Хто такий Fullstack-розробник і чим він займається ‍

Fullstack Developer — це фахівець, що володіє широким спектром навичок у сфері розробки програмного забезпечення. Він працює як із клієнтською (Frontend), так і серверною (Backend) частинами програми. Це означає, що Fullstack-розробник може самостійно створити та вести проєкт: від користувацького інтерфейсу до налаштування сервера й бази даних. Загалом, людина важлива й потрібна.

У цій статті детально розповімо про те, хто такий ‍Fullstack Developer і які завдання він виконує. А також поговоримо про плюси, мінуси та перспективи цієї професії. Сподіваємося, наша стаття допоможе тобі визначитися з напрямом навчання та швидше перейти в IT.

Чим займається Fullstack Developer

Як ми вже писали, Fullstack Developer може самостійно розробляти софт від ідеї і до реалізації. Він працює з користувацькими інтерфейсами, базами даних, а ще створює і підтримує архітектуру застосунків та забезпечує кібербезпеку.

Для цього Fullstack-розробник мусить володіти широким набором знань і навичок, серед яких:

• HTML, CSS і JavaScript для створення користувацького інтерфейсу та взаємодії з клієнтською частиною ПЗ.
• Глибоке розуміння мов програмування, як-от Java, Python, Ruby або PHP, для роботи з бекендом і серверною логікою.
• Бази даних на кшталт MySQL і MongoDB для зберігання та управління даними.
• Фреймворки та інструменти для розробки, наприклад: Angular, Node.js чи Django.

Один із ключових скілів Fullstack-програміста — здатність ефективно взаємодіяти з командою та клієнтами, щоб розуміти вимоги проєкту, обговорювати їх і пропонувати відповідні рішення.

Роль Fullstack Developer особливо важлива для стартапів та невеликих компаній, де ресурси обмежені. Замість того щоб наймати окремих фахівців з Frontend і Backend, вони можуть звернутися до Fullstack-розробника. Це не тільки економить час та гроші, а й забезпечує єдиний підхід до розробки. Fullstack-програмісти можуть легко перемикатися між проєктами та технологіями, що робить їх дуже гнучкими та адаптивними до змін в індустрії.

Як бачиш, для такої роботи потрібно багато знати та вміти. Тому курс із Fullstack-розробки з нуля в GoIT триває 10 місяців.

Задачі та обов’язки Fullstack-розробника в IT

Fullstack Developer — це універсальний фахівець, що виконує багато різних завдань. Ось деякі з них:

• Розробка сайтів та застосунків. Це основна задача Fullstack-програміста. Він пише код для Frontend і Backend, створює інтерактивні елементи, працює з базами даних та серверами.
• Проєктування і планування. Fullstack-розробник може брати участь у створенні архітектури проєкту, виборі відповідних технологій та інструментів.
• Розробка користувацького інтерфейсу. Fullstack Developer мусить працювати у зв’язці з UI/UX-дизайнером і бути з ним на одній хвилі, щоб створювати зручні та зрозумілі інтерфейси.
• Робота на стороні сервера. Обробка запитів, робота з базами даних, аутентифікація користувачів тощо.
• Розробка API для обміну даними між фронтендом і бекендом.
• Безпека. Fullstack Developer має бути в курсі можливих загроз і вживати заходів для захисту софту від злому та несанкціонованого доступу.
• Інтеграція різних сторонніх сервісів.
• Оптимізація продуктивності.
• Тестування та налагодження коду.
• Робота із системами контролю версій, наприклад, Git.
• Розгортання та управління застосунками на серверах або в хмарі.
• Оновлення та підтримка продукту за потреби.

Обов’язки Fullstack-розробника можуть відрізнятися залежно від компанії та проєкту. За бажання він може перейти у Frontend або Backend, щоб займатися чимось одним.

Типовий робочий день Fullstack-розробника

Fullstack Developer може починати день із перевірки пошти та планування завдань з урахуванням їхньої терміновості та важливості. Потім він переходить до створення користувацького інтерфейсу з використанням HTML, CSS і JavaScript. Або розробки бекенда, працюючи з базами даних і мовами програмування, як-от Java або Python.

Також Fullstack Developer може зіткнутися з проблемами та помилками, які потрібно вирішити за допомогою тестування та налагодження коду.

Протягом дня Fullstack-програміст бере участь у різних мітингах: з командою для обговорення деталей проєкту, з клієнтами для уточнення вимог або з Project-менеджером для звіту щодо прогресу.

Увечері він може працювати з документацією, планувати задачі на наступний день або вчитися чогось нового, щоби бути в курсі останніх трендів і технологій.

Fullstack Developer в IT: переваги та недоліки професії

Спеціальність Fullstack-розробника має свої плюси та мінуси. Важливо враховувати їх при виборі напряму навчання та купівлі курсу.

Серед переваг можна виділити:

• Різноманітність проєктів. Завдяки широкому спектру навичок, Fullstack-розробник може займатися безліччю проєктів — від простих сайтів до складних корпоративних систем.
• Високий дохід. Зарплата Junior Fullstack Developer в Україні стартує від $980 і зростає до $2475 для рівня middle і $4750 — senior (дані Dou, літо 2023).
• Попит на ринку праці. Fullstack-програмісти завжди потрібні, оскільки вони можуть виконувати задачі, пов’язані з обома сторонами розробки. Це робить їх конкурентоспроможними та дає чудові можливості для працевлаштування.
• Глибоке розуміння проєктів. Робота з фронтендом і бекендом дає змогу Fullstack-розробникам бачити загальну картину і враховувати різні аспекти проєкту під час ухвалення рішень.
• Саморозвиток і ком’юніті однодумців.
• Гнучкий графік, віддалена робота і всі плюшки IT-компаній.

Ось основні мінуси:

• Велика відповідальність і високі вимоги до навичок. Fullstack Developer відповідає за всі аспекти проєкту, від дизайну до реалізації.
• Необхідність постійного навчання. Технології змінюються, і Fullstack-розробникам потрібно завжди бути в курсі останніх трендів та інновацій. Тут знадобиться допитливість.
• Ризик перевантаження. Великий обсяг роботи та широкий спектр обов’язків можуть призвести до вигорання і стресу.
• Розмиття спеціалізації. Порівняно з програмістами, які працюють тільки з Backend або Frontend, Fullstack Developer може не бути настільки серйозним експертом у кожній галузі.

Також Fullstack не завжди підходить для великих проєктів. У компаніях, де є можливість наймати спеціалізованих розробників, іноді ефективніше мати поділ між фронтендом і бекендом.

Перспективи кар’єри Fullstack-розробника в IT

Fullstack Developer може працювати в різних організаціях і сферах, включно зі стартапами, агентствами та великими корпораціями. Він займається власними застосунками, працює над проєктами компанії або фрилансить.

У Fullstack-розробників є великі можливості для кар’єрного зростання. Можна дорости до рівня Senior Fullstack Developer, а потім стати тимлідом або техлідом. Займатися тільки фронтендом або бекендом. Розвиватися в системному адмініструванні, архітектурі застосунків і вебдизайні. Перейти в Project-менеджмент або відкрити власний бізнес.

Для Fullstack-розробника важливо постійно прокачувати свої навички, щоби бути потрібним на ринку праці та досягати успіху у своїй кар’єрі. Але зараз це стосується всіх професій.

Як стати Fullstack-розробником з нуля

Якщо ти зацікавлений у кар’єрі Fullstack-розробника, тобі знадобиться певний набір знань та компетенцій. По-перше, варто навчитися працювати з HTML, CSS і JavaScript. Потім настане черга фреймворків, баз даних, систем контролю версій і мов програмування на кшталт Python або Java. А далі знадобитися багато практики та розвиток софт скілів.

Подивися програму онлайн-курсу з Fullstack-розробки з нуля від GoIT, щоб зорієнтуватися щодо програми й термінів навчання.

Якщо впевнений у виборі напряму, то одразу запишись на курс або Fullstack Bootcamp, щоб швидше почати працювати. А якщо сумніваєшся у своїх силах чи просто хочеш протестувати різні професії, допоможуть безплатні онлайн-марафони від GoIT:

Також можеш спробувати себе в ролі Data-аналітика та UX/UI-дизайнера. Або приміряти 5 IT-професій за 7 днів. Загалом, варіантів багато. Тож просто дій та не бійся!

Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро

Росія не перестає атакувати Україну. Ворожі ракети потрапляють у житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та пам’ятки архітектури. Нещодавно у Львові внаслідок ракетного удару постраждав історичний район – буферна зона об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів – Ансамбль історичного центру», в ніч на 23 липня окупанти обстріляли історичний центр Одеси, значних пошкоджень зазнав Спасопреображенський катедральний собор. Українці масово закликали ЮНЕСКО звернути увагу на ці випадки. За два дні до подій у Одесі Tvoemisto.tv записало розмову з головою Бюро ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі (Chiara Dezzi Bardeschi).

Пані К’яро, ви з торішнього жовтня очолюєте Бюро ЮНЕСКО в Україні, раніше працювали переважно в країнах Африки, реалізували різні програми та відкривали бюро ЮНЕСКО. Зараз ви вже понад дев’ять місяців в Україні. Що можете сказати про цей час, про нашу країну?

Щиро дякую за запрошення та інтерес до діяльності ЮНЕСКО в Україні! Як ви зазначили, я прибула до України в жовтні, але підтримка українського народу та інституцій з боку ЮНЕСКО розпочалася з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Від самого початку наші основні напрямки діяльності були зосереджені на безпеці журналістів та забезпеченні безперервного доступу до інформації, особливо в районах, що потерпали через відсутність електропостачання та зв’язку.

Іншим важливим аспектом нашої роботи є безперервність навчання з акцентом на дистанційну освіту. ЮНЕСКО надавало системі освіти й учителям засоби зв’язку з учнями в ці важкі часи. Крім того, пріоритетом були психічне здоров’я та психосоціальна підтримка дітей, і вони залишаються важливими у середньостроковій та довгостроковій перспективі: допомога дітям, громадам, учителям та всій системі освіти подолати травми і зміцнити стійкість.

І, нарешті, захист культурної спадщини має вирішальне значення і включає два основні аспекти: фізичний захист культури в усіх її формах і забезпечення засобів для існування митців та професіоналів, які працюють у цій сфері. Цей підхід зосереджений на людській перспективі, пошуку шляхів подальшої підтримки та збереження соціальних і культурних зв’язків усередині та між громадами. Ми визнаємо, що за рік, який минув від початку вторгнення, відбувся значний відтік професіоналів, митців і творчих особистостей, скоротилися джерела існування громад і окремих людей. Тому наші зусилля спрямовані на відновлення відчуття добробуту та нормального життя, а також на зміцнення стійкості в ці скрутні часи.

Розкажіть про це докладніше. Як ви допомагаєте покращити життя людей у сфері культури, а також зберегти спадщину, особливо в такій великій небезпеці, яка існує нині на сході та півдні України?

Як ми захищаємо культуру? Допомагаємо українцям фізично захищати культурну спадщину. Фактично з серпня погодили й підписали лист про наміри з Міністерством культури та інформаційної політики щодо ключових пріоритетних напрямків, пов’язаних із двома аспектами, про які я вже згадувала. Для захисту об’єктів спадщини надзвичайно важливими є оцінювання пошкоджень та моніторинг. ЮНЕСКО надало допомогу для створення платформи регулярних і щоденних перевірок пошкоджень спадщини. Це робиться з допомогою аналізу результатів супутникової зйомки і супроводжується перевіркою на місці, коли це можливо.

Це те, що ви робили нещодавно у Львові, коли місто постраждало від ракетних ударів?

Так, це робиться з травня шляхом аналізу супутникових знімків протягом 24 – 48 годин одразу після ударів. Ця оцінка враховує масштаби пошкоджень. Посилання на платформу та перелік об’єктів також опубліковані на вебсайті Бюро ЮНЕСКО в Україні.

Наразі відомо про 265 об’єктів із підтвердженими пошкодженнями (розмова була записана до пошкодження собору в Одесі – Ред.). Однак це необов’язково означає, що лише 265 об’єктів були пошкоджені.

Зруйнований собор в Одесі

Крім того, ЮНЕСКО бере активну участь в координації зусиль уряду, Світового банку та інших агентств ООН у проведенні швидкої оцінки завданих збитків і потреб у культурному секторі. Збитки становлять приблизно 2,6 мільярда доларів США у вигляді фізичної шкоди та понад 15 мільярдів доларів США у вигляді втрат доходів упродовж наступних 10 років. Значні фінансові ресурси знадобляться для відновлення культурного сектору протягом наступного десятиліття – майже сім мільярдів доларів США станом на дату оцінки, тобто станом на лютий 2023 року. Однак війна триває, і цифри ще можуть змінитися.

Оцінка пошкоджень має вирішальне значення для розуміння масштабу пошкоджень та визначення пріоритетних заходів. Це дозволяє швидко провести ремонтні роботи й визначити пріоритети. Зусилля із захисту включають не лише облік збитків, але й заходи із запобігання та пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій.

І про це розкажіть докладніше. Дуже цікаво зрозуміти, що ми можемо зробити з метою профілактики.

За багатьма профілактичними заходами можна спостерігати і тут, у Львові. Є заходи дуже символічні, але також важливі, оскільки мають міжнародно-правові наслідки. Наприклад, на багатьох будівлях, у тому числі на вашому будинку, є емблема з блакитним щитом, яка означає, що вони є культурними цінностями, визнаними в межах Конвенції ЮНЕСКО 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Окрім символічних заходів, є практичні кроки для захисту пам’яток і цінностей просто неба, які зменшують їхню вразливість до можливого негативного впливу. Такі заходи, як вогнезахист і створення належної документації включно з інвентаризацією музеїв і колекцій, мають вирішальне значення. Належна документація допомагає у випадках поділу колекцій або їх незаконного використання, даючи змогу силам безпеки та правоохоронним органам виявляти й запобігати незаконній діяльності.

Ще з початку березня ЮНЕСКО попереджає сусідні країни про ризик незаконної торгівлі та вивезення культурних цінностей, наголошуючи на важливості вживання заходів. Наша організація проводила тренінги для правоохоронних та прикордонних органів з України та сусідніх країн. Тренінги ці були зосереджені на тому, як відстежувати, ідентифікувати, перевіряти та зупиняти можливий відтік культурних цінностей, гарантуючи їх захист та збереження.

У нашій студії був видатний архітектор із Франції Мартен Дюплантьє, президент Французької архітектурної асоціації. Він переконаний, що росіяни руйнують нашу спадщину, наші будівлі, які є надбанням багатьох століть, щоб знищити нашу ідентичність. Чи згодні ви з цим і чи вважаєте, що в майбутньому можна домогтися справедливості щодо отримання репарацій за цю шкоду, завдану культурній спадщині?

Безумовно, культура є важливою частиною ідентичності країни. Вона слугує зв’язком з минулим і відіграє важливу роль у відновленні та зміцненні стійкості громад, особливо під час криз, конфліктів і надзвичайних ситуацій. Саме тому захист культурної спадщини зараз критично важливий і наше втручання є необхідним.

Важливо враховувати, що коли ми говоримо про масштабні пошкодження, то маємо на увазі не лише окремі будівлі, а й цілі історичні міста, такі як Харків та інші, що зазнали значних руйнувань.

На шляху відновлення та реконструкції надзвичайно важливо забезпечити людям можливість повернутися до своїх домівок і громад. Водночас ми повинні захистити й інтегрувати історичні будівлі та культурну спадщину в майбутні містобудівні плани. Ці будівлі мають не лише духовну, мистецьку та культурну цінність, але й економічну для майбутнього. Якщо не вирішити це питання заздалегідь, є ризик втратити значну частину цієї культурної спадщини.

Тобто ця робота має бути виконана негайно?

Так, і це принципово. Саме тому, коли ви запитували мене раніше про ремонти й запобігання, ми вже ініціювали багато ремонтних робіт у різних локаціях, таких як музеї в Одесі, Києві, Харкові, а також музей Сковороди на Харківшині. Ці культурні й публічні цінності є не лише джерелами історії, але й невід’ємною частиною вашої ідентичності.

Ми також повинні пам’ятати, що за цими будівлями стоять люди, тому зосереджуємося й на підтримці митців і творчих особистостей, забезпечуючи їх засобами для існування і даючи змогу продовжувати творити навіть за складних обставин. Із серпня по грудень ми підтримували громадські та мистецькі проєкти в Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі та Херсоні, подаючи приклад того, як культура слугує джерелом стійкості.

Ми прагнемо й далі докладати до цього зусиль. Уже розпочали другий раунд проєктів, усвідомлюючи, що потрібно зробити набагато більше для захисту й збереження вашої культурної спадщини та підтримки людей, які роблять свій внесок у неї.

Як митцям, які потребують такої підтримки, подати заявку на неї?

Усі проєкти та конкурси, які пропонує ЮНЕСКО для України, завжди відкриті для заявок, до них можна отримати доступ через наш вебсайт та офіційні канали. Наразі в нас є конкурс, пов’язаний із ключовим проєктом, який реалізують у Львові. Маю на увазі створення культурного хабу. Проєкт розпочався в січні і підтримується іспанським урядом. Культурний хаб має на меті створити платформу для митців не лише зі Львова, а зі всієї України, у тому числі для тих, що переїжджають сюди, а також сприяти налагодженню зв’язків з іншими містами.

І не забуваймо, що Львів також є креативним містом ЮНЕСКО. Це наочно показує динамічний характер міста, його здатність до розвитку креативності. Культурний хаб у Львові – це платформа, яка пропонуватиме навчання, розбудову потенціалу, коворкінг та можливості резиденції для митців. Наразі працюємо над ремонтом приміщення і сподіваємося запустити ці програми дуже скоро.

Ми також беремо участь у консультаціях з різними асоціаціями та широкою громадськістю, і не лише з культурними асоціаціями та практиками, а й із молодіжними об’єднаннями та освітніми установами. Такий комплексний підхід відповідає мандатові ЮНЕСКО розглядати питання культури з наскрізної перспективи, враховуючи їхній взаємозв’язок і вплив на суспільство.

ЮНЕСКО від самого початку свого існування після Другої світової війни було створене з метою сприяння й допомоги освіті, особливо під час війни та повоєнної відбудови. Україна також потребує зберегти доступ до освіти, покращити її якість. Що робить ЮНЕСКО для цього тут у Львові, в Україні?

Працюючи над підтримкою освіти, ми застосовуємо двоєдиний підхід, який є паралельним і взаємодоповнювальним. Один аспект – це зосередження на «освіті в надзвичайних ситуаціях», щоб забезпечити дітям можливість продовжувати навчання у важкі часи. Однак не менш важливо готуватися до довгострокової перспективи. Стратегія ЮНЕСКО узгоджується з Ціллю 4 сталого розвитку в галузі освіти, спрямованій на забезпечення освітою всіх.

ЮНЕСКО тісно співпрацює з Міністерством освіти і науки для підтримки й реалізації визначених пріоритетів у освітньому секторі. Одним із напрямів є безперервність навчання, де в співпраці з міністерством ми розповсюдили понад 50 000 пристроїв для онлайн-навчання серед учителів у всіх регіонах України. Водночас працюємо з учителями й закладами над педагогічними аспектами освіти, включно з психічним здоров’ям та психосоціальною підтримкою, соціальним та емоційним навчанням, а також іншими інноваційними навичками, які мають важливе значення у довгостроковій перспективі.

Що стосується психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, то ЮНЕСКО в співпраці з різними національними та міжнародними партнерами провело комплексну оцінку можливостей системи освіти. На основі цієї оцінки та за участі всіх зацікавлених сторін була узгоджена дорожня карта, і ми розпочали підготовку психологів у школах. Наразі існує чотиритижнева навчальна програма для 100 психологів, після якої почнеться підготовка майже 15 000 психологів та 20 000 вчителів. Цей комплексний підхід спрямований не лише на надання негайної допомоги, але й на зміцнення системи освіти в довгостроковій перспективі.

Дякую! Припускаю, що деякі з цих ініціатив також реалізують у Львові?

Тренінги для психологів, як я вже казала, та розповсюдження пристроїв були реалізовані в усіх регіонах, особливо в тих, що з нагальними потребами. Хоча дистанційне навчання не може повністю замінити очне, воно перетворилося на гібридний формат, заснований на наявності укриттів у школах, а також слугує засобом підтримки зв’язку з учнями, які наразі перебувають за межами країни.

ЮНЕСКО проаналізувало програми та інфраструктуру в європейських країнах, щоби полегшити визнання результатів навчання та реінтеграцію учнів в українську систему освіти. Цей аналіз має на меті створити основу для довгострокової вигоди для студентів. Ще з минулого року ЮНЕСКО разом із ЮНІСЕФ допомагає міністерству в створенні цифрової платформи для складання учнями випускних іспитів. Ця платформа є не просто тимчасовим рішенням, а спрямована на зміцнення національної системи освіти з довготривалим впливом.

На завершення розмови хотів би запитати вас про дві речі. Не знаю, скільки разів ви тут бували, однак чи можете сказати, які позитивні сторони розвитку міста ви бачите? Можливо, варто було б щось покращити? Це перше. І друге: що ви вважаєте сильними сторонами України та українців? Чи є щось особливе, чого ви навчилися за час перебування тут?

Думаю, ці ваші два питання пов’язані. Я мала нагоду бувати у Львові кілька разів і сподіваюся, що в мене буде більше позитивних нагод бувати тут іще. Я вважаю Львів неймовірним містом, дуже живим, і не лише з огляду на пам’ятки архітектури, але й енергію його людей-професіоналів та наявність життєвих сил. Це те, що я спостерігала і чого навчилася в Україні загалом.

Одним із аспектів, який мене особливо вразив, є стійкість культурного сектору. Я бачила, як порожні музеї перетворюються на жваві центри, де люди, сім’ї, цілі громади взаємодіють зі своїм минулим, теперішнім і майбутнім. Я проводила час із людьми в укриттях, в очікуванні, і це дозволило мені зрозуміти людський бік цієї неймовірної країни, її населення. Ця стійкість є суттєвим аспектом, тому спостерігати за нею було важливо для моєї роботи в Україні.

Дякую за розмову! Я ціную всю роботу, яку ЮНЕСКО проводить в Україні, і сподіваюся, що в нас буде більше можливостей зустрітися в майбутньому, що ми матимемо більше позитивних причин зібратися тут. До наступної зустрічі!

Дякую за вашу зацікавленість роботою ЮНЕСКО в Україні!

Розмовляв Тарас Яценко

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Колаж Дмитра Тарадайки/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.