Іпомея: вирощування з насіння в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 13 лютого 2019 Перша редакція: 13 листопада 2014 🕒 10 хвилин 👀 50518 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за іпомеєю
• Квітка іпомея – опис
• Вирощування іпомеї з насіння
  • Іпомеї з насіння – посів
  • Розсада іпомеї
  • Коли саджати іпомею
  • Як посадити іпомею
  • Як доглядати за іпомеєю
  • Розмноження іпомеї живцями
  • Шкідники та хвороби іпомеї
  • Коли збирати насіння іпомеї
  • Іпомея взимку
  • Іпомея каїрська (Ipomoea cairica)
  • Іпомея пурпурна (Ipomoea purpurea)
  • Іпомея Ніл (Ipomoea nil, Ipomoea Іmperialis)
  • Іпомея триколірна (Ipomoea tricolor)
  • Іпомея плющовидна (Ipomoea hederacea)
  • Іпомея місяцеквітуча (Ipomoea noctiflora)
  • Квамокліти
  • Коментарі

  В’юн іпомеї за ніч криничне відро оповив.
  Не рвати ж минущу красу?!
  Вмиватись піду до сусідів.
  Мацуо Басьо

  Яка рослина допоможе вам зробити альтанку в саду більш затишною і красивою? Або замаскувати облізлі стіни сараю? Або заховати від очей давно нефарбовані перила балкона? Безумовно, це повинна бути ліана. І краще, щоб вона цвіла гарними квітками. І щоб за нею було просто доглядати.

  Всім цим вимогам відповідає рослина під екзотичною і ніжною назвою “іпомея”.

  • Як виростити розсаду іпомеї і вчасно висадити її в сад?
  • Коли і як посіяти насіння іпомеї у відкритий ґрунт?
  • Як вибрати найкраще місце для цієї ліани на вашій ділянці?
  • Як доглядати за рослиною протягом сезону?

  Прочитайте нашу статтю, і ви будете знати про іпомею все, що вам потрібно.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за іпомеєю

  • Посадка: посів скарифікованого насіння на розсаду в березні-квітні з подальшою висадкою сіянців у ґрунт на початку червня. Можна сіяти насіння безпосередньо в ґрунт у травні.
  • Цвітіння: з липня по жовтень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, поживний, вапняний, не дуже родючий.
  • Полив: регулярний, але помірний.
  • Підживлення: двічі на місяць розчинами мінеральних добрив для кактусів або квітучих рослин.
  • Обрізування: у вересні.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі.
  • Хвороби: біла іржа, антракноз, коренева, стовбурова, м’яка або чорна гниль.

  Іпомея (лат. Ipomoea) – рід квіткових рослин, найбільш численний з родини Березкові, який налічує понад п’ятсот видів. Його представники зустрічаються у тропічних і субтропічних районах світу і бувають як багаторічними, так і однорічними рослинами – кущами, деревами і ліанами. Є серед рослин роду іпомея і харчові культури – батат і водний шпинат. Назва «іпомея» походить від двох грецьких слів: «ips» – черв’як і «homoios» – схожий, тобто «червоподібні», і це визначення відноситься до кореневища багаторічників роду іпомей. У квітникарстві використовуються ліани цього роду, квітки яких розкриваються вранці раніше за всі інші квіти, за що іпомею називають «квіткою ранкової зорі». Важко уявити, що бур’ян берізка польова, жах хліборобів, є близьким родичем розкішної іпомеї, такої затребуваної у квітникарів і садівників декоративної рослини.

  Квітка іпомея – опис

  Рослина іпомея, котра зростає в наших садах, – це садова іпомея, ліана, що іноді досягає завдовжки п’яти метрів. Стебла густо вкриті листям, серцеподібні. Великі запашні квітки на довгих квітконіжках рясно вкривають стебла, розкриваються рано-вранці і повертаються за сонцем, поки не закриються опівдні, хоча у похмурий день вони закриваються лише надвечір. Формою квіти іпомеї, прості або махрові, нагадують грамофонну трубу, забарвлення їх – на будь-який смак: біле, червоне, рожеве, синє. Цвіте іпомея з початку літа до заморозків. Багаторічна в тропічних широтах іпомея вирощується в наших садах як однорічник.

  Вирощування іпомеї з насіння

  Іпомеї з насіння – посів

  Розмножується іпомея насінням, яке зберігає прорісність три-чотири роки після збору. Посів насіння іпомеї в субстрат проводять у середині травня, але попередньо його скарифікують (порушують цілісність оболонки) або просто замочують на добу у воді 25-30 ºC для набухання. Якщо насіння не набухає, його оболонку потрібно проколоти голкою і знову замочити.

  Особливу увагу слід приділити складу ґрунту, і саме тут виникають складнощі, оскільки для кожного виду потрібен певний субстрат. Види африканського походження полюбляють ґрунт для сукулентних рослин із додаванням дрібного керамзиту, американським сортам такий ґрунт не підійде, і вам доведеться зробити для них суміш з двох частин листового перегною, додавши до нього по одній частині торфу, вермікуліту, коксового волокна і півчастини дрібного керамзиту.

  Насіння висаджують в маленькі скляночки з субстратом по дві-чотири штуки в кожну і накривають склом або плівкою, щоб вийшов парничок. Поливайте ґрунт за необхідності, провітрюйте, видаляйте конденсат, витримуйте 18-20-градусний температурний режим – і сіянці з’являться через 10-12 днів.

  Розсада іпомеї

  Коли сіянці підростуть до 15 см заввишки, до основи паростка прив’язують шнурок, другий кінець якого відтягують вгору і закріплюють: по цій напрямниці буде дертися підростаючий в’юн. У міру зростання розсади її доведеться раз-другий перемістити у більшу ємність способом перевалки, щоб не пошкодити і не оголити коріння. Якщо ви хочете отримати більше бічних пагонів, розсаду потрібно прищипувати.

  Посадка іпомеї

  Коли саджати іпомею

  Підрослу розсаду іпомеї висаджують у відкритий ґрунт у кінці травня або на початку червня. У цей час ґрунт уже прогрівся, і можна не боятися нічних заморозків, які могли би погубити молоду ліану.

  Як посадити іпомею

  Молоді пагони пересаджують способом перевалювання на відстані 20 см один від одного і відразу ж встановлюють над ними опору: це можуть бути штахетики або натягнута волосінь.

  Можна висівати насіння прямо у відкритий ґрунт, минаючи розсадний період. Роблять це в кінці травня після заморозків, вибравши для посадки сонячну і безвітряну ділянку. Іпомеї потрібен слабокислий ґрунт і гарний дренаж. Хоч би який спосіб посадки ви обрали, будьте обережні, бо іпомея дуже отруйна. Саме тому її вирощують на відкритому повітрі.

  Догляд за іпомеєю

  Як доглядати за іпомеєю

  Доглядати за іпомеєю просто: поливайте регулярно, але помірно, щоб не утворювався застій води в коренях: з травня по серпень – не чекаючи, коли підсохне земля, а з вересня – після підсихання ґрунту. Підживлення проводьте в період активного росту через кожні 2-3 тижні добривом для декоративно-квітучих рослин або для кактусів. Однак надлишок добрив, особливо азотовмісних, може призвести до інтенсивного формування листя, але при цьому іпомея не цвіте, тому важливо при підживленні знати міру. Концентрація добрив повинна бути, як для кімнатних рослин.

  Час від часу іпомея потребує обрізання: потрібно видалити пошкоджені або хворі на вигляд пагони, найкраще обрізати ліану у вересні, даючи рослині лад перед періодом спокою. Навесні обрізання проводять для проріджування куща, залишаючи в кожному не більше трьох стебел. Іноді доводиться проріджувати іпомею в період вегетації.

  Розмноження іпомеї живцями

  Деякі види іпомеї розмножують вегетативно, за допомогою живців – наприклад, іпомею батат. Зі зрізаних пагонів нарізають живці 15-20 см завдовжки з двома міжвузлями, причому нижній зріз повинен проходити під кутом 45º на 15 мм нижче вузла. Видаливши з нижньої частини листя, живці ставлять у воду. Корінці з’являються дуже швидко, на 3-5 день, і пагони можна відразу пересаджувати в ґрунт і ростити при температурі 20-25 ºС. Повне вкорінення в ґрунті відбувається протягом тижня. Терміни укорінення живців: березень-квітень – укорінення зелених живців, у літній час – укорінення і зелених, і напівздерев’янілих живців.

  Шкідники та хвороби іпомеї

  Серед хвороб іпомеї – грибкові захворювання (біла іржа, антракноз, різні види гнилей – коренева, стовбурова, чорна, м’яка), вірусні захворювання (близько двадцяти різних вірусів) і фізіологічне захворювання білий набряк. Грибковими хворобами рослина зазвичай уражається через ґрунт, особливо при хронічному перезволоженні. Деякі грибкові хвороби можна вилікувати, видаливши підгнилі місця і обробивши іпомею фунгіцидом, але такі хвороби, як м’яка, коренева і стовбурова гнилі не лікуються, тому заражені ними екземпляри потрібно знищити. Не піддаються лікуванню і вірусні захворювання: уражені рослини потрібно спалювати, щоб не заражати здорові. Білий набряк – не інфекційне захворювання, крім того, потерпають від нього тільки рослини, які виросли в теплиці або в квартирі. Виникає він, коли занадто часте поливання поєднується з високою вологістю повітря і занадто низькою температурою, і виражається в появі пухирів і шишок на листках, які з зелених та жовтуватих поступово стають коричневими. Незабаром листя жовтіє і опадає. Намагайтеся дотримуватися агротехнічних правил вирощування іпомеї – і цієї проблеми просто не буде.

  Зі шкідників головні вороги іпомеї – попелиця і павутинний кліщ. Попелиці можна позбутися, обробивши рослину мильною водою, а павутинний кліщ боїться обприскування холодною водою, але ці методи діють, якщо ви виявили непрошених гостей відразу. Якщо ж вони освоїлися і обжилися, то і з попелицею, і з павутинним кліщем доведеться боротися системним інсектицидом типу акаріна, карбофоса, фітоверма або актеліка.

  Як зібрати насіння іпомеї

  Коли збирати насіння іпомеї

  Збирати насіння фахівці рекомендують з другого і третього бутона. Коли квіти зів’януть і на їх місці утвориться коричнева коробочка, дайте їй висохнути і трохи відкритися. Станеться це приблизно за місяць. Висипте насіння з коробочки в паперовий пакет і напишіть на ньому назву сорту. Як уже згадувалося, прорісність насіння іпомеї зберігає протягом трьох-чотирьох років.

  Іпомея після цвітіння

  Іпомея взимку

  Іпомею в наших широтах вирощують як однорічник, тому восени, коли листя зів’яне й опаде, ви можете обрізати стебла іпомеї, землю перекопати, видаливши кореневище. Наступної весни ви посієте насіння, і у вас виросте нова іпомея. А може так трапитися, що насіння вам сіяти не доведеться, оскільки іпомея прекрасно розмножується самосівом, і якщо на місце, де вона росла в цьому році, просипалося насіння з дозрілих коробочок, то цілком ймовірно, що і наступного року на цьому місці почнуть рости молоді пагони іпомеї…

  Види і сорти іпомеї

  Із понад 500 видів іпомеї в культурі вирощується тільки 25. Розповімо коротенько про найпопулярніші з них.

  Іпомея каїрська (Ipomoea cairica)

  Походить з Азії та Австралії, її пагони виростають до 5 м завдовжки. Вони настільки густо всипані блакитними квітками, що іпомея виглядає, як справжній килим. Листя лопатеве, долонеподібне, різьблене.

  Іпомея пурпурна (Ipomoea purpurea)

  Однорічна ліана, опушене стебло якої досягає 8 метрів. Листя голе, овальне або ланцетоподібне, супротивне. Поодинокі червоні, темно-лілові, пурпурові, блакитні, білі або рожеві квітки-грамофончики завдовжки до 7 см. Є сорти зі строкатими і навіть з махровими квітками. Батьківщиною іпомеї пурпурової вважається тропічний пояс Америки. Сорти: Морська зірка, Скарлетт О’Гара, Нічка, Жизель.

  Іпомея Ніл (Ipomoea nil, Ipomoea Іmperialis)

  Або японською асагао (ранковий образ) – дуже гілляста однорічна ліана до 3 м завдовжки. Листя велике, широкоовальне, супротивне, довгочерешкове, темно-зеленого кольору. Воронкоподібні квіти червоного, ніжно- або темно-синього, рожевого чи фіолетового кольору діаметром до 10 см. Цвіте ця іпомея з середини літа до жовтня. Сорти: напівмахрові Пікоті синього або червоного кольору з білою облямівкою, гібрид Серенада – махрові гофровані квітки темно-червоного або бузкового кольору 8 см у діаметрі.

  Іпомея триколірна (Ipomoea tricolor)

  Або іпомея червоно-блакитна (Ipomoea rubro-caerulea) – родом із тропіків Америки. Багаторічник, що вирощується в культурі як однорічна рослина. Стебло досягає завдовжки 4-5 м. Листя велике, супротивне, серцеподібне, голе, зморшкувате, черешки довгі. Воронкоподібні квіти 8-10 см у діаметрі зібрані в пучки по 3-4 штуки: ніжно-блакитні з білою трубкою, але коли відцвітають, стають рожево-пурпуровими. Цвіте ця іпомея з початку червня до перших заморозків. Деякі сорти містять психотропні речовини, які використовуються в медицині. Популярні в квітникарстві сорти: Рожевий льодяник, Синя зірка, Небесно-блакитний, Літаюча тарілка.

  Іпомея плющовидна (Ipomoea hederacea)

  Однорічна ліана з американських тропіків. Гіллясте стебло завдовжки 2-3 метри, велике листя, серцеподібне, трилопатеве, схоже на листя плюща. Воронкоподібні квіти діаметром близько 5 см зазвичай небесно-блакитні, іноді з білою облямівкою, але бувають червоні, бордові, рожеві. Зібрані вони по два-три на довгому квітконосі. Цвітуть з липня до середини осені. Сорт Роман Кенді зі строкатим біло-зеленим листям вирощується навіть як ампельна рослина.

  Іпомея місяцеквітуча (Ipomoea noctiflora)

  Теж із тропічної Америки. Стебло до 3 м завдовжки, пагони до 6 м, велике листя серцеподібної форми, запашні білі квіти теж великі – до 10 см, розкриваються вночі і закриваються з першими променями сонця, і незнайомі з цією загадкою фарбітіса місяцеквітучого питають, чому не цвіте їхня іпомея. Але в похмурий день квітки закриваються лише надвечір, і ви зможете оцінити їх дивовижну ніжну красу. Цвіте ця іпомея з липня-серпня до жовтня.

  Квамокліти

  Це іпомеї з ажурним різьбленим листям і невеликими квітками трубчастої форми. З найпопулярніших в культурі: квамокліт перистий (Quamoclit pennata), квамокліт Слотер, або кардинальська ліана (Quamoclit x sloteri), квамокліт вогненно-червоний (Quamoclit coccinea) і квамокліт лопатевий (Quamoclit lobata).

  Крім описаних видів і їх сортів, трохи менше поширені в культурі такі види іпомеї, як бразильська, пальчаста, мавританська, лопатева та інші.

  Іпомея

  Квітуча рослина іпомея (Ipomoea) є найбільш численним родом, що входять в сімейство Вьюнковые. Цей рід об’єднує більше 500 видів. Дані рослини в природних умовах зустрічаються в різних регіонах, клімат у яких субтропічний або тропічний. Іпомея представлена деревами, чагарниками і ліанами, які можуть бути багаторічниками і однорічниками. Серед різноманітних видів цього роду зустрічаються і харчові, наприклад: водний шпинат і батат. Назва цього роду походить від 2 грецьких слів: «ips», що перекладається як «черв’як» і «homoios» ― «схожий», в результаті виходить «червеподобный», таке визначення пов’язане з кореневищем багаторічних видів іпомеї. Квітникарі вирощують ліани, що відносяться до даного роду, розкриття їх квіток відбувається рано вранці, в той час коли всі інші квіти ще закриті, тому ипомею прозвали «квіткою ранкової зорі». Цікаво, що бур’яниста трава в’юнок польовий і іпомея є близькими родичами.

  • 1 Особливості іпомеї
  • 2 Вирощування з насіння іпомеї
    • 2.1 Посів
    • 2.2 Догляд за розсадою
    • 3.1 В який час садити
    • 3.2 Правила висадки розсади
    • 4.1 Полив
    • 4.2 Підживлення
    • 4.3 Обрізка
    • 4.4 Розмноження живцями іпомеї
    • 5.1 Хвороби
    • 5.2 Шкідники
    • 6.1 В який час збирати насіння
    • 8.1 Іпомея каїрська (Ipomoea cairica)
    • 8.2 Іпомея пурпурова (Ipomoea purpurea)
    • 8.3 Іпомея Ніл (Ipomoea nil, Ipomoea Іmperialis), або по-японськи асагао (ранковий лик)
    • 8.4 Іпомея триколірна (Ipomoea tricolor), або іпомея червоно-блакитної (Ipomoea rubro-caerulea)
    • 8.5 Іпомея плющевидная (Ipomoea hederacea)
    • 8.6 Іпомея лунноцветущая (Ipomoea noctiflora)
    • 8.7 Квамоклит

    Особливості іпомеї

    Іпомея, вирощувана на садових ділянках середніх широт, являє собою садову ипомею, ліану довжиною близько 5 м. Серцеподібні пагони густооблиственны. Великі квітки дуже запашні і вони мають довгі квітконіжки. Пагони густо вкриті квітками, розкриваються рано вранці і повертаються за сонцем. Їх закриття спостерігається опівдні, однак якщо день видався хмарним, то це може статися лише у вечірній час. Махрові або прості квітки мають формою схожою з грамофонній трубою, пофарбовані вони можуть бути самі різні кольори, наприклад: червоний, синій, білий, рожевий і т. д. Цвітіння починається в перші літні тижні, а закінчується з настанням заморозків. У природних умовах така ліана є многолетником, але в середніх широтах її культивують як однорічної рослини.

    Вирощування з насіння іпомеї

    Посів

    Для розмноження іпомеї використовують генеративний (насіннєвий) спосіб. Насіння цієї ліани залишаються всхожими протягом 3-4 років. Висівають насіння на розсаду в середині травня, однак перед цим їх слід піддати скарифікації (порушити цілісність оболонки), замість цього їх можна помістити у теплувату (від 25 до 30 градусів) воду для набухання на 24 год. В разі, коли набухання насіння не спостерігається, необхідно акуратно голкою проколоти їх оболонку, після чого посівний матеріал знову замочують.

    Потрібно обов’язково врахувати, що для кожного виду необхідна певна грунтосуміш, і в цьому полягає головна складність вирощування іпомеї. Для посіву африканських видів потрібно використовувати землесуміш, призначену для сукулентних рослин, в яку слід всипати меленький керамзит. Для висіву насіння американських сортів потрібно використовувати субстрат, що складається з торфу, кокосового волокна, листового перегною, вермикуліту і дрібного керамзиту (2:2:4:2:1).

    Невеликі стаканчики потрібно заповнити відповідним субстратом, після чого в них укладають по 2-4 насінини, зверху ємності треба накрити плівкою або склом, в результаті вийде своєрідна міні-тепличка. При необхідності поливайте посіви, влаштовуйте їм регулярні провітрювання, прибирайте конденсат з укриття, а також підтримуйте температуру повітря в межах 18-20 градусів. Якщо все робити правильно, то перші сіянці повинні будуть здатися через 10-12 діб.

    Догляд за розсадою

    Після того як сходи у висоту досягнуть 15 сантиметрів, до їх основи треба буде прив’язати шнурок, інший його кінець слід відтягнути вгору і зафіксувати в такому положенні. Вийшла напрямна стане опорою для підростаючого рослинки. По мірі того, як сіянці будуть рости, їх необхідно 1 або 2 рази пересадити в ємність більшого обсягу, скориставшись методом перевалки, але будьте обережні, так як коренева система не повинна бути оголена або травмована. Прищіпка рослинок дозволить домогтися того, що у них виросте більшу кількість бічних пагонів.

    Посадка іпомеї у відкритий грунт

    В який час садити

    Висадкою зміцнілої розсади іпомеї у відкритий ґрунт слід зайнятися в останні дні травня або перші ― червня. Робити це слід після того, як грунт добре прогріється, а загроза поворотних весняних заморозків залишиться позаду.

    Правила висадки розсади

    Для висадки у відкритий грунт молоденьких рослинок використовують метод перевалки. Між кущиками необхідно дотримуватися дистанцію в 20 сантиметрів. Після висадки над рослинками необхідно встановити опору, наприклад, можна натягнути волосінь або використовувати грати з прутів.

    Висів насіння можна проводити безпосередньо у відкритий грунт. Посів проводять в останні дні травня, після того як мине загроза поворотних заморозків. Для посадки необхідно вибрати безвітряний і добре освітлену ділянку. Краще всього така ліана росте на слабокислою добре дренованому грунті.

    При культивуванні такого рослини важливо пам’ятати, що у всіх його частинах міститься велика кількість отрути. У зв’язку з цим вирощувати цю ліану слід лише на вулиці.

    Догляд за іпомеєю

    Полив

    Полив іпомеї повинен бути систематичним, але помірним. Не допускайте, щоб в кореневій системі рослини застоювалася рідина. У травні–серпні поливати дані квіти слід регулярно, при цьому не потрібно чекати, поки підсохне верхній шар грунту.

    Підживлення

    Підгодовують ліану в період інтенсивного росту 1 раз на 15-20 днів. Використовують для цього добрива для кактусів або для декоративно-квітучих рослин. Але пам’ятайте, якщо перегодувати ипомею, особливо добривами, що містять азот, це позитивно позначиться на зростанні листя, проте вкрай негативно на цвітінні. У зв’язку з цим підгодовувати ліану слід в міру. Концентрація добрив повинна бути такою ж, яка використовується для кімнатних квітів.

    Обрізка

    Іноді ліані необхідна обрізка. Так, потрібно вирізати всі травмовані або уражені хворобою пагони. Обрізання рекомендується проводити у вересні, що дозволить перед зимівлею призвести ипомею в порядок. У весняний час кущики слід прорідити, при цьому на кожному з них повинно залишитися не більше 3 пагонів. Бувають випадки, коли така ліана потребує проріджуванні протягом вегетаційного періоду.

    Розмноження живцями іпомеї

    Є види цієї ліани, для розмноження яких використовують черешки. Наприклад, у такий спосіб розмножують ипомею батат. Обріжте кілька стебел іпомеї і наріжте з них живці, при цьому врахуйте, що в них має бути 2 міжвузля, а в довжину вони повинні сягати від 15 до 20 сантиметрів. Нижній зріз у черешка потрібно робити під кутом в 45 градусів на 1,5 см нижче вузла. З нижньої частини живців потрібно обірвати всі листові пластини, після цього їх треба поставити у воду. Корінці мають зрости вже на 3-5 добу, після цього живці рекомендується відразу ж висаджувати в грунт. Ліану ростять в теплі (від 20 до 25 градусів). В субстраті іпомея повністю вкорінюється протягом 7 днів. Приблизні строки укорінення живців:

    Шкідники і хвороби іпомеї

    Хвороби

    Іпомея може захворіти грибковими хворобами, наприклад: антракноз, біла іржа і різні види гнилей ― коренева, стовбурова, чорна, м’яка; вірусними хворобами (нараховується приблизно 20 різноманітних вірусів); а також фізіологічної хворобою ― білий набряк.

    Поразка ліани грибковими хворобами найчастіше відбувається через грунт тим більше, якщо в ній постійно застоюється рідина. Рослини вражений такими хворобами можна вилікувати, для цього слід вирізати загнили місця, а сам кущик обприскувати фунгіцидним препаратом. Однак коренева, м’яка і стовбурова гниль вважаються невиліковними, у зв’язку з цим хворі кущики треба викопати і знищити. Від вірусних хвороб так само ще не знайдено ефективного ліки, тому хворі ліани теж треба викопувати і спалювати. Білий набряк є неінфекційної хворобою, уражаються їй лише ті ліани, які виросли в домашніх умовах або в теплиці. Розвиток такої хвороби спостерігається при дуже частому поливі, надмірно низькій температурі і високій вологості повітря. У хворих рослин на листових пластинках утворюються шишки і пухирі, пофарбовані в зелений або світло-жовтий колір, який з часом змінюється на коричневий. Після цього листя стає жовтим і облітає. В цілях профілактики такої хвороби слід дотримуватись правил агротехніки цієї культури.

    Шкідники

    Найбільшу небезпеку для іпомеї представляють такі шкідливі комахи, як попелиці і павутинний кліщ. Якщо шкідників мало, то можна постаратися усунути їх щадними методами. Щоб винищити тлю, кущик обприскують мильною водою, при цьому від павутинного кліща можна позбутися за допомогою холодної води. Якщо ж комах дуже багато, то кущик треба буде обов’язково обприскати системним інсектицидом, наприклад: Карбофосом, Актелліком, Акарином або Фитовермом.

    Як зібрати насіння іпомеї

    В який час збирати насіння

    Фахівці радять проводити збір насіння з другого і третього бутона. Після в’янення квіток на їх місці формується коробочка коричневого забарвлення, дочекайтеся, поки вона висохне і трохи прочиниться. Як правило, це відбувається через 4 тижні. Зсипте насіння в пакетик з паперу, на якому слід написати назву сорту. Насіння залишаються всхожими протягом 3-4 років.

    Іпомея взимку

    У середніх широтах ипомею культивують в якості однорічної рослини. У зв’язку з цим в осінній час після облетания листя, пагони можна зрізати, а ділянку слід піддати перекопуванні, не забудьте вибрати і знищити всі кореневища. У весняний час знову висійте насіння, і у вас знову буде ефектна ліана. Також слід врахувати, що іпомея добре розмножується самосівом, тому є висока ймовірність того, що на тому місці, де вона росла, в весняне час здадуться дружні сходи цієї ліани.

    Види і сорти іпомеї з фото і назвами

    Як вже говорилося вище, існує більше 500 видів іпомеї, проте з них садівниками культивується лише 25 видів. Нижче будуть описані ті з них, які користуються найбільшою популярністю.

    Іпомея каїрська (Ipomoea cairica)

    Батьківщиною такого виду є Австралія і Азія. У довжину стебла цієї рослини можуть досягати 5 метрів. Цвіте дуже рясно блакитними квітками. Під час цвітіння така іпомея виглядає як килим. Дланевидные лопатеві листові пластини є різьбленими.

    Іпомея пурпурова (Ipomoea purpurea)

    Ця ліана є однолетником. На поверхні пагонів є опушення, їх довжина може доходити до 8 метрів. Супротивнорасположенные голі листові пластини можуть мати ланцетообразную або овальну форму. Довжина поодиноких квіток-грамофончиків близько 70 мм, вони можуть бути пофарбовані в темно-ліловий, блакитний, рожевий, червоний, пурпурний або білий колір. Існують сорт з строкатим забарвленням або з махровими квітками. Родом такий вид з тропіків Америки. Є сорти: Морська зірка, Скарлетт о’хара, Нічка, Жизель.

    Іпомея Ніл (Ipomoea nil, Ipomoea Іmperialis), або по-японськи асагао (ранковий лик)

    Ця сильноветвящаяся ліана є однолетником, в довжину вона може досягати трьох метрів. Супротивнорасположенные великі листки мають широкоовальную форму, темно-зелене забарвлення і довгі черешки. Квітки воронкоподібної форми в діаметрі досягають 10 сантиметрів, вони можуть бути пофарбовані в темно – або світло-синій, фіолетовий, червоний або рожевий колір. Цвітіння починається в середині літнього періоду і продовжується до жовтня. Сорти:

    • Пікоті ― напівмахрові квітки мають червоним або синім забарвленням і каймою білого кольору;
    • гібрид Серенада ― гофровані махрові квітки в діаметрі досягають 80 мм, вони забарвлені у фіолетовий або темно-червоний колір.

    Іпомея триколірна (Ipomoea tricolor), або іпомея червоно-блакитної (Ipomoea rubro-caerulea)

    Батьківщина цього виду ― тропіки Америки. Це багаторічна рослина культивується в середніх широтах в якості однолетника. Довжина пагонів близько 4-5 метрів. Супротивнорасположенные довгочерешкові великі листові пластини мають серцеподібну форму, вони зморшкуваті і голі. Квітки воронкоподібної форми, в діаметрі досягають 80-100 мм, зібрані в пучки по 3 або 4 штуки. Квітки забарвлені в світло-блакитний колір, при цьому трубка володіє білим забарвленням, однак після того, як вони відцвітають, то набувають пурпурно-рожевий відтінок. Цвітіння починається у перші дні червня, а закінчується з першими заморозками. Частина сортів відрізняються тим, що в їх склад входять психотропні речовини, які застосовуються в медицині. Популярністю у садівників користуються такі сорти: Рожевий льодяник, Синя зірка, Небесно-блакитний і Літаюча тарілка.

    Іпомея плющевидная (Ipomoea hederacea)

    Батьківщиною цієї однорічної ліани є тропіки Америки. Довжина гіллястого стебла від 2 до 3 метрів. Великі листові пластини мають трилопатеві серцеподібну форму, вони схожі з листям плюща. Форма квіток лійчастого, вони досягають в поперечнику приблизно 50 мм. Як правило, вони пофарбовані в небесно-блакитний колір, зустрічаються також з білою облямівкою, а ще вони можуть бути пофарбовані в бордовий, червоний і рожевий колір. На довгому квітконосі розташовується по 2 або 3 квітки. Цвітіння починається в липні і триває до другої половини осіннього періоду. Існує сорт Роман Кенді: листові пластини мають строкатим зелено-білим забарвленням, його можна культивувати як ампельної рослини.

    Іпомея лунноцветущая (Ipomoea noctiflora)

    Батьківщиною цього виду так само є американські тропіки. Довжина стебел близько 3 метрів, а пагонів ― до 6 метрів. Великі листові пластини мають серцеподібну форму. Запашні квітки білого забарвлення, в діаметрі досягають близько 10 сантиметрів, вони розкриваються у нічний час, а їх закриття спостерігається з першими сонячними променями. Про особливості знають не всі садівники, тому деякі з них скаржаться, що їх ліана не цвіте. Однак у хмарний день квітки закриваються лише ближче до вечора і в цьому випадку з’являється можливість насолодитися їх надзвичайною красою. Цвітіння починається в липні або серпні, а закінчується в жовтні.

    Квамоклит

    Дана іпомея має різьбленими ажурними листовими трубчастими пластинами і маленькими квітками. Найбільшою популярністю користуються наступні сорти: квамоклит пірчаста (Quamoclit pennata), квамоклит Слотера, або кардинальська ліана (Quamoclit x sloteri), квамоклит вогненно-червоний (Quamoclit coccinea) і квамоклит лопатевий (Quamoclit lobata).

    Крім даних видів у садівників дещо меншою популярністю користуються такі, як: іпомея пальчаста, лопатева, бразильська, мавританська та ін.