Кам’яна троянда – прикмети і забобони про ехеверіі

Ця рослина поширена в основному в Америці і Мексиці, росте на рівнинах або гірських пустелях. На території середньої Росії, на Кавказі є види ехеверіі. У народі ехеверія отримала дуже багато назв: кам’яна троянда, заяча капуста, молодило, живучка.

Порівняння з трояндою або капустою не випадково, адже якщо ви подивитеся на зовнішній вигляд рослини, то зрозумієте, що нагадує воно і бутон троянди, і білокачанну капусту.

Використовується рослини як прикраса, нерідко в народній медицині окремі види молодила використовуються для лікування лихоманки, епілепсії та інших різних захворювань. У далекі часи дівчата вважали, що з його допомогою можна виводити веснянки і пігментні плями.

Прикмети про кімнатної кам’яної троянді

У Древній Римської імперії кам’яну троянду вважали наділеною особливою магічною силою. Їй приписували здатність захистити від чорної магії.

У середньовіччі інтерес до “живучки” зріс ще більше. Ця рослина почали висаджувати на дахах. Згідно з легендою, таке розпорядження віддав Карл Великий. Він вважав, що ця квітка захищає від грому і блискавки.

Рослина виявилося дійсно живучим. Воно може рости в горах, ущелинах, на піску і глині, практично не потребує вологи, здатне переносити спеку і морози. У будь-яких погодних умовах молодило виживе. Саме тому здатне вижити в будь-якій ситуації, що захищає від злих духів, грому і блискавок рослина довгий час вважалося захисником, хорошим талісманом.

Ще одна поширена марновірство – кам’яна троянда є цвинтарним квіткою, несприятливим, зарядженим негативною енергетикою. Тому багато людей відмовляються тримати його в будинках. Як бачите, подібну думку відрізняється від вищевказаного. А на цвинтарях його садять лише через здатність виживати без довгого поливу.

Думка екстрасенсів і біоенергетиків

Екстрасенси і біоенергетики сходяться на думці, що в цілому ця рослина не притягає невдачі і не шкодить господареві приміщення.

Не варто боятися забобони, з якого випливає, що молодило володіє цвинтарної енергетикою, так як підтвердження подібної думки немає, та й навряд чи такий страшний атрибут використовувався б тоді протягом стількох років в якості оберега від злих сил і негоди.

Звичайно ж дуже важливо, як ви ставитеся до цієї квітки. Якщо ви боїтеся його, сумніваєтеся, що він наповнений позитивною енергією, буде добре впливати на ваше життя, не принесе шкоди, то і результат буде відповідним.

Абсолютно не важливо, в якій частині квартири буде знаходитися кам’яна троянда, так як квітка має повністю нейтральною енергетикою. Звичайно, якщо ви будете любити цю рослину, розмовляти з ним, наповнювати його своєю позитивною енергією, то він зможе примножити її в кілька разів.

Крім цього, якщо вірити, що кам’яна троянда – ваш надійний талісман від будь-яких негараздів і чорної магії, то так це і буде.

Як бачите, кам’яна троянда – нейтральне рослина, і завести його в будинку можна без побоювання. Не бійтеся, не думайте про погане забобонність, пов’язаних з цією квіткою. Адже якщо він подобається вам, не викликає ніяких негативних емоцій, то ніякого негативу не принесе у ваше життя.

Кам`яна троянда – прикмети і забобони

Ехеверія відноситься до сімейства толстянкових і в природі широко поширена на рівнинах і гірських районах Мексики і Америки. У народі її ще називають молодилом, заячою капустою і кам`яної трояндою. Дійсно, схожість з трояндою просто вражає: соковиті пелюстки найрізноманітнішої забарвлення утворюють собою розетку, що нагадує всіма улюблена квітка. З кам`яної трояндою пов`язані численні прикмети і забобони, про які буде розказано в цій статті.

Прикмети, пов`язані з квіткою кам`яна троянда

В середні віки молодила густо покривали покрівлі будинків. Вважалося, що вони здатні захищати будівлі від ударів блискавки. Нібито сам Карл Великий свято вірив в це і змушував своїх підданих наслідувати його велінням. Саме завдяки такому повір`ям до наших днів дійшов сорт рослини молодило покрівельне, яке відрізняється найрізноманітнішої забарвленням листя і великим густим цветоносом, що складається з 40-100 квіток. Сьогодні заячу капусту вже не зустріти на дахах будинків, зате її широко використовують в ландшафтному дизайні, зокрема, декоруванні доріжок і бордюрів, створення альпійський гірок та ін.

Рослина досить невибагливо до якості грунту і температурі навколишнього середовища, але деякі сорти рекомендується все ж заносити на зиму в будинок. У зв`язку з цим багато хто цікавиться, а чи можна тримати вдома кам`яну троянду, адже прикмети стосовно цього в цілому несприятливі. Вважається, що молодило є цвинтарним квіткою і для вирощування вдома абсолютно непридатне. Тут все буде залежати від того, як сама людина ставиться до цих забобонів, адже на могилах вирощують не тільки молодило, а й тюльпани, нарциси, які ніхто цвинтарними квітами не вважає. Тюльпан вже кілька десятиліть вважається символом Міжнародного жіночого дня.

Прикмети, застосовні до кам`яної троянді

Ця квітка широко використовують не тільки для озеленення ділянки, але і для прикраси офісу, адже воно прекрасно вписується в будь-який мінімалістичний інтер`єр і не вимагає особливого догляду. Поливають його не часто, до того немає необхідності підбирати оптимальну сторону світла – рослина прекрасно відчуває себе і під сонцем. Всі негативні прикмети про кам`яної троянді в будинку повністю неспроможні, адже її включають навіть у весільні букети, а в організації такої події має значення все, будь-яка дрібниця. Тому не варто нічого боятися і спробувати посадити у себе на підвіконні цей красивий незвичайний квітка, який буде радувати око в будь-який час року.

Народні прикмети про квітку кам’яна троянда – таємниця назви, чи можна її тримати вдома

Ехеверія відноситься до сімейства товстянкових і в природі широко поширена на рівнинах та гірських районах Мексики та Америки. У народі її ще називають молодилом, заячою капустою та кам’яною трояндою. Справді, схожість із трояндою просто вражає: соковиті пелюстки найрізноманітнішого забарвлення утворюють собою розетку, що нагадує всіма улюблену квітку. З кам’яною трояндою пов’язані численні прикмети та забобони, про які буде розказано в цій статті.

У середні віки молодила густо покривали покрівлі будинків. Вважалося, що вони здатні захищати будівлі від ударів блискавки. Нібито сам Карл Великий свято вірив у це і змушував своїх підданих дотримуватися його наказу. Саме завдяки такому повір’ю до наших днів дійшов сорт рослини молодило покрівельне, яке відрізняється найрізноманітнішим забарвленням листя і великим густим квітконосом, що складається з 40-100 квіток. Сьогодні заячу капусту вже не зустріти на дахах будинків, натомість її широко використовують у ландшафтному дизайні, зокрема, декоруванні доріжок та бордюрів, створенні альпійських гірок та ін.

Рослина досить невибаглива до якості ґрунту та температури навколишнього середовища, але деякі сорти рекомендується все ж таки заносити на зиму в будинок. У зв’язку з цим багато хто цікавиться, а чи можна тримати вдома кам’яну троянду, адже прикмети щодо цього загалом несприятливі. Вважається, що молодило є цвинтарною квіткою і для вирощування будинку зовсім непридатне. Тут все залежатиме від того, як сама людина ставиться до цих забобонів, адже на могилах вирощують не лише молодило, а й тюльпани, нарциси, які ніхто цвинтарними квітами не вважає. Тюльпан уже кілька десятиліть вважається символом Міжнародного жіночого дня.

Цю квітку широко використовують не тільки для озеленення ділянки, але й для прикраси офісу, адже воно чудово вписується в будь-який мінімалістичний інтер’єр і не потребує особливого догляду. Поливають його не часто, до того немає необхідності підбирати оптимальну сторону світла – рослина чудово почувається і під сонцем. Всі негативні прикмети про кам’яну троянду в будинку повністю неспроможні, адже її включають навіть у весільні букети, а в організації такої події має значення все, будь-яка дрібниця. Тому не варто нічого боятися і спробувати посадити у себе на підвіконні цю гарну незвичайну квітку, яка радуватиме око в будь-яку пору року.

Багатьом подобається кам’яна троянда – прикмети та забобони, пов’язані з ехеверією, допоможуть вам розібратися, чи варто тримати цю рослину у себе вдома.

Чудова рослина ехеверію

Ця рослина поширена в основному в Америці та Мексиці, росте на рівнинах чи гірських пустелях. На території середньої України на Кавказі є види ехеверії. У народі ехеверія отримала дуже багато назв: кам’яна троянда, заяча капуста, молодило, живучка.

Порівняння з трояндою або капустою не випадково, адже якщо ви подивіться на зовнішній вигляд рослини, то зрозумієте, що нагадує воно і бутон троянди, і білокачанну капусту.

Використовується рослини як прикраса, нерідко в народній медицині окремі види молодила використовуються для лікування лихоманки, епілепсії та інших захворювань. У далекі часи дівчата вважали, що за його допомогою можна виводити ластовиння та пігментні плями.

Через це деякі люди бояться тримати вдома це чудове молодило. Старі забобони йдуть у минуле, а користь ехеверії давно доведено фахівцями.

Ехеверія (Ечеверія) здатна створювати міжвидові та міжродові гібриди, наприклад пахіверія (XPachyveria), седиверію (XSediveria), граптоверія (XGraptoveria).

Ехеверія (еверія) названа на честь мексиканського художника ХІХ ст. Atanasio Echeverria, який ілюстрував книги з флори Мексики.

Представники роду Ехеверія (ечеверія) – сукуленти, безстебельні, багаторічні, трав’янисті, низькорослі рослини, іноді напівчагарники з коротким розгалуженим м’ясистим стволом.

Листя розташоване дуже густо, спірально, утворює розетку, цілокраї, більш-менш м’ясисті, плоскі до округлих, зелені, покриті сірувато-білим нальотом, дещо червоніють.

Листя розташоване дуже густо, спірально, утворює розетку, цілокраї, більш-менш м’ясисті, від плоских до округлих, зелені. Іноді по краю листової пластинки можна побачити червоний наліт.

Різні види ехеверії мають різний захисний покрив: в одних це восковий сірувато-білий наліт, в інших опушення. Це допомагає рослині захищатися від прямого сонячного проміння. Квітконос 30-90 см завдовжки, пазушний, іноді розгалужений, кистевидний, або квітки розташовані парасольково. Квітки численні.

Саме тому дуже давно цю рослину висаджували на дахах будинків, це виглядало дуже незвичайно, але водночас екологічно. Квітки різної форми, кольорової гами та висоти.

Так як ці рослини не вибагливі та не вимагають особливих зусиль у вирощуванні, існує багато видів, сортів і навіть гібридів, які вражають своєю незвичайною красою. Площа їхнього зростання дуже велика: від Азії та Північної частини Африки і аж до Центральної частини Європи.

Молодило можуть змінювати свій колір при сонячній погоді, при відмінному грунті, який відповідає всім необхідним характеристикам цього сорту та виду, залежно від пори року, а також у міру їх інтенсивного зростання. Кожен з існуючих видів відрізняється не тільки розфарбуванням, швидкістю росту листя, величиною рослини та структурою розеток, але й швидкістю розмноження, величиною та відтінками квіток, висотою квітконосів та часом цвітіння та відцвітання. Розгляньмо, які види цієї чудової рослини існують і радують багатьох людей своєю красою:

• Молодило, яке розмножується за допомогою пагонів , росте в основному біля великих озер , де досить зволожений ґрунт, багато сонячних променів . Зелені з червоними краями відростки, утворюють спіраль, тримаючись на тонких стеблах, які для укорінення молодих паростків бажано обривати.
• Павутинна молодило відрізняється маленькими відростками шириною всього два сантиметри. Таку назву вона отримала через безліч дрібних ворсинок у серединці, які й нагадують павутину.

• Покрівельне молодило дуже поширене у всьому світі. Саме від нього досвідчені садівники виводили нові сорти або схрещували існуючі для отримання гібридів. Воно має велику розетку шириною до десяти сантиметрів. Листя масивне, їх краї мають червонуватий відтінок. Квітки можуть бути різної форми та відтінків.

• Гірські сорти цієї рослини мають дуже великі відростки, і листя в основі дуже насиченого зеленого кольору, вони радують своєю красою всіх туристів, які люблять подихати чистим повітрям і побачити красу місцевості з гірських висот Кавказу. Рясне цвітіння припадає на липень – середину серпня.

• Українське молодило росте в лісостеповій зоні, також має зелене листя та насичену, яскраву квітку та довгий квітконос.

• Кулясте молодило можна зустріти на схилах відомих Кавказьких гір. Ширина його розетки всього три сантиметри, а зелене листя, переливаючись на сонце, віддає легкий червонуватий відтінок.

• Мармурове молодило зачаровує глибиною кольору та діаметром розеток, які можуть бути до дванадцяти сантиметрів. Листя ніжно зелене, із вкрапленнями червоного.

• Листя піщаного молодило гладке з червоними краями, втеча буває шириною до чотирнадцяти сантиметрів і висотою – два сантиметри.

• Суцвіття малоросла молодила налічують у середньому сім квіток пурпурового кольору з контрастною лінією по всій довжині пелюсток.

Користуються величезною популярністю такі сорти цієї відомої рослини:

• Сорт «Принцеса» дуже добре підходить для створення квіткових орнаментів, зелені кульки із темно-коричневим покриттям.
• Добре поєднується з сортом «Фараон», у якого листя насиченого фіолетового кольору із зеленим покриттям.

• А ось сорт «Юлія» вражає шириною розеток болотистого кольору, які до приходу першої осінньої прохолоди починають червоніти.

Кожен відросток троянди кам’яної цвіте лише один раз, після відцвітання вона відмирає, з маленьких діток, що залишилися, виростають нові. Дорослі, молоді, що вкоренилися, зацвітають набагато швидше і за час цвітіння встигають відростити багато діток, а ось молоді — ні.

Цвіте молодило рясно і довго протягом спекотних літніх місяців, радуючи господарів та перехожих. Забарвлення різноманітні, на будь-який колір та смак.

Полив та вологість повітря.

Навесні та влітку ехеверії (еверії) поливають помірно. Між поливами земляна грудка повинна повністю просохнути. Рослини не виносять надмірного зволоження. У сильну спеку на сонячному підвіконні у ехеверії (ечеверії) може зморщуватися листя – це означає, що рослину слід полити.

В осінньо-зимовий період полив дуже рідкісний (особливо при вмісті рослини в прохолодних умовах).

При зимовому утриманні ехеверії (еверії) у звичайних (18-20°С) температурних умовах може знадобитися поливати рослини дещо частіше. Сигналом до поливу служить підв’язання листя.

Поливають м’якою, добре відстояною водою. При поливі потрібно стежити, щоб вода не потрапляла на розетки листя – це може викликати їхнє гниття, а при яскравому сонці на них можуть з’явитися опіки. Має сенс використовувати нижній полив.

Читайте продовження на наступній сторінці, натиснувши на її номер нижче.

Вологість повітря для еверії не відіграє істотної ролі. Рослина здатна добре переносити сухе повітря, обприскування не потребує. Більше того, при обприскуванні може погіршитись зовнішній вигляд рослини.

Період спокою.

З жовтня до лютого. Рослини містять у місці з яскравим світлом, у прохолодних умовах. Поливають вкрай рідко, при необхідності (коли підв’яють листя).

У весняно-літній період підгодовують 1 раз на місяць добривами для кактусів слабкої концентрації. Підживлення слабким розчином мінеральних добрив виготовляється з обережністю. Надлишок добрива негативно позначається на зовнішньому вигляді рослини. Не допустиме застосування добрив з високим вмістом азоту. Восени та взимку рослину не підгодовують.

Ехеверії (еверії) – рослини короткого дня, проте вони реагують на зміну довжини дня; тому, регулюючи довжину дня, можна змінювати час цвітіння.

Найбільш сприятливі умови для формування квіток – температура 15-18 ° С і короткий день – 12-13 год протягом 50 днів.

Розмноження.

Ехеверії (еверії) легко розмножуються листям, живцями, прикореневими розетками та насінням. Напівкущі розмножують також верхівками пагонів.

Насіння висівають наприкінці лютого на початку березня. У суміш торфу та піску (1+1). Підтримують температуру в межах 20-22°З постійно обприскують і провітрюють. Сходи з’являються через 12-14 днів. Коли сіянці підростуть, їх пікірують у невеликі ємності із субстратом: листова земля та пісок (2:1). Коли у сіянців розетка листя досягне 2-3 сантиметрів у діаметрі, їх пересаджують у відповідні розміри горщики із сумішшю для дорослих рослин.

Живці висаджують у миски, в горщики або посівні ящики. Перед посадкою живці (і листя) злегка подвяливают. Склад землі для живцювання: чистий пісок або компостна земля – 1 год., у суміші з піском – 1ч. Живці укорінюються швидко.

Живці навесні — у березні-травні, але можна живити протягом усього вегетаційного періоду. Живці, що вкоренилися, висаджують по одному в маленькі горщики (7 см). Для квіткового оформлення в перший рік живуть прикореневі маленькі розетки листя, оскільки після вкорінення їх можна застосувати для вирощування ехеверій або інших сукулентних рослин у групах.

Вимоги до ґрунту

Найпростіше і найнадійніше придбати готовий грунт, рекомендований для сукулентів та кактусових. Для самостійного приготування ґрунтового складу садову землю (в ідеалі – кротову) змішують з великим піском і додають до ґрунту суміш трохи битого каменю або дрібної гальки. Облаштування великофракційного дренажу є обов’язковою умовою. Можна додати торф та невелику кількість деревного вугілля. Вермікуліт використовувати не варто через його здатність утримувати вологу.

Легко визначити, чи підходить ґрунт для ехеверії, щільно стиснувши жменю його в руці. Якщо після цього він перетворився на грудку – склад не годиться, якщо ж розсипався – це саме те, що потрібно.