Герань криваво-червона

Geranium sanguineum —
багаторічна трав’яниста відстовбурченоволосиста рослина родини геранієвих. Має товсте здерев’яніле кореневище. Стебло від основи розгалужене, рідше — просте, лежаче або висхідне, 25—50 см заввишки. Листки нирковидні або округлі, пальчастороздільні, з широко надрізаними сегментами на 3 і більше лінійних часток. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, криваво-червоні, одиничні, на довгих квітконіжках. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.

Поширення

Росте в усіх лісових і лісостепових районах, у гірському Криму, рідше — в степових районах по чагарниках, у лісах.

Заготівля і зберігання

Використовують траву і корені. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Сухих коренів виходить 20 % . Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад

Надземна частина рослини містить аскорбінову кислоту, каротин, гіркі і слизисті речовини; корені — галову кислоту, гераніїн <3 % ). У всіх «частинах рослини знайдено дубильні й смолисті речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Наявність у Герані криваво-червоній дубильних речовин зумовлює її в’яжучі й протизапальні властивості, що робить ефективним використання при запальних захворюваннях кишечника.

Настій трави у вигляді полоскань виявляє позитивну дію при запаленнях слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.

Відвар кореневища з корінням використовували в народній медицині як протипухлинний засіб і в дерматології.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка трави на 200 мл холодної води, довести до кипіння, настояти в закритій посудині 2 години) по 1 столовій ложці через кожні 2 години.

ЗОВНІШНЬО — настій трави застосовують для полоскань;
– настій кореневищ (2 чайні ложки на 2 склянки холодної води, настоюють 8 годин) — для компресів при алергічних дерматитах;
– відвар кореневищ (2 столові ложки на 1 л окропу, кип’ятять 10 хв, проціджують) застосовують теплим для примочок при тріщинах заднього проходу (Fissura апі).

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Герань криваво-червона: опис, лікувальні властивості та протипоказання, посадка на дачі або на клумбах біля будинку, догляд за квіткою, фото Стріатума і інших сортів

Червона герань в окультуреному вигляді вирощується як садова рослина, чудово переносить холодні зими і посушливе літо.

Вона не тільки прикрашає клумби, але і володіє цілющими властивостями, а якщо вірити адептів магії, то, якщо знаходиться в будинку, захищає житло від недругів.

У цій статті розповімо як доглядати за геранню, які бувають поширені хвороби і боротьба з ними, а також розповімо, які бувають популярні сорти.

Історія і ботанічний опис

Ботанічна назва виду: криваво-червона або кров’яно-червона герань (Geranium sanguineum). Рослина має і безліч простонародних імен — кров’яний журавельник, любисток польовий, марлица, громник.

Історія поширення

Криваво-червона герань у дикій природі виростає по всій Європі, в європейських регіонах Росії і на Кавказі. У XVI столітті вона була окультурена англійськими садівниками, але тільки в середині XX століття, з приходом моди на сади в природному стилі, рослина міцно влаштувалося на присадибних ділянках і дачах.

Важливо! Згідно з ученням фен-шуй, квітка гармонізує простір навколо себе, нейтралізує негативну енергію. Привертає любов, знімає напади гніву.

Ботанічний опис

Криваво-червона герань відноситься до роду Калачиків (Geranium) сімейства Геранієвих (Geraniaceae). Це трав’яниста багаторічна рослина, середня тривалість його життя — 12-15 років.

Дивіться також: Пеларгонія з насіння в домашніх умовах: фото того, як виглядає матеріал для розмноження і покрокова інструкція, як посадити і виростити квітку при цьому способі

Кущик сферичної форми висотою 50-80 див. Коренева система потужна, стрижневого типу. Добре виражений головний корінь, вузлуватий, товстий.

Від кореня відходять піднімають або лежачі, тверді, яскраво-зелені, сильно гілкуються, вильчатые, опушені стебла з численними листами.

Зимуючі листя пильчаторассеченной форми розділені на 5-7 вузьких часток, які, в свою чергу, діляться на кілька лінійних або лінійно-ланцетних часток. Знизу яскраво-зелена листова пластинка покрита білими ворсинками.

Восени нижні листки, черешки стебел біля основи набувають яскравий карміново-червоний колір, надаючи куртинкам особливу привабливість. В регіонах з теплим кліматом частину листя залишається зеленим всю зиму, зберігаючи декоративності цілий рік.

Квітконоси прямі, трохи підносяться над листям, від чого кущик немов усипаний квітами. Численні квіти великі, поодинокі (рідше парні), діаметром 3-4 см з 5-ма пелюстками. Пелюстки оберненояйцевидні пофарбовані в різні відтінки червоного.

Період цвітіння тривале — з червня по серпень. Після цвітіння утворюються дробові плоди, при визрівання розпадаються на 5 часток-насіння.

Герань криваво-червона: лікувальні властивості і застосування в народній медицині

Поміж рослин , визнаних народною медициною , не можна не відзначити і криваво-червону герань , що володіє високими лікарськими властивостями. Існує просто маса рецептів її приготування, які допомагають впоратися з найрізноманітнішими недугами: починаючи від стенокардії і серцево-судинних захворювань і закінчуючи раком матки у жінок. Про найбільш популярних варіантах застосування рослини і піде мова далі.

• Опис
• Хімічний склад
• Лікувальні властивості
• Застосування
  • При серцево-судинних захворюваннях
  • При стенокардії
  • При депресії, нервових і психічних розладах
  • При захворюванні надниркових залоз
  • При онкологічних захворюваннях
  • При раку передміхурової залози
  • При раку матки

  Опис

  –>Геранню криваво-червоного кольору багаторічна рослина , що відрізняється щільним, довгим кореневищем з характерними вузликами і численними насичено-червоними квітками, через які цей різновид і отримала свою назву.

  Культура характеризується тривалим вегетаційним періодом і за один сезон на ній з’являється тільки одне покоління листочків , поділених на 5-7 частин. Одні садівники кажуть, що листя без проблем переживають зиму, а інші стверджують, що рослина зимує без них. Швидше за все, це залежить від кліматичної зони його зростання.

  Покриті волосками стебла у цього виду герані досягають у висоту 20-50 см і розгалужуються на кінці. Ближче до осені підставу стебел, разом з прикореневим рядом листових пластин, набуває червонуватого відтінку.

  Квітки рослини мають по 5 нектарників, чашолистків і яскраво-червоних пелюсток, причому останні в два рази довше чашолистків. Приквітки мають практично овальну форму і відрізняються буруватим кольором.

  Рослина утворює пятілопастную і пятігнездную зав’язь, з формується «збірним» плодом, що складається з різних односемянних частин. Цвітіння рослини можна спостерігати вже з червня-липня, хоча плодоношення також характерно для середини літа. Герань нерідко характеризується самосівом, а виросли таким чином культури починають цвісти вже на другий рік.

  чи знаєте ви? друга назва герані – пеларгонія , причому обидва слова походять з грецької мови, в першому випадку термін означає «Журавель», А в другому – «лелека». Цілком ймовірно, що причиною таких визначень стали плоди рослини, дійсно нагадують дзьоби згаданих птахів.

  Хімічний склад

  Багатий хімічний склад герані криваво-червоної зумовив її лікувальні властивості в боротьбі з багатьма недугами. Так в будь-якій її частині можна знайти дубильні речовини (грають важливу роль в нормальному функціонуванні людського організму), а в стеблах і листових пластинках також присутні глюкоза, сахароза, фруктоза і аскорбінова кислота .

  Тут же містяться вітамін до, каротин і алкалоїди. При більш уважному хімічному аналізі рослини нескладно помітити присутність крохмалю, органічних солей, антоціанів і навіть ефірних масел, які є основним будівельним матеріалом для квітів і листя герані. У кореневій системі крім згаданого крохмалю також містяться біофлаваноїди.

  Лікувальні властивості

  Практично будь-яка рослина може використовуватися при лікуванні того чи іншого захворювання, проте описана герань ідеально справляється з цілим рядом проблем. Розумітися, у традиційній медицині її використання буде носити більш рекомендаційний характер , але ось народні цілителі куди більш активно користуються нею.

  Кореневище рослини добре підходить для усунення внутрішніх кровотеч, Промивання саден і більших ран, а також для полоскання горла при тонзилітах. У Болгарії народні цілителі рекомендують приймати настої з кореневої системи герані для усунення діареї і носових кровотеч (змочені в настої кореневища тампони на деякий час поміщаються в носові пазухи).

  Крім того, приготованим настоєм можна промивати свищі, лікувати дерматози і навіть запалення підшкірно-жирової клітковини або виражені флегмони.

  Правильно приготований настій з різних частин рослини сприяє розширенню коронарних судин, нормалізації обмінних функцій організму і роботи шлунково-кишкового тракту, усунення сольових відкладень в суглобах. При переломах кісток можна додати засіб в ванночки, а відваром вимити голову при алопеції.

  Є відомості і про користь герані в боротьбі з шизофренією, але наскільки це правда – судити складно, хоча рослина безумовно має седативну дію на людський організм.

  чи знаєте ви? наші предки вважали, що будь-яка герань має захисні функції, тому вони не тільки висаджували її на своїх клумбах , але і використовували в магічних обрядах.Вважалося, що рослини з рожевими квітами здатні залучити в життя любов, а білі можуть підвищити плодючість.

  Застосування

  Якщо є дані про користь криваво-червоною герані, значить логічно, що повинні бути і відповідні рецепти її приготування. Ось зараз про деякі з них ми і розповімо.

  При серцево-судинних захворюваннях

  Для боротьби з недугами серця і судинної системи готують наступний настій з криваво-червоної герані: на 1 ст.л. подрібненого кореня рослини беруть одну чашку окропу і після змішування залишають суміш настоятися протягом 8 годин.

  Після закінчення цього часу потрібно лише профільтрувати склад і добре віджати залишки. Якщо обсяг рідини після проведених маніпуляцій зменшився, до початкового значення його можна довести кип’яченою водою. В кінцевому підсумку розділіть все наявне кількість цілющого напою на три рівних частини – це ваша доза на день (ранок, обід і вечерю).

  Тривалість прийому настою становить 1 місяць, після чого потрібно зробити перерву (досить декількох тижнів) і знову повторити всі проведені маніпуляції.

  При стенокардії

  Якщо вас постійно мучить біль в грудній клітці і здається, що хтось здавлює її лещатами, заважаючи дихати, тоді усунути ці прояви стенокардії допоможе наступний рецепт з герані.

  На 5 великих ложок висушеної трави необхідно взяти 300 мл води (окропу) і після змішування залишити настоюватися протягом 2-3 годин. Готовий склад потрібно процідити і можна починати вживати по одній або дві столові ложки 4 рази на день. Тривалість застосування такого настою не повинна перевищувати двох тижнів.

  При депресії, нервових і психічних розладах

  Кого постійно мучить депресія або часто проявляються інші психічні розлади, підійде інший рецепт з криваво-червоної герані. На 1 чашку крутого окропу доводиться 1 ч.ложка висушених листочків рослини, а після настоювання (досить 15 хвилин) можна розділити отриману кількість ліки на рівні частини і випити протягом дня.

  Цим рецептом можна користуватися хоч кожен день, знову і знову заварюючи новий засіб. Однак курс лікування не повинен перевищувати 1 місяця і про доречність застосування рослини краще заздалегідь проконсультуватися з лікарем.

  Властивості герані допоможуть впоратися і з надмірною нервозністю і безсонням , потрібно лише правильно приготувати цілющий відвар. У цьому випадку на 1 велику (столову) ложку подрібненого кореня герані необхідно підготувати 0,5 л води кімнатної температури, а після змішування помістити все на слабкий вогонь і прокип’ятити протягом 10 хвилин.

  Готовий відвар залишають настоюватися протягом години, а потім випивають по 2 столових ложки протягом дня (за 8-10 прийомів).

  При захворюванні надниркових залоз

  Якщо половину чайної ложки подрібненого листя рослини залити 250 мл окропу і дозволити настоятися протягом 10 хвилин, то після фільтрації суміші, у вас з’явиться відмінне допоміжний засіб для лікування захворювань надниркових залоз. Отримана кількість настою слід розділити на рівні частини і приймати протягом дня.

  У такому вигляді використовувати герань можна з появи перших симптомів недуги і до повного їх зникнення.

  При онкологічних захворюваннях

  На початкових етапах розвитку ракових захворювань полегшити стан хворого допоможе наступний рецепт: 1 ложку порошку з коренів описаного рослини потрібно залити 200 мл окропу і залишити нудитися на водяній бані протягом півгодини. Коли засіб охолоне, його фільтрують і починають приймати щодня по 1 столовій ложці тричі на добу.

  важливо! на останніх стадіях розвитку онкології настої і відвари з герані вже навряд чи допоможуть, тому не варто на них покладатися, ігноруючи традиційні методи терапії.

  При раку передміхурової залози

  Онкологічні захворювання-це завжди дуже серйозно і, зрозуміло, одними народними засобами справі навряд чи допоможеш, проте як допоміжний компонент лікування вони цілком доречні.

  Навіть при раку передміхурової залози своє стан можна полегшити за допомогою наступного настою: на 10 мг порошку з кореня герані має припадати 200 мл окропу. Після змішування, посудину з готовим складом необхідно помістити на водяну баню і залишити там на півгодини.

  Після закінчення зазначеного часу готове засіб остуджують і проціджують, а далі воно повністю готове до вживання. Прийом даного лікарського складу виконується тричі на день по одній столовій ложці за півгодини до прийому їжі.

  При раку матки

  При лікуванні раку матки, деякі жінки приймають настій з цілого збору трав, одним з компонентів якого є наше описується рослина. Разом з однією столовою ложкою герані вам потрібно підготувати таку ж кількість подрібненого кореневища лікарського живокосту , звичайної полину , бадана і бедренца- ломикаменю .

  Після повного подрібнення і ретельного змішування всіх цих складових, залишається залити 1,5 столових ложки суміші 0,5 л окропу і залишити на 6 годин. Як тільки настій буде готовий, його проціджують і використовують для змочування ватних тампонів, які вводяться в піхву на ніч.

  В якості альтернативного варіанту (раптом в будинку не знайдеться якогось з вищенаведених компонентів) можна використовувати інший «збірний» рецепт.

  В цьому випадку вам знадобляться 4 великих (столових) ложки подрібнених коренів герані криваво-червоною, 5 таких же ложок коренів аптечного репешка, по 2 ложки лікарського живокосту, краснокорневого воробейника і коренів лікарської валеріани, а також 3 ложки коренів Сибірського борщівника і 0,5 л горілки.

  До двох столових ложок добре перемішаного збору потрібно додати вказану кількість алкоголю і залишити настоюватися на 14 днів в темному і теплому місці. Коли настоянка буде готова, її слід приймати по одній маленькій ложечці (чайної) 3-4 рази на добу.

  важливо! можливість використання рецептів народної медицини при онкологічних захворюваннях багато в чому залежить від особливостей перебігу та стадії розвитку недуги, тому замість очікуваного полегшення є ймовірність посилення ситуації.

  Протипоказання

  Незважаючи на широкий спектр лікувальних властивостей криваво-червоної герані, вона має і деякі протипоказання до застосування. Перш за все, від її використання варто відмовитися людям, що страждають від хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту і вагітним жінкам .

  Також вкрай небажано використовувати рослину і тим, у кого той чи інший недуга привів до згущення крові, оскільки сама по собі герань теж володіє подібним властивістю. Якщо ж навіть подібного захворювання не спостерігається, супутні медикаментозні засоби потрібно відбирати з особливою ретельністю, щоб випадково не підвищити зв’язують властивості рослини.

  У деяких людей проявляються алергічні реакції, за симптомами дуже схожі зі стандартною застудою: біль в горлі доповняться кашлем і нежиттю. Звичайно, це дуже неприємно, тому варто відразу ж відмовитися від народного лікування і проконсультуватися з лікарем на рахунок подальших дій.

  Все добре в міру, тому рецепти нетрадиційної медицини краще використовувати лише як доповнення до основного лікування, але тільки після відвідин фахівця і здачі всіх аналізів.