Названий договір із Візантією 907 року вважається першим дипломатичним актом Київської держави. Як стверджує літописець Нестор, повертаючись до Києва, на знак свого звитяжного походу до Візантії, князь Олег повісив свій щит над воротами Царгорода.
Розуміючи неможливість чинити опір русі, місто здалось і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Руські дружинники були обдаровані великими дарами. Також візантійці надали право руським купцям проїжджати до Царгорода й торгувати, не сплачуючи мита.
У творі коротко йдеться про легендарний військовий похід князя Олега (великого київського князя з 882 року) на Царгород – столицю Візантії, здійснений ним у 907 році. Приводом для походу були скарги купців на те, що їх у цьому центрі світової торгівлі кривдять і дурять.
Побачивши неможливість чинити опір русам, місто здалося, і Олег у знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста.
Місто, що потрапило в облогу здалося, і Олег на знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста. Наслідком цього походу стало підписання угоди про пільги для руських купців з візантійцями 911 року. Після смерті Олега київським князем став Ігор, син Рюрика.
князівства його володар кн. Аскольд 18 червня 860 на чолі флоту із 200 лодій несподівано для греків вдерся до бухти Золотий Ріг і обложив Константинополь.
Оле́г (дав.-рус. Ѡлегъ, Ольгь; Давньо-сканд.: Helgi; близько 850 — 912 або 922 ) — напівлегендарний київський князь ймовірно варязького походження. Регент київського князя Ігоря. Згідно з «Повістю минулих літ» захопив Київ у 882 році, убивши його правителів Аскольда і Діра, та оголосив, що Київ …