Вимоги до засновників та членів громадської організації в Україні.

Першим кроком нашої взаємодії було консультування стосовно особливостей заснування та регулювання діяльності громадських організацій. після чого юристи розробили статут організації у відповідності до наших побажань

Головний офтальмолог України, Оксана Вітовська, Громадська спілка «Всеукраїнський альянс офтальмологів»

висловлюємо щиру подяку коллективу юридичної компанії «Правова допомога» та особисто Гурлову В. за професіоналізм і цілеспрямованість в роботі.

Голова Асоціації О.Я. Савченко, ГО “Всеукраїнська асоціація В. Сухомлинського»

Нагороджується Гурлов Володимир Олександрович, представник фірми «Правова допомога», за професійну і компетентну підтримку та розв’язання юридично-правових питань Асоціації.

Генеральний директор Логвиненко І. В., ТОВ “Авіакомпанія БРАВО”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Браво” висловлює подяку за співпрацю Юридичній компанії “Правова допомога” за якісне та оперативне надання юридичних послуг.

Громадська організація (далі ГО) – це громадське об’єднання, засновниками та учасниками якого є фізичні особи, а громадська спілка (далі ГС) – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а учасниками можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Реєстрація ГО чи ГС відбувається швидко та відповідно до ваших потреб, якщо звернутись до перевірених фахівців. Ми зареєстрували десятки неприбуткових організацій та не боїмось навіть складних кейсів.

У нашій статті юристи розкажуть, як зареєструвати неприбуткову організацію в Україні, та які є законодавчі вимоги до її реєстрації.

Хто може бути засновником та учасниками громадського об’єднання чи спілки?

Основні вимоги, що ставляться перед засновниками, учасниками Громадської організації:

• засновниками, учасниками громадського об’єднання можуть бути не тільки громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства;
• на загальних підставах особа має досягти повноліття – 18 років;
• є виключення для «дитячих» об’єднань – достатньо досягти 14-річного віку (при цьому, засновником молодіжного об’єднання може бути особа від 14- до 35 років);
• число засновників не може бути менше, ніж дві особи;
• не може бути засновником особа, визнана судом недієздатною.

Важливо! Засновниками ГС можуть бути тільки юридичні особи. Фізичні особи можуть бути учасниками (членами) ГС.

Однак, не всі юридичні особи можуть заснувати ГС. Засновниками можуть бути тільки юридичні особи приватного права.

Засновниками ГС можуть бути будь-які юридичні особи приватного права, крім:

• тих, єдиним засновником яких є одна й та сама особа;
• засновника цієї юрособи, який внесений до переліку осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю;
• осіб, щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Також засновниками не можуть бути державні чи комунальні органи, адже вони належать до осіб публічного права, політичні партії чи юрособи щодо яких прийнято рішення про їх припинення або вони вже перебувають у процесі припинення діяльності.

Крім того, засновником не може бути й ФОП, проте він може бути учасником як фізична особа.

Які документи необхідно підготувати для реєстрації ГО й ГС?

Від засновників, директора ГО не вимагається ніяких додаткових документів для подання в органи. Нам достатньо лише копії паспорта та ІПН для заповнення необхідних відомостей та заяви.

Зверніть увагу! ІПН необхідно зазначити не тільки громадянам України, а й іноземцям чи особам без громадянства.

Якщо немає ІПН, то спочатку необхідно його отримати, а вже потім готувати та подавати документи в Мін’юст для реєстрації об’єднання.

Засновникам ГС необхідно надати такі документи:

• витяг з ЄДР;
• копію статуту;
• реєстр акціонерів (якщо потрібно).

А для засновника юридичної особи-нерезидента потрібне ще й підтвердження реєстрації у своїй країні. Також, відповідно до законодавства, його необхідно нотаріально завірити чи апостилювати, перекласти українською та нотаріально засвідчити.

Для підготовки документів на реєстрацію громадської організації необхідні копії паспортів та ІПН засновників, членів органу управління.

Для громадських спілок, засновниками яких виступають юридичні особи, замість паспорта та коду замовник надає код ЄДРПОУ. Проте копії паспортів та ІПН надаються щодо членів органу управління.

Також знадобиться контактна та інша інформація про кожного члена органу управління (він буває як колегіальний, так і одноосібний):

• посада;
• номери телефонів осіб, які будуть входити до складу органів управління.

Які правильно підготувати внутрішні документи громадської спілки чи об’єднання?

Реєстрація громадської організації чи громадської спілки базується на правильній підготовці основних документів об’єднання. До них належать:

• статут;
• протокол;
• реєстр учасників;
• відомості про склад органів управління.

Важливою є й Інформація про назву, адресу, напрямки роботи організації чи спілки. Також для спілки додатково необхідно складати протоколи загальних зборів юридичних осіб-засновників, де вирішується питання про взяття участі у створенні спілки та делегування представника на установчі збори спілки.

Самостійно зареєструвати громадську спілку достатньо складно, оскільки даний процес має багато підводних каменів, потребує відповідних знань та розуміння усіх законодавчих нюансів.

Наші юристи без проблем зареєструють громадську організацію потрібного вам виду, допоможуть розібратись з документами та оформити статут. Ми розробимо для вас персональну структуру управління організацією, та подбаємо про всі юридичні аспекти старту роботи.

Не знайшли відповідь на своє питання?

Про найпопулярніші організаційно-правові форми юридичних осіб

Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та

Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та акціонерні товариства.

44% всіх юридичних осіб створені у формі ТОВ. Так, станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні налічується 493834 ТОВ. Подані нижче дані демонструють тенденцію до зниження кількості ТОВ протягом 2015-2016 років до рівня 2013 року, хоча, вважаю, що це прямо пов’язано із скороченням загальної кількості юридичних осіб і не пов’язано з конкретно цією організаційно-правовою формою.

Таблиця 1. Кількість ТОВ

Протягом останніх років спостерігається тенденція до поступового зниження загальної кількості акціонерних товариств. Такий тренд пояснюється поступовою реорганізацією акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми, переважно в товариства з обмеженою відповідальністю, та неможливістю з боку підприємств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, підтримувати цю найскладнішу форму організації бізнесу.

Таблиця 2. Кількість АТ

Таблиця 3. Кількість АТ станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні

В 2015 році помітно зменшилась кількість АТ за рахунок скорочення практично вдвоє кількості ВАТ/ЗАТ.

Більшість публічних акціонерних товариств (надалі – ПАТ) є “квазіпублічними”, бо, для прикладу, прес-служба НКЦПФР повідомляє, що станом на початок 2016 року акції лише 15 компаній залишилися в біржових реєстрах, тоді як кількість таких компаній в минулому році становила більше 180. При цьому, йде мова лише про другий рівень лістингу, а фахівці фондового ринку відзначають, що навіть і ці емітенти не в повній мірі відповідають законодавчим вимогам. Акції, що увійшли до першого рівня лістингу відсутні.

Чесно кажучи, вражає кількість ПП в контексті постійних суперечок “господарників” та “цивілістів”, неоднозначності правозастосування і т.д. Станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні в Україні налічується 201915 ПП. Подані нижче дані демонструють тенденцію до поступового зниження кількості ПП. Думаю, що це відбувається не лише в контексті загального скорочення кількості юридичних осіб, але і на фоні дискусій про скасування ГК та ймовірно і ПП як окремої організаційно-правової форми.

Таблиця 4. Кількість ПП

Вищенаведена статистика дає можливість простежити тенденції різкого скорочення кількості АТ (як правило, застарілих форм), стабільного поступового зменшення кількості ПП, а також стабільності ТОВ як найпопулярнішої організаційно-правової форми.

За своєю суттю ці 3 організаційно-правові форми є схожими (в концептуальному плані). Не розглядаємо ПАТ, оскільки їхня специфіка пов’язана з біржовими курсами акцій, хоча, як видно з вищезазначених даних, дуже мало ПАТ це роблять (питання боротьби з “квазіпублічністю”).

Для прикладу, за ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Тобто відповідальність реально не відрізняє АТ від ТОВ. Про різну вагу особистої участі в ТОВ та АТ також не може йти мова (хіба що в контексті великої кількості акціонерів АТ, які не є “баластними”), оскільки акціонери мають корпоративні права та гіпотетично можуть впливати на прийняття рішень. Безумовно, більшість АТ зараз є контрольованими групою осіб чи окремою особою, але це вже специфіка корпоратизації АТ.

Очевидна відмінність між АТ та ТОВ є лише в контексті акцій. Випуск акцій насамперед впливає на детальність правового регулювання корпоративного управління, чому приділяється більше уваги, ніж в інших товариствах. Проте, ця відмінність втрачає свою актуальність у зв’язку з активним просуванням нового проекту ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Погоджуюсь з авторами Концепції реформування корпоративного права України в тому, що за своєю суттю ЗАТ/ПрАТ та ТОВ є приватними компаніями, які однак, регулюються двома різними законами. Не існує жодного концептуального критерію для їх поділу. Можливість випуску акцій не є достатньою підставою для специфічного правового регулювання ПрАТ.

Підсумуємо: ПрАТ “мінус” акції “дорівнює” ТОВ.

Питання ПП прямо пов’язане з дискусіями “господарників” та “цивілістів”. Для прикладу, “господарники” подають ПП як перспективну форму юридичних осіб. “Цивілісти” взагалі відкидають ідею існування організаційно-правової форми “підприємство”.

Насправді, приватні підприємства, згідно з їх визначенням, викладеним в ст.113 ГК, настільки близькі до ТОВ, що раніше розрізнялися тільки за мінімальним розміром статутного капіталу (зараз не актуально).

На даний момент ключовою відмінністю між ПП та ТОВ є рівень їхнього правового регулювання Так, статус ПП врегульовано лише двома статтями ГК, а тому відсутність мінімальних правил діяльності ПП вказують як недолік, так і позитив. Проте, відсутність детального правового регулювання зумовлює невизначеність практики.

Для прикладу, досі немає одностайної позиції про наявність корпоративних прав в приватних підприємствах, які засновані одним учасником. Так, рішенням ВГСУ №11/304/08 від 15.10.08 р. встановлено, що унітарне приватне підприємство не є господарським товариством (прив’язуються чомусь до кількості учасників. якщо один, то унітарне). В новішому рішенні ВГСУ в справі 916/3931/14 від 21.07.2015 р. вказано, що відповідно до частини 1 ст. 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом (знову йдеться про кількість учасників).

Окремої уваги заслуговує Рішення КСУ від 19.09.2012 року №17-рп/2012, де зазначено: “В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.” Таким чином, КСУ де-юре підтвердив, що підприємство є об’єктом права власності, хоча водночас і не спростував того факту, що підприємство є суб’єктом правовідносин.

Складемо: ТОВ “мінус” правове регулювання “дорівнює” ПП. Отже, ПрАТ “мінус” правове регулювання та акції “дорівнює” ПП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що концептуально ТОВ та ПрАТ є аналогічними організаційно-правовими формами. Також до них, на даний момент (з урахування кількості ПП), прирівняємо ПП (з розумінням алогічності їх існування). Враховуючи популярність ТОВ, спрямованість на їх детальніше законодавче регулювання, вважаю, що ці три форми потрібно звести до ТОВ (але для цього в проект ЗУ “Про ТОВ та ТДВ” потрібно перенести деякі переваги АТ та надати Статуту цілковитий пріоритет).