Гейхера: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 серпня 2020 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 грудня 2014 🕒 10 хвилин 👀 46294 рази 💬 4 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за гейхерою
• Квітка гейхера – опис
• Особливості вирощування гейхери
• Посадка гейхери
  • Коли садити гейхеру
  • Як садити гейхеру
  • Як доглядати за гейхерою
  • Розмноження гейхери
  • Шкідники та хвороби гейхери
  • Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)
  • Гейхера волосиста (Heuchera villosa)
  • Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)
  • Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)
  • Гейхера американська (Heuchera americana)
  • Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)
  • Гейхера агрусолиста (Heuchera grossulariifolia)
  • Коментарі

  Гейхери – приголомшливі красуні, повз які не можна пройти байдужо. Є серед них види, що вражають кольором і забарвленням листя, а є і різновиди з прекрасними квітками, і кожен зможе знайти серед них рослину за своїм смаком.

  Завдяки невтомній роботі селекціонерів гейхери набули популярності в усьому світі. Цю рослину дуже люблять ландшафтні дизайнери.

  З нашої статті ви зможете дізнатися, які види і сорти герйхери можна виростити в саду. Знайдете ви відповіді і на такі питання:

  • як розмножується гейхера;
  • як підготувати рослину до зимівлі;
  • як захистити гехеру від хвороб і шкідників.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за гейхерою

  • Посадка: навесні, в березні або квітні.
  • Цвітіння: з червня до серпня.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло, притінок.
  • Ґрунт: вологоємний, добре дренований із pH 5,0-6,0.
  • Полив: регулярний, у міру висихання ґрунту – один раз на 2-3 дні, в посушливу погоду – двічі на день.
  • Підживлення: з другого року до і після цвітіння рідкими мінеральними комплексами в половинній дозі.
  • Розмноження: насінням, поділом куща, зеленими живцями.
  • Шкідники: довгоносики, листові нематоди, гусінь метеликів, равлики та слимаки.
  • Хвороби: сіра гниль, плямистості, іржа, борошниста роса.

  Гейхера (лат. Heuchera) – рід кореневищних трав’янистих багаторічників родини Ломикаменеві, культурні види і сорти якого надзвичайно затребувані сьогодні в ландшафтному дизайні. Назву свою гейхера отримала на честь Йоганна Генріха фон Гейхера, німецького ботаніка і лікаря. Родом гейхера зі скелястих районів Північної Америки і становить компактні кущі до півметра заввишки, що привертають погляд своїми розкішним, вишуканим листям. Гейхера – рослина для гурманів, оскільки протягом одного періоду вегетації вона може міняти колір листя, причому не один раз. Жодна інша культура не відрізняється такою палітрою відтінків і стількома варіантами їх поєднань, як гейхера, а особливо її сучасні варієгатні сорти.

  Квітка гейхера – опис

  Щільний кущик гейхери утворений шкірястими зубчастими листками на довгих ніжках. Форма і забарвлення листя приголомшує різноманітністю: майже чорне, яскраво-червоне, темно-бордове, бурштинове, рожеве, фіолетове, жовте, зелене і навіть сріблясте листя в усіляких візерунках і прожилках, крапчасте й рябе. За текстурою листя буває гладке, гофроване і кучеряве. Цвіте гейхера все літо, а то й до самих морозів маленькими рожевими, білими, кремовими або червоними дзвіночками, зібраними у волоті. Плід гейхери – коробочка, в якій визріває насіння розміром з макове зерно (в 1 грамі вміщується приблизно 20 000 насінин). Гейхера в ландшафтному дизайні використовується давно. Дизайнери поділяють сорти гейхери на дві категорії: декоративно-листяні, пращуром яких була гейхера американська, і декоративно-квітучі, такі, як гейхера червона, або криваво-червона.

  Особливості вирощування гейхери

  • у декоративно-листяних сортів гейхери, якщо у вас немає мети зібрати восени насіння, краще видаляти квітконос, як тільки він з’явиться: вони виростають набагато вищими за кущ і мають неохайний вигляд, що шкодить декоративним якостям рослини;
  • квітконоси у декоративно-квітучих сортів видаляють відразу після того, як гейхера відцвіте;
  • з часом нижнє листя на кущі опадає, і гейхера виглядає неохайно. Потрібно викопати рослину до початку цвітіння і пересадити її разом із земляною грудкою у глибшу ямку, щоб приховати лисе стебло;
  • на початку росту молоде листя гейхери яскраве і напівпрозоре, як пелюстки квітів, але, дорослішаючи, воно ущільнюється і темніє;
  • гейхера чудово поєднується з примулами, лілійниками, астильбою, баданом і декоративними злаками.

  Посадка гейхери

  Коли садити гейхеру

  Садять гейхеру в березні або квітні. Гейхера відрізняється гарною тіньовитривалістю, тому найкраще місце для неї – в півтіні інших рослин, де на неї буде падати розсіяне світло. Гарний варіант – східна або західна сторона, куди прямі сонячні промені падають тільки вранці або ввечері. Якщо ж такої можливості немає, і вам доводиться садити її на сонці, то доведеться забезпечити гейхері регулярне і більш рясне поливання. До речі, сорти з яскраво забарвленим листям на відкритій сонячній ділянці стають ще більш яскравими і ефектними. А сорти з червоним листям повинні рости саме на сонці, інакше в затінку їхнє листя залишиться зеленим.

  У виборі ґрунту гейхера невибаглива, вона може рости на будь-якому ґрунті, крім кислого, оптимальний рН – 5-6. Не лякає рослину навіть кам’яниста ділянка, адже в природі, на своїй батьківщині вона встеляє скелясті береги Великих Озер. Але що родючіший і пухкіший ґрунт, то привабливіша і пишніша гейхера. Велике значення має вологоємність і водночас хороший дренаж ґрунту на ділянці. Застою води в коренях гейхера не переносить.

  Як садити гейхеру

  Існує два способи посадки – насінням і саджанцями. Насіння гейхери просто сіють у пухку підготовлену землю і закладають. Але нагадуємо, що насіннєве розмноження – не найкращий спосіб, оскільки він не зберігає видових і сортових ознак материнської рослини, і в кращому випадку у вас виросте простенька гейхера із зеленим листям.

  Розсадний спосіб надійніший. Розсаду вирощують у контейнері-парнику, а потім висаджують у відкритий ґрунт на глибину 3-4 см на відстані 20 см одна від одної. Ґрунт повинен бути пухким, щоб повітря вільно проникало в корені. І гейхера з насіння у відкритому ґрунті, і розсада проростають через місяць-півтора.

  Догляд за гейхерою

  Як доглядати за гейхерою

  Вирощування гейхери – справа нескладна, і догляд за гейхерою вас не втомить. За великим рахунком їй ніякий догляд і не потрібен. У перший рік вегетації, в рік посадки, рослина не потребує підживлення, в наступні роки підживлювати декоративно-квітучі сорти гейхери слід універсальним добривом для квітучих рослин, а декоративно-листяні – комплексними добривами для листяних рослин відповідно. Час підживлення – до і після цвітіння, а дозу потрібно зменшити у два рази порівняно з рекомендованою на упаковці.

  Полив гейхери мусить бути регулярним, у міру висихання ґрунту – раз на два дні, і краще забути полити гейхеру, ніж зробити це двічі – надлишок вологи їй вадить. Але у спекотні посушливі дні доведеться поливати гейхеру двічі на день – рано-вранці і ввечері. Лити воду потрібно під кущ, обережно, щоби бризки не потрапляли на листя, яке від цього можуть вкритися плямами опіків.

  Якщо ви не хочете мати мороки з бур’янами і розпушуванням ґрунту після поливу, замульчуйте навесні посадку гейхери торфом.

  Розмноження гейхери

  Коли рослині виповниться 3-4 роки, її розетка може розвалитися і ви побачите голу середину. Значить, настає час розділити кущ і розсадити його частини, тим самим омолодивши гейхеру. Найкращий час для цього способу розмноження – травень або початок осені. Ділять кущ таким чином, щоб у кожній частині було по 2-3 розетки. Занадто довге коріння потрібно вкоротити, а те, на якому виявлено ознаки гниття – почистити від гнилі і припудрити ранки вугільним порошком. Частини розділеного куща висаджують у ямки розміром 30х30 трохи глибше, ніж було посаджена материнська рослина, на відстані 25 см одна від одної. Після посадки ділянку бажано полити і замульчувати. Вкорінюються частини куща протягом місяця. Цей спосіб розмноження гейхери називається діленням куща.

  Розмножується гейхера й іншим вегетативним способом – живцюванням. Живцювання гейхери здійснюють у червні або липні: від материнського куща відрізають живці якомога ближче до поверхні ґрунту, але без фрагментів кореневища, ділять на шматки по 4-6 см, припудрюють нижні зрізи коренеутворювачем, частково звільняють їх від листя і вкорінюють у суміші торфу й піску в саморобних парниках, розміщених у притінку. Не забувайте провітрювати живці і зволожувати ґрунт у контейнерах. Вкорінення відбувається за 3-4 тижні.

  Шкідники та хвороби гейхери

  Гейхери хворіють дуже рідко, і шкідників вони не бояться, але іноді все ж страждають від борошнистої роси, іржі, сірої гнилі та плямистості. Причина виникнення цих недуг – надлишок добрив або застій води в коренях рослин. Від борошнистої роси, яка вкриває листя білястим нальотом, гейхеру позбавить обробка фунгіцидом. А плямистість та іржу можна перемогти, обприскавши гейхеру двічі на місяць розчином бордоської рідини.

  Зі шкідників небезпечні для гейхери равлики, слимаки, довгоносики, гусінь і листові нематоди, яких можна усунути спеціальними інсектицидами.

  Гейхера після цвітіння

  Цвітіння гейхери починається, як правило, на початку літа і триває два місяці, а іноді й довше. Коли гейхери в саду відцвітуть, особливого догляду вони від вас не вимагатимуть. Зріжте квітконоси із зів’ялими квітами, якщо у вас немає наміру дочекатися дозрівання насіння гейхери.

  Підготовка гейхери до зими

  Гейхера зимує в саду. Ні в якому разі не зрізайте восени зів’яле і пожовкле листя гейхери: саме воно допомагає рослині зберегти взимку коріння в теплі. Гейхера на зиму вимагає укриття, і краще, якщо для цього ви використовуєте дубове листя. Коли настане весна, зніміть укриття й обережно обріжте секатором торішнє листя гейхери якнайближче до поверхні ґрунту.

  Види і сорти гейхери

  Рід гейхери налічує приблизно 70 видів. Багато з них ростуть у природі в лісах і рідколіссях гірських районів Мексики і США. Умовно види гейхери так і діляться – на гірські і лісові. Ми познайомимо вас із найпопулярнішими в садівників видами та сортами, які використовуються в ландшафтному дизайні і для виведення нових сортів.

  Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)

  Належить до гірських видів. У неї зелене листя і яскраво-червоні квітки. Американці називають її червоним дзвіночком. Листя гейхери криваво-червоної, що утворює розетку, набагато щільніше, ніж у інших видів, воно кругле і зубчасте. Деякі сорти цього виду вирізняються гарним білим або кремовим крапом на листках. Квітконоси досягають висоти 50 см. Цей вид холодостійкий, тому дуже популярний у наших садівників. Найвідоміші сорти Моне, Варієгата, Геркулес.

  Гейхера волосиста (Heuchera villosa)

  Відзначається крупним листям з оксамитуватою поверхнею і опушеними квітконосами і живцями, через що і отримала свою назву. Найбільше листя до 20 см у діаметрі бронзового кольору має сорт Бронза Вейв, а Рейчел має не тільки квітки, а й квітконоси ніжно-рожевого кольору.

  Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)

  Теж гірський вид, у неї не тільки ефектне листя, а й високі квітконоси із хмарою дрібних квіток, які ніби ширяють над кущем під час цвітіння. Цей вид більший за інші, і це привабило селекціонерів, які на основі гейхери циліндричної вивели нові сорти. Квітконоси досягають висоти 90 см, на них розпускаються великі квіти білого, рожевого, зеленого і коралового кольору на коротких квітконіжках. Листя серцеподібне, округле, зеленого кольору зі сріблястим візерунком або жилками контрастного кольору. Сорти: Грінфінч із зеленувато-кремовими квітками, Гайперіон – компактний кущик з висотою квітконосу всього 50 см і червоно-рожевими квітами.

  Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)

  На думку багатьох квітникарів це найбільш ефектна з гейхер. Її листок, що формою нагадує кленовий, вкритий сріблястими плямами, а деякі екземпляри, що зустрічаються в природі, відрізняються пурпуровим відтінком листя. Волотисте суцвіття на квітконосі 60 см у висоту складається з дрібних кремово-рожевих квіток з помаранчевими пиляками. З популярних сортів найбільше відомі Пелес Пьорпл з темно-пурпуровим листям, що є найкращою багаторічною рослиною 1999 року, і Брессінгем Бронза із бронзово-коричневим листям.

  Гейхера американська (Heuchera americana)

  Росте на берегах Великих Озер. У США її називають гірська герань. Приваблює своїми листям, що утворює розетку заввишки близько 20 см. З нижнього боку листя коричнево-лілового кольору, за формою серцеподібне, округле, ніжки довгі. Волоті на квітконосах 50-60 см заввишки складаються з жовто-зелених квіток. Грін Спайс – один із найкрасивіших сортів гейхери американської із зеленим листям і контрастними сріблястими плямами на ньому. Протягом вегетації листя змінює відтінки зеленого кольору від більш жовтого до більш темного, плями срібла збільшуються, а навколо жилок з’являється пурпурний відтінок.

  Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)

  До неї належать міжвидові гібриди гейхери американської та криваво-червоної за участю гейхери дрібноквіткової. Квітки цього виду нагадують квітки гейхери криваво-червоної, але вони дещо більші, так само як і листя з квітконосами. Білі, коралові, червоні або рожеві квіти цвітуть більше двох місяців. Колір листя в основному зелений, але з контрастними жилками і з кремовим крапом. Єдиний недолік цих гібридів – те, що від сильного вітру та дощу квітконоси можуть упасти. Сорти: Канкан, Капучіно, Б’юті Колор, Рубі Вейл та інші.

  Гейхера агрусолиста (Heuchera grossulariifolia)

  Ця рослина настільки холодостійка, що навіть після зимівлі в саду на лютому морозі може повністю зберегти своє листя, і саме ця рідкісна якість приваблює в ній як квітникарів, так і селекціонерів.

  Гейхера – посадка і відхід у відкритому ґрунті, секрети вирощування

  Незвичайною окрасою території стане гейхера, посадка і догляд у відкритому ґрунті за якою не вимагає виконання особливих умов, оскільки в природі рослина мешкає в гірських бідних районах. Існує велика кількість сортів, завдяки чому можна створити оригінальні композиції.

  Гейхера – посадка

  Для початку необхідно підібрати відповідне місце для посадки. Врахуйте той факт, що посадка кольорів гейхери у відкритому ґрунті може відбуватися і поруч з іншими багаторічниками, оскільки ця культура не є агресивною. Що стосується ґрунту, то рослина любить легкі та поживні ґрунти, в яких не застоюється вода. Кисла земля є неприйнятною. Перед посадкою рекомендується внести в ґрунт великий річковий пісок або гальку в якості дренажу.

  Гейхера – посадка насінням

  Якщо вибрано цей спосіб вирощування, необхідно враховувати, що в результаті саджанці збережуть мало сортових і видових ознак. Є ряд порад, як проводити вирощування гейхери з насіння:

  1. Приступати до висування посадкового матеріалу на розсаду варто в березні або квітні. Все залежить від кліматичного поясу. Вибираючи насіння, врахуйте, що вони зберігають всхожість максимум півроку.
  2. Використовуйте широку ємність, висота якої буде мінімум 5 см і з хорошими дренажними отворами. Грунт може бути будь-яким, головне, не кислим і пухким. Обдайте його окропом, а потім, остудіть і дайте підсохнути перед проведенням посіву.
  3. Насіння розподіліть по поверхні ґрунту, який повинен бути злегка вологим. Поглиблювати їх не потрібно. Проведіть полив, зливаючи воду на стінки ємності. Зверху накрийте плівкою або склом, для створення умов теплиці.
  4. Поставте ємність з насінням на світле місце. Важливо уникати протягів.
  5. Час від часу знімайте укриття, щоб провітрити насадження. Тривати така процедура повинна не більше півгодини. Ідеальна температура для пророщування становить 20-22 ° С.
  6. Через 2-3 тижні повинні з ‘явитися сходи. Після цього зробіть у плівці кілька отворів або підніміть скло, але повністю укриття не прибирайте.
  7. Після появи трьох справжніх листків, проводять пікіровку. Врахуйте, що між рослинами має бути відстань у 4-6 см. Стежте за тим, щоб ґрунт не пересихав, наприклад, обприскуйте насадження з пульверизатора.
  8. З середини травня можна починати загартовувати розсаду. Виносьте її на відкрите повітря, але спочатку не більше, ніж на 5-10 хв., а потім збільшуйте час.
  9. Щоб добре взялася гейхера, посадка і відхід у відкритому грунті проводиться з початку червня. Висаджуйте розсаду так, щоб між кущами була відстань у 20-25 см.

  Коли садити гейхеру у відкритий ґрунт?

  Як і інші рослини, представлена декоративна культура не перенесе посадки в холодну пору року. Якщо цікавить, коли висаджувати гейхеру у відкритий ґрунт, то відповідь така – навесні, коли повністю виключаються нічні заморозки. Якщо осінь тепла і тривала, тоді можна проводити посадку і в цей час. При цьому важливо враховувати, що обов ‘язковою процедурою восени є мульчування ґрунту і використовувати для цієї мети краще деревну золу або кору. Навесні мульчу доведеться прибрати.

  Гейхера – місце посадки

  Досвідчені садівники рекомендують саджати цю декоративну культуру у відкритому ґрунті в відповідних місцях. Прекрасно вона себе почуває на затінених ділянках, тому розташовувати кущі рекомендується зі східного або західного боку. Підходить і територія під розлогим деревом тощо. В умовах вирощування гейхери зазначено, що вона може рости і на сонячних ділянках, але тут важливий регулярний полив. Вчіть, що декоративні сорти під сонцем стають ще більш привабливими.

  Вирощування гейхери в саду

  Крім проведення основних процедур (поливу та підживлення), є й інші корисні поради, які стосуються гейхери, посадки та догляду у відкритому ґрунті:

  1. Якщо насіння рослини не потрібне, для збереження краси рекомендується видаляти кольори відразу після їх появи. Якщо були посаджені квітучі сорти, то видаляйте кольороноси після в ‘ядання бутонів.
  2. Часто дорослі кущі втрачають своє нижнє листя, і це негативно позначається на декоративності. У такому випадку до кольору рекомендується пересадити їх в інше місце.
  3. Один із секретів вирощування гейхери у відкритому ґрунті полягає в тому, що оскільки коренева система у цієї культури поверхнева, необхідно для її захисту проводити мульчування. Використовуйте для цієї мети солому, тирси або компост.
  4. Щоб у відкритому ґрунті квітка не замерз взимку, рекомендується накрити її лапником або перепрілим листям. Навесні укриття знімайте, коли дійсно потеплішає. Під коріння можна влити трохи теплої води з мінеральними добривами.

  Догляд за гейхерою навесні

  Досвідчені садівники стверджують, що часто рослина гине ранньою весною, а пов ‘язано це з тим, що листя під дією теплого сонця починають швидко випаровувати вологу, а компенсувати з холодної землі нестачу квітки не може. Щоб цьому запобігти, догляд за гейхерою в саду у відкритому ґрунті передбачає створення штучної тіні, наприклад, за допомогою коробки, якою потрібно накрити куст. Якщо навесні сухо, не забувайте про регулярний і рясний полив, щоб ґрунт навколо був завжди помірно вологим.

  Полив гейхери

  Для вирощування рослини у відкритому ґрунті велике значення має регулярний полив. Особливо це важливо навесні і влітку. При дефіциті вологи листя починають сохнути, і куст втрачає свою декоративність. Для правильного зростання гейхери, догляд за нею у відкритому ґрунті передбачає зволоження всього орного шару. Врахуйте, що заливати її також не бажано, оскільки будуть гнити коріння. Проводити зрошення рекомендується вранці або ввечері, коли сонце не палить.

  Квіти гейхера – підживлення

  Вже згадувався той факт, що в природі ця культура росте в бідних грунтах, тому вирощувати їх можна і без підгодівлі, але це не стосується декоративних сортів. До того ж, щоб кущі повною мірою радували око, краще не скупитися на внесення поживних речовин. Включає відхід навесні підживлення гейхери комплексним мінеральним добривом. Робити це необхідно в перший рік після посадки. Врахуйте, що для цієї культури дозування, зазначене на упаковці виробником, скорочують удвічі.

  Квіти гейхера – розмноження

  Для збільшення кількості насаджень можна використовувати кілька способів. Про те, як розмножувати культуру насінням, було розказано раніше, але є й інші варіанти:

  1. Використання черенків. Щоб проводити догляд і розмноження гейхери у відкритому ґрунті цим способом, після закінчення цвітіння візьміть бічні відростки. Зрізають череня разом з фрагментом розетки. Якщо він довгий, розріжте його на короткі фрагменти довжиною в 3-4 см. Обов ‘язково нижній зріз обробте стимулятором коренеутворення. Чореньки висадьте в підготовлені лунки, заповнені пухким торф ‘яним ґрунтом, і накрийте плівкою або банкою, щоб створити парниковий ефект, але при цьому рослині не повинно бути занадто спекотно. Укорінення відбудеться протягом місяця.
  2. Ділення куща. Частіше для розмноження застосовують цей варіант. Доросла гейхера, посадка і догляд у відкритому грунті за якою проводиться за правилами, потребує пересадки. Краще робити це на 3-4 рік. Під час цього розділіть куст на кілька частин, важливо, щоб у кожної було по 2-3 розетки. Стеблі зріжте до нової тканини. Якщо є пошкоджені корені, то їх обов ‘язково видаліть, а зрізи обробте “Кореневином”. Лунку рекомендується заповнити компостом і покласти дренаж – великий пісок або гальку. Укорінення відбудеться через 1,5-2 міс.

  Хвороби гейхери

  До значущих переваг рослини можна віднести її стійкість до різних хвороб і шкідників при вирощуванні у відкритому ґрунті. У рідкісних випадках можливі такі проблеми:

  1. Якщо зникає декоративність, то це вказує на те, що відхід ведеться неправильно.
  2. Коли при вирощуванні гейхери у відкритому ґрунті полив проводиться надмірний, тоді існує ризик загнивання коренів. У такому випадку необхідно викопати куст, видалити всі хворі ділянки і провести укорінення в суміші торфу і піску.
  3. Рідко, але можлива поява на листях помилкової болісної роси або плямистості. Для лікування проводять обробку спеціальними засобами.

  Гейхера

  Багаторічна трав’яниста кореневищна рослина гейхера (Heuchera) є представником сімейства Камнеломкові. На сьогоднішній день його сорти і види дуже популярні в ландшафтному дизайні. Названо цю рослину на честь німецького лікаря і ботаніка Йоганна Генріха фон Гейхера. Батьківщиною культури є скелясті області Північної Америки. Кущик гейхери компактний, у висоту він сягає близько 50 сантиметрів, а цінують її за ефектну листя, що привертає до себе погляди своєю вишуканістю. Відмінною особливістю рослини є те, що протягом одного вегетаційного періоду його листя може декілька разів змінювати своє забарвлення. Ця культура відрізняється неймовірно різноманітною палітрою, а ще безліччю варіантів поєднань колірних відтінків, особливо це відноситься до сучасних вариегатным сортам.

  • 1 Короткий опис вирощування
  • 2 Особливості гейхери
  • 3 Особливості вирощування
  • 4 Посадка гейхери у відкритий грунт
    • 4.1 В який час садити
    • 4.2 Грунт
    • 4.3 Правила посадки
    • 5.1 Підживлення
    • 5.2 Полив
    • 5.3 Розмноження гейхери
    • 5.4 Шкідники і хвороби гейхери
    • 6.1 Зимівля
    • 7.1 Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)
    • 7.2 Гейхера волосиста (Heuchera villosa)
    • 7.3 Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)
    • 7.4 Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)
    • 7.5 Гейхера американська (Heuchera americana)
    • 7.6 Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)
    • 7.7 Гейхера крыжовниковолистная (Heuchera grossulariifolia)

    Короткий опис вирощування

    1. Посадка. У весняний час, а точніше, в березні–квітні.
    2. Цвітіння. Спостерігається в червні–серпні.
    3. Освітленість. Добре росте в затіненні або при яскравому, але розсіяним світлом.
    4. Грунт. Він повинен бути влагоемким, добре пропускає повітря і воду з рН 5,0–6,0.
    5. Полив. Поливають квітка систематично у міру просихання грунту 1 раз в дві–три доби. Під час тривалого жаркого посушливого періоду поливати квітку потрібно двічі на добу.
    6. Добриво. Підгодовувати гейхеру починають з другого року зростання, роблять це до того, як вона зацвіте і після цвітіння. Для цього використовують рідкі комплексні мінеральні добрива в половинній дозі, від рекомендованої виробником.
    7. Розмноження. Зеленими живцями, поділом куща і насіннєвим способом.
    8. Шкідливі комахи. Довгоносики, листові нематоди, гусениці метеликів, равлики і слимаки.
    9. Захворювання. Сіра гниль, плямистості, іржа, борошниста роса.

    Особливості гейхери

    Гейхера являє собою щільний компактний кущ, до складу якого входять шкірясті довгочерешкові листові пластини, що мають зубчасту крайку. Забарвлення і форма листя дуже різноманітні. Вони можуть бути практично чорними, темно-бордовими, рожевими, жовтими, насичено-червоними, бурштиновими, фіолетовими, зеленими і навіть сріблястими, на їхній поверхні є різноманітні прожилки, малюнки, цятки цяточки. Текстура листових пластин буває гофрованої, гладкою і кучерявою. Кущі прикрашають квітки протягом всього літнього періоду, а в деяких випадках і до перших морозів. Метелковидные суцвіття складаються з дрібних дзвіночків білого, червоного, рожевого або кремового кольору. Плід представляє собою коробочку, в якій знаходяться численні насіння завбільшки з макове зернятко (у 1 г міститься приблизно 20 тисяч насінин).

    У ландшафтному дизайні такий квітка використовують з давніх пір. Всі сорти дизайнери поділяють на 2 категорії: декоративно-квітучі (наприклад, гейхера криваво-червона або червона) і декоративно-листяні (вони відбулися від гейхери американської).

    Особливості вирощування

    Виростити гейхеру на своїй ділянці зовсім нескладно, однак у неї є декілька особливостей, які необхідно знати садівникові, вирішив її культивтровать:

    1. Якщо ви вирощуєте декоративно-листяні сорти гейхери, то обривайте біля кущів з’являються квітконоси, вони підносяться над рослинами і виглядають вкрай неохайно. Квітконоси залишають лише тільки в тому випадку, якщо в осінній час збираються провести збір насіння.
    2. У декоративно-квітучих сортів зрізання квітконосів проводять відразу після закінчення цвітіння.
    3. Нижня листя з часом облітає, що негативно відбивається на декоративності рослини. До того, як кущ зацвіте, його витягують з ґрунту і висаджують в нову більш глибоку лунку разом з грудкою землі, завдяки цьому вдасться приховати облисілий стовбур.
    4. Молода листя на початку росту пофарбована в насичені кольори і напівпрозора (схожа з квітковими пелюстками), проте з часом вона стає більш темною і щільною.
    5. Культуру можна поєднувати з лилейниками, баданом, примулами, астильбою і декоративними злаками.

    Посадка гейхери у відкритий грунт

    В який час садити

    Висадку гейхери у відкритий грунт проводять у березні–квітні. Ця рослина відноситься до тіньолюбних, у зв’язку з цим для нього рекомендується вибрати ділянку, який буде притеняться іншими культурами. На квітку повинен потрапляти розсіяне сонячне світло. Найкраще для нього вибрати ділянку, що знаходиться в західній чи східній частині саду, на нього прямі промені сонця повинні потрапляти лише в ранковий або вечірній час. Якщо ж для гейхери був обраний сонячний ділянку, то її доведеться систематично і дуже рясно поливати. Було помічено, що якщо на добре освітленому відкритому ділянці вирощувати сорти з яскравою листям, то її колір стає більш насиченим і ефектним. Слід врахувати, що сорти з червоним листям рекомендується вирощувати тільки на сонячних ділянках, в іншому випадку у затіненні їх забарвлення буде зеленим.

    Грунт

    Культура не відрізняється особливою вимогливістю до ґрунту, вона здатна рости на будь-якій землі крім кислої, краще всього якщо рН дорівнює 5-6. Вона зможе рости і на кам’янистому ґрунті, тому що в природних умовах її можна зустріти на скелястих берегах Великих озер. Однак при виборі ділянки треба пам’ятати про те, що чим рыхлее і поживнішою буде грунт, тим ефектніше і густіше буде кущ. Особливу увагу слід приділити вологоємності ґрунту, при цьому він повинен добре пропускати воду і повітря. На застій рідини в кореневій системі рослина реагує негативно.

    Правила посадки

    Гейхеру можна виростити з насіння, а можна придбати готовий саджанець. Висів насіння проводять у підготовлену пухкий грунт, їх обов’язково закладають. Однак якщо ви зібралися виростити культуру з насіння, то врахуйте, що сіянці не можуть зберегти сортових ознак батьківської рослини, і все, що у вас може вирости ― це простенький кущик з зеленим листям.

    Якщо ж ви все-таки вирішили виростити квітку з насіння, то краще це робити через розсаду. Вирощують сіянці в шухлядці-парнику, після чого їх садять у відкритий ґрунт, дотримуючись дистанцію між кущами не менше 20 сантиметрів, а заглиблювати в землю їх потрібно всього на 30-40 мм. На клумбі грунт повинен бути рихлим, в цьому випадку повітря зможе вільно проникати до кореневої системи. Після посіву перші сходи повинні здатися приблизно через 4-6 тижнів, при цьому не важливо були посіяні насіння у відкритий грунт або в контейнер.

    Догляд за гейхерой

    Виростити гейхеру на своїй ділянці дуже просто, тому що вона потребує мінімального догляду.

    Підгодівля

    Після посадки в перший рік росту кущ підгодовувати не потрібно. Потім підживлення проводять щороку під час вегетаційного періоду. Якщо ви вирощуєте декоративно-листяні сорту, тоді для підживлення використовуйте комплексні мінеральні добрива для листяних рослин, а при вирощуванні декоративно-квітучих сортів ― універсальні добрива для квітучих рослин. Добрива вносять в ґрунт двічі за сезон, а саме, до цвітіння і після нього, при цьому використовують половинну дозу від рекомендованої виробником.

    Полив

    Поливати квіти слід регулярно 1 раз на дві доби відразу після просихання верхнього шару грунту. Гейхера належить до тих рослин, які переносять посуху набагато краще, ніж застій рідини в кореневій системі. Але під час тривалого спекотного і посушливого періоду полив проводять двічі на добу (вранці і ввечері). Поливають кущі дуже акуратно, лити воду слід під корінь, уникаючи потрапляння крапель на поверхню листя, так як з-за цього на ній можуть утворитися опіки.

    Щоб уникнути частих прополок і регулярних розпушувань, у весняний час після поливу поверхню грунту засипають шаром мульчі (торфом).

    Розмноження гейхери

    Після того як вік кущика досягне трьох або чотирьох років, може здатися оголена серединка, так як розетка куща в більшості випадків розвалюється. Якщо це сталося, то значить квітка слід омолодити, для цього його викопують, поділяють на кілька частин, при цьому кожну деленку висаджують на нове місце. Поділ куща проводять в травні або в перші осінні тижні. При цьому слід врахувати, що в кожній діленці має бути по дві або три розетки. Якщо у деленко коріння надмірно довгі, тоді їх вкорочують, а якщо на них є гниль, то всі уражені частини вирізають, а місця зрізів присипають товченим деревним вугіллям.

    Деленко висаджують в лунки величиною 30х30 сантиметрів трохи глибше, ніж росло батьківська рослина. Дистанція між ними повинна бути не менше 25 сантиметрів. Коли деленко будуть посаджені, їх поливають і засипають шаром мульчі. Укорінення триває приблизно 30 днів.

    Культуру також можна розмножити і живцюванням. Заготівлю живців проводять у червні–липні. Зріжте втечі з батьківського куща, при цьому зріз робіть максимально близько до поверхні грунту, але кореневище чіпати не можна. Розріжте їх на живці, довжина яких повинна бути від 40 до 60 мм, їх нижні зрізи умочують в засіб, що стимулює ріст коренів. Видаліть з них частину листя і висадіть на укорінення в субстрат, що складається з піску і торфу, в невеликій парничок, який повинен знаходитися в затіненому місці. Живці потребують регулярних проветриваниях, а ще їх потрібно своєчасно поливати. Через 20-30 днів живці укорінятимуться.

    Шкідники і хвороби гейхери

    Культура відрізняється високою стійкістю до шкідливих комах, так і до різних захворювань. Проте все ж вона рідко уражується іржею, плямистістю, борошнистою росою або сірою гниллю. Як правило, це відбувається із-за того, що в кореневій системі регулярно рідина застоюється або з-за надмірно великої кількості добрив у ґрунті.

    Якщо на листі з’явився наліт білого забарвлення, то значить рослина уражене борошнистою росою. Щоб його вилікувати, знадобиться обробка фунгіцидним препаратом. Якщо ж квітка хворий іржею або плямистістю, тоді його потрібно кожні два тижні обприскувати розчином бордоської суміші.

    З шкідливих комах рослині можуть нашкодити слимаків, гусінь, равлики, довгоносики або листові нематоди. Щоб їх знищити, кущ обробляють спеціальним інсектицидним препаратом.

    Гейхера після цвітіння

    Найчастіше гейхера зацвітає в перші літні тижні, а тривалість цвітіння становить приблизно 8 тижнів (у деяких випадках довше). Відцвілі кущики не потребують якогось особливого догляду. Просто видаліть квітконоси, але тільки в тому випадку, якщо ви не збираєтеся збирати насіння.

    Зимівля

    Зимує культура досить добре у відкритому грунті. В осінній час зрізати з куща пожовклі і засохлі листові пластини не можна, так як вони захищають кореневу систему в зимовий час від вимерзання. Рослина на зиму потрібно вкривати, при цьому в якості укриття рекомендується використовувати облетевшую листя дуба. З настанням весни укриття видаляють, а стару листя з куща акуратно зрізують секатором як можна ближче до поверхні ділянки.

    Види і сорти гейхери з фото і назвами

    Рід гейхера об’єднує приблизно 70 різних видів. Більшість з них в природних умовах можна зустріти в рідколіссях і лісах гірських областей США і Мексики. Всі види такої рослини умовно поділяють на лісові і гірські. Нижче будуть докладно описані ті види і сорти гейхери, які найбільш популярні у садівників і ландшафтних дизайнерів, а ще ті, які найчастіше використовуються селекціонерами для отримання нових сортів.

    Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)

    Ця рослина має відношення до гірських видів. Його листя пофарбована в зелений колір, а квіти ― в насичено-червоний. В Америці цей вид ще називають «червоним дзвіночком». Розетка складається з круглих листових пластин зубчастих по краю, на відміну від інших видів вони дуже щільні. У частині сортів цього виду на поверхні листя є крап кремового або білого забарвлення, за рахунок чого вона виглядає більш ефектно. Висота квітконосів може досягати півметра. Ця рослина користується великою популярністю у садівників середніх широт, тому що воно відрізняється високою зимоустойчивостью. Найбільш популярними сортами є: Моне, Варієгата, Геркулес.

    Гейхера волосиста (Heuchera villosa)

    На відміну від інших видів у цієї рослини поверхню листових пластин бархатиста, на черешках і квітконосах так само є опушення, саме це вплинуло на вибір назви виду. Сорт Бронз Вейв відрізняється від інших найбільшими листовими пластинами, пофарбованими в бронзовий колір, в діаметрі вони досягають близько 20 сантиметрів. А у сорту Рейчел і квітконоси, і квітки забарвлені в блідо-рожевий колір.

    Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)

    Цей вид так само відноситься до гірських. Він володіє дуже красивим листям, а під час цвітіння у нього виростають довгі квітконоси, на яких розкривається величезна кількість маленьких квіточок, з боку може здатися, що вони немов парять в повітрі над рослиною. Даний вид відрізняється від інших тим, що він найбільш великий. Гейхера циліндрична була використана селекціонерами для виведення нових сортів. Висота квітконосів близько 0,9 метрів, на них формуються великі квітки на коротеньких квітконіжках, вони можуть володіти рожевим, кораловим, білим або зеленим забарвленням. Округло-серцеподібні, зелені листові пластини на поверхні мають малюнок сріблястого кольору або прожилки контрастного забарвлення. Кращі сорти:

    • Гринфинч ― забарвлення квіток кремово-зелений;
    • Хайперион ― під час цвітіння у компактного куща виростають квітконоси довжиною близько півметра, на яких розкриваються квітки рожево-червоного забарвлення.

    Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)

    Більшість садівників впевнене в тому, що даний вид є найбільш декоративним з усіх. Форма листової пластини схожа з листям клена, на її поверхні знаходиться безліч сріблястих цяток. Іноді в природних умовах зустрічаються представники виду з пурпурним листям. Довжина квітконосу близько 0,6 метрів, на ньому формується суцвіття волотисте форми, до складу якого входять маленькі рожево-кремові квіточки з пильовиками оранжевого кольору. Кращі сорти:

    • Пелес Перпл ― забарвлення листя темно-пурпуровий, сорт був визнаний кращим багаторічним рослиною 1999 р;
    • Брессингем Бронз ― листя пофарбована в коричнево-бронзовий колір.

    Гейхера американська (Heuchera americana)

    Родом вид з берегів Великих Озер. В Америці його ще іменують «гірська герань». Кущ має ефектну листя, яка зібрана в розетку, у висоту досягає до 20 сантиметрів. Округло-серцевидні довгочерешкові листові пластини з нижньої сторони пофарбовані в лілово-коричневий колір. Довжина квітконосів від 0,5 до 0,6 метрів, на них формуються метелковидные суцвіття, до складу яких входять квітки зеленувато-жовтого забарвлення. Сорт Грін Спайс входить в число найбільш красивих сортів цього виду, зелене листя у нього прикрашена яскравими цятками сріблястого кольору. Протягом вегетаційного періоду листя змінює своє зелене забарвлення на темніший або жовтуватий відтінок, сріблясті цятки з часом стають більше, а близько прожилок з’являється пурпурний відтінок.

    Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)

    В даний вид включені всі міжвидові гібриди гейхери криваво-червоної, мілкоквіткової і американської. Квітки такого рослини схожі з квітками гейхери криваво-червоної, проте вони володіють більшою величиною, як і квітконоси з листям. Цвітіння триває довше 8 тижнів. Забарвлення квіток буває кораловим, рожевим, білим або червоним. Як правило, листя зелена, але на її поверхні є кремовий крап і прожилки контрастного забарвлення. У таких гібридів є лише один недолік ― з-за дощу і сильних поривів вітру може впасти квітконіс. Кращі сорти: Канкан, Капучіно, Б’юті Колор, Рубі Вейл та ін.

    Гейхера крыжовниковолистная (Heuchera grossulariifolia)

    Даний вид відрізняється дуже високою стійкістю до морозів. Навіть у дуже морозну зиму він повністю зберігає всі свої листові пластини. Це якість і цінують як селекціонери, так і садівники.