Электрокультиватор своими руками

Для прополки междурядий и работы в саду я сделал небольшой электрокультиватор. При его помощи победа над сорняками обеспечена. В сравнению с более капризными бензиновыми или дизельными двигателями, он безотказный и удобный, включил — и работай.

В качестве привода использовал обычную болгарку, без всяких переделок.(Обращаем внимание, ранее мы уже писали как сделать станки с применением болгарки.) Единственное, что приходится делать перед сельхозработами, — это временно отворачивать боковую ручку. Все три отверстия для крепления боковой ручки использую для присоединения этого импровизированного привода к культиватору. Работа с культиватором сезонная, так что в основном я использую болгарку по прямому назначению.

Остальные детали и узлы взял от вышедшего из строя мотокультиватора. Болгарка имеет 6000 об/мин. Пришлось вместо отрезного круга на неё установить шкив Ø50 мм с ручьём для клинового ремня, через который передаётся вращение на шкив Ø150 мм редуктора культиватора. Основной червячный редуктор имеет передаточное отношение 1/38. Таким образом, фрезы мини-культиватора вращаются со скоростью примерно 250-300 об/мин. Глубина обработки почвы осталась прежней — до 100 мм.

Так же использую удлинитель на катушке, которую изготовил за чертежами взятые с сайта для Умельцев. Очень удобное и нужное приспособление -рекомендую.

Перед окучиванием картофеля взрыхляю междурядья электрокультиватором и через день, чтобы выдернутые сорняки подсохли, окучиваю картофель без особых усилий, играючи. Земля у нас глинистая, тяжёлая, особенно когда высохнет, но с культиватором работа становится намного легче. Жаль, что наша промышленность не выпускает подобные электрокультиваторы.

1. Культиватор с электроприводом. Взятый за основу конструкции мотокультиватор подвергся минимальной доработке. К раме сваркой был прикреплён узел подвески болгарки с механизмом натяжения приводного ремня.
2. Электрокультиватор лёгок, миниатюрен и обладает хорошей производительностью и главное не нужно тратиться на топливо.

Як зробити електрокультиватор своїми руками

Обробка грунту — це нелегка праця, яка вимагає багато сил і часу. Тому багато власників землі вдаються до використання різних механізмів, які полегшують і прискорюють їх працю. Особливо в цьому зацікавлені власники великих земельних ділянок, вони користуються послугами великої сільськогосподарської техніки, яку закуповують за величезною ціною.

Для тих, чиї земельні ділянки куди менше, такі покупки — невиправдана розкіш, у них немає сенсу, оскільки немає великих навантажень і обсягів робіт, а ще техніка буде простоювати занадто багато часу, що вже точно не дасть їй окупитися. Ідеальним рішенням для власників невеликих земельних ділянок буде створення інструменту самостійно.

Пристрій электрокультиватора

Для обробки землі використовується безліч різних пристосувань, але найпоширенішим є культиватор. Він потрібний для простої мети — розпушення землі та видалення бур’янів. Він являє собою невеликі пристосування з лезами, які розпушують ґрунт. Такі леза бувають двох типів: нерухомі та рухомі — вони служать для виконання різних цілей. Культиватори також розрізняються за типом приводу: ручні і агрегатируемые.

Ручні працюють за рахунок фізичних зусиль людини, а агрегатируемые, навпаки, за рахунок машини, їх вбудовують в трактори чи іншу сільськогосподарську техніку.

Наша мета — створення керованого культиватора, який приводиться в дію за рахунок електроенергії. Така конструкція забезпечить зручну роботу без зайвих матеріальних і трудових витрат.

Майже всі электрокультиваторы мають схожу конструкцію, в їх пристрої немає нічого особливого, вони має електродвигун і редуктор, робочі органи (фрези сошник), кермо з рукояткою і раму, на яку все це і кріпиться. Принцип дії теж не дуже складний: через електродвигун обертаючий момент передається до робочих органів (фрез), а завдяки гострим насадкам здійснюється обробка грунту. Глибина оранки і середня продуктивність можуть змінюватися в залежності від конструкції. Середні показники: 25 сантиметрів — глибина оранки, обробка — близько 3 соток землі в годину.

Як зробити інструмент з комбайна

Зробити такий електрокультиватор може будь-яка людина, яка хоча б трохи знайомий з технікою, для цього знадобляться:

• робочий двигун від м’ясорубки або комбайна;
• 2 металеві труби;
• куточки;
• гвинт;
• колеса з осями;
• лом.

З інструментів нам будуть потрібні: зварювальний апарат, великий молот або кувалда, плоскогубці, молоток середніх розмірів, набір гайкових ключів.

Спочатку прикрутіть два куточка металевого картера редуктора. Изогните труби так, щоб отримати рукоятки, кінці рукояток можна обробити м’яким матеріалом для зручності. Потім приварите до куточків осі для майбутніх коліс. Після цього потрібно підібрати самі колеса. Маленькі не підійдуть, тому що застрягнуть або закопаются в грунті, а великими буде важко керувати.

Вибирайте колеса середніх розмірів, це допоможе уникнути неприємностей. Для створення валу насадку від м’ясорубки розбийте кувалдою, а під втулки покладіть заготовку з брухту. Підберіть ножі, які будуть розпушувати землю, приварите їх до робочої частини. Встановіть вимикач для електродвигуна і проведіть проводку.

У такому культиваторі можна налаштувати частоту обертів, тому для глибокого розриву землі на великі грудки рухайтеся швидко, для більш акуратної роботи, навпаки, повільніше.

Пристрій з мотоциклетними ручками

Модель электрокультиватора з ручками, як на «байку». Ця модель трохи складніше попередньої і вимагає більш потужний двигун. Плюс цієї моделі в тому, що вона могутніша і нею легше керувати.

Вам знадобляться такі деталі:

• редуктор;
• двигун (старий автомобільний або від пральної машини — головне, щоб потужності було достатньо);
• колеса;
• куточки;
• кілька металевих труб;
• автомобільні ресори.

Інструменти такі ж, як і для створення попередньої моделі.

Для початку потрібно зробити раму. Просвердлите отвори для електроніки і прилаштуйте ручки для управління. Ручки слід зробити із двох вигнутих труб, а між ними приварити ще одну, це зміцнить конструкцію. В ідеалі повинно вийти як кермо мотоцикла. Діаметр труб не повинен бути менше 32 мм, інакше конструкція буде нестабільна.

В якості двигуна можна взяти старий автомобільний двигун від пральної машини. Підключайте його за схемою «трикутник». При установці двигуна переконайтеся, що всі частини надійно закріплені, а проводка працює надійно. Кнопку запуску робіть там, де хочете, хоча зручніше встановити її на ручках вашого байка.

Підберіть колеса відповідного розміру. Пам’ятайте, що пристрій не може працювати ефективно ні з дуже маленькими, ні з надто великими колесами. Вибрані колеса закріпіть на сталеві куточки, які розміщуються на редукторном картері. Далі приварите грунтозацепи, зроблені з автомобільних ресор. Така модель, як і попередня, буде працювати за принципом: швидше — глибше і неохайним, повільніше — дрібніше, але акуратніше.

Електрокультиватор «спіраль» або «штопор»

Таку назву електрокультиватор отримав з-за форми робочої частини, що нагадує спіраль або штопор. Дана модель здатна копати землю і видаляти бур’яни разом з корінням. Нам знадобляться:

• довга труба;
• сталевий пруток діаметром не менше 10 мм (він послужить для створення спіралі);
• потужна дриль (потрібна обов’язково з регулюванням обертів і реверсом);
• кілька болтів.

З інструментів все також будуть необхідні зварювальний апарат і молоток, ще знадобиться згинальний верстат.

В ідеалі вся конструкція повинна нагадувати дуже великий штопор. Для створення робочої частини правильної форми необхідно загнути сталевий пруток на полвитка з відстанню, що дорівнює приблизно половині довжини. Робити це потрібно на згинальному верстаті. Довжина прутка не повинна бути більше 35 сантиметрів.

Загинати прутки слід таким чином, щоб вони за формою нагадували штопор. Зверніть увагу: від того, під яким кутом ви зробите робочу частину, залежить точність входження інструменту в землю. Те, що вийшло, приварите до хрестовині, а потім і до трубі-держателю.

Для надійності діаметр труби повинен бути не менше 20 див. Довжину можете підібрати самі, але краще зробити приблизно рівною ширині плечей людини. Для спрощення входження інструменту в землю кінці штирів необхідно заточити.

Цю модель можна використовувати як ручний інструмент теж, якщо приробити досить велику ручку. Але для створення саме электрокультиватора буде необхідна потужна дриль. Основна складність полягає в тому, щоб під час роботи не виникали биття, тому насадку потрібно максимально точно підігнати під дриль. Дриль ж необхідно брати з реверсом і патроном під звичайні свердла. В ідеалі культиватор повинен працювати як звичайна насадка.

Правила безпечної експлуатації

Як і будь-який інструмент, електрокультиватор має кілька правил використання, щоб уникнути неприємностей і травм:

Хотілося б підсумувати: обробка грунту — це велика праця, яка вимагає багато сил і часу, полегшити і прискорити таку роботу може електрокультиватор. Його можна купити або зібрати власними руками, якщо ви непогано розбираєтеся в техніці, то збірка цього пристрою не складе великої праці. У будь-якому випадку при належному старанні культиватор вийде не гірше, а то і краще магазинного!

Саморобна садова техніка: електрокультиватор своїми руками

Культиватор – це вид садової техніки, який замінює ручну працю при обробці землі: розпушує ґрунт, формує грядки. З його допомогою можна дуже швидко проводити прополювання, вносити добрива. Це пристосування є механізованою сапою з електричним приводом.

Такий агрегат не підходить для великих площ та розробки цілини. Але на невеликих ділянках, особливо там, де висаджені дерева та чагарники заважають застосуванню більш габаритної техніки, саморобний електрокультиватор просто незамінний.

Особливості саморобного культиватора

Глибина обробки ґрунту електрокультиватором не більше 30 см. Він відмінно і швидко справляється з роботою у квітниках та на невеликих грядках. Більшість із цих моделей — міні-культиватори. Вони мають невелику вагу, зручні у роботі, ними можуть користуватися навіть жінки та пенсіонери. На відміну від бензинових моделей, електрокультиватори абсолютно екологічні та придатні для обробітку ґрунту в теплицях та парниках.

Для невеликих садових ділянок нерентабельно купувати дорогі агрегати для орання землі. Сучасний ринок пропонує великий вибір моделей культиваторів: багаторядних, однорядних, причіпних, ротаційних, дискових, фрезерних та інших видів. Вагою вони можуть бути від 10 до 50 кг.

Більшість із них чудово справляються з обробітком ґрунту та мають тривалий робочий цикл, тому вони дуже потрібні у великих господарствах. Але багато дачників воліють більш вигідний у фінансовому плані варіант – створення електричного культиватора своїми руками .

Електрокультиватор – це пристрій з розміщеним на рамі редуктором і електродвигуном. До вихідного редукторного валу кріпляться робочі сошники та фрези. Гострі ножі фрези забезпечують якісне орання ґрунту. Глибина захвату регулюється сошником.

З рамою з’єднується кермо з ручкою, кріпиться транспортне колесо. Принцип роботи такий: електродвигун передає через черв’ячний редуктор момент обертання фрез. Управління електрокультиватором здійснюється за допомогою з’єднаного з рамою керма.

Для того щоб користуватися механізованими пристроями, що полегшують роботу на присадибній ділянці, необов’язково купувати дорогий мотоблок або електрокультиватор. Зручний пристрій може виготовити будь-яка знайома з технікою людина. Існує кілька найпоширеніших моделей саморобних електрокультиваторів.

Модель на базі двигуна від м’ясорубки

Багато чого з того, що потрібно для роботи, можна знайти у своєму господарстві або легко придбати. Для виготовлення елементів конструкції потрібні:

• Справний двигун від м’ясорубки;
• Колеса з осями;
• Авторесора;
• Куточки;
• Лом;
• гвинт;
• 2 труби.

З інструментів теж багато знайдеться під рукою:

• Кувалда;
• Плоскогубці;
• Набір ключів;
• Молоток;
• Зварювальний апарат, але якщо його немає, то зовсім не потрібно купувати, а можна взяти напрокат.

До виготовленого з металу картеру редуктора прикручуються 2 куточки, а до них потім приварюються 2 труби, які будуть служити рукоятками, тому вони повинні бути попередньо вигнуті до зручної в роботі форми. Для міцності можна приварити між трубами металеву розпірку.

Далі, до куточків приварюються осі для коліс, які треба вибирати середніх розмірів. Тому що малі застрягатимуть у землі, а великими незручно управлятимуть.

Як вал використовується звичайний брухт. Заготівля з нього встановлюється у втулку, що залишається після видалення м’ясорубки. Вона забирається за допомогою кувалди. З авторесори виготовляються ґрунтозачепи, які при монтажі треба злегка вивернути гвинтоподібно, щоб легше було керувати культиватором. Потім приварюють їх до валу під кутом розташування 120 градусів.

Для зручності роботи до ручки кріпиться вимикач, який підключається за схемою трикутник, електропуск використовується конденсаторний.

При швидкому переміщенні культиватора залишатимуться великі грудки землі, а якщо його пересувати повільно, то ґрунт подрібнюватиметься. За бажанням для нього виготовляється і саморобний плуг. Тоді можна буде не лише розпушувати, а й орати ґрунт. Такий виготовлений культиватор власноруч може прослужити досить довго.

Пристрій із мотором з електропили

У цьому електрокультиваторі функцію силового блоку виконує електропилка ланцюгова марки “Парма”. Вона кріпиться за допомогою хомутів на рамі культиватора. При необхідності пила швидко демонтується та використовується за прямим призначенням.

Рама зварюється із сталевих труб Ø24 мм. Робочі фрези роблять із труби Ø30 мм, а до них приварюють сталеві зубці – 6 шт під кутом 30 градусів один до одного. Обертання фрез передає ланцюгова двоступінчаста трансмісія. У першому ступені зірочка приводу використовується від пили, а ведена встановлена ​​від велосипеда. Другий ступінь складається з мотозірочки та ланцюга.

Вал фрези виготовляється з круглого металевого профілю, кріпиться у вилці рами за допомогою підшипників кочення. Фрези та зірочки кріпляться шпонками. На цьому пристрої необхідно встановлювати захисні кожухи ланцюгів приводів.

Техніка на базі стартера СТ-8 від ГАЗ-51

Для виготовлення електрокультиваторів та мотоблоків своїми руками використовуються і потужніші двигуни від машин. Найчастіше встановлюється стартер СТ-8 від ГАЗ-51.

Призначений для культиватора стартер необхідно модернізувати. Треба вкоротити його вал, виготовити нову передню кришку з дюралюмінію та запресувати в неї підшипник 204. Задня кришка з підшипником залишається колишня, тільки до неї прикріплюється маслянка з літолом.

У двох кришках просвердлюється багато дрібних отворів для вентиляції. Повітря через них проганяється вентилятором, який кріпиться на вал електродвигуна і захищається кожухом із дюралюмінію. Кожух приєднується до стартера смужкою дюралюмінію.

Деталь від мотоцикла К-125 – провідна зірочка стикується з втулкою-ступицею і кріпиться на хвостовик валу. На вхідному валу редуктора встановлюється така сама зірочка. Вони з’єднуються ланцюговим втулочно-роликовим зв’язком. Ще 4 зірочки, що мають по 11 зубів, кріпляться на вихідному редукторному валу – на кожному по 2. Вони з’єднуються втулочно-роликовими ланцюгами. Культиваторні фрези кріпляться кінцях робочого валу.

Електрокультиватор ЛопЛош

Ця модель — альтернатива громіздким пристроям. Назва складається з двох частин – лопата та кінь. Відрізняється особливою конструкцією із горизонтальними фрезами. Підходить для обробки будь-якого ґрунту без великих витрат часу та ресурсів.

Виготовити Лоплош своїми руками зовсім нескладно. Для цього потрібен міцний каркас, опорна стійка, рукоятки керування з ізоляцією для запобігання ударам струмом, електродвигун, редуктор передачі обертання на вали ножів.

На вали встановлюються лівий та правий ножі з ріжучими частинами у бік обертання. На редуктор – бічні стінки за допомогою гайок. Можна встановлювати один або кілька ножів, а також підгортник в залежності від робіт, що виконуються.

Особливість цього приладу – розташування ручками у бік руху. Пересувати можна з максимальною швидкістю без особливих навантажень на двигун і його перегріву.

Відгуки

Саморобні електрокультиватори в домашньому господарстві допомагають полегшити працю та отримувати кращі результати, ніж за дідівських методів. Із сучасними заводськими моделями їх, звісно, ​​не порівняти. Але зроблені буквально з непотрібного мотлоху пристосування дістаються практично безкоштовно і при цьому часто рятують своїх господарів.