Націоналізація має “Сенс”. Що з банком Фрідмана та коли він перейде у руки держави

Останній великий банк росіян в Україні – Альфа-банк – міг стати державним ще наприкінці 2022-го року, але щось пішло не так. Як в НБУ планують втілити в життя цей план.

31 грудня 2022 року передсвяткову метушню в центрі Києва перериває повітряна тривога. За кілька хвилин одна з російських ракет влучить в готель Alfavito, вікна якого виходять на палац “Україна”, і повністю зруйнує фасад п’ятиповерхової будівлі. В той день російські ракети заберуть життя трьох людей.

За 700 метрів від місця падіння ракети розташовується головний офіс банку, власники якого не просто підтримують російську війну проти України своїми податками, а й, за даними Євросоюзу, входять до переліку найближчого оточення її головного ініціатора – Володимира Путіна.

“Сенс банк” (раніше “Альфа-банк) – один із системних українських банків, який роками нарощував в Україні клієнтську базу та інвестував мільйони гривень у створення позитивної репутації.

У 2022 році його акціонери, передусім Михайло Фрідман та Пьотр Авен, потрапили до переліку спочатку міжнародних, а згодом і українських санкційних осіб, а Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, який дозволяє державі націоналізувати системно важливі банки, зокрема “Сенс банк”.

Однак у якийсь момент усе пішло не за планом. Націоналізація, яку очікували в листопаді-грудні 2022 року, не відбулася. Це збіглося із заявами Фрідмана про намір докапіталізувати банк на 1 млрд дол. Проте справа не в цьому.

Схоже, влада придумала, як відібрати в росіян останній великий банк в Україні. Чому націоналізація Альфа-банку затягнулася і як він може стати державним?

Як мали націоналізувати Альфа-банк

Хоча “дочки” держбанків РФ (Промінвестбанк та Сбєрбанк) НБУ вивів з ринку у перші дні великої війни, решта установ (PINbank, “Форвард” та Альфа-банк), чиї власники мають російське походження, чекали на рішення про свою долю.

Лише у вересні, після “приєднання” Кремлем тимчасово окупованих земель до РФ, президент Володимир Зеленський нарешті розставив усі крапки над “і”. “Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення застосувати санкції до значущих фізичних та юридичних осіб Росії, які не знайшли в собі мужності виступити на захист людяності та міжнародного права”, – наголосив він.

Танці навколо санкцій. Що у Зеленського вирішили робити з Фрідманом та іншими російськими олігархами?

Чи не першими в список санкційних олігархів потрапили Михайло Фрідман та Пьотр Авен, а одним з перших документів про націоналізацію російських активів, поданих у парламент, був закон про націоналізацію банків.

Його назва – “Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану”. Хоча в Україні таких банків 14, з яких чотири державні, було очевидно, що закон передусім застосують до Альфа-банку.

Відповідно до ухваленого закону, націоналізація має проходити за спрощеною процедурою.

Спрощену процедуру можна застосувати, якщо НБУ визнає банк неплатоспроможним. Після цього регулятор пропонує Міністерству фінансів взяти участь у виведенні банку з ринку за участю держави (націоналізувати).

На відміну від звичайної процедури націоналізації, під час воєнного стану держава не проводитиме докапіталізацію такого банку. Його куплять за 1 грн незалежно від фактичного розміру його капіталу.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у ході націоналізації не змінюватиме розмір статутного капіталу банку, не проводитиме деномінацію його акцій чи обмін грошових зобов’язань перед колишніми власниками на додаткові акції (bail-in).

Зобов’язання перед колишніми власниками, наближеними до них особами та особами, проти яких запровадили санкції, припинять і зарахують їх у дохід націоналізованого банку.

Важливо, що закон дозволяє націоналізувати банк за спрощеною процедурою лише тоді, коли його виводять з ринку через проблеми з ліквідністю. Інакше це відбуватиметься за повною процедурою.

Ці проблеми у підсумку так і не виникли.

Як власники намагалися зберегти банк

Російське походження не заважало Альфа-банку розвиватися в Україні навіть після 2014 року. Кількість його відділень з того часу виросла вдвічі. Зростала й кількість вкладників. У 2021 році Фрідман та його партнери навіть вели переговори про купівлю проєкту monobank.

За даними джерел ЕП, російські власники банку сподівалися зберегти українську установу. Акціонери з травня домовлялися з українською владою про можливість внесення в капітал банку 1 млрд дол в обмін на формальні чи неформальні гарантії того, що Альфа-банк не націоналізують.

Перші непублічні зустрічі представників банку, НБУ та уряду пройшли в Офісі президента в травні, але рішення про докапіталізацію з того часу не ухвалили.

Мільярд доларів, зустрічі в ОП з міністрами та непублічні штрафи. Як Альфа-банк хоче зберегти статус-кво в Україні

Докапіталізувати банк, коли рахунки його акціонерів заморожені через санкції – завдання непросте. Ще одна причина відсутності прогресу в цьому питанні – спосіб докапіталізації. Акціонери хотіли надати Альфа-банку так званий вічний субординований кредит на 49 років, за яким би нараховувалися проценти.

Наприкінці 2022 року Фрідман написав листа голові НБУ Андрію Пишному, у якому нібито ще раз підкреслив готовність “влити” в банк 1 млрд дол. В іншому разі він “не заперечуватиме” проти націоналізації Альфа-банку.

В НБУ підкреслили, що листа недостатньо. “Процедура докапіталізації чітко формалізована. Вона передбачає не листи чи комунікацію в пресі, а подання релевантного пакета документів. Цього не було зроблено”, – зазначив Пишний в інтерв’ю “Forbes-Україна”.

Лист Фрідмана виглядав не лише як останній шанс “спокусити” Україну мільярдом доларів, але і як остання можливість з гідністю пережити націоналізацію його банку. Отже, восени 2022 року питання націоналізації здавалося майже доконаним фактом, але цей процес чомусь не почався.

Чому банк не націоналізували

Ключова умова націоналізації за спрощеною процедурою – втрата банком ліквідності. Іншими словами, у питанні Альфа-банку держава обрала стратегію “висушування”, очікуючи, поки клієнти заберуть з установи свої гроші.

Певний час вона працювала. За даними співрозмовників видання в НБУ, банк щомісяця втрачав близько 4 млрд грн коштів клієнтів. Такими темпами Альфа-банк могли визнати неплатоспроможним до кінця 2022 року.

За даними джерел ЕП, Нацбанк, Фонд гарантування вкладів, Нацкомісія з цінних паперів та інші залучені до процесу націоналізації інститути навіть проводили своєрідні репетиції, щоб у потрібний момент точно спрацювати.

Як виявилося, ці дії були завчасними. Відплив коштів з Альфа-банку у листопаді-грудні призупинився. За даними регулятора, банк навіть збільшив обсяги вільної ліквідності, яку він зберігає в депозитних сертифікатах.

Обсяги коштів, які в банку зберігають громадяни, теж стабілізувалися. Установа навіть наростила частку строкових депозитів населення в портфелі, хоча в банківській системі ця частка у 2022 році майже безперервно падала.

У грудні зупинився й відплив коштів підприємств. У 2022 році Альфа-банк зазнав двох хвиль відпливу коштів бізнесу: у лютому-квітні, після початку великої війни та запровадження санкцій проти акціонерів, і у вересні-жовтні, коли питання націоналізації банку обговорювалося в пресі.

1 грудня залишки на рахунках підприємств у банку не просто не зменшилися, а зросли майже на 1 млрд грн порівняно з попереднім місяцем.

“У якийсь момент ліквідність “Сенс банку” похитнулася, але розмови про неминучу націоналізацію привели до її відновлення. Ризики тримати кошти в без п’яти хвилин державному банку виглядають не такими великими”, – пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Аналогічне припущення висловили два посадовці НБУ. “Після ухвалення закону там почали казати клієнтам, що їм немає чого втрачати. Якщо з банком щось піде не так, то держава його націоналізує”, – ділиться один з них.

Схоже, план держави націоналізувати банк, зменшивши його ліквідність, провалився. Які шанси, що клієнти “Сенс банку”, переживши всі події 2022 року, раптом заберуть звідти гроші зараз? Питання радше риторичне.

Як тоді націоналізувати банк

Під час розгляду уже згадуваного закону експерти наголошували, що у випадку з Альфа-банком цей акт може не спрацювати. Зрештою, якби держава дійсно хотіла націоналізувати установу, то знайшла б більш релевантні підстави. Наприклад, російське громадянство акціонерів чи запровадження проти них санкцій.

Здається, у січні це почали розуміти і в Нацбанку. “Складається враження, що цей закон писався самою “Альфою”, аби його не можна було застосувати для націоналізації”, – каже з невдоволенням у голосі співрозмовник ЕП в Нацбанку.

Проте відплив ліквідності – не єдина проблема з кейсом “Сенс банку”. Саме цим і може скористатися влада. Про що йдеться?

У перші дні великої війни НБУ застосував проти Альфа-банку заходи впливу за двома епізодами.

Перший – 2 березня регулятор позбавив Михайла Фрідмана (32,86% акцій) та Пьотра Авена (12,4%) прав на управління банком за своїми акціями через “втрату бездоганної ділової репутації”. 21 березня таке ж рішення ухвалили щодо інших акціонерів – Германа Хана (20,96%) й Олексія Кузмічьова (16,32%).

Другий – 15 квітня НБУ ухвалив ще одне рішення щодо позбавлення прав управління за акціями Альфа-банку – проти Андрія Косогова. На відміну від інших акціонерів, проти Косогова не застосовували міжнародні санкції. Національний банк ухвалив це рішення через те, що Хан та Кузмічьов поспіхом передали йому свої частки в банку, не погодивши це з регулятором.

Усі російські акціонери Альфа-банку, проти яких НБУ застосував заходи впливу, передали права на управління своїми акціями болгарському економісту Симеону Дянкову. Як свідчить рішення НБУ, такий захід мав бути тимчасовим.

За даними джерел ЕП, регулятор дав Альфа-банку пів року на те, аби він розібрався з діловою репутацією своїх акціонерів, яких Нацбанк позбавив права на управління банком. Цей термін сплив 15 жовтня.

Кредитні канікули мобілізованим та сотні мільйонів євро на війну Путіна: чому “Райффайзен” досі в Росії

Відповідно до постанови НБУ, якщо банк нічого не зробив для усунення причини покарання, то НБУ має визнати його проблемним. Якщо ситуація з акціонерами не вирішиться і протягом 120 днів проблемності, то банк мали б вивести з ринку. У цьому разі – не за спрощеною процедурою, а за повною.

Однак цим шляхом регулятор тоді не пішов. За кілька днів до 15 жовтня НБУ непублічно продовжив терміни для виправлення ситуації до квітня 2023 року.

Вочевидь, тоді НБУ ще сподівався вивести банк за спрощеною процедурою через брак ліквідності.

Коли ж стало очевидно, що цих проблем в “Сенс банку” поки що не буде, в Нацбанку замислилися про інші способи його націоналізації. За словами співрозмовника в парламенті, один з таких шляхів – це внесення змін до закону, які дозволять націоналізувати банк через непрозору структуру власності.

Якщо держава піде цим шляхом, то це дозволить провести націоналізацію банку за спрощеною процедурою, не чекаючи квітня та ще 120 днів проблемності, а також незалежно від ситуації з ліквідністю.

І обійтися без змін до закону тут не вийде. Наразі Андрій Пишний, який до призначення головою НБУ був неформальним координатором санкційної групи “Єрмака-Макфола”, доручив підготувати відповідні зміни до закону. “НБУ націлений переконувати комітет Гетманцева і парламент ухвалити закон, який забезпечить безшовну націоналізацію”, – наголошує співрозмовник в НБУ.

Відкритим залишається тільки питання, чому автори першої версії закону і ті, хто за нього проголосували, одразу не передбачити достатньо підстав для проведення такої націоналізації.

Що змінює націоналізація

Хоча “Сенс банк” і входить до переліку системних, його націоналізація ризикує пройти непоміченою. За останні одинадцять місяців фінансова система країни переживала більші шоки, до яких українці давно адаптувалися.

Для клієнтів націоналізація не змінить нічого: банк далі обслуговуватиме їхні рахунки. Ба більше, із зміною власника до банку можуть повернутися клієнти, які ухвалили рішення забрати з нього кошти через російську агресію.

“Переважно вдалий кейс націоналізації Приватбанку запевняє, що цього разу процес має бути більш-менш гладким”, – констатує старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.

Для держави націоналізація матиме радше негативні наслідки. Частка держбанків у системі і так надто велика, а ще один універсальний банк у державній власності конкуруватиме з такими ж універсальними Ощадбанком, Приватбанком та Укргазбанком, приватизувати які уряд намагався ще до війни.

“З економічної точки зору державі нема сенсу збільшувати свою частку на ринку. Навіть якщо не докапіталізовувати банк зараз, то така потреба може виникнути після війни. Для країни оптимально, якби банк змінив власників на інвесторів без репутаційних ризиків і з розумінням нашого ринку”, – каже Демків.

“Вдарити по центру банківських операцій”. Чи можуть російські терористи “покласти” банки?

Такими інвесторами могли б стати міжнародні банківські групи, які працюють в Україні. Ідеальним для держави був би варіант дозволити росіянам обміняти їх банк в Україні на “дочку” одного із західних банків в РФ. Однак джерела ЕП в правлінні НБУ вважають реалізацію такого сценарію вкрай маловірогідною.

Постраждають від націоналізації лише топменеджери банку. Якщо все пройде за описаною в законі процедурою, то банк визнають неплатоспроможним. Це поставить хрест на діловій репутації правління та наглядової ради, а отже, закриє для них роботу у фінансовому секторі України.

Наприкінці 2022 року із “Сенс банку” пішли кілька членів правління на чолі з Рафалом Ющаком. Втеча могла б бути масштабнішою, якби вона мала сенс. За правилами НБУ, ділову репутацію втрачають не лише ті, хто обіймає посади в момент виведення установи з ринку, а й ті, хто працював там за рік до цього.

Продавця отрути з України повʼязують із форумом самогубців. Розслідування BBC

Леонід Закутенко рекламував свої послуги на сайті, який пропагує суїциди, і розповів кореспонденту під прикриттям, що надсилає п’ять посилок щотижня до Великої Британії.

Він постачав ту саму речовину, що й канадець Кеннет Лоу, якого арештували минулого року і якому тепер висунули звинувачення у 14 вбивствах.

Коли журналісти BBC спитали Закутенка про його дії, він їх заперечив.

BBC знайшла чоловіка біля його помешкання у Києві, але він заперечив, що продавав смертоносну речовину, яку ВВС навмисно не називає.

Проте наше розслідування встановило, що він постачав цю речовину роками.

Цю речовину можна легально продавати у Великій Британії, але лише компаніям, які використовують її із дозволеною законом метою.

Постачальники не повинні продавати її покупцям, якщо вони не провели базову перевірку того, для чого речовину застосують.

В Україні продаж цієї конкретної речовини також не заборонений законом.

Утім, допомога у самогубстві є незаконною як у Великій Британії, так і в Україні, тому продавати цю речовину комусь, знаючи, що людина купує її, щоб вбити себе, – заборонено законом в обох країнах.

Навіть невелика доза цієї речовини, якщо її проковтнути, може виявитися смертельною.

“Мерзенний”

Родина сестер-близнючок Лінди та Сари описують Закутенко як “злу і мерзенну людину”. 54-річні Лінда та Сара померли у Лондоні минулого року після того, як українець надіслав їм отруту.

За словами сестри жінок Хелен Кайт, Лінда отримала “всього за кілька фунтів легкий доступ до “набору смерті”, дізнавшись про продавця на відомому форумі самогубців.

Кайт описує своїх сестер як “розумних, турботливих і розсудливих”.

Вона каже, що відсутність дій з боку влади, щоб запобігти її сестрам та багатьом іншим людям отримати доступ до хімікату, є “державною ганьбою”.

Хімічну речовину, яку продає Закутенко, відкрито обговорюють на форумі, яким користувалася Лінда. Його учасники консультують один одного, як її купувати та використовувати.

Хімічну речовину пов’язують із понад 130 смертями у Великій Британії з 2019 року, за словами професорки Амріти Ахлувалії, експертки з судинної фармакології Лондонського університету королеви Мері.

Автор фото, Lee Durant

Професорка Ахлувалія пов’язує із цією хімічною речовиною понад 130 смертей

Вона проаналізувала кров та інші зразки біоматеріалу померлих людей, які надіслали їй патологоанатоми та поліція Великої Британії.

Вона виявила, що 71% зі 187 тестів має високий показник хімічної речовини, який вказує на те, що принаймні 133 людини могли загинути в результаті ковтання цього препарату.

“Потрібно щось робити”, – сказала професорка Ахлувалія.

“З огляду на те, для чого його використовують, має відбутися повне розслідування. Мають бути ухвалені відповідні закони, щоби використання цієї речовини було лише за призначенням”.

Звинувачення в умисному вбивстві

Шеф-кухаря Кеннета Лоу заарештували у Канаді в травні 2023 року, тепер його звинувачують за 14 пунктами в умисному вбивстві та пособництві у самогубстві.

Вважають, що він продав хімічну речовину понад 1200 разів покупцям у 40 країнах світу та пов’язаний із щонайменше 93 смертями у Великій Британії.

Наше розслідування встановило, що Закутенко продавав таку саму речовину принаймні з листопада 2020 року.

Він також пропонує три різні препарати, які відпускають за рецептом і які згадують в онлайн-інструкціях із самогубства.

Він навіть деякий час рекламував свої послуги на тому самому форумі самогубців, що й Лоу.

Відтоді користувачі передавали його контактні дані через приватні повідомлення.

Автор фото, Facebook

Кеннет Лоу торгував на тому ж форумі, що й Закутенко, і його пов’язують із щонайменше 93 смертями у Великій Британії

Ми знайшли Закутенка й зʼясували, що він мешкає у квартирі в багатоповерхівці радянської доби у Києві.

Ми зустріли його біля місцевого поштового відділення, звідки він відправляв посилки.

Ми запитали його, чому він надсилає отруту людям, які хочуть скоїти самогубство.

“Це брехня”, – сказав він нам, а потім закрив рукою камеру і намагався піти.

Леонід Закутенко на вулиці Києва

Ми знаємо, що принаймні одна з його посилок містила хімічну речовину, тому що ми зробили замовлення того дня та отримали номер відстеження посилки незабаром після того, як Закутенко вийшов із пошти.

На запитання, чи не хоче він вибачитись перед родинами загиблих, він відповів: “Так я нічого не продаю”.

BBC попередила владу та пізніше повідомить, які дії вона може вжити.

Потрібні жорсткіші дії

22-річний син Девіда Парфетта, Том, купив той самий хімічний препарат у Кеннета Лоу та використав його, щоб вкоротити собі віку у жовтні 2021 року.

Тепер Парфетт проводить кампанію з метою закрити форум самогубств і зупинити таких продавців, як Закутенко.

Британська влада знала про цю хімічну речовину та її продаж онлайн принаймні з вересня 2020 року.

Тоді коронер, який розслідував смерть 23-річного Джо Ніхілла, написав поліції, головному коронеру та постачальнику хімікатів, попередивши їх про торгівлю смертельною речовиною.

Відтоді коронери по всій Англії принаймні п’ять разів писали в різні урядові департаменти з рекомендаціями вжити заходів щодо хімікату та форуму самогубств.

Парфетт купив партію речовини у Закутенко в грудні 2023 року. Так він хотів перевірити систему й переконатися, чи поліція перехопить посилку.

Через кілька днів після оформлення замовлення він пройшов “перевірку стану людини” від поліції, але він все одно отримав хімічну речовину протягом кількох тижнів, і поліція його більше не перевіряла.

Такі перевірки покупців у Великій Британії проводили після арешту Кеннета Лоу в Канаді.

Національне агентство по боротьбі зі злочинністю підтвердило, що були випадки, коли люди, які купили речовину у Лоу, помирали після того, як поліція провела перевірку їхнього стану.

“Поліція розглядає такі випадки згідно зі своїми правилами та державними інструкціями”, – сказав речник.

“Я все ще не можу повірити, що це сталося сьогодні, після усього, що ми знаємо про кількість смертей”, – сказав Парфетт.

Том Парфетт і Джо Ніхілл

Він і Кайт закликають вжити жорсткіших заходів проти форуму, де їхні близькі, Том і Лінда, дізналися про хімічну речовину.

Кайт сказала, що це місце, де “мерзота без перешкод з боку влади полює на найбільш уразливі верстви населення та спричиняє невимовні страждання їхнім близьким”.

Британський уряд каже, що новий закон про безпеку в інтернеті, який ухвалили минулого року, має обмежити доступ до таких форумів.

Крім згаданих випадків у Великій Британії та Канаді, цю речовину раніше також продавали на Amazon і eBay у США, але протести щодо самогубств змусили ці сайти змінити свою політику та припинити продаж.

BBC також знає продавців, які продовжують торгувати цією речовиною з Малайзії та Росії.

Весняні думки: чому діти не читають

1) Особистий приклад. Поміркуйте, чи буде дитина читати, якщо вдома вона не бачить нікого з книгою в руках? Якщо вдома немає бібліотечки, хоч маленької? Якщо їй в дитинстві не читали книги? Дати знання можна тому, хто може їх взяти – тобто здобути працею. Якщо дитина не читає – нічого не візьме.

2) Навчання починається не в школі, не в дитсадочку, не на вулиці, а з пелюшок!

Коли я бачу, як молоді мамочки діткам купують спеціальні книжечки, вивчають картинки, звуки тварин, слова, розмовляють з ними, мотивують повзати, посміхатися і шалено радіють за кожен успіх, то вірю – ці діти будуть вчитися. Якщо дитині втелющити в руки телефон – ніц доброго не буде.

3) Найкраще навчання – життя. Нещодавно стала свідком сцени в супермаркеті, коли молодий татусь підняв на руки хлопчика рочків 4-х і вчив його, які цифри натискати, щоб вибити на вазі чек на фрукти. Це ідеально!

4) 28-й рік я в школі – аж самій страшно.

І можу впевнено сказати: у класи різного профілю має бути серйозний відбір! Оце «однакове ставлення / умови / шанси для всіх» не працює. Це самообман і виправдання, що твоя дитина не відповідає рівню і вимогам класу / школи і т. ін.

5) Навчання починається з дисципліни. Учитель не мусить вгамовувати клас, примушувати вчитися, танцювати з бубоном, щоб діти працювали. Хтось у соцмережах сказав: ваша дитина не гіперактивна, вона невихований бовдур. Грубо? Так. Чи погодяться з такою думкою батьки? Ні! Коли батьки виправдовують невихованість своїх дітей, підсвідомо виправдовують себе – не справились.

(Для хейтерів! Не плутайте дітей з РДУГ із дітьми, які не вміють себе поводити, не хочуть вчитися, зривають уроки, заважають здобувати знання однокласникам).

Питання дисципліни – глобальне. Цим мають перейматися всі: МОН, батьки, школа, соціальні структури.

6) Учитель повинен знайти підхід! Серйозно? А батьки знаходять підхід, щоб пояснити своїй одній дитині, що школа для навчання, а не просто «камера схову» для тимчасового перебування дітей під наглядом?

7) Учитель – це зовнішня мотивація, а вона завжди слабша, ніж внутрішня. Де взяти внутрішню? У переконанні, у прикладах із життя, в сім’ї, у стимулах.

Своїй дитині за перемогу в обласних олімпіадах (чесну перемогу) ми купили ноутбук. Він перший в класі мав ноутбук! Скажете, що це привчати працювати за гроші? То це ж чудово! Чи ви самі хочете працювати безкоштовно? За ідею?

Ефективне навчання в класах до 20 дітей! Крапка!

9) Учителі не вороги батькам, якщо кажуть вам те, що важко чути. Дослухайтесь, бо в школі дитина лиш 7 років, а з батьками все життя.

10) Хочу бути дитині другом!

Чудово, але це дитина. Вона потребує розмови, поради, контролю! Жодна дитина не скаже: я не працюю на уроках, заважаю учителю, відволікаю однокласників. Скаже: я не зрозумів, не почув, мені не-ці-ка-во! Учителька не-та-ка!

Будете другом і станете захищати дитину?

Коли кажеш про проблеми з поведінкою на уроці в 5-6 класі – чуєш у відповідь, що він вдома не такий. Потім ті ж батьки приходять в 10 чи 11 класі: що з ним робити, він не слухається?

P. S. Чого я працюю в школі, якщо все так кепсько? Бо не все так погано.

Є діти, які під час уроку кажуть:

– Називайте, будь ласка, сторінки, з яких читаєте цитати, бо я теж собі книжечку купила – хочу й ваші позначки залишити.

– У мене вдома велика бібліотека – я повністю твори читаю!

– Скажіть, що можна почитати для себе, крім шкільних творів?

P. Р. S. Котики вже розпустилися, бо діло йде не до Різдва, а до Великодня.

А нам не можна розпускатися і розпускати нюні. Жиємо це життє, як каже моя бабуся, бо іншого не буде.

І лупаєм сю скалу, як казав Франко, бо таку долю вибрали.