Як доглядати розсаду помідорів: корисні поради

Терміни проростання розсади помідорів залежать від якості посівного матеріалу, умов утримання посівів і від сорту помідорів. Якщо ви дотримуватиметеся рекомендованої температури +25-30°С, насіння проросте через 3-4 дні, при температурі +20-25°С – за 5-6 днів, а при +10-12°С паростки з’являться не раніше ніж за два тижні. Після цього розсаді потрібен правильний догляд, щоб вона виросла здоровою та міцною. Пояснюємо, який саме.

Температура утримання

Тільки-но з’являться перші сходи, температуру утримання на тиждень знижують до +14-16°С, щоб уникнути витягування розсади. Посіви поміщають у найсвітліше місце, однак природного освітлення може бути недостатньо, тому доведеться організувати додаткове штучне підсвічування. Посіви потрібно щодня провітрювати та прибирати конденсат, щоб не утворилася цвіль на поверхні ґрунту. Коли почнеться масове проростання насіння, покриття з посівів знімають, денну температуру піднімають до +20-22°С, а нічну – до +16-18°С. Розсаду потрібно берегти від протягів.

Зволожувати розсаду помідорів потрібно з обережно, оскільки вона може легко загнити. Якщо субстрат добре тримає вологу – не поливайте ґрунт із моменту посіву доти, доки у сходів не з’явиться перший справжній листок. Якщо ґрунт підсихає – краще зволожити його з пульверизатора, намагаючись не мочити стеблинки. Надалі поливати розсаду потрібно один раз на тиждень, а в стадії розвитку п’яти справжніх листків – раз на 3-4 дні. Для поливу й обприскування використовують відстояну або фільтровану воду на два-три градуси теплішу кімнатної температури.

Підживлення

Чи потрібне розсаді підживлення, можна визначити за її зовнішнім виглядом: сіянці з міцним, товстеньким стеблом і соковито-зеленим листям добрив не потребують. В протилежному випадку можна додати добрива: внесіть у ґрунт у стадії розвитку 1-2 листків розчин чайної ложки «Агріколи вегето» і такої ж кількості «Корнеросту» на 1 л води, а коли у сіянців з’явиться третій листок – розчин однієї столової ложки «Ефектона-О» в літрі води. Поливати ґрунт поживними розчинами слід обережно, щоб рідина не потрапила на листя й стебла.

Підсвічування

Томати дуже вимогливі до освітлення: від нестачі світла вони витягуються, ростуть слабкими та кволими. Тривалість світлового дня для розсади помідорів має бути не менше 12 годин, тому потрібне додаткове джерело світла, а в перші 2-5 днів із моменту появи сходів воно має працювати цілодобово. Для організації підсвічування краще придбати люмінесцентну лампу чи фітолампи й помістити її над розсадою на висоті 20-25 см.

Більше корисних порад – у рубриці «Город»

Пікірування

Якщо ви вирощуєте розсаду в загальному ящику або контейнері, на стадії розвитку трьох справжніх листків їх пікірують по окремих півлітрових горщичках або скляночках із дренажними отворами. Якщо пересадити сіянці в тару меншого об’єму, доведеться проводити пікірування ще раз.

Скляночки наповнюють вологим ґрунтом, ущільнюють його, роблять у ньому заглиблення. Сіянець обережно виймають із ґрунту, прищипують його основний корінь на третину довжини, заглиблюють майже до сім’ядольних листків, після чого пересаджують у скляночку й обтискають навколо стеблинки ґрунт. На перші 3-4 дні після пікірування температуру в приміщенні підвищують на 2-3 градуси, а щойно сіянці приживуться – знижують до колишнього рівня.

Прищипування

Є інший спосіб пересадки сіянців після пікірування – по два в один горщик. Коли сіянці витягнуться до 10-15 см, їхні стебла щільно зв’язують одне з одним капроновою ниткою. Після повного зрощення нитку видаляють, а верхівку слабшого сіянця прищипують. У результаті ви матимете міцний сіянець із потужною кореневою системою.

Загартовування

Якщо погода дивує теплими днями, починати загартовування можна як тільки розсада піде в ріст після пікірування. Провітрювання, легкі протяги вдень, винесення на балкон чи в теплицю потрібно починати з кількох хвилин на день і поступово робити все частішими, не дозволяючи температурі до виростання 4-5 листку падати нижче +15°С. Більш доросла розсада не злякається й +10°С. Як тільки умови дозволять, розсаду варто назовсім перемістити на балкон чи почати залишати в садку на ніч. Загартування має тривати хоча б 1,5-2 тижні до запланованої висадки.

Місце для посадки варто підготувати заздалегідь, хоча б за пару тижнів. При перекопці в ґрунт вносять органічні добрива, коригують текстуру до пухкої, повітряної. Традиційно високі томати висаджують в першу декаду травня, низькі та середні – з середини травня до кінця першої декади червня. У теплицях, залежно від умов, помідорну розсаду висаджувати можна і раніше, обравши похмурий, неспекотний, маловітряний день.

Готовність розсади до висаджування оцінюють не лише за віком, а й по розвитку – рослини повинні сформувати до 8-9 листків. За декілька годин до висадки (або напередодні) розсаду підливають. Кущі помідорів висаджують з дотриманням дистанції в 30-40 см між рослинками. Розмір посадкових лунок повинен відповідати кореневій системі. Після рясного поливу теплою, відстояною водою можна відразу замульчувати землю.

Хвороби розсади помідорів

Жовтизна на листках може з’явитися від впливу низьких температур, через недостатню кількість ґрунту чи поживних речовин, від поганого освітлення чи через мікротравми в коренях. Трапляється, що при пересадці коріння утворює щільну грудку, й у сіянця виникають труднощі з живленням. Імовірною причиною жовтизни також може бути захворювання, наприклад, чорна ніжка або бура плямистість.

Найчастішою причиною загнивання розсади є надмірне зволоження ґрунту, особливо якщо відсутній дренаж. Якщо ви виявили ознаки загнивання, видаліть уражені рослини, розпушіть ґрунт і посипте його зверху деревним попелом. Гниють сіянці й від хвороб.

Найбільш частими захворюваннями розсади помідорів є чорна ніжка, біла й бура плямистості листя, чорна бактеріальна плямистість, бактеріальний рак, стрик, фітофтороз та мозаїка. Чорна ніжка – грибкова хвороба, що передається через ґрунт, а провокують її висока температура повітря й підвищена вологість. В ураженої рослини темніє, а потім і чорніє основа стебла, а потім гниє коріння. Знизити рівень небезпеки можна внесенням у ґрунт деревної золи. Для профілактики не нехтуйте стерилізацією ґрунтосуміші й насіння перед посівом та контролюйте вологість ґрунту. Уражені рослини необхідно видалити.

Більше корисних порад – у рубриці «Город»

Помідори: вирощування з насіння на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 грудня 2015 🕒 24 хвилини 👀 96172 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за помідорами
• Овоч помідор (томат) – опис
• Вирощування помідорів з насіння
  • Посів насіння помідорів
  • Вирощування розсади помідорів
  • Пікірування помідорів
  • Вирощування помідорів на підвіконні
  • Коли садити помідори в ґрунт
  • Ґрунт для помідорів
  • Як висаджувати помідори у відкритий ґрунт
  • Вирощування помідорів у теплиці
  • Як виростити помідори
  • Полив помідорів
  • Як підв’язати помідори
  • Підживлення помідорів
  • Обробка помідорів
  • До ранніх сортів належать
  • Із середньостиглих помідорів
  • Пізні сорти помідорів
  • Коментарі

  Рослина помідор, або томат (лат. Solanum lycopersicum) – вид трав’янистих однорічників і багаторічників роду Паслін родини Пасльонові, представники якого широко вирощуються по всьому світі в якості овочевої культури. Помідором у побуті називають плід томату – pomo d’oro в перекладі з італійської означає золоте яблуко. А слово томат походить від ацтекського томатль, яке французи вдосконалили до сучасної форми. Родина томатів – Південна Америка, де вони донині ростуть у дикій природі. В Європу овоч помідор потрапив у середині XV століття. Мореплавці завезли його до Португалії та Іспанії, звідки він потрапив до Італії, Франції та інших, більш віддалених від морських шляхів європейських країн.

  Розводили томат як екзотичну рослину, довгий час вважаючи його плоди отруйними. Уперше рецепт нібито іспанської страви з помідорів потрапив до куховарської книги у Неаполі в 1692 році. У Російській імперії томати з’явилися в XVIII столітті і вирощувалися спочатку як декоративна дивина, оскільки плоди в умовах російського клімату повністю не дозрівали, і тільки видатний російський натураліст, письменник і філософ А.Т. Болотов зумів домогтися повного дозрівання помідорів, завдяки розсадному способу їх вирощування, а також використанню методу дозарювання.

  З нашої статті ви дізнаєтеся, як виростити розсаду помідорів, коли садити розсаду помідорів у ґрунт, чим удобрювати помідори, як ведеться боротьба з хворобами помідорів, яке краще використовувати добриво для помідорів, як збирати помідори, які існують сорти помідорів для відкритого ґрунту, і отримаєте багато іншої цікавої та важливої інформації, яка допоможе вам виростити багатий та якісний урожай цих прекрасних плодів.

  Посадка й догляд за помідорами

  • Посадка: посів насіння на розсаду – з середини до кінця березня, пересадка сіянців у ґрунт залежно від сорту – через 45-60 днів.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, теплий, помірно вологий, багатий на органіку, нейтральної або слабкокислої реакції.
  • Попередники: гарні – морква, цибуля, капуста, огірки, кабачки, бобові культури; небажані – томати, картопля, перець, баклажани та інші пасльонові рослини.
  • Полив: регулярний, крапельний. Витрата – по 1 л води на рослину.
  • Підгортання: через 8-12 днів після висадки в ґрунт, після поливання, потім через 2,5-3 тижні після першого підгортання.
  • Пасинкування: через 3 тижні після висадки сіянців у ґрунт.
  • Мульчування: органічним матеріалом – травою, торфом або тирсою.
  • Підв’язування: до кілків або шпалер на рівні першого листка, потім на рівні другого грона, потім на рівні третього грона.
  • Підживлення: перше – через 10-12 днів після висадки розсади на грядку, друге – через два тижні після першого підживлення, а третє – через два тижні після другого.
  • Шкідники: совки, трипси, дротяники, слимаки, капустянки, галові нематоди та паросткові мухи.
  • Хвороби: фітофтороз, коричнева, бура, біла та чорна плямистості, біла, сіра, верхова та стеблова гнилі, вертицильоз, трахеомікоз, стрик, бактеріальний рак і вірусна мозаїка.

  Овоч помідор (томат) – опис

  У помідорів сильно розвинена, розгалужена стрижнева коренева система, що швидко формується, йде в глибину на метр і більше й розростається на 1,5-2,5 м завширшки. Характерно, що при гарних умовах розвитку додаткові корені можуть утворюватися на будь-якій частині стебла, тому в культурі можливе не тільки насіннєве розмноження помідорів, а й вегетативне – пасинками або живцями. Стебло у помідорів розгалужене, полегле або прямостояче, що досягає у висоту від 30 до 200 і більше сантиметрів. Непарноперисте листя томату розсічене на великі частки, у деяких сортів воно нагадує листя картоплі. Зібрані в грона квітки непоказні, дрібні, різного ступеня жовтизни, вони двостатеві – в одній квітці є і жіночі, і чоловічі органи.

  Плоди є багатогніздовими ягодами різних форм – округлі, еліпсоїдні, циліндричні. Маса плоду може бути всього 30 г, а може досягати 800 г. Колір стиглих плодів залежить від сорту: він може бути блідо-рожевим, помаранчевим, яскраво-червоним, малиновим, білим, світло-зеленим, світло-жовтим, яскраво-жовтим, золотисто-жовтим, коричневим, фіолетовим і майже чорним. Насіння помідорів плоскі і дрібні, загострені біля основи, різних відтінків жовтого кольору, з опушенням, що додає їм сіруватого відтінку. Вони не втрачають прорісності від 6 до 8 років. У ботанічному сенсі помідори – ягоди, проте в 1893 році Верховний суд Сполучених Штатів, а в 2001 році Євросоюз вирішили вважати помідори не фруктами, як усі інші ягоди, а овочами.

  Вирощування помідорів з насіння

  Посів насіння помідорів

  Вирощування помідорів у відкритому ґрунті здійснюється через розсаду, оскільки при посіві насіння безпосередньо в ґрунт плоди за сезон не встигають дозріти. Вирощування розсади помідорів починається взимку з таким розрахунком, що через місяць після другої пікіровки її можна буде висаджувати у відкритий ґрунт. У кожній кліматичній зоні посадка помідорів на розсаду здійснюється в свої терміни, але в будь-якому кліматі при дотриманні всіх необхідних умов період з моменту посіву насіння до висадки розсади на грядку залежно від сорту становить 45-65 днів. Наприклад, у середній смузі насіння на розсаду сіють з 8 по 20 березня. Якщо ви збираєтеся вирощувати помідори не в ґрунті, а в теплиці, розсада буде готова до пересаджування в парник за 30-35 днів. До речі, в районах з недовгим літом у відкритому ґрунті краще вирощувати великоплідні сорти помідорів: навіть якщо вони не встигнуть дозріти, їх можна дозарити, знявши з куща бурими. Дрібноплідні помідори при дозарюванні робляться несмачними і млявими, а великоплідні навіть після дозрівання в приміщенні залишаються соковитими, солодкими і смачними.

  Перед тим, як садити розсаду помідорів, насіння прогрівають дві доби при температурі 30 ºC, потім ще три доби при температурі 50 ºC, після чого замочують їх на півгодини в рожевому розчині марганцівки, потім полощуть 10 хвилин у чистій проточній воді і витримують кілька годин у стимуляторі зростання. Для посіву розсади помідорів підійде будь-який універсальний ґрунт, зокрема з рівних частин піску і торфу. Можна вирощувати розсаду помідорів у субстраті, що складається з семи частин торфу, півчастини тирси й однієї частини дернової землі. Добре ростуть сіянці і в ґрунті з трьох частин торфу і однієї частини перегною з додаванням по півчастини тирси і коров’яку. Хоч би який ґрунт ви зволіли, його обов’язково потрібно продезінфікувати в духовці або мікрохвильовій печі, а за два тижні до посіву насіння ще й пролити однопроцентним розчином препарату ЕМ-Байкал. Стерилізувати ґрунт можна також виморожуванням: виставте посудину з готовим ґрунтом для розсади на мороз на початку зими, а навесні внесіть її, дайте зігрітися і беріться до посіву.

  Ящики для вирощування розсади помідорів повинні мати висоту не менше 10 см. Якщо у вас достатньо місця, намагайтеся не сіяти насіння густо, а ще краще використовувати для посіву торф’яні таблетки діаметром 33-36 мм, розклавши в них по 2-3 насінини, і тоді можна буде уникнути пікірування сходів. Або не закладайте насіння занадто глибоко: посійте його на вологий ґрунт і присипте зверху шаром ґрунту чи вермикуліту завтовшки 3-4 мм. Накрийте посіви плівкою або папером.

  Вирощування розсади помідорів

  Правильний догляд за розсадою помідорів позитивно впливає на якість і кількість майбутнього врожаю. До появи сходів температура в приміщенні з посівами підтримується на рівні 25 ºC. Як тільки з’являться паростки, а трапляється це в середньому через 5-7 днів, плівку або папір знімають (зробити це краще в другій половині дня), потім сіянці влаштовують під яскраве розсіяне світло, а температуру на тиждень знижують вдень до 10-15 ºC, а вночі до 8-12 ºC. Після закінчення семи днів температуру в приміщенні в сонячні дні встановлюють у межах 20-25 ºC, в похмурі – 18-20 ºC, а вночі – 14-16 ºC. Слідкуйте за тим, щоб при регулярному провітрюванні сіянці не потрапляли на протяг.

  Полив субстрату здійснюють відстояною водою кімнатної температури через дрібнодисперсний розпилювач один раз на тиждень, проте з моменту посіву насіння у вологий ґрунт до появи у сіянців першого справжнього листочка ґрунт не поливають. Коли у сіянців розвинеться по 5 справжніх листків, переходять на режим поливу один раз на 3-4 дні. Будьте готові до того, що вам доведеться організовувати сіянцям додаткове освітлення, оскільки для нормального розвитку їм необхідний 12-16-годинний світловий день, але якщо у вас немає такої можливості, підгодуєте сіянці калійними добривами в слабкій концентрації. Коли розсада підросте, додайте в ящики шар ґрунту завтовшки 1-2 см, щоб забезпечити сіянцям стійкість.

  Пікірування помідорів

  Пікірування сіянців здійснюється у фазі розвитку двох справжніх листків. Про необхідність пікірування розсади томатів існують прямо протилежні думки, і у прихильників кожного з них є свої резони. Щоб зрозуміти, чи насправді сіянцям так необхідна ця процедура, можна виконати експеримент: частину сіянців розпікіруйте, пересадивши їх після прищіпки центрального кореня в скляночку об’ємом не менше 0,5 л (якщо ви будете використовувати меншу тару, вам доведеться пікірувати сіянці двічі), а іншим сходам просто підсипте в посудину трохи ґрунту для стійкості. Цей простий досвід дозволить визначити, які з сіянців краще розвиваються і чи так уже потрібне пікірування розсади.

  Перед тим, як пікірувати помідори, ґрунт у посудині з розсадою зволожують. При пікіруванні пересадка сіянців у скляночки може здійснюватися поштучно, а можна висаджувати в одну посудину два сіянці, а коли вони витягнуться до 10-15 см, їхні стебла щільно зв’язують по всій довжині синтетичною ниткою. Коли два стебла зростуться в одне, нитку прибирають, і у вас вийде рослина з потужним стеблом і двома кореневими системами.

  Після пікірування температуру в приміщенні, де містяться сіянці, на тиждень підвищують до 25-27 ºC в сонячні дні, до 20-22 в похмурі і до 14-17 ºC вночі, потім повертаються до колишнього температурному режиму. За два тижні до висадки розсаду починають готувати до умов, у яких їй належить рости у відкритому ґрунті: полив поступово скорочують, розсаду щодня виставляють ненадовго на свіже повітря під прямі сонячні промені, підживлюють розчином 1 г аміачної селітри, 7 г сульфату калію і 4 г суперфосфату в 1 л води, проводять профілактичну обробку від хвороб і шкідників одновідсотковою бордоською рідиною.

  Вирощування помідорів на підвіконні

  У домашніх умовах можна вирощувати різні овочеві культури – помідори, огірки, перець солодкий, перець гіркий та інші. Світлолюбні помідори краще вирощувати на південному підвіконні, оскільки вони мають потребу в гарному освітленні і не бояться навіть прямих сонячних променів. В осінньо-зимовий період, коли світловий день стає коротким, для нормального розвитку томатів вам знадобиться агро-лампа або люмінесцентний світильник. Для вирощування в умовах квартири краще вибирати карликові або низькорослі сорти, наприклад, Маленьку Флориду, Дубок, Перлину червону або жовту, Піноккіо, а також гібриди Балконне диво, Бонсай і Бонсай мікро.

  У скляночки насипають ґрунт, що складається з торфу, піску, перегною і дернової землі в рівних частинах, проливають його окропом, а коли він охолоне, розкладають по ньому насіння. Проросле насіння кладуть у скляночку по насінині, непророщені – по 2-3 насінини. Заглиблюють насіння на 2 см. Пророщують насіння, загорнувши його у вологу тканину на кілька днів, поки на них не з’являться крихітні паростки. Але перед початком пророщування посівний матеріал перевіряють на прорісність: опускають на 15 хвилин у світло-рожевий розчин марганцівки – за цей час життєздатні насінини набубнявіють і осядуть на дно, а непрорісні спливуть.

  Скляночки з посівами утримують при температурі 25-30 ºC накритими склом або плівкою, а через 3-5 днів, коли проклюнуться сходи, посудини переносять на підвіконня, де вже має бути встановлено пристрій для додаткового освітлення. Перед тим, як поливати помідори, переконайтеся, що верхній шар субстрату просох. Для зволоження ґрунту використовують гумову медичну грушу, заповнюючи її відстояною водою кімнатної температури і вводячи воду між стінками склянки і ґрунтом. Таким чином ви не розмиєте ґрунт і зумієте уникнути перезволоження його верхнього шару. Для зволоження ґрунту можна використовувати спосіб поливання в піддон.

  Коли розсада зміцніє, її пересаджують у більший посуд: низькорослим сортам буде достатньо три-п’ятилітрових горщиків, а для високорослих помідорів необхідний посуд об’ємом 8-12 літрів. На дно горщика укладають шар дренажу, потім шар піску товщиною 2 см, помідорний сіянець із земляною грудкою зі скляночки перевалюють у горщик і поступово додають стільки землі, щоб горщик виявився заповненим і не містив порожнеч. Сіянець заглиблюють по сім’ядольні листки.

  У міру зростання помідора вам доведеться проводити його пасинкування – видалення пагонів, що розвиваються в пазухах листків. Не використовуйте для цього ріжучих предметів – пасинки обламують руками, залишаючи пеньочок 10-20 мм. Ця процедура стимулює розвиток основних пагонів і значною мірою підвищує врожайність куща. Оптимальна денна температура після пересадки томату – 28 ºC, а нічна – 15 ºC. Поливають помідори 2-3 рази на тиждень відстояною водою кімнатної температури, намагаючись не розмивати поверхню ґрунту. Один раз на декаду проводьте удобрення помідорів мінеральними або органічними підживленнями, але уважно стежте за концентрацією, щоб не спровокувати розростання зелені на шкоду формуванню плодів. Слідкуйте за стійкістю стебла і, якщо виникне потреба, будьте готові підв’язати кущик до опори. Для впевненості в тому, що ваші помідори запиляться, кілька разів на тиждень обережно струшуйте рослину. Коли більша частина плодів буде сформована, доцільно видалити верхівку куща і квітучі грона. Помідорний кущ у домашніх умовах при правильному догляді може плодоносити п’ять років, проте найбільш плідними бувають звичайно перші два роки.

  Посадка помідорів у відкритий ґрунт

  Коли садити помідори в ґрунт

  Посадка помідорів у ґрунт здійснюється в червні, коли мине небезпека заморозків і встановиться тепла погода. До цього часу у сіянців розвивається коренева система, з’являються квіткові грона, кількість листків досягає семи або восьми, а стебло виростає у висоту до 25-30 см.

  Ділянка для подальшого вирощування помідорів повинна добре освітлюватись і прогріватися сонцем та бути захищеною від вітру. Добре, якщо в якості попередників на ній вирощувалися капуста, капуста, бобові культури, цибуля, морква, буряк, турнепс та інші коренеплоди. Якщо ж на ділянці росли перець, баклажани або картопля, тобто представники пасльонових, то вирощувати на ньому помідори ви зможете не раніше, ніж через три роки.

  Ґрунт для помідорів

  Помідори люблять багатий на органіку ґрунт, при цьому вони мають здатність швидко вибирати з нього всі поживні речовини, тому в ґрунт для помідорів необхідно заздалегідь вносити перегній або компост у кількості 4-6 кг на м², а також мінеральні добрива: фосфорні та калійні по 20 г за півроку до посадки помідорів під осіннє перекопування і по 10 г азотних добрив навесні в рік посадки. У жовтні року, що передує посадці помідорів, ґрунт на ділянці перекопують з органікою, причому що крупніші вийдуть грудки землі, то краще, а навесні в рік посадки потрібно провести на ділянці два розпушування ґрунту глибиною до 10 см із закладенням азотного добрива. За умови щорічного внесення в ґрунт органіки на одній ділянці можна вирощувати помідори 2-3 роки, після чого необхідно зробити як мінімум трирічну перерву.

  Як висаджувати помідори у відкритий ґрунт

  Перед посадкою розсади у відкритий ґрунт на ділянці викопують ямки завглибшки зі скляночку з розсадою і добре проливають їх водою. Ямки розташовують у ряду на відстані 30-40 см, між рядами зберігають інтервал 50-60 см. Сіянці висотою 30 см висаджують у ямки під прямим кутом, екземпляри, що витягнулися, або сіянці високорослих сортів садять під нахилом вершиною на південь, занурюючи в землю чверть або навіть третину стебла. Ґрунт ущільнюють, поливають, біля високорослих помідорів встромляють кілочок, який може знадобитися рослині як опора. Приблизна щільність рослин на 1 м²:

  • високорослі сорти та гібриди – 3-4 кущі;
  • сорти з обмеженим зростанням основного стебла, а також ті, які формують лише одне стебло – від 6 до 10 кущів;
  • сорти, що формують 2-3 стебла на кущі – 4-6 рослин.

  Вирощування помідорів у теплиці

  Посадка помідорів у теплицю здійснюється в першу декаду травня. Однак у цей час ночами ще прохолодно, тому обтягніть теплицю двома шарами плівки з люфтом 2-3 см між ними. Після настання теплої погоди, а це може відбутися вже на початку червня, верхній шар плівки можна буде зняти. Майте на увазі, що помідори не вирощують у теплиці одночасно з огірками, оскільки необхідні для томатів режим провітрювання, більш низька вологість повітря і температура утримування абсолютно не підходять огіркам. Крім того, вирощування помідорів вимагає постійної освітленості, найменше затінення від дерев або кущів може негативно позначитися на майбутньому врожаї. Не висаджуйте помідори в грядки після попередників або хоча б замініть після них верхній шар ґрунту завтовшки 10-12 см, щоб уникнути зараження антракнозом, після чого проведіть дезінфікуючу обробку ґрунту киплячим розчином столової ложки мідного купоросу в 10 літрах води. Купорос можна замінити двома пігулками Оксіхома. При підготовці до посадки в ґрунт вносять по 3 столових ложки подвійного суперфосфату в гранулах, чайну ложку калієвої селітри або карбаміду, по столовій ложці калімагнезії і сульфату калію і кілька склянок деревної золи.

  Пересадка сіянців стандартного розміру в тепличний ґрунт здійснюється за тим самим принципом і в тому ж порядку, що й посадка у відкритий ґрунт, а ось сіянці, що витягнулися або переросли, садять таким чином: у дні ямки викопують ще одну ямку розміром із горщик, в якому росте довгий сіянець. Ось у неї і встановлюють торф’яний горщик або перевалюють земляну грудку з перерослою розсадою і закопують тільки цю нижню ямку, а верхню ямку залишають відкритою. За два тижні, коли розсада приживеться, можна буде закопати і другу ямку. Навіщо це роблять? Річ у тім, що рослина на похованій під землею ділянці стебла відразу починає утворювати додаткові корінці і, витрачаючи на це сили, довго і погано приживається.

  Після висадки розсади її протягом двох тижнів не поливають, після закінчення цього терміну саджанці підв’язують до опори заввишки до 2 м і формують з них одностеблові рослини з 7-8 квітковими гронами, безжально видаляючи всі пасинки і залишаючи від них лише пеньочки довжиною 1– 2 см. Для впевненості в тому, що запилення помідорів пройде успішно, вдаються до легкого струшуванню квіткових грон із подальшим поливанням ґрунту або обприскуванням водою квіток із дрібнодисперсного розпилювача. Через кілька годин після струшування й обприскування для того, щоб знизити вологість повітря, в теплиці влаштовують провітрювання. До речі, крім дверей і бічних кватирок в теплиці для вирощування помідорів необхідно встановити стельові кватирки, щоб на плівці не накопичувався конденсат. Річ у тім, що зависока вологість ґрунту і повітря знижує кількість цукру і сухих речовин у ягодах томата, від чого вони стають водянистими і кислими. До формування бутонів полив помідорів здійснюють раз на 5-7 днів із розрахунку 4-5 л на м², з моменту початку цвітіння кількість води на одиницю площі при поливанні збільшують до 10-15 л.

  За період вегетації помідорам потрібно 3-4 кореневі підживлення. Перше підживлення вносять через три тижні після висадки сіянців у теплицю, і складається воно зі столової ложки нітрофоски і півлітра рідкого коров’яку, розчинених у 10 л води. Друге підживлення у вигляді розчину столової ложки повного мінерального добрива і чайної ложки сульфату калію в 10 л води вносять через два тижні після першого. Утретє помідори удобрюють ще через два тижні розчиненими в 10 літрах води двома столовими ложками деревної золи й однією столовою ложкою суперфосфату. Витрата добрив приблизно 6-8 л на м². Якщо вам знадобиться прискорити налив (дозрівання) плодів, під час повного плодоношення внесіть на кожен м² грядок по 5 л такого розчину: 2 столових ложки суперфосфату, столова ложка рідкого гумату натрію на 10 л води.

  Догляд за помідорами

  Як виростити помідори

  Як і будь-які інші городні культури, помідори у відкритому ґрунті потребують розпушування ґрунту, прополювання, поливу і підживлення, захисту від шкідників і хвороб. Необхідними заходами догляду за помідорами також є підгортання і формування кущів.

  Розпушування ґрунту між кущами і в міжряддях потрібно здійснювати кілька разів за сезон – кожні 10-12 днів, з метою руйнування кірки, що утворилася на поверхні. Одночасно з розпушуванням ділянки видаляють бур’яни, що з’явилися. Перше підгортання помідорів потрібно провести через 8-12 днів після висадки розсади в ґрунт, на наступний день після поливання. Удруге поливають і підгортають помідори через два з половиною чи три тижні після першого.

  І не забувайте про формування кущів. В умовах України або Ставропілля, наприклад, можна ростити кущі в кілька стебел, але якщо у вас прохолодний клімат, краще вирощувати одностеблові помідори, залишаючи на них 2-3 грона і видаляючи пасинки, інакше замість врожаю помідорів ви виростите урожай бадилля. Уперше бічні пагони видаляють через 3 тижні після висадки розсади в ґрунт, коли вони досягнуть довжини 5-7 см. Високорослі сорти не тільки пасинкують, у них ще й прищипують на початку серпня точку росту. А у плетистих сортів видаляють нижнє листя, що знижує ризик грибкових захворювань і забезпечує доступ світла і повітря до рослини, а, отже, гарантує більш ранній і високий урожай.

  Полив помідорів

  Вирощування помідорів у відкритому ґрунті передбачає регулярний полив рослин. Помідори поливають у ямки, витрачаючи до 1 л води на кожну рослину. Робити це краще в другу половину дня або в похмуру погоду. Обов’язково поливати помідори перед розпушуванням, під час цвітіння першого та другого грона і після внесення сухих добрив. Найкращий спосіб поливання помідорів – крапельний. У цьому випадку вода надходить у ґрунт повільно, тому різкого коливання вологості повітря, яке може зашкодити рослинам, не відбувається. Крім того, вода не застоюється на поверхні ділянки, а вбирається в ґрунт, що зменшує ризик грибкових захворювань.

  Ґрунт на ділянці з помідорами можна мульчувати чорним покривним матеріалом – цей захід пригнічує ріст бур’яну і зберігає вологу в ґрунті. Мульчування ділянки органікою (травою, тирсою або торфом) привабить дощових черв’яків, що розпушують ґрунт і виробляють у процесі своєї життєдіяльності необхідний рослинам гумус. Однак стежте, щоб слідом за хробаками на ділянці не з’явилися кроти, для яких дощові черв’яки є їжею.

  Як підв’язати помідори

  Підв’язувати помідори можна до кілків або до натягнутих шпалер. Кілки краще ставити з північного боку ряду, зберігаючи відстань між ними і стеблами 9-11 см. Для влаштування шпалер кілки забивають через кожні 4 м, між ними натягують мотузки або нитки. Підв’язування здійснюють у три етапи:

  • відразу після висадки сіянців в ґрунт на рівні першого листка;
  • на рівні другого грона;
  • на рівні третього грона.

  Підживлення помідорів

  Перше підживлення саджанців вноситься через 10-12 днів після висадки розсади в ґрунт, і складається воно з суміші органічних і мінеральних добрив: в 10 літрів розчину коров’яку (одна частина гноївки на 8-9 частин води) додають 20 г суперфосфату – цієї кількості має вистачити на 10 кущів помідорів. Друге і третє підживлення вносять після першого з інтервалом у два тижні: мінеральні добрива в сухому вигляді розсипають по ділянці з розрахунку 20 г суперфосфату, 10 г аміачної селітри і 15 г калійної солі на м². Після цього ділянку розпушують, закладаючи добрива, а потім поливають. Іноді доводиться спостерігати зміни зовнішнього вигляду рослин, зумовлені нестачею або надлишком у ґрунті того чи іншого елемента. Наприклад, помідори жовтіють, вірніше, їх листя набуває жовтого або червоного забарвлення, а стебла стають крихкими на тлі сірчаного голодування. Від нестачі бору стебла помідорів чорніють у точці зростання, живці молодого листя набувають крихкості, а на плодах з’являються бурі плями. Жовтіє листя помідорів і загортається вгору від нестачі молібдену, в цьому випадку рослину навіть може вразити хлороз, як і у випадку браку заліза, при якому листя стає майже білим, а помідори не спіють і навіть не ростуть. Якщо ви виявили такі симптоми, позбутися дефіциту того чи іншого елемента можна позакореневими підживленнями, що містять відсутній елемент.

  Обробка помідорів

  В умовах прохолодного клімату помідори іноді не встигають визрівати. Як у такому разі врятувати урожай, на який було витрачено сили і покладено надії? Чим обробити помідори, щоб прискорити їхнє дозрівання? Пропонуємо вам такий нехитрий спосіб: молоді соснові пагони, витримані в холодильнику протягом тижня, подрібнити, залити водою в пропорції 1:2, закип’ятити і гнітити на слабкому вогні 5-10 хвилин. Після того, як відвар охолоне, процідіть його і розведіть водою у співвідношенні 1:3. Цим складом потрібно обприскати кущі в період формування бутонів.

  Шкідники і хвороби помідорів

  Найбільш поширеними захворюваннями помідорів є фітофтороз (звичайний і південний), від якого помідори сохнуть, плямистості (бура, коричнева, чорна і біла), гнилі (біла, стеблова, сіра і вершинна), мозаїка, від якої помідори обсипаються, вертицильоз, трахеомікоз, стрік і бактеріальний рак. Про симптоми захворювань, про те, як боротися з цими хворобами, як обробити помідори, щоб урятувати врожай, до яких засобів обробки можна вдаватися, щоб позбавити помідори захворювань, а якими користуватися небажано, ми розповімо вам в окремій статті. Зараз же хочемо нагадати, що при дотриманні агротехніки культури можна майже напевно уникнути її зараження всіма цими хворобами.

  Зі шкідників помідорів найчастіше доводиться мати справу з совками, трипсами, дротяниками, паростковими мухами, слимаками, капустянками і галовими нематодами. Детально про боротьбу зі шкідниками ви зможете прочитати в статті, присвяченій саме цій темі. Скажемо тільки, що в будь-якому випадку краще використовувати для позбавлення від шкідників натуральні, народні засоби, перевірені часом – відвари, настої трав, що мають інсектицидну, фунгіцидну й антифідантну дію.

  Збір та зберігання помідорів

  За три тижні до збору врожаю обірвіть на помідорах усі бутони і квітучі пагони, щоб прискорити дозрівання вже сформованих плодів. Збір урожаю проводиться вибірково, у міру дозрівання плодів – ще не повного, а до бурого, рожевого, жовтуватого або молочного кольору. Такі помідори прекрасно дозріють за тиждень-другий, зберігши чудовий смак і солодкість. Зняті з куща зелені помідори теж дозріють, але будуть не такими смачними. Закінчити збирання потрібно до того, як нічна температура сягне позначки 8 ºC, оскільки при такій температурі збільшується ризик ураження помідорів захворюваннями. Багато городників намагаються зняти помідори до «холодного світанку», щоб урожай не загинув. Проте кожен сорт дозріває в свій час. Наприклад, скоростиглі сорти можна збирати в середині або наприкінці липня, середньостиглі дозрівають наприкінці липня або початку серпня, пізньостиглі – в серпні-вересні. Стиглі помідори укладають носиками донизу в картонні коробки або пластмасові ящики, застелені папером, намагаючись, щоб у кожній тарі було не більше 12 кг плодів, інакше тиск на нижній ряд буде занадто сильним. Термін зберігання зрілих плодів до переробки, консервування в цілому вигляді або вживання в їжу не більше тижня.

  Зібрані і поміщені на дозарювання бурі і рожеві помідори достигають швидше, ніж молочно-білі та зелені. Для зберігання і дозарювання годяться великі, неушкоджені помідори, зняті з куща разом із плодоніжками. Дозарюють помідори теж у картонних коробках, накритих кришками. У середину коробки кладуть 3-4 стиглих плоди, що виробляють етилен, який прискорює процес дозрівання томатів. Якщо дозарювати помідори в плетених кошиках або пластмасових ящиках, необхідно накривати їх згори мішковиною або яким-небудь іншим щільним матеріалом, що перешкоджає вивітренню етилену. Якщо ви хочете, щоб помідори дозріли якнайшвидше, тримайте їх у теплому приміщенні. Рожеві помідори достигають за 5 днів, бурі за тиждень, плоди на стадії молочної зрілості – днів за 10. Але щоб зберегти помідори до середини грудня, простеліть між шарами томатів папір і тримайте їх у прохолодному приміщенні – засклений балкон цілком для цього підійде, як і сухий льох або холодна веранда. Однак при тривалому зберіганні помідори необхідно час від часу перебирати, щоб не допустити зараження яким-небудь одним гниючим плодом усіх інших.

  Види і сорти помідорів

  Класифікацій томатів існує декілька. Класифікація американського науковця Ч. Ріка поділяє помідори на 9 видів. У нас же прийнята традиційна класифікація, в якій томати поділяються всього на три види: томат звичайний, томат перуанський, томат волосистий.

  Наразі існує понад 70 сортів і гібридів томата звичайного, і це тільки помідори для відкритого ґрунту. За будовою кущів помідори бувають штамбові, нештамбові і картоплевидні. Штамбові помідори – це компактні кущі, з товстими стеблами, гофровані, середнім за розміром листям на коротких черешках. Це дуже численна група середньорослих і карликових сортів та гібридів, що утворюють мало пасинків. Листя у нештамбових томатів велике, злегка гофроване, стебла у них тонкі, які вилягають під вагою плодів. Нештамбові помідори можуть бути і високорослими, і карликовими. Зараз з’явилися так звані напівштамбові помідори – щось середнє між описаними видами. Картоплевидні помідори з великими листками, що нагадують картопляні, зустрічаються нечасто.

  Існує розподіл сортів помідорів за типом росту куща на слаборослі (детерміновані) і високорослі (індетерміновані). У цій групі розрізняють також супердетерміновані і напівдетерміновані сорти. Тонкощі цієї класифікації цікаві тільки професіоналам.

  За часом дозрівання помідори діляться на ранні, середньостиглі та пізні сорти.

  До ранніх сортів належать

  • Ірма – середні і великі за розміром помідори, що дозрівають за 100 днів, на кущі 50-60 см заввишки, що не вимагають пасинкування, з гарною лежкістю – сорт ідеальний для консервування у власному соку, для осінніх салатів і цільноплідного заморожування;
  • Родзинка – кущі заввишки 50-80 см із щільними червоними плодами серцеподібної форми, масою близько 100 г, з чудовими смаковими якостями – із солодкуватою кавуновою м’якоттю. Гарні як для салатів, так і для консервування;
  • Бутуз – висота куща 50-60 см, врожайність висока, маса корисних плодів барилоподібної форми 100-200 г, смак і лежкість добрі.

  Із середньостиглих помідорів

  • Бичаче серце – м’які, соковиті плоди великого і середнього розміру рожево-червоного кольору з тонкою шкіркою і чудовим солодкуватим смаком. Врожайність гарна, проте сорт схильний до зараження бурою плямистістю;
  • Дамські пальчики – кущ висотою близько 50 см, що не утворює пасинків, із невеликою кількістю листя і грушоподібними плодами червоного кольору з щільною, твердою м’якоттю – ідеальними для консервування;
  • Кенігсберг – високорослий сорт, що досягає від 1,5 до 2 м із видовженими червоними плодами у формі баклажана чудового смаку і масою до 300 г.

  Пізні сорти помідорів

  • Де Барао – потужна рослина заввишки до 4 м зі сливовидними, рівними, щільними плодами масою до 70 г високих смакових якостей. Сорт відрізняється холодостійкістю і тіньовитривалістю, призначений для вживання в свіжому вигляді, цільноплідного консервування і тривалого зберігання;
  • Фініш – кущ заввишки до 75 см із плодами чудових смакових якостей оранжево-червоного кольору масою до 90 г. Сорт вирізняється врожайністю і стійкістю до вертицильозу.
  • Черрі – всім добре відомий і багатьма улюблений сорт із чудовими декоративними і високими смаковими якостями маленьких солодких плодів масою до 30 г, зібраних у грона. Їх можна консервувати просто з гілкою. Підходять вони для вирощування як у відкритому ґрунті, так і на балконі або в теплиці.

  Пропонуємо вам опис декількох незвичайних різновидів помідорів, інформація про які вам може здатися цікавою.

  • Перцеподібні помідори, які ще називають бананоподібними, вирізняються не тільки незвичайним виглядом, а й незвичайним смаком. Популярні сорти: Джерсі Девл, Аурія, Дядя Стьопа.
  • Ребристі помідори крупноплідні й урожайні, вони схожі за формою на почищений апельсин, але з опуклими часточками. Сорти: Тлаколула, Американський ребристий.
  • Помаранчеві помідори, що містять більше цукру, лікопіну і бета-каротину, ніж звичайні сорти, показані людям з алергією на червоні плоди. Найвідоміший сорт – Хурма.
  • Жовті помідори мають насичений смак і золотистий колір, що ніжить око. У них міститься лікопін і велика кількість каротиноїдів. Ці помідори також підходять алергікам. Найкращі сорти: Золоті бані, Медова крапля, Чудо світла, Золота рибка.
  • Білі помідори відрізняються незвичайним смаком – у них багато цукру і немає кислоти. Сорти: Уайт Сноу, Бичаче серце біле, Білосніжка.
  • Чорні помідори – лідери за вмістом аскорбінової кислоти, бета-каротину й інших вітамінів, цінуються вони і за свої незвичайні смакові якості, проте, на жаль, ці гібриди не відрізняються високою врожайністю, крім того, вони не холодостійкі і при цьому пізно дозрівають, тому вирощувати їх у відкритому ґрунті можна тільки в теплому кліматі. Сорти: Радж Капур, Циган, Чорний принц, Блу Скай.
  • Зелені помідори, які ніколи не червоніють, відрізняються унікальним смаком. Найвідоміші сорти: Смарагдове яблуко, Болото.

  Завжди на дозрівання ставив помідори, які впали на землю чи коли шторхнув кущ. Про те, що можна класти зрілі для прискорення росту вперше прочитав. А якщо покласти не помідор до помідорів, а інший зрілий овоч?

  Перевірено, що стиглі яблука значно прискорюють дозрівання помідорів. Достатньою 3-5 червоних яблук на відро помідорів. Фрукт виділяє газ етилен, який як раз і допомагає овочам дозрівати. Читала, що таку ж роль відіграють і стиглі банани. Але сама це ще не практикувала. Цієї осені потрібно буде спробувати.

  Змістовна стаття, сподобалася. В ній можна знайти відповідь на багато запитань, які відносяться до вирощування помідорів.