Родина Снігуроньки. Музей-заповідник А.Н. Островського “Щеликово”

Навіть школяр знає, хто створив літературнетвір «Снігуронька». Островський, звичайно. Саме завдяки його таланту ми опиняємося в казковій країні Берендеїв і з співчуттям дізнаємося історію головної героїні. Але багатьох цікавить питання: «Чому Кострома – батьківщина Снігуроньки?».

Все зрозуміло

Не випадково драматург створив свій твір,коли перебував у своєму улюбленому маєтку – в Щеликово. Адже воно знаходиться всього в 30 кілометрах від Костроми. А це місто названо на честь давньої богині, якій поклонялися селяни. Кострома повинна загинути, щоб дати можливість з’явитися майбутньому врожаю. Старовинні обряди живили уяву письменника. Не один рік проводячи в своєму маєтку, він, звичайно, не міг не знати про традиції спалювання або утоплення солом’яного опудала Костроми, що символізувало прихід весни.

взаємозв’язок історій

Так само і героїня відомої п’єси змогла пережититільки одну зиму, а потім розтанула над багаттям. До речі, слово «кострома» має один корінь зі словом «багаття». Старовинні казки і лягли в основу твору Островського. До того ж природа Костромського краю послужила декорацією для фільму, який був знятий за п’єсою Олександра Миколайовича. Глядачі були зачаровані і дерев’яним містом, який був побудований спеціально для зйомок. Режисером фільму став Павло Кадочников.

Ось так і жили

Тому питання про те, де знаходиться батьківщинаСнігуроньки, було швидко вирішено. Це, звичайно ж, Кострома. Біля цього міста знаходиться музей-заповідник А. Н. Островського “Щеликово”. Він створений на місці колишнього маєтку драматурга. Розташована садиба Щеликово в селі. Складається вона з декількох старовинних будівель. На її землі знаходиться комора, селянські хати, обори, льох, теплиця. У кам’яному пятіоконном будівлі з мезоніном розташовувалися кухні для господарів і прислуги. У кімнатах жила прислуга, прикажчик, але іноді розміщувалися і гості. Господарський будинок теж зберігся. Він зроблений з дерева і пофарбований сірою фарбою. Задній його фасад звернений до саду. Також у будинку є два ганку і чотири колони. Садиба, однак, не завжди належала родині Островських.

минуле багатство

Раніше нею володів предводитель дворянствагенерал-майор Ф. М. Кутузов. Маєток було дуже багате. Тільки поміщики, що мають дуже високий дохід, могли дозволити собі будувати кам’яні будівлі. Тому незвично виглядає дерев’яний панський будинок на тлі кам’яного будинку для прислуги. Залишки цегляних кладок і розсипалися колон у верхньому парку говорять про те, що на території садиби стояв великий кам’яний панський будинок, але з якихось причин він був зруйнований.

Дань поваги

У 1973 році в маєтку був побудований літературниймузей, присвячений творчості Олександра Миколайовича. Він являє собою невеликий двоповерховий будиночок. Усередині нього представлена ​​експозиція, що складається з особистих речей письменника, декорацій до вистав, костюмів, фотографій. Також можна відвідати будинок, в якому жив і помер автор твору «Снігуронька» (Островський). Він дуже любив цей маєток. Хоча його надії одержувати дохід від господарської діяльності зазнали краху, він відпочивав там, ловив рибу, полював. А також працював – писав свої твори, дохід від яких годував його численну родину.

Як раніше

Звичайно, обстановка будинку була кілька втрачена,але з часом її вдалося відтворити. У будівлі підтримується житлової затишок. Здається, що господар теж знаходиться в одній з кімнат. Які ж кімнати є в ньому? Велика їдальня, де за столом любила збиратися вся родина, вітальня, кімнати господарів, кабінет Островського, бібліотека. Драматург любив вирізати з дерева. Свої вироби він дарував друзям і знайомим. Господарством займалася його дружина. Помер письменник у своєму кабінеті. Хоча він вже дуже погано себе почував, все одно продовжував працювати, будуючи творчі плани, сподіваючись, що повітря Щеликово його зцілить. Але дива не сталося. Письменник помер 2 червня 1886 року.

Не можна забути

Але його життя і творчість не забуті.Зараз в маєток приїжджають туристи: як шанувальники його творчості, театру, так і бажаючі побачити, як виглядає батьківщина Снігуроньки. Не випадково вони вибирають “Щеликово” місцем свого призначення. Адже саме на його території розташована резиденція внучки Діда Мороза. Тут же можна побачити Блакитний ключик, який народ називає «Серцем Снігуроньки». Вода в ньому ніколи не замерзає. Щоб повністю зануритися в атмосферу зимової казки, найкраще приїжджати в “Щеликово” взимку. У цю пору року можна ясно відчути присутність казкової героїні і її Дідуся Мороза. Так що все, що буде з вами відбуватися, здасться чарами. Резиденція Снігуроньки знаходиться в Блакитному будинку. Після смерті письменника він перейшов дочки Островського.

Нудьгувати не доведеться

Гості ознайомляться з героїнею казки, пограють іпотанцюють з нею. У резиденції працює творча майстерня. У ній можна не тільки подивитися виставку чужих робіт, але і зробити що-небудь своїми руками. На відкритому повітрі проводиться свято. Причому в костюми вбираються не тільки актори, а й гості. Вам запропонують взяти участь в іграх і конкурсах. Діти зможуть залишити свій лист на «Пошті Снігуроньки». Адже не секрет, що внучка Діда Мороза любить дітей і обов’язково відповідає на кожен лист. Можна приміряти на себе роль Снігуроньки, надіти її костюм і сфотографуватися в ньому. На пам’ять про це казкове місце обов’язково треба придбати сувеніри. Не варто нехтувати і прогулянками по казковому лісі.

інші місця

Виявляється, внучку Діда Мороза можна побачити нетільки в “Щеликово”. Якщо немає бажання їхати в її заміську резиденцію, то можна відвідати її терем в місті. Родина Снігуроньки – Кострома, і терем її також знаходиться в цьому місті. У ньому кілька кімнат. Світлиця, світла і простора. У ній гостей чекає лялькову виставу. Діти і дорослі зможуть дізнатися про те, як живе Снігуронька. Далі вони пройдуть в світлицю, теж затишну і теплу. Тут дівчина зберігає чарівні предмети, про які обов’язково розповість. Потім гості познайомляться з легендами стародавніх слов’ян і побачать роботи, виконані творчою молоддю Костроми. Цікава Крижана кімната. Напевно, в ній Снігуронька живе влітку, щоб уберегтися від спеки. Кімната дуже гарна, і в ній дійсно все крижане. Навіть напої подають в стопках і склянках з льоду.

можна вибрати

Родина Снігуроньки приготувала ще один сюрприз їїшанувальникам. Є у неї, крім терема, ще й міська резиденція, розташована також в Костромі. Тут вона проживає разом зі сніговими академіками. Вони дуже раді гостям і намагаються зробити так, щоб ті не нудьгували. Резиденція являє собою красивий двоповерховий будинок, у якому перебуває мармурові сходи, на яку гості потрапляють в першу чергу. Снігуронька не просто проживає в своєму будинку, вона веде активну переписку з дітьми і дорослими. Кожен бажаючий може отримати від неї лист з поздоровленням на будь-яке свято. Попередньо його треба замовити на «Пошті Снігуроньки», розташованої тут же. У резиденції чарівниці є кілька тематичних виставок. Вона, не криючись, розповідає про те, як відбуваються чудеса, і демонструє деякі з них.

І дітям, і дорослим сподобається спілкуватися з доброїСнігуронькою. Не варто дивуватися тому, що знаходиться батьківщина Снігуроньки в Росії. Адже це тільки наш казковий персонаж. У жодній іншій культурі світу Дідусь Мороз не подорожує разом зі своєю онукою.

Не викликайте Діда Мороза зі Снігуронькою: чому ці персонажі – радянське зло?

Напередодні Нового року у соцмережах подекуди починають з’являтися оголошення “Дід Мороз та Снігуронька для вас та ваших дітей”.

Багато років ці персонажі були головними героями на новорічних святах, утім коли як не зараз час розібратися, хто їх вигадав і чому ми нарешті маємо забути цих радянських пережитків минулого.

Що не так з Дідом?

Дід Мороз – не лише казковий герой, як його представляють в російських казках, кіно та мультиках. Насамперед він – ключовий персонаж антирелігійної та антиріздвяної пропаганди на території СРСР.

Перші згадки про Діда в червоній шубі зʼявились ще наприкінці ХІХ століття. Тоді Дід Мороз був виключно літературним персонажем й на родинні святкування його не кликали. Проте в 30-х роках радянська влада вирішила, що введення казкового Діда в реальне життя громадян – гарний спосіб позбутися традицій святкування Різдва, що були притаманні “братським” росії народам, а також приховати власні злочини за добре зрежисованими святами з солодкими подарунками.

Боротьба зі святом й традиціями тривала роками: за віру й прикрашену ялинку саджали, церкви знищували. Під заборону потрапили Святий Миколай, якого шанували в Україні, щедрівки з колядками й решта народних традицій. Автора найвідомішої різдвяної пісні світу – українського композитора Миколу Леонтовича – було жорстоко вбито чекістом у власному будинку.

І у той час, як український “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади, в СРСР на святах навʼязували “В лесу родилась елочка” і спонукали кликати Діда Мороза.

Робилося це все з однією метою – люди мали вірити тільки в режим й святкувати виключно ті свята, що їм дозволила партія

Хто такий Дід Мороз насправді

У житті українців як новорічний персонаж Дід Мороз зʼявився у 1935 році, разом з ялинкою, яку радянська влада вирішила “реабілітувати”, проте у новому статусі.

Дід у червоній шубі почав влаштовувати свята у палацах культури підпорядкованих заводам та місцевій владі, ходити по дитсадках та домівкам. Персонажу зберегли функцію дарувальника подарунків, притаманну Святому Миколаю, утім позбавили будь-якої небажаної прив’язки до Різдва.

Галичани та буковинці вперше побачили Діда Мороза у 1939-му, коли на їхні землі прийшла червона армія. Це ще один доказ штучно створеного образу для пропагандистської мети.

Ідейний батько та “творець” Діда Мороза в тому статусі, як ми його знаємо – головний організатор Голодомору в Україні й борець з українським опором Павло Постишев. За його ідеєю Дід Мороз мав допомогти зменшити вплив церкви й народних традицій серед людей та тим самим розмити національну ідентичність.

З цією ж метою радянська влада ввела у святкування нові символи: різдвяну ялинку замінили на новорічну, восьмикутну вифлеємську зірку – на комуністичну п’ятикутну червону, а замість традиційних прикрас із соломи на ялинку почали вішати іграшки, що зображували головні здобутки радянської влади: фігурки шахтарів, космонавтів, ракети та навіть кукурудзяні початки. А в новорічні привітання почали вставляти важливі для партії наративи.

28 грудня 1935 року на першій шпальті газети “Правда” було опубліковано статтю, яку написав Постишев: “Давайте организуем к Новому году детям хорошую елку!” А вже незабаром у Харкові – українському місті, що постраждало через штучний Голодомор, провели перше святкування радянського НР. Лише через рік почали святкувати й в Москві.

Приховування злочинів радянської влади та відтворення в очах народу “благодійників” та “рятувальників”, що прийшли подарувати людям свято – ще одна дуже важлива пропагандистська мета, яку за допомогою Діда Мороза вирішувала влада.

На тлі нескінченних репресій, пограбувань, насильницьких смертей та штучного голоду чекісти влаштовували свята, дарували цукерки й розповідали про добро комуністичної партії. Так дітей змалечку намагалися привчити до правильних для радянської системи цінностей й наративів.

До речі, це майже та сама пропагандистська модель, за якою сьогодні російські війська намагаються під виглядом гуманітарних конвоїв “врятувати” українців у Маріуполі. Щоправда, сьогодні замість Діда Мороза використовується образ “російського солдата-рятувальника”.

А що до Снігуроньки?

Постійна супутниця і колега Діда Мороза з’явилася трохи пізніше – у січні 1937-го. Саме на цій рік припадає найбільша кількість політичних репресій й людських жертв, що постраждали від радянської влади.

Пропагандистських завдань, що мав виконувати казковий радянський дід у цей час стало так багато, що йому терміново знадобився помічник. Нового персонажа запозичили з однойменної пʼєси Островського – це стала родичка Діда Мороза Снігуронька.

Спочатку на листівках її зображували маленькою дівчинкою, але влада швидко зрозуміла: дитина не зможе вести великі новорічні концерти й бути повноцінним пропагандистом, тому буквально за рік-два Снігуроньку зробили значно старшою. Разом з Дідом вона почала брати участь у масових заходах, зʼявлятися на телебачені, а з часом вітати не тільки малечу, а й дорослих.

У 1950 роки сценарії новорічного свята детально прописувались та затверджувались у кабінетах вождів. Над їхнім створенням працювали дитячі радянські письменники Лев Кассіль та Сергій Михалков.

Так, наприклад у фінальній сцені святкування Нового року міг бути вписаний епізод з розсуванням лаштунків, за яким у кінці вистави відкривався величезний портрет Сталіна. А Дід Мороз і Снігуронька тим часом закликали дітей до хороводу навколо ялинки з пропагандистськими віршиками:

В дружный круг у елки встанем

И споем со всей страной:

“Славься, наш великий Сталин!

Славься, Сталин наш родной!”

Чому ми маємо відмовитись від Діда Мороза й перестати кликати його до дітей

Україна має власних героїв. На відміну від штучно навʼязаного радянською владою Діда Мороза, наш Святий Миколай – реальна постать, яка існувала у 200-х роках нашої ери. За добрі вчинки та допомогу знедоленим після смерті Миколая було канонізовано, а в пам’ять про нього з’явилась традиція класти дітям під подушки подарунки.

Задовго до появи радянського Діда Мороза в Україні співали колядки про Миколая, а у Києві на Аскольдовій могилі стояла церква на його честь

Після розпаду радянського союзу від Діда Мороза відмовились багато країн. У Словенії повернулись до традиційного божка, у Болгарії кличуть Дядо Коледе, а у Польщі шанують Святого Миколая.

Україні та решті країн, де під час новорічних свят подекуди все ще чекають на Діда Мороза, також пора відмовитись від цього пережитку минулого. Не варто забувати: як і за багатьма пам’ятками радянської пропаганди, за образом цього “кривавого діда” також приховуються злочини СРСР й тисячі смертей.

Час вертатись до власної культурної ідентичності й традицій, які комуністам не вдалось знищити попри що.

Де живе Снігуронька влітку? Де живе Снігуронька? Де живуть дід мороз та снігуронька.

При розподілі житлоплощі влада подумала і вирішила, що жити вона повинна там, де й народилася – у славетному містечку Кострома. Вибір упав саме на нього, з тієї простої та вагомої причини, що народилася Снігуронька саме в Костромі, з образу, створеного українським письменником та драматургом М. Островським. Згодом на сценах найвідоміших театрів балету було поставлено однойменний балет на музику П.І. Чайковського. Екранізована п’єса завоювала серця мільйонів дітей та дорослих.

Вирішено було не відсилати зірку до лісу, а надати їй палац у самому центрі міста. Звичайно, терем Снігуроньки скромніший, ніж у Діда Мороза, але ж і він старший і солідніший.

На відміну від терема Діда Мороза, де більше розповідається про місяці, у теремі Снігуроньки живуть казкові герої – Кікімора, Лісовик, Домовик, Кіт Баюн. Цікаво представлені і боги давніх слов’ян. Чимало цікавого та несподіваного чекає на гостей терема. Відчути, де Снігуроньці найкомфортніше можна в Крижаній кімнаті, де навіть напої подаються в крижаних стопочках і склянках.

Весела вистава урізноманітнить екскурсію по будинку Снігуроньки. І, звичайно, фотографії з господинею терему та казковими героями, сувеніри на згадку.

У гості до Снігуроньки можна приїжджати будь-якої пори року, але тільки зима може передати все відчуття казковості та реальності одночасно.

Порада 2: Терем Снігуроньки в Костромі: опис, історія, екскурсії, точна адреса

Сімейний відпочинок передбачає відвідування тих місць, де цікаво і дорослим, і дітям, причому цілий рік. Є ідея – піти у гості до Снігуроньки. Або поїхати, якщо ви живете не в Костромі

Де живе Снігуронька?

Там же, де й народилася – у Костромі. У цьому місті є місцева визначна пам’ятка – будинок казкової героїні, улюблениці дорослих та дітей. Він розташований у центрі старовинного міста, яке цікаве саме собою. А коли в ньому є ще таке диво – проїхати повз неможливо.

Терем Снігуроньки в Костромі – гостинне місце, де завжди чекають на тих, хто хоче доторкнутися до казки. Адже гостей тут зустрічають казкові персонажі: кіт Баюн, Домовик та його дружина – Домовиха. Різні казкові герої сюди часто заглядають, розповідають про старі звичаї, дивують цікавими легендами та оповідями, чудові дива творять. А потім починають грати з дітлахами та їхніми батьками – так, що всі з ніг валяться. А якщо комусь стане спекотно – може піти у крижану кімнату, де Снігуронька рятується від літньої спеки.

Можна сказати, що це справжній казковий музей, куди можуть прийти усі, хто захоче. І навіть молодята можуть прибути, щоб відсвяткувати весілля – теж із казковими героями та Снігуронькою, і все це відображається на фото та відео. Територія музею цілком дозволяє добре повеселитися. Таке весілля точно запам’ятається на все життя!

Історія снігурчиного будинку

Вона починається з весняної казки українського драматурга Олександра Островського, де він розповів про те, як Снігуронька шукала своє кохання, і як знайшла її. Це було саме на костромській землі, тому ці місця вважають батьківщиною казкової героїні. Можливо, хтось бачив фільм режисера Павла Кадочникова «Снігуронька» – цей фільм теж про неї, нашу улюблену чарівницю.

Довго можна було зустріти Снігуроньку лише у казках чи на новорічних святах, а потім вона зникала цілий рік. Але ось у 2008 році вирішено було, що у Снігуроньки має бути свій будинок. Та не простий, а в українських традиціях – розписний. І ось на березі Волги, в самому центрі міста з’явився зроблений з колод терем Снігуроньки в Костромі, високий і красивий.

Кожна українська дитина знає, що Дід Мороз живе у Великому Устюзі. Туди їздять туристичні автобуси, там проводяться екскурсії. І якщо дитина захоче написати листа чарівнику, він на конверті обов’язково позначить місто. А що робити, якщо хочеться з’їздити в гості до Снігуроньки? Де вона живе: зі своїм дідусем чи окремо? Ось це ви й дізнаєтесь, прочитавши нашу статтю.

У якому місті шукати Снігуроньку

Сьогодні вигадано багато розваг для дітей. І головне з них, яке призначене для дітей молодшого шкільного віку під час зимових канікул – це поїздка до Великого Устюга. Але ж за 2 тижні можна відвідати не лише Діда Мороза, а й його вірну супутницю, тобто онучку Снігуроньку. Де мешкає ця казкова дівчина?

Зовсім неподалік свого дідуся, в Костромі. А чому саме там? Справа в тому, що в 1873 А. Н. Островський написав п’єсу, що отримала великий успіх. Називався цей твір «Снігуронька». А коли в 1882 році Римський-Корсаков написав оперу за цим твором, про казкову дівчину дізнався весь світ. І оскільки творив О. М. Островський саме у Костромі, то й батьківщина Снігуроньки офіційно приписується саме цьому місту.

Ще одна обставина, яка стала поштовхом до створення терема онуки Діда Мороза – це зйомки кіно. Фільм під назвою «Снігуронька» знімався у селі Берендіївка Костромської області. Не дивно, що після того, як стрічка була готова, декорації перенесли до найближчого міста. Їх там відреставрували і почали використовувати як офіційну резиденцію Снігуроньки.

А де саме мешкає онука Діда Мороза

Звичайно, такій статусній дівчині годі жити в якійсь багатоповерхівці. Адже її дідусь у Великому Устюзі відбудовано цілі хороми. Тож і онука живе у своєму теремі. Батьківщина Снігуроньки приваблює туристів не лише гарними декораціями. Адже тут, у теремі казкової дівчини всім охочим покажуть внутрішній устрій житла, а також чудовий двір. На території є готель та ресторан. Тут втомлені мандрівники можуть відпочити після довгої дороги та підкріпитись після захоплюючої подорожі. Для дітей тут узимку роздолля. Вони можуть кататися на гірках, санках та навіть лижах.

Крижана кімната

Ми вже зрозуміли, де живе Снігуронька, але в деяких могло назріти питання: а як же вона переносить літню спеку? Деякі можуть припустити, що у її казковому теремі є кондиціонер. Ні, такої технічної новинки у будинку зимової красуні не місце. У її дерев’яних хоромах і так прохолодно. Але все ж таки при 30 ⁰С і терем нагрівається. Тоді Снігуронька рятується у своїй крижаній кімнаті. Це приміщення виконане повністю з льоду. Застигла вода покриває стіни, підлогу, стелю. З льоду тут виконані меблі, домашнє начиння, картини та скульптури.

Подивитися на казкові апартаменти є можливість будь-кого. Доступ до крижаної кімнати відкрито всім. Якщо ви приїдете в літній сезон, перед входом вас забезпечать і валянками, і телогрейками. А також гостинна господиня обов’язково почастує своїх гостей. Всім дітям Снігуронька пропонує освіжаючий коктейль, а дорослим крижану настоянку власного виробництва. У зимовий час Снігуронька пропонує своїм гостям пригоститися чаєм із самовару.

Чи можна сходити на екскурсію

Звичайно можна. Цілий рік у своєму теремі в Костромі Снігуронька чекає на відвідувачів. Казкова дівчина проведе екскурсію своїм домом, почастує своїх гостей і навіть організує розваги. Але обслуговувати такий будинок поодинці проблематично. Тому Снігуроньці допомагають її друзі: домовик та його дружина, а також Кот-Баюн. Казкові персонажі познайомлять дорослих та маленьких гостей із цікавими легендами, а також розкажуть історію появи Снігуроньки у Костромі. Також до екскурсії входить відвідування лялькового театру. Тут діти та дорослі зможуть подивитися цікаву виставу.

Для дітей як у літній, так і взимку організовуються розважальні заходи на подвір’ї терему. Хлопці водять хороводи, грають у наздоганяння та відгадують загадки.

В який час краще їхати в гості до Снігуроньки

Щоб краще перейнятися атмосферою казки, відвідувати костромську Снігуроньку варто взимку. І бажано у новорічний період. Таким чином, вдасться створити неймовірний святковий настрій, причому не тільки дітям. Крижана кімната, засніжена ялинка перед входом, новорічні подарунки – все це чекає на гостей терема взимку.

Але і влітку відвідати Снігуроньку можна. Звичайно, це буде не так атмосферно, але теж дуже цікаво. Блакитна шубка Снігуроньки в літній період перетворюється на сукню. Дівчина розповість хлопцям, чим вона займається в літню спеку, як готується до зимових пригод і як часто відвідує свого дідуся.

Чи потрібно бронювати поїздку

Перед тим як вирушити в подорож, обов’язково потрібно зателефонувати до приймальні Снігуроньки. Де живе дівчина, ми вам ще розповімо, тож обов’язково дочитайте статтю до кінця та перепишіть адресу. Навіщо бронювати поїздку, можете спитати ви. Ну звичайно, щоб казкові персонажі були готові до вашого приїзду та визначили вас в одну із груп. Адже Снігуронька не може водити своїм теремом натовп у 100 осіб. Тому екскурсії проводяться для невеликих груп, але часто.

Приблизно 2 години йде у туристів на те, щоб оглянути терем, поїсти та пограти зі Снігуронькою. Без бронювання приїжджати можна тільки влітку, та й краще підстрахуватися і записатися на екскурсію.

Скільки коштує гостинність Снігуроньки

Чарівна дівчина не намагається нажитися на своїх гостях. Але їй все одно потрібні гроші на підтримку свого терему та на новорічні подарунки хлопцям. Тому розцінки на гостинність будинку Снігуроньки невеликі. Відвідування крижаної кімнати та всі частування господині коштуватимуть 350 гривень для дорослих та 175 для дітей.

Якщо у вас є бажання подивитися ляльковий театр у будинку Снігуроньки, то така можливість є. У вартість квитка входить і екскурсія теремом онуки Діда Мороза. Його ціна – 250 гривень для дорослих, а для дітей – 200. За ігри у дворі теж доведеться заплатити. Ціна дорослого квитка – 170 гривень, а дитячого – 120. Для інвалідів та багатодітних сімей передбачена знижка 20% від вартості послуг.

Як дістатися до Снігуроньки

Доїхати до Костроми можна різними способами: на автобусі, поїзді або на машині. Якщо вам більше подобається літати, то можна здійснити подорож і літаком.

Адреса Снігуроньки: м. Кострома, вул. Табірна, буд. 38.

Сьогодні дівчина мешкає в одному із престижних районів міста. А чи було так завжди? У кого жила Снігуронька – героїня казки Островського? У Бобиля та Бобиліхи. Та й будинок їхній терем зовсім не нагадував. Але сьогодні ми можемо бачити молоду дівчину, яка щодня зустрічає гостей у своєму теремі. А скільки років Снігуроньці? Якщо брати за день народження цієї казкової героїні рік написання п’єси, то 2017 року їй виповнилося 144 роки.

Зв’язатися зі Снігуронькою та записатися до неї на прийом можна по телефону, а також залишивши листа електронною поштою. Ці контакти можна дізнатись на офіційному сайті.

Що ще можна подивитися в Костромі

Звичайно, багато туристів їдуть спеціально подивитися, де мешкає Снігуронька, та відвідати її терем. Але цей захід займає лише 2 години, а що ж робити далі? Ну а після планової екскурсії можна самостійно оглянути місто або записатися на групову оглядову екскурсію.

Якщо ви їдете з дітьми, то їм буде цікаво відвідати зоопарк. Він знаходиться на території парку Берендіївка. А ось хлопцям шкільного віку обов’язково потрібно відвідати музей Сусаніна. А у галереї Романових школярі ближче зможуть познайомитись із колишніми правителями.

Дорослим та дітям неодмінно потрібно відвідати музей Дерев’яного зодчества. Кострома – стародавнє місто, і в ньому збереглися будови кінця XVIII століття. З пам’ятників треба обов’язково поглянути на скульптуру Снігуроньки із зайчиком та на Івана Сусаніна.

Релігійним людям буде цікаво відвідати Свято-Троїцький Іпатіївський монастир, а також церкву Воскресіння на Дебрі. За переказами дома церкви Воскресіння стояв одне із перших храмів України.

До цієї блакитноокої красуні з довгою русявою косою – постійною супутницею Діда Мороза – стільки запитань! Ким вона доводиться знаменитому новорічному чарівнику? Де живе? Чи має вона дітей? І чим займається, коли літо? Тане під сонцем чи десь ховається в холодному місці?

З частиною цих питань спробуємо розібратися разом із провідним пошуковим інтернет ресурсом www.4banket.ru
.

Розкажи, Снігуронька, де була

Особистість Снігуроньки сповнена протиріч і таємниць. Від цього вона здається ще чарівнішою та прекраснішою. Взяти, наприклад, її родинні зв’язки із Дідом Морозом – хто вона йому? Донька, онука чи дружина? Народна чутка говорить різне. І точно, безперечно ніхто нічого не знає. Доводиться вірити літературним джерелам.

У казках та легендах древніх слов’ян Снігуронька – істота, зліплена кимось потрапила зі снігу. Прикласти руку до її створення могла і бездітна пара, і молодь, яка зустрічає весну. Картина стала зрозумілішою, коли український драматург А.Н. Островський написав п’єсу «Снігуронька». Сталося це у 1873 році і з того часу цей рік вважається роком народження красуні.

Це О.Н.Островський – хрещений батько Снігуроньки, бо він не лише розповів її казкову історію, а й позначив місце її народження та адресу проживання – слобідку Берендіївку, що сховалась у Костромській області.

На замітку
: зовнішні дані своєї головної героїні письменник описав у загальних рисах. Зримий вигляд Снігуроньці подарували художники, великі українські живописці – Васнецов, Врубель і Реріх. Так з’явилася хутряна шубка блакитного кольору, облямована білосніжним горностаєм, світлий розшитий сарафан і пов’язка на голові.

Розкажи, Снігуронько, де живеш

Більшу частину року Снігуронька проводить у своєму Берендєєвому царстві, віддаючи перевагу лісу. Але для прийому гостей та різних офіційних заходів вона має різьблений дерев’яний терем, казкову красу. Розташований він у Костромі.

Варто сказати, що Снігуронька живе насиченим світським життям, коли не зайнята роздачею новорічних подарунків. По-перше, вона приймає численних гостей, які до неї їдуть з усієї України цілий рік, навіть улітку.

І вони правильно роблять, тому що в літню спеку Снігуроньці комфортніше у її крижаних покоях – спеціальній кімнаті, де всі – з льоду та завжди температура мінус 15 градусів.

Тож якщо зберетеся в гості до Снігуроньки, одягайтеся тепліше! Хоча гостинна господиня подбала про комфорт гостей – видає їм теплий одяг для екскурсії по терему та чаєм із самовару пригощає або настоянкою із крижаних чарок.

Кажуть, що у теремі Снігуроньки багато різних чарівних предметів, чудових та надзвичайних. Наприклад, гойдалка, яка виконує бажання, варто тільки на них похитуватися. А ще Снігуронька кожному гостю подарунок дарує – магічний оберіг. З таким не страшно вирушати наступного Нового 2018 року – Жовтого Земляного Собаки.

Розважати гостей Снігуроньці допомагають Кіт Баюн та Домовик із Домовихою.

Розкажи, Снігуронька, як справи

Снігуронька – просунута дівчина. Вона має свою сторінку в соцмережах – «В Контакте». На ній вона активно спілкується зі своїми шанувальниками та розповідає про важливі події, які відбуваються у її казковому житті: куди їздила, з ким хороводи водила, коли у Великий Устюг до Діда Морозу збирається. Наприклад, вона ніколи не пропускає його день народження – 18 листопада, завжди вітає новорічного чарівника.

Дружить Снігуронька і з Кікіморою Вятською, і з Тутаївською вівцею, і з Бабою Ягою у неї приятельські стосунки, і з Мишиним королем. А все тому, що характер у неї добрий і незлобивий. Ця дівчина народжена для радості та світла, та її покликання – дарувати людям свято. Вона так і робить! І цього Нового року чекайте її в гості з подарунками!

Напередодні минулого Нового року ми з вами побували.

Цього разу я запрошую вас відвідати близьку родичку Діда Мороза – його онучку Снігуроньку.

Як відомо, Дід Мороз – чоловік самотній (тобто ніякої достовірної інформації про його дружину та дітей немає), але ось онука таки якимось чудовим чином з’явилася.

І живе вона ні далеко, ні близько у своєму дівочому теремі у місті Кострома, що знаходиться по сусідству з Великим Устюгом.

Наш шлях лежить туди. Запрягаємо в сани веселу трійку коней (ні, все-таки, напевно, краще ми поїдемо поїздом або полетимо літаком, а може бути попливемо на теплоході) і знову вирушаємо в захоплюючу поїздку: у новорічне свято та казку.

Але перш ніж ми переступимо поріг казкового терема Снігуроньки, спробуємо зрозуміти: звідки з’явилася Снігуронька і як вона стала онукою Діда Мороза.

Історія Снігуроньки

Як завжди, у таких справах розібратися дуже непросто. І чим більше дізнаєшся, тим більше заплутуєшся в родоводі цієї милої дівчини.

Багато дослідників знаходять прикмети сучасної Снігуроньки в дуже далекому минулому і пов’язують її появу і зі старовинними релігійними обрядами, і з язичницькою богинею смерті, зими та ночі Мораною, знаходять схожість і в давньогрецькій міфології та культурі інших країн та народів.

Але, як би там не було, вже в 19 столітті образ Снігуроньки як дівчинки, народженої зі снігу, був відомий у багатьох переказах. Згадки про неї з’являються і в тлумачному словнику В. Даля, і в дослідженнях збирача українського фольклору А. Н. Афанасьєва.

Свідченням народження Снігуроньки, підкріпленим документально, вважатимуться дві події, що відбулися культурному житті України.

Це п’єса «Снігуронька», написана 1873 року українським письменником А.Н.Островским, і пролунала трохи пізніше (1882 року) опера «Снігуронька» Римського-Корсакова.

Опера мала великий успіх. Снігуроньку полюбили за ніжність, красу, самовідданість (заради кохання вона розлучається з життям і тане з першими променями весняного сонця).

Образ Снігуроньки став використовуватись у сценаріях для дитячих свят, у тому числі й для різдвяних ялинок.

Але післяреволюційна боротьба з релігією зробила свою справу. Зрештою, у 1929 році було офіційно заборонено святкування Різдва та відповідно різдвяних дитячих свят.

Усі атрибути цього свята (ялинка, Дід Мороз та Снігуронька) «пішли» у глибоке підпілля.

Але українська душа завжди вимагала свята. І, ймовірно, вважаючи, що повністю викорінити традицію святкувати різдвяні свята не вдасться, радянські ідеологи заснували на Різдво святкування Нового року.

І в 1937 році на новорічному святі в київському Будинку Союзів уперше поряд з Дідом Морозом з’являється Снігуронька, яка відтоді стає його вірною супутницею та одним із головних персонажів на новорічному святі.

Тож можна вважати появу Снігуроньки поруч із Дідом Морозом суто українським ноу-хау. У жодній із країн (за наявності однакових атрибутів свята – ялинки, Діда Мороза, адаптованого під культуру кожної країни), немає такого персонажа як Снігуронька.

Образ Снігуроньки ретельно продумувався, у створенні брали участь відомі українські художники М.К.Рерих, М.А.Врубель, В.М.Васнецов.

Одне слово, ось така історія. І це тема для великого та трудомісткого дослідження.

Нам зараз це ні до чого. Адже ми поспішаємо на свято. І головне – не запізнитися у гості до Снігуроньки.

Не за горами Новий Рік. І тоді слухняна онука та вірна супутниця старого Діда Мороза залишить свій казковий теремок і зустрічатиме гостей разом із ним у його резиденції у Великому Устюзі.

Де живе Снігуронька?

І знову питання: а чому Снігуронька оселилася саме у Костромі – у цьому невеликому старовинному місті на Волзі?

Напевно, тому, що це не дуже далеко від резиденції її дідуся (моя версія).

Але, насправді, історія появи цього казкового теремка є такою.

Багато хто пояснює це тим, що образ Снігуроньки пов’язаний із давнім обрядом похорону Костроми і тим, що саме в цих місцях український письменник О.Н.Островський створював знамениту п’єсу «Снігуронька».

Пізніше вже 1968 року, коли було задумано зняти фільм про Снігуроньку, місцем для зйомок було обрано містечко неподалік міста Костроми. Тут було збудовано село Берендіївка (ну, зрозуміло, це були дерев’яні декорації).

Після закінчення зйомок декорації перенесли до Костроми, де з того часу з’явився парк «Берендіївка» та терем Снігуроньки.

У Костромі була розроблена програма «Казкова Кострома – батьківщина Снігуроньки». Днем її народження було названо дату – 4 квітня. І з 2009 року у цих місцях день народження Снігуроньки святкується щорічно.

Тож проживання Снігуроньки у цих місцях цілком законне та обґрунтоване незаперечними аргументами.

Чим займається Снігуронька у своєму казковому теремі?

А ви ніколи не замислювалися над тим, де живе та чим займається онука Діда Мороза після закінчення новорічних свят?

З дідусем усе ніби ясно, він їде ще далі на північ на трійці своїх лихих коней.

А що робити Снігуроньці? Адже не танути ж щоразу з настанням теплих днів?

А ось і ні, вона повертається у свій казковий терем і невпинно працює там, займаючись своїми повсякденними справами зі своїми помічниками до наступного приїзду Діда та святкування Нового року.

А зробити потрібно багато різних справ: відвідати своїх друзів – з’їздити навесні в гості до Кікімори Вятської, влітку обов’язково відвідати Берендея у Переславлі-Заліському, восени треба добре підготуватися до поїздки до Карелії до Олонецьких ігор Дідів Морозів та до дня народження коханого Дідуся. Ну а вже говорити про зиму і не варто – найспекотніша пора.

І цілий рік Снігуронька зустрічає гостей разом зі своїми помічниками Домовихою, Домовим, Котом-Баюном у теремі.

Казковий двір Снігуроньки

У Костромі на березі Волги серед дерев’яних різьблених будинків за адресою вул. Табірна, 38 розташувалося ціле казкове містечко.

Тут чекає втомлених подорожніх готель «Снігуронька», а зголоднілих – ресторан «Метелиця». Ну і, звичайно, мета нашої подорожі – казковий двір Снігуроньки з дерев’яним Теремком з різьбленими лиштвами та ганком та пухнастою ялинкою в центрі.

Відчуття чаклунства створюють величезний камінь у дворі, своєрідний казковий орієнтир, гірка, з якої можна з вітерцем з’їхати на дерев’яних санчатах, міні-дзвіниця з невеликими дзвіночками.

А всередині на вас чекає справжнє диво.

Екскурсія теремом

Сама господиня зустріне вас, познайомить зі своїми казковими друзями, проведе своїми хоромами та подвір’ям.

Переходячи з кімнати в кімнату, ви побуваєте на ляльковій виставі в Світлиці, в Світлиці сама Снігуронька розповість про те, як їй живеться у своєму теремці, чим вона займається і які чарівні предмети допомагають їй творити дива. Далі ви дізнаєтеся багато цікавого про життя та походження Снігуроньки з стародавніх міфів та легенд та познайомитесь з виробами талановитих костромських дітлахів.

Відвідування Крижаної кімнати

Чи можете ви собі уявити, що раптом, серед літньої спеки, ви потрапляєте в кімнату, де панує справжній Мороз (температура завжди – мінус 14)?

Так це можливо. Серед сюрпризів, які приготувала для своїх гостей, Снігуронька – кімната, яка зроблена з льоду. І тут крижані не лише стіни, а й посуд, прикраси, скульптури. І створили всю цю красу уральські умільці.

А щоб гості не змерзли, їм пропонується скуштувати різні казкові напої: дітям – солодкий чарівний коктейль, ну а дорослим подають у крижаних чарках що міцніше.

Ну і, звичайно, туди без теплих валянок та теплого одягу не потрапити.

Снігурчине подвір’я – ігрова програма на свіжому повітрі.

У резиденції внучки Діда Мороза у Костромі гостей змішають до сліз та пригощають горілкою з крижаних чарок.

Дід Мороз і Снігуронька давно стали найголовнішими атрибутами зустрічі Нового року. Дітлахи старанно пише листи з бажаннями головному чарівнику країни, які листоноші мішками доставляють в Вологодську область, у Великий Устюг. Про те, що саме там живе бородатий дід, знають усі. А де знаходиться казковий будиночок його онуки? Це питання вводить у ступор навіть вундеркіндів.

Насправді Дід ​​Мороз офіційно має кілька резиденцій. Крім Великого Устюга, двоповерхові хороми казкового чарівника з’явилися шість років тому у київському парку Кузьминки. Багато хто щиро думає, що Снігуронька «прописана» там же, де і Дідусь, – у дерев’яному теремі, виконаному в «цибулинному» стилі за проектом костромських майстрів. Це не так.

Діти з усіх куточків України надсилають листи з зворушливими привітаннями для його онуки у Великий Устюг. Після Нового року і без того втомлений бідний старий та його казкова почет місяцями сортують послання для Снігурки у величезну коробку, яку з гінцями відправляють у Кострому. На батьківщину, між іншим, не лише зимової красуні, а ще Івана Сусаніна. То де ж мешкає добра усміхнена внучка головного бородача країни?

На звання «родового гнізда» Снігуроньки претендують два місця – Кострома та село Щеликове, розташоване за 120 км від цього славного міста. Там мешкав і творив Олександр Миколайович Островський, автор відомої всім п’єси «Снігуронька», написаної за мотивами старої казки.

Снігурочині апартаменти вражають красою як зовні, так і всередині. Крім світлиці та світлиці, інших кімнат з різними ряженими персонажами та по-королівськи прикрашеними ялинками, там є крижаний зал, в якому цілорічно підтримується температура -15 градусів.

З льоду в ньому все, починаючи від симпатичних скульптур, підлоги, стелі, столу зі стільцями, барної стійки і закінчуючи кухлями із самоваром. Незвичайні крижані покої створені руками уральських майстрів.

Заходити в царство льоду без верхнього одягу не рекомендується – можна застудитись. Щоб екскурсія пройшла з комфортом, видають на прокат валянки з бантиками та кольорове безрозмірне пальто. Вартість морозної подорожі – 250 гривень для дорослих та 120 гривень для дітлахів.

До речі, сильно замерзлих відвідувачів для зігріву пригощають спиртними напоями – настоянкою та горілкою. Причому алкоголь наливають виключно на чарки з льоду. Екзотика! Дітям пропонують молочні коктейлі.

Кожен гість може похитатися на чарівних гойдалках і загадати бажання, яке неодмінно здійсниться наступного року. Фотографуватись у резиденції онуки Діда Мороза можна безкоштовно. А ось знайомство з чарівними предметами і лялькова вистава обійдеться для дітей в 80 гривень і для дорослих – 150 гривень.

Усіх відвідувачів казкового терему Снігуронька обдаровує на згадку про старовинний магічний оберег.

Взагалі в таємничому дерев’яному будиночку кілька Снігурок – всі розумниці, красуні, у кожної розкішне вбрання і приємний голос, що зачаровує. Працюють у резиденції вони позмінно. Розважати гостей іграми, танцями, жартами їм допомагають Кот-Баюн із казки А.С. Пушкіна та Домовик з Домовихою.

Снігуркіна «личка»

Однак у Костромі живе головна онука Діда Мороза, яку всі так і називають – Снігуронька костромська. Вона має особисту сторінку в соцмережі «В контакті»

, де вона активно спілкується з шанувальниками, переважно дорослою аудиторією.

Від імені своїх маленьких чад тата та мами, бабусі та дідуся передають онуці новорічного чарівника привіти та подарунки у вигляді фотографій та малюнків.

Справжнє ім’я дівчини-Снігуроньки з Костроми тримається у найсуворішому секреті. Розсекречувати себе чарівна особа не поспішає.

На своєму сайті зберігачка вогнища резиденції новорічної героїні веде докладний звіт про виконану за рік роботу, зустрічі, поїздки різними містами та селами. Так, у листопаді Снігуронька гостювала у Великому Устюзі у Діда Мороза, якого привітала з іменинами.

Сперечаємося, ви не знали, що у головних персонажів новорічного свята є свій день народження! Так, Снігуронька відзначає його 7 квітня, а Дід Мороз – 18 листопада.

Трохи раніше, на початку червня, Снігуронька побувала в гостях у Царя Берендея у Переславлі-Заліському, де разом з усіма відкрила казкове літо. А 19 травня відвідала Кіров, батьківщину Кікімори Вятської, де відбулися перші всесвітні казкові ігри.

Буквально два тижні тому Снігуронька повернулася з міста Олонець, де милувалася іграми Дідів Морозів. У кумедних спортивних змаганнях тягалися і бородатий помічник чарівника.

– Юним гостям казкового терему Снігуронька розповідає, що живе у лісі, а у свою резиденцію приходить лише для того, щоб відповісти на листи та зустрітися з хлопцями, – каже Олена Цвєткова
, завідувачка екскурсійно-просвітницького відділу музею О.М. Островського. – Усіх бажаючих водимо на Блакитний ключик – там згідно з п’єсою драматурга, Снігуронька розтанула. Від яскравих вражень діти та їхні батьки у невимовному захваті.

Щороку 7 квітня у Кострому на день народження Снігуроньки з’їжджаються творчі колективи з усієї України, а також Дід Мороз з Великого Устюга та казкові персонажі – Кікімора Вятська, Мишачий король, Тутаївська вівця, Баба Яга та багато інших. Для всіх гостей влаштовуються кумедні конкурси, виставки малюнків та виробів.

А чи була дівчинка?

Це суто українське явище. Ніде у світі на новорічних та різдвяних святах Снігуронька більше не фігурує. Лише нещодавно у Європі на приватній вечірці Санта Клауса супроводжувала дівчинка-підліток. Гостям її представили як помічницю, а не як чудову онучку.

Українські фольклористи і письменники в різні часи намагалися відшукати в стародавніх легендах згадку про родовід Снігуроньки, але нічого конкретного з переконливою доказовою базою не виявили.

Справжнє коріння спорідненості Снігуроньки сягає дохристиянської міфології слов’ян. У північних областях язичницької Русі існував звичай виготовляти ідолів зі снігу та льоду. Образ льодяної дівчинки, що ожила, часто зустрічався в переказах тих часів.

А. Н. Афанасьєв вивчив казки про Снігуроньку у другому томі «Поетичних поглядів слов’ян на природу», – розповідає Олена Цвєткова. – Книга потрапила до рук українського драматурга О.Островського, він надихнувся та написав п’єсу «Снігуронька», де й пролив світло на походження холодної красуні. Творіння Островського у тому, що Снігуронька – дочка духів природи Мороза і Весни-Красны закохується у пастуха, та був гине від променів Сонця.

Співробітники київського центру народного фольклору провели фундаментальне дослідження старовинних друкованих джерел і дійшли висновку, що Снігуронька ні з ким не була пов’язана спорідненими узами. Це дівчинка, яку ліпили зі снігу і діти, і бездітні пари, які мріють про потомство, і люди похилого віку, яких дорослі сини довго не обдаровували онуками.

Офіційною датою народження Снігуроньки прийнято вважати 1873 рік, коли Островський переклав народну легенду на свій лад у казці «Снігуронька», – продовжує Олена Цвєткова. – Зовнішній вигляд зимової красуні склався завдяки трьом великим художникам – Васнєцову, Врубелю та Реріху. Це на їхніх картинах Снігуронька знайшла свої знамениті вбрання: біле довге снігове вбрання, підбите горностаєм, світлий сарафан, пов’язку на голові, а також маленьку хутряну шубку.

З 1927 по 1935 роки згадок про Снігуроньку немає. Як відомо, у Радянській України святкувати Новий рік офіційно дозволили лише 1935 року.

Два роки Дід Мороз розважав публіку один, а з 1937 року поряд з ним з’явилася мила скромна дівчина у блакитній шубі та з косою через плече. Вона чудово співала та танцювала. Позитивний образ доброї та талановитої Снігуроньки сподобався народу.

Цікаво, що спочатку дівчину представили всім, як дочку бородача з мішком подарунків. Трохи згодом Снігуронька раптом стала його онукою. Люди «проковтнули» цю зміну, особливо не вникаючи у суть дивної метаморфози.

З того часу чарівна Снігуронька фігурує у всіх книгах з організації новорічних ялинок.

Поштова адреса Снігуроньки: 156000, Україна, м.Кострома, вул. Леніна 3. Електронна адреса: