F-16 для України. Де їх зберігати, хто буде на них літати і що вони змінять на полі бою

Турне українського президента Володимира Зеленського в Нідерланди і Данію 19-20 серпня завершилось гучною перемогою. Очільники цих країн оголосили про надання Збройним силам України винищувачів F-16.

За словами Зеленського, поступово передадуть понад 60 літаків. Однак прибувати в Україну вони почнуть не раніше Нового року після навчання пілотів.

Винищувач F-16 – один з найбільш технічно складних видів військової техніки, що отримає українська армія. Щоб ефективно використати їх на полі бою, передусім треба вирішити низку проблем. Як це будуть робити?

Де їх будуть зберігати і як будуть захищати?

Західні союзники пообіцяли Києву 4-5 ескадрилій F-16

Серед авіаційних експертів довго була популярною думка, що українські військові аеродроми, а точніше злітно-посадкові смуги на них, не підходять для західних винищувачів. Оскільки їх будували в радянський час і характеристики не відповідають вимогам сьогодення.

В командуванні Повітряних сил України на це парирують, що американські винищувачі вже приземлялись на українських аеродромах і зауважень не було.

Зокрема, повідомив речник командування ПС Юрій Ігнат, в 2012 році F-16 базувалися на аеродромі в Миргороді (Полтавська область) для забезпечення безпеки під час футбольного чемпіонату Євро-2012.

В 2018 році на авіабазу в Старокостянтинові (Хмельницька область) прилітали винищувачі F-15. В обох випадках українські пілоти мали змогу покерувати іноземними літаками.

Як Україна убезпечить західні літаки від російських обстрілів? Останніми місяцями РФ посилила ракетні удари по українських аеродромах. Зокрема, тричі під обстрілами опинялась авіабаза в Старокостянтинові, також прилітало на аеродром в Коломиї (Івано-Франківська область). Це викликає певні застереження в західних ЗМІ щодо того, чи вдасться зберігати від знищення F-16, як тільки вони будуть передані українцям.

Командувач Повітряних сил, генерал Микола Олещук каже, що вдасться. По-перше, українські аеродроми мають захисні споруди, де зберігаються літаки. По-друге, українська військова авіація працює за принципом розосередження.

“Вполювати наші літаки досить складно”, – заявив командувач в ефірі національного телемарафону.

Як приклад він наводить той факт, що, попри неодноразові обстріли, військовий аеродром в Старокостянтинові на даний момент перебуває в боєготовності, а всі літаки, що там базуються, збережені і не постраждали.

Хто буде пілотувати F-16 і хто буде їх обслуговувати?

Командувач Повітряних сил Микола Олещук каже, що українським пілотам буде не складно опанувати F-16

Підготовка українських пілотів для західних винищувачів вже почалась, кажуть в командуванні Повітряних сил.

Юрій Ігнат повідомив, що 70 українських пілотів та технічних спеціалістів, що обслуговуватимуть винищувачі F-16, вже розпочали навчання у Данії.

Серед них, за заними Reuters, вісім пілотів, а решта – технічні працівники.

Ще одна група, зовсім юних льотчиків 2023 року випуску, буде навчатися в Британії. Однак їхнє навчання буде доволі тривалим, вони будуть поступово опановувати західні типи військових літаків. Юрій Ігнат прогнозує, що воно триватиме аж до 2 років.

Група пілотів 2016 року випуску пройде навчання в Швеції. Також західні лідери вказували, що частина пілотів буде вчитись в інших країнах, зокрема у Румунії.

Що стосується терміну, необхідно для опанування F-16, то в США він складає 32 місяці, каже командувач Олещук. Однак все залежить від індивідуального рівня підготовки учня.

Наприклад, два українських пілоти пройшли попереднє оцінювання в США і американська влада визначили, що їм для опанування F-16 вистачить 4 місяців. Раніше Юрій Ігнат припускав, що навчання може тримати пів року.

Одна з важливих умов – високий рівень володіння англійською мовою.

Власне керування іноземним винищувачем – не надто складне завдання для професіонала, каже Микола Олещук.

“Все дуже просто. Професійному пілоту, який знає теорію, потрібен просто час, щоб вивчити органи управління (літака)”.

До того, зауважує командувач Повітряних сил, американський F-16 побудований так, що пілот під час польоту має зосереджуватися на використанні озброєння, а не на власне пілотуванні літака.

Однак, крім фахового пілота, західні винищувачі потребують також великої кількості обслуговуючого персоналу.

Для того, щоб обслужити один літак треба персоналу більше 1 тис. людей”.

Підготовка цих фахівців також вже триває.

Західні винищувачі принесуть перемогу Україні?

F-16 має надати Україні перевагу в повітрі над окупованими територіями

Ейфорію української влади від отримання F-16 зрозуміти можна. Довго саме цей вид озброєння залишався чи не єдиним, який категорично відмовлялися передавати Україні західні союзники.

Російська влада називала передачу американських винищувачів черговою “червоною лінією” у війні.

“Чим більше зброї постачатиметься (Україні), тим у більшій небезпеці буде світ, і чим більш руйнівною є ця зброя, тим вірогіднішим стає сценарій того, що прийнято називати ядерним апокаліпсисом”, – так у травні 2023 року коментував це питання колишній президент РФ, нині заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв.

Українська влада тим часом каже, що західна авіація може ліквідувати одну з найбільш нагальних проблем на фронті – активність російських винищувачів на окупованих територіях України.

За словами речника ПС ЗСУ Юрія Ігната, щоденно на цих територіях в повітрі перебувають 8-9 російських літаків, які фактично безперешкодно запускають ракети і плануючі бомби.

Через те, що вони не потрапляють під дію української ППО, інших методів боротьби з ними в ЗСУ немає. Ситуацію мають змінити саме F-16.

Нівелювати панування російських винищувачів, до прикладу Су-35, може одна ланка (3-4 літака) F-16, каже генерал Олещук.

“Якщо противник втратить від 2 до 5% своїх літаків, він відмовиться від виконання бойового завдання і буде аналізувати, що він робить не так. Це дасть нам змогу тимчасово завоювати перевагу в повітрі”.

Перевага в повітрі, своєю чергою, прискорить темпи контрнаступу ЗСУ, зауважує командувач ПС ЗСУ.

Крім того, озброєння, яке несе винищувач F-16, доволі універсальне. Наприклад, він використовує ракету АІМ-110, так само як і зенітний ракетний комплекс NASAMS, який вже є на озброєнні ЗСУ.

Відповідно, проблем з постачанням ракет для переданих Україні винищувачів бути не повинно.

“Одразу війну ми не виграємо, але F-16 здатен змінити перебіг подій. Він здатен забезпечити нам те, що потрібно сьогодні найбільше. А найбільше нам зараз потрібна перевага в повітрі на окупованих територіях”, – резюмує Юрій Ігнат.

Щоправда, він наголошує, що західної авіації ЗСУ потрібно більше, ніж поки що пообіцяли надати західні партнери. Речник командування називає цифру в 128 літаків.

“До цієї цифри ми і прагнемо. – сказав Ігнат в коментарі “Радіо Свобода”. – Зрозуміло, що війна може внести свої корективи, але понад 100 літаків дійсно таки потрібно, щоб розосередити їх на різних аеродромах, щоб вони реагували на різні виклики і завдавати ударів по різних цілях”.

Він нагадав, що F-16, окрім низки інших завдань, будуть виконувати функцію протиповітряної і протиракетної оборони й тилових українських міст.

Наступ України став масштабнішим. Чи буде прорив до кінця літа?

Українські сили переходять від невеликих атак по всьому фронту з метою виявити слабкі місця противника до більш масштабних ударів. Але чи зможуть вони добитися суттєвого успіху у найближчі тижні? Про це міркують західні ЗМІ, аналізуючи ситуацію на фронті в Україні.

Останні повідомлення свідчать про те, що український наступ набирає обертів, що дозволяє говорити про можливість проривів у кількох точках уздовж російських оборонних ліній.

Україна спрямовує значну частину своїх сил, щоб досягти прогресу, включаючи декілька бригад, навчених і озброєних союзниками Києва по НАТО, пише The Conversation.

“Ситуація свідчить про те, що українські сили відходять від менш масштабних дій, спрямованих на формування поля бою, і починають атакувати силою”, – аналізує ситуацію видання.

Після серії ракетних атак з метою погіршити логістику російської армії, Київ сподівається, що зможе відвоювати значні території протягом найближчих тижнів. Військове керівництво усвідомлює, що до того, як погода погіршиться і швидке просування буде утрудненим, залишилось не так багато часу.

Утім, є декілька вагомих причин того, чому Україні так важко просуватися.

Чому так повільно?

Попри те, що російська армія, судячи з повідомлень, дезорганізована і страждає від низького морального духу, вона змогла винести уроки з успіху осіннього контрнаступу України минулого року і підготувати оборонні позиції, які простягаються на сотні кілометрів, пише The Conversation.

Мінні поля стали суттєвою перешкодою на шляху західних танків і бронетехніки, чия роль без підтримки з повітря виявилася не такою дієвою, пише The Guardian.

Українці адаптували свою тактику, використовуючи невеликі піхотні підрозділи, які часто вночі намагаються пробитися крізь заміновані території. Але це робить наступ надто повільним. До того, розчищені у мінних полях проходи росіяни знову швидко закидають боєприпасами з безпілотників чи артилерії, пояснює видання.

На відміну від російських командувачів, які заганяли на мінні поля в’язнів і призовників, українське командування робить ставку на битву на виснаження, а також на високу точність своєї артилерії, яка має розірвати російську оборону та перерізати лінії постачання.

Знищений російський танк на Запорізькому напрямку

Ще один важливий факт, звертає увагу The Conversation, це цінність військових сил, які беруть участь у наступі.

Наступ почався за участю близько 40 тисяч спеціально навчених і екіпірованих військ. Підкріплені досвідченими офіцерами та західним обладнанням, ці новосформовані бригади є величезною інвестицією в людей і обладнання. Україна не може дозволити собі обміняти ці сили на скромні здобутки на полі бою, з огляду на те, що замінити ці сили буде важко, пишуть автори матеріалу.

Вони зауважують, що важкі втрати на перших етапах наступу змусили Україну переглянути свій підхід. Генерал Сирський, архітектор кількох з важливих перемог України, наголошує на важливості обережного підходу. Закликав не очікувати “голлівудських” результатів і президент Володимир Зеленський.

Ці заяви свідчать про те, що прогрес триватиме, але повільно і обережно. Це може розчарувати ключових союзників України по НАТО, деякі з них вже почав критикувати темпи просування, наголошує The Conversation.

Шанс прорвати оборону

Але зараз є ознаки того, що Україна може прорвати російську оборону у кількох місцях. Якщо вона зможе досягти значного прориву, Україна буде швидко нарощувати темп, використовуючи свої бронетехнічні та механізовані підрозділи для просування в глиб окупованих Росією регіонів, пише The Conversation.

“Навіть незначний прогрес на полі бою може створити серйозний тиск на Кремль”, – вважають автори статті. Заколот вагнерівців, нездатність захистити повітряний простір над Москвою від атак українських безпілотників свідчать про те, щорежим Путіна перебуває у хиткому становищі.

Симптомами цієї нестабільності є нещодавні зміни у закони про мобілізацію в Росії та відновлення ядерних погроз. Наприклад, останні заяви союзника Володимира Путіна Дмитра Медведєва про те, що Росія застосує ядерну зброю, якщо українські сили повернуть собі окуповані території.

Напис у будинку в селі Новодарівка Запорізької області, звільненому 4 червня

Однією з головних цілей України є просування до Азовського моря, приблизно за 60 км на південь від місця, де зараз перебувають її війська. Якщо цієї мети досягнуть, це фактично розріже російські війська там на дві ізольовані половини, нагадує видання.

Щоденні оновлення Інституту вивчення війни свідчать, що ЗСУ продовжують просуватися у цьому напрямку, вони також поступово відвойовують територію в районі Бахмуту у Донецькій області.