Груша не плодоносить: 6 причин відсутності цвітіння та чому немає плодів

Дерева груші є невід’ємною частиною українського плодового саду. Саджанці груші одні з найпопулярніших, разом із яблунями, вишнями та сливами. Незважаючи на те, що сортова груша – дерево досить просте в агротехніці, нашим консультантам постійно ставлять питання про те, чому груша не цвіте, чи не плодоносить? Як змусити грушу давати урожай? У цій статті ми відповімо на основні питання, розповімо про причини проблем із плодоношенням у груші. І покроково проінструктуємо, що потрібно робити, щоби отримувати стабільний урожай плодів щороку.

Крок 1. Правильний вибір сортів та надійна якість саджанців – для стабільного плодоношення

Перед тим як купити саджанці, зверніться до професійного розплідника та інтернет-магазину. Чому? Тому що базові сорти груші, особливо старі-добрі, мають одну особливість – пізній початок плодоношення, на 5-7 і навіть на 10 рік. Щоб плодоношення було більш раннім, на 3-5 рік, залежно від сорту – сортову грушу в розпліднику прищеплюють на спеціальну підщепу. Додаткова перевага груші на підщепі – доросле дерево має більш компактну та зручну, для догляду та збирання врожаю, крону.

• На який рік плодоносить груша після посадки? Більшість сортів нашого каталогу починає давати врожай на 3-4 рік після посадки, але у кожного сорту свої особливості, читайте описи в каталозі.
• Скільки років плодоносить груша? При хорошому догляді дерево буде довговічним і плодоносить 30-40 років та більше.
• Обережно – дичка! Якщо ви наважитеся купити саджанець на стихійному ринку у випадкового продавця, то ризикуєте придбати взагалі не сортову рослину, так звану – дичку, яку просто викопали в лісі. Такий саджанець не має місця щеплення. Недосвідчені садівники спочатку радіють, що дешево купили такий сильний саджанець, який так швидко пішов у ріст в саду. Плодів від такого «подарунку» ви чекатимете багато років, а в результаті отримаєте величезне дерево, яке засипатиме ваш сад дрібними і гіркими плодами. Уникайте випадкових покупок саджанців груші, інакше плодоношення не дочекаєтесь.
• Подбайте про запилювачі. Груша дає квіт, але не дає плодів – проблема може бути в нестачі запилювачів поруч. Скільки потрібно садити груш, щоб вони плодоносили? Ідеально, якщо ви посадите поруч хоча б два різні сорти, які цвітуть одночасно. Наприклад, два ранні сорти, або два середньоранні, або два пізні. Так ви будете впевнені у взаємному запиленні та високій зав’язуваності плодів. І не залежатимете від цвітіння сусідських дерев.

Крок 2. Правильний вибір місця для груші

Всі сорти нашого каталогу – зимостійкі. Але, щоб квіткові бруньки не страждали від сильних північних вітрів навіть у найхолоднішу зиму, ідеально буде посадити саджанці груші так, щоб їх захищала стіна будівлі, огорожа.

На відміну від яблунь, груша вибагливіша до освітленості. Для хорошого плодоношення їй треба більше сонця. Тому місце посадки має бути не ближче, ніж на 3,5-4 м від великих дерев та інших об’єктів, які можуть затінювати дерево. При дефіциті освітленості нормального плодоношення не буде. Місце має добре провітрюватися, щоб повітря в ньому – не застоювалося, не було надмірно вологим.

Категорично не підходять місця із застоєм води та ділянки з високими ґрунтовими водами. Груша не виносить перезволоження і не тільки не плодоноситиме, а й взагалі загине.

Крок 3. Правильна посадка

Про те, як доглядати грушу і як посадити саджанці – докладно читайте поради наших експертів. Основні помилки, що призводять до втрати плодоношення:

• Неправильне розміщення кореневої шийки. При посадці вона має бути на рівні землі. Початківці садівники, увага. Коренева шийка – це місце, де закінчується стовбур і починається коренева система. Місце щеплення – знаходиться вище за кореневу шийку. Отже, якщо занадто заглибити саджанець, то він буде дуже повільно розвиватися і може взагалі не давати плодів або у незначній кількості. Якщо занадто підняти кореневу шийку, то коріння підмерзатиме, і тоді вся сила дерева йтиме не на плодоношення, а на відновлення кореневої системи. Тому будьте уважні під час посадки.
• Як допомогти плодоносити дорослому дереву з неправильною посадкою? Якщо вам дісталося доросле дерево із заглибленою шийкою – відгрібайте землю від ствола до країв пристовбурного кола так, щоб відкрити кореневу шийку, це покращить стан дерева. Якщо ж у дерева, навпаки, коренева шийка виявилася відкритою – підсипте землю по всьому стовбуровому колу так, щоб прикрити її.

Крок 4. Правильні підживлення – як нестача елементів живлення впливає на періодичність плодоношення

На відміну від яблунь, дорослі дерева груші можуть плодоносити не через рік, а кожен сезон. Чому тоді груша не плодоносить щороку? Через нестачу елементів живлення у ґрунт. Що робити, щоб плодоносила груша? Деревам груші для щорічного гарного врожаю потрібні активніші підживлення, ніж яблуням. Сезон починайте з внесення якісних повних комбінованих добрив і продовжуйте підживлення до середини серпня. Потім використовуйте лише калійно-фосфорні мікси. Щоб змусити грушу цвісти і плодоносити, потрібно обов’язково використовувати безазотні добрива для того, щоб кора на пагонах і квіткові бруньки – визріли і добре перезимували. Часто відповідь на запитання «чому не цвіте дерево груші?» в тому, що саме плодові бруньки вимерзають через неправильне осіннє підживлення. Чому не розвиваються плоди груші? Причина теж може бути в недостатньому підживленні.

Крок 5. Захист груші від шкідників

Докладно про захист дерев груші від шкідників – у нашому блогу. Яблуневий квіткоїд один із головних ворогів плодоношення. Саме він разом із плодожеркою масово знищує врожай. Потрібно виконувати рекомендовані обробки фунгіцидами та інсектицидами за схемою.

Крок 6. Правильний догляд та обрізка

Грушу не варто активно обрізати. Видаляйте ті гілки, які ростуть всередину крони, загущують її. Занадто сильна обрізка може негативно впливати на плодоношення.

Як бачите, змусити грушу плодоносити не так і складно. Головне придбати якісні саджанці та правильно посадити і врожай не змусить себе чекати.

Чому груші гниють на дереві та що з цим робити?

Будь-який садівник, що займається розведенням груш, прагне запобігти загниванню врожаю. Для того, щоб успішно проводити профілактику, необхідно розуміти, а чому взагалі подібна неприємність відбувається з культурою.

Причини

Груші гниють на дереві з різних причин, але найчастіше це відбувається, якщо імунітет культури значно постраждав внаслідок віку, хвороби чи дії комах. Якщо вік груші перейшов рубіж в 15 років, то плоди, що і так з’являються в невеликих кількостях, псуються прямо на гілці. Гнильна руйнація починається біля живця. Такі плоди, що встигли, демонструють або повністю згнили серединку, або ж наполовину зіпсовану м’якоть.

Наступною поширеною причиною є моніліоз, більш відомий як плодова гнилизна. Захворювання провокується спорами грибка, які проникають усередину груш та руйнують їх зсередини. Чорніють плоди, заражені подібним захворюванням, зазвичай, внаслідок підвищеної вологості повітря. Як правило, відбувається це весною, причому один заражений екземпляр грушевого дерева може спричинити псування всього саду.

Спершу на поверхні фрукта виникає гнильне утворення коричневого кольору, яке незабаром розм’якшується та лопається. Через якийсь час безліч дрібних цяток зливаються в одне ціле, внаслідок чого вже вся груша зморщується і чорніє. Особливістю моніліозу є те, що уражені плоди не опадають, а залишаються на гілках навіть весь зимовий сезон. Варто також згадати, що навесні грибок вражає лише крону дерев, а вже влітку – до того ж і плоди.

Якщо бурі цятки покривають не лише плоди, а й листя культури, то, швидше за все, йдеться про паршу. Уражені нею груші сповільнюються у розвитку, набувають неправильної форми і тріскаються. Інфекція швидко проникає в м’якоть, що відкрилася, і плоди остаточно уражаються гниллю. Втім, спочатку вони просто покриваються чорними точками, на які більшість садівників не звертають уваги, адже м’якуш залишається солодким.

Найчастіше грибок «селиться» на деревах з корою, що потріскалася, а найбільш небезпечними для груші стають літні місяці, що супроводжуються високими температурами і рясними опадами.

Часто садівникам доводиться прощатися із грушевим урожаєм через життєдіяльність шкідників. Так, вкрай небезпечними для фруктів вважаються плодожерки. Гусениця, що з’являється з яєць, починає харчуватися м’якоттю і насінням плодів, одночасно заповнюючи ходи, що виходять, власними екскрементами. Це призводить до уповільнення обміну речовин і падіння груш на землю. Ще одним ворогом плодової культури є жуки-довгоносики, які здатні серйозно шкодити всім частинам дерева. Личинки шкідника розвиваються у м’якоті фруктів, після чого починають її поглинати.

Гнильні процеси можуть виявитися на фруктах ще в декількох випадках. Як варіант, це особливість деяких старих сортів, під час селекції яких задіялася дика груша. Такі плоди, в принципі, виглядають здоровими, але всередині вони гниють, а м’якоть глибша за верхній шар трансформується в темну кашку. Культура дуже погано реагує на надмірне зрошення, тому велика кількість вологи призводить саме до загнивання. Спровокувати проблему здатні й інші помилки в поливі – виливання води під самий стовбур або ж різкі переходи від посухи до зволоження. Якщо груші виявляться висадженими біля культур, що потребують частих поливів, то ґрунт автоматично буде завжди залитим.

Стати “ініціатором” захворювання може будь-яке пошкодження фрукта, що порушує цілісність його шкірки. Наприклад, якщо сильний вітер ламає держак, то на поверхні груші з’являться тріщини, і в них потраплять суперечки. Аналогічно впливають на культуру град і сильні зливи.

Оси так само, як і птахи, ушкоджують цілісність шкірки, внаслідок чого починається зараження грибковими інфекціями. Трапляється і так, що здорові дерева заражаються, стикаючись із хворими.

методи боротьби

Що робити при гнилі груші визначається залежно від того, який фактор спровокував проблему. Наприклад, боротися з моніліоз слід негайно. Якщо найменші симптоми виявилися ще стадії розвитку нирок, можна відразу ж обприскати дерево препаратом, що містить мідь. Аналогічна обробка проводиться після завершення цвітіння культури. Обробляти хімікатами плоди востаннє дозволяється за кілька тижнів до збирання врожаю. Коли дерево буде звільнено від усіх груш, то для профілактики відновлення хвороби потрібно буде обприскати приствольне коло, листя та стовбур.

Для битви з моніліозом задіюють такі універсальні варіанти, як бордоська рідина, що складається з сульфату міді, води і вапна, і купорос, а також Хорус і Ровраль. На ранніх стадіях зараження вдасться ліквідувати проблему за допомогою «Мікосана», «Аліріна-Б» та «Фітоспоріна-М» – біологічних препаратів, які не завдають шкоди ні культурі, ні довкіллю. Позбавлятися парші також слід за допомогою хімії. Скористатися препаратом «Скор» можна на етапі формування бутонів, а також після завершення цвітіння. Мідним купоросом прийнято обприскувати набряклі нирки. Вищезгадані засоби краще чергувати з колоїдною сіркою, щоб у груші не формувалося звикання.

Загалом, щоб упоратися з грибковими захворюваннями, підходять будь-які фунгіциди. Обприскування лікувальними препаратами проводиться кілька разів, причому обов’язково повторюється після періоду тривалих опадів. Для вигнання грушевих плодожорок використовують інсектициди органічного походження. Найкраще застосовувати їх у перших числах травня, а потім повторювати обробку через кілька тижнів. Для зменшення популяції атакуючих шкідників стволи можна покрити липкими субстанціями, що перешкоджають руху істот.

Швидко ліквідувати довгоносиків можна, задіявши суперечки корисного грибка Beauveria bassiana. Гриб, стрімко розвиваючись у вологому грунті, може знищити як личинок комах, і їх дорослих особин. Впоратися зі шкідниками іноді допомагають і народні засоби. Наприклад, садівникові варто з’єднати 10 літрів води, 10 чайних ложок рідкого засобу для миття посуду, таку ж кількість олії і стільки ж 90-градусного спирту. Суміш, що вийшла, розпорошується над зараженою грушею щодня протягом 3-4 діб.

Допомогти може і настій на базі бродячої кропиви, задіяти який дозволяється кожні 10 днів.

Профілактика

Вся суть профілактики гнилі на груші полягає у правильному догляді за культурою. Так, вкрай важливо вчасно прибирати фрукти, що опали, не дозволяючи їм валятися на землі. Наприкінці сезону дерево повинне очищатися від усіх зламаних і засохлих гілок, падалиці, муміфікованих груш і, звичайно ж, опалого листя. Все, що може спровокувати поширення інфекції наступного сезону, відразу спалюється. Зрошення культурі слід влаштовувати регулярне і досить рясне, але не надмірне. Під корінь кожного дорослого дерева виливається щонайменше 2 відра води.

Вкрай важлива своєчасна обрізка крони. Про осінню санітарну процедуру було сказано вище, а навесні забирається молодий приріст, здатний викликати загущення. До речі, спочатку розташовувати саджанець потрібно таким чином, щоб йому не довелося конкурувати за воду чи поживні речовини з іншими рослинами. Важливим правилом є витримування проміжків у плодовому саду. Сміттєві трави повинні своєчасно пропалюватися, але додатково все ж таки варто замульчувати приствольне коло. Для знищення зимуючих личинок шкідників навесні потрібно здійснювати глибоке перекопування ґрунту.

Корисні поради

У тому випадку, якщо гнилизна виникає через особливості сорту, впоратися з нею ніяк не вдасться. Плоди в цій ситуації краще зібрати зеленими, які ще не зазнали руйнування, і штучним чином довести до стану стиглості. Аналогічний спосіб застосовується й у разі старих дерев. В принципі, «невдалі» сорти ще можна врятувати шляхом перещеплення, а ось старі екземпляри розумніше повністю ліквідувати.

Варто згадати і про те, що під час садових робіт завжди слід пам’ятати, що відкрита рана стає тяжінням для інфекцій. Якщо під час обрізки або будь-якої іншої процедури дереву було завдано пошкодження, ранку потрібно відразу замазати садовим варом або спеціальною субстанцією.