Чим сквош відрізняється від тенісу?

На відміну від тенісу сквош став набирати популярність лише в останні роки. Далеко не всі знають його особливості та правила. Для деяких це досі «гра схожа на теніс, але…». Далі йдуть різні варіанти. Хоча насправді схожість між цими двома видами спорту лише в тому, що обидва є ракетними іграми, у які можна грати індивідуально чи командами, й потрібно вдарити м’яч так, щоби суперник не зміг відбити. Але давайте про все по черзі.

Критерії порівняння сквошу й тенісу

Розберемо ці дві гри за такими пунктами:

• правила;
• поле для гри;
• кількість гравців та одиночна гра;
• навантаження;
• необхідний інвентар.

Правила

В обох іграх потрібно завдати удару супернику так, щоби він не зміг відбити м’яч. Водночас у сквоші м’яч під час подачі має потрапити вище акустичної лінії та нижче лінії ауту, а в тенісі — на бік суперника через сітку, не перетинаючи межі корту. У сквоші матч складається з 5 геймів, які у свою чергу тривають, доки один із суперників не набере 11 очок. У тенісі потрібно виграти 2 з 3 або 3 з 5 сетів. Кожен із них закінчується, коли один із гравців виграє 6 геймів, а другий за такої умови — не більше 4-х.

Корти

Головна відмінність у тому, що корти для сквошу мають 4 стіни та здебільшого закриті. Усі стіни ігрові та обрамлені лініями ауту знизу та зверху. Поле для сквошу не розділене сіткою, як у тенісі, і суперники займають одну частину, граючи поруч. У тенісі гравці знаходяться по різні боки сітки, корт розділений лініями подачі та бічними лініями. Відрізняються також розміри поля для ігор. Для тенісу це 23,77 м на 8,23 м (або 10,97 м для парної гри), а для сквошу — 9,75 м на 6,3 м.

Кількість гравців та одиночна гра

І в сквош, і в теніс можна грати вдвох або командами по 2 людини. Крім того, у сквош зручно грати й одному, відбиваючи м’яч від стіни. Це дає можливість самостійно напрацьовувати техніку та вирішує проблему пошуку партнера відповідного рівня з підходящим графіком для регулярних тренувань.

Навантаження

Гра у сквош має більш інтенсивний темп, тому за умови однакової тривалості заняття спалюється більше калорій, ніж під час заняття тенісом. Але з іншого боку, великі масштаби тенісного корту забезпечують велику площу для маневрів та рухів, що збільшує навантаження на м’язи ніг і спини.

Необхідний інвентар

Спортивна форма для сквошу й тенісу може бути однаковою, але взуття відрізняється. Кросівки для тенісу вищі та важать більше, ніж для сквошу. У них обов’язково має бути жорстка підошва на п’яті. У взутті для сквошу підошва, навпаки, м’якша, зі слабшою амортизацією і, що дуже важливо, нековзка й не має залишати слідів на корті.

Для обох ігор потрібні ракетки та м’яч. Тенісна ракетка вдвічі важча за ракетку для сквошу, менша за розміром і має іншу форму. М’ячі також зовсім різні за розміром та виглядом. Обидва зроблені з гуми, але тенісний покривається ще й повстю. М’ячі для сквошу відрізняються пружністю, що впливає на швидкість. Їх потрібно розігрівати перед грою.

Теніс чи сквош — ось у чому питання

Вибирати, звісно, ​​вам. Водночас враховуйте вік, рівень фізичної підготовки, особливості організму та кожної гри, а також її доступність.

Теніс має більш спокійний темп і менш виснажливий ефект. Тому він більше підходить для дітей та людей у ​​віці. У тенісі ви більше залежатимете від суперника, водночас сквош надає більше самостійності. Останній краще підійде для тих, хто прагне інтенсивної активності, хоче швидко схуднути й не завжди хоче або може ділити корт із партнером. Сквош не рекомендований людям із проблемами серцево-судинної системи та тим, кому, яким протипоказані навантаження на спину.

Що дешевше?

Скажемо одразу: сквош вам обійдеться бюджетніше за всіма параметрами, включаючи вартість тренувань, оренду кортів, покупку або оренду інвентарю. Вартість заняття з тренером приблизно однакова і варіюється в діапазоні від 250 до 500 грн/год. Вартість оренди ракеток для тенісу вища майже у 2 рази, м’яч обійдеться теж у рази дорожче, тому що потрібно брати цілий кошик. Під час купівлі інвентарю різниця буде приблизно такою самою.

Оренда корту для самостійної гри

Відкритий корт для тенісу можна орендувати приблизно за таку ж вартість, як і поле для сквошу. Це орієнтовно 150–300 грн/год. А ось криті тенісні корти обійдуться майже вдвічі дорожче.

Найвигідніше, звичайно, купувати абонемент, але переваги за вартістю в інший бік це все одно не зробить. Так, наприклад, абонемент на сквош на 20 годин гри в нашому клубі можна придбати за 5000 гривень, а 12 годин гри в теніс обійдуться в 6600 гривень.

Щоби наочно зрозуміти різницю між тенісом та сквошем, найкраще просто зіграти. Приходьте в клуб «Гран Прі», ми допоможемо розібратися та дамо можливість спробувати себе в різних ракетних видах спорту.

Чим відрізняється настільний теніс від пінг-понгу

Сьогодні розбираємося ще з двома видами ракеточних ігор: пінг-понгом та настільним тенісом. Ми вже заспойлерили, що це два різні поняття й підозрюємо, що для багатьох така новина стала відкриттям. Адже дуже часто їх вважають одним вид спорту. Чому так і де правда, розповідаємо в нашій статті.

Чому плутають теніс і пінг-понг?

Отже, щоби розібратися, чому виникла плутанина, повернемося на сотню років тому до витоків настільного тенісу. Вважається, що першим хотів запатентувати гру з назвою саме «настільний теніс» англієць Джеймс Девоншир. Але з невідомих причин він цього не зробив. А правила в 1890 році запатентував Девід Фостер. Тоді гру називали по-різному: настільний теніс, «віф-ваф», «флім-флам», пінг-понг, госсіма, Tennis de Salon, нетто тощо. Незабаром залишилося 2 варіанти: настільний теніс та пінг-понг. Перші кілька років існувало навіть дві різні асоціації, але в 1903 році вони об’єдналися в одну.

В 1901 Джон Жак і брати Гімлі офіційно охрестили гру пінг-понгом — за асоціацією зі звуком, який видає м’ячик, відбиваючись від столу. Так само називалися і їхня торгова марка, що випускала ігрові столи. У 20-х роках 20 століття, коли було створено сучасну Міжнародну федерацію настільного тенісу (ITTF), було вирішено прибрати прив’язку до торгової марки, і гра, яка в 1988 році стала олімпійським видом спорту, офіційно почала називатися настільний теніс. Дехто вважає, що пінг-понг існує як більш фанова версія настільного тенісу з менш жорсткими правилами, метою якої є не змагальна, а розважальна та соціалізована сторона. Але насправді різниця більша.

Основні відмінності

1. Інвентар

Ракетка для настільного тенісу має гумове покриття чорного та червоного забарвлення, у той час як у ракетки для пінг-понгу покриття виготовлене з наждачного матеріалу.

2. Правила

У настільному тенісі подавати м’яч потрібно з висоти 6 дюймів (біля 15 см), а в пінг-понгу можна одразу з руки або відбивши від столу.

У настільному тенісі сет грається до 11 очків, водночас один із гравців повинен мати перевагу мінімум у 2 очки. У пінг-понгу сет виграє той, хто першим набере 15 очків. У настільному тенісі матч складається із 7 сетів (іноді 5), а в пінг-понгу — з 3-х сетів. У настільному тенісі гравець подає підряд 2 подачі за сет, тоді як у пінг-понгу гравці можуть по черзі подавати по 5 разів за сет.

3. Статус

У 1988 році настільний теніс був визнаний олімпійським видом спорту, тоді як пінг-понг таким не є.

Цікаві факти з історії

Досі точаться суперечки про те, де точно виник настільний теніс та пінг-понг. Більшість дотримуються думки, що це було в Британії і причиною стала місцева погода. Через дощі та туман люди не могли грати у великий теніс і стали пристосовувати для цього столи в приміщеннях, встановлюючи на них перегородки з підручних матеріалів.

Замість м’ячика спочатку використовували пробку від шампанського, оскільки вона добре відбивалася. Сучасні столи, м’ячик та ракетки почали з’являтися вже наприкінці 19 століття.

Стандартні правила настільного тенісу було визначено в 1922 році.

Період до 50-х років 20 століття називають ерою Hard Bat, а після створення ракетки з гумовим покриттям теніс перейшов у період Sponge Bat. Для пінг-понгу так і продовжили використовувати ракетки із твердим наждачним покриттям.

У першому періоді чітко домінує Європа, а з 50-х років починається епоха домінування Азії. Це доводить навіть той факт, що вже протягом двох десятиліть олімпійські трофеї одержують китайські тенісисти.

У 1936 році на турнірі в Чехії було поставлено світовий рекорд за тривалістю розіграшу очка — 2 години. А найдовша в історії партія тривала в 1883 році майже 144 години.

Після Олімпійських ігор у Сіднеї у 2000 році збільшили стандартний розмір м’ячика для тенісу, щоби він став помітнішим для глядачів.

До речі, також для того, щоби м’яч добре було видно гравцям та глядачам, спортсменам заборонено одягати білу та помаранчеву форму через відповідний колір м’яча.

Настільний теніс — досить інтенсивна гра: за матчі гравці в середньому пробігають 7 км, а за годину гри спалюється біля 300 калорій! Водночас він добре прокачує суглоби, рівень концентрації та уважності.

Спортивний клуб «Гран Прі» запрошує вас на тренування з настільного тенісу із суперником або тренером. Вартість абонементів та розклад занять дивіться в нас на сайті .

Чи можна вбити м’ячем і чому гравці стогнуть? Незручні питання про теніс

У Лондоні стартував Вімблдон – один з головних тенісних турнірів світу. З нагоди його початку ВВС пояснює, чому гравці стогнуть під час ударів, чи можна вбити тенісним м’ячем і як перерви в туалет використовують для тиску на суперника.

Як виглядає “Великий шолом”?

Отримати “Великий шолом” – головна мета всіх тенісистів, але одягти його на голову не вийде – приз цей суто символічний. До турнірів “Великого шолома” належать чотири головних турніри або, як їх ще називають, мейджора – Відкритий чемпіонат Австралії (Australian Open), Відкритий чемпіонат Франції (Roland Garros), Вімблдон і Відкритий чемпіонат США (US Open).

Саме словосполучення “великий шолом” з тенісом початково взагалі не пов’язане – термін прийшов з бриджу, карткової гри.

Щоб виграти календарний “Великий шолом”, необхідно протягом одного календарного року здобути перемогу на кожному змаганні. Зробити це надзвичайно важко – ні в одиночному, ні в парному розряді такого не було вже десятки років. Род Лейвер – останній, кому це вдалося з чоловіків, – досяг успіху ще в 60-і роки минулого століття. Штеффі Граф 1988 року стала останньою на цей час тенісисткою, яка виграла всі головні старти за рік.

Існує й так званий кар’єрний “Великий шолом” – щоб отримати його, треба виграти кожен з чотирьох турнірів хоча б раз у житті. У жінок за останні 30 років це вдалося тільки Серені Вільямс і Марії Шараповій. У чоловіків – Джоковичу, Федереру, Надалю і Андре Агассі.

Що означають смуги на майданчику?

Тенісний майданчик зветься кортом. Спочатку розберемось зі “смугами” по обидва боки майданчика – їх ще називають “коридори”. Їх використовують лише в парному тенісі, коли з кожного боку сітки стоять по два тенісисти. Розмір корту для такої гри – більший, ніж для одиночного тенісу, і коридори фіксують його межі.

Тобто, якщо гравець відправляє м’яч в цю зону в одиночній грі, це вважається аутом, і його суперник набирає очко.

Два великих прямокутники, які розташовані з кожного боку сітки, називають “квадратами”. Кожен з них фіксує межі зони, куди гравець повинен влучити під час подачі.

Чому у кортів різний колір?

Колір корту залежить від його покриття. На початку і наприкінці сезону гравці зазвичай грають на твердому покритті, яке називається “хард”. Навесні приходить сезон ґрунту (червоної глини), влітку проводять турніри, які грають на траві – Вімблдон найвідоміший з них. Трав’яне покриття вважають найстарішим з усіх.

Автор фото, Getty Images

Грати на ґрунті – ідея британських гравців, братів Вільяма і Ернеста Реншоу – відпочиваючи на півдні Франції, вони зрозуміли, що для газону там надто жарко, і знайшли альтернативу

Покриття майданчиків відрізняються за своїми характеристиками. Наприклад, відскок м’яча від трави – швидкий і високий, розіграші на трав’яних турнірах – зазвичай дуже короткі. Ґрунтові корти – “повільні”, для змагань на таких покриттях характерні тривалі обміни ударами.

Найкращі тенісисти стабільно виступають на будь-яких покриттях, але навіть вони мають свої переваги. Наприклад, Новак Джокович, перша ракетка світу, понад усе любить хард. Рафаель Надаль найкраще виступає на ґрунті, а Серена Вільямс віддає перевагу трав’яним кортам.

Чому в тенісі такий дивний рахунок?

Розібратись в тенісному рахунку з першої спроби дійсно складно. Кожна гра складається з кількох партій – сетів (у чоловіків максимальна кількість – п’ять, у жінок – три).

Партії складаються з геймів, для перемоги в сеті зазвичай достатньо виграти шість з них. Кожен гейм – це серія з кількох розіграшів, які зазвичай завершуються або вдалим ударом одного з тенісистів, або помилкою іншого. Протягом одного гейму м’яч в гру вводить (“подає”) один і той самий гравець – потім подача переходить до іншого.

Автор фото, Getty Images

Сенсація турніру – 15-річна Корі Гауфф зі США – не поступилася суперницям жодним сетом

Набір очок з боку виглядає дивним – за перший вдалий удар тенісист отримує 15 очок, за другий – ще 15, за третій – 10. Наприклад, рахунок 40:15 означає, що тенісист, який подає в цьому геймі, успішно завершив три розіграші м’яча, а його суперник – один. Для перемоги в геймі зазвичай достатньо чотирьох успішних розіграшів.

Чому тенісистки стогнуть під час ударів?

Стогнуть під час подачі або удару по м’ячу не лише жінки. Подібні звуки роблять і тенісисти – наприклад, Надаль і Джокович.

Стогонам тенісистів присвячені дослідження і наукові статті. Базове пояснення гравців – стогін на видиху, на який припадає удар, підвищує його силу. Це підтверджують і висновки вчених – подібне дослідження, наприклад, опублікували вчені з Університету Небраски. Їхній експеримент показав, що під час гучного видиху сила удару зростає на 3,8%.

Недоліків у такої техніки вчені не виявили і навіть порадили поекспериментувати з криками представникам інших видів спорту.

Автор фото, Getty Images

“Я так кричу з чотирьох років і нічого не можу вдіяти. Я так звикла, мені так легше”, – пояснювала Марія Шарапова, чиї крики на корті іноді перевищують 100 децибелів – це можна порівняти зі звуками бензопилки

Пояснення вчених, втім, переконують не всіх гравців. Війна прихильників стогону і тих, кому ці звуки заважають, триває вже десятки років.

Легенда тенісу Мартіна Навратілова, наприклад, назвала тенісистів, які стогнуть, шахраями: “Практика стогнати сягнула неприйнятного масштабу. Це очевидне шахрайство, настав час щось з цим робити”.

За її словами, своїми криками гравці намагаються заглушити звук удару по м’ячу, який дозволяє суперникам визначити силу удару, швидкість обертання. Це, в свою чергу, не дозволяє їм краще підготувати удар у відповідь.

Деякі гравці та коментатори помічали, що чимало прихильників стогону пов’язані з тенісною академією Ніка Болет’єрі – через неї пройшли сестри Вільямс і Марія Шарапова. Критики, серед яких Кароліна Возняцкі, колишня перша ракетка світу, вважають, що тренер навмисно вчив підопічних конкурентній перевазі, яка збиває опонентів з пантелику.

Всесвітня тенісна асоціація, яка організовує жіночі турніри, провела кампанію з боротьби з надто гучним стогоном. Обговорювалися й зміни в правилах, які допомогли б обмежити рівень шуму, але їх так і не запровадили.

Чи правда, що в тенісі є дрес-код?

Все тенісні турніри – комерційні й можуть встановлювати свої правила. Найсуворіші – на Вімблдоні, де гравцям дозволяють носити лише білий одяг. Цієї традиції дотримуються ще з XIX століття.

Правила організаторів регулюють все – аж до кольору шнурків і ширини швів. Під забороною – будь-які відтінки, наприклад кремовий. Носити кольорове заборонено і на тренуваннях, де гравців навіть не бачать глядачі.

Обмеження стосуються навіть кольору білизни. Наприклад, 2017 року суддя попросив переодягнутися 17-річного тенісиста з Австралії Юрія Родіонова, розгледівши у нього під шортами темні труси. 2013 року швейцарця Роджера Федерера змусили змінити кросівки через помаранчеву підошву.

Періодично гравці намагаються бунтувати проти правил. Андре Агассі три роки поспіль бойкотував турнір через правила – щоправда, потім здався. Сестри Вільямс регулярно протестували проти білого кольоровим манікюром і напульсниками.

Цікаво, що історично вимога носити білий мала практичне пояснення – на світлому одязі менше помітні сліди поту.

Автор фото, Corbis Sport

Костюм Серени Вільямс на Roland Garros 2018 настільки не сподобався організаторам, що вони заборонили виходити на корти в облягаючих комбінезонах

Інші тенісні турніри зазвичай менш суворі до гравців. Втім, скандали все одно трапляються. У 2018 році Серена Вільямс виступала на Roland Garros в облягаючому комбінезоні, через який її порівнювали з жінкою-кішкою і героями фільму “Чорна пантера”. Незабаром після турніру організатори запровадили заборону на такий одяг.

Щоправда, вже в грудні минулого року WTA легалізувала виступи в легінсах без спідниць. Тенісисткам давно дозволяють виступати і в шортах – це не забороняють навіть правила Вімблдону.

Чи дозволяють під час матчів ходити в туалет?

Коротка відповідь – так, дозволяють. На турнірах “Великого шолома” жінкам дозволено залишати корт двічі за три сети, чоловікам – тричі за п’ять сетів. Робити це вони повинні в перервах між партіями.

Якщо гравець залишає корт більше ніж на 90 секунд посеред сету, суддя може оштрафувати його, присудивши очки супернику.

Попри те, що правила виглядають прозоро, навколо їхнього застосування тривають суперечки. У 2014 році New York Times писала, що багато гравців залишають корт не стільки для того, щоб сходити в туалет, скільки для того, щоб потягнути час і збити з ритму суперника.

Автор фото, Getty Images

Гравці не приховують, що іноді використовують походи в туалет для тиску на суперників або щоб виграти необхідний час. У цьому, наприклад, зізнавався Роджер Федерер

Роджер Федерер розповідав, що попросив непотрібну йому туалетну перерву під час чвертьфіналу Australian Open проти Миколи Давиденка в 2010 році. Швейцарець пояснив, що хотів потягнути час для того, щоб сонце, яке заважало йому грати, змінило положення.

“Найчастіше люди беруть паузу, коли програють. Вони дуже рідко йдуть з корту, коли ведуть рахунок”, – скаржився Джон Макінрой.

Що на корті роблять діти?

Крім арбітрів і самих гравців, на корті завжди присутні болбої. Вони приносять тенісистам м’ячі і подають їм рушники, щоб скоротити час під час розіграшів.

Найчастіше цю роль виконують діти. Серед найбільших тенісних турнірів лише US Open запрошує для цього дорослих.

На Вімблдоні болбої – вихованці дитячих будинків та учні місцевих шкіл. У Франції претенденти повинні бути членами місцевої тенісної федерації – тобто, на корт запрошують молодих гравців. На деяких турнірах робота болбоя не оплачується, на інших їм платять. Наприклад, на Вімблдоні помічникам тенісистів платять близько 13 фунтів на день.

Автор фото, Getty Images

Болгерл подає рушник російському тенісисту Карену Хачанову під час матчу другого кола Вімблдону

Болбоямі в дитинстві працювали багато зірок тенісу – від Кім Клейстерс і Марата Сафіна до Роджера Федерера і Джона Макінроя.

Чи можна вбити людину тенісним м’ячем?

Швидкість руху тенісного м’яча після удару у топ-тенісистів часом значно перевищує 200 кілометрів на годину. Наслідки його попадання можуть бути дуже неприємними.

Найчастіше найбільше від гравців отримують болбої і лінійні арбітри, які стежать за дотриманням аутів. Це відбувається через те, що вони перебувають дуже близько до гравців.

Публіці, яка зазвичай сидить над кортом, удари практично не загрожують. За правилами тенісу, якщо м’яч залетів на трибуну, глядачі мають повернути його на корт, а не залишити собі, як це відбувається, наприклад, з шайбами в хокеї.

А ось арбітрам, які стежать за матчем з вежі, загрожує небезпека. У фіналі юніорського US Open 1983 року швед Стефан Едберг, майбутня суперзірка, а тоді початківець 17-річний гравець, завдав потужного удару, після якого м’яч відскочив у арбітра. Для 61-річного судді, американця Річарда Вертгейма, цей матч мав стати одним з останніх в кар’єрі – він збирався на пенсію.

М’яч потрапив пану Вертгейму в пах, від удару він впав і вдарився головою. За п’ять днів він помер від крововиливу в мозок.

Автор фото, Getty Images

Швидкість, з якою летить тенісний м’яч після удару, можна порівняти зі швидкістю авто

У 2017 році під час матчу Кубка Девіса 17-річний канадець Денис Шаповалов розлютився, влучивши в аут, і від злості врізав по м’ячу. Той потрапив прямо в обличчя канадському судді Арно Габа і зламав йому щелепу. Шаповалову в результаті зарахували поразку і виписали штраф в 7 тис. доларів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!