Как сделать картофелекопалку своими руками: пошаговая инструкция от А до Я

Быстрый сбор урожая картофеля важен не только для фермеров, но и для хозяев приусадебных участков. Чтобы ускорить энергозатратный процесс, многие огородники освоили универсальное навесное оборудование – картофелекопалку, изготовленную самостоятельно. Заводские аналоги стоят недешево, поэтому рекомендуем сделать простой и эффективный агрегат своими руками.

Что такое картофелекопалка

Все большую популярность приобретает копалка картофеля для мотоблока – распространенного транспортного средства на приусадебном участке. Для выполнения различных работ на него устанавливают навесное оборудование. Один из наиболее популярных его видов – картофелекопалка.

Это приспособление позволяет отделить картофель от грунта и выбросить на поверхность земли, не повреждая. Остается лишь собрать клубни в подходящую тару. Применяют механизм как в крупных хозяйствах, так и на небольших участках.

Заводские изделия стоят дорого: цены колеблются от 6,5 до 13 тыс. руб. На торговых площадках встречаются и более дешевые модели китайского производства, но их качество сомнительно. Поэтому есть смысл заняться изготовлением картофелекопалки для использования на небольших посевных площадях.

Умельцы, испробовавшие самодельную технику в деле, говорят о многих ее преимуществах:

1. Простота использования.
2. Повышение производительности труда.
3. Выбор габаритов конструкции, подходящих для применения фермером.
4. Возможность заточки прутьев под характеристики своего грунта, а также под определенную модель мотоблока.
5. Хорошая скорость сбора урожая – удается выбрать клубни на площади 0,1-0,2 га за 1 час.
6. Оптимизация и облегчение физических нагрузок.
7. Щадящее извлечение клубней из земли.
8. Значительная экономия средств.
9. Возможность использования для копки других корнеплодов, культивации почвы на огороде и в саду.

Единственный недостаток в том, что самодельная копалка будет эффективна только на легком и среднетяжелом грунте.

Как выглядит

Навесное приспособление отличается простой конструкцией, поэтому самостоятельное изготовление не составит особого труда.

Внимание! Копатель используют на участке, очищенном от травы и ботвы, иначе крепления и решетка быстро забьются.

Внешне устройство напоминает обыкновенную тачку на колесах, но отличается наличием зубьев и механизмов для вращения транспортировочной ленты. Также оно снабжено элементом для фиксации к мотоблоку или мини-трактору.

Состоит из:

1. Рамы.
2. Элеватора для транспортировки картофеля. Представляет собой сетку или решетку, выполняющую функцию очистки клубней от земли. Снабжен боковыми стенками, чтобы картошка не выпадала.
3. Валы, за счет которых решетка вибрирует.
4. Плуг с ножами (лемех).
5. Опорный механизм, приводящий конструкцию в движение. В него входят колеса, подшипники, ступицы, цепи и пр.

Принцип работы

Картофелекопалка для мотоблока помогает извлечь из земли не только картофель, но и свеклу, морковь, лук, чеснок. Она работает по типу лопаты или плуга, но к деталям приварены зубья или стержни.

Происходит это следующим образом:

1. Плуг погружается в грунт на глубину от 20 до 50 см.
2. При движении мотоблок вытаскивает клубни вместе с почвой, после чего смесь попадает на решетку.
3. На ней земля просеивается благодаря вибрации, а очищенные клубни падают в емкость. Такого сборника может и не быть, тогда картофель будет падать на землю. После достаточно пройти по полю и собрать урожай.

По сравнению с лопатой картофелекопалка значительно сокращает расход физической силы.

Справка. Такого рода техника позволяет избежать повреждения клубней и аккуратно собрать урожай. Если поверхность овоща немного поцарапалась, лучше сразу употребить его в пищу.

Виды картофелекопалок

На рынке есть 2 типа картофелекопалок:

К пассивным относится навесное оборудование, которое имеет простую конструкцию и невысокую стоимость. Такие устройства называют стрельчатыми, веерными или простыми. Основной рабочий элемент – лопата, на которую приварены пруты.

Это очень надежное оборудование, но оно имеет низкую производительность. К тому же примерно 15% урожая остается в почве. К другим отрицательным моментам относят большой расход топлива и малую глубину копки (15 см). Ширина захвата составляет 20 см. Такое устройство закрепляют на культиваторе или мотоблоке.

Активные картофелекопалки подразделяют на такие виды:

Вибрационные картофелекопалки работают благодаря лемеху и вибрирующему столу. Конструкцию совершенствуют, подсоединяя сетку. Устройство оснащают одним или двумя эксцентриками.

Транспортерные модели подразделяют на ленточные и конвейерные. Их главное отличие от других моделей – наличие ленты, на которой происходит просеивание земли с картофелем. Расход топлива у таких моделей минимален, а процент сбора урожая достигает 98%.

Также существуют барабанные картофелекопалки. Их используют на больших площадях. Устройство состоит из 3 основных элементов:

• ножа;
• рамы;
• вращающегося барабана, который изготавливают из стальных прутьев.

Нож крепят на раме с помощью шарнирного соединения. Он срезает слой грунта вместе с картофелем. Во время вращения барабана комки земли разбиваются и просыпаются сквозь решетку, а клубни выпадают на пашню.

Какая лучше

Популярных моделей много. Перед тем как принимать окончательно решение, важно определиться со следующими параметрами:

1. Площадь обрабатываемого участка. От нее зависит мощность техники.
2. Качество почвы. Самое простое оборудование не справится с жесткой землей.
3. Влажность. Дешевые и маломощные картофелекопалки плохо работают с мокрой почвой.
4. Размеры устройства. Широкие используют на больших плантациях, а узкие – на огородах для одиночных грядок.
5. Тип очистки картофеля от земли. Различные модели картофелекопалок по-разному очищают глину, суглинки, чернозем, песчаники.
6. Наличие дополнительных элементов, например, колес.
7. Тип крепежного элемента.
8. Стоимость аппарата.
9. Состояние основного оборудования, т. е. мотоблока или мини-трактора. К устаревшим моделям современное навесное оборудование часто не подходит.

Какой вид картофелекопалки можно сделать самостоятельно

Самым подходящим видом картофелекопалки для самостоятельного изготовления считаются устройства вибрационного типа.

Это универсальный механизм, который используют для небольших и средних площадей. К тому же его несложно сделать. Для больших полей лучше выбрать картофелекопалку барабанного типа.

Как сделать картофелекопалку своими руками

Сделать устройство самостоятельно просто. Главное, придерживаться алгоритма действий, подготовить все материалы и чертежи.

Необходимые материалы и инструменты

Для изготовления устройства вибрационного типа понадобятся специальные инструменты и оборудование.

Требуемые инструменты:

• сварочный аппарат;
• болгарка;
• дрель и сверла;
• тяжелый молоток или кувалда;
• набор ключей;
• угольник;
• штангенциркуль;
• уровень.

После сбора инструмента подготавливают такие материалы:

• лист стали толщиной примерно 8 мм;
• металлопрофиль (швеллер №8);
• стальные прутья или арматуру диаметром 10 мм;
• трубу, предназначенную для изготовления стоек;
• уголок;
• болты, гайки и металлические пластины для крепежа;
• роликовую цепь;
• колеса.

Схемы и чертежи

Важно заранее подготовить чертеж будущего устройства. Проще всего использовать уже готовый. Ниже представлено несколько примеров схем картофелекопалок разных типов.

Пошаговая инструкция

Пошаговый алгоритм сборки картофелекопалки:

1. Изготавливают раму. Ее сваривают из уголка с размерами 63 на 40 мм и швеллера №8. Длина рамы – примерно 120 см.
2. На расстоянии 1/3 от начала рамы приваривают первый швеллер, а второй – на расстоянии в 1/6 от переднего края. Эти швеллеры будут служить основанием для крепления элемента, предназначенного для регулирования копалки.
3. По бокам рамы вертикально к земле приваривают металлические стойки на расстоянии 10 см друг от друга. Их длина разная. Начинают с 50 см, потом – 40, 30 и т. д. На эти стойки будет приварено основание для решетки.
4. К самым коротким стойкам приваривают швеллеры так, чтобы получить 2 жестких треугольника, на которых будет закреплен лемех.
5. Из листа металла вырезают пластину шириной 30 мм и приваривают ее к одному из треугольников. После остывания ее изгибают и прикручивают к другому треугольнику с помощью болтов.
6. Для изготовления лемеха используют старый плуг, металлические пластины или трубу с сечением 200 мм, разрезанную вдоль. Заготовку изгибают по типу плуга и выполняют округлую заточку. Лемех закрепляют на кожухе элеватора с помощью болтов.
7. Нарезают металлические прутья. Длину подбирают так, чтобы с одной стороны приварить их к пластине, а с другой они выступали за пределы рамы. Прутья приваривают на расстоянии 4 см друг от друга.
8. К свободным концам прутьев приваривают металлическую скобу, которую изготавливают из трубы или полосы. Чтобы обеспечить подвижность скобы, ее закрепляют на шарнирное соединение.
9. При необходимости элеватор заменяют на очистительный барабан. Его делают в виде полуцилиндра из арматуры и металлических полос.
10. Теперь монтируют редукционный узел, с помощью которого будет изменяться наклон элеватора и лемеха. Редукционный блок закрепляют на стержень ползунка на подшипниках.
11. С помощью звездочек закрепляют стержень соединяющего моста. На него с двух сторон наваривают металлические диски и прикрепляют колеса.

На этом изготовление картофелекопалки окончено. Осталось закрепить ее на мотоблоке или мини-тракторе и сделать пробный проход.

Крепление картофелекопалки к агрегату

Способ крепления к мотоблоку:

1. Начинают с подготовки мотоблока. Убирают защиту с вала отбора мощности. Достают из прицепного узла фиксирующий палец.
2. На входной вал редуктора картофелекопалки надевают полукардан.
3. Устройство присоединяют к прицепному узлу мотоблока. Фиксируют с помощью пальца.
4. На этом этапе проверяют работоспособность ведомого и ведущего вала. Для настройки соосности пользуются регулировочными болтами на прицепном узле.
5. С помощью контргаек фиксируют все резьбовые соединения.

Один из самых важных этапов – настройка длины полукардана. Его устанавливают так, чтобы относительно редуктора был зазор 5-10 мм.

Для подсоединения к мини-трактору придется приобрести специальный механизм, предназначенный для подключения картофелекопалки в качестве навесного оборудования.

Полезные советы по теме

Полезные советы, которые пригодятся при изготовлении и использовании самодельной картофелекопалки:

1. Чтобы согнуть металлическую пластину или другой элемент устройства, его сначала разогревают с помощью газовой горелки. После получения нужной формы деталь закаляют.
2. Желательно заранее подготовить чертеж устройства и всех значимых узлов.
3. Новичкам рекомендуют сначала перенести все размеры с чертежа на картон и собрать модель. Только после этого начинать резать металл. Такой прием помогает наглядно увидеть все проблемные места.
4. Во время испытания готового устройства делают пробный проход. Достаточно преодолеть всего несколько метров, чтобы увидеть, насколько хорошо или плохо работает картофелекопалка. При необходимости меняют угол наклона и глубину погружения.
5. Правильная настройка устройства увеличивает производительность до максимума.

Заключение

Любой тип картофелекопалки позволяет ускорить и облегчить работу в поле или на огороде. При самостоятельном изготовлении фермер экономит большую сумму.

Чтобы устройство получилось качественным и хорошо справлялось со своими задачами, важно пользоваться чертежами. Так снижается вероятность появления ошибок на разных этапах работы.

Як самостійно зробити картоплекопалку та картоплесаджалку для мінітрактору

Багато фермерів цікавляться, як виготовляється картоплекопалка для мінітрактору своїми руками. Картоплекопалка – це навісне обладнання на міні-трактор або мотоблок. Вона призначена для викопування бульб, що встигли, картоплі на поверхню землі. Незалежно від моделей та марки пристрою, принцип роботи однаковий для всіх.

Що таке картоплекопалка та її види

Картоплекопалка – це сільськогосподарська техніка, що використовується фермерами, приватними землеробами для спрощення процесів збирання врожаю картоплі.
Основні деталі картоплекопалки для мотоблоку своїми руками:

• основа – металева основа картоплекопалки: це рама з надміцного товстого металу;
• тягове кріплення відповідає за кріплення тяг механізму;
• вертикальні стійки – потрібні для закріплення ножа-лемеша на них;
• леміш – основний елемент картоплекопалки, являє собою ніж, який заглиблюється в землю, розпушуючи грунт;
• регулювальні тяги – призначені для регулювання кута атаки лемеша;
• опорні колеса — необхідні руху картохо-копалки по оброблюваної площі.

Картоплекопалки для мінітрактора застосовуються на пухкому середньоущільненому грунті.

Зверніть увагу! Незалежно від виду, робота всіх пристроїв схожа: інструмент заглиблюється в землю загостреною частиною, просуваючись уздовж грядок, піднімає земельні пласти з бульбами картоплі.

Картоплекопалки до мотоблоку існують наступні:

• віялоподібні (стрілчасті);
• транспортерні;
• вібродинамічні (гуркітні).

Збираємо своїми руками садовий подрібнювач

Віялова

Віялова саморобна картоплекопалка для мотоблока універсальна. Картопля-копалка конструктивно дуже проста. Її механізм не має деталей, що обертаються, які в інших картопля-копалках швидко виходять з ладу при великих навантаженнях під час збору врожаю. Цей вид має ще інші назви: через характерний зовнішній вигляд їх називають «лапа» або стрілчаста, а моделі промислового зразка — Дельфін.

З досвіду роботи з віяловими моделями для трактора, фермери, користуючись цим типом:

• можливість роботи з мотоблоками малих потужностей;
• простота у поєднанні з мотоблоком;
• щодо низькі ціни на промислові моделі;
• надійність;
• гарна швидкість збирання.

До мінусів роботи віялових картоплекопалок відносять:

• ймовірність втрати картопляного врожаю, що відбувається через малу ширину захоплення копки;
• частина врожаю може бути пошкоджена ножем, від чого стане непридатною.

Транспортерна

Конструкція транспортерної картоплекопалки до мотоблоку нескладна По центру механізму розміщена транспортна стрічка, за допомогою якої зібраний урожай коренеплодів рухається по стрічці вгору, очищаючись від бруду та грунту, що налип. Транспортна стрічка рухається по колу використовуючи потужність від елемента мотоблока, що крутить, за допомогою ланцюгів, варіатора, шестерень. Зробити картоплекопалку своїми руками можна, але потрібно дотримуватися техніки.

Плюси транспортерного копача:

• не ушкоджує картоплю;
• простота в управлінні;
• сумісна з мотоблоками великої потужності та маленькими тракторами.

До мінусів транспортерної КК можна віднести можливість потрапляння в транспортер сторонніх предметів, які можуть заклинити механізм і вивести з ладу

Гуркітна

Конструкція вібраційної КК, ще звану “гуркотливою” проста – пристрій складається з 3-х деталей:

• лемешнож;
• рухомі грати з вібруючим механізмом, який обробляє зібраний урожай;
• металевий каркас.

Цей тип КК застосовується в сільгоспвиробництва для збирання картоплі з великих площ, іноді в промислових масштабах. Агрегат працює так: збирання та просіювання бульб на вібраційному столі здійснюється за допомогою вібрацій, що надходять з гуркотливого механізму.

До переваг використання цього агрегату відносять:

• широке захоплення оброблюваної смуги ґрунту;
• велика глибина занурення ножа у землю;
• незначні втрати картоплі при збиранні.

Мінуси застосування вібраційних копалок також є:

• вібрації від гуркітного механізму надходять до керуючої частини мотоблоком, вплив вібро-механізму втомлює організм;
• перед роботою з КК S-прибирання необхідно очищати від сторонніх рослин, які можуть забити ґрати.

Якщо бадилля потрапляє на транспортер, трава забиває механізм і закручується на колеса, що ускладнює роботу причепа.

Транспортерні картоплекопалки для мінітрактора

Конвеєрні пристрої найбільше підходять для фермерських господарств. Ґрунт розпушують плугом, зрізаний пласт потрапляє на транспортер, де картопля відокремлюється від землі. Транспортерну стрічку для саморобної однорядної картоплекопалки для мінітрактора виготовляють із металевої сітки та гуми.

Доробка картоплекопалки для мінітрактора на відео:

Копалка залишає чисту цільну картоплю

Віялові картоплекопалки

Причіп називають також лапою або стрілчастою копалкою. Віялові картоплекопалки прості у виготовленні своїми руками. Лапу кріплять до мотоблоку. Гострим кінцем плуг проникає в ґрунт і витягає картоплю. Бульби потрапляють на лемеш і падають на сталеві прути. Ґрунт відкидається на землю, а картопля залишається чистою і повертається на гряду.

Віялова картоплекопалка невимоглива до чистих рядів і просіває бадилля

Барабанні картоплекопалки

Агрегат справляється з урожаєм великих городах. Пристрій складається з трьох частин: рама з колесами, леміш, барабан, що обертається по осі.

Ніж занурюється в землю і витягує шар землі з картоплею, яка надходить у барабан із металевої сітки. Там бульби очищаються від ґрунту, а врожай переміщається в овочеприймач чи гряду.

Щоб зробити барабанний агрегат своїми руками, знадобиться багато часу, але він відрізняється високою продуктивністю

Також знадобиться лінійка та олівець для розмітки. Порядок роботи при виготовленні грохотної картоплекопалки:

• відміряють та нарізають металевий профіль для рами (каркаса);
• зварюють каркас;
• у нижній частині каркаса приварюють стійки для коліс;
• усередині каркаса приварюють тримачі для шарнірів, на які підвішуватиметься гуркіт;
• приварюють до каркаса кронштейни для встановлення редуктора та механізмів, які створюватимуть в агрегаті зворотно-поступальні рухи (вібрацію);
• з металевих прутів зварюють короб-просіювач (гуркіт);
• гуркіт на шарнірах підвішують усередині каркасу;
• на кронштейни кріплять редуктор, інше обладнання створення вібрації, з’єднують їх із гуркотом. Працюючи обертання валу мотоблока передається через механізми (важіль і шатун) на гуркіт, коливання створюють обертання ексцентрика;
• зі сталевого листа вирізається і згинається до потрібної форми ніж картоплекопалки;
• ніж-лемеш на шарнірах кріпиться до нижньої частини рами та гуркоту;
• на агрегат надягають та закріплюють колеса.

Транспортерна картоплекопалка для мотоблоку

Етапи робіт для створення конвеєрного агрегату:

1. взяти сталевий профіль із квадратним перетином, зварити з нього каркас;
2. виготовити леміш-ніж із листової сталі;
3. встановити валик у каркас для монтажу транспортерної стрічки;
4. зібрати конвеєрну стрічку із ланцюга, прутків;
5. прикріпити до редуктора кронштейни;
6. встановити транспортерну стрічку та механізми в каркас;
7. монтувати колеса та нож-лемеш до каркаса.

Сьогодні копка картоплі на ділянці лопатою практично пішла в історію. Сучасні картоплекопалки для мотоблоку дозволяють збирати врожай набагато швидше. При цьому для виготовлення необов’язково купувати дороге обладнання. Достатньо виготовити його з підручних матеріалів швидко, спростивши собі процес збирання врожаю.

Зверніть увагу! Щоб знати, як правильно зробити картоплекопалку своїми руками до мотоблоку, важливо заздалегідь вивчити види та будову різних моделей, визначитися з оптимальними розмірами, зробити креслення, схему та поцікавитися щільністю землі на ділянці. Тільки так можна підібрати оптимальний варіант для виготовлення механізованого приладу без втрати врожаю

Саморобна копалка для міні-трактора при встановленні приймального бункера дозволить механізувати весь процес збирання врожаю. Головне, що для створення такого пристрою не потрібно витрачати багато грошей. Необхідний матеріал знайдеться вдома або на звалищі. У крайньому випадку можна користуватися старими механізмами.

Відлякувачі гризунів, характеристика

Як зробити картоплесаджалку своїми руками

Розглянемо, що є саморобною картоплесаджалкою для мінітрактора.

З настанням весни бульби картоплі готують до посадки у ґрунт. Для полегшення процесу користуються спеціальним сажалкою. Картоплесаджалка на мінітрактор може бути однорядною або дворядною. Крім того, вони бувають прості, без опорних коліс та з колесами. Однорядна техніка пристосована для посадки бульб в один ряд. У разі дворядної одночасно обробляються і засіюються два ряди. Ширину міжрядь можна регулювати.

Можна зробити моделі із ґрунтозачепами. У такому агрегаті функцію коліс виконують ґрунтозачепи. Вони ж, завдяки ланцюговому механізму, рухають конвеєрну стрічку подачі бульб. Для створення рівних рядів пристрій має дисковий підгортач і плуг для формування борозни.

Картоплесаджалка для мінітрактора дворядна добре поєднується з мінітракторами і має гідравлічний привід. На відміну від однорядного сажалки, у цій моделі два бункери для засипання посадкових бульб. Розмір ємності залежить від моделі агрегату.

Посадка картоплі міні-трактором повністю автоматизує виконання роботи. Це дуже зручне пристосування, але багатьом, на жаль, не по кишені. Виготовити такий пристрій можна самому, зберігаючи принцип конвеєрної роботи.

Для виготовлення картоплесаджалки своїми руками для трактора знадобляться:

• ємність або бункер для засипання посадкових бульб;
• рама із колесами;
• пристосування для копання канав;
• стрічка із прикріпленими чашами для захоплення картоплин;
• диски для засипання посаджених бульб.

Спочатку збирається рама з колесами, до якої будуть прикріплені всі інші деталі. Після цього приварюється кріплення для зчеплення агрегату з трактором і встановлюється поздовжня вісь, де буде триматися бункер. Його можна змайструвати з дерева, а можна використовувати будь-яку відповідну тару, наприклад, бак від старої пральної машинки. Як сівалка може бути використана металева труба з просторим отвором.

Перед початком складання такого агрегату обов’язково потрібно почитати відповідну літературу або подивитися відео. Без попереднього креслення братися за конструкцію не варто. Для посадки картоплі копалка, зроблена своїми руками, може бути призначена для трактора, а може для суміщення з іншим пристроєм. Часто після збирання витрати на виготовлення агрегату обходяться дорожче, ніж передбачалося, і різниця в ціні з готовою технікою настільки незначна, що краще придбати готове обладнання.

Картоплесаджалка, виготовлена ​​своїми руками, має бути зібрана без помилок, інакше процес посіву буде трудомістким і довгим. До розрахунку має входити абсолютно все: ширина міжрядь, відстань між посадженими картоплинами, глибина посадки тощо.

Технічні можливості

Для того щоб використовувати копалку, потрібно правильно висадити насіннєву картоплю. Глибина посадки в борозни – трохи більше 12 див, на 5-7 див – під час створення гребеня. Під час вегетації слід постійно розпушувати ґрунт і підгортати рослини, боротися з бур’янами. Перед збиранням всі бур’яни, що залишилися, і бадилля скошують. Грунт має бути без каміння. Середня глибина розпушування під час збирання врожаю – 20 см.

Важливо! Ряди рослин на оброблюваних за допомогою механізмів полях мають бути рівними. Між ними має бути місце для коліс.

Навісна картоплекопалка вібролапа може бути використана для збирання та інших коренеплодів. Вона дуже надійна. У пристрій входять: віброредуктор, посилені кріплення та стійки віброножа. Опорне колесо оснащують бруднознімною планкою, воно дозволяє регулювати глибину розпушування. Принцип роботи – картоплекопувач активним ножем підриває рядок на потрібну глибину, розбиває ґрунт і відсіює його. В результаті вібрації коренеплоди переміщуються із пристрою на поверхню.

Картоплекопалка для мотоблоку

Технічні характеристики:

• швидкість під час роботи – 1,1-2,1 км/год;
• продуктивність – від 0, 5 га/годину і вище;
• ширина захвату – 40-50 див.

Для такої копалки потрібно трохи палива, її добре використовувати при обробці великих площ.

Як приєднати картоплекопалку до мотоблоку?

Можливість приєднання картоплекопалки до мотоблока повністю залежить від конструкції і блоку, що використовується – можна виділити наступні загальні моменти:

1. Головна умова нормальної роботи – співвідношення потужності мотоблока та агрегату. На практиці це означає – потужний мотоблок небажано приєднувати до слабких картоплекопалок на кшталт віялоподібних.
2. Співвідношення розмірів. Співвідношення розмірів – один із ключових параметрів під час встановлення. При самостійному виготовленні картоплекопалки необхідно визначиться з покупкою мотоблока (за відсутності), а потім вже за кресленнями виготовляти механізм у співвідношенні з параметрами мотоблока.
3. Відповідність кріплення картоплекопалки з кріпленням мотоблока. Головне при виготовленні конструкції – співвіднести кріплення мотоблока та самої конструкції.

Картоплекопалка – хороший помічник для дачників через свою ефективність. При ощадливому витраті палива можна швидко обробляти велику посівну площу і з низькою втратою врожаю, причому за часом виходить набагато швидше, ніж при роботі з лопатою.

Як це відбувається?

Таке пристосування, як картоплекопалка, обладнане спеціальною лопатою-ножем, що просікає землю на 25 см у глибину. Після цього ножі загребають картопля у транспортерну стрічку. Там відбуваються вібрації, при цьому зайвий ґрунт обтрушується. Бульби висипаються на міжряддя, де їх вибирають своїми руками робітники.

Це дуже зручно, тому що не потрібно докладати жодних зусиль для видобутку врожаю із землі. Весь процес роботи з мінітрактором йде набагато швидше за традиційний спосіб. Людині потрібно лише зібрати готові плоди у мішок. На фото показано процес збирання врожаю.

Переваги даного приладу:

• дозволяє без фізичного навантаження збирати врожай;
• повністю замінює лопату;
• висипає на ґрунт чисту картоплю без землі;
• швидко працює незалежно від погодних умов;
• здатний збирати врожай великих полях.

Як зробити картоплекопалку для мінітрактора своїми руками

Розглянемо виготовлення картоплекопалки для мінітрактора своїми руками. Картоплекопалка транспортерна може бути зібрана власноруч. Для цього необхідно мати під рукою креслення, на яких детально буде розкреслено всі частини агрегату.

Наскільки доцільніше виготовляти таке обладнання самому, вирішувати кожному, але слід врахувати, що саморобна картоплекопалка підходить для орання невеликої ділянки. Великі площі краще обробляти промисловим обладнанням, яке придбано у виробника. При збиранні картоплі копалка, виготовлена ​​своїми руками для трактора, проходить по ділянці, викопує і збирає бульби.

Щоб зібрати зброю пасивного типу, знадобляться матеріали. Насамперед лист заліза з міцної сталі, який виконуватиме функцію лопати. Бажано, щоб його ширина була не менше 3-5 мм, інакше залізо швидко затуплятиметься. Багато використовують диски циркулярки, з яких вирізують два сектори і зварюють між собою. Така сталь набагато витриваліша і служить довше.

Для відсіювання землі підійдуть лозини з арматури. Їх приварюють із тильного боку лопати.

Як підвіс можна використовувати металевий швелер, попередньо розрахувавши глибину занурення в землю.

Лопаткова частина повинна мати форму трикутника для кращого занурення у ґрунт. Пристрій за допомогою кріплень прикріплюється до мотоблоку і вимагає звичайного пересування по посаджених картоплею рядах.

Може бути виготовлена ​​гуркітна картоплекопалка на трактор своїми руками. Складання цієї конструкції складніше попередньої, тому знадобиться заздалегідь продумана схема. Щоб уникнути швидкої поломки, саморобна картоплекопалка повинна бути виготовлена ​​з добротних матеріалів. Щоб створити ефективну споруду, є сенс витратити на неї трохи більше часу, і вона окупиться економією витраченого часу на оранку та збирання врожаю.

Саморобна картоплекопалка для трактора виготовляється з таких матеріалів:

• металева профільна труба для рами;
• металевий пласт (3-4 мм) для ковша;
• залізна арматура;
• металевий швелер для вертикальної тяги;
• маточина з передньої частини будь-якого легковика;
• редуктор;
• може стати в нагоді карданний вал;
• шліцеве з’єднання від КПП;
• одне чи два колеса (залежить від типу пристрою);
• елементи кріплення;
• інструменти: дриль, болгарка, зварювальний апарат.

Від розміру колеса залежатиме висота пристрою над ґрунтом. Рама тримається на двох точках опори. Редуктор спрацьовує чи то від коліс, чи то від валу відбору потужності культиватора. Шлицеве ​​з’єднання необхідне рухливості лемеша і коливальних рухів решітки.

Від кута нахилу ґратчастої частини залежатиме спосіб збирання врожаю. Якщо гуркітну частину сильно нахилити вниз, то картопля сипатиметься на землю. При зміні кута нахилу та піднятті гратчастої частини вгору бульби затримуватимуться на сітці, і тоді їх можна буде зібрати відразу в мішок, але для цього потрібно буде машину постійно зупиняти.

Картоплекопалка своїми руками може мати будь-яку форму та розміри, все залежить вибору конструктора

Важливо зберегти принцип роботи, що передбачає загребання землі з бульбами картоплі в решітку, в якій відбуватиметься їхнє відсіювання. Саморобні картоплекопалки до мінітрактора можна виготовити зі старих деталей машин та будь-яких підручних засобів.

Найголовніше, щоб картоплекопувач відповідав усім нормам безпеки і не завдав травм у процесі експлуатації.

Виготовлення віялової картоплекопалки для мінітрактора

Ідея зробити самостійно віялову картоплекопалку для мінітрактора цілком реалізована навіть для новачків. Навичок роботи зі спеціальними інструментами тут не потрібно, а для тих, хто жодного разу не працював електрозварюванням, варто спробувати щоб навчитися.

Спочатку варто розібратися у конструкції, тут допоможе будь-яка інформація. Можна подивитися в інтернеті, благо саморобників вистачає, а можна відвідати виставки чи салони з продажу сільгосптехніки. У Києві, наприклад, є постійно діючі стенди на ВДНГ, присвячені малій механізації сільгоспвиробництва. Тут варто звернути увагу на два моменти – розміри елементів та варіанти виготовлення. Як варіанти виготовлення можна порадити використовувати окремі готові елементи, наприклад, стійку з причіпним пристроєм.

Матеріали та інструменти

При роботі знадобиться однозначно:

• Болгарка;
• Зварювальний інвертор або інший зварювальний апарат, навіть газозварювання;
• Рулетка;
• Керн;
• Молоток;
• Пасатижі;
• Напильник;
• Щітка з металу.

Для виготовлення картоплекопалки своїми руками знадобиться зварювальний апарат
.

• Ножовка по металу;
• Дриль;
• Затискачі для зручності зварювальних робіт;

З матеріалів знадобиться:

• Профільна труба 60х60 мм;
• Листовий метал завтовшки 4-5 мм;
• Сталева пластина завтовшки 4-5 мм;
• Прут круглий, діаметром 8 мм або сталева арматура такого самого діаметра;
• Опорне колесо, якщо воно передбачається в конструкції, краще брати на підшипниках з валом;
• Швелер для зчеплення.

Креслення

Знайти креслення на просторах Інтернету нескладно. І при роботі можна використовувати вже готові креслення, достатньо їх просто завантажити та роздрукувати. Але перш ніж кроїти метал рекомендується просто на аркуші паперу зобразити, як виглядатимуть окремі вузли та деталі, як і куди вони кріпляться.

Для саморобників-початківців рекомендується перш, ніж приступати до різання металу перенести всі розміри на картон і зібрати картонну модель. Цей прийом допоможе наочно побачити усі проблемні місця конструкції.

Виготовлення та складання

Спочатку з металевих куточків та швелера (або труб) необхідно зварити раму. На ній триматиметься вся конструкція. Довжина нашої рами близько 120 см.

Відступаємо від рами вниз 30 см і приварюємо ще один швелер або трубу для монтажу частин копалки, що регулюють.

Починаючи з одного краю, приварюємо (вертикально до землі) металеві стійки. Крок довжини стійок – 10 см (спочатку довга – 50 см, потім поменше – 40 см, 30 см). До них приварюємо основу, на якій будуть знаходитися прути ґрат.

З’єднуємо металеві стійки між собою залишками швелера. Після варіння вони мають нагадувати трикутник.

До одного із трикутників потрібно приварити металеву пластину (з листового металу, шириною близько 30 см). Після того, як зварювання повністю охолоне, необхідно зігнути її за допомогою кувалди і закріпити у другого трикутника. Лемех можна зробити із заточених металевих пластин (2 штуки), старого плуга або частини труби (200 мм), яку слід вигнути за типом плуга і добре заточити. Лемех кріпиться до елеватора болтами (розмір 10).

Приварюємо арматуру до основи, починаючи з боку металевої пластини. Інша її сторона ходить вільно. Проміжок між арматурою – 4–4,5 см. З боків лозин можна приварити товстий листовий метал. Це не дозволить коренеплоду вивалюватися з ґрат з боків.

Замість елеватора можна пристосувати барабан-очисник. Він є напівциліндром з арматури (перетин 10 мм), прикріплений на раму.

На елеватор (решітку), що вийшов, встановлюємо вали, які реагують на обертання колеса і приводять решітку в рух (вібрація).

Редукційний блок кріпимо до стрижня за допомогою підшипників.

Збираємо опорно-транспортний вузол (колеса, роликові ланцюги, металеві диски та стрижень). Ланцюги передають обертальні рухи на вали. Стрижень, що виступає в ролі моста, що з’єднує, кріпиться зірочками. До нього приварюються диски, до яких кріпляться колеса.

Кріплення для мотоблоку

або трактора аналогічно кріплення до них іншої техніки.

Як зварити рало?

Щоб виготовити рало, слід пропекти зварюванням два отвори під болт розміром М12 у листі з металу розміром 40х40 см і товщиною 0,3 мм. Точно такі отвори роблять у стійках. При цьому слід відступити на 50 мм знизу. Лист закручується намертво. Використовуються якісні гайки та дриль.

Аркуш того ж розміру приварюється зі зворотного боку. Потім використовується інший лист металу розміром 70х30 см та товщиною 0,4 мм. Його приварюють встик із бічними листами.

Кувалдою вдаряють центром. Метал повинен набути форми конуса. Скатна дошка зварюється. Одні кінці прутів із металу, діаметр яких становить 10 мм (підходить арматура), припаюються до рала знизу. Інші кінці виходять за межу основи приладу. Довжина арматури має становити 120 см.

Щоб забезпечити посилення, що не дозволяє лозинам хитатися в повітрі, слід приварити стояк довжиною 30 см наприкінці рамки. Від одного стояка до іншого приварюється квадратна труба (можна використовувати планку, до якої приварюються прути). Цим досягається стійкість. Вийде близько двох третин довжини. Краї лозин слід залишити вільними. Вони стануть вібрувати під час роботи картоплекопалки і забезпечать краще відбивання від землі бульб.

Процес складання

Процес збирання регламентований основними правилами, а також особливостями пристрою. Кожен тип механізму має свій порядок та умови складання. За винятком стандартних правил, потрібно виконувати кілька умов:

• з’єднання елементів конструкції виконується на основі наявної платформи або рими;
• спочатку встановлюється саме підтримуючий елемент конструкції;
• підганяння деталей йде відповідно до параметрів, зазначених на кресленні або схемі;
• процес складання розкладається на етапи, залежно від складності конструкції;
• останнім етапом є примірка конструкції до техніки та перевірочний запуск.

Останній етап у складанні є найважливішим, оскільки дозволяє усувати недоліки ще до початку основного робочого процесу.

Картоплекопалка вібраційна являє собою невелику споруду, встановлену на два колеса. У передній частині основної рами розташовується лемеш або лопата, що виконує функцію скопіювача грунту. Земля, потрапляючи на ґратову частину (вона також називається гуркотлива), через постійну трясіння відсіює плоди картоплі від ґрунту та залишає їх на поверхні ділянки.

Завдяки такому пристрої картопляний збір відбувається набагато легше, але обладнання при покупці обходиться дорожче.

Транспортерна картоплекопалка

Транспортерна картоплекопалка є активним навісним обладнанням: робота здійснюється за допомогою ремінного приводу.

Пристрій картоплекопалки такого типу досить простий: леміш і конвеєрна стрічка. Ніж приводиться в дію ексцентриком, вібруючи, знімає пласт ґрунту разом із бульбами. Ширина лемеша становить 45 см, глибина скопування регулюється до 25 см.

Після того, як пласт грунту зрізаний, ніж передає його на стрічку, що складається із сталевих лозин. На стрічці відсіюється ґрунт та бур’яни, залишаються лише бульби, які далі укладаються на поверхні землі, полегшуючи збирання врожаю. Також таку картоплекопалку можна доповнити спеціальним бункером, що зробить процес збирання врожаю більш зручним та швидким.

Транспортерна картоплекопалка може бути встановлена ​​на міні-трактори типу Скаут, а також більш габаритну техніку, наприклад, МТЗ-80.

Картоплекопалка барабанного типу

Конструкція барабанної картоплекопалки має подібність до транспортерної, однак, сталеві прути у неї утворюють барабан, а не стрічку. Ніж або лемеш також піднімають шар землі з коренеплодами і направляють його в барабан.

Барабан має прямий привід від ВОМ, крутячись, очищує картоплю від землі. Однак важливо враховувати, що такий тип картоплекопалки може сильно пошкоджувати шкірку.

Деякі конструкції бувають дворядні, що сильно підвищує продуктивність. Також картоплекопалка барабанного типу здатна здійснювати збирання інших плодів, наприклад, буряків та цибулі.

Картоплекопалка для мотоблоку із застосуванням гуркотливого відділу врожаю.

Ця конструкція більш складна у виготовленні, проте продуктивність у 2-3 рази вища за попередню модель. Якщо ваш засаджений картоплею город має площу кілька соток – є сенс витратити час створення ефективного пристосування. Воно окупиться заощадженими силами при збиранні врожаю.

Для виготовлення знадобляться:

• Профтруби для виготовлення рами;
• Сталевий лист 3-4 мм завтовшки для ковша;
• Коло або арматура із звичайної сталі;
• Швелер 30-30 мм для вертикальних тяг;
• Передня маточина від будь-якого задньопривідного легковика, від тих же «Жигулів»;
• Редуктор від заднього мосту ВАЗівської класики;
• Карданний вал (у разі підключення до валу відбору потужності);
• Шлицеве ​​з’єднання старої коробки передач;
• Колесо від старої сільгосптехніки (можна купити готове);
• Зварювальний апарат, болгарка, дриль;
• Елементи кріплення.

Картоплекопалка для мотоблока даної конструкції самостійно спирається на грунт за допомогою одного або двох коліс. Принцип дії вказано на ілюстрації:

Несуча рама має дві точки опори. Підвіс для мотоблока є тяговим пристроєм. Опорні колеса регулюють висоту конструкції над полем.

Редуктор рухається валом відбору потужності мотоблока, або з’єднаний з колесами картоплекопалки. Тяга, одним кінцем з’єднана з кривошипно-шатунним механізмом, здійснює коливальні рухи.

За допомогою шліцевого з’єднання наводяться в дію лемеш (рухається вперед-назад, як ківш екскаватора) і гуркіт (рухається в сторони, як собачий хвіст). В результаті, кожна порція викопаної картоплі відокремлюється від ґрунту і збирається в ґратчастому накопичувачі.

Якщо у накопичувача позитивний кут нахилу – можна періодично зупиняти рух і вивантажувати очищену картоплю в мішки. Або налаштувати негативний кут, тоді бульби будуть рівномірно вивантажуватися поверх ґрунту, для подальшого просушування та збирання.

Важливо! якщо необхідно прибирати картоплю у вологому ґрунті (наприклад, після дощу) треба змінювати кут роботи та глибину занурення лемеша.

Для цього передбачте регулювальну гвинтову тягу.

Якщо така конструкція надто складна для втілення – можна виготовити простішу, з тим самим вібраційним відділом. Картоплекопалка, зроблена своїми руками, дає великий простір для творчої думки. Така конструкція просіває врожай вздовж руху мотоблоку. Лемех-ківш загрібає картоплю в ґрати, яка здійснює зворотно-поступальні рухи вперед-назад. Для цього підвіс виконаний на шарнірах, що гойдаються.

Сам привід вібратора виконаний із труби та ексцентрика, з’єднаного валом зі шківом. Шків (на ілюстрації розташований зверху рами) з’єднується з колесом за допомогою ременной передачі. Або за допомогою кутового редуктора може бути підключений до валу відбору потужності мотоблока.

Пукраїнціва картопля відвантажується на грядку за пристосуванням. Або в міру накопичення, можна зупиняти рух та вантажити врожай у тару.

Висновок: перелічені конструкції виготовлені фактично з мотлоху, який присутній на будь-якому обійсті. Якщо і буде необхідність придбати якісь комплектуючі, то вони не сильно збільшать вартість конструкції. Особливо порівняно з фабричним екземпляром.

Важливо! Саморобна картоплекопалка може стати причиною травм.

Тому при експлуатації дотримуйтесь елементарних запобіжних заходів. Картоплекопалка для мотоблока, відео інструкція докладного виготовлення

Картоплекопалка для мотоблока, відео інструкція докладного виготовлення.

Картоплекопалка до мотоблоку є навісним пристроєм і використовується разом з мотоблоком. Ефективність її роботи висока. Вона здатна обробити не лише земельну ділянку, а й поле. Її основна функція полягає у відділенні бульб від ґрунту з подальшим укладанням на поверхню ділянки.

Загальна інформація про механізм

Картоплекопалка є спеціальним причіпним пристроєм для мотоблока або міні-трактора, який дозволяє відокремити бульби від грунту і зробити їх відвал на поверхню. Після залишається лише зібрати бульби у відповідну тару. Картопляний бізнес успішно розвиватиметься з таким пристроєм завдяки механізації.

Механізм заводського виготовлення коштує дуже дорого. На ринку є дешеві китайські вироби, але їх якість відрізняється на гірший бік. Має сенс зайнятися виготовленням пристосування самостійно. Для цього слід відрізняти типи картоплекопалок, що виділяються в залежності від принципу роботи пристроїв.

Картоплекопалка барабанного типу

Вона діє в такий спосіб. У її схемі передбачений лемеш, при русі механічного роторного мотоблока вперед він врізається в землю. При цьому його глибина перевищує ту, на якій має бути картопля. Під час руху картопля, перемішана із землею, поступово рухається назад і потрапляє в барабан, вісь якого розташована горизонтально, паралельно лінії руху.

Барабан обертається. При цьому земля прокидається між лозинами, і в барабані залишаються тільки коренеплоди. Пересуваючись назад, вони падають на землю. Потім їх можна зібрати вручну з поверхні ґрунту у відповідну ємність. Цей пристрій рядний – він працює, послідовно обробляючи грядки одну за одною.

Такі картоплекопалки саморобки використовуються на Т16.

Картоплекопалка здатна істотно полегшити працю фермера. Її самостійне виготовлення цілком доступне, проте при цьому будуть потрібні навички роботи з металом.

Загальний опис картоплекопалок

Як відомо з назви, картоплекопалка відноситься до навісного обладнання і потрібна для викопування картоплі. Завдяки роботі пристрою, який закріплюється на тракторі або мотоблоці за допомогою спеціального зчеплення, суттєво спрощується процес збирання картоплі. Принцип будь-якої картоплекопали полягає в тому, що вона глибоко проникає в землю, витягає з неї картопляні бульби і залишає їх на поверхні. Людині залишається лише зібрати вже чисту картоплю.

Оскільки час прибирання з використанням таких пристроїв значно скорочується, то окупити придбання такого агрегату можна досить швидко.

Цікавий факт. Середня швидкість збирання будь-якої картоплекопалки становить 0,1-0,2 га/год, що набагато швидше, що збирання вручну.

Опис процесу складання вібраційної конструкції

Простий копалки деяким здасться мало, тому слід розглянути складніший варіант. Це актуально ще тому, що вітчизняні ґрунти досить мокрі. Це передбачає підвищені технічні вимоги до пристрою.

Каркас

Для створення основи конструкції бажано використовувати трубу квадратного перерізу розміром 4 на 4 см. Для опорних балок потрібно заготівля 4 метри. Її потрібно розділити на відрізки по 120 та 80 см.

З них роблять прямокутну основу зі сторонами 120 і 80 см. Закріплення кутів за допомогою зварювання.

Тяги та їх кріплення

Перемички приварюють не до середини сторони прямокутної рами, а на чверть довжини сторони.

На звороті підстави потрібно приварити рубки у вертикальному положенні. Вони будуть розташовані зовні установки основи осі. На вісь надалі ставлять колеса.

Закріплюють конструкцію за допомогою болтів. Для цього слід просвердлити дриль отвору.

Вертикальні стійки

Профіль стійок із квадратних труб варто закріпити на відстані 5 см від краю рами. Довжина його – 50 см і не більше. Через 15 см закріплюється другий профіль, але довжиною 40 см. Третій профіль закріплюється через 40 см. Довжина стійки 30 см. Виходить своєрідна парна спадна драбинка.

Посилення жорсткості

Щоб підсилити стійки потрібно додаткове кріплення в нижній частині. При земляних роботах пристрій відчуватиме сильні навантаження, тому буде потрібно посилення.

Для цього знадобиться смуга металу завтовшки півміліметра. Стійки з’єднуються зварюванням. Кут з’єднання – 45 градусів. Для додаткового кріплення стійки слід зварювати між собою.

Лемех чи рало

Виготовлена ​​самостійно картоплекопалка повинна працювати так само, як її промисловий аналог. У ґрунт вона повинна також легко йти. Це потрібно для прокопування картопляних рядів.

Для виготовлення рала знадобиться метал товщиною 0,3 мм. Лопаті слід вирізати згідно креслення. До них приварюють саморобний плуг. Для кращого захоплення землі лопаті повинні мати об’ємну форму – бути увігнутими. Для цього по центру лопат слід постукати молотком. Конструкція має бути надійно закріплена.

Скатна дошка

Це продовження конструкції картоплекопалки. Для скатної дошки, яка очищатиме картопля від ґрунту, використовують прути з металу. Не слід брати їх надто товстими – збільшиться вага конструкції.

Підійде арматура діаметром 1 см і довжиною не більше 120 см. Арматура приварюється з кроком 4-5 см.

Регулювальні тяги

Цей елемент необов’язковий. Він потрібен на вологому ґрунті. Тяги дозволяють регулювати кут нахилу скатної дошки, вона арматурна дошка. В ідеалі регульована конструкція повинна бути посаджена на окрему раму, яка матиме дошку для скатування в своїй конструкції. Затягнути кріплення можна за допомогою болтів.

Колеса

Щоб зручніше було працювати та переміщатися з причепленою саморобною копалкою, її слід оснастити колесами. Слід врахувати, що потрібна широка шина

Не має значення, від якого пристрою її можна взяти. Широке колесо не провалюватиметься в ґрунт

В ідеалі колеса можна зняти від візка. Кріплення аналогічне.

Товщина металу, що використовується для складання картоплекопалки

Оптимальна товщина металу, яка має бути використана для даного виду саморобної техніки – 5-7 мм. Саме такий розмір гарантує досить високу міцність та не надмірну вагу.

Якщо роботу з збирання картоплі доведеться виконувати на землі, яка має надмірну вологість, то чим легше апарат, тим краще. У такому випадку можна застосувати матеріал і меншу товщину.

Якщо ж грунт твердий і кам’янистий, то чим вага картоплекопалки більша, тим краще. Вона своєю вагою створюватиме зусилля, необхідне для роботи.

Лемеху буде простіше врізатися в землю і вивертати пласти землі назовні разом із бульбами картоплі.

Виготовлення копалки гуркотливого типу

Грамотно та детально складені креслення картоплекопалки дозволять саморобці легко агрегатуватися з мотоблоками Нева, МТЗ та ін.

Поетапно гуркотлива картоплекопалка збирається наступним чином:

1. Виготовлення рами. Профільна труба 40х40 розпилюється на відрізки 1200 (2 шт.) та 800 мм (2 шт.). Частини зварюють гранично акуратно. Повинен вийти прямокутник.
2. Перемички для встановлення вертикальних регулювальних тяг. Кріплять на чверть довжини рами.
3. Елементи (довжиною 150 мм) для кріплення коліс кріплять з іншого кінця.
4. Вертикальні стійки. Відступивши 5 см від краю, кріплять 2 квадратні елементи (50х50 і 30х30 см) з боку перемичок. Потім, відмірявши 40 см, приварюють профіль. Стійки з’єднують.
5. Виготовлення рала. Лопаті викроюють по кресленню і вирізають із металу товщиною 0,3 мм. З 2 отриманих деталей зварюють плуг.
6. Конструювання ґрат. З прутів 10-міліметрової арматури нарізають відрізки завдовжки 1,2 м, приварюють із кроком 5 см.
7. Готову конструкцію оснащують колесами.

Як зразок перед виготовленням механізму домашньої майстерні можна ознайомитися з моделями, що випускаються на заводах сільгоспмашин. Наприклад, модульна картоплекопалка гуркотливого типу КВМ-3 оснащена статичним ножем і столом-витряхувачем, що рухається еліпсною траєкторією.

Грохотна копалка Полтавчанка має невеликі розміри та може працювати з будь-якими мотоблоками, у комплектації є штифт та ремінь. Роликовий перехідник дозволяє монтувати агрегат на мотоблоки із заднім валом відбору потужності. Шків встановлюють з лівої та правої сторін, переміщаються і всі робочі елементи.

Самостійне виготовлення стрілчастої копалки

Саморобна картоплекопалка для мотоблока стрілчастого типу є простим видом навісного обладнання. У чомусь вона схожа на культиватор. Щоб її сконструювати, не потрібно багато матеріалу та складних інструментів. Операції зі складання прості і за мінімальних навичок здійсненні будь-яким господарським дачником.

Необхідні матеріали:

• швелер із сталі;
• соха – її можна вирізати зі старої лопати або пилки від циркулярки, але краще взяти якісну сталь завтовшки не менше 5 мм;
• куточки з металу на 40 та 63 см;
• прути зі сталі в кількості 8 штук – можна зняти з вил, що відслужили або зламаного садового інструменту, замінити арматурою.

Пристрій у результаті має вийти невеликого розміру. Потрібно зробити так, щоб його легко було чіпляти до мотоблоку «Нева». Рухливі частини у стрілчастій копалці відсутні, тому ламатися нема чому. Головне, щоб сама конструкція витримала та не тріснула.

Порядок виготовлення:

1. Швелер використовується як основа. На нього монтують причіпний пристрій.
2. На основу встановлюють соху.
3. До сохи приварюють прути, які відокремлюють бульби від піску.

Недоліки пристрою:

• Невелика ширина смуги близько 25 см, через це приблизно на 15-20% збільшуються втрати врожаю.
• Великий ризик нанесення пошкоджень бульб від ножа.

Трава під час роботи не повинна забивати лозини. В іншому випадку пристрій перестане виконувати свою функцію і м’ятиме картоплю. Незважаючи на недоліки, його можна використовувати на невеликому обійсті в південних регіонах. Чим ширше буде виготовлена ​​соха, тим краще.