ПРОГНОЗ ОСНОВНИХ ХВОРОБ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА МЕТОДИ ЇХ КОНТРОЛЮ НАВЕСНІ 2021

Осінньо-зимовий період цього сезону був багатий на опади, що, на відміну від минулого 2020 року, дає нам підстави розраховувати на високі показники врожайності озимих та ярих культур. Зернові культури вже починають відновлювати вегетацію, а аграрії активно підживлюють посіви азотними добривами. Але, крім питання живлення, в цей період варто звертати увагу на проблематику, яка вже наявна в полі, а саме – розвиток хвороб.

СЕПТОРІОЗ

Ще ледь зійшов сніг, а на посівах пшениці вже був помітний потужний інфекційний запас септоріозу (Septoria tritici), як наслідок первинного ураження ще з осені.

Збудники септоріозу пшениці розвиваються в широкому діапазоні температури — 4−35 ºС. Тож, за наявності інфекції, прохолодна погода не є перешкодою для ураження рослин. Збудник активно розповсюджується пікнідами на сусідні рослини під час опадів, а саме : падіння крапель на уражені частинки листа. Період від зараження до появи перших симптомів септоріозу може тривати до 4 тижнів. Тому часто перші ознаки зараження посівів можуть бути непоміченими, а даремно, адже значне ушкодження септоріозом на ранніх етапах розвитку рослини може призвести до втрати 30% врожаю.

Із практики добре відомо, що, якщо пропустити септоріоз на ранніх фазах розвитку озимої пшениці, то вже у фазу прапорцевого листа зупинити його вже буде дуже складно. Саме тому важливо спрацювати у фазу кінець кущення-початок виходу в трубку потужним фунгіцидом ЮТАКА із нормою 1,0 – 1,2л/га, який надійно працює проти септоріозу, в тому числі і за прохолодних погодних умов.

БОРОШНИСТА РОСА

Затяжна осінь та рясні опади сприяли розвитку рослин пшениці, більшість посівів зайшли в весну розкущеними та з потужним листовим апаратом. Варто відзначити також, що багато аграріїв остерігаючись сухої осені часто завищували норму висіву зернових. Тож, всі ці фактори, нажаль сьогодні, якнайкраще сприяють розвитку борошнистої роси. Також дуже інтенсивно борошниста роса розвивається в посівах з високим фоном азотного живлення.

Формування конідій відбувається за температури 5-25 ºС. За температури 18-22 ºС відбувається масове проростання конідій. Конідії борошнистої роси легко відділяються одна від одної та розносяться всім полем, ба більше, сусідніми полями також. Втрати врожаю в разі епіфітотій можуть сягати до 25%.

Особливо вразливими стають рослини, коли активно наростає вегетативна маса (період виходу в трубку), а в стеблостої складається позитивний мікроклімат для розвитку борошнистої роси.

Цього року в більшості регіонів України прогнозується сильний розвиток борошнистої роси, тож для контролю цього патогену «Самміт-Агро Юкрейн» рекомендує застосувати фунгіцид ЮТАКА.

Фунгіцид ЮТАКА має в своєму складі 3 діючі речовини, які діють на борошнисту росу і мають різний механізм дії, а нова унікальна діюча речовина – цифлуфенамід – впливає на борошнисту росу на всіх стадіях її розвитку. Препарат має системну, трансламінарну дію та переміщується в газовій фазі, довгий час захищаючи рослини, підвищує ефективність контролю інших хвороб. Рекомендована норма застосування ЮТАКА для контролю борошнистої роси складає 1,0 -1,2 л/га.

ЮТАКА має профілактичну та лікувальну дію, починає працювати при температурі повітря +5…+7 ℃ та захищає зернові від септоріозу листя, септоріозу колосу, фузаріозу колосу, бурої та жовто іржі, бурої плямистості листя, ринхоспоріозу, сітчастої плямистості ячменю.

ПРИКОРЕНЕВІ ГНИЛІ

Комплекс прикореневих гнилей поділяється на: офіобільозну, церкоспорельозну, фузаріозну та гельмінтоспоріозну прикореневі гнилі. Недобір врожаю в разі епіфітотії прикореневої гнилі може сягати до 40% та викликати пустоколосість, вилягання, білостеблість та пригнічення розвитку рослин. Особливістю цього комплексу хвороб є те, що, незалежно від умов року, а саме посушливих, вологих чи холодних умов в осінньо-зимовий період, обов’язково прогресує декілька видів збудників, для яких ці умови оптимальні.

Наприклад, цього року ми бачимо, що склалися найбільш сприятливі умови для ураження фузаріозною та церкоспорельозною прикореневими гнилями, оскільки саме для цих видів є найсприятливішими холодна (1-15 ºС) та волога погода (40-80%).

Ці види є особливо небезпечними, оскільки фузаріозна прикоренева гниль знижує натуру зерна, масу 1000 зерен, зумовлюють пустоколосість, вилягання. Погіршуються якісні показники зерна.

Церкоспорельозна прикоренева гниль викликає вилягання рослин, що збільшує втрати при збиранні.

Найбільш ефективним рішенням по роботі з прикореневими гнилями є фунгіцид ТОПСІН-М із системною діючою речовиною – тіофанат метил, яка відмінно працює проти збудників прикореневих гнилей, зокрема церкоспорельозної та фузаріозної. Препарат працює від 5 ºС, що особливо важливо для ранньовесняних обробок. З метою контролю прикореневих гнилей та комплексу хвороб може бути використаний фунгіцид ЮТАКА, адже до його складу також входить д.р. тіофанат-метил.

СНІГОВА ПЛІСНЯВА

На багатьох полях цієї весни ми спостерігаємо значний розвиток снігової плісняви, особливо де довго затримувався сніговий покрив та, в тих господарствах які невдало, в невідповідності до погодних умов, підібрали фунгіцидний протруйник.

В зимовий період розвитку хвороби сприяє тривале залягання снігового покриву, під яким спостерігаєтся значний перепад температур: температура грунту вища ніж снігового покриву. Цей патоген має більшу агресивність за низьких плюсових температур, тому активно розвивається саме в роки з холодною весною.

Цього року ми можемо очікувати на епіфітотійний розвитком хвороби, а втрати врожаю на окремих полях можуть сягати 15-40%. Якщо ігнорувати проблему то в подальшому на залишках загиблих рослин відбувається конодіальне спороношення. Аскоспори та конідії розповсюджується вітром та дощем на сусідні рослини, що в подальшому викликає відставання в розвитку, а рослини формують колос з неповноцінним зерном.

Проти збудників снігової плісняви також є високоефективними фунгіциди ЮТАКА та ТОПСІН-М.

Отже, враховуючи цьогорічні погодні умови та стан рослин, “Самміт-Агро Юкрейн” рекомендує для ранньовесняного захисту пшениці озимої, в залежності від проблематики, такий алгоритм підбору продуктів:

• Для потужних посівів, та пшениць іноземної селекції: ЮТАКА 1,0-1,2 л/га проти комплексу хвороб, а саме зараження борошнистою росою, септоріозом, іржею, прикореневими гнилями, сніговою пліснявою, фузаріозом.
• Для слабкорозвинених посівів та для ранніх обробок: ТОПСІН-М 1,2-1,4 л/га проти прикореневих гнилей, снігової плісняви, профілактики септоріозу та збудників борошнистої роси.

Автор: Андрій Мельничук, Технічний експерт Центрального регіону

Види хвороб пшениці

Пшениця практично щороку очолює рейтинг найбільш рентабельних культур аграрного сектору України. У значній мірі цьому сприяють помірний клімат та родючі ґрунти. Однак не менш важливим фактором, що впливає на врожай, є своєчасна боротьба з хворобами. У цьому плані пшениця не відрізняється особливою витривалістю, тому вимагає ретельного догляду.

Основні хвороби пшениці

Згідно з дослідженнями міжнародної організації CIMMIT, захворювання пшениці діляться на такі групи (в дужках кількість видів):

• Грибні (25);
• Фізіолого-генетичні (4);
• Нематодні (3);
• Бактеріальні (3);
• Вірусні (1).

Найчастіше при вирощуванні цієї культури доводиться мати справу з різними видами сажки та іржі. Також після початку вегетації пшениця страждає від септоріозу, плямистості та кореневої гнилі. Для своєчасного визначення захворювання необхідно регулярно проводити фітопатологічний контроль на полях.

У захворювань пшениці симптоми практично завжди пов’язані із зовнішніми ознаками. Це можуть бути зміна кольору листя, млявість, поява нальоту на поверхні, деформування та інші відхилення. Іноді уражене зерно можна визначити по запаху, наприклад, у випадку зі твердою сажкою.

Сажкові хвороби пшениці

Ця категорія захворювань відноситься до грибних та поширюється як на яру, так і озиму пшеницю. Найчастіше вражаються листя, колоски та стебла, рідше саме зерно. Всього розрізняють п’ять видів сажки, на українських полях переважають такі:

Тверда сажка пшениці

Перші ознаки хвороби проявляються на стадії молочної стиглості. Визначити заражений колосок можна по сплюсненій формі та насиченому зеленому кольору. При пошкодженні зернівки виділяється сіра рідина з характерним запахом. По досягненню повної стиглості ці симптоми пропадають, а замість зерна в колосі формуються чорні мішечки.

Після обмолоту вміст мішечків потрапляє на поверхню здорового врожаю. Разом з ним він йде до ґрунту при посадці. Там гриб активізується (особливо у вологих умовах) та вражає нову рослину. Також теліоспори можуть міститися на сіялках, тарі та іншому інвентарі.

Шкідливість твердої сажки полягає не тільки у пошкодженні зернівок, що негативно позначається на масі та якості врожаю. Ця хвороба небезпечна ще й тим, що знижує стійкість рослини до низьких температур. Інфікована пшениця може не пережити зиму.

Пилова сажка пшениці

Зараження рослини відбувається ще до виходу колоса з верхніх листків. Всі його елементи, за винятком стрижня, трансформуються в темну масу із теліоспор. У такому стані колос має обгорілий вид. З початком цвітіння гриб поширюється полем за допомогою вологи.

Шкідливість хвороби полягає у зниженні маси пшениці на 30-40%, і це у кращому випадку. Найчастіше уражені зернівки залишаються повністю порожніми. Також можливі приховані втрати, коли рослина дає врожай, але його якість сильно падає.

Карликова сажка пшениці

Визначити зараження карликовою сажкою можна на етапі кущіння. Головною ознакою є підвищена кущистість (від 4 до 50 штук) та сповільнене зростання. У колосках при цьому формуються 6-7 сажкових мішечків.

Поширюється хвороба тим же чином, що й твердий різновид, відбувається це перед початком виходу в трубку. На полях із слабокислим, нейтральним або слаболужним ґрунтом зараження відбувається швидше. Також виявлений зв’язок з обробкою – при дрібній обробці рослини інфікуються сильніше.

Пшенична іржа

Причиною виникнення таких хвороб також є гриби. При цьому вони можуть переходити на злакові з інших рослин. Потрапляючи на пшеницю, гриб висмоктує з неї корисні речовини за допомогою гаусторій. Іржа на стеблі може призвести до погіршення циркуляції вологи, і в підсумку – до зниження якості зерна.

В Україні поширені два види пшеничної іржі: бура та жовта. Розглянемо їх більш детально.

Бура іржа зерна

Це захворювання вражає переважно листя культури. На першому етапі верхня частина листа всіяна дрібними бурими подушечками. Потім ними покривається вся пластина, що призводить до повного висихання. Найбільшу небезпеку бура іржа представляє під час молочної стиглості зерна.

Шкідливість захворювання полягає у зниженні кількості поверхонь, що відповідають за фотосинтез. Також іржа призводить до порушення руху та випаровування води.

Жовта іржа пшениці

Хвороба вражає листя, стебла, лусочки колосків та в деяких випадках саме зерно. Головний симптом жовтої іржі – утворення яскраво-жовтих пунктирних ліній на поверхнях рослини. Коли вони об’єднуються, то утворюють плями з тонкими чорними смугами.

Перші ознаки захворювання проявляються навесні, спочатку на нижніх листках, потім на верхніх. На етапах цвітіння та молочної стиглості гриб діє більш активно, що призводить до масового всихання та опадання листя. Якщо іржа вразила зерно, то швидше за все воно не встигне налитися, і в результаті не добере значну частину маси.

Захист пшениці від хвороб

Пшениця по праву вважається однією з найбільш вимогливих культур у сільському господарстві. На кожному етапі дозрівання, від сходів до повної стиглості, рослина потребує постійного контролю та захисту.

До ефективних заходів боротьби зі зерновими хворобами відносяться:

• Виведення та впровадження стійких сортів пшениці;
• Грамотний розподіл сівозміни (перед пшеницею не повинна йти інша зернова культура);
• Ретельна підготовка насіння до сівби (термічна та хімічна обробка);
• Своєчасне усунення бур’янів;
• Обробка посівів інсектицидами та фунгіцидами.

Отримати більше інформації про догляд за зерновими культурами можна зі статті «Сучасні технології обробітку зернових культур»

Після збору врожаю робота щодо захисту зерна не припиняється, так як хвороби можуть вразити пшеницю під час зберігання. Цьому в першу чергу сприяють шкідники, зокрема довгоносики, хрущаки, моль та кліщі. Їх висока активність призводить до забруднення запасів, що в свою чергу викликає самозігрівання та плісень. В таких умовах може виникнути джерело грибкової інфекції. Для запобігання таких наслідків застосовують небулізацію – розпорошення інсектициду під час завантаження пшениці до сховища.

Дізнатися більше про цей метод обробітку можна у розділі нашого сайту «Небулізація»

Висновки

Рослинні хвороби вражають пшеницю на всіх етапах росту. Найпоширенішими є грибкові інфекції, такі як сажка та іржа. Для боротьби з ними застосовують комплекс профілактичних заходів (підготовка насіння, сівозміна, видалення бур’янів), а також обробку інсектицидами та фунгіцидами. Запобігти розвитку хвороб у зерносховищі допоможе небулізація.