Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

Мета роботи: навчитися виготовляти тимчасовий препарат шкірки цибулі, роздивитись препарат за допомогою оптичного мікроскопа, виявити у клітині цитоплазму, ядро, вакуолю з клітинним соком, клітинну оболонку.

Обладнання, інструменти та реактиви: мікроскоп, набір інструментів для виготовлення тимчасових препаратів — піпетка, ножиці, скальпель або гострий ніж, пінцет, дві препарувальні голки, скляна паличка, предметне та покривне скло (мал. 21), ємність для води, контейнер для сміття, витратні матеріали (фільтрувальний папір та паперові серветки), розчин йоду спиртовий.

Maл. 21. Набір інструментів для виготовлення тимчасових препаратів: а — піпетка, б — ніж, в — ножиці, г — скляна паличка, д — пінцет, е — препарувальна голка, є — скальпель; ж — покривне скло у коробці та окреме скло; з — два предметні скла

Матеріал: цибулина городньої цибулі.

Препарати, виготовлені у воді, довго не зберігаються. Їх називають тимчасовими. Такі препарати ви маєте навчитися виготовляти самостійно. Щоб роздивитись клітинну оболонку, цитоплазму та ядро у рослинній клітині пропонуємо виготовити тимчасовий препарат шкірки луски цибулі городньої.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Виготовіть тимчасовий незабарвлений препарат верхньої шкірки луски цибулини:

а) на предметне скельце нанесіть піпеткою краплину води. Зніміть із цибулини зовнішні сухі луски. Ножем або скальпелем розріжте цибулину хрестоподібно вздовж. Відокремте верхню соковиту луску (мал. 22).

Мал. 22. Препарування цибулини

Увага! Будьте обережними! При роботі з ножем або скальпелем виконуйте лише зазначену процедуру, у випадку травмування відразу повідомте вчителя та скористайтесь аптечкою першої допомоги;

б) ножем або скальпелем надріжте увігнуту поверхню знятої луски так, щоб утворились квадрати зі стороною приблизно 1 см. Пінцетом зніміть з поверхні квадрата шкірку (вона тонка і майже прозора), покладіть на предметне скельце у краплину води та обережно розправте препарувальними голками;

в) покривне скло поставте з нахилом біля краю краплі й обережно опустіть його на об’єкт (мал. 23). Між предметним і покривним склом не повинно бути пухирців повітря. Якщо води замало і вона не заповнює простір між предметним і покривним склом, обережно додайте під покривне скельце води, доторкнувшись змоченою у воді скляною паличкою до предметного скла на межі з покривним. Якщо води багато і вона занадто виступає за краї скельця — приберіть надлишок смужкою фільтрувального паперу.

Мал. 23. Виготовлення препарату та видалення зайвої води

3. Покладіть препарат на предметний столик та притисніть його лапками тримачів. На малому збільшенні налаштуйте мікроскоп та отримайте зображення клітин.

У незабарвлених препаратах чітко помітні клітини, щільно притиснуті одна до одної. В окремих клітинах добре розрізняється лише клітинна оболонка. В деяких клітинах у центрі наявний кристал (його помилково можна прийняти за ядро). Ядра повністю або майже непомітні (мал. 24, а).

4. Увімкніть об’єктив великого збільшення. Відрегулюйте чіткість зображення мікрогвинтом, а яскравість та контрастність — діафрагмою. Роздивіться клітини.

При легкому обертанні мікрогвинта в кожній клітині (але в різних площинах препарату) мають спостерігатися великі, майже прозорі ядра (мал. 24, б, в). У кутах більшості клітин можна розрізнити погано помітну межу між цитоплазмою та вакуолею, а біля ядра — помітити тонкі тяжі цитоплазми, які пронизують вакуолю (мал. 24, в).

Мал. 24. Клітини шкірки цибулі на малому (а) та великому (б, в) збільшенні у незабарвленому препараті. На великому збільшенні в клітинах спостерігаються погано помітні ядра (червоні стрілки) та тяжі цитоплазми (сині стрілки), що проходять крізь вакуолю

Зверніть увагу: коли в клітині ядро лежить у центрі і його помітно чітко, то клітинна оболонка виглядає нечіткою; при спробі навести мікрогвинтом чіткість на клітинну оболонку — розпливається зображення ядра. Водночас ядро та клітинна оболонка помітні чітко лише тоді, коли ядро лежить збоку, але тоді його форма не округла.

5. Зафарбуйте препарат розчином йоду:

• увімкніть об’єктив малого збільшення, зніміть препарат із предметного столика та покладіть його на стіл на аркуш білого паперу;
• скляною паличкою візьміть краплинку йоду. Обережно нанесіть її на предметне скельце на межі а покривним. Для того щоб йод потрапив під покривне скельце, до протилежного боку покривного скла прикладіть смужку фільтрувального паперу. Коли більша частина краплини йоду потрапить під скло, розбавте її залишки однією-двома краплинами води і відтягніть їх смужкою фільтрувального паперу.

У правильно забарвленому препараті частина шкірки цибулі з одного боку буде жовтуватою (там, куди потрапив розчин йоду), з іншого — залишиться безбарвною.

6. Покладіть препарат на предметний столик та розгляньте його на малому збільшенні. Переміщуйте препарат від забарвленого краю до незабарвленого. Знайдіть клітини з різним ступенем забарвлення. Порівняйте отримане зображення а наведеним на фотографіях (мал. 25, а, б).

7. Переведіть мікроскоп на велике збільшення, розгляньте ядра, цитоплазматичні тяжі та клітинні оболонки забарвлених клітин (мал. 25, в).

Мал. 25. Клітини шкірки цибулі у препараті, забарвленому розчином йоду: а — на малому збільшенні на межі між забарвленою (ліворуч) та незабарвленою (праворуч) ділянками; б — на малому збільшенні в забарвленій частині препарату; в — на великому збільшенні. У клітині добре помітно ядро (червона стріла) та тонкі тяжі цитоплазми (сині стрілки), що проходять крізь вакуолю

8. Зобразіть забарвлену розчином йоду клітину, позначте клітинну оболонку, ядро, цитоплазматичні тяжі, вакуолю.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Яка структура на препараті шкірки луски цибулі помітна найкраще?
• 2. Чи в yсіх клітинах на незабарвлених препаратах розрізняється ядро?
• 3. Чи в усіх клітинах наявне ядро?
• 4. Чому ядро в одних клітинах спостерігається в центрі, а в інших — збоку, біля клітинної оболонки?
• 5. Чому при роботі з об’єктивом великого збільшення постійно треба трохи обертати мікрогвинт уперед-назад?

Анатомія рослин – 2013

Розрізняють препарати тимчасові, які знищуються після розгляду і постійні, які зберігаються невизначено довгий час.

Для виготовлення мікропрепаратів необхідно мати інструменти, допоміжний матеріал, реактиви, зробити серію зрізів рослинних об’єктів і помістити їх у включаючу рідину.

Використовують предметне і покривне скло, гостру бритву, леза, препарувальну голку, скальпель, пінцет, м’яку ганчірку для протирання скла, фільтрувальний папір.

1.1. Приготування зрізів

При детальному вивченні циліндричних органів зрізи роблять в трьох напрямках: поперечному, повздовжньому радіальному і повздовжньому тангентальному.

З листків можна приготувати зрізи двох видів: перпендикулярні до площини (поперечні) і паралельні до площини (площинні).

Зрізи роблять за допомогою бритви або леза, дотримуючись наступної послідовності дій:

– Затиснути об’єкт між великим і вказівним пальцями лівої руки, великий палець при цьому нижче рівня зрізу на 5-10 мм;

– Скальпелем чи гострим ножем вирівняти поверхню об’єкту;

– При строго вертикальному положенні об’ єкту горизонтально затиснути між великим і вказівним пальцями правої руки лезом, ведучи його до себе навскоси, одним плавним швидким рухом зробити тонкий зріз; не слід робити коротких рухів, при яких отримують нерівні зрізи; лезо і об’єкт рекомендуються постійно змочувати водою;

– Зробити зразу декілька зрізів;

– Зняти зрізи з леза препарувальною голкою, перенести на предметне скло в краплю включаючої рідини;

– Розглянути зрізи під мікроскопом при малому збільшенні (м/з) і вибрати найбільш вдалі;

– Для отримання контрасту між біологічними структурами клітини тканин зрізи забарвлюють різними барвниками.

З тонких ніжних органів (листя, молоді корінці), а також з дрібних об’єктів (насіння), які важко втримати в руці, зрізи роблять помістивши рослинний об’ єкт в серцевину бузини, корка, шматочка бульби картоплі або моркви, діаметром близько 1 см.

Для цього серцевину бузини розрізають навпіл гострим ножем або скальпелем, об’єкт поміщають і затискують між двома відрізками, вирівнюють поверхню і лезом роблять зріз через серцевину бузини разом з об’єктом.

Зрізи або інші досліджувані об’єкти поміщають на предметне скло в краплю включаючої рідини і накривають покривним склом. Покривне скло беруть двома пальцями за ребра і під гострим кутом підводять нижній край до краю краплі рідини, потім плавно, притримуючи голкою опускають, надлишок

рідини, який виходить за межі покривного скла, видаляють фільтрувальним папером, а нестачу поповнюють, поміщаючи додаткову краплю на межу покривного і предметного скла.

Якщо пухирці повітря попадають під покривне скло краще всього підняти його голкою і знову опустити.

Покривне скло зверху обов’язково повинно залишатися сухим і щільно прилягати до предметного скла.

При виготовленні препаратів необхідно дотримуватися певних умов. Предметне і покривне скло повинні бути чистими і сухими. Для запобігання забрудненням слідами жиру не слід торкатися поверхні покривного скла пальцем, а брати його пінцетом за середину краю, або вказівним і великим пальцем за ребра. Поводитися дуже обережно, так як скло дуже тонке і легко ламається.

Рис. 2. Техніка виготовлення зрізів

Рис. 4. Техніка роботи з мікроскопом