У 1935 році, в часи страшних репресій, дефіциту та терору, більшовики вирішили повернути людям свято. Сталін же заявив, що «жити стало краще, жити стало веселіше». Тоді ж і дозволили святкувати Новий рік і прикрашати ялинку. Відтоді це хвойне деревце й стало символом Нового року.19 груд. 2023 р.
Звичай веде свій початок від язичницького культу шанування рослин. Наші предки вважали, що в гілках живуть духи, і, прикрашаючи вічнозелене дерево, намагалися їх задобрити. Для давніх людей гілки хвої символізували вічне життя, адже сонце особливо прихильне саме до вічнозелених рослин.
Першими ялинку почали прикрашати німці у Священній Римській імперії. Традиція тісно пов'язана з язичницькими обрядами вшанування зимового сонцестояння. В СРСР ялинку спочатку заборонили, але потім вирішили повернути, позбавивши її релігійного контексту.
Різдвяні ялинки виникли в епоху Відродження в Німеччині. Появу ялинки у XVI столітті іноді пов'язують з протестантським християнським реформатором Мартіном Лютером, який, за легендою, вперше додав запалені свічки до вічнозеленого дерева.
Оскільки це дерево є вічнозеленим, то символізувало вічність, достаток та, за язичницькими віруваннями, духи предків. Тому деяка обрядовість українців пов'язана з гіллям ялинки чи сосни. Водночас традиція прикрашати ялинку саме на Різдво з'явилася та стала популярною в Німеччині.
Ялинка – язичницький символ, а зима – символ смерті та кривавих жертв друїдів Слов'яни не першими побачили в ялинці дерево з особливим значенням. Так, кельти вважали, що у різних видах дерев, зокрема в ялинці, живуть різні божества та духи.
Різдвя́на яли́нка — традиційний символ святкування Різдва Христового у вигляді вічнозеленого хвойного дерева, зазвичай ялини, ялиці, або сосни, що оздоблене ялинковими прикрасами, гірляндами, свічками та іншими елементами різдвяного декору . Звичай прикрашати ялинку на Різдво …