У столичному аеропорту Білорусі пояснили, чому досі пишуть Kiev

У білоруському аеропорті “Мінськ” пояснили, чому досі не приєдналися до акції #KyivNotKiev, пише “Радіо Свобода”.

Адміністрація летовища повідомила, що чекає на рішення МЗС Білорусі. “Як тільки МЗС повідомить нам про зміну назви міста Києва, ми одразу ж введемо нову транслітерацію. Так що чекаємо”, – повідомила пресслужба аеропорту.

Також читайте

#KyivNotKiev: які країни почали правильно писати назви українських міст. Інтерактивна мапа

За словами представників “Мінська”, назву столиці Казахстану з Астана на Нур-Султан вони змінили оперативно.

Наразі натабло аеропорту “Мінськ” латиницею столиця України позначена як Kiev, а не Kyiv.

Також читайте

#KyivNotKiev. РФ не збирається правильно писати назву столиці України попри зміни в міжнародному вжитку

Як повідомлялося раніше, у США та світі офіційну назву столиці України англійською мовою вживатимуть як “Kyiv” замість русифікованого “Kiev”. Відповідне рішення одноголосно ухвалила Рада США з географічних назв, розглянувши звернення посла України в США Валерія Чалого. Зміни до офіційних баз Ради США з географічних назв будуть внесені 17 червня.

Нагадаємо, торік восени МЗС України запустило флешмоб, закликаючи іноземні ЗМІ правильно писати назву Києва.

Мінський аеропорт з’єднає Україну та Росію

Із 25 жовтня припинене пряме авіасполучення між Україною та РФ. Аеропорт Мінська тепер пропонує транзитні рейси, а авіакомпанія “Белавиа” відкрила щоденний рейс за маршрутом Мінськ-Одеса-Мінськ.

У день припинення авіасполучення між РФ та Україною з Мінська було запущено новий рейс до ОдесиФото: DW/P. Bykowski

Після закриття прямого повітряного сполучення з 25 жовтня між Україною та Росією для білоруських авіаторів на п’ять-вісім відсотків можуть зрости обсяги транзитних пасажирських перевезень між двома країнами-сусідками. Так оцінюють ситуацію у профільному білоруському міністерстві. В авіакомпанії “Белавиа” розраховують, що пасажиропотік зросте на 25 відсотків. Про це ексклюзивному інтерв’ю DW розповів заступник гендиректора авіаперевізника Ігор Чергінець.

Більше польотів, менше поїздок

За підсумками минулого року білоруська авіація перевезла 1,9 мільйона пасажирів, у першому півріччі 2015 року – 813 тисяч осіб. В обох випадках спостерігається зростання, яке, за словами Чергінця, пояснюється тим, що в останні роки “Белавиа” включилася в боротьбу за транзитних пасажирів.

Слід зазначити, що, за даними статистичного відомства Білорусі, перевезення наземним транспортом останнім часом скоротилися. Білоруська залізниця (БЗ) у 2014 році перевезла на 28 відсотків менше пасажирів, автобуси – на шість відсотків, тоді як пасажиропотік у повітряних перевезеннях зріс на 22 відсотки.

“Белавиа” включилася в боротьбу за транзитних пасажирів з України та РосіїФото: DW/P. Bykowski

Мінтранс Білорусі: Ми впораємося з потоком

Напередодні припинення прямого авіасполучення між Росією і Україною директор департаменту авіації міністерства транспорту Білорусі Володимир Костін повідомив журналістам, що приріст пасажиропотоку в аеропорт Мінська через цю подію становитиме “максимум п’ять-вісім відсотків”.

За його словами, аеропорт розрахований на прийом 5,8 мільйона пасажирів на рік, але “сьогодні ми ще не досягли позначки у три мільйони”, тому “не можна сказати, що буде такий потік, що ми не впораємося”.

Скільки транзитних пасажирів отримає Мінськ

За різними оцінками, пасажиропотік авіатранспортом між Україною і Росією до останнього часу становив близько 800 тисяч – одного мільйона пасажирів на рік. В інтерв’ю DW Ігор Чергінець каже: якщо Мінськ, який географічно знаходиться між Москвою і Києвом, отримає хоча б чверть цього пасажиропотоку, то йтиметься про додаткові 250 тисячах пасажирів.

А якщо підсумувати перевезення за маршрутами Москва-Мінськ і Мінськ-Київ, то квитки продадуть півмільйону нових пасажирів. За розрахунками Чергінця, для “Белавиа” приріст пасажиропотоку може скласти 25 відсотків, для аеропорту Мінська – 20 відсотків.

“Белавиа” може піти в регіони України

“Якщо наші очікування виправдаються, то, в принципі, думатимемо про розширення географії і, швидше за все, підемо в регіони України”, – ділиться планами Ігор Чергінець. У російських регіонах “Белавиа” вже працює.

Показово, що якраз 25 жовтня “Белавиа” відкрила новий щоденний рейс Мінськ-Одеса-Мінськ, завдяки якому в одеситів з’явилася зручна стиковка для польотів в Санкт-Петербург і Москву – у цілому близько 10 напрямків. Слід зазначити, що “Белавиа” після російської анексії Криму не літає до Сімферополя й Севастополя. Таким чином для мінчан відкривається новий прямий рейс до Чорного моря.

Ігор ЧергінецьФото: DW/P. Bykowski

Ризики для білорусів

“На сьогоднішній день ми бачимо, що “Белавиа “, як і Національний аеропорт Мінська, не завантажені до своїх максимальних потужностей, тому такий збіг обставин, звичайно ж, зіграє позитивну роль – як для “Белавиа “, так і для нашого аеропорту”, – заявив в інтерв’ю DW експерт з економіки ГО “Дискусійно-аналітичне співтовариство “Ліберальний клуб” Антон Болточко.

Разом з тим він зазначив, що такі кон’юнктурні фактори несуть із собою і ризики. За словами Болточко, якщо “Белавиа” і аеропорт Мінськ вкладуть гроші в отримання саме цього транзитного потоку пасажирів, а потім Україна і Росія помиряться, і між ними авіасполучення буде відновлено, то у білоруської сторони можуть з’явитися втрати.

“Белавиа”: Ситуація кардинально не змінилася

Ігор Чергінець, у свою чергу, пояснює, що в “Белавиа” ситуацію оцінюють подібним чином і мають намір гнучко реагувати на попит. За його словами, через припинення прямого авіасполучення між Росією і Україною для білоруської сторони ситуація кардинально не змінюється.

“Ми протягом багатьох останніх років виконували рейси до Києва двічі на день, ми і продовжуємо їх зараз виконувати точно за таким же розкладом. Єдине, що змінюється в даному випадку конкретно з Києвом, – це розмір літака. Якщо раніше ми використовували в основному літаки CRJ на 50 місць або Embraer на 76 місць, то зараз це основний літак буде Boeing 737-300 на 148 місць”, – пояснив заступник гендиректора” Белавиа “. За словами Чергінця, залежно від кількості проданих квитків авіакомпанія буде вирішувати, якого розміру літак використовувати.

“Авіаційна влада нашої держави буде проводити консультації з Україною і з Росією. Якщо треба буде, то поставимо додаткові якісь рейси до Києва або почнемо розширювати географію, полетимо в якісь нові для нас точки і напрямки”, – підсумовує представник “Белавиа”.

Україна і Росія закрили небо

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video