§ 20. Держави Середземномор’я в Середні віки

Так само, як і в Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — увесь час хазяйнували загарбники.

В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої нагоди тут відроджувалися ремесла й торгівля. Найбільшими містами стали Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья.

Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і величним собором Святого Марка, і традиціями дожів — пожиттєвих правителів Венеції.

За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблучку і промовляв: «Ми обручаємося з тобою, море!», адже основним заняттям венеціанців була морська торгівля. Вони не лише привозили різноманітні східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло, зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Європі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’я. Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів.

У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплювали вже існуючі торговельні порти, розташовані на землях сучасної України, як-от — Кафа (нині Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава).

Кафедральний собор Сан-Лоренцо в Генуї

Одним із найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — «квітуча»), яка також славилася своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став флорин, названий на честь Флоренції.

Використовуючи карту (с. 101) та ілюстрації, визначте особливості розвитку італійських міст, торгівлі та ремесел. Про які досягнення свідчать наведені споруди та вироби?

Джованні Антоніо Каналь (Каналетто). Свято заручин дожа з Адріатичним морем (XVIII ст.)

Предмети побуту знатних італійців: гаманець, рукавиця герцога, тарілка, скриня

Частина італійських міст в ХІ-ХІІ ст. перетворилися на республіки — самоуправні комуни, очолювані консулами (радниками). У Флоренції навіть були прийняті закони «Встановлення справедливості», що закріплювали права містян. Проте зазвичай виборче право в італійських республіках мали тільки заможні верстви.

Поступово міста-держави розрослися, і комуни вже не могли управляти ними, забезпечувати стабільну політичну обстановку.

2. Якою була Іспанія під владою мусульман

Якими, на вашу думку, були наслідки арабського завоювання Піренейського півострова?

На початку VIII ст. арабські війська захопили майже весь Піренейський півострів за винятком гірських північних районів Піренеїв. На завойованих землях араби, яких європейці називали маврами, утворили нову державу — Кордовський халіфат.

Столиця арабської Іспанії — Кордова стала одним із найбільших і найкрасивіших міст середньовічної Європи. Тут мешкало майже пів мільйона жителів, височіло багато палаців і мечетей. У всьому світі були відомі виготовлені на Піренеях скляний посуд, вироби з дорогоцінних металів, шкіри, шовкових і вовняних тканин.

Араби вдосконалили сільськогосподарські знаряддя праці та розширили зрошувальні канали. Це сприяло піднесенню землеробства й дало можливість жителям Піренейського півострова вирощувати фінікову пальму, гранатове дерево і шовковицю, рис, бавовну, цукрову тростину, апельсини й лимони. Крім того, у східних країн іспанці запозичили секрет китайського паперового виробництва та чимало ремісничих навичок.

Будівлі, зведені мусульманськими архітекторами, вражають красою та оригінальністю оздоблення. Цей стиль архітектури, що дістав назву мавританського, вирізняє велика кількість арок і куполів, витончена настінна різьба й вишуканий орнамент.

Опишіть пам’ятки культури, звертаючи увагу на деталі будівель, які характерні для мавританського стилю.

Альгамбра, пам’ятка мавританської архітектури (XIII-XIV ст.)

Арабески на стінах кордовської мечеті

Спочатку в мусульманській Іспанії доволі мирно співіснували християни, мусульмани та іудеї. Проте з часом релігійна поміркованість змінилася примусовим наверненням населення до ісламу. Водночас сім століть поспіль на Піренейському півострові взаємодіяли різні цивілізації — християнська, арабо-мусульманська та іудейська.

3. За що воювали іспанці під час Реконкісти

Чому Реконкісту називають священною війною?

Підкорені жителі Піренейського півострова не хотіли жити під чужою владою. Тож одразу після завоювання маврами Іспанії починається Реконкіста — священна війна християн проти мусульман.

Реконкіста (від іспанського і португальського — «відвоювання») — боротьба за звільнення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників, що тривала у VIII—XV ст.

Боротьбу за звільнення Піренейського півострова, освячену папою римським, вели всі верстви християнського населення. Феодали, які брали участь у Реконкісті, здобували нові титули, посади та землі. Селяни становили значну частину війська, отримуючи ділянки землі й особисту свободу. А міста, відвойовані у маврів, домагалися самоврядування. У боротьбі проти маврів християнам Іспанії допомагали рицарі Франції, Англії, Німеччини та Італії.

На відвойованих у маврів територіях поступово виникли християнські держави — королівства Кастилія, Наварра, Арагон та ін. Хоча між цими державами і велась жорстка боротьба за території та лідерство, вони все одно об’єднувались у боротьбі проти маврів. Важливу перемогу християни здобули наприкінці ХІ ст., захопивши Толедо — одне з найкращих міст мусульманської Іспанії. Толедо став столицею Кастилії, яка відіграла чималу роль у Реконкісті.

Якою була політика іспанського короля Альфонсо після взяття Толедо? Чи погоджуєтеся ви з його рішеннями? Чи сприяла така політика успіху Реконкісти?

СЕРЕДНЬОВІЧНА ХРОНІКА ПРО ОДИН З ЕПІЗОДІВ РЕКОНКІСТИ

У цьому (1085) році зібрав король Альфонсо велике військо, більше, ніж будь-коли, і пішов на Толедо. І змушені були маври здати місто королю Альфонсу. І звернулися маври до короля з проханням, аби залишив їх у місті і щоб зберегли вони свої будинки і майно, і все те, чим вони володіють, і король дон Альфонсо дозволив їм жити.

І трон короля був перенесений у королівський палац Толедо. Крім того, оселилися в Толедо люди, які сповідували християнську релігію.

Реконкіста не була періодом суцільних військових дій. Періоди битв змінювалися мирним співіснуванням християн і мусульман.

Минуло ще сто років, перш ніж у XII ст. розпочався новий, вирішальний етап Реконкісти. У результаті відвоювань утворилася Португалія зі столицею в місті Лісабон, розширилось Арагонське королівство з головним містом Сарагосою. Поступово правителям християнських держав Піренейського півострова вдалося об’єднати свої сили й повністю розгромити війська маврів та їхніх союзників із Північної Африки.

Наприкінці XIII ст. в арабів залишилась одна область на півдні Піренейського півострова — Гранадський емірат, якому протистояли чотири християнські держави: Наварра, Португалія, Кастилія та Арагон.

Використовуючи карту, встановіть основні етапи Реконкісти. Знайдіть на карті місто, у яке Альфонсо переніс свою столицю. На території якого королівства воно розміщене?

Як митці підкреслили успіх Альфонсо і поразку маврів? Яку інформацію про учасників подій можна дізнатися з ілюстрації?

Альфонсо вступає в Толедо (керамічне зображення на площі Іспанії в Севільї)

4. Як утворилось Іспанське королівство

Простежте перебіг утворення Іспанського королівства і складіть відповідний план.

У період Реконкісти на Піренейському півострові утворилися нові християнські держави. Перед їх правителями постали складні політичні й військові завдання — насамперед установити панування католицизму і вигнати арабів з Піренейського півострова. Під час Реконкісти ці завдання були успішно вирішені.

У Кастилії та Арагоні, які поступово об’єднували навколо себе іспанські держави, склалися станово-представницькі монархії. Ще в 1188 р. король Кастилії вперше скликав раду з феодалів, містян і духовенства. Так виник представницький орган — кортеси, які затверджували нові податки, брали участь у створенні законів.

Кортеси (від іспанського «корт» — «королівський двір») — представницькі органи влади в Португалії та Іспанії.

Кастильські кортеси стали першим у Європі парламентом, у виборах до якого до XV ст. брали участь селянські общини.

Слідом за Кастилією представницькі органи почали формуватися і в інших державах Піренейського півострова. Наприкінці ХV ст. відбулося об’єднання двох найсильніших держав на Піренеях під владою подружжя Фернандо ІІ Арагонського та Ізабель І Кастильської. Сталося це завдяки їхній династичній унії. Утворення єдиного Іспанського королівства сприяло завершенню Реконкісти. Водночас в об’єднаній Іспанії почалося жорстке переслідування нехристиян, тож мусульмани та іудеї змушені були залишити Піренеї. Так з Іспанії пішло багато підприємливих, досвідчених банкірів, торговців і ремісників, що негативно вплинуло на її подальший розвиток.

Династична унія — політичне об’єднання двох держав, яке управляється однією династією, водночас кордони держав, закони та інтереси залишаються різними.

5. Як управляло Іспанією католицьке подружжя Ізабель та Фернандо ІІ

Охарактеризуйте основні напрями діяльності Ізабель І та Фернандо ІІ.

Подружжя Фернандо ІІ Арагонського та Ізабель І Кастильської відіграло неабияку роль в історії Іспанії. За правління цієї пари відбулося завершення Реконкісти, об’єднання країни та відкриття Америки. І все це сталося в 1492 році!

Для зміцнення своєї влади подружжя реорганізувало армію, укріпило державний апарат і зруйнувало замки непокірних дворян. Натомість вірні дворяни-гранди отримували посади при дворі. Королівське подружжя реформувало фінансову систему та сприяло розвитку міст.

Талант політиків позначився й у тому, що, на відміну від монархів Португалії, Англії і Франції, Ізабель І та Фернандо ІІ зрозуміли перспективність проєктів Христофора Колумба. Навіть існує легенда, що королева віддала свої коштовності, аби спорядити експедицію Колумба. Відкриття Америки зробило Іспанію однією з найвпливовіших держав Європи.

Ізабель І та Фернандо ІІ сприяли розвитку національної культури. Королева стала покровителькою мистецтв, допомагала університетам, талановитим письменникам і вченим.

Найпочеснішим своїм титулом Ізабель І та Фернандо ІІ вважали звання католицькі королі, надане їм папою римським за успішне закінчення Реконкісти. Ревні католики, Фернандо ІІ та Ізабель І прагнули досягти єдиної віри для всіх своїх підданих. Саме в цей час в Іспанії було утворено інквізицію — церковний суд. Усіх, кого підозрювали в порушенні католицького вчення, чаклунстві та інших гріхах, піддавали жорстоким тортурам і страчували. В Іспанії нерідко відбувалися привселюдні страти: при великому зібранні люду засуджених спалювали на вогнищі. Інквізиція мала для Іспанії страшні наслідки.

Використовуючи подані ілюстрації, охарактеризуйте діяльність Ізабель І та Фернандо ІІ.

1. Королівський замок Фернандо ІІ та Ізабель І в Сеговії (сучасне фото)

2. Ізабель І та Фернандо ІІ (середньовічне зображення)

3. Христофор Колумб перед королевою Ізабель І і королем Фернандо ІІ (картина невідомого іспанського художника XIX ст.)

4. Визволення католицьким подружжям міста Альмерія під час Реконкісти (керамічне зображення на площі Іспанії в Севільї, початок ХХ ст.)

• 1. Чим запам’яталися вам італійські республіки?
• 2. Коли і чому були утворені кортеси?
• 3. Чому Ізабель та Фернандо називають католицькими королями?
• 4. Використовуючи ілюстрації і текст параграфа, опишіть життя людини в арабській Іспанії.
• 5. Назвіть причини і наслідки Реконкісти.
• 6. Поміркуйте, що спільного в Реконкісти та Хрестових походах і чим вони відрізняються. Оцініть державницьку діяльність Ізабель та Фернандо.

1) Заповніть пропуски у тексті: «Реконкіста почалась у . і завершилась через . століть відвоюванням . . Наприкінці . століття весь . півострів опинився під владою . церкви».

2) Кастилія в перекладі означає «країна замків». За можливості знайдіть інформацію, яка підтверджувала б справедливість цієї назви.

Готуємося до уроку узагальнення і тематичного оцінювання

Україна — це Європа

В епоху Середньовіччя монархи європейських країн за традицією зверталися до своїх дітей із повчальними творами. Наведені нижче уривки звернень Великого київського князя Володимира Мономаха та короля Франції Луї ІХ Святого до своїх наступників дадуть вам змогу переконатися у спільності загальнолюдських цінностей в епоху Середньовіччя.

Луї IX Святий

Повчання короля своєму синові

1. Любий сину, перше, чого тебе вчу: хай сповниться серце твоє любов’ю до Господа; без цього ніхто не може врятуватися.

9. Дивися, щоб довкола були все люди добрі, будуть то духовні чи миряни, i частіше бесідуй з ними; уникай товариства злих.

15. У справі суду i розправи будь твердим i справедливим до своїх підданих, не ухиляйся ні вправо, ні вліво, йди завжди прямо. Підтримуй справу біднішого, поки не з’ясується істина.

23. Війни і чвари, як свої, так і твоїх підданих, приборкуй якомога швидше.

Володимир Мономах

Повчання дітям

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітеся самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод.

Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. I сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте.

§ 10. У володіннях Габсбургів

• 1. Іспанія під владою Габсбургів. Наприкінці XV ст. Іспанія об’єдналася під владою Ізабелли Кастильської та Фердинанда Арагонського й перетворилася на одну з провідних країн Європи. У результаті успішних війн іспанська корона приєднала Південну Італію, а експедиції Колумба принесли їй величезні володіння за океаном. Об’єднавши країну територіально, Фердинанд та Ізабелла вирішили встановити в ній релігійну єдність. Почався наступ на іновірців – іудеїв і переможених під час Реконкісти мусульман. В атмосфері релігійної нетерпимості католицькі фанатики безжально знищували безцінний культурний спадок арабської Іспанії.

Які наслідки, на вашу думку, мали для Іспанії розправи з іновірцями?

За таких умов до влади в Іспанії прийшов Карл Габсбург (1516-1556). Він був онуком Фердинанда та Ізабелли по материнській лінії і успадкував від них Іспанію, володіння в Італії та Новому Світі, а від діда з батьківського боку – німецького імператора Максиміліана I – Австрію, Нідерланди та чималу частину німецьких і чеських земель. У 1519 р. шляхом підкупу Карл домігся свого обрання імператором. Відтепер іспанський король став імператором Карлом V. Управляти такою величезною державою та утримувати під контролем її обширні території було непросто.

Розгляньте портрет. Чому, на вашу думку, художник зобразив могутнього монарха не з атрибутами влади, а як звичайну людину?

Вечелліо Тіціан. Портрет Карла V. 1548 р.

XVI ст. З «Автобіографії» міністра Гаттінарі

У 1519 р. довелося мені клопотатися перед курфюрстами про увінчання короля Карла імператорською короною. І сказав я їм, що імператорська влада має право претендувати на панування над цілим світом, бо так повелів сам Господь наш. Якщо імператорська влада опиниться в руках слабосильного князя, то від цього нічого, крім шкоди, не буде. Проте зовсім іншим буде результат у разі переходу імператорського титулу до могутнього короля, основу влади якого становлять великі багаті країни. Він не тільки піклуватиметься та всіляко оберігатиме свої спадкоємні землі, але, приєднавши до них нові, так збільшить володіння імперії, що досягне світового панування.

1. Визначте головну політичну мету Карла V. 2. Як ви розумієте слова автора про те, що небажано обирати імператором «слабосильного князя»?

Постійні війни вимагали щодалі більше коштів і вели до зростання податків, що призводило до зубожіння простого люду.

Великих зусиль вимагало від Карла V протистояння зовнішнім ворогам. Головним серед них була Франція, майже з усіх боків затиснута володіннями Габсбургів. Другою серйозною небезпекою були турки, які впритул наблизилися до володінь Карла V в Центральній Європі. Імператору не пощастило створити омріяну світову католицьку імперію. Старий і зломлений невдачами, Карл V зрікся влади.

Його молодший брат Фердинанд успадкував Австрію, Чехію, частину угорських і німецьких земель, а також імператорський титул. Син Філіпп отримав Іспанію з її володіннями в Америці, більшу частину Італії та Нідерланди. Рід Габсбургів розпався на дві гілки – австрійську та іспанську.

Вечелліо Тіціан. Філіпп ІІ в обладунках. 1550-1551 рр.

• 2. Занепад Іспанії. Ще за життя батька Філіпп II (1555-1598) набув чималого політичного досвіду, управляючи Іспанією за відсутності Карла V. «Обережний король» (так за повільність в ухваленні рішень називали Філіппа сучасники) успадкував наймогутнішу державу Західної Європи.

Філіпп не любив суєти великих міст і зробив столицею Іспанії маленький Мадрид, розташований у центрі країни. Але скоро й там для монарха стало надто шумно. Йому підшукали усамітнену місцевість у горах поблизу Мадрида й побудували там Ескоріал. Цю споруду інколи називали восьмим дивом світу. Вона слугувала водночас палацом, усипальницею та монастирем. Для прикрашення Ескоріалу Філіпп II зібрав величезну колекцію творів мистецтва, зокрема шедеври Тіціана, Веронезе, Босха. Король дуже пишався своєю колекцією географічних карт і багатою бібліотекою, де зберігалася безліч безцінних старовинних рукописів.

Розгляньте ілюстрацію. Яке враження на вас справив Ескоріал? Чи погоджуєтеся ви з тим, що його можна вважати восьмим дивом світу?

Ескоріал. Поч. XVII ст.

Філіпп II чимало зробив для впорядкування законів і вдосконалення управління країною. У роки його правління головним ворогом Іспанії стала Англія. Вона прагнула проникнути в Новий Світ, але Філіпп не хотів ні з ким ділити прибутки від своїх колоній і не давав британським торговельним кораблям перетнути Атлантику. У відповідь англійські пірати грабували навантажені золотом і сріблом іспанські судна. Неоголошена морська війна між двома країнами виснажила Іспанію.

Великі географічні відкриття надали Іспанії нових можливостей. Успішно розвивалося сільське господарство, у містах виникали перші мануфактури, розквітла торгівля. Її провідним центром стала Севілья. Проте минуло лише декілька десятиліть, і ситуація змінилася. На противагу політиці меркантилізму, що запроваджували в життя французькі правителі, іспанські королі знищили умови для розвитку вітчизняної промисловості. Хоча з Америки надходило багато золота й срібла, гроші не вкладали у виробництво. Іспанське дворянство використовувало їх для власних потреб і розплачувалося ними за іноземні товари. З дворянських гаманців іспанські капітали перетікали в інші країни. Величезні кошти поглинала боротьба з протестантами по всій Європі, яка стала головною метою іспанських монархів. Економічний занепад спричинив загальне ослаблення країни. Поступово Іспанія перетворилася на другорядну європейську державу.

• 3. Нідерланди у складі імперії Карла V. Нідерланди (з нідерл. – нижні землі) розкинулись у нижній течії річок Рейну, Маасу та Шельди.

Центральні райони країни – Брабант і Фландрія – славилися своїм сукнарством. Жителі північних земель – Голландії та Зеландії – займалися кораблебудуванням та рибальством. Населення південних провінцій постачало сільськогосподарську продукцію. На прибережних рівнинах нідерландці спорудили вітряки, через які безперервний вітер з моря віддавав частину своєї енергії млинам і насосам. У міському виробництві й у селі успішно розвивалися нові капіталістичні відносини.

Зручне географічне розташування Нідерландів сприяло розвитку міжнародної торгівлі. У країні діяла налагоджена система прекрасно обладнаних портів. 17 провінцій Нідерландів справедливо вважалися найбагатшою частиною Іспанського королівства. Податки з них приносили Іспанії в сім разів більше прибутків, ніж золото й срібло з Нового Світу.

Карл V управляв Нідерландами через свого намісника.

Політика Габсбургів у Нідерландах

Розгляньте гравюру. Які процеси виробництва цукру на ній зображено?

Виробництво цукру. Нідерландська гравюра. XVII ст.

• 4. Національно-визвольна війна в Нідерландах (1566—1609 рр.). Філіпп II погано знав Нідерланди й думав лише про те, щоб витягти з них якомога більше коштів для потреб Іспанії.

Країну охопило масове обурення. Серед невдоволених було чимало дворян, лідером яких стали принц Вільгельм Оранський, граф Егмонт та адмірал Горн. Один із придворних презирливо обізвав їх гьозами – жебраками, але ті, кому адресувалась образа, підхопили слово й використали його на свій лад. Невдовзі так з гордістю стали називати себе всі борці за незалежність Нідерландів.

Визвольний рух почався влітку 1566 р., коли всією країною розгорнулося повстання іконоборців (противників ікон). Повстання придушили, але воно змусило владу пом’якшити закони проти єретиків. Таке рішення не влаштовувало Філіппа ІІ. Намісником провінції він зробив герцога Альбу – жорстокого фанатика, який обіцяв вогнем і мечем викоренити єресь і привести Нідерланди до повної покори своєму монарху.

Вільгельм Оранський і частина його прибічників змушені були тікати за кордон. Майно жертв кривавих розправ ішло на користь короля, у Нідерландах зростала кількість збіднілих і безробітних. Країна опинилася на межі економічної катастрофи. Спроба Альби ввести нові податки поклала край народному терпінню.

Нідерландці піднялися на партизанську боротьбу, яку підтримав принц Оранський. Навесні 1572 р., з початком загального повстання північних провінцій, він повернувся в Нідерланди й очолив визвольний рух, який перетворився на національно-визвольну війну – боротьбу пригніченого народу проти іноземного володарювання.

• 5. Народження Республіки Сполучених Провінцій. Після декількох років боротьби виснажені південні провінції пішли на угоду з Філіппом II. Вони погодилися повернутися під владу Іспанії за умови виводу з їхніх територій іспанського війська й збереження деяких привілеїв. На противагу півдню північні провінції були за продовження визвольної боротьби до переможного кінця. У 1579 р. в місті Утрехті вони домовилися про об’єднання в Утрехтську унію, яка поклала початок повному розриву з Іспанією. У 1581 р. владу Філіппа II в Нідерландах скинули. Правителем країни мав стати Вільгельм Оранський, але принца підступно вбили. Посада перейшла до його сина, талановитого полководця Моріца Насауського, а вищим органом влади стали Генеральні штати. Північні провінції оголосили себе Республікою Сполучених Провінцій.

Розгляньте репродукцію картини. Як ви вважаєте, чи могли дії іспанських солдатів спричинити національно-визвольну війну? Відповідь обґрунтуйте.

Пітер Брейгель Стар ший. Іспанські солдати грабують нідерландське село. 1566 р.

Після невдалих спроб повернути владу над Нідерландами Іспанія 1609 р. підписала з ними перемир’я на 12 років. Фактично вона визнала незалежність нової європейської країни. Водночас перемир’я означало розкол раніше єдиних провінцій на дві частини. Південні провінції залишились у володінні іспанського короля та згодом склали основу сучасної держави Бельгії. Лише в 1648 р. іспанці офіційно визнали незалежність Республіки Сполучених Провінцій.

Найрозвиненішою провінцією Республіки Сполучених Провінцій була Голландія, тому так невдовзі стали називати всю країну. У країні успішно розвивалися капіталістичні відносини, що сприяло поширенню кальвінізму. Значних успіхів досягли в суднобудуванні – було створено найпотужніший у світі флот. Це дало змогу Голландії заснувати колонії в Африці, витіснити конкурентів з Індонезії та частково – з Індії. В Америці голландська колонія Новий Амстердам у майбутньому перетворилася на Нью-Йорк.

XVII ст. Англійський економіст Томас Мен про піднесення Нідерландів

Я міг би навести за взірець різні держави християнського світу, які, маючи замало власних територій, досягли великого багатства й могутності своєю ретельною торгівлею з іноземцями. Серед них Сполучені Провінції Нідерландів є зараз найкращим і славним взірцем.

Відколи вони скинули із себе ярмо іспанського рабства, як чудово розвинули вони свої здібності! Які великі кошти вони отримали, щоб захищати свою свободу проти могутності такого великого ворога! І чи відбулося все це завдяки їхній безперервній старанності в торгівлі? Чи не є їхні провінції складами товарів для більшості країн християнського світу, завдяки чому їхнє багатство, судноплавство, моряки, ремесла, народ, а тому й суспільні прибутки. зросли до дивовижних розмірів? Якщо ми порівняємо часи їхнього поневолення з їхнім нинішнім станом, то вони видадуться нам іншим народом.

Усьому світові дивом здасться, що така маленька країна. маючи обмаль природних багатств, їстівних припасів, лісу або інших необхідних для війни й миру припасів, попри це має все в такому надзвичайному достатку, що, крім своїх власних потреб (дуже великих), . продає іншим державам кораблі, артилерію, снасті, зерно, порох, кулі тощо.

1. Чому автор вважає, що після звільнення від іспанського панування голландці стали іншим народом? 2. Що, на думку Мена, спричинило швидкий розвиток країни?

• 1. Схарактеризуйте зовнішню та внутрішню політику імператора Карла V.
• 2. Як відбувся розпад династії Габсбургів на дві гілки?
• 3. Що нового вніс у зовнішню політику Іспанії Філіпп II порівняно з Карлом V?
• 4. Чому нідерландські провінції вважали найбагатшою частиною Іспанського королівства?
• 5. Як ви вважаєте, чи існував зв’язок між кальвіністською вірою та розгортанням національно-визвольного руху в Нідерландах?
• 6. Чому єдині нідерландські провінції розпалися на дві частини – північ та південь?

1. Розгляньте карту «Держава Карла V та її поділ» (с. 77) і на контурній карті різними кольорами зафарбуйте ті території, які після зречення Карла V відійшли до іспанських Габсбургів, а які – до австрійських.

2. На карті покажіть території, де голландці заснували колонії.

3. Виконайте онлайн-вправу «Володіння Габсбургів»:

Робота у групах. Схема Fishbone (Скелет риби). Об’єднайтеся у три групи. Кожна група отримує аркуш паперу, на якому зображено скелет риби. На носі риби запишіть: «Проблема: Чому в XVII ст. Іспанія занепадала, а Нідерланди процвітали?». Сформулюйте й запишіть угорі причини означеної проблеми, унизу – факти, що стали наслідком зазначених причин, на хвості – висновки. Визначте представників груп, які презентують результати роботи на загал.