інших серцево-судинних захворювань, є надзвичайно гострою – ​вони призводять до 67% усіх смертей. За цим показником, на жаль, наша країна лишається одним із європейських лідерів. Дані Міністерства охорони здоров’я України свідчать, що інсульт щороку діагностують у більш ніж 140 тис. наших співвітчизників (понад третину з них становлять особи працездатного віку); 30‑40% пацієнтів помирають за перші 30 днів і до 50% – ​упродовж року від початку хвороби; 20‑40% осіб, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності).

Природно, що у всьому світі величезного значення у розв’язанні проблеми судинних катастроф набувають профілактичні заходи, які можуть запобігти виникненню інсульту, та методи реабілітації тих осіб, в яких він вже розвинувся.

«Інсульт може трапитися у будь-кого, у будь-який час і в будь-якому місці. Сьогодні інсульт є провідною причиною інвалідності у світі та другою за частотою причиною смерті, але майже всім випадкам інсульту можна запобігти», – ​цими словами відкривається сторінка сайту WSO, присвячена всесвітній кампанії, метою якої є боротьба з інсультом та його профілактика. «Don’t Be The One» («Не залишайся самотнім») – ​під таким гаслом 29 жовтня 2019 р. розпочато цей масштабний захід.

Програма кампанії, розроблена міжнародною мережею провідних клініцистів та дослідників, ґрунтується на надійних доказах ефективності заходів профілактики інсульту та серцево-судинних захворювань. Вона надає дорожню карту для урядів та систем охорони здоров’я, в якій вказано, що основні зусилля щодо запобігання цій судинній катастрофі слід зосередити на популяціях із низьким та середнім ризиком.

• спрощення доступу до профілактичного лікування інсульту;
• підготовку відповідного медичного персоналу;
• поліпшення обізнаності громадськості, зокрема за рахунок розвитку мобільних технологій, що допомагають визначати фактори ризику розвитку інсульту та змінювати відповідним чином спосіб життя людей.

Дослідження, мета якого – довести ефективність стратегії WSO та доцільність її впровадження в інших країнах, заплановано розпочати у Бразилії за сприяння Міністерства охорони здоров’я цієї країни та лікарні Moinhos de Vento у м. Порту-Алегрі.

За словами президента WSO, професора Майкла Брайніна (Michael Brainin), останній аналіз даних демонструє, що кожен четвертий має ризик розвитку інсульту протягом життя, хоча лише 10 років тому він загрожував одному з шести. До того ж інсульт є руйнівним захворюванням і основною причиною втрати працездатності та смерті в усьому світі. Пан Брайнін наголосив, що важливо діяти терміново і зосереджувати свої зусилля там, де можна досягти найбільшої ефективності в запобіганні інсульту.

Також професор зауважив, що необхідно діяти на всіх рівнях, зокрема вимагати від урядів відповідної політики щодо подолання таких факторів інсульту, як нездорова їжа, вживання алкоголю та тютюну, а також забезпечення доступності проведення скринінгу і профілактичних процедур. На додачу, слід доносити до населення інформацію, яка допоможе зрозуміти масштаби ризику і спонукатиме до заходів запобігання інсульту.

Метою заходів, проведених у Всесвітній день боротьби з інсультом 29 жовтня 2019 р., стало підвищення поінформованості громадськості про інсульт за допомогою розгорнутої кампанії в соціальних мережах. Зокрема, на сайті WSO (www.world-stroke.org) розміщено безліч матеріалів, які допоможуть клініцистам інформувати пацієнтів щодо факторів ризику розвитку інсульту та способів їхньому запобіганню, розпізнавання симптомів інсульту та необхідних дій у ситуації, коли кожна хвилина є критичною для збереження життя й працездатності людини (таблиця, рисунок). Зокрема, там можна знайти роз’яснення щодо користування «ризикометром інсульту» – ​мобільним додатком, за допомогою якого будь-хто може обчислити власний ризик інсульту та отримати конкретні поради для його зниження.

Рисунок. Загальні відомості про інсульт

Надзвичайно важливо, щоб кожен був поінформований щодо симптомів інсульту. Розпізнати, чи він стався, можна за допомогою простих прийомів. Слід попросити пацієнта:

• усміхнутися – ​при інсульті усмішка може бути «кривою» (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);
• заговорити – ​при інсульті вимова буває нечіткою, або ж мова взагалі незрозуміла;
• підняти одночасно обидві руки – ​якщо пацієнт може підняти лише одну руку або піднімає руки на неоднакову висоту, це також свідчить на користь інсульту;
• при інсульті часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба та кінцівках;
• у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем.

За таких симптомів, особливо якщо їм передувало підвищення АТ, необхідно якомога швидше доставити пацієнта до медичного закладу та почати надавати йому кваліфіковану медичну допомогу. У межах проведення Всесвітнього дня боротьби з інсультом в Україні 2019 р. на одній зі станцій столичного метрополітену було проведено своєрідний майстер-клас у формі медичного перформансу: актори в образах найвідоміших українських письменників наочно демонстрували, який вигляд та особливості поведінки притаманні людині, коли в неї стався інсульт. Окрім того, було надано поради щодо способів запобігання інсульту.

Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні невтішна – за цим показником ми посідаємо перше місце в Європі й друге у світі. Понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Серед них частка смертей від інсульту – ​понад чверть. У більшості випадків інсульт трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою у чоловіків і жінок. Але останніми роками різні дослідження фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей – ​від 2,5 до 13% усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу.

Інсульти забирають життя, а серед тих, хто виживає, 75% страждають на частковий параліч, порушення мови, ковтання, зору. Усе це, окрім страждань хворих та їхніх близьких, зумовлює чималий економічний тягар як для країни загалом, так і для кожної родини, яку не оминуло це лихо. Адже пацієнтові, який переніс інсульт, необхідні високовартісне лікування та курс реабілітації. А реабілітаційних центрів, де хворих дійсно ставлять на ноги після інсульту, заново навчаючи вставати, ходити, розмовляти, в Україні, на жаль, дуже мало. Крім проведення тромболітичної терапії (вартість якої в середньому становить 30 тис. грн), пацієнтові необхідні щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерготерапевтом, логопедом; також практично всі потребують допомоги психотерапевта (нерідко психологічна допомога необхідна і близьким постраждалого). Вартість такого курсу лікування значно вища за фінансові можливості пересічної української родини.

Головним фактором ризику розвитку інсульту вважається неконтрольована артеріальна гіпертензія. На жаль, безліч наших співгромадян не перевіряють рівень свого АТ. А статистика невтішна: на цю недугу в Україні страждають 11,5 млн осіб. У межах Всесвітнього дня боротьби з інсультом цього року в торговельних центрах України широко проводили такі заходи, як вимірювання АТ та консультації щодо профілактики інсульту. В усіх бажаючих перевіряли АТ і роз’яснювали, що постійний контроль цього показника та чітке дотримання рекомендацій лікаря, зокрема регулярне приймання призначених антигіпертензивних препаратів, дозволить не тільки зберегти здоров’я, але й запобігти надмірним витратам. Адже набагато дешевше купувати препарат «від тиску» (тим більше що в Україні запроваджено програму «Доступні ліки» для чималого переліку засобів), ніж витрачати десятки тисяч гривень на курс терапії та реабілітації після інсульту.

Нині інсульт став пріоритетним напрямом у програмі медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Із квітня 2020 р. за умови відповідності послуги вимогам НСЗУ щодо лікування гострого мозкового інсульту вона оплачуватиметься з податків громадян за підвищеним тарифом – ​19500 грн.

Про це, зокрема, йшлося на прес-конференції «Обговорення державної стратегії лікування інсультів», яка відбулася наприкінці минулого року. Член-кореспондент НАМН України, лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», д. мед. н., професор Микола Поліщук у своїй доповіді зазначив, що проблема інсультів є надактуальною для України, оскільки вони лідирують серед причин смертей наших співвітчизників. За його словами, питання лікування гострого мозкового інсульту потребує особливої уваги: «Інсультні хворі в нашій державі лікуються у загальних неврологічних відділеннях. Однак світовий досвід показує, що значно зменшити смертність та інвалідизацію через інсульти можна лише тоді, коли рятуватимуть таких пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях і центрах. Наша асоціація провела моніторинг щодо 500 відділень українських лікарень, які приймають осіб з інсультами. Виявилося, що 300 з них не мають належних методів для нейровізуалізації та лікування таких хворих. Невчасно поставлений діагноз призводить до загибелі пацієнта після перенесеного інсульту».

Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан зазначила, що лікарні, в які госпіталізують пацієнтів з інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним обладнанням для встановлення правильного діагнозу, й додала: «Програма медичних гарантій із 2020 р. запрацює у повному обсязі. До гарантованого пакету увійдуть послуги на всіх рівнях медичної допомоги. Лікування гострого мозкового інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, якому приділятиметься особлива увага».

Інсульт являє собою всесвітню проблему, забираючи щороку мільйони життів. Надзвичайно важливо доносити до широких верств населення інформацію про те, що переважна більшість випадків інсульту спричинена неправильним способом життя. Ефективна профілактика інсульту, яка полягає насамперед у ретельному контролі АТ, виявленні та адекватному лікуванні фібриляції передсердь і цукрового діабету, дотриманні здорового способу життя, нормальній фізичній активності, правильному харчуванні, виключенні куріння та обмеженні вживання алкоголю, уникненні стресів і негативних емоцій, є стратегією, що дозволить зберігати життя та здоров’я співвітчизників, а також зменшити економічний тягар цього тяжкого захворювання.

Підготувала Наталія Купко

Спецвипуск «Інсульт». Додаток до № 1 (52), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2].

Щороку в світі вперше діагностують епілепсію в ≈2,4 млн людей. В Україні зафіксовано ≈100 000 людей із цією хворобою. Хоча, за оцінками фахівців, цифра є заниженою, оскільки багато випадків досі не діагностовано. На VIII щорічній науково-практичній конференції з актуальною темою щодо проблем епілепсії виступив лікар-невролог, психіатр, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенійович Дубенко. Доповідач висвітлив питання епілептичних нападів, нових міжнародних критеріїв визначення цього стану та наголосив на невирішених питаннях.

Тривожність є поширеною проблемою в галузі психічного здоров’я на етапі первинної медичної допомоги. Поширеність кожного з видів тривожних розладів становить 15-20% (Ansseau M. et al., 2004; Kroenke K. et al., 2007; Shepardson R.L. et al., 2018), а протягом усього життя з тривожністю стикається 16,6% населення світу (Bandelow B., Michaelis S., 2015), причому ці показники продовжують неухильно зростати (рис. 1).

Периферична нейропатія (ПН) є досить поширеним станом за багатьох патологій, що значно погіршує якість життя пацієнтів і чинить навантаження на систему охорони здоров’я. Ця стаття має на меті надати рекомендації щодо вчасної діагностики ПН і запропонувати оптимальні підходи до лікування, зокрема використання нейротропних вітамінів групи В.