На Сумщині каскадер створив оленячу ферму

Нині на 70 гектарах орендованих паїв у селі Козацьке живе близько 200 тварин. Більшість він привіз із-за кордону – з Англії, Румунії, Австрії, навіть Нової Зеландії. Але є вже і потомство від іноземців.

Загалом завдяки зусиллям Дмитра лише торік Україна збагатіла на 350 благородних оленів. Цього року він збирається збільшити кількість новоприбулих тварин ще на півтисячі.

Навіщо оленяча ферма під Конотопом успішному каскадеру, який має в Італії свій каскадерський кінний клуб? Про це ми поговорили з Дмитром Русановим.

Каскадер із села Бочечки

“Взагалі-то я родом із села Бочечки, що поруч з фермою. У 6 років бабуся привела мене на конюшню; з тих пір і почалася наша дружба з цими красивими тваринами”, – розказує Дмитро.

Він наловчився робити на конях усілякі трюки, і після школи вступив на факультет режисури оригінального жанру.

“Комісії сподобався тим, що веселий і життєрадісний”, – сміється Дмитро.

Отримавши професію каскадера, Русанов якийсь час знімався в кіно та шоу, а потім поїхав до Італії, та не сам, а з такими ж відчайдухами, і заснував там каскадерський кінний клуб. Зараз Дмитру 34 роки, в нього 15 років каскадерського стажу, цього достатньо для виходу на пенсію. Тож усе частіше думає, що робитиме після того, як піде з шоу.

“Під час роботи з кіньми я багато де бував у Європі, зокрема, у місцях, де розводять диких тварин, – в Австрії, Англії. Почав думати, а чому в нас не можна, ми хіба гірші? Так прийшла ідея перейняти європейський досвід і облаштувати ферму в Конотопському районі”, – розповідає Дмитро.

Благородні ідеї та олені

Благородних оленів в угіддя Конотопського району завезли ще у 70-х роках минулого століття. Але оскільки спарювання постійно проходило всередині популяції, то з часом вона занепала і виродилася. Тому ідею Русанова активно підтримали в Конотопському держлісгоспі, куди і був привезений перший олень угорської селекції.

Свою ферму Дмитро облаштовував за підтримки однодумця, голови правління ТОВ “Агрофірма Козацька” Віктора Гала. Саме він, багато років пропрацювавши на землі, зокрема і головою місцевого колгоспу, підтримав екзотичну ідею свого не менш екзотичного односельця. Орендували землі у фермерів, побудували вольєр. Навіть сітку – батутну і нетравмуючу – привезли з Англії. Зараз на фермі чотири елітні племінні самці різних генетичних ліній; усі з різних країн. Самиць оленів близько ста. Також в окремій секції живуть лані: троє самців та 50 самок.

Є на фермі й одна місцева знайда – кізочка лані. Дмитро знайшов її, переглядаючи оголошення в інтернеті. Хтось придбав, награвся, а тоді намагався позбутися. Сьогодні вона – улюблениця ферми, людей взагалі не боїться, ходить за ними слідом, випрошуючи смаколики.

Можливо, згодом тут з’явиться і кінь Дизель, з яким Дмитро ще інколи виступає в італійському атракціоні. “Я з ним поряд уже 10 років. Коли буду остаточно повертатися в Україну, заберу на почесну пенсію”, – каже каскадер. До речі, коли на початку бесіди ми спитали, чи правда, що він за фахом каскадер, Дмитро “підредагував”: “За фахом я філософ. Люблю життя!”.

Коли всі чиновники – за

На питання, чи важко було отримати дозвіл на ввіз такої великої партії тварин і подолати процедурні бар’єри, Дмитро каже: “Майже відразу нас підтримали в міністерстві екології. У тому році жодних проблем навіть із митницею не було, незважаючи на кінець року. Тварин такої селекції в Україні раніше не було, а тепер ми їх маємо”, – каже Дмитро.

За словами Русанова, з часом тварин продаватимуть до інших господарств, таким чином змішається їхня кров і зміцниться популяція. А деяких рогатих Дмитро випускатиме у дику природу.

“Маю замовлення на партії тварин для двох ферм, які будуються на Сумщині та Київщині. Тому в цьому році планую завезти 500 оленів. Наздоженемо ми ту Європу, у нас буде не гірше”, – сміється Дмитро.

Під впливом таких односельців, а також завдяки децентралізації село Бочечки і сусідні, що входять до Бочечківської громади, таки справді потроху змінюються. У селі Козацьке за фінансування Віктора Гала навіть світломузичний фонтан відкрили, там з гранітної підлоги виривається 16 струменів. Оленяча ферма також є гарним доповненням до нового життя. Адже сьогодні подивитися на благородних оленів Сумщини приїжджають з усієї України. Особливо радіють спілкуванню з тваринами діти.

Як зазначив перший заступник начальника Сумського облуправління лісового та мисливського господарства Віталій Ігнатченко, за даними цьогорічної таксації, в угіддях Сумщини нараховується близько 800 благородних оленів у дикій природі та вольєрах для напіввільного утримання. “Ферма Дмитра Русанова зробила величезний вклад у подальше відтворення нашої популяції цього надзвичайно цінного виду тварин. Ми щиро вдячні ентузіастам і плідно співпрацюватимемо у цьому напрямку надалі”, – підкреслив Ігнатченко.

Ольга Коростельова

Фото та відео Дмитра Русанова

На Сумщині створили унікальне ранчо, де розводять оленей і ланей

Неподалік Конотопа Сумської області створили ферму для розведення оленів та ланей. Місцевий підприємець почав розводити тваринок, щоб згодом частину з них випустити у довколишні ліси. Нині там вже півсотні унікальних тварин, пише ТСН.

Тривалий час власник ферми Дмитро працював за кордоном, де зустріти оленя в живій природі не рідкість. Після чого йому і спало на думку поповнити Конотопські ліси такими тваринами та оновити генофонд. Першого оленя за п’ять тисяч євро він привіз з Угорщини і випустив у ліс.

“Він уже ходить в природі з нашими самками. І від нього навіть уже є потомство. Не завжди ж брати від природи, від землі, мабуть, іноді треба й віддавати”, – зауважує Дмитро.

Нині на оленячому ранчо півсотні тварин. Більшість із них завезені з-за кордону, до прикладу, олениці – з Нової Зеландії.

“Один – румунська лінія, другий – новозеландська лінія, англійська лінія, і австрійська лінія. Вони всі привезені з різних країн”, – розповідає власник ранчо Дмитро Русанов.

Наступним кроком стало будівництво оленячої ферми. Кожна тварина на ранчо пронумерована, щеплена та прочіпована.

Особливо ретельно Дмитро стежить за харчуванням та відбором гаремів для оленів-самців. За словами власника, для кожного самця пара підбирається за його генетичною лінією.

Нещодавно на ранчо з’явилося на світ маленьке оленятко. Власник розповідає, що після народження людям краще не чіпати тваринок.

“Вони коли народжуються – не мають запаху для того, щоб хижаки їх не знайшли. Мама їх лишає, годує, і відходить в бік, вона за ним спостерігає. Тільки мати знає, де воно перебуває”, – розповідає пан Дмитро.

“Я думаю, що хлопчик. Бо на місці майбутніх ріжків є спеціальні кружальця. У нас уже дівчинка є перша, а це буде хлопчик”, – каже власник ранчо.

Деяких оленят планують випускати в природу, інших – продаватимуть для українських оленячих ферм. А на ранчо Дмитро має намір збудувати кілька будиночків для відпочинку та відкрити екскурсії для дітей та дорослих.