Доломітове борошно: як використовувати в городі, інструкція по застосуванню

Кілька років тому я була недосвідченим садівником і огородником і висаджувала рослини, не враховуючи склад і структуру ґрунту.

Навіть тоді, коли була висаджена плантація малини для ведення домашнього бізнесу, я не перевірила грунт і вже з першим урожаєм отримала дрібні і кислі ягоди. Я довго шукала причину невдачі і тільки після перевірки на кислотність ґрунту отримала відповідь.

Причина була в підвищеній кислотності грунту, а малина не виносить кислотні ґрунти, хворіє і плодоносить погано.

Необхідно було негайне вирівнювання якості ґрунту та показників pH. Кардинально і швидко мені допомогла вирішити цю проблему доломітове борошно.

У статті я розповім, що це за речовина, які результати його застосування, для яких овочів і плодових дерев воно підходить і як його застосовувати.

Опис

Доломітове борошно — це добриво мінерального походження, яке отримують, подрібнюючи речовина доломіт. У готовому вигляді має вид порошку. Головна його перевага — наявність в його складі таких речовин як карбонат кальцію карбонат магнію, завдяки яким здійснюється зменшення показників кислотності грунту.

Оскільки, його практично неможливо розчинити у воді, його використання можливе тільки в такій порошкоподібної формі.

До складу входить:

• Кальцій – 55%;
• Магній – 40%;
• Домішки: залізо, фосфор, цинк, свинець, марганець;
• Волога – 0,5%, допускається до 2%.

Колір речовини – білувато-сіруватий, може бути з темним відтінком.

Доломітове борошно – природне добриво, застосовується городниками давно, в народі її часто називають доломитка.

Тривалість реакції кошти з грунтом протягом трьох років.

У Росії близько 1/3 всіх використовуваних земель — кислі, особливо грунту центральних регіонів і Сибіру, вони вимагають регулярного «розкислення».

Доломітове борошно: застосування на городі восени та навесні, коли краще вносити в ґрунт

Кислий ґрунт – це основний ворог більшості рослин і плодових дерев. У такому ґрунті є явний недолік кальцію та магнію, які беруть участь у зростанні та формуванні врожаю. Внесення доломітового борошна в ґрунт покращує його структуру і насичує необхідним мінералом. Тому дуже важливо знати склад землі на своїй ділянці, щоб отримувати здорові та великі плоди зі своїх кількох соток.

Що таке доломітове борошно та її склад

У магазинах добриво продається у вигляді порошку або дрібних гранул, які одержують шляхом подрібнення природного мінералу – доломіту. Багатий запас цієї речовини в надрах землі не залишить без урожаю аграріїв на багато століть уперед.

Органічна речовина містить кальцій і магній у легкозасвоюваній формі, насичує ґрунт мінералами, але при цьому складові абсолютно безпечні для екології та людини.

Позитивні властивості доломітового борошна при внесенні в землю:

• зменшення зростання бур’янів;
• корисні мікроорганізми, що живуть у ґрунті, отримують достатньо мінералів для бурхливого розмноження;
• мука посилює дію інших добрив та їх засвоюваність рослинами;
• зниження кислотності землі не сподобається комахам шкідникам, які живуть у ґрунті;
• плоди та овочі, які отримують кальцій з коріння краще зберігаються;
• розсада легше приживається, мінерали дають сильний поштовх до розвитку кореневої системи;
• доломитова мука нейтралізує важкі метали в землі і не дає можливість їх всмоктування рослинами, що відбивається на корисних властивостях плодів;
• магній бере участь у природному фотосинтезі посадок, що робить зелень більш яскравою та насиченою, а врожай рясним.

При купівлі добрива потрібно подивитися на його помел і колір – білий і бежевий відтінок говорять про перевагу кальцію у складі, що використовується для розкислення ґрунту. Червоний або рожевий колір – це підвищений вміст магнію, що покращує структуру ґрунту. На дачі та в саду застосовують дрібнофракційний доломіт, гранули якого не перевищують 1 мм у діаметрі. Чим дрібніший помел, тим краще він засвоюватиметься корінням.

Коли потрібно вносити доломітове борошно в землю

Органічне добриво безпечне і при попаданні в ґрунт осідає у його верхніх шарах, де йдуть усі процеси життєдіяльності корисних організмів. Застосування допустиме як навесні, і восени. Але багато садівників застосовують борошно на городі цілий рік.

Сезон внесення та дія добрива:

Весна. Борошно вноситься під овочеві культури під час підготовки грядок за 2-3 тижні до посіву насіння. Волога, що знаходиться в землі, добре впливає на мінерал, що зробить структуру ґрунту більш пухким і насиченим киснем.
1. Літо. У період вегетації робиться підживлення рослин, які дадуть рясні зав’язі та сформують здорові плоди та овочі. Добрива вносять під кущі та дерева перед дощем або розмішують невелику кількість доломітового борошна у воді та поливають грядки.
2. Осінь. Проводять підживлення плодових насаджень та кущів після збирання врожаю. При осінньому застосуванні добрива потрібно проводити розпушування ґрунту навколо кущів навколо діаметра 1 м, для дерев діаметр збільшують у два рази.
3. Зима. Доломітове борошно розсипається в теплицях та закритих парниках. Навесні, коли починається відлига і підвищується вологість, добрива блокує розмноження патогенних мікробів та плісняви.

Для великих територій під посадку картоплі борошно вноситься двічі на рік. Восени перед оранкою – 2/3 від норми та навесні – 1/3 при підготовці землі до посадки.

Як виявити підвищену кислотність та норму внесення добрива

Найпростіший спосіб дізнатися, чи потребує земля внесення добрива – це подивитися на бур’яни, які переважають на городі. Хвощ, подорожник, мокриця та осока явно свідчать про підвищену кислотність. Можна придбати в магазині тест-смужки або спеціальний прилад, який використовуватиме щорічно для визначення складу.

Для зниження кислотності також потрібно знати тип ґрунту – це визначає норму внесення доломітового борошна на кв. метр. Не можна сипати добриво «на око», підвищене вапнування не покращить урожай, а лише нашкодить рослинам.

Норми внесення доломітового борошна в садівництві:

• глина та суглинок кислий при pH 4,5, вимагає 500-600 г на кв. м, середньокислий ґрунт із pH до 5,2 – 450-500 г на кв. м, слабокисла з pH до 5,5 – 350-400 г на кв. м;
• піщаний ґрунт має на увазі менше внесення добрива: при pH 4,5 – 330-400 г на кв. м, pH до 5,2 – 300-330 г на кв. м, з pH до 5,5 – 230-300 г на кв. м.

Норми для вапнування ґрунту виробник завжди вказує на упаковці з добривом і їх потрібно суворо дотримуватися.

Як правильно вносити борошно в землю

При первинному внесенні добрива на майбутній сезон потрібно обов’язково перевірити кислотність землі. Якщо рівень pH нормальний, то рекомендується вносити борошно раз на 6-9 років у профілактичних цілях. Але варто враховувати, що ефект від застосування відбувається не відразу, для досягнення результату потрібно вносити добриво 2-3 сезони поспіль із зниженням норми вдвічі-втричі. Полив та дощі вимивають із землі частину корисних елементів, які періодично потрібно заповнювати.

Застосування доломітового борошна на різних ділянках:

Опудривание поверхні перед оранкою. Добриво рівномірно розсипають по землі і перекопують ґрунт на глибину штикової лопати.
1. У теплиці розпушування та заглиблення не роблять. Потрібну кількість розсипають у борозенки між рослинами або запилюють усю поверхню землі. Це створює захисну плівку від втрати вологи при недостатньому поливі та розповсюдженні патогенних мікробів.
2. Окремі грядки, які потребують кальцію та магнію, запилюють і перекопують. А якщо виникла потреба внесення борошна в період росту рослин, то роблять борозенки між посадками, вносять добрива та розпушують ґрунт.
3. Під дерева та чагарники борошном посипають пристовбурні круги і ретельно рихлять землю, також бажано зробити полив рослини.

Які культури найбільш уразливі перед підвищеною кислотністю грунту

При посадці овочів краще умовно поділити ділянку навпіл: на одній половині висаджувати рослини, які люблять нейтральні та лужні ґрунти, на іншій кислотні. Це допоможе виростити великий урожай різних культур на кількох сотках.

Кислу і слабокислу землю, воліють всі види зелених культур, картопля, морква, перець, баклажани та злакові.

На нейтральному грунті краще посадити бобові, всі види капусти, буряки, цибулю та часник, а також суницю. Лужний склад люблять усі кісточкові дерева та кущі смородини.

Сумісність доломітового борошна з іншими добривами

Не рекомендується вносити кальцій та магній разом з будь-яким видом гною. Якщо проводиться підживлення органічними добривами у весняний період, то борошно розсипається перед осіннім перекопуванням.

Поєднання з азотними та фосфорними складами категорично заборонено, можна повністю занапастити корисну мікрофлору, на відновлення якої знадобиться кілька років.

Для посилення ефекту доломітового борошна використовують мідний купорос та борну кислоту. Ці хімічні складові доповнюють одна одну. Для приготування підживлення беруть 1 кг борошна, 8-10 г борної кислоти та 10 літрів 0,025% водного розчину мідного купоросу. Таким складом можна полити полуницю і всі культури, які люблять нейтральні та лужні грунти.

Чим можна замінити доломітове борошно на ділянці

Більшість садівників, які віддають перевагу природному відновленню ґрунту без застосування хімікатів, використовують народні засоби поповнення землі мінералами та покращення її структури.

Що може замінити доломітове борошно:

• деревна зола допомагає у боротьбі зі шкідниками та покращує врожайність усіх культур;
• добре висушена і перемелена яєчна шкаралупа нормалізує кислотність;
• гашене вапно застосовується тільки восени після збирання врожаю, тому що склад дає занадто швидкий ефект, це може нашкодити рослинам;
• крейда і гіпс вносяться в землю при осінньому перекопуванні, але вони мають властивість затримувати солі та утворювати грудки.

Доломітове борошно завжди буде корисним на городі, якщо знати кислотність грунту, частоту та норми внесення. Така кількість кальцію і магнію в легкозасвоюваній формі не містить жодного природного мінералу, тому використовувати це добриво на своєму городі буде корисно.

Доломітове борошно: що це, коли застосовувати, як вносити навесні та восени

Багато городників чули про доломітове борошно як засіб зниження кислотності грунту. Насправді сфера її дії набагато ширша. Доломітове борошно здатне підвищити врожайність ділянки, захистити рослини від низки шкідників, а вирощені овочі, фрукти, ягоди – від радіації.

1. Що являє собою доломітове борошно?
2. Користь добрива грунту доломітовим борошном
3. Доломітове борошно: застосування залежно від рН ґрунту
4. Яким культурам необхідне розкислення
5. Доломітове борошно: правильне внесення у ґрунт
6. Весняна обробка
7. Літнє застосування
8. Осіння обробка
9. З чим можна змішувати, а з чим не можна
10. Доломітове борошно: чим замінити добрива
11. Запобіжні заходи

Що являє собою доломітове борошно?

Вапнякове або доломітове борошно, що називається в народі доломіткою, є нічим іншим, як подрібненою гірською породою. Логічно, що називається цей мінерал доломіт, а належить до групи карбонатних. Найчастіше це порошок білого, сірого або бежевого кольору, але у продажу можна зустріти і помаранчевий варіант. Останній відрізняється від традиційної доломітки підвищеним вмістом магнію.

У середньому мінерал має такий склад:

• майже 50% діоксиду вуглекислого газу;
• трохи більше 30% окису кальцію, який ще називають негашеним вапном (природний луг, який знижує кислотність грунту);
• 21,7% оксиду магнію (відома також як палена магнезія) – важливий елемент для гармонійного росту рослин, високої врожайності овочів, плодових та ягідних культур;
• 7,5% вуглекислого кальцію;
• у незначних кількостях присутні фосфор, цинк, нікель, калій, залізо та марганець (всі вони благотворно впливають на зростання та розвиток культур).

Користь добрива грунту доломітовим борошном

При проведенні обробки доломіткою:

• покращується якість ґрунту;
• знижується ймовірність зараження рослин шкідниками (речовина провокує абразивне руйнування хітинового покриву у жука-лускунка) при внесенні в ґрунт, при обприскуванні або опудрюванні допомагає боротися з жуками, мухами та метеликами;
• відбувається збагачення важливими мікроелементами, наприклад, кальцієм (потрібний для зростання кореневої системи), магнієм (займає четверте місце за важливістю для рослин);
• нейтралізується негативна дія радіонуклідів;
• посилюється поглинання культурами поживних речовин як з мінеральних, так і органічних добрив;
• активізується корисна діяльність кільчастих хробаків та мікроорганізмів;
• термін зберігання вирощених овочів та фруктів збільшується;
• кущі та багаторічники цвітуть довше і рясніші;
• зменшується кількість бур’янів на грядках.

Порошок може використовуватися як у відкритому ґрунті, так і в парникових умовах.

Доломітове борошно: застосування залежно від рН ґрунту

Незважаючи на такий багатий і корисний набір речовин, доломітове борошно використовується лише за певних умов. Головне з них – підвищена кислотність ґрунту, не більше 5,5. Визначити цей показник можна такими способами:

1. Тест смужки. Найчіткіший спосіб. Потрібно придбати шматочки лакмусового паперу в садівничому магазині та взяти пробу ґрунту, тобто трохи землі з городу. В ідеалі взяти потроху різних грядках, щоб визначити середнє значення. Далі ґрунт помістити в склянку, залити дистильованою водою на 1 см вище поверхні, перемішати і дати постояти 15-10 хвилин. Розчин процідити через марлю і занурити в нього тест-смужку. Залишиться лише порівняти отриманий колір листка з зразком на упаковці.
2. Спеціальні прилади та лабораторні аналізи. Також покажуть точний рівень рН, але більшість городників цими способами не користуються надто дорого.
3. Оцет. Досить простий експеримент, що дозволяє приблизно визначити кислотність. Достатньо взяти трохи ґрунту та залити його оцтом. Якщо почне виділятися піна (як при змішуванні із харчовою содою), то середовище лужне. А відсутність реакції говорить про підвищену кислотність ґрунту.
4. Рослини-індикатори. Також можуть підказати про рН ділянки, на закислених місцях часто ростуть хвощ, подорожник, щавель, кислиця, осока та мокриця.

Важливо знати і тип ґрунту, від цього залежать норми внесення борошна. Так, при глинистій та суглинній, а також болотисто-торф’яній потрібно додати порошку з розрахунку:

• 500-600 г на квадратний метр ділянки при кислому ґрунті (рН менше 4,5);
• 450-500 г при середньокислому (рН 4,5-5,2);
• 350-450 г для слабокислого (рН 5,2-5,5).

Для супіщаних та піщаних ґрунтів норма в 1,5 рази менша:

• 335-400 г для кислої (показники ті самі);
• 300-335 для середньокислої;
• 250-300 г для слабокислої.

Визначити тип ґрунту можна, просто взявши грудочку землі та злегка змочивши її водою. Піщана не ліпиться зовсім, супіщана зможе вже триматися в «кульці», з суглинку вдасться розкотити «ковбаску», а з глини навіть зробити «кільце».

Не варто сипати доломітку “на око”, інакше можна зіпсувати ділянку. Доведеться все ж таки визначити тип ґрунту, його кислотність, розрахувати норми внесення перед процедурою.

Яким культурам необхідне розкислення

Здавалося б, завжди краще прагнути золотої середини, норми. Якщо грунт лужний – його потрібно закислити, а кислий – знизити кислотність. Для більшості рослин дійсно найбільш сприятливим ґрунтом є нейтральна, з рівнем рН близько 6-7. Але є культури, які легко можуть рости на слабокислих ґрунтах, а є й такі, яким потрібна саме знижена кислотність. Тому рішення, вносити чи ні доломітку, потрібно приймати з урахуванням планів вирощування тих чи інших овочів, ягід, плодових дерев. Умовно всі рослини можна поділити на кілька груп:

1. Не переносять підвищену кислотність: капуста, цибуля, огірки, буряк, часник, пастернак, селера, спаржа, кукурудза, квасоля, горох, слива, персик, смородина, абрикос (та й усі кісточкові). Їм необхідно забезпечити рН щонайменше 6.
2. Можуть рости в слабокислому середовищі (5,2-6 рН): морква, картопля, ріпа, редис, петрушка, кабачки, гарбуз, баклажани, томати, перець, малини та аґрус. Сюди можна віднести і щавель, хоча він здатний успішно розвиватися навіть у кислому ґрунті.
3. Потребують підвищеної кислотності: чорниця, лохина, журавлина, брусниця, рододендрон, гортензія, ерика, верес, певні види хвойників, вони відмінно почуватимуться на ділянці з рН менше 4,5. Більше того, за невисокої кислотності необхідно додатково вносити підкислювачі.

Доломітове борошно: правильне внесення у ґрунт

Щоб рослини отримали необхідний обсяг поживних речовин, доломітова цибуля рівномірно розподіляється ділянкою, та був змішується з грунтом. Краще скопати, мінімум – розпушити на глибину 7-12 см. Для обробки ґрунту біля чагарників і дерев слід розсипати порошок по краю стовбурового кола (на відстані 1-2 метри від дерева) і заглибити, тобто розпушити.

При використанні в теплиці землю не потрібно розпушувати, порошок не розвіє вітер і не змиє дощ, зате він допоможе втримати вологу в грунті, формуючи тонку плівку. Але норми внесення для тепличних умов мають бути меншими, ніж для відкритого ґрунту.

Що менше фракція, то швидше речовина входить у реакцію з грунтом. Тому бажано подрібнити шматочки добрива, наприклад, сипати на грядки через велике сито.

Весняна обробка

Серед городників є багато прихильників саме весняного внесення доломітового борошна. Вважається, що саме такий спосіб не дає порошку вимиватися у глибокі шари землі, стаючи недосяжним для коріння рослин.

Процедуру рекомендують проводити вже наприкінці зими або на початку весни, коли на ділянці починає танути сніг. Борошно варто рівномірно розпорошити по грядках (можна прямо по залишках снігового покриву), а потім одразу ж їх скопати, не допускаючи роздмухування вітром мінерального пилу.

Можна використовувати і водний розчин, проливаючи їм борозни або лунки перед посадкою, але вапняки розчиняються погано, тому все одно доведеться підпушити поверхню.

Однорічним і дворічним культурам, що дає врожай цього сезону, розкислення грунту восени не підходить, оскільки складно досягти опущення речовини на потрібну глибину. Навесні порошок захоплюється таючим снігом і просочується в глибокі шари, що підвищує ефективність доломітового борошна. Тому для грядок, призначених для таких рослин, краще обрати саме весняну обробку.

Літнє застосування

Якщо розкислити ділянку навесні не вдалося, допускається полив розсади на городі та теплиці доломітовим розчином. Також можливе застосування мінералу як добрива. Для цього порошок змішують із водою у співвідношенні 1:10.

А ще пил, що утворюється після виробництва щебеню, можна використовувати проти комах-шкідників – потрібно лише обприскати водним розчином доломіту уражені рослини.

Осіння обробка

Є багато прихильників саме осіннього внесення борошна. Вони наводять як аргумент той факт, що для активізації порошку потрібен час – мінімум пару тижнів. Тому при весняному внесенні доломіт почне працювати ближче до осені, а при осінньому – якраз до початку вегетаційного періоду.

Осіннє внесення ідеальне для дерев та чагарників, проводити його належить у вересні або жовтні, але до перших заморозків.

Речовина працює м’яко, поступово. Ефект від внесення видно не відразу, а за рік-два. Зате при ретельній обробці всієї ділянки знову проводити процедуру потрібно буде лише через 6 років.

З чим можна змішувати, а з чим не можна

Порошок через свій хімічний склад може підвищувати ефективність у комбінації з одними речовинами, і ставати марним – з іншими.

Так, «друзями» у боротьбі з підвищеною кислотністю ґрунту можна назвати:

• Борну кислоту. Якщо з’єднати 1 кг борошна та 7-8 г кислоти, і присипати грядку (з наступною копкою), то якість ділянки значно покращиться. Це так званий метод Мітлайдера.
• Суперфосфат та деревне вугілля. У комбінації з доломіткою за методом Макуні застосовуються для обробки ґрунту перед посадкою рослин, особливо кімнатних квітів.

А ось аміачна селітра, сечовина, карбамід та свіжий гній не рекомендують застосовувати разом із товченим доломітом. Агрономи наполегливо радять почекати між процедурами щонайменше кілька місяців, а краще – півроку. Щоправда, органікою можна користуватися раніше, вже за два тижні.

Доломітове борошно: чим замінити добрива

Якщо потрібно знизити кислотність ґрунту, то замість доломітки можна використовувати інші речовини з такою самою дією. Наприклад:

• Гашене вапно. Оскільки при намоканні білий порошок виділяє тепло, для обробки ділянки використовують пушонку – суміш вапна з водою у співвідношенні 4:1, вноситься в грунт після дощу або рясного поливу з розрахунку 1 відро на 1 квадратний метр.
• Дерев’яна зола. В основному складається із солей кальцію, тому допомагає і знизити кислотність, і наситити ґрунт поживними речовинами (магнієм, цинком, марганцем, калієм, міддю та фосфором).
• Крейда подрібнена. Вноситься перед скопуванням. Норма на третину більша, ніж для доломітового борошна. Крейда недорога, але при частому застосуванні робить грунт солоним.
• Товчена шкаралупа яєць, просмажена над вогнем для знезараження. Добре розкислює ґрунт, але зі зрозумілих причин підходить для невеликих грядок.
• Гіпс. Використовується нечасто, але має цікаву особливість – нейтралізує кислотність ґрунту, залишається в ньому і знову починає діяти при повторному зниженні рН. Але норма вдвічі більша, ніж для доломітки.

Запобіжні заходи

Добриво є натуральним і цілком безпечним для тварин і птахів, тому особливих обмежень тут немає.

Інша річ, що при неконтрольованому застосуванні доломітки на ділянці ефект може бути зворотним, аж до загибелі рослин. Нагадуємо, що порошок не можна застосовувати у комбінації (або майже одночасно) з деякими добривами. Також не слід проводити обробку регулярно, за дотримання норм внесення достатньо буде повторити процедуру через 5-6 років.

Доломітове борошно – це природний і досить недорогий, зате дуже ефективний засіб для нормалізації кислотності ґрунту та підвищення його якості. З її допомогою вже за 2-3 роки врожайність збільшується на 15%! Щоправда, досягти такого результату можна лише за дотримання норм і термінів внесення порошку. Але це нескладно, проте ефективно. Гарного врожаю!