Європейські виробники програють конкуренцію українській продукції птахівництва

Останніми роками на ринку добових курчат не відбулося чогось суттєвого. В 2022 році навіть фіксувалося зниження імпорту. В 2023 році імпорт зріс на 15%, але все одно залишається нижчим, ніж у 2021 році.

На цьому наголосив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, коментуючи Аgrotimes нещодавню заяву міністра сільського господарства Польщі Чеслава Сєкерського.

Нагадаємо, поляк зазначив: «У контексті ситуації на ринку м’яса птиці викликає подив великий експорт одноденних курчат із країн ЄС до України. Нам потрібен глибокий аналіз на основі детальних даних».

Україна ‒ один із найбільших імпортерів добових курчат з Євросоюзу, підкреслив Сергій Карпенко.

«Це ‒ окремий бізнес, який зазнає втрат через будь-які обмеження чи спроби регулювання експорту з боку ЄС. Тобто вони завдадуть більшої шкоди своїм же підприємцям», ‒ вважає він.

Хоча, на думку Сергія Карпенка, до цього не дійде, а сама заява пролунала на фоні обговорення питання обмеження імпорту з України м’яса птиці.

«Питання обсягів експорту продукції птахівництва до ЄС викликало невдоволення у європейських виробників, представників влади ще від початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, і це при тому, що обсяги квот були значно меншими, ніж експорт навіть останніх двох років», ‒ зауважив він.

Постійно лунали закиди в недотриманні Україною вимог виробництва, в неефективності державного ветеринарно-санітарного контролю, вдавалися до нетарифних методів стримання експорту через посилення ветеринарного контролю на кордонах і запровадження додаткових лабораторних досліджень української продукції, інформаційних кампаній у ЗМІ із закликами не купувати продукцію птахівництва з нашої країни, нагадав очільник Союзу птахівників України.

«Але все набагато прозаїчніше: європейські виробники програють конкуренцію українській продукції птахівництва та всіма методами захищають внутрішній ринок, маючи додатковий аргумент для вимагання дотацій і додаткових пільг для ведення бізнесу. На тлі цього і лунають такі заяви», ‒ переконаний Сергій Карпенко.

Імпорт племінних ресурсів в Україну значно скоротився

За даними Асоціації “Союз птахівників України”, з початку року імпорт добових курчат в Україну скоротився на 34% і склав 33,2 млн голів. При цьому імпорт добових курчат м’ясних кросів зменшився на 34,5% і склав 27,8 млн голів, а імпорт добових курчат яєчних кросів – на 28,2% до 2,4 млн голів. При цьому з початку року в Україну не імпортувався добовий молодняк гусей і цесарок, а індиків скоротися на 50% і качок – на 78%. Найбільше живої птиці імпортується з Польщі, Угорщини, Німеччини та Чехії. Військові дії призвели до порушення технологічних циклів вирощування і утримання птиці, що відповідно негативно вплинуло на обсяги поставок молодняку та комплектування виробничих потужностей.

Станом на 1 липня 2017 року в Україні зменшилась чисельність великої рогатої худоби — на 0,9% — до 4,3 млн голів.

Про це повідомляє Держстатистики.

Найпомітніше скорочення відбулось у Чернігівській області — на 7,8%. У Житомирській області кількість ВРХ зросла на 17,3%.

Разом з тим, на 1% зросла чисельність овець та кіз ― до 1,7 млн голів. Найбільше зростання кількості відбулось на Київщині ― на 13%. Разом з тим, на Херсонщині поголів’я овець та кіз скоротилось на 6,2%.

На минулому тижні У Київській та Миколаївській областях зафіксовано два випадки африканської чуми свиней (АЧС).

Про це інформують Головні управління Держпродспоживслужби в областях спалахів вірусу.

На даному етапі вживаються заходи щодо ліквідації спалаху АЧС відповідно до вимог інструкції з профілактики та боротьби з цим захворюванням.

Нагадаємо, що за весь 2020 рік (до 12 грудня) в Україні було зареєстровано 26 спалахів африканської чуми свиней. У 2019 році цей показник складав 53. Таким чином, за рік кількість випадків АЧС скоротилась удвічі.

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться.

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях.

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати:

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи.

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

У серпні Україна завезла 2,75 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203). Це на чверть менше порівняно з обсягами імпорту свинини у серпні минулого року, однак на 11% більше ніж усередині літа. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Пожвавлення імпортної активності аналітики частково пов’язують з підвищенням рівня закупівельних цін на свинину в останній місяць літа.

«І в Україні, і в країнах ЄС ціни на свинину протягом серпня мали висхідну динаміку. Проте у країнах Євросоюзу середня серпнева ціна закупівлі свинини зросла на 2,2-2,4% проти липневої позначки, тоді як в Україні цей показник додав майже 5%», — коментують аналітики.

Що стосується країн-постачальниць свинини, то цьогоріч Польща «виборола» лідерську позицію: майже половина (47,9%) імпортованої у 2019-му свинини припадає на імпорт з сусідньої країни. Німеччина опустилася на друге місце з менш ніж 20% поставок, а третю сходинку посідають постачальники з Нідерландів з десятою частиною імпорту. Експерти зазначають, що у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, до кінця року в межах квот може надійти ще 5,5 тис. т свинини з ЄС.

Втім, експерти зазначають, що минулого серпня зовнішні поставки свинини були активнішими: за серпень 2018-го на внутрішній ринок надійшло на чверть більше свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней ніж цього року — 3,5 тис. т. «Хоча сукупні обсяги імпорту свинини все ще перевищують торішні (16,33 тис. т проти 15,71 тис. т за січень-серпень 2018-го), це відхилення скоротилося до 4%», —зазначають в АСУ.

Помісячна динаміка імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203)

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!