Перевірені досвідом рекомендації Українцям Чому після нересту риба гине

Чому після нересту риба гине

Чому після нересту риба гине

Смерть після нересту характерна для далекосхідних лососів. Справа в тому, що їх організм стає набагато менш стійким до енергетичним витратам і виснаження, які відбуваються під час ікрометання.

Як ми знаємо, лососі мігрують з гирла річок до місць, де вони надалі відкладуть свою ікру. Достеменно відомо, що в цей час вони перестають харчуватися, існуючи тільки завдяки запасам, які були накопичені в м’язах. Риба проходить відстань по Амуру, рівне приблизно 1200 кілометрів. Уявіть, які її енерговитрати на це подорож без їжі? Вони воістину величезні. Саме тому в кінці шляху кета стає вкрай виснаженою. Так, її м’ясо стає в’ялим і водянистим, кількість жиру знижується до сотих часток відсотка, власна вага значно зменшується. Більш того, з цієї ж причини печінку більше не виробляє жовч, а кишечник і шлунок просто зіщулюються.

Правда, варто відзначити, що не всі лососеві гинуть після першого нересту. Деякі здатні розмножуватися по 4-5 разів, однак це трапляється досить рідко. Такий життєвий цикл цих незвичайних риб.

Риба пішла на нерест: як зберегти популяцію

На початку квітня в Україні стартувала заборона на вилов риби у нерестовий період. Порушення заборони карається адміністративною та кримінальною відповідальністю, однак це не стає на заваді браконьєрам.

Така заборона діяла ще за радянських часів, а з початком незалежності України органи рибоохорони усіх областей лише дещо змінили дати її початку, які визначаються в наказах територіальних управлінь. Відтак, в 24-х областях України та місті Києві нерестова заборона стартує з 1 квітня. Її терміни на водоймах в Україні в різних регіонах і областях можуть відрізнятися і, здебільшого, це залежить від погодних умов. Проте найчастіше сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 30 червня.

Що передбачає заборона

Період нересту – це час, коли риба відкладає ікру та розмножується. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: в квітні нереститься щука, з середини до кінця травня – окунь, судак, лящ, короп, карась. Саме тоді рибоохоронні органи ведуть пильний нагляд за ситуацією на воді. Посилений режим охорони нерестовищ та риби передбачає використання штучних нерестових гнізд, підвищення контролю стічних вод, які потрапляють у водойми з господарських об’єктів, пильнування вилову риби браконьєрами. Адже саме вони, зазвичай, користуються незаконними методами вилову, та роблять це в особливо великих розмірах.

Таким чином, правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, лише в межах населеного пункту та лише дозволеними знаряддями лову – 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину. Крім того, ловити рибу можна лише в дозволених місцях, які визначаються територіальними управліннями рибоохорони. Категорично заборонена рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям. До того ж, в період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування човнів. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ.

Ефективність рибоохоронних дій

Загалом, про необхідність таких заборон під час нересту активісти і екологи говорять повсякчас, але оцінити їх ефективність дуже важко. Справа у тому, що заборона ніяк не зупиняє браконьєрів, та навіть не здатна значно мінімізувати вилови. «Незважаючи на максимальні заходи по охороні біоресурсів, браконьєри не припиняють протиправну діяльність, чим завдають суттєвої шкоди рибному господарству країни. Адже в період нересту в риби знижується відчуття загрози, вона масово гуртується та прямує зграями до нерестовищ. Цим і користуються браконьєри, які розставляють сітки на шляху рибних косяків – на шляху до традиційний природних нерестовищ», – зазначає голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Відтак, відповідно до статистичних даних, протягом нерестової компанії минулого року територіальними підрозділами рибоохорони Держрибагентства України було викрито 10 217 порушень правил рибальства. Звісно, це менше, ніж у 2014 році (на 1 375 порушень), однак цифри все одно вражають. Крім того, слід взяти до уваги, що це – тільки ті порушення, які були зафіксовані. Бо скільки їх було насправді, складно уявити.

Співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань впевнений, що за такими браконьєрськими виловами риби «стоять» державні структури. Він зауважує, що подібні заборони є у більшості країн світу, однак лише в Україні чомусь не діють. «Такі заборони, звичайно, потрібні. Навіть необхідні. Бо вони є у всьому цивілізованому світі. І якщо їх дотримуватись, то буде неабиякий результат (це значно впливає на популяцію риби). Втім, в Україні це не так ефективно. Найперше, тому, що браконьєрами є самі державні установи, як відловлюють рибу і дозволяють це робити іншим», – переконаний він.

Завдані збитки

На жаль, неефективна боротьба з браконьєрами призводить і до значних фінансових втрат України. За результатами викритих у минулому році порушень (за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «грубе порушення правил рибальства») було затримано 3 402 особи (на 10% менше ніж у 2014 році) і нараховані збитки на загальну суму 3 392 331 грн. Окрім безпосередньо затриманих браконьєрів, рибоохорона відслідковує порушників і на місцях збуту риби. Так, у 2015 році за порушення правил придбання та збуту риби було затримано 1 267 осіб відносно яких складено протоколи за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

Загалом у порушників було вилучено 59 483 кг незаконно виловленої риби та 8 479 заборонених знарядь лову.

Більше того, уже в поточному році (браконьєри завжди значно активують свою діяльність перед початком заборони лову), в останніх числах березня, правопорушники завдали збитків рибному господарству України більше ніж на 200 000 грн. Саме тому перед початком нересту, рибоохорона значно посилює заходи безпеки, аби зберегти популяцію риб. Але, за словами Олександра Щербаня, ця робота не приносить бажаних результатів через декілька причин. Найперше, через те, що не має необхідної техніки та фінансування, аби вслідкувати за усіма порушниками. «Важливо зрозуміти, що рибінспектори, які працюють в Україні, отримують зарплату на рівні 1 500 грн. Логічно, що ніхто за ці гроші не хоче працювати. Крім того, якщо браконьєр їздить на човні з потужністю двигуна 130 кінських сил, а рибінспекція на човні у 30 кінських сил, то про яку ефективність ми говоримо?», – каже він.

Відповідальність треба посилювати

Як вже зазначалося, за вилови риби у нерестовий період діє адміністративна та кримінальна відповідальність. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб – 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім загального штрафу, за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. І у кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабміну №1209 від 21.11.2011 встановлено такі штрафи: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн, краснопірка – 68 грн, підуст – 34 грн.

На жаль, порушники на це не дуже зважають, і незаконний вилов риби продовжується. Ба більше, така фіксована відповідальність не може повною мірою покрити і збитки державі. «Безперечно, існуючі штрафи не можуть компенсувати збитків, завданих рибному господарству, особливо в нерестовий період – період розмноження риби. Адже, залежно від виду, риба може відкладати від тисячі до сотень тисяч ікринок. І кожна виловлена рибина – це сотні втрачених рибинок», – зазначає Ярема Ковалів.

Загалом, експерти бідкаються, що у випадку порушень природоохоронного законодавства, як і у випадку будь-яких інших порушень, багато залежить від ментальності людей. На жаль, українці звикли порушувати заборони, а тому змінити їх підсвідомість досить важко. Крім того, дуже важливо підвищувати заробітну плату людям, які займаються охороною водоймищ. Тобто, одних мотивувати, іншим – збільшувати відповідальність. І лише тоді, на думку експертів, можна буде сподіватися, що ситуація значно покращиться. Втім, це буде не за рік і навіть не за п’ять.

Вікторія Доскіч

Нерест

Нерест – особливий період у житті мешканців водойм, який обумовлений наявністю сприятливих умов у місці проживання. На нерест риби впливають багато умов, в першу чергу – температура води у водоймі. Для кожного виду риби діапазон температур свій. Якщо температура несприятлива – вода дуже тепла, або, навпаки, занадто холодна, – нерест може взагалі не початися, або пройти частково. Від різкої зміни температури води може загинути і выметанная ікра, і вже з’явилися мальки.

Зміст

  • 1 Час нересту і запліднення
  • 2 Як відбувається нерест
  • 3 Нерестові міграції
  • 4 Особливості нересту деяких видів риб
    • 4.1 Температура, при якій відбувається нерест риб
    • 4.2 Нерест щуки
    • 4.3 Нерест окуня
    • 4.4 Нерест язя
    • 4.5 Нерест плотви
    • 4.6 Нерест судака
    • 4.7 Нерест ляща
    • 4.8 Нерест карася

    Час нересту і запліднення [ ]

    У більшості наших прісноводних риб нерест проходить з весни до початку літа: у квітні нереститься щука, з середини і до кінця травня – окунь, лящ, карась. А ось нерест лососевих, наприклад форелі, проходить з кінця осені до початку зими. В саме ж холодну пору року – з середини грудня до середини січня – проходить нерест холодолюбивого Як відбувається нерест [ ]

    Самки виметивают ікру на дно, в воду або на рослини, а самці запліднюють її насіннєвий рідиною, що міститься в молоці. Одну самку щуки супроводжують на нерест 3-7 самців. Лящі нерестяться на світанку: вибравши місце, пара лящів починає плавати по колу діаметром 4-8 метрів. Під час руху риби б’ють хвостами по воді, розсіюючи ікру, яка опускається на водорості. Самка сома перед нерестом викопує передніми плавниками заглиблення в субстраті, куди і відкладає ікру. Пара сомів охороняє свою кладку до выклевывания мальків. Представники деяких груп (наприклад, лососеві) після викидання ікри гинуть. Їх тіла стають кормовою базою для мальків.

    Не тільки люди, ссавці і птахи, але й риби приваблюють партнерів, виділяючи спеціальні хімічні речовини – феромони, а також сигналізують про свою готовність до нересту певними позами, специфічними рухами, особливої шлюбної забарвленням, будівництвом гнізда і т. д. В різних риб ікрометання відбувається по-різному. Воно може бути одноразовим, тобто риби одного виду метають відразу всю ікру, іноді це відбувається за кілька хвилин, іноді – годин, іноді – днів. До таких відносяться окунь, єлець, плотва, щука, карась, йорж, чехоня, лящ, який в більш теплих районах нереститься порційно, а в північних – одномоментно. Так само поводиться сом. Деякі вчені пояснюють порційністю ікрометання певними фазами Місяця, стверджуючи, що риби протягом місячного місяця чекають потрібну фазу, під час якої і відбувається нерест. Якщо нерест розтягнутий за часом, це не означає, що в цей період риба не харчується (тобто не клює), так як зазвичай риби нерестяться не всі відразу, а з певним віковим групам (вчені називають «нерестової зграєю»). А риби інших віків у цей час харчуються і клюють.

    Нерестові міграції [ ]

    Сигнал до нерестовым міграцій дають дозрівають статеві продукти, що змушують риб зніматися з насиджених місць. Морські осілі риби завжди живуть і розмножуються в море, а прісноводні – живуть у річках, озерах і водосховищах. Вони розмножуються в основному в тих же місцях, де постійно мешкають, або поблизу від них. Прохідні риби живуть у морі, а розмножуються в річках, за яким більшість з них проходять сотні кілометрів, долаючи сильні течії, водоспади, пороги та інші перешкоди, що зустрічаються на їх шляху до місць ікрометання. Прохідними рибами називають і тих, які постійно живуть у річках, у прісних озерах, а для розмноження йдуть у море (вугор та ін). Вчені називають нерестові міграції з моря в річки анадромными, а зворотні – катадромными. Класичні анадромные риби є серед лососевих і осетрових. Головний представник катадромных риб – це атлантичний вугор. Напівпрохідні риби живуть в основному в опріснених ділянках моря, а для розмноження входять до річки, не піднімаючись з ним настільки високо, як прохідні. Останнім часом вчені стурбовані збігом місць нересту у багатьох груп риб і порушенням динаміки ходу виробників. Змінилося місце і час нересту у більшості прохідних риб, вони з’являються в нових для себе водоймах, викликаючи подив у рибалок та іхтіологів своїми несподіваними ареалами. На жаль, погіршився і фізіологічний стан риб-виробників, мальків та ікри. Виживання ікри за последие 30 років в середньому знизилася на 50-60 %. Ось чому необхідно дбайливіше ставитися до нерестующим рибам і дотримуватися терміни заборони на рибну ловлю, встановлені місцевої рибоохороні.

    Особливості нересту деяких видів риб [ ]

    Температура, при якій відбувається нерест риб [ ]

    Віддає перевагу нереститися на прогрітому мілководдя з глибинами до 1 метра. Дно повинно бути тверде, але обов’язково з залишками трави. Протягом повинно бути слабким або відсутнім взагалі. Нерест проходить бурхливо з великою кількістю сплесків. У нересту бере участь одна самка і до десяти самців.

    Ця риба нереститься великими зграями. Причому в одній зграї об’єднуються окуні самих різних розмірів і різного віку. На відміну від щучого нересту у окунів самців бере участь лише в 3-4 рази більше, ніж самок. Ікра выметывается у вигляді стрічки з ікринок і відкладається на водну рослинність.

    Нереститься однією з перших риб, за часом приблизно співпадаючи з нерестом риби. У самців голова в період ікрометання покривається невеликими жовтими горбиками. Самців язя в икромете бере участь тільки в два рази більше самок. Метання ікри проходить в один прийом і ікру зв’язку відкладають на підводну траву, затоплені гілки та коріння дерев.

    Ця риба нереститься раніше судака і ляща, але пізніше язя. Самців плотви можна відрізнити від самок з шорсткою висипки, яка виступає у них на лусці. Нереститься плотва в спокійних старицях великими зграями протягом усього дня, але частіше на заході або сході сонця. Збирається плотва в таких великих кількостях тому, що у цієї риби молочників набагато менше икрянников. Нереститься плотва по ранжиру: починають самі дрібні особини і закінчують найбільші.

    Цей ікластий хижак воліє для нересту місця з глибинами 1-4 метри. Як і у випадку зі щукою і окунем течії не повинно бути зовсім або вона має бути слабким. Самки нагрібають плавниками з водної рослинності та грунту якусь подобу гнізд і відкладають ікру туди. Після ікрометання судаки ще якийсь час охороняють це гніздо. Що цікаво ще, так це те, що іноді судаковые нерестовища збігаються з місцями нересту ляща і ці риби цілком нормально співіснують.

    Нерест ляща хоч іноді і збігається за часом і за місцем з судаком, але в багатьох випадках нереститься лящ окремо в прибережній зоні з густою підводною рослинністю. Нерест ляща відбувається найчастіше в світанкові години.

    Метання ікри цієї риби проходить в кінці весни і на початку літа, коли вода прогріється до + 16-18С . Нерест карася проходить в заростях трави, очерету або між купин. Найчастіше карась відкладає ікру в два-три прийоми з інтервалом в 1-2 тижні. Причому ікру срібного карася можуть запліднити молоки будь-який інший коропової риби. Але від такого симбіозу народжуються тільки самки.

Related Post

Чому волоський горіх не є горіхомЧому волоський горіх не є горіхом

У Росії їх стали так називати лише тому, що їх привозили грецькі купці. Насправді ж батьківщина цього горіха – Середня Азія та деякі райони Кавказу. Український термін «волоський горіх» пов'язаний

Скільки коштує залізна трубкаСкільки коштує залізна трубка

Зміст:1 Металопрокат прайс-лист ціна2 Труба кругла 40 мм2.1 Галузь застосування2.2 Де купити трубу 40 мм3 Купити металопрокат в інтернет-магазині СМЦ3.1 МЕТІНВЕСТ-СМЦ: вигідна ринкова пропозиція та відповідальне партнерство3.1.1 Оптово-роздрібні ціни на