Навіщо ми спимо та які сни вважаються найнебезпечнішими для здоров’я

Науковці стверджують, що існують сни, які можуть завдати шкоди здоров’ю. На перший погляд, це твердження здається безглуздим, але вам просто потрібно дізнатися, про що саме говорять світові вчені. Читайте про те, навіщо ми взагалі спимо, що відбувається в організмі під час різноманітних фаз сну, як працює мозок під час сновидінь та як саме сни можуть вплинути на ваш фізичний стан.

Зміст :

З кожним роком з’являються все нові й нові дослідження, пов’язані зі сновидіннями та роботою організму під час сну. Однак вчені до сих пір не прийшли до одноголосого висновку, навіщо ми спимо й чому мозок під час відпочинку продовжує функціонувати.

apteka24.ua вирішила розібратися в цьому питанні та розповісти найцікавіші факти про людський сон.

Що таке сон: його різновиди й фази сну людини

Сон — це постійно повторюваний циклічний процес, який чергується зі станом бадьорості. Уже в перші хвилини засинання в нашому організмі починають відбуватися зміни: температура тіла падає, активність мозку знижується, сповільнюється пульс і дихання. Внаслідок цього людина витрачає менше енергії під час сну.

Наш відпочинок підпорядкований певній системності та циклічності. Усього існує 2 фази сну: повільна та швидка, а разом вони діляться на 4 стадії:

1. Перша. Вона триває 1-5 хвилин і починається відразу після того, як людина задрімала. У неї сповільнюється дихання, пульс і починається плавний перехід у другу стадію.
2. Друга. Включає подальше уповільнення активності тіла й мозку. Її тривалість становить 10-60 хвилин. На двох ранніх етапах циклу сну набагато легше прокинутися.
3. Третя. Це остання стадія повільного сну, яка триває 20-40 хвилин. М’язи й тіло розслабляються ще більше, а мозкові хвилі демонструють чітку картину уповільнення активності, що разюче відрізняється від активності мозку в стані неспання. Вважається, що глибокий сон відіграє важливу роль у відновленні організму.
4. Четверта. Єдина стадія швидкого сну, яка триває від 10 до 60 хвилин. У цей час активність мозку зростає, і велика частина тіла, за винятком очей та дихальних м’язів, відчуває тимчасовий параліч. Саме на четвертій стадії найчастіше сняться сновидіння.

Три перших фази називаються фазами повільного сну (ортодоксальними), а остання, четверта — швидкого (парадоксального). Структуру етапів і циклів відпочинку називають архітектурою сну — і її не слід порушувати.

Багато хто до сих пір не знає, скільки потрібно спати на добу дорослій людині. Для гарного самопочуття необхідно відпочивати 7-8 годин на добу, що становить 5-6 циклів сну. Тоді людина буде бадьорою й активною весь день.

Але що робить мозок під час сну? Він уповільнює свою роботу або навпаки активізує?

Як працює мозок під час сну: нові наукові відкриття

Якщо нам так необхідний щоденний нічний відпочинок, то чому мозок не припиняє свою діяльність навіть вночі?

Зовсім нещодавно вчені з’ясували, що під час ортодоксального сну центральний відділ нервової системи виводить з себе токсичні речовини. Під час нічного або денного відпочинку в мозку відбувається синтез білків, а побічні продукти цього процесу разом з відходами життєдіяльності клітин виводяться з організму.

Спочатку вони потрапляють у міжклітинний простір, після чого по спеціальних каналах (глімфатична система) спускаються в спинномозкову рідину, а далі потрапляють у печінку, нирки й через систему виділення повністю виводяться з організму.

З вищесказаного можна зробити висновок, чому мозок не спить і в чому полягає основна мета сну. Вона полягає в можливості видаляти перероблені продукти життєдіяльності його клітин. Якщо затягувати здійснення даного процесу, то такі токсичні речовини будуть накопичуватися, і в роботі всього організму почнуть відбуватися збої.

Крім того, іони, що містяться в каналах глімфатичної системи, беруть участь у зміні стану неспання на сон і навпаки. Коли в міжклітинній рідині збирається велика кількість іонів калію, а концентрація магнію та кальцію зменшується, людина прокидається. Таким чином, деякі функції сну безпосередньо пов’язані з підтриманням електролітного балансу.

Ще одне цікаве твердження в сомнології (наука про снах) полягає в тому, що практично кожна людина бачить сни, а деякі з них навіть несуть загрозу для її організму.

Свідомі сни: як вони виникають і чим можуть бути небезпечні

Все, що ми бачимо уві сні, можна розділити на неусвідомлені та усвідомлені сновидіння. У першому випадку людина не може розпізнати сон, сприймаючи сновидіння як реальність, на яку вона не здатна вплинути. У другому випадку, під час усвідомленого сновидіння, вона усвідомлює, що знаходиться не наяву, а уві сні, тому може контролювати свої дії.

Недавнє опитування показало, що 55% дорослих людей хоча б раз у житті бачили усвідомлене сновидіння, а 23% опитаних відчувають усвідомлені сновидіння не рідше одного разу на місяць.

Під час такого виду відпочинку збільшується рівень активності префронтальної кори головного мозку й досягає такого ж рівня, як і при стані неспання. З цієї причини усвідомлені сновидіння можна назвати «гібридним станом сну й неспання».

Сьогодні багато вчених сходяться на думці, що деякі усвідомлені сни перетікають у неусвідомлені. У цьому сенсі усвідомленість — це аспект сновидінь, який можна викликати різними способами. Наприклад, прокинутися посеред ночі, а потім по закінченню певного часу знову повернутися в ліжко або включати зовнішні подразники (світло, музику) під час швидкого сну.

Що стосується частого бачення усвідомлених снів, то воно має як негативні, так і позитивні сторони. Такий вид снів стирає межі між сновидіннями та реальністю, що може мати негативні наслідки для психічного здоров’я людини. Він може почати думати, що те, що сталося уві сні дійсно сталося наяву, або спеціально щоночі провокувати в себе такий стан.

Існує наукова думка, що усвідомлені сновидіння роблять сон менш якісним, оскільки вони супроводжуються підвищенням мозкової активності й можуть порушити цикл відпочинку та неспання. Це може вплинути на довгостроковість пам’яті, емоційну регуляцію та інші аспекти повсякденного життя.

Однак усвідомлені сни мають і позитивні моменти. Під час них люди можуть боротися зі страхами, з якими після цього їм буде простіше справлятися в реальному житті або регулювати кошмари, лікуючи їх таким методом.

Лікарі рекомендують самостійно не провокувати усвідомлені сновидіння, так як це може призвести до втрати тонкої межі між сном і реальністю.

Пам’ятайте, будь-якій людині необхідний щоденний сон, який дорівнює 7 годинам, адже саме за цей час з мозку виводяться всі токсичні продукти його життєдіяльності, що сприяє нормальному функціонуванню всього організму.

Якщо вам заважають заснути головні болі, а особливо мігрень, то пора задуматися про її лікування. Читайте нашу свіжу статтю, як вибрати таблетки від мігрені й в чому її відмінність від головного болю .

А чи може впливати на наш сон нестача вітаміну D? Дізнайтеся в новому матеріалі всю правду про вітамін D і його зв’язку з імунітетом, коронавірусів і чим нам загрожує нестача «вітаміну сонця» .

apteka24.ua — перша інтернет-аптека, якій можна довіряти.

Даний редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність сімейним лікарем медичного центру Medical Plaza — Борисовою Тетяною Іванівною.

Джерела

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Здоров’яЧому люди хроплять уві сні та як із цим боротися

Які причини хропіння в дітей і дорослих? Чим це може бути небезпечно? Коли хропіння може бути нормою, а коли з цією проблемою варто звернутися до лікаря. На всі ці запитання відповідає лікар-отоларинголог.

Денис Берест

лікар-отоларинголог медичної мережі «Добробут»

Чому люди хроплять?

Хропіння – це утворення звуку під час вібрації стінок верхніх дихальних шляхів уві сні. Зазвичай у цьому процесі бере участь м’яке піднебіння. Окрім цього, вібрації можуть відбуватися в піднебінних мигдаликах, корені язика та надгортанника.

Хропіння свідчить про те, що повітря, яке ми вдихаємо, потрапляє до організму із труднощами. Проявляється воно уві сні, бо в цей час м’язи верхніх дихальних шляхів розслаблені, а стінки цієї мускулатури втрачають тонус.

Провокувати хропіння можуть багато факторів. Зокрема такі:

• деформація носової перетинки
• поліпи в носовій порожнині
• хронічні синусити та риніти
• звужені носові ходи
• травма носа
• довгий піднебінний язичок
• захворювання гортані та носа
• збільшення мигдалин
• ожиріння
• вікові зміни тканин носоглотки
• набряк носової порожнини
• ендокринні захворювання

Провокувати хропіння також може алкоголь, активне куріння, постійне вживання снодійних засобів та алергія.

Коли хропіння є нормою, а коли потрібно звернутися до лікаря?

Хропіння ніколи не є нормою та завжди говорить про певні порушення. Однак буває, що хропіння виникає разово після певних факторів (алкоголь, застуда, алергія) і відразу ж зникає. В такому разі консультація лікаря необов’язкова.

До лікаря потрібно звернутися, якщо хропіння не проходить упродовж місяця. За умови, якщо людина скорегувала свій спосіб життя, змінила позу сну тощо. У хропіння завжди є причина, встановити її може лише лікар, і на основі цього давати рекомендації щодо лікування.

Окрім незручності для близьких, хропіння має негативні наслідки для самої людини. Тривале хропіння часто є ознакою синдрому обструктивного апное сну: це зупинка дихання уві сні від кількох секунд до кількох хвилин. Цей синдром має більш негативний уплив на організм та є небезпечним, адже збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи та гіпертензії.

Іншими симптомами апное також можуть бути:

• Надмірна сонливість удень
• Труднощі з концентрацією
• Ранкові головні болі
• Біль у горлі після пробудження
• Неспокійний сон
• Брак повітря уві сні
• Гіпертонія
• Біль у грудях уночі
• Дуже гучне хропіння

Чому хроплять діти?

Хропіння в дітей має трохи іншу природу. У дітей носові ходи вужчі. Під час сну діти, особливо до 1 року, можуть голосно сопіти або хрюкати – це вважається нормою. Проте якщо у дітей від 2 до 7 років з’являється хропіння, то це сигнал для батьків, що потрібно йти до лікаря.

Причиною хропіння в дітей найчастіше є збільшення аденоїдів або піднебінних мигдалин, наприклад, через запальні процеси. У дітей вони можуть повністю закривати носоглотку й не дозволяти повноцінно дихати носом. Це може впливати на нормальне дихання. Такий стан можна та потрібно лікувати.

До якого лікаря звертатися?

Лікує хропіння та визначає його причини лікар-отоларинголог (ЛОР). Цей спеціаліст зможе побачити анатомічні порушення носа та горла, а також призначити обстеження в інших спеціалістів.

Хропіння не завжди пов’язане з носом, це також може бути симптомом порушення в ендокринній системі тощо. У будь-якому разі першопричину хропіння має визначити ЛОР.

Як лікують хропіння?

Найперше, що повинен зробити пацієнт із храпом, змінити спосіб життя: відмовитися від алкоголю, змінити позу сну, нормалізувати вагу тіла, тренувати м’язи горла.

Ось що можна зробити:

1. Нормалізуйте вагу тіла. У людей із надмірною вагою в горлі можуть бути зайві тканини, які сприяють хропінню. Втрата ваги може допомогти.
2. Обирайте сон на боку. Сон на спині звужує дихальні шляхи й частково перешкоджає потоку повітря.
3. Спіть на високій подушці. Людям, які хроплять, рекомендовано спати в положенні, коли голова піднята над тілом і злегка нахилена назад.
4. Не засинайте із закладеним носом. Алергія або нежить обмежують потік повітря через ніс і тоді людина починає дихати ротом, а це збільшує ймовірність хропіння.
5. Уникайте алкоголю та заспокійливих препаратів. Особливо за кілька годин до сну. Вони пригнічують центральну нервову систему, що викликає надмірне розслаблення м’язів носоглотки.
6. Відмовтесь від куріння. Окрім інших переваг для здоров’я, відмова від куріння також може зменшити хропіння.
7. Потурбуйтеся про здоровий сон. Дотримуйтеся гігієни сну, висипайтеся та не зловживайте снодійними. Дорослі потребують не менше 7 годин сну щодня.

Якщо зміни способу життя недостатньо, лікар може призначити медикаментозне лікування. Наприклад, тонізувальні спреї для горла й інші препарати, які розширюють носові ходи. До нехірургічних методів також належить сипап-терапія – метод лікування порушень дихання у людей під час сну. Це спеціальний апарат, який реагує на ритм дихання людини і під невеликим тиском подає додаткове повітря, аби відбувся повноцінний вдих.

Якщо хропіння виникає через порушення анатомії, то вилікувати це можна хірургічним методом. Зокрема, це увулопластика від хропіння: вкорочення піднебінного язичка, яке проводять малоінвазивним методом (хірургічна операція без розрізу). Найчастіше для процедури використовують лазер. Вона дозволяє позбутися хропіння у 80% випадків.

У складних випадках хірургічне втручання передбачає видалення не тільки частини піднебінного язичка, а й мигдаликів. Так відбувається розширення ротоглотки, і повітря під час вдиху безперешкодно потрапляє до організму.

Також необхідно корегувати анатомічні зміни в носі, що може включати оперативні втручання, зокрема, септопластику (корекцію переділки носа), вазотомію нижніх носових раковин (зменшує об’єм носових раковин і збільшує просвіт носових ходів), видалення поліпів та аденоїдів.

Як не можна лікувати хропіння?

Не рекомендується використовувати прищіпки, які закривають ніс. Вони не лише не допомагають, а можуть і погіршувати ситуацію: коли ніс не дихає, рухливість піднебіння збільшується, і це може посилювати хропіння.

Різноманітні спреї та краплі для горла не є ефективними методами в лікуванні. Тривале надокучливе хропіння завжди має причину, її потрібно знаходити та лікувати.